За кордоном

Телефонна дипломатія між Дональд Трамп та Володимир Зеленський знову привернула увагу міжнародної спільноти. Під час розмови президент США наголосив на своєму прагненні сприяти якнайшвидшому завершенню війни, озвучивши амбітний термін — один місяць. Така позиція, за інформацією джерел видання Axios, пролунала в межах 30-хвилинного діалогу, що відбувся у середу, 25 лютого.

Цей контакт став першим після особистої зустрічі лідерів у Давос наприкінці січня, де обговорювалися перспективи стратегічної співпраці та шляхи стабілізації безпекової ситуації в Європі. За словами трьох поінформованих співрозмовників журналістів, нинішні переговори пройшли у «дуже доброзичливій» атмосфері, що може свідчити про прагнення сторін зберігати конструктивний тон попри складність обставин.

Як розповіли український чиновник і ще одне поінформоване джерело, Зеленський подякував Трампу за надану допомогу та висловив переконання, що саме американський президент може вплинути на главу Кремля Володимир Путін, аби той припинив війну.

«Потім Зеленський сказав, що сподівається на закінчення війни цього року, на що Трамп відповів, що війна триває занадто довго, і сказав, що хотів би, щоб вона закінчилася за місяць», — цитує видання своє джерело.

Окрім цього, сторони обговорили можливість проведення тристороннього саміту лідерів.

Розмова відбулася наступного дня після четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну та за день до запланованої зустрічі посланців Трампа — Стів Віткофф і Джаред Кушнер — з переговорною командою Зеленського в Женеві. Обоє також брали участь у телефонній розмові.

У Китаї відреагували на гучні заяви Росії щодо нібито можливості передачі Україні ядерної зброї з боку Франція та Велика Британія. У Пекіні підкреслили, що не мають жодної підтвердженої інформації, яка б свідчила про існування подібних намірів з боку європейських держав.

Під час брифінгу 25 лютого речниця Міністерства закордонних справ КНР Мао Нін заявила, що китайська сторона не володіє даними, які б підтверджували поширені російською стороною твердження. Вона наголосила на важливості відповідального підходу до питань, пов’язаних із ядерною зброєю, та закликала сторони утримуватися від заяв, здатних посилити напруження в міжнародній безпековій сфері.

«Китай принципово завжди наполягав на тому, що ядерна зброя не може бути використана, і ядерна війна не повинна вестись. Міжнародні зобов’язання щодо нерозповсюдження ядерної зброї повинні бути сумлінно дотримані», — підкреслила Мао Нін.

Також вона зауважила, що наразі триває діалог щодо врегулювання ситуації в Україні. За словами представниці китайського зовнішньополітичного відомства, Пекін сподівається, що сторони скористаються можливістю для досягнення всеосяжної, стійкої та обов’язкової мирної угоди.

Китай закликав усіх учасників процесу зберігати стриманість та уникати кроків, які можуть призвести до непорозумінь, прорахунків або подальшої ескалації.

Король Гаральд V був госпіталізований під час перебування на іспанському острові Тенеріфе через інфекційне захворювання та зневоднення. Про інцидент повідомило видання The Independent. Норвезький монарх перебував на відпочинку разом із дружиною, королевою Соня, коли його самопочуття раптово погіршилося.

За наявною інформацією, ввечері 24 лютого короля доправили до однієї з місцевих лікарень острова, де медики оперативно провели обстеження та розпочали лікування. Лікарі діагностували інфекцію, що супроводжувалася значним зневодненням організму. З огляду на поважний вік монарха, медичний персонал ухвалив рішення залишити його під наглядом у стаціонарі для стабілізації стану.

Зазначається, що стан короля вже покращується. На Тенеріфе також вирушив особистий лікар монарха, щоб забезпечити його належне лікування та догляд.

Словацька опозиційна партія Свобода і Солідарність (SaS) оголосила про намір подати кримінальну скаргу до Генеральної прокуратури на прем’єр-міністра Роберт Фіцо через його рішення припинити аварійні поставки електроенергії Україні. Про це повідомило видання Dennik N. Ініціатива стала черговим етапом ескалації політичного конфлікту між урядом та опозиційними силами на тлі зовнішньополітичних і безпекових викликів у регіоні.

Про звернення до прокуратури заявив лідер SaS Браніслав Грьолінг під час пресконференції біля будівлі відомства. За його словами, рішення глави уряду щодо припинення аварійної допомоги Україні може містити ознаки низки тяжких правопорушень. Опозиція вважає, що такі дії могли суперечити національним інтересам Словаччини, її міжнародним зобов’язанням та принципам солідарності в межах європейської спільноти.

Зокрема, Фіцо планують звинуватити у зловживанні повноваженнями посадовця, державній зраді, нелюдяності, терористичному акті та порушенні обов’язків при управлінні державним майном.

Депутат Кароль Галек заявив, що словацький прем’єр нібито «відкриває новий фронт проти України» на боці Росії. Він наголосив, що припинення аварійних поставок електроенергії може мати критичні гуманітарні наслідки.

«Може статися так, що у лікарні, де оперуватимуть поранених після російського удару, не буде світла», — навів приклад Галек, підкресливши ризики для цивільного населення.

Опозиція наполягає, що рішення уряду може зашкодити міжнародній репутації Словаччини та суперечити її зобов’язанням перед партнерами.

Президент США Дональд Трамп під час виступу перед Конгрес США заявив, що держава вступила в період «золотої доби», повернувши собі економічну міць та вагомий вплив на міжнародній арені. Про деталі звернення 25 лютого повідомило Укрінформ. Промова пролунала під час спільного засідання обох палат законодавчого органу й тривала майже дві години, охопивши широкий спектр внутрішніх і зовнішньополітичних питань.

У своєму виступі глава Білого дому підкреслив, що прийняв країну в складний період, який характеризувався економічними труднощами, зниженням довіри союзників та внутрішньою політичною напругою. За його словами, нова адміністрація змогла здійснити масштабні зміни, які стали «безпрецедентним поворотом» у сучасній історії держави. Президент наголосив на зростанні показників зайнятості, активізації промислового виробництва та посиленні енергетичної незалежності.

«Америка повернулася і стала більшою, кращою, багатшою і сильнішою, ніж будь-коли раніше», — заявив він на початку виступу. Президент також нагадав про наближення 250-ї річниці незалежності США, назвавши її «епічною віхою».

Трамп підкреслив, що сьогодні Сполучені Штати знову користуються значною повагою на міжнародній арені — «можливо, як ніколи раніше».

Окрему увагу глава держави приділив боротьбі з нелегальною імміграцією. За його словами, кількість незаконних перетинів кордону скоротилася, посилилися заходи проти імпорту фентанілу, а також зросла кількість депортацій осіб без правового статусу. Водночас він зазначив, що США й надалі прийматимуть тих, хто в’їжджає легально та працює на благо країни.

Серед інших тем Трамп згадав операцію США, спрямовану на усунення президента Венесуели Ніколас Мадуро. На його переконання, ця ініціатива разом із політикою активного видобутку енергоносіїв — «бурити, бурити, бурити» — сприятиме зниженню світових цін на нафту.

Колишній прем’єр-міністр Норвегії Турбйорн Ягланд опинився у лікарні після ймовірної спроби самогубства. Інцидент трапився всього за кілька днів після того, як норвезькі правоохоронці розпочали антикорупційне розслідування у справі, що пов’язана з американським фінансистом Джеффрі Епштейном. Згідно з оприлюдненими документами Міністерства юстиції США, Ягланд та члени його родини нібито відвідували приватні резиденції Епштейна у період з 2011 по 2018 роки, що викликало низку питань щодо їхніх контактів із бізнесменом.

Норвезькі слідчі звернули увагу на потенційні ознаки «обтяженої корупції» у діях колишнього політика, що стало підставою для початку ретельної перевірки його фінансових і соціальних зв’язків. З огляду на високий суспільний резонанс, правоохоронці також проводять додатковий аналіз можливих впливів на державні рішення під час перебування Ягланда на посаді прем’єр-міністра.

Підрозділ з розслідування економічних злочинів підтвердив проведення обшуків і заявив, що вивчає можливі порушення закону. Для проведення слідчих дій Рада Європи позбавила Ягланда дипломатичного імунітету.

Турбйорн Ягланд обіймав посаду прем’єр-міністра Норвегії у 1996-1997 роках, керував Норвезьким Нобелівським комітетом і майже десять років працював генеральним секретарем Ради Європи. Влада Норвегії наголошує, що підстави для розслідування є обґрунтованими, враховуючи посади, які він займав у період, охоплений оприлюдненими документами.

Європейський Союз розглядає можливість перегляду своєї чинної методології розширення, яка функціонує понад чотири десятиліття, щоб пришвидшити процес вступу України до спільноти. Діючі правила були розроблені для стабільних і мирних умов, коли держави-кандидати мали достатньо часу для впровадження всіх необхідних реформ та приведення національних законодавств у відповідність із європейськими стандартами. В умовах сьогодення, зокрема через війну на території України та термінові потреби у стабілізації економіки та безпеки, такий підхід може виявитися недостатньо гнучким.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час конференції YES Meeting наголосила, що будь-які зміни в процесі приєднання вимагають одностайної підтримки всіх 27 держав-членів ЄС. Це означає, що навіть за наявності політичної волі з боку Брюсселя, узгодження позицій усіх країн залишатиметься складним завданням. Проте дискусії про модернізацію методології демонструють готовність ЄС адаптувати свої підходи до нових викликів та реалій, які виникають у контексті сучасної європейської безпеки та економічної інтеграції.

«Ми інноваційні та мислимо нестандартно в часи, коли стандартів не існує. Але зараз найголовніше питання полягає в тому, коли це членство настане», — наголосила Кос.

Єврокомісарка визнала, що за чинною методологією вступ України до ЄС уже з 1 січня 2027 року є неможливим. Саме тому в Брюсселі готують новий підхід, який дозволить не лише Україні, а й окремим іншим країнам-кандидатам інтегруватися швидше.

Водночас Кос підкреслила: зміна правил — це передусім політичне рішення, яке потребує згоди всіх 27 держав ЄС. Вона висловила сподівання на підтримку з боку Франції в процесі погодження оновленої методології.

Таким чином, у Євросоюзі визнають, що нинішні механізми розширення не повністю відповідають викликам воєнного часу та потребують адаптації до нових геополітичних реалій.

У Велика Британія відбулася подія, яку вже називають проривом у сфері репродуктивної медицини. Жінка, яка народилася без матки, змогла виносити й народити здорову дитину після складної трансплантації донорського органа. Про цей випадок повідомили авторитетні британські медіа — The Guardian та BBC, підкресливши історичність моменту для всієї національної системи охорони здоров’я.

Грейс Белл з’явилася на світ із рідкісним вродженим синдромом, відомим як Синдром Майєра — Рокітанського — Кюстера — Гаузера. Це генетичне порушення характеризується відсутністю або недорозвиненням матки при збережених і функціональних яєчниках. У підлітковому віці, коли більшість дівчат лише починають замислюватися про майбутнє, вона почула від лікарів складний діагноз: самостійно виносити дитину не зможе.

У червні 2024 року жінці провели складну операцію з пересадки матки від померлої донорки. Хірургічне втручання тривало близько десяти годин і стало частиною клінічного дослідження, у межах якого медики планують виконати ще дев’ять подібних трансплантацій.

Через кілька місяців після операції Грейс пройшла процедуру екстракорпорального запліднення. Після успішного перенесення ембріона вагітність розвивалася без серйозних ускладнень. У грудні 2025 року, напередодні Різдва, вона народила сина вагою 2,8 кілограма.

Хлопчика назвали Г’юго Річардом — друге ім’я він отримав на честь професора Річарда Сміта, який понад 25 років досліджує трансплантацію матки та був присутній під час пологів. Лікарі підкреслюють, що дитина не має жодного генетичного зв’язку з доноркою органу.

Якщо родина вирішить не планувати більше дітей, пересаджену матку видалять, аби жінка могла припинити прийом імунодепресантів, необхідних після трансплантації.

Грейс зізналася, що щодня думає про донорку та її родину і не може підібрати слів, щоб висловити вдячність. За її словами, саме завдяки їхньому рішенню вона змогла здійснити мрію всього життя — стати мамою.

Керівниця медичної команди, трансплантологиня Ізабель Кірога, назвала народження хлопчика справжнім проривом для британської медицини. Дослідження має визначити, чи зможе трансплантація матки в майбутньому стати регулярним методом лікування для жінок, які не мають функціонального органу.

Медики наголошують: донорство матки суттєво відрізняється від пересадки інших органів і потребує окремої згоди родин померлих донорів, адже йдеться не про порятунок життя, а про можливість народження дитини.

У Білому домі активно працюють над укладанням мирної угоди для завершення війни в Україні до святкування 250-ї річниці незалежності США, яка відбудеться 4 липня. За повідомленнями Bloomberg, адміністрація США хоче досягти цієї мети, аби продемонструвати успіх своєї дипломатії та значущість міжнародної стабільності для Сполучених Штатів. Такий крок також стане важливим сигналом як для американського населення, так і для міжнародної спільноти щодо відданості США принципам мирного врегулювання та підтримки демократії у Європі.

Однак, незважаючи на наполегливі зусилля Вашингтона, європейські високопосадовці та представники НАТО висловлюють стурбованість щодо реалістичності цього завдання. Вони наголошують, що на даний момент немає жодних ознак того, що президент Російської Федерації Володимир Путін буде готовий погодитись на угоду, яка не відповідала б його геополітичним інтересам і стратегічним цілям. Росія продовжує вимагати серйозних територіальних поступок від України, що, в свою чергу, ставить під сумнів можливість досягнення компромісу на умовах, прийнятних для всіх сторін конфлікту.

Навіть деякі американські посадовці у приватних розмовах визнають, що не бачать ознак готовності Путіна відступити від максималістських позицій.

Агентство також нагадує, що президент США Дональд Трамп повернувся на посаду у січні 2025 року з обіцянкою швидко завершити повномасштабну війну Росії проти України. Проте понад рік дипломатичних зусиль не приніс результатів через російські вимоги щодо контролю над Донбасом та найбільшою Запорізькою АЕС.

Таким чином, укладення угоди залишається складним завданням, а дедлайн у США встановлено на початок липня 2026 року, водночас реальні перспективи завершення війни залишаються невизначеними.

У Перу під час проведення рятувальної місії в умовах нищівних повеней зазнав катастрофи військовий гелікоптер. Аварія сталася 23 лютого на півдні країни та призвела до загибелі 15 людей. Про трагедію повідомила BBC з посиланням на офіційні джерела.

Гелікоптер Мі-17 було залучено до евакуації мешканців регіону Арекіпа, який опинився під ударом стихії. Через інтенсивні опади рівень води в річках стрімко піднявся, затопивши житлові квартали, дороги та інфраструктуру. Частина населених пунктів залишилася відрізаною від зовнішнього світу, що ускладнило доступ рятувальників до постраждалих районів.

Згодом неподалік регіону Чала виявили уламки гелікоптера. На борту перебували 11 пасажирів і 4 члени екіпажу — усі вони загинули. Серед жертв — семеро дітей, наймолодшій дівчинці було лише три роки.

Наразі влада Перу встановлює причини катастрофи.

Повені в регіоні вже спричинили й інші трагедії. За попередніми даними, щонайменше двоє людей загинули через стихію: жінку змило сильною течією, а чоловік помер від удару блискавки.