За кордоном

Міністерство оборони США розглядає можливість накладення штрафних санкцій на оборонні компанії Northrop Grumman та Global Military Products у зв’язку зі значними порушеннями строків виконання контрактів на постачання боєприпасів для України. Йдеться про затримки, які в окремих випадках сягали до 18 місяців, що було зафіксовано під час внутрішнього аудиту Пентагону.

За даними перевірки, оприлюдненої агентством Bloomberg, генеральний інспектор Міністерства оборони США дійшов висновку про необхідність фінансової відповідальності підрядників. У звіті міститься рекомендація стягнути з двох компаній загалом близько 1,1 мільйона доларів штрафів за невиконання договірних зобов’язань у встановлені терміни.

На сьогодні боєприпаси на суму 907 млн доларів ще не доставлені. Частину цього замовлення можуть скасувати, а частину — виконати пізніше. У Пентагоні наголосили на необхідності притягати підрядників до відповідальності, контролювати виконання контрактів і застосовувати санкції у разі порушень.

Міністр оборони США Піт Геґсет анонсував реформування системи оборонних закупівель та обіцяв суворішу реакцію на будь-які затримки постачання критично важливих матеріалів.

Російське керівництво продовжує послідовно відмовлятися від будь-яких форматів гарантій безпеки для України, які могли б забезпечити їй реальний захист від подальшої агресії. Така позиція, за оцінкою аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), свідчить про небажання Кремля шукати компромісні дипломатичні рішення та про прагнення зберегти для себе можливість тиску на Київ як у військовій, так і в політичній площині.

У новому звіті ISW зазначається, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно підтвердив відмову Москви визнавати або підтримувати будь-які гарантії безпеки для України з боку західних держав чи міжнародних альянсів. За його словами, подібні механізми нібито суперечать інтересам Російської Федерації та розглядаються Кремлем як загроза власній безпеці.

За умовами російського проєкту Росія, як агресор у війні проти України, розглядається як нейтральна «держава-гарант», РФ та Китай отримують право вето щодо будь-якого механізму реагування на майбутню агресію, а Україна зобов’язується дотримуватися нейтралітету, обмежень щодо чисельності та складу військових сил і не приймати військову допомогу від союзників.

Аналітики ISW підкреслюють, що Володимир Путін та кремлівські чиновники неодноразово відхиляли запропонований США 28-пунктний мирний план або будь-який інший план, який вимагав від Росії компромісу щодо її первинних воєнних цілей.

Переговорний процес між делегаціями України, Сполучених Штатів Америки та Російської Федерації, що відбувся в Абу-Дабі, у Кремлі охарактеризували як непростий, але водночас такий, що мав конструктивний зміст. Про це 6 лютого повідомив речник президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи перебіг багатосторонніх консультацій за участю ключових міжнародних гравців.

За словами представника Кремля, перемовини тривали два дні та вимагали значної концентрації й політичної волі з боку всіх сторін. Обговорення, як зазначається, охоплювало широкий спектр питань, що мають принципове значення, а сама дискусія проходила в складних умовах через суттєві розбіжності у позиціях учасників. Водночас у Москві підкреслюють, що формат зустрічі дозволив зберегти робочий діалог і обмін аргументами.

«Два дні велася конструктивна і водночас дуже складна робота. Вона буде продовжена», — сказав Пєсков у коментарі російським пропагандистським медіа, відповідаючи на запитання про підсумки зустрічей в Абу-Дабі та подальші кроки.

Водночас у Кремлі допустили можливість проведення наступного раунду мирних переговорів уже найближчим часом. За словами Пєскова, нова зустріч може відбутися не в країнах Близького Сходу, а на території Сполучених Штатів, однак конкретних дат чи формату поки що не названо.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав указ, який дозволяє американській адміністрації запроваджувати додаткові торговельні мита проти держав, що підтримують економічні відносини з Іраном. Відповідне рішення було ухвалене у п’ятницю, 6 лютого, про що повідомило агентство Bloomberg.

Згідно з положеннями документа, США отримують право застосовувати підвищені тарифи на імпорт товарів із будь-яких країн, які прямо або опосередковано здійснюють закупівлю іранських товарів чи послуг. Йдеться не лише про класичні торговельні операції, а й про будь-які форми економічної взаємодії, включно з фінансовими, логістичними або посередницькими схемами.

Після набуття чинності указом державний секретар США та міністр торгівлі спільно з Управлінням торгового представника США і Міністерством внутрішньої безпеки зможуть ухвалювати рішення щодо рівня та масштабів додаткових тарифів.

Трамп не уточнив конкретні ставки мит, але навів приклад можливого адвалорного тарифу у розмірі 25%. У тексті указу зазначено, що додаткове мито може застосовуватися до товарів, імпортованих до США, якщо вони є продуктами країн, які співпрацюють з Іраном у сфері торгівлі чи послуг.

Очікується, що новий механізм стане інструментом посилення економічного тиску на Тегеран і його торговельних партнерів, а також може вплинути на глобальні ланцюги постачання та міжнародні торговельні відносини.

У Словаччині завершився ключовий етап громадської кампанії, спрямованої на проведення референдуму про дострокові парламентські вибори та відставку чинного уряду на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо. Ініціатива виходить від позапарламентської партії «Демократи», яка з осені 2024 року організувала масштабний збір підписів громадян у різних регіонах країни.

За словами лідера партії Ярослава Надя, вже зібрано мінімально необхідну кількість — 350 тисяч підписів, що відкриває юридичну можливість для запуску референдумної процедури. Про це він повідомив у коментарі словацьким медіа, підкресливши, що кампанія стала проявом суспільного невдоволення діями уряду та політичним курсом, який реалізує нинішня влада.

Організатори референдуму висувають низку вимог, серед яких — відновлення роботи Спеціальної прокуратури та Національного кримінального агентства, а також скасування довічної пенсії для чинного прем’єр-міністра Роберта Фіцо.

«Це законний інструмент демократії. 350 тисяч громадян надіслали уряду чіткий політичний сигнал, який неможливо ігнорувати. Люди розчаровані, розсерджені і втомилися від брехні та хаосу», — заявив Надь.

За його словами, після завершення збору підписів партія офіційно передасть їх президентові Словаччини Петеру Пеллегріні. Надь також стверджує, що понад 70% громадян країни вкрай незадоволені діяльністю чинного уряду.

Заступник голови партії «Демократи» Юрай Шеліга висловив сподівання, що президент не блокуватиме ініціативу у Конституційному суді та прислухається до волі громадян.

У керівних колах Європейського Союзу триває обговорення можливого призначення спеціального посланця, який відповідатиме за налагодження прямого каналу комунікації з Російською Федерацією. Основним претендентом на цю роль, за інформацією італійських медіа, називають колишнього президента Фінляндії Саулі Нійністе. Про це повідомляє видання La Repubblica, посилаючись на власні джерела в європейських дипломатичних колах.

Зазначається, що питання можливого призначення обговорювалося під час закритої зустрічі у Парижі, яка відбулася у четвер за участі президента Франції Емманюеля Макрона, очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн та президента Європейської ради Антоніу Кошти. Європейські лідери обмінялися думками щодо майбутньої стратегії контактів із Москвою на тлі складної геополітичної ситуації та триваючої війни Росії проти України.

У Брюсселі прагнуть мати власну політично вагому фігуру, здатну вести переговори з Кремлем, зокрема щодо можливих шляхів припинення війни в Україні. Саме тому ідея призначення спецпосланця ЄС з російського напряму набула актуальності.

Фаворитом на цю посаду називають Саулі Нійністе — з огляду на його значний досвід у сфері безпеки, глибоке розуміння відносин із Росією та знання російської мови. Нійністе обіймав посаду президента Фінляндії з 2012 по 2024 рік і відіграв помітну роль у формуванні політики безпеки країни під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Він неодноразово наголошував на необхідності збереження прямого діалогу з Москвою.

Серед інших можливих кандидатів на посаду називали колишнього прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі та ексканцлерку Німеччини Ангелу Меркель. Втім, за інформацією видання, Драгі нині зосереджений на підготовці плану економічної конкурентоспроможності ЄС, а шанси Меркель оцінюють як невисокі через її попередню політику щодо імпорту російського газу.

Офіційного підтвердження щодо створення нової посади від інституцій Європейського Союзу наразі не надходило. Водночас обговорення на високому рівні в Парижі свідчить про серйозні наміри ЄС активізувати власну дипломатичну лінію у відносинах з Росією.

Європейська комісія підготувала проєкт двадцятого пакета санкцій Європейського Союзу проти Російської Федерації, який передбачає істотне розширення та поглиблення обмежувальних заходів. Про це 6 лютого повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що нові рішення мають на меті ще більше послабити економічні можливості Кремля для фінансування війни.

Ключовий акцент у запропонованому пакеті зроблено на подальшому скороченні доходів Росії від експорту енергоресурсів. Єврокомісія пропонує посилити контроль за обходом чинних обмежень, а також розширити перелік нафти, нафтопродуктів і супутніх сервісів, що підпадають під санкції. Окрема увага приділяється тіньовому флоту та схемам, які використовуються для приховування походження російської сировини.

Окремий блок санкцій стосується так званого тіньового флоту. Єврокомісія пропонує додати до санкційного списку ще 43 судна, довівши їхню загальну кількість до 640. Крім того, передбачені обмеження на придбання Росією нових танкерів, а також заборона на технічне обслуговування та інші послуги для танкерів зі скрапленим природним газом і криголамів, що має завдати удару по російських газових проєктах. Ці кроки доповнюють раніше погоджену заборону на імпорт СПГ у межах 19-го пакета санкцій та плану RepowerEU.

Другий напрям санкцій спрямований на фінансову систему РФ. ЄС планує запровадити обмеження проти ще 20 російських регіональних банків, а також вжити заходів щодо криптовалютних компаній і платформ, які використовуються для обходу санкцій. За словами фон дер Ляєн, під санкції також можуть потрапити банки в третіх країнах, які сприяють незаконній торгівлі підсанкційними товарами.

Третій блок передбачає нові торговельні обмеження. Йдеться про заборону на експорт і надання послуг — від гумових виробів і тракторів до послуг з кібербезпеки — на суму понад 360 млн євро. Крім того, ЄС пропонує нові обмеження на імпорт металів, хімікатів і критично важливих мінералів на понад 570 млн євро, а також додаткові експортні заборони на товари й технології, які можуть використовуватися у військових цілях, зокрема матеріали для виробництва вибухівки. Окремо передбачена квота на аміак для обмеження чинного імпорту.

Урсула фон дер Ляєн наголосила, що санкційний тиск Євросоюзу залишається ефективним і триватиме доти, доки Росія не розпочне серйозні переговори з Україною щодо досягнення справедливого та стійкого миру.

Адміністрація Сполучених Штатів одночасно з дипломатичною підготовкою до можливих переговорів з Іраном опрацьовує альтернативні сценарії розвитку подій у цій країні. Зокрема, у Вашингтоні розглядають варіанти переходу влади у разі падіння чинного політичного режиму. Про це повідомляє видання The National з посиланням на джерела, обізнані з перебігом обговорень.

За інформацією співрозмовників видання, до формування таких планів залучений Джаред Кушнер — зять президента США Дональда Трампа та його радник. Він бере участь у створенні неформальної групи ірано-американських бізнес-лідерів, які могли б надати експертні рекомендації щодо майбутньої системи управління країною у разі політичного краху режиму верховного лідера Ірану Алі Хаменеї.

За даними джерел, адміністрація Трампа також розглядає можливість проведення зустрічі іранських опозиційних діячів у Палм-Біч, штат Флорида, поблизу резиденції Мар-а-Лаго. Зустріч може відбутися вже цими вихідними, проте логістичні деталі залишаються невизначеними. Поки не зрозуміло, чи відбудеться захід безпосередньо в Мар-а-Лаго.

Паралельно американські радники готуються до ядерних переговорів з Іраном в Омані. Американську делегацію очолять Кушнер та спеціальний представник США Стів Віткофф. З іранського боку участь у переговорах візьме міністр закордонних справ Аббас Арагчі. Білий дім підкреслює, що дипломатія залишається пріоритетом, хоча прессекретарка Каролін Левітт зазначила, що у президента є й інші варіанти дій.

Серед ключових вимог США — відмова Ірану від ядерного потенціалу. Держсекретар Марко Рубіо заявив, що для змістовних переговорів також мають обговорюватися обмеження дальності іранських балістичних ракет, підтримка терористичних організацій у регіоні та внутрішня політика влади щодо власного населення.

Раніше верховний лідер Ірану Алі Хаменеї попередив, що будь-яка атака США може призвести до регіонального конфлікту. Водночас аналітики у Вашингтоні не виключають воєнного сценарію. Старший науковий співробітник Близькосхідного інституту Алекс Ватанка зазначив, що влада у Тегерані розглядає готовність США до переговорів як ознаку слабкості, і багато експертів вважають військові дії найімовірнішим розвитком подій.

Другий раунд тристоронніх переговорів між Україною, Сполученими Штатами Америки та Росією, що відбувся в Абу-Дабі, був оцінений як важливий і обнадійливий сигнал для міжнародної спільноти. Міністр закордонних справ Об’єднаних Арабських Еміратів шейх Абдулла бін Заїд Аль Нагаян заявив, що сам факт продовження діалогу свідчить про серйозність намірів сторін щодо пошуку дипломатичних шляхів врегулювання війни в Україні. Про це повідомила пресслужба МЗС ОАЕ.

За словами глави зовнішньополітичного відомства, обидва раунди переговорів, проведені в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів, проходили в робочій та конструктивній атмосфері. Учасники мали можливість детально обговорити ключові питання, обмінятися позиціями та окреслити теми, які потребують подальшого опрацювання на експертному рівні.

Шейх Абдулла бін Заїд Аль Нагаян наголосив, що ОАЕ продовжують підтримувати зусилля щодо досягнення комплексного політичного врегулювання «кризи» в Україні. Він також зазначив важливість міжнародної співпраці, солідарності та спільних дій у складні часи, підкреслюючи, що тільки завдяки консолідованим зусиллям можна досягти стабільності та миру.

Міністр зауважив, що результати переговорів у Абу-Дабі демонструють потенціал для розвитку подальшого діалогу, а також відкривають можливості для визначення конкретних шляхів, які можуть призвести до деескалації конфлікту та створення умов для довгострокового врегулювання.

У МЗС ОАЕ відзначили, що дипломатична активність та серія зустрічей у форматі Україна–США–РФ є важливим кроком для побудови конструктивного діалогу та пошуку компромісних рішень, які можуть стати основою для подальшого прогресу у мирних переговорах.

Таким чином, другий раунд переговорів в Абу-Дабі розглядається не лише як формальна зустріч, а як демонстрація готовності сторін до конкретних дій на шляху до мирного врегулювання конфлікту.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп зробив резонансну заяву, у якій приписав собі роль ключового стримувального чинника у можливих ядерних війнах у світі, зокрема в контексті протистояння між Україною та Росією. Про це він написав у своїй соціальній мережі Truth Social, підкресливши власний внесок у глобальну безпеку під час перебування на посаді глави Білого дому.

За словами Трампа, саме жорстка позиція Вашингтона та демонстрація військової могутності США дозволили уникнути сценаріїв, які могли б призвести до застосування ядерної зброї. Він наголосив, що Сполучені Штати залишаються найпотужнішою державою у світі, здатною стримувати потенційних противників і впливати на перебіг міжнародних криз.

Трамп також наголосив, що саме за його ініціативи були створені Космічні сили США, а нині він «продовжує відновлювати армію на рівнях, яких ніколи раніше не було». Зокрема, за його словами, США нарощують військово-морські спроможності, додаючи бойові кораблі, які нібито у сто разів потужніші за лінкори часів Другої світової війни.

Окремо американський лідер заявив, що запобіг ядерним війнам між кількома державами, назвавши пари «Пакистан — Індія», «Іран — Ізраїль», а також «Росія — Україна».

Водночас термін «ядерна війна» зазвичай означає обмін ядерними ударами між державами, які володіють ядерною зброєю. У випадку, якщо одна зі сторін не має ядерного арсеналу, мова може йти лише про одностороннє застосування зброї масового ураження, як це було під час ядерних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі у 1945 році.

Як відомо, Україна нині не є ядерною державою.