За кордоном

Збройні сили Сполучених Штатів активізували заходи для підготовки до тривалого військового протистояння з Іраном. За даними Reuters, що посилається на високопоставлених американських чиновників, ці кроки здійснюються у разі, якщо дипломатичні зусилля зазнають повного провалу, а президент США Дональд Трамп ухвалить рішення про військову операцію.

Згідно з джерелами агентства, розроблений сценарій передбачає не лише локальні чи точкові удари, а масштабну кампанію, розтягнуту на кілька тижнів. Такий підхід свідчить про серйозну готовність Вашингтона до радикальних дій, що можуть суттєво змінити регіональну безпекову ситуацію. Підготовка включає мобілізацію та розгортання військових підрозділів, відпрацювання логістичних маршрутів і координацію між різними родами сил.

У разі початку активних дій цілями американських військових стануть не лише об’єкти ядерної інфраструктури, а й ключові державні установи та об’єкти силових структур Ірану, що фактично означатиме спробу системного ослаблення режиму. Експерти попереджають, що така ескалація несе високі ризики для безпеки американських військ у регіоні. Іран має один із найбільших у світі арсеналів балістичних ракет, що дозволяє завдавати відповідних ударів по базах США та їхніх союзників.

Наразі Тегеран пропонує США компроміс в обмін на зняття санкцій. Водночас Канада заявила, що не відновлюватиме дипломатичні відносини з Іраном, доки не зміниться режим.

Європейський парламент відхилив пропозицію, яка обмежувала поняття «вагітність» лише біологічними жінками. Під час голосування більшість депутатів відмовилися підтримати це формулювання, залишивши текст документа у більш нейтральній редакції.

Дискусія навколо цього питання активно ведеться в контексті прав трансгендерних людей та використання гендерно нейтральної мови в офіційних документах. Прихильники ширшого визначення вагітності аргументують свою позицію необхідністю створення недискримінаційних норм і визнання різноманітності сучасних сімейних та соціальних моделей. Вони вказують на те, що документація та законодавчі акти повинні відображати реалії життя людей, незалежно від їхньої біологічної статі.

Рішення Європарламенту викликало активне обговорення у політичних та громадських колах, відображаючи ширшу дискусію про баланс між правами людини, мовною політикою та традиційними визначеннями статі.

Китайська Народна Республіка володіє значним стратегічним впливом, здатним змінити хід конфлікту в Україні. За словами посла США при НАТО Метью Вітакера на Мюнхенській конференції з безпеки, Пекін надає Москві критично важливу підтримку у війні проти України, і одного телефонного дзвінка до Кремля достатньо, щоб змусити Росію переглянути свої дії.

Вітакер підкреслив, що Китай може практично миттєво вплинути на рішення Володимира Путіна завдяки економічним, політичним і технологічним каналам співпраці. Цей факт свідчить про те, що міжнародна безпека сьогодні тісно пов’язана з позицією Пекіна, і роль КНР у деескалації конфлікту не може залишатися ігнорованою.

Дипломат також зазначив, що Китай має можливість припинити закупівлю російської нафти й газу, що суттєво вплинуло б на фінансові можливості Кремля продовжувати бойові дії. Він підкреслив, що ця війна, на його думку, «повністю підтримується Китаєм».

Як зазначає Bloomberg, після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Пекін і Москва ще більше зміцнили стратегічне партнерство. Росія значною мірою залежить від Китаю у постачанні критично важливих компонентів, зокрема деталей для виробництва дронів та іншої військової техніки.

Крім того, Китай знову став найбільшим покупцем російської сирої нафти, попри міжнародний тиск на енергетичний сектор РФ. За даними відстеження поставок, у січні в китайських портах було розвантажено близько 1,65 мільйона барелів російської нафти на добу. Це найвищий показник із березня 2024 року та другий за величиною місячний обсяг із часу початку повномасштабної війни.

Останні дані розвідки Південної Кореї свідчать про можливий крок Північної Кореї щодо визначення доньки лідера КНДР, Кім Чжу-е, як його потенційної наступниці. Згідно з інформацією, наданою National Intelligence Service (NIS) під час закритого брифінгу для парламентського комітету з розвідки, донька Кім Чен Ина дедалі частіше з’являється на важливих державних заходах. Зокрема, її присутність відзначалася на річниці заснування Корейської народної армії, а також під час офіційних візитів та урочистостей, що підкреслюють її зростаючу роль у політичному житті країни.

Аналітики зазначають, що подібна поява на публіці може сигналізувати про підготовку до формальної передачі влади або створення нового династичного контексту для збереження керівної лінії родини Кімів. Північнокорейські медіа поки не коментують ці припущення, однак систематичне включення Кім Чжу-е до офіційних заходів демонструє її важливість у державних церемоніях і потенційно формує її образ як майбутнього лідера.

Раніше, у січні 2024 року, її вже називали «найімовірнішою спадкоємицею». Очікується, що додатковим сигналом стане участь Кім Чжу-е у партійному конгресі або отримання офіційної посади. Також NIS зазначила, що Пхеньян не виключає діалогу зі США за певних умов, хоча критично ставиться до військової співпраці Сеула та Вашингтона. Північнокорейські запуски міжконтинентальних ракет наразі не проводяться.

Крім того, за оцінками розвідки, близько 10 тисяч північнокорейських військових перебувають у Курській області РФ, підтримуючи війну проти України, при цьому близько 6 тисяч могли загинути або зазнати поранень.

Президент США Дональд Трамп висловив думку, що українському лідеру Володимиру Зеленському необхідно активно діяти, аби не втратити шанс на укладення мирної угоди. Цю заяву він зробив під час спілкування з журналістами на подвір’ї Білий дім перед відбуттям до Північної Кароліни.

За словами Трампа, ситуація в Україні потребує рішучих кроків, і будь-яке зволікання може ускладнити процес досягнення згоди. Президент США підкреслив, що міжнародна підтримка залишається важливою, але кінцеве рішення багато в чому залежить від дій українського керівництва.

«Росія хоче укласти угоду, і Зеленському доведеться рухатися. Інакше він втратить гарну нагоду. Він повинен діяти», — наголосив американський лідер. При цьому він не уточнив, про які саме кроки йдеться та які умови можуть стати основою потенційної домовленості.

Коментар Трампа може свідчити про його бачення подальших кроків у разі активізації переговорного процесу. Водночас українська сторона неодноразово заявляла, що будь-які домовленості можливі лише за умови гарантій безпеки та поваги до суверенітету й територіальної цілісності держави.

Увечері 12 лютого на території Університет штату Південна Кароліна сталася стрілянина, внаслідок якої загинули двоє людей, ще одна особа отримала поранення. Інцидент трапився в одному з приміщень студентського житлового комплексу Hugine Suites, розташованого на кампусі в місті Оранджбург.

Обставини трагедії

Розслідування інциденту проводить відділ правоохоронних органів Південної Кароліни (SLED). У зв’язку з подією заняття в університеті були скасовані на п’ятницю, 13 лютого.

4 17–18 лютого у швейцарській Женеві заплановано черговий раунд переговорів між Україною, США та Росією щодо врегулювання війни. Про це 13 лютого повідомив речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським медіа. Зустріч проходитиме у тристоронньому форматі та стане продовженням дипломатичних контактів, спрямованих на пошук можливих механізмів деескалації.

Формат і представництво сторін

Наразі офіційних підтверджень про проведення переговорів у Женеві від України та США не надходило. Представники обох сторін утримуються від коментарів, зазначаючи, що обговорювані дати і місце можуть змінюватися в останній момент. Тому точні деталі майбутніх зустрічей поки невідомі.

4 Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на Конференції щодо майбутнього розширення Європейського Союзу в Таллінн окреслила стратегічні завдання для держав-кандидатів і наголосила на необхідності повного впровадження реформ до моменту набуття членства. Захід був присвячений оцінці перспектив розширення Європейський Союз та викликам, які стоять перед країнами, що прагнуть інтеграції.

Реформи як головна умова членства

Марта Кос виділила п’ять ключових елементів, які необхідно враховувати у процесі розширення. По-перше, жодних спрощень у реформах — боротьба з корупцією та розбудова демократичних інституцій залишаються основою вступу до ЄС, а повне членство не може відбуватися за рахунок цих фундаментальних реформ.

По-друге, єврокомісарка застерегла від потенційних “троянських коней”, підкресливши важливість гарантій дотримання правил новими членами та збереження цілісності Союзу в довгостроковій перспективі.

Третій елемент — готовність ЄС до впливу нових країн-членів на ключові сфери політики, бюджет та структури управління. Кос наголосила, що громадяни ЄС мають розуміти, що означатиме розширення для їхньої соціальної моделі та демократичних принципів.

Четвертий елемент полягає в необхідності швидкого отримання підтримки громадян щодо розширення. ЄС стикається як із зовнішніми силами, що прагнуть дестабілізувати континент, так і з внутрішніми рухами в країнах-кандидатах, які можуть спотворювати процес вступу.

П’ятим елементом є справедливий та сталий мир в Україні та готовність ЄС підтримати його. Кос зазначила, що хоча результат поточних мирних переговорів передбачити складно, досягнення миру створить нову реальність для Європи, і ЄС має бути готовим діяти рішуче для забезпечення безпеки та стабільності на континенті.

За словами комісарки, інтеграція України до ЄС у контексті виконання мирної угоди та гарантій безпеки відкриє нові можливості для Союзу, однак потребує часу для впровадження фундаментальних реформ і прийняття рішучих заходів для забезпечення сталого миру.

Державний департамент США непублічно доставив до Ірану близько 6000 комплектів супутникових терміналів Starlink, аби допомогти громадянам країни зберігати доступ до зв’язку в умовах обмеження інтернету з боку влади. Про це повідомило видання The Wall Street Journal з посиланням на американських чиновників.

Інтернет під контролем: як Тегеран обмежує цифрову свободу

За даними джерел видання, Держдепартамент США упродовж останніх місяців закупив майже 7000 терміналів Starlink, більшість із них — у січні, щоб допомогти протестувальникам обійти обмеження на доступ до інтернету.

4 13 лютого у столиці Баварії розпочинається чергова Мюнхенська конференція з безпеки — один із найавторитетніших світових форумів у сфері міжнародної політики та оборони. Подія відбувається в атмосфері безпрецедентної глобальної напруги: триває повномасштабна війна Росії проти України, не вщухають бойові дії на Близькому Сході та в Африці, а трансатлантична єдність переживає серйозні випробування. Цьогорічний порядок денний відображає глибину криз, які формують нову архітектуру безпеки XXI століття.

Війна Росії проти України: ключовий виклик європейській безпеці

Президент США Дональд Трамп, за оцінками європейських експертів, проводить жорстку й конфронтаційну політику. Серед кроків, які викликали занепокоєння союзників, — санкціонування операції із затримання лідера Венесуели, погрози іншим країнам Латинської Америки, запровадження мит як проти конкурентів, так і проти партнерів, а також заяви про можливу анексію Гренландії. Останнє, як зазначають аналітики, могло б поставити під загрозу існування НАТО.

Новий жорсткий тон американської адміністрації, включно із попередженнями про нібито «знищення цивілізації» в Європі, серйозно стурбував союзників. У відповідь низка європейських держав пообіцяла збільшити витрати на оборону після років відносного скорочення військових бюджетів.

Втім, залежність Європи від військової підтримки США зберігається. Побудова автономної оборонної системи потребуватиме років, а поки що континент залишається вразливим на тлі триваючої війни Росії проти України.

Німецька експертка з безпеки Клаудія Мейджор із Німецький фонд Маршалла зауважує, що після різких заяв щодо Гренландії Трамп частково відступив під тиском власного політичного табору. Водночас фундаментальних змін у трансатлантичних відносинах поки що не відбулося.

Вона також звернула увагу, що після Мюнхена держсекретар США Марко Рубіо планує відвідати Угорщину та Словаччину — країни, очолювані націоналістичними лідерами, які неодноразово конфліктували з ЄС щодо підтримки України.

Попри складний контекст, експерти вважають, що конференція може стати шансом для європейських союзників домогтися від Вашингтона чіткіших гарантій безпеки для України. Питання подальшої військової та політичної підтримки Києва стане одним із ключових у дискусіях.