За кордоном

Переговори між Сполученими Штатами та Іраном, які відбулися 26 лютого в Женеві, завершилися без досягнення конкретних домовленостей. Обидві сторони продовжують залишатися на відстані один від одного щодо вирішення питання іранської ядерної програми. За інформацією, опублікованою в The Wall Street Journal, американська делегація під керівництвом Стівена Віткоффа та Джареда Кушнера виступила з жорсткими вимогами до Тегерана. У той же час ці представники США знаходилися під значним тиском з боку політиків, які дотримуються «жорсткої лінії», зокрема республіканців у Конгресі. Вони не готові підтримати угоду, яка, на їхню думку, може виглядати занадто м’якою щодо Ірану.

Розбіжності між сторонами не дозволяють наблизитись до компромісу, і жодна з них не готова піти на поступки, які могли б стати основою для підписання угоди. Позиції щодо ключових аспектів ядерної програми Ірану залишаються незмінними, і, здається, на даний момент сторони не бачать можливості для прогресу в переговорах. Напруженість у відносинах між США та Іраном лише посилюється через внутрішній політичний контекст у Сполучених Штатах, де дебати навколо зовнішньої політики є надзвичайно чутливими.

Серед ключових вимог Вашингтона — демонтаж трьох основних ядерних об’єктів Ірану у Фордо, Натанзі та Ісфахані, а також передача всього збагаченого урану Сполученим Штатам. Крім того, американська сторона наполягає, щоб потенційна ядерна угода мала безстроковий характер і не припиняла дію з часом — на відміну від домовленостей, досягнутих під час президентства Барак Обама.

У Тегерані такі вимоги вважають неприйнятними. Іранська сторона шукає дипломатичну альтернативу можливому військовому сценарію, однак зазначає, що повна відмова від ядерної інфраструктури не розглядається.

Президент США Дональд Трамп раніше пригрозив військовими діями у разі провалу переговорів. За інформацією ЗМІ, США посилили військову присутність поблизу Ірану, зосередивши два авіаносці, сучасні бойові літаки, есмінці та системи протиракетної оборони.

Водночас Іран попередив, що будь-який напад, навіть обмежений, буде розцінений як підстава для повномасштабної відповіді. Таким чином, ситуація навколо іранської ядерної програми знову опинилася на межі різкої ескалації.

Пакистанські збройні сили здійснили серію потужних авіаударів по території Афганістану, в тому числі по столицї Кабул та важливим провінціям Кандагар і Пактія. Уряд Пакистану офіційно оголосив про початок «відкритої війни» з урядом талібів, що свідчить про значне загострення конфлікту на прикордонних територіях. Події розвиваються на фоні чергового етапу ескалації напруженості між двома країнами, що триває вже кілька місяців.

За інформацією The Washington Post, авіаудари були здійснені лише через кілька годин після того, як афганські сили атакували пакистанські військові позиції на спірному кордоні. Це сталося на ділянці так званої «лінії Дюранда» — спірного кордону між Пакистаном та Афганістаном, який став центром численних збройних зіткнень протягом останніх років. Незважаючи на спроби встановлення перемир'я, яке діяло з жовтня 2025 року, регулярні обстріли та сутички між двома сторонами не припиняються, що лише погіршує гуманітарну ситуацію в регіоні.

За даними пакистанських джерел, 27 лютого авіація атакувала склади боєприпасів, військові об’єкти та сховища бойовиків по всій території Афганістану. У Кабулі пролунали щонайменше три вибухи. Також удари були завдані по цілях у провінції Кандагар на півдні країни та Пактії на південному сході.

В Ісламабаді заявили, що внаслідок операції було ліквідовано понад 130 бойовиків, ще понад 200 отримали поранення. За їхніми словами, знищено десятки таборів і військових позицій.

Напередодні афганська сторона атакувала пакистанські прикордонні позиції у відповідь на попередні авіаудари. Представники руху Талібан заявили, що нададуть «належну та виважену відповідь» на дії Пакистану.

Раніше Ісламабад повідомляв про удари по таборах бойовиків угруповання Техрік-е-Талібан Пакистан (ТТП) та осередках Ісламська держава в провінції Хорасан на сході Афганістану. Пакистанська влада стверджує, що керівництво ТТП переховується на афганській території та використовує її як плацдарм для планування нападів у Пакистані. У Кабулі ці звинувачення категорично заперечують.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен оголосила про проведення позачергових парламентських виборів, які мають відбутися 24 березня. Про це повідомило видання Politico. За словами очільниці уряду, відповідну пропозицію щодо призначення голосування вона офіційно подала королю Фредерік X, запропонувавши визначити датою виборів кінець березня.

Чинний склад парламенту мав працювати до завершення встановленого терміну — не пізніше 31 жовтня. Втім, політична ситуація в країні, а також потреба у перезавантаженні мандату довіри з боку громадян стали підставами для дострокового припинення каденції. Таким чином, виборчий процес розпочнеться раніше, ніж очікувалося, що може суттєво вплинути на розстановку сил у законодавчому органі.

Ймовірно, такий крок пов’язаний із різким зростанням підтримки правлячої Соціал-демократична партія на тлі напруженості у відносинах зі США. Після рішучої відмови Фредеріксен підтримати претензії президента Дональд Трамп щодо анексії Гренландія рейтинги соціал-демократів помітно зросли.

У своїй промові прем’єрка наголосила на складній міжнародній ситуації та підкреслила, що уряд, який виконуватиме обов’язки до формування нового складу парламенту, залишатиметься пильним у питаннях національної безпеки та зовнішньої політики.

Попри поразку на грудневих муніципальних виборах, останні опитування демонструють зміцнення позицій соціал-демократів — партія може отримати близько 22% голосів, що майже вдвічі більше, ніж прогнозують її найближчим конкурентам із числа зелених.

Фредеріксен поки не уточнила, з якими політичними силами планує формувати уряд у разі перемоги. Вона не виключила як повторення партнерства з політичним центром, так і можливість коаліції з лівими силами.

У місті Браунау-на-Інні триває трансформація будівлі, яка десятиліттями залишалася об’єктом гострих суспільних дискусій. Саме тут народився Адольф Гітлер — постать, що уособлює трагедію Німеччина ХХ століття та злочини нацистського режиму. Тепер споруда отримає нове призначення: її переобладнають під сучасний поліцейський відділок із навчальним простором, присвяченим правам людини.

Рішення про зміну функції будинку має чітке символічне й практичне значення. Упродовж багатьох років ця адреса приваблювала осіб із радикальними поглядами, які намагалися перетворити її на місце ідеологічного паломництва. Австрійська влада прагне остаточно позбавити будівлю будь-якого культу чи міфологізації, надавши їй суспільно корисну роль. Реконструкція передбачає оновлення внутрішніх приміщень відповідно до потреб правоохоронців, а також створення безпечного та функціонального простору для освітніх програм.

Будівля тривалий час була предметом суспільних дискусій. Після Другої світової війни там розміщували бібліотеку та школу, а з 1972 по 2011 роки — майстерню й культурний центр для людей з інвалідністю. Пізніше будинок кілька років стояв порожнім через відмову власниці укладати нову угоду оренди з державою.

У 2019 році уряд Австрії націоналізував об’єкт, виплативши понад 1,8 мільйона євро. Нині перед будинком встановлена меморіальна дошка з написом: «За мир, свободу і демократію. Ніколи більше фашизму. Мільйони загиблих нагадують нам про це».

Адольф Гітлер народився в цій будівлі 20 квітня 1889 року та прожив там перші три роки життя, після чого його родина переїхала до німецького міста Пассау.

Політична ситуація у Франція знову загострилася після того, як уряд ухвалив новий закон про енергетику, скориставшись конституційним механізмом, що дозволяє обійти парламентське голосування. Це рішення спровокувало хвилю критики з боку опозиційних сил і стало підставою для ініціювання двох вотумів недовіри. Попри гучні дебати та напруженість у залі засідань, обидві спроби відправити кабінет міністрів у відставку завершилися безрезультатно.

Перший вотум недовіри висунула ультраправа партія Національне об’єднання. Ініціатива отримала підтримку 140 депутатів — значно менше за необхідні 289 голосів для ухвалення рішення. Другу спробу здійснив ліворадикальний рух Непокорена Франція, однак і вона не змогла мобілізувати достатню кількість парламентарів: лише 108 обранців проголосували за відставку уряду.

На початку лютого Франція представила давно відтерміновану енергетичну стратегію, яка передбачає зниження цільових показників у сфері відновлюваних джерел енергії та послаблення тиску на державну компанію Electricité de France, скасовуючи вимогу щодо закриття 14 атомних реакторів. Цей крок викликав критику опозиційних сил і спричинив ініціативу щодо проведення вотумів недовіри.

Дмитро Пєсков заявив, що Росія не може залишати поза увагою так зване «ядерне питання» і має намір винести його на порядок денний під час наступного раунду перемовин із Україна та Сполучені Штати Америки. За його словами, ця тематика є принциповою складовою безпекового діалогу, а отже ігнорування такого аспекту виглядало б безвідповідальним кроком у стратегічному плануванні.

Речник Кремль утримався від уточнень щодо поточної стадії консультацій. Він наголосив, що розкриття деталей могло б нашкодити самому переговорному процесу та створити додаткові ризики для досягнення домовленостей. Подібна позиція свідчить про намагання російської сторони зберегти простір для маневру та уникнути передчасних оцінок у публічній площині.

Пєсков підкреслив, що “робочий процес з врегулювання конфлікту в Україні триває”, але не розкрив деталей зустрічей або поточного прогресу. Він наголосив, що зустріч на вищому рівні має фіналізувати підсумки роботи та підвести її до завершення, проте наразі тривають лише робочі процеси, а заяви з боку Києва є різноспрямованими.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час зустрічі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом наголосив на необхідності забезпечення рівної участі усіх сторін у переговорах про мир в Україні. Як повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ Китаю, під час обговорення війни Росії проти України Сі Цзіньпін підкреслив, що ключовим фактором для досягнення миру є послідовний діалог та переговори. Він зазначив, що важливо враховувати законні занепокоєння кожної зі сторін конфлікту, аби забезпечити стабільне та тривале вирішення.

Китайський лідер вказав, що мирний процес має бути спрямований на створення основ для довготривалої системи спільної безпеки, яка б враховувала інтереси усіх держав. Таке врегулювання конфлікту можливе лише через відкриті й чесні переговори, що дозволяють знайти компроміси та шукати взаємоприйнятні рішення для всіх учасників. Сі Цзіньпін також підкреслив важливість збереження територіальної цілісності України та забезпечення її суверенітету в рамках міжнародного права.

«Важливо забезпечити рівну участь усіх сторін у переговорному процесі та закласти міцну основу для миру, врахувати законні занепокоєння всіх сторін, посилити волю до миру та створити умови для побудови міцної архітектури спільної безпеки», — зазначив китайський лідер.

Заява Пекіна може свідчити про підтримку участі Європейського Союзу у мирному процесі. Водночас такий підхід суперечить позиції Москви, яка фактично наполягає на домовленостях із США без широкого залучення європейських країн та України до формування умов припинення війни.

Під час зустрічі зі священниками Римської єпархії Папа Лев XIV виступив із глибоким застереженням щодо використання штучного інтелекту у підготовці проповідей. Його слова стали важливим сигналом для духовенства, яке дедалі частіше стикається з викликами цифрової епохи. Понтифік наголосив, що проповідь — це не технічний текст і не набір красиво сформульованих думок, а жива зустріч пастиря з громадою, яка потребує особистої віри, досвіду й внутрішньої праці.

За словами Святішого Отця, жоден алгоритм не здатен відтворити глибину людського переживання Бога. Штучний інтелект може узагальнювати тексти, аналізувати Святе Письмо, підбирати цитати та структурувати матеріал, однак він позбавлений серця, духовної боротьби та особистого навернення. Проповідник звертається до людей не лише словами, а й власним свідченням життя. Саме ця автентичність робить проповідь переконливою та здатною торкатися сумління.

Понтифік додав, що проповідь — це не лише текст, а живий контакт із людьми, передача духовних цінностей та віри. Використання ШІ для написання промов може позбавити священників цього особистого контакту і зробити промову штучною, позбавленою духовної сутності. За його словами, проповідь має виходити з власного розуму, серця та досвіду священника, адже саме це робить її щирою та надихає вірян.

Лев XIV також застеріг від надмірної залежності від інтернету та технологій у повсякденному житті священників. Він підкреслив, що людина повинна «чинити супротив спокусі» покладатися на легкі шляхи, замінюючи особисту працю автоматизованими системами. Технології можуть допомагати в підготовці матеріалів, дослідженнях чи адміністративних справах, проте духовна праця та навчання повинні залишатися виключно результатом власної думки та мудрості священника.

Папа закликав священників використовувати технології розумно, але не жертвувати ними сутністю своєї духовної місії. Він наголосив, що справжня проповідь — це живий досвід спілкування, який не може бути відтворений жодним алгоритмом, і лише особисте духовне зусилля може підтримувати здатність священника надихати та вести за собою вірян.

У документах, оприлюднених Міністерством юстиції США наприкінці січня 2026 року, відсутні важливі матеріали, пов’язані із заявою жінки, яка звинувачує президента США Дональда Трампа у сексуальному насильстві. Про це стало відомо 25 лютого з публікації в The New York Times. Журналісти, після ретельного аналізу індексу справи, виявили, що більше 50 сторінок документів, які містять відомості про ці звинувачення, не були опубліковані в публічному доступі.

Зокрема, серед відсутніх матеріалів – чотири підсумкові звіти ФБР, які містять свідчення жінки. Втім, з усього цього обсягу в публічному доступі опинився лише один звіт, де жінка описує нібито насильство з боку фінансиста Джеффрі Епштейна. Інші звіти та робочі нотатки, що також можуть мати важливе значення для розслідування, залишаються недоступними.

Йдеться про жінку, яка звернулася до Федеральне бюро розслідувань у липні 2019 року — через кілька днів після арешту Епштейна. Вона стверджувала, що у 1980-х роках, коли їй було від 13 до 15 років, Епштейн познайомив її з Трампом, і той нібито вчинив щодо неї сексуальне насильство.

Під час інтерв’ю жінка розповіла, що підлітком її запросили доглядати дітей у будинку на острові Гілтон-Гед, однак, за її словами, дітей там не було. Вона заявила, що чоловік на ім’я Джефф давав їй алкоголь і наркотики та неодноразово ґвалтував її.

Жінка зазначала, що не знала повного імені Епштейна до 2019 року, поки подруга не надіслала їй фотографію, на якій вона впізнала свого кривдника. Це було відоме фото Епштейна разом із Трампом. Вона просила агентів обрізати Трампа зі знімка, побоюючись можливої помсти з боку впливових осіб.

У 2019 році жінка приєдналася до позову проти маєтку Епштейна, однак згодом відкликала заяву. У 2021 році їй відмовили у виплатах із фонду для жертв Епштейна без пояснення причин.

У 2025 році федеральні чиновники склали окремий опис її заяв, включно зі звинуваченнями проти Трампа, проте цей документ не містив оцінки достовірності слів заявниці.

Після публікації матеріалів Мін’юст заявив, що серед документів містяться «безпідставні та хибні» звинувачення проти Трампа, подані до ФБР напередодні виборів 2020 року. У відомстві також зазначили, що вилучені матеріали могли бути дублікатами або мати обмежений доступ. Пізніше додали, що частину документів могли не оприлюднити через «поточне федеральне розслідування», однак конкретних пояснень щодо відсутніх звітів не надали.

Трамп неодноразово заперечував будь-які правопорушення. Речниця Білого дому заявила, що президент «був повністю виправданий у всьому, що стосується Епштейна».

Водночас конгресмен-демократ Роберт Гарсія повідомив, що відсутні документи немає навіть у нередагованій версії файлів, яку він переглянув у Мін’юсті. За його словами, матеріали також не були передані Комітету з нагляду Палати представників, який раніше видав повістку на всі документи у справі Епштейна. Демократи планують ініціювати окреме розслідування щодо причин відсутності частини матеріалів.

26 лютого 2026 року прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан опублікував відкритого листа до президента України Володимира Зеленського, в якому звинуватив його у втручанні в справи Угорщини та закликав до відкриття нафтопроводу «Дружба». Лист, розміщений на платформі X, став новим етапом у дипломатичній напрузі між двома державами. Орбан заявив, що Україна намагалася втягнути Угорщину в конфлікт між Україною та Росією, чинячи тиск на країну протягом останніх чотирьох років. За його словами, українська влада активно діяла під підтримку Брюсселя, погоджуючи свої кроки з угорськими політиками, щоб змусити їх брати участь у війні.

Зокрема, прем'єр-міністр Угорщини зазначив, що українська сторона неодноразово намагалася змусити угорське керівництво прийняти активну участь у бойових діях, а також порушувати позицію країни щодо підтримки санкцій проти Росії. Орбан акцентував, що не лише з моральних, але й з геополітичних причин Угорщина має намір залишатися нейтральною у цьому конфлікті, зберігаючи добрі відносини з усіма сторонами.

Орбан також стверджує, що Україна, Європейський Союз і угорська опозиція нібито працюють над тим, щоб привести до влади в Будапешті проукраїнський уряд.

Окремо глава угорського уряду порушив питання енергетики. Він заявив, що Україна нібито заблокувала нафтопровід «Дружба», який має ключове значення для енергопостачання Угорщини.

«Ваші дії суперечать інтересам Угорщини та ставлять під загрозу безпечне та доступне енергопостачання угорських сімей», — зазначив Орбан.

Прем’єр закликав Україну змінити, за його словами, «антиугорську політику» та відкликати рішення щодо нафтопроводу. Він також наголосив, що Угорщина не бажає брати участь у війні, фінансувати воєнні зусилля чи сплачувати вищу ціну за енергоносії.

«Ми співчуваємо українському народу, але не хочемо бути втягнутими у війну», — додав Орбан, закликавши Зеленського «відкрити нафтопровід “Дружба”» та утриматися від подальших кроків, які, за його словами, загрожують енергетичній безпеці Угорщини.