За кордоном

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп повідомив про свій намір ініціювати укладення нового договору з Росією у сфері ядерних озброєнь, відмовившись від продовження чинної угоди. Про це він написав у четвер у власній соціальній мережі Truth Social, коментуючи майбутнє Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, відомого як «Новий СНО».

За словами глави Білого дому, термін дії цієї угоди завершується 5 лютого, однак механічне продовження договору він вважає недоцільним. Трамп наголосив, що документ більше не відповідає сучасним викликам у сфері глобальної безпеки та не враховує змін, які відбулися у військово-політичному балансі за останні роки.

Американський президент назвав чинну угоду «погано укладеною Сполученими Штатами» та заявив, що вона «грубо порушується». У зв’язку з цим Трамп вважає за необхідне розпочати роботу над новим документом.

«Замість того, щоб продовжувати дію “Нового СНО”, нам слід, щоб наші ядерні експерти працювали над новим, вдосконаленим та модернізованим Договором, який може діяти ще довго», — написав він.

Трамп не уточнив, за яких умов і в які терміни може бути розроблений новий договір, а також чи готова до цього російська сторона.

Китай висловив серйозну стурбованість у зв’язку з тим, що Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО) між США та Росією перестав діяти. Про це 5 лютого повідомив речник Міністерства закордонних справ КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ. За його словами, припинення дії угоди викликає занепокоєння, адже ДСНО відіграє ключову роль у підтримці глобальної стратегічної стабільності та контролю над ядерними арсеналами.

Лінь Цзянь підкреслив, що Китай шкодує через розірвання домовленостей і закликав усі сторони шукати діалогові механізми для зниження ризиків ескалації. На думку КНР, ДСНО не лише обмежує кількість стратегічних озброєнь, але й слугує важливим інструментом довіри між світовими ядерними державами. Припинення його дії, на думку Пекіна, створює потенційну загрозу для міжнародної безпеки та підвищує напруженість у сфері стратегічної оборони.

За словами Ліня Цзянь, світова спільнота стурбована тим, що завершення терміну дії договору може негативно позначитися на міжнародній системі контролю за нерозповсюдженням ядерної зброї. Китай підкреслює важливість збереження механізмів, що дозволяють зменшувати ризики ядерної ескалації та забезпечувати прозорість між великими державами.

Китай закликав американську сторону позитивно відреагувати на пропозиції Росії щодо збереження зобов’язань за договором та якнайшвидше відновити стратегічний діалог із Москвою. Пекін наголошує, що співпраця між США та Росією у сфері контролю над стратегічними озброєннями є критично важливою для підтримки міжнародної безпеки та стабільності.

Закінчення терміну дії ДСНО відбулося 5 лютого. Договір, відомий також як СНО-3, регулював заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь двох ядерних держав. Його дія сприяла прозорості та передбачуваності у сфері стратегічного озброєння, а також зменшенню ризиків ядерної конкуренції на глобальному рівні.

У МЗС Китаю наголошують, що нинішня ситуація підкреслює необхідність активного міжнародного діалогу та зміцнення багатосторонніх механізмів контролю за нерозповсюдженням ядерної зброї. Лінь Цзянь зазначив, що відновлення стратегічного діалогу між США та Росією допоможе уникнути непотрібної ескалації та підтримати глобальну безпеку.

Колишній спецпредставник США з питань України та Росії, генерал Кіт Келлог, висловив думку, що російське керівництво нині активно шукає «найкращий можливий вихід» із війни, у якій, за його оцінкою, Москва фактично вже зазнала поразки. Коментар американського військового експерта прозвучав під час недавнього інтерв’ю, у якому він аналізував динаміку конфлікту та перспективи його завершення.

За словами Келлога, Росія наразі опинилася у ситуації стратегічної стагнації, коли пряме досягнення воєнних цілей стає дедалі менш реалістичним. На його думку, Кремль змушений розглядати компромісні варіанти, що дозволили б мінімізувати втрати та зберегти мінімальний політичний контроль над певними територіями. Такі дії, за оцінкою генерала, можуть включати дипломатичні ініціативи, пошук прихованих домовленостей або поступки на окремих напрямках.

«Визначення перемоги Путіним не є моїм визначенням. Я думаю, що він зазнав невдачі. Я думаю, що Росія зазнала невдачі», — підкреслив генерал.

Келлог також переконаний, що час у стратегічному сенсі працює на користь України. На його думку, завершення зимового періоду та подовження світлового дня створять для ЗСУ кращі умови в довгостроковій перспективі, ніж для російської армії.

«Коли зима закінчиться і дні стануть довшими, це буде краще для України, ніж для Росії», — зазначив він.

Як пише видання, наприкінці 2025 року Кіт Келлог залишив свою посаду в адміністрації Білого дому. Сам генерал пояснив це бажанням мати більше свободи у висловлюванні власних оцінок війни в Україні. Водночас він запевнив, що його відставка не була пов’язана з розбіжностями з політикою адміністрації Дональда Трампа щодо українського питання.

Келлог також припустив, що його участь у можливих переговорах могла бути небажаною для Кремля через чітку проукраїнську позицію. За його словами, у Москві могли вважати його занадто упередженим і неприйнятним для такого формату.

«Я не думаю, що росіяни обов’язково хотіли бачити мене в цій частині команди», — заявив генерал.

Окрім цього, Кіт Келлог анонсував своє можливе повернення до Києва найближчим часом.

Королева Нідерландів Максима планує приєднатися до резерву Збройних сил країни після проходження короткого військового навчання. За інформацією нідерландського мовника NOS, участь монаршої особи у військових структурах матиме формат часткової зайнятості, що дозволить поєднувати службу з виконанням королівських обов’язків.

Поки що не розкриваються деталі щодо конкретного підрозділу, у якому королева проходитиме підготовку та надалі нестиме службу, однак її залучення до резерву сприймається як символічний, але важливий крок у підтримці національної обороноздатності. Цей крок демонструє готовність монаршої сім’ї брати активну участь у житті держави не лише на церемоніальному рівні, а й у практичних аспектах безпеки країни.

У Нідерландах резервістів зазвичай залучають у разі надзвичайних ситуацій, зокрема під час стихійних лих, гуманітарних криз або загроз національній безпеці. Вони можуть виконувати широкий спектр завдань — від логістики та кіберзахисту до охоронних, координаційних і представницьких функцій.

Королева Максима вже має певний досвід військової підготовки. У жовтні 2025 року вона брала участь у навчаннях Королівської військової поліції поблизу міста Гардервейк, де відпрацьовувала навички надання домедичної допомоги пораненим.

Очікується, що рішення королеви приєднатися до резерву матиме символічне значення та підкреслить роль монархії у підтримці національної безпеки й готовності держави до реагування на кризові ситуації.

Фінляндія зайняла чітку позицію щодо непоширення на Україну колективних гарантій безпеки на кшталт тих, що передбачені статтею 5 Статуту НАТО. Як повідомляє Politico з посиланням на дипломатичну депешу Держдепартаменту США, деякі країни альянсу висловлюють стурбованість, що надання таких гарантій може ускладнити міжнародну безпеку та призвести до ескалації конфлікту.

За даними дипломатичних джерел, позиція Фінляндії ґрунтується на прагматичній оцінці ризиків. Країна наголошує, що формальні зобов’язання за колективною обороною тягнуть за собою серйозні юридичні та військові наслідки, включно з автоматичним втручанням у разі нападу на Україну. Уряд країни вважає, що підтримка України має відбуватися іншими шляхами, зокрема через економічну, гуманітарну та оборонну допомогу, без формалізації військових гарантій.

Колишній співробітник НАТО Едвард Ронг пояснив, що використання терміну “стаття 5” поза межами альянсу передбачає автоматичну участь НАТО, тоді як насправді альянс не є стороною жодної з обговорюваних угод. За його словами, Фінляндія та багато інших членів НАТО прагнуть, щоб стаття 5 застосовувалася виключно в межах альянсу.

Валтонен також акцентувала позицію Фінляндії щодо того, що Росія залишається довгостроковою стратегічною загрозою, і попередила про ризики укладення слабкої мирної угоди для України. Експерти зазначають, що використання формулювання “аналогічно статті 5” може спровокувати Росію перевірити його практичне значення. У разі збройного нападу, якщо країни-партнери не відреагують належним чином, це може поставити під сумнів готовність союзників захищати один одного.

Російська Федерація висунула нову політичну вимогу у контексті можливих мирних домовленостей з Україною. Йдеться про наполягання на міжнародній легітимізації статусу тимчасово окупованих територій Донбасу, що фактично означає спробу закріпити результати агресії на зовнішньополітичному рівні. Така позиція була озвучена як одна з ключових умов для подальших переговорів.

За наявною інформацією, Москва намагається подати питання Донбасу не як наслідок воєнного вторгнення, а як нібито «врегульований політико-правовий кейс», який має бути визнаний міжнародною спільнотою. Таким чином Росія прагне отримати не лише фактичний контроль над регіоном, а й формальне схвалення цього статусу з боку інших держав або міжнародних організацій.

5 лютого в Абу-Дабі розпочався другий день переговорів між делегаціями Росії, США та України щодо завершення російсько-української війни. Сторони обговорюють економічні та територіальні питання, а також механізм припинення вогню.

Спеціальний представник глави Росії Кирило Дмитрієв заявив, що нібито спроби Європи “перешкодити переговорам” можуть свідчити про те, що в мирному процесі спостерігається прогрес.

3 лютого дипломатичний радник президента Франції Емманюель Бонн здійснив непублічний візит до Москви, де провів закриті переговори з представниками російської влади. Про це повідомило агентство Reuters, посилаючись на джерела, обізнані з перебігом подій. Зустрічі відбулися в Кремлі та не анонсувалися офіційно ні французькою, ні російською стороною.

За інформацією джерел, переговори мали конфіденційний характер і стосувалися ключових питань безпеки та міжнародної напруженості, що зберігається у відносинах між Росією, країнами Європейського Союзу та НАТО. Формат зустрічі свідчить про спробу Парижа зберегти прямі канали комунікації з Москвою навіть в умовах складної геополітичної ситуації.

Двоє дипломатичних джерел зазначили, що європейські союзники були поінформовані про ініціативу. Французька сторона не підтвердила і не спростувала факт переговорів, зазначивши, що обговорення ведуться на технічному рівні за умови повної прозорості та консультацій з президентом України Володимиром Зеленським і основними європейськими колегами.

В Іспанії медична спільнота здійснила безпрецедентний крок у розвитку трансплантології: лікарі вперше у світі провели часткову трансплантацію обличчя, використавши донорський матеріал від жінки, яка свідомо обрала евтаназію та заздалегідь дала згоду на донорство органів і тканин. Унікальне хірургічне втручання відбулося в Університетській лікарні Валь-д’Еброн у Барселоні, про що повідомило агентство Reuters.

Операція стала результатом багаторічних наукових напрацювань і ретельної міждисциплінарної підготовки. До процесу залучили близько ста фахівців — пластичних і реконструктивних хірургів, анестезіологів, трансплантологів, нейрохірургів, медичних координаторів та спеціалістів з інтенсивної терапії. Такий масштаб участі був необхідний, оскільки трансплантація обличчя належить до найскладніших видів операцій у сучасній медицині.

Реципієнткою стала пацієнтка на ім’я Карме. Вона зазнала тяжкого ураження тканин обличчя внаслідок бактеріальної інфекції після укусу комахи, що позбавило її можливості нормально говорити, їсти та бачити.

Лікарі пояснили, що трансплантація обличчя застосовується у випадках складних деформацій, які неможливо усунути звичайними методами пластичної хірургії. Перед операцією фахівці ретельно перевірили сумісність донора і реципієнтки за групою крові, статтю та анатомічними характеристиками.

Для підготовки використали 3D-моделювання та комп’ютерну томографію, а інженери створили спеціальні інструменти для максимально точної роботи. Під час операції було пересаджено шкіру, м’язи, нерви, жирову тканину та кісткові структури обличчя.

Після втручання Карме близько місяця перебувала під постійним наглядом медиків. За її словами, процес відновлення проходить успішно, а дивлячись у дзеркало, вона поступово знову починає впізнавати себе.

Президент США Дональд Трамп зробив різку заяву на адресу верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї напередодні запланованих ядерних переговорів, які мають відбутися в Омані. Про це 5 лютого повідомив телеканал NBC News. В інтерв’ю американський лідер наголосив, що іранське керівництво має серйозні підстави для «великого хвилювання» у зв’язку з майбутньою зустріччю, давши зрозуміти, що позиція Вашингтона буде принциповою та жорсткою.

Заява пролунала на тлі напруженого підготовчого етапу до переговорів, який супроводжувався складними консультаціями та спробами узгодити формат діалогу. За інформацією журналістів, іранська сторона наполягала на зміні місця проведення зустрічі та висувала додаткові умови, що ускладнило досягнення компромісу навіть щодо організаційних питань.

Спочатку переговори планувалися в Туреччині, однак США, хоч і без особливого ентузіазму, погодилися на їх перенесення до Оману. За даними джерел у Білому домі, рішення не відмовлятися від діалогу було ухвалене під тиском арабських та мусульманських лідерів, які закликали Вашингтон зберегти переговорний формат.

За словами співрозмовників видання, Тегеран намагався не лише змінити локацію, а й звузити порядок денний зустрічі. Водночас згода США на нове місце проведення переговорів розглядалася радше як жест підтримки регіональних союзників, ніж як сигнал пом’якшення позиції щодо Ірану.

Попри формальне погодження на переговори, у Вашингтоні панує значний скептицизм щодо їхніх результатів. Представники адміністрації зазначають, що очікування від дипломатичної місії залишаються низькими, а шансів на прорив поки що небагато.

Сполучені Штати запропонували українським оборонним компаніям участь у масштабному проєкті спільного виробництва ударних безпілотних літальних апаратів у межах ініціативи Міністерства оборони США Drone Dominance Program (DDP). Програма спрямована на швидке розгортання серійного виробництва недорогих односторонніх ударних дронів і створення до 2027 року стратегічного резерву, який налічуватиме сотні тисяч таких апаратів.

Як зазначається в офіційному повідомленні Пентагону, до участі в програмі було відібрано 25 компаній із різних країн, серед яких дві представляють Україну — General Cherry Corp та Ukranian Defence Drones Tech Corp. Їх залучення розглядається як визнання практичного досвіду України у сфері бойового застосування безпілотників та швидкої адаптації технологій до умов сучасної війни.

Перший етап реалізації програми стартує 18 лютого на базі Форт-Беннінг у США. Там військові проведуть випробування та оцінку систем, запропонованих учасниками програми. Етап триватиме до початку березня, після чого Пентагон планує розмістити замовлення на постачання прототипів загальним обсягом близько 150 млн доларів.

Постачання дронів мають розпочатися невдовзі після укладання контрактів і триватимуть упродовж наступних п’яти місяців. Загалом Drone Dominance Program передбачає чотири етапи, що мають забезпечити масштабування виробництва та швидке впровадження безпілотників у збройні сили США.

Президент США Дональд Трамп ще восени 2025 року заявляв про можливість співпраці з Україною у сфері дронів. Він наголошував, що за останні роки безпілотники вийшли на передній план сучасної війни, а Україна, за його словами, виробляє «дуже добрі дрони».