За кордоном

Європейський Союз працює над безпрецедентною моделлю інтеграції України, яка передбачає частковий вступ до об’єднання вже у 2027 році. У Брюсселі формується спеціальний план із п’яти ключових кроків, що дозволить Києву отримати окремі права та можливості члена ЄС ще до повного завершення всіх необхідних реформ. Такий підхід розглядається як політичний і стратегічний сигнал підтримки України на тлі війни та затяжного процесу трансформацій.

За інформацією, що обговорюється серед європейських посадовців і дипломатів, йдеться про поступову інтеграцію України в окремі політики та інституційні механізми Євросоюзу. Зокрема, мова може йти про доступ до внутрішнього ринку ЄС, участь у спільних програмах, секторальну інтеграцію в енергетиці, цифровій сфері та транспорті, а також про глибше залучення до безпекових і оборонних ініціатив.

ЄС надає Україні “попередню підтримку” в процесі вступу до ЄС. Це включає надання Києву неофіційних вказівок під час переговорів щодо “кластерів” — юридичних кроків на шляху до членства. Як повідомили дипломати, які були присутні на зустрічі в Брюсселі в п’ятницю, представники урядів країн ЄС поставили голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн запитання щодо зусиль з подолання безвихідної ситуації в питанні вступу нових країн до блоку. Вона виклала низку варіантів і моделей, які розглядає ЄС, повідомили вони. Серед них була ідея “зворотного розширення”.

“Це буде свого роду переналаштування процесу — ви приєднуєтеся, а потім вам поступово запроваджуються права та обов’язки. Таким чином, відбудеться переосмислення того, як ми здійснюємо приєднання, з огляду на зовсім іншу ситуацію, яка склалася зараз порівняно з тим часом, коли Комісія встановила критерії приєднання”, — сказав представник ЄС, знайомий зі змістом обговорення.

Головна проблема для перспектив членства України в ЄС полягає в тому, щоб заручитися підтримкою всіх 27 країн-членів, оскільки будь-яке рішення про розширення блоку вимагає одностайної підтримки. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, найближчий союзник Путіна в ЄС, категорично проти. Однак Єврокомісія і столиці країн ЄС стежать за виборами в Угорщині у квітні, і сподіваються, що в разі поразки Орбана на виборах його суперник Петер Мадяр може змінити свою позицію щодо України. Хоча Орбан і виступає проти вступу України до ЄС, є одна людина, яка, на думку європейських лідерів, може змінити його думку — президент США Дональд Трамп. Якщо стратегія Трампа щодо укладення угод зазнає невдачі, у ЄС залишиться ще один козир: за словами дипломатів ЄС, необхідно знову порушити питання щодо застосування статті 7 договору ЄС проти Угорщини, яка призупиняє права члена, зокрема — права на ухвалення рішень про включення нових країн до складу ЄС.

Нагадаємо, що раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц засумнівався у вступі України до ЄС найближчими роками. Тому говорити про членство України у 2027 році, на його думку, поки що неможливо. Зазначимо, що одна з частин мирного плану із завершення війни в Україні передбачає її вступ до ЄС уже найближчим часом, про що раніше заявляв президент Сербії Александр Вучич. Однак із цим може не погодитися низка країн-членів союзу.

У першій половині 2026 року в українському медіапросторі розпочне мовлення американський новинний телеканал Newsmax під брендом Newsmax Ukraine. Запуск стане можливим завдяки ліцензійній угоді, яку уклала компанія Newsmax Inc, офіційно підтвердивши вихід на український ринок.

Новий телеканал позиціонують не як ретрансляцію американського контенту, а як окремий медіапроєкт із власною редакційною політикою. Newsmax Ukraine працюватиме у форматі повноцінної редакції, зосередженої на виробництві новинних, аналітичних та суспільно-політичних програм, адаптованих до українського глядача та місцевого інформаційного контексту.

У заяві компанії зазначається, що канал функціонуватиме під брендом і відповідно до редакційної політики Newsmax. У Newsmax Inc вважають це важливим кроком у стратегії розширення присутності компанії у Східній Європі та збільшення доступу до міжнародних новин у регіоні. Згідно з повідомленням Newsmax Ukraine, яке цитує Forbes Ukraine, генеральною продюсеркою української версії каналу стане журналістка Людмила Немиря. Вона відома за проєктами Ukrlife.TV та NEMYRIALIVE. Людмила Немиря є дружиною народного депутата від партії «Батьківщина» Григорія Немирі, який у 2007–2010 роках обіймав посаду віцепрем’єр-міністра в другому уряді Юлії Тимошенко. Канал Newsmax належить американському бізнесмену та журналісту Крістоферу Радді. Він публічно називає себе другом президента США Дональда Трампа. Американські медіа зазначають, що Newsmax входить до числа консервативних телеканалів, які позитивно сприймає Трамп.

Сам Радді позиціонує Newsmax як канал для «американців із глибинки» та називає його конкурентом Fox News. Водночас він не зараховує себе до Республіканської партії, визначаючи свої політичні погляди як «рейганістські». За роки кар’єри Крістофер Радді позитивно відгукувався про різних президентів США, зокрема Білла Клінтона, Джо Байдена та Дональда Трампа. Він також є членом клубу Мар-а-Лаго і довіреною особою Трампа.

Радді неодноразово публікував новини про Україну, а журналісти Newsmax працювали в країні над репортажами. Бізнесмен також має спільне фото з президентом України Володимиром Зеленським, якого називав «великим борцем за свободу».

Принц і принцеса Уельські зробили публічну заяву після появи нових матеріалів у резонансній справі Джеффрі Епштейна, які знову привернули підвищену увагу до особи принца Ендрю та його минулих контактів із покійним фінансистом. Оприлюднені документи викликали широкий суспільний резонанс у Великій Британії та за її межами, поставивши королівську родину перед черговим репутаційним викликом.

За інформацією британських медіа, Вільям і Кейт були глибоко вражені масштабом нових свідчень і формулювань, що з’явилися у матеріалах справи. У їхньому оточенні наголошують, що подружжя сприйняло ситуацію з максимальною серйозністю, усвідомлюючи чутливість теми та її вплив на довіру суспільства до інституту монархії.

Заява була зроблена напередодні триденної поїздки принца Вільяма до Саудівської Аравії. Представник палацу зазначив, що думки принца і принцеси залишаються з тими, хто постраждав у цій справі. 30 січня Міністерство юстиції США опублікувало додатково близько 3 мільйонів сторінок матеріалів, зокрема 2000 відео та понад 180 тисяч зображень, пов’язаних із розслідуванням справи Епштейна. У документах неодноразово згадується принц Ендрю, зокрема на фото, де він перебуває з невідомою жінкою в будинку, який, імовірно, належав Епштейну в Нью-Йорку. Скандал уже мав серйозні наслідки для Ендрю. Минулого тижня його виселили з резиденції Королівська ложа у Віндзорі. У 2022 році він також виплатив 12 мільйонів фунтів стерлінгів Вірджинії Джуффре, яка звинувачувала його у сексуальному насильстві.

У жовтні минулого року король Чарльз ІІІ позбавив свого брата всіх титулів і почесних звань після виходу мемуарів Вірджинії Джуффре, яка заявляла, що стала жертвою торгівлі людьми з боку Епштейна та Гіслен Максвелл і що її примушували до сексуальних контактів з Ендрю у 2001 році, коли їй було 17 років.

Після серії масованих ракетних і дронових ударів Росії по об’єктах української енергетичної інфраструктури країна стикається з новим рівнем ризиків, які виходять за межі електроенергетики. На тлі суворих графіків відключень світла, особливо у західних областях, фахівці та споживачі почали фіксувати зниження тиску в газорозподільних мережах. Така ситуація викликає серйозне занепокоєння, адже може свідчити про підготовку нового сценарію енергетичного терору, спрямованого на комплексний удар по критично важливих системах життєзабезпечення.

Наслідки атак по теплоелектростанціях, підстанціях та інших ключових енергооб’єктах уже відчули мільйони українців у різних регіонах. Пошкодження генеруючих потужностей призвели до дефіциту електроенергії, який неможливо швидко компенсувати навіть за рахунок аварійних відключень і перерозподілу навантаження. Особливо складна ситуація склалася після обстрілів 7 лютого, коли мешканців Прикарпаття офіційно попередили: електропостачання може тривати лише 4–5 годин на добу через суттєві втрати генерації.

Паралельно у західних регіонах почали з’являтися скарги на перебої з газопостачанням. У деяких населених пунктах фіксують слабке полум’я, падіння тиску та проблеми з роботою опалення і газових приладів. Офіційно ситуацію пояснюють балансуванням системи, технічними роботами та перерозподілом ресурсу під час пікових навантажень. Втім, сам факт появи газових проблем саме у відносно стабільних регіонах змушує експертів говорити про ширший контекст. Енергетична система України вже понад два роки працює в режимі постійних аварій і відновлень, а газова інфраструктура залишається не менш вразливою. Голова Спілки споживачів комунальних послуг та енергетичний експерт Олег Попенко наголошує, що удари по газовій сфері Росія завдає вже тривалий час. За його словами, ще у 2024 році фіксувалися атаки на об’єкти Об’єднаної газотранспортної системи України, зокрема на великі газорозподільчі комплекси.

Однією з ключових цілей став газорозподільчий вузол у Лубнах, який забезпечує перехід газу зі сходу на захід країни та постачає ресурс одразу в кілька областей. Також удари фіксувалися у Запоріжжі, Києві, Сумах, Харкові та Львові, де, за різними оцінками, обстріли торкнулися об’єктів, пов’язаних із газосховищами. Експерти звертають увагу, що наслідки атак по газовій системі мають відкладений характер. На відміну від електроенергетики, газова інфраструктура певний час може працювати за рахунок запасів у сховищах і внутрішнього перерозподілу. Однак згодом починають проявлятися зниження тиску, локальні обмеження та перебої спочатку для промисловості, а потім і для побутових споживачів. Окрему загрозу становлять удари по газовидобутку. Основні родовища зосереджені в центральних і західних регіонах України, зокрема в Полтавській області та на об’єктах, які вже неодноразово зазнавали обстрілів. За словами експертів, частина потужностей могла бути зупинена або законсервована через пошкодження. Порівнюючи газову сферу з електроенергетикою, фахівці зазначають, що сценарій може розвиватися не як одномоментний колапс, а у вигляді серії регіональних збоїв. У разі інтенсивних ударів можливі так звані «газові блекаути», коли в окремих областях газ подаватиметься з перебоями або з критично низьким тиском.

Найбільший ризик експерти бачать у перспективі наступної зими. Навіть якщо поточний опалювальний сезон вдасться пройти без масштабних збоїв, підготувати житловий фонд і критичну інфраструктуру до нового циклу атак за короткий час буде вкрай складно.

Фахівці наголошують, що питання вже не в тому, чи можливі удари по газовій системі, а в їх масштабі та тривалості. У разі переходу газової інфраструктури в статус головної цілі наслідки можуть бути довгими, складними й болісними для мільйонів споживачів.

Гостьовий будинок Ватикану, який багато років служив прихистком для єпископів, священиків і кардиналів, незабаром отримає нову роль — він перетвориться на готель. Це рішення стало частиною стратегії економічної реорганізації Ватикану, спрямованої на залучення додаткових коштів для підтримки діяльності Святого Престолу.

Будівля XV століття, яка вже давно є символом духовної та культурної спадщини, була здана в оренду приватній компанії на умовах п’ятирічної угоди, сума якої становить близько п’яти мільйонів євро на рік. За словами представників Ватикану, ця ініціатива дозволить не тільки забезпечити стабільне фінансування для розвитку інфраструктури, а й створити нові можливості для туристичного та культурного обміну.

Папа Франциск не хотів такого розвитку подій, але економічні міркування змусили керівництво Ватикану погодитися на рішення. За оцінками, реставрація застарілої будівлі потребувала б близько 60 мільйонів євро, витрачати які Ватикан не бажав. Декілька кардиналів просили нового папу Лева XIV відмовитися від ідеї перетворення будинку на готель, проте він залишився непохитним, зазначає швейцарська газета Blick.

Папа Франциск під час свого понтифікату неодноразово критикував чернечі ордени, які використовують нерухомість не для соціальних потреб, а перетворюють її на готелі та пансіони.

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі публічно заявив, що Тегеран не має наміру припиняти програму зі збагачення урану навіть у випадку нав’язаного збройного конфлікту. Про це повідомляє Euractiv. Виступаючи 8 лютого на міжнародному форумі в столиці країни, очільник іранського зовнішньополітичного відомства наголосив на принциповій позиції держави щодо розвитку власної ядерної галузі.

За словами Аракчі, жодна країна або міжнародний альянс не можуть диктувати Ірану умови реалізації його мирної ядерної програми. Він підкреслив, що Тегеран розглядає збагачення урану як невід’ємне та законне право суверенної держави, закріплене міжнародними нормами. Будь-який зовнішній тиск, включно з погрозами силового сценарію, не змусить країну відмовитися від цього курсу.

Заява пролунала на тлі посилення військової присутності США у Перській затоці, зокрема розгортання американських військово-морських сил та візиту спеціального посланця США Стіва Віткоффа на авіаносець «Авраам Лінкольн». Аракчі зазначив, що подібні дії, а також санкційна політика Вашингтона ставлять під сумнів щирість намірів США щодо ведення переговорів. Водночас жорстка риторика іранського міністра прозвучала лише через два дні після його зустрічі з американським представником в Омані, де відбулися непрямі переговори між сторонами. За словами Аракчі, Тегеран наразі аналізує сигнали з боку адміністрації США, аби визначити доцільність подальшого діалогу. Міністр підкреслив, що Іран уже заплатив високу ціну за свій ядерний курс і готовий і надалі відстоювати право на збагачення урану незалежно від санкцій чи військового тиску. Ситуація в регіоні залишається напруженою, а Тегеран продовжує уважно стежити за діями американських сил на Близькому Сході.

Нагадаємо, США наполягають на повному припиненні ядерного потенціалу Ірану, тоді як Тегеран називає такі вимоги неприйнятними.

Президент Словаччини Петер Пеллегріні висловив різку критику щодо рішення попереднього уряду країни передати Україні винищувачі МіГ-29. На своїй сторінці у Facebook він зазначив, що це рішення є помилковим і не відповідає стратегічним інтересам Словаччини. Пеллегріні підкреслив, що ще перебуваючи на посаді прем’єр-міністра, він виступав за збереження боєздатності словацьких МіГ-29 до того моменту, коли вони будуть замінені новими американськими винищувачами F-16.

На думку президента, передача винищувачів Україні, хоча й була зроблена з гуманітарних і стратегічних міркувань, залишила Словаччину без важливого елемента національної обороноздатності. Пеллегріні підкреслив, що країна втрачає важливу частину своєї бойової авіації, не маючи чітких гарантій своєчасного отримання американських F-16. Він також зазначив, що, на його думку, відсутність сучасних бойових літаків на момент передачі старих МіГ-29 є великою стратегічною помилкою, адже ця авіація є важливим компонентом оборони країни.

Президент наголосив, що Словаччина фактично залишилася повністю залежною від допомоги партнерів у сфері протиповітряної оборони, і жодна інша держава не пішла таким шляхом після передачі власної зброї. Пеллегріні також відкинув твердження представників колишньої урядової коаліції про те, що МіГ-29 були непридатними до використання. За його словами, якби літаки були металобрухтом, вони не змогли б самостійно перелетіти зі Словаччини до України. Президент зазначив, що особисто мав досвід польотів на МіГ-29 і літак був здатний виконувати всі необхідні завдання. Водночас глава держави заявив, що не має наміру брати участь у політичних чи кримінальних суперечках навколо цього рішення. Однак він вважає, що громадяни Словаччини мають право знати, чи мав тодішній уряд Едуарда Гегера, який працював без довіри парламенту, юридичні повноваження передавати винищувачі Україні.

Нагадаємо, у березні 2023 року Словаччина схвалила передачу Україні 13 винищувачів МіГ-29. Представники тодішнього уряду заявляли, що рішення було ухвалене відповідно до Конституції та не становило загрози обороноздатності країни. У 2024 році словацька влада ініціювала перевірку законності цього кроку, однак у листопаді 2025 року правоохоронні органи не виявили складу злочину в діях попереднього керівництва.

Більшість жителів Німеччини скептично оцінюють діяльність чинного канцлера Фрідріха Мерца, що свідчить про зростання напруження між владою та суспільством. Про це повідомляє видання «Чехія Онлайн» з посиланням на результати нового соціологічного дослідження, проведеного інститутом INSA та оприлюдненого німецьким таблоїдом Bild.

Згідно з даними опитування, лише 23% респондентів заявили, що задоволені роботою глави уряду. Натомість переважна більшість — 67% опитаних — висловили незадоволення його діяльністю. Такий розрив у показниках вказує на серйозну кризу довіри, з якою стикається канцлер у середині країни.

Порівняно з попереднім опитуванням рівень підтримки Фрідріха Мерца знизився на п’ять відсоткових пунктів. Водночас кількість громадян, які негативно оцінюють діяльність глави уряду, зросла на такий самий показник. Соціологи звертають увагу, що короткочасне зростання позитивних оцінок у січні виявилося нестійким. Уже в лютому суспільні настрої знову повернулися до негативної динаміки, що свідчить про нестабільність підтримки канцлера серед населення. На цьому тлі, за результатами того ж опитування, посилюються позиції правої партії «Альтернатива для Німеччини». Її рейтинг сягнув 26%, що дозволило партії вийти на перше місце за рівнем електоральних симпатій у країні.

Аналітики зазначають, що одночасне падіння довіри до уряду та зростання популярності радикальніших політичних сил створює для правлячої коаліції додаткові виклики напередодні ухвалення важливих політичних рішень.

Україна та Росія навесні 2022 року перебували на межі можливого укладення мирної угоди, однак цей процес так і не завершився підписанням домовленостей. Таку оцінку подій озвучив прем’єр-міністр Чехії Андрій Бабіш, заявивши, що ключову роль у зриві переговорів нібито відіграв тодішній глава уряду Великої Британії Борис Джонсон. За його словами, втручання зовнішніх гравців суттєво вплинуло на подальший розвиток війни та перспективи дипломатичного врегулювання.

За версією Бабіша, у квітні 2022 року переговорний процес між Києвом і Москвою був достатньо активним і мав реальні шанси перейти у практичну фазу досягнення компромісу. Контакти відбувалися на тлі інтенсивних бойових дій та пошуку форматів, які могли б зупинити ескалацію. Проте, як стверджує чеський політик, позиція окремих західних лідерів була спрямована не на швидке завершення конфлікту, а на його продовження з метою послаблення Росії.

Він також закликав Європу відновити діалог із Росією та підкреслив, що лише спілкуючись із російським керівництвом можна досягти припинення вогню. За його словами, переговори з Володимиром Путіним могли б вести канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Емманюель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні.

Раніше, 7 січня, Андрій Бабіш наголосив на важливості продовження постачання боєприпасів в Україну. Крім того, він попереджав, що для досягнення миру Україні, можливо, доведеться йти на певні поступки.

Адміністрація США впроваджує нову модель міжнародної взаємодії, у якій військове керівництво відіграє безпосередню роль у зовнішньополітичних процесах. Йдеться про відхід від класичної дипломатії, де переговори традиційно велися цивільними дипломатами, та перехід до формату, за якого високопоставлені військові залучаються до контактів на найвищому рівні з іншими державами.

За даними американських медіа, президент США Дональд Трамп уперше надав доручення провідним військовим командувачам брати участь у чутливих міжнародних переговорах, зокрема з Іраном та Росією. Такий крок розглядається як спроба посилити позиції Вашингтона шляхом демонстрації військово-стратегічної складової поряд із політичними аргументами.

Паралельно міністр армії США Ден Дрісколл відіграє важливу роль у перемовинах, пов’язаних із російсько-українською війною. Він підтримує постійний контакт з українськими посадовцями між переговорними сесіями, забезпечуючи безперервність комунікації. Аналітики зазначають, що рішення Трампа активніше залучати військових замість класичних дипломатів може свідчити про прагнення адміністрації діяти більш жорстко та оперативно у сфері зовнішньої політики. Колишній радник Держдепартаменту США Еліот Коен зауважив, що президенти часто використовують довірених осіб для передачі ключових сигналів і повідомлень. За наявною інформацією, Ден Дрісколл виконує функції зв’язкового між Україною та американськими чиновниками, зокрема Джаредом Кушнером і спеціальним посланцем Стівом Віткоффом. Це дозволяє зберігати постійний діалог навіть поза офіційними раундами переговорів. Крім того, в Абу-Дабі до перемовин долучився командувач американськими та силами НАТО в Європі генерал Алексус Грінкєвіч. За даними американських військових, його участь спрямована на відновлення високорівневих військових контактів з Росією та підтримання постійного діалогу з метою досягнення тривалого миру. Автори матеріалу наголошують, що такий формат переговорів демонструє відхід від традиційної дипломатії та посилення ролі військових у врегулюванні міжнародних конфліктів.

Раніше, 7 лютого, Дональд Трамп заявив про нові переговори з Україною та Росією щодо завершення війни. А 6 лютого агентство Reuters повідомило, що США та Україна обговорювали можливість досягнення миру з Росією у березні 2026 року, а також проведення виборів в Україні у травні.