За кордоном

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив із новою гучною заявою щодо України, повідомивши про нібито військову загрозу для його країни з боку української армії. За словами угорського прем’єра, один із командирів Збройних сил України буцімто допускав висловлювання про можливе військове вторгнення на територію Угорщини. Орбан наголосив, що сприймає такі заяви серйозно та вважає за необхідне враховувати їх у безпековій політиці держави.

Суть заяви та її контекст

Він також розкритикував фінансову підтримку української армії з боку Європи. На його думку, будівництво та утримання великої української армії за кошти Європейського Союзу суперечить інтересам безпеки Угорщини. Орбан заявив, що бачить ризик у посиленні українських військових сил поблизу східних кордонів його держави.

Окремо глава угорського уряду підкреслив, що Угорщина не братиме участі у війні проти Росії та не направлятиме своїх військових до України. За його словами, така позиція залишатиметься незмінною доти, доки при владі перебуває партія Фідес.

Пекін офіційно заявив про підтримку Угорщини у питаннях захисту її суверенітету та економічних інтересів, а також висловив готовність протидіяти будь-якому зовнішньому втручанню у внутрішні справи країни. Відповідна позиція зафіксована у комюніке Міністерства закордонних справ КНР за підсумками зустрічі очільника китайської дипломатії Ван Ї з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у Будапешті.

Дипломатичні сигнали з Будапешта

У свою чергу Орбан заявив про захоплення досягненнями Китаю у сфері розвитку та запрошує ще більше китайських підприємств інвестувати в угорську економіку. Прем’єр-міністр також підкреслив, що Угорщина дотримується політики одного Китаю та прагне поглиблювати всебічну співпрацю з КНР, активно сприяючи діалогу та співпраці між ЄС та Китаєм.

Китайське зовнішньополітичне відомство не повідомляло, чи обговорювали на зустрічі питання російсько-української війни.

Китайські дослідники представили інноваційну літієву батарею рідинно-твердотільного типу, здатну стабільно функціонувати в умовах екстремально низьких температур. За інформацією Китайської академії наук (CAS), після восьми годин роботи при температурі -34°C акумулятор зберіг понад 85% своєї ефективної ємності. Про розробку повідомляє CarNewsChina. Над проєктом працювали фахівці Далянського інституту хімічної фізики CAS, які підтвердили працездатність технології під час випробувань на промислових дронах і в робототехнічних симуляціях.

Прорив у технології зберігання енергії

Батарея поєднує одразу кілька інноваційних рішень: спеціально створений низькотемпературний електроліт, рідко-твердий функціональний сепаратор та систему керування живленням на основі штучного інтелекту. Така архітектура дозволяє мінімізувати різке падіння ємності, характерне для традиційних літій-іонних акумуляторів за температур нижче -20°C.

Керівник проєкту Чжан Мен зазначив, що нова конструкція також знижує ризик повної втрати працездатності батареї в екстремально холодному середовищі.

Першими сферами застосування стали промислові дрони для інспекцій, логістики та аварійного зв’язку, а також робототехніка, що працює у високогірних районах і в зимових умовах.

Розробка може мати стратегічне значення і для ринку електромобілів у регіонах із суворим кліматом. Нині батареї електрокарів можуть втрачати від 50% до 80% ємності при температурах нижче -20°C, що суттєво скорочує запас ходу. Здатність зберігати понад 85% ємності при -34°C відкриває перспективи покращення характеристик електротранспорту в північних широтах.

Водночас технологія поки перебуває на демонстраційній стадії. Попереду — масштабування виробництва, додаткові перевірки безпеки та інтеграція з автомобільними системами термоменеджменту. Окрім транспорту, потенційними напрямами використання називають споживчу електроніку та обладнання для роботи в екстремальних погодних умовах.

Президент Росії Володимир Путін та самопроголошений лідер Білорусі Олександр Лукашенко не братимуть участі у першому засіданні Ради світу — нової міжнародної ініціативи, запропонованої президентом США Дональдом Трампом. Захід запланований на 19 лютого у Вашингтоні. Інформація про відсутність обох політиків на зустрічі вже підтверджена їхніми представниками.

Позиція Кремля та Мінська

Білорусь на засіданні представлятиме міністр закордонних справ Максим Риженков.

Раніше Дональд Трамп оголосив про створення Ради світу під своїм керівництвом. Згідно із задумом, структура має координувати управління сектором Газа після завершення бойових дій. Водночас у статуті організації передбачені ширші повноваження — вона позиціонується як міжнародна платформа для сприяння «забезпеченню міцного миру» в регіонах, що постраждали від конфліктів.

За інформацією ЗМІ, адміністрація Трампа розглядає Раду світу як потенційну альтернативу ООН та інструмент контролю за виконанням майбутньої угоди щодо завершення війни в Україні. До участі в організації запрошені лідери низки країн, зокрема президент України Володимир Зеленський.

Повідомляється, що перші три роки членства будуть безкоштовними. Після цього країни зможуть зберегти участь, якщо зроблять внесок у розмірі 1 млрд доларів.

Сполучені Штати запропонували оновлену концепцію Північноатлантичного альянсу, яку називають НАТО 3.0. Ця модель передбачає партнерські відносини між Європою та США, де ключовим є взаємна відповідальність, а не залежність однієї сторони від іншої. Заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі 12 лютого підкреслив важливість такого підходу перед початком засідання міністрів оборони країн Альянсу у Брюсселі, повідомляє Європейська правда.

Лідерство Європи у конвенційній обороні

«Цього року ми маємо важливе послання: настав час виступати разом, бути прагматичними, зосередитися на гнучкому реалізмі, на якому ґрунтуються та який демонструють Стратегія національної безпеки і Стратегія національної оборони США», — додав Колбі.

Він підкреслив, що зараз існує «міцна основа для спільної партнерської роботи», і перетворення НАТО на формат 3.0 — союз, що ґрунтується на партнерстві, а не на залежності — є «справжнім поверненням до того, для чого НАТО було створено спочатку».

Наразі у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі проходять зустрічі міністрів оборони Альянсу, засідання Ради Україна-НАТО та засідання у форматі Рамштайн.

Китайські компанії придбали частину венесуельської сирої нафти, яку раніше конфіскував уряд Сполучених Штатів. Про це повідомив міністр енергетики США Кріс Райт, інформує Bloomberg. Заява пролунала 12 лютого під час медійного круглого столу в Каракасі, де американський посадовець окреслив позицію Вашингтона щодо подальших угод із цією сировиною.

За словами Райта, операції китайських компаній із закупівлі нафти є допустимими для США за умови дотримання визначених правил і процедур. Йдеться насамперед про прозорість угод, відповідність санкційному режиму та гарантії, що фінансові потоки не порушують чинних обмежень. Такий підхід демонструє прагматичний характер енергетичної політики США в умовах складної геополітичної кон’юнктури.

«Китай уже купив частину сирої нафти, проданої урядом США. Легітимні китайські бізнес-угоди за законних умов будуть прийнятними», — заявив міністр.

Він не уточнив обсяги реалізованої сировини, однак підкреслив, що так званий «нафтовий карантин» щодо Венесуели фактично завершено.

За даними агентства, окрім Китаю, який традиційно був найбільшим покупцем венесуельської нафти, до закупівель долучилися індійські нафтопереробні компанії. Венесуельська нафта марки Merey також почала надходити на інші міжнародні ринки, зокрема до Ізраїлю.

Таким чином, Каракас поступово повертається на світовий нафтовий ринок після періоду жорстких обмежень і санкцій.

У канадській провінції Британська Колумбія сталася одна з найкривавіших шкільних трагедій за останні роки. Внаслідок стрілянини загинули дев’ятеро людей, ще 27 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Подія викликала широкий суспільний резонанс та спричинила хвилю дискусій щодо безпеки навчальних закладів і доступу до вогнепальної зброї.

За даними канадських медіа, у скоєнні злочину підозрюють 18-річну Джессі ван Ротселар. Серед загиблих — її мати та брат, яких знайшли мертвими у приватному будинку родини. У стінах школи жертвами стали вчитель та п’ятеро учнів віком від 12 до 13 років. Сама підозрювана померла на місці події після самогубства.

Як зазначають ЗМІ, Джессі ван Ротселар народилася чоловіком, однак близько шести років тому розпочала процес гендерного переходу та ідентифікувала себе як жінка. Майже чотири роки тому вона припинила відвідувати навчальний заклад.

Поліція повідомила, що протягом останніх років правоохоронці неодноразово виїжджали до будинку родини у зв’язку зі зверненнями щодо проблем із психічним здоров’ям підозрюваної. Наразі триває розслідування обставин трагедії, зокрема мотивів нападу.

Місцева влада та освітні установи оголосили жалобу за загиблими. У регіоні посилено заходи безпеки.

Адміністрація Сполучених Штатів активізувала комплексну стратегію політичного й економічного тиску на ключових партнерів Кремля — Іран та Венесуелу. Мета цих кроків полягає в обмеженні ресурсної бази Росії, яка дозволяє їй продовжувати повномасштабну війну проти України. За інформацією американських експертів і колишніх посадовців, Вашингтон дедалі частіше фокусується не лише на прямих санкціях проти Москви, а й на підриві логістичних, фінансових і військово-технічних можливостей її союзників.

Розширення санкційного фронту

Колишній радник спецпосланця США в Україні Морган Мерфі заявив, що Сполучені Штати вже «вивели Венесуелу зі гри» і нині зосередилися на стримуванні Ірану. Саме Тегеран, за його словами, забезпечує Росію ударними безпілотниками та іншими видами озброєння, що активно використовуються у війні.

Відставний генерал ВПС США Брюс Карлсон підкреслив, що удари по посередниках є ключовим елементом нової стратегії. Він назвав Венесуелу, Іран та так званий «тіньовий флот» важливими каналами ресурсного забезпечення Кремля. Перекриття цих потоків, на його думку, зменшує економічний потенціал Росії та ускладнює продовження бойових дій.

Водночас, як зазначає Fox News, США не обмежуються лише санкційним та економічним тиском. Вашингтон нібито пропонує Москві «золотий міст» — можливість повернення до переговорного процесу та часткового відновлення економічної співпраці у разі деескалації.

Наразі Кремль відмовляється приймати такі умови. Однак аналітики припускають, що подальший розвиток подій залежатиме від того, чи витримає Росія посилений міжнародний тиск і чи погодиться на дипломатичний шлях врегулювання.

Країни-члени НАТО погодилися на посилення військової та стратегічної присутності Альянсу в Арктиці, однак ключовим чинником цього рішення стали не лише потенційні безпекові виклики з боку Росії. За інформацією Politico, що посилається на дипломатів, представників Альянсу та військових аналітиків, вагому роль у формуванні нової політики відіграли політичні розрахунки — зокрема прагнення зберегти підтримку США та водночас стримати амбіції Дональда Трампа щодо Гренландії.

Arctic Sentry: нова місія та її стратегічне значення

За інформацією джерел, союзники пішли на поступки, аби продемонструвати серйозне ставлення до арктичної безпеки та не допустити загострення відносин із Білим домом. Побоювання полягали в тому, що категорична відмова підтримати ініціативи Трампа могла б спричинити кризу всередині Альянсу.

Минулого місяця президент США зрештою відмовився від ідеї придбання Гренландії після обіцянок генерального секретаря НАТО Марка Рютте та союзників приділити більше уваги Арктиці. Однак експерти сумніваються у військовій необхідності такого кроку.

Аналітики зазначають, що загроза в регіоні не змінилася з часів холодної війни, а можливості НАТО значно перевищують потенціал Росії. Зокрема, США можуть перекинути тисячі військових із Аляски до Гренландії протягом 12–24 годин. Крім того, Москва після повномасштабного вторгнення в Україну втратила дві з трьох бригад, дислокованих на Крайній Півночі, а на їх відновлення знадобиться щонайменше п’ять років.

Професор Арктичного університету Норвегії Марк Лантейн також вважає, що співпраця Китаю і Росії в Арктиці наразі має радше символічний характер.

Нова місія Arctic Sentry передбачає, що чинні навчання, зокрема датські Arctic Endurance у Гренландії, перейдуть під координацію Об’єднаного командування НАТО у Вірджинії. Нині на базі Пітуффік на півночі Гренландії перебуває близько 150 американських військових. Данія та влада Гренландії заявили про готовність розміщувати додаткові сили США в межах чинних домовленостей.

Попри сумніви щодо доцільності збільшення військової присутності, частина союзників розглядає це як прийнятну ціну за збереження єдності Альянсу та запобігання внутрішньому розколу.

У Канаді сталася трагічна стрілянина в одній зі шкіл, унаслідок якої загинули десятеро людей. Серед жертв — учні та працівники навчального закладу. Подія викликала широкий суспільний резонанс і стала однією з найкривавіших атак на освітні установи в країні за останні роки.

За попередніми даними правоохоронців, напад стався під час навчального дня, коли в будівлі перебувала значна кількість дітей і педагогів. Свідки повідомляють про паніку та хаос, які охопили школу одразу після перших пострілів. На місце події оперативно прибули підрозділи поліції, медики та рятувальні служби. Територію навколо закладу було оточено, а учнів евакуйовано до безпечних місць.

За інформацією поліції, шестеро загиблих були виявлені безпосередньо в будівлі школи. Ще одна людина померла дорогою до лікарні. Тіла двох осіб знайшли у житловому будинку. Слідчі вважають, що ці випадки пов’язані між собою. Нападницею виявилася жінка, тіло якої знайшли всередині школи. За попередніми даними, вона могла накласти на себе руки. Її описують як жінку з каштановим волоссям у сукні. Наразі офіційна інформація щодо її віку та можливих мотивів відсутня.

Загалом 25 людей перебувають у лікарнях під наглядом медиків. Двоє постраждалих були евакуйовані авіацією та перебувають у критичному стані. Правоохоронці заявили, що не бачать ознак подальшої загрози для населення, однак продовжують перевірку інших будівель у межах розслідування. Учні школи розповіли, що після початку стрілянини перебували у класах близько двох годин, де барикадували двері та чекали на допомогу. Прем’єр-міністр Британської Колумбії Девід Ебі повідомив, що багатьох дітей вдалося врятувати завдяки оперативним діям правоохоронців. За його словами, кінна поліція прибула на місце події протягом кількох хвилин після виклику. Водночас очільник уряду провінції не уточнив, чи були серед загиблих учні середньої школи, а також не розкрив інформацію щодо типу зброї, яку використала нападниця.

Трагедія в Канаді стала черговим випадком стрілянини у навчальному закладі за останній рік. У червні 2025 року напад стався в австрійському місті Грац, де 22-річний чоловік убив вісьмох учнів і одного вчителя, після чого вчинив самогубство. У квітні того ж року стрілянина сталася в університеті штату Флорида в місті Таллахассі, де загинули щонайменше двоє людей. У лютому масовий розстріл у школі Швеції став наймасштабнішим в історії країни.

Обставини трагедії у Тамблер-Рідж продовжують з’ясовуватися, а слідство має встановити мотиви нападу та повну картину подій.