Україна

У Польщі набули чинності значні зміни до Трудового кодексу, які вплинуть на порядок найму працівників, зокрема іноземців. Одним із ключових нововведень стала обов’язкова прозорість інформації про оплату праці. Відтепер кожен роботодавець повинен чітко вказувати рівень заробітної плати або її діапазон ще на етапі публікації вакансії. За невиконання цього зобов’язання передбачені фінансові санкції.

Галина Кіріченко, віцепрезидентка компанії з працевлаштування Gremi Personal, пояснює, що нові правила покликані зробити ринок праці більш відкритим і зрозумілим для кандидатів. Працівники, особливо іноземці, тепер матимуть змогу оцінити умови праці ще до подачі резюме, що знижує ризики несподіванок під час працевлаштування.

Якщо ж вакансію опублікували без вказівки зарплати, роботодавець повинен повідомити ці дані кандидату щонайменше за день до співбесіди або обговорення умов трудового договору. Нові правила також забороняють запитувати у претендентів інформацію про їхню попередню заробітну плату або очікуваний дохід на новому місці роботи. За словами фахівчині, така норма покликана зменшити дискримінацію в оплаті праці та запобігти ситуаціям, коли роботодавці занижують зарплатні пропозиції, орієнтуючись на попередній дохід працівника. Окремий блок змін стосується гендерної рівності. Усі польські компанії, незалежно від розміру та сфери діяльності, зобов’язані звітувати про різницю в оплаті праці між чоловіками та жінками. Контроль за дотриманням цих вимог здійснює Національна інспекція праці Польщі.

За перше порушення роботодавцю загрожує штраф у розмірі до 2 тисяч злотих, що становить приблизно 23,6 тисячі гривень. У разі повторного порушення сума штрафу може зрости до 5 тисяч злотих, або близько 59 тисяч гривень. Зміни є особливо актуальними для українців, які працюють у Польщі. Станом на кінець минулого року в країні перебували на роботі від 740 до 780 тисяч громадян України — один із найвищих показників у Європі. Майже половина з них працює на складах і в логістичних центрах, близько 11% — у сільському господарстві та суміжних галузях, також значна частка зайнята в будівництві.

За даними на вересень 2025 року, середня заробітна плата у логістичній сфері в Польщі становила 9 029 злотих, або близько 106,5 тисячі гривень.

Пропозиція президента США Дональда Трампа щодо створення режиму повної безмитної торгівлі між Україною та Америкою може мати суттєві наслідки для прагнення України стати частиною Європейського Союзу. Основним принципом європейської інтеграції є необхідність передачі певних зовнішньоекономічних повноважень до Брюсселя, що включає й управління митними бар'єрами та торговими угодами. Така реальність може створити суперечності між двома економічними курсами України.

Експерт з торгівельної політики Кроуфорд зазначає, що, хоча ініціатива Трампа може бути вигідною для економіки України на короткострокову перспективу, вона також відкриває низку проблемних питань у контексті євроінтеграційних зусиль. Враховуючи, що Європейський Союз має свої власні торгові угоди та митні вимоги, така угода з США може бути сприйнята як конкуренція для європейської торгівлі, що ускладнить виконання умов для приєднання до ЄС.

Він пояснив, що Євросоюз має спільний зовнішній тариф, який встановлює Європейська комісія. Тому, якщо Україна увійде до складу ЄС, виникне проблема з укладенням угоди про вільну торгівлю зі США. Така угода можлива лише в разі, коли ЄС сам домовиться з Америкою про вільну торгівлю. Водночас Фалконер зазначив переваги угоди між Україною та США, яку запропонував Трамп. За його словами, зона безмитної торгівлі після досягнення мирної угоди могла б позитивно вплинути на післявоєнне відновлення України. Американські компанії могли б відкривати виробництва в Україні, отримуючи доступ до американського ринку без митних бар’єрів. Під час форуму у Давосі спецпредставник Трампа Стів Віткофф повідомив, що президент США розглядає можливість створення такої зони вільної торгівлі. Він додав, що угода може сприяти розвитку промисловості України, а українські компанії отримають конкурентну перевагу на ринку США, оскільки не доведеться сплачувати мита.

Нагадаємо, 23 січня видання Politico повідомляло, що партнери Києва готують багатомільярдний “план процвітання” для України, проте його реалізація залежить від припинення війни.

Віцепрем'єр-міністр з відновлення, міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба підбив підсумки засідання так званого «енергетичного Рамштайну», що відбулося у форматі G7+. За його словами, українська сторона на засіданні представила детальний план дій, спрямований на зміцнення енергетичної стійкості країни, а також підготовку до наступного опалювального сезону. Цей комплекс кроків включає в себе низку важливих ініціатив, які передбачають не лише модернізацію енергетичної інфраструктури, а й розвиток нових технологій для забезпечення стабільного постачання енергії в умовах війни.

Олексій Кулеба наголосив, що для успішної реалізації цих ініціатив Україні необхідна підтримка міжнародних партнерів. Він підкреслив, що тільки спільні зусилля з міжнародними донорами та країнами-союзниками дозволять подолати існуючі виклики та забезпечити надійне енергопостачання в умовах складної геополітичної ситуації. Серед ключових аспектів, які було обговорено під час засідання, особливу увагу приділили питанням енергетичної безпеки та способам підвищення ефективності використання наявних енергетичних ресурсів.

«Подякував урядам і громадянам країн-учасниць зустрічі, Європейському Союзу, міжнародним організаціям і фінансовим інституціям за покрокову спільну підготовку до зими та за оперативну допомогу в останні тижні і дні», – зазначив віцепрем’єр.

Партнери підтвердили готовність і надалі підтримувати Україну новими пакетами гуманітарної допомоги загальним обсягом понад 500 млн доларів. Зокрема:

США – понад 400 млн доларів;

Велика Британія – майже 23 млн євро;

Нідерланди – 23 млн євро;

Німеччина – 60 млн євро;

Італія – 10 млн євро, а також додатково 50 млн євро закладено в бюджеті на 2026 рік.

Окремо Кулеба подякував партнерам за практичну допомогу у січні. Так, Європейська комісія передала Україні 447 генераторів для Києва та громад по всій країні, з акцентом на прифронтові області. Польща надала майже 400 генераторів для Київської області, Італія – 78 котлів високої потужності, Литва – 90 генераторів, Німеччина – блочно-модульні котельні загальною потужністю 16 МВт.

Швейцарія виділила до 500 тис. євро для Харківської та Київської областей, Японія передала 140 генераторів малої та середньої потужності, 60 трансформаторів і дві когенераційні установки, а Франція – понад 100 генераторів загальною потужністю 13 МВт та інше енергетичне обладнання.

За словами віцепрем’єра, Україна розраховує на подальшу співпрацю з партнерами за чотирма ключовими напрямками:

розширення децентралізованої генерації для тепла і води;

наповнення Національного резерву мобільного енергетичного обладнання;

формування «банку» критичного обладнання для швидкого реагування після атак;

масштабування фізичного захисту енергетичних об’єктів.

«Допомагаючи Україні пройти цю зиму, партнери захищають не лише українців, а інвестують у стабільність і безпеку всієї Європи», – підсумував Кулеба.

Пасажири рейсового автобуса, що курсує за маршрутом «Кошице – Свалява», стали жертвами непередбачуваного інциденту на пункті пропуску «Ужгород – Вишнє Нємецьке». Водій транспортного засобу втік за кордон, залишивши людей без керівництва та можливості продовжити подорож. За словами журналіста Віталія Глаголи, ситуація розвивалася наступним чином: на момент 12:00 23 січня автобус все ще перебував на території контрольного пункту, а пасажири змушені були залишити автобус і пройти прикордонний контроль пішки.

Цей інцидент викликав неабияке занепокоєння серед подорожуючих, оскільки вони не лише втратили час на подорожі, а й опинилися в незручній ситуації, не маючи чіткої інформації про те, що відбувається далі. У результаті, більшість пасажирів змушені були повернутися до України пішки, що є надзвичайно складним та небезпечним, особливо в зимових умовах.

Журналіст зазначив, що автобус найближчим часом мають вилучити правоохоронні органи та доставити на штрафмайданчик. Транспортний засіб розглядається як речовий доказ у кримінальному провадженні, відкритому через дорожньо-транспортну пригоду на кордоні. Під час втечі водій зачепив прикордонника, внаслідок чого військовослужбовець отримав травму — тріщину кістки. Саме цей факт став підставою для процесуальних дій та вилучення автобуса. За інформацією Глаголи, у водія було два закордонні паспорти. Один із них залишився в українських прикордонників, проте чоловік мав ще один чинний документ. З ним він пішки перетнув кордон, офіційно оформив в’їзд до Словаччини та наразі перебуває там легально.

Журналіст також наголосив, що фактично одна людина змогла здійснити прорив кордону на режимному об’єкті міжнародного пункту пропуску. У зв’язку з цим очікується службова перевірка дій посадових осіб, відповідальних за безпеку та контроль на КПП. У Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України повідомили, що на КПП «Ужгород» було виявлено 49-річного громадянина України, який перебував у розшуку в державному електронному реєстрі «Оберіг». Побоюючись затримання, водій повернувся в автобус, розвернув його та на швидкості рушив у бік кордону. Прикордонники намагалися зупинити транспортний засіб, однак чоловік не реагував на законні вимоги та здійснив спробу наїзду на військовослужбовця. Через загрозу життю прикордонник був змушений припинити свої дії. У ДПСУ зазначили, що автобус зупинили на виїзді з пункту пропуску та не допустили його прориву через кордон. Після цього водій залишив транспортний засіб і втік пішки в бік Словаччини. Всі його документи, за інформацією прикордонної служби, залишилися на території України. На момент публікації новини Національна поліція України інцидент не коментувала.

За даними журналіста, подія сталася близько 16:00 22 січня. Коли прикордонники з’ясували, що водій перебуває в розшуку ТЦК, він зачинився в автобусі, здав назад, на великій швидкості проїхав повз прикордонника, після чого покинув автобус із пасажирами поблизу зони duty free та втік у напрямку Словаччини.

У 2025 році в Україні рівень смертності суттєво перевищив народжуваність. За даними Міністерства юстиції України, на кожного новонародженого припадало троє померлих. Ці дані, оприлюднені Opendatabot, свідчать про серйозні проблеми, що стоять перед українським суспільством у плані демографії та довгострокового розвитку.

У порівнянні з попереднім роком, рівень смертності знизився на 2%, однак цей показник залишається на вкрай високому рівні. Водночас, народжуваність зменшилася на 4,5%, що ще більше загострило ситуацію. Така тенденція вказує на поглиблення демографічної кризи, що має серйозні наслідки для майбутнього України.

У 2025 році в Україні народилося 168 778 дітей. Після різкого падіння народжуваності у 2022 році на 25% аналітики фіксують поступове уповільнення темпів скорочення. У 2024 році спад становив 6%, а у 2025-му — вже 4,5%. До початку повномасштабного вторгнення народжуваність зменшувалася в середньому на 8% щороку. Водночас різниця з довоєнним періодом залишається відчутною. Порівняно з 2021 роком в Україні зараз народжується у 1,6 раза менше дітей. Найбільше падіння народжуваності зафіксовано в Херсонській області, де показник знизився на 16%. У Запорізькій області спад становив 11%. У Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській та Харківській областях народжуваність скоротилася на 9%. Такий самий показник зафіксовано і в Чернівецькій області, яка розташована далеко від лінії фронту. Водночас у деяких регіонах народжуваність залишається відносно вищою. У Києві у 2025 році народилося 19 410 дітей, що лише на 1,5% менше, ніж торік. У Львівській області з’явилося на світ 15 872 дитини, у Дніпропетровській — 12 754.

Що стосується смертності, то за 2025 рік в Україні померли 485 296 осіб. Це на 2% менше, ніж роком раніше, однак загальний рівень смертності все ще значно перевищує народжуваність. Найбільше смертей зафіксовано в Дніпропетровській області — 52 559 випадків. У Києві померли 36 296 осіб, у Харківській області — 34 670. Зростання смертності зафіксували в Києві — на 2%, у Чернівецькій області — на 1,6%, у Черкаській — на 1%, в Івано-Франківській — на 0,9%, у Тернопільській — на 0,6% та у Львівській області — на 0,4%. Водночас кількість померлих зменшилася в Полтавській та Рівненській областях на 4%.

Раніше експерти пояснювали причини низької народжуваності в Україні, а також повідомлялося про демографічні прогнози для Європи, згідно з якими чисельність населення України може скоротитися більш ніж наполовину.

Згідно з інформацією наших джерел, Головою Служби безпеки України (СБУ) стане Олександр Поклад. Одночасно, Василь Малюк, який наразі обіймає посаду керівника СБУ, буде призначений на нову посаду — голову Служби зовнішньої розвідки України. За оцінками джерела, ймовірність реалізації цього сценарію є високою, що свідчить про значні кадрові зміни в українських спецслужбах.

Олександр Поклад, який має досвід роботи у правоохоронних органах та силових структурах, був одним з кандидатів на посаду голови СБУ, а його призначення стало предметом обговорень серед експертів. Зазначається, що Поклад добре знайомий з роботою спецслужб і має чітке розуміння стратегії та задач, які стоять перед СБУ в умовах війни та зростаючих загроз національній безпеці.

Нагадаємо, Указом Президента від 5 січня 2026 року Олександр Поклад був призначений першим заступником Голови Служби безпеки України.

Олександр Поклад обіймав посаду начальника департаменту контррозвідки СБУ з листопада 2021 року.

У 2023 році Поклад обійняв посаду заступника голови СБУ.

Поклад також входив до складу української делегації на переговорах із Росією, які відбулися у Стамбулі 16 травня 2025 року.

З 28 листопада 2025 року Олександр Поклад є членом переговорної групи України.

Мережі зарядних станцій для електромобілів в Україні різко підвищили тарифи, і тепер ціна зарядки майже зрівнялася з вартістю заправки бензином. У січні 2026 року ряд станцій швидкої зарядки електрокарів підвищив тарифи до 30-32 гривень за 1 кВт∙год, хоча раніше ціна становила 18-20 гривень. Це підвищення стало несподіваним для багатьох власників електромобілів, оскільки раніше зарядка була значно дешевшою альтернативою традиційним заправкам.

Зміна тарифів відбувається на фоні загального зростання вартості енергоносіїв та економічних труднощів, що впливають на вартість електроенергії в країні. Не всі мережі встигли підвищити ціни одночасно, але експерти прогнозують, що вартість зарядки на всіх станціях буде поступово коригуватися у бік підвищення.

Основною причиною підвищення є здорожчання електроенергії для бізнесу. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила граничні ціни для бізнесу, щоб збільшити імпорт електроенергії в умовах її дефіциту, спричиненого російськими обстрілами. Зарядка електромобіля в домашніх умовах залишається дешевою: 4,32 грн за 1 кВт∙год і 2,16 грн за нічним тарифом з двозонним лічильником. Проте через часті відключення електроенергії власники змушені користуватися швидкими станціями.

За новими тарифами повна зарядка Nissan Leaf з батареєю на 40 кВт∙год коштує 1200 гривень, Volkswagen ID.4 (77 кВт∙год) — 2310 гривень, а Tesla Model Y (75 кВт∙год) — 2250 гривень. Витрати електроенергії на 100 км пробігу від 15 кВт∙год обійдуться у 450 гривень, що еквівалентно споживанню бензину 7,5 л/100 км. При витратах 20 кВт∙год на 100 км — 600 гривень, що відповідає витраті бензину 10 л/100 км.

За інформацією наших джерел, на посаду голови Служби безпеки України (СБУ) призначений Олександр Поклад, а його попередник Василь Малюк буде призначений головою Служби зовнішньої розвідки України. Цей крок є частиною кадрових змін, які відбуваються на фоні посилення безпекової ситуації в країні. За оцінками джерела, ймовірність реалізації цього сценарію дуже висока.

Олександр Поклад, який зарекомендував себе як досвідчений керівник в сфері безпеки, має глибоке розуміння як внутрішніх, так і зовнішніх загроз для України. Його кар’єра була пов'язана з різними аспектами національної безпеки, а також з координацією роботи силових структур у складних умовах. Очікується, що на новій посаді він зосередиться на зміцненні боротьби з внутрішніми загрозами, такими як корупція в силових структурах, тероризм та кібербезпека.

Нагадаємо, Указом Президента від 5 січня 2026 року Олександр Поклад був призначений першим заступником Голови Служби безпеки України.

Олександр Поклад обіймав посаду начальника департаменту контррозвідки СБУ з листопада 2021 року.

У 2023 році Поклад обійняв посаду заступника голови СБУ.

Поклад також входив до складу української делегації на переговорах із Росією, які відбулися у Стамбулі 16 травня 2025 року.

З 28 листопада 2025 року Олександр Поклад є членом переговорної групи України.

Ситуація в енергосистемі Києва залишається однією з найскладніших в Україні, і її вирішення потребує значних зусиль з боку енергетиків. Через численні пошкодження інфраструктури та надзвичайно високі навантаження на мережу, енергетики змушені підключати будинки та об’єкти в столиці фактично в ручному режимі. Це суттєво ускладнює прогнозування повернення до стабільних графіків відключень електроенергії.

Про це повідомив генеральний директор компанії YASNO Сергій Коваленко у коментарі для видання Telegraf. За його словами, стійкість енергосистеми Києва зараз залежить від трьох ключових чинників: оперативного ремонту пошкоджених ліній, постійного моніторингу навантаження та здатності швидко адаптуватися до нових викликів. Він також підкреслив, що без належного фінансування та технічної підтримки стабілізація ситуації залишатиметься на рівні тимчасових заходів.

Перший фактор — погодні умови. Мороз, сніг та дощ безпосередньо впливають на роботу мереж і швидкість відновлення після аварій. Крім того, кожні мінус п’ять градусів температури збільшують загальне споживання електроенергії приблизно на 5 МВт. Це пов’язано з активним використанням електрообігрівачів у разі відсутності центрального опалення, що призводить до перевантажень і нових аварій. Другий фактор — процес відновлення енергосистеми. Кожна наступна аварія знижує загальну міцність мережі. Через це під час ремонтів часто виникає потреба замінювати більше обладнання, ніж планувалося спочатку. Третім фактором залишаються обстріли. За словами Коваленка, наразі неможливо передбачити, по яких об’єктах битиме ворог і якими будуть наслідки для енергосистеми. Відповідаючи на питання про можливе повернення до планових графіків відключень у Києві, Коваленко зазначив, що ситуація зараз є однією з найскладніших за весь час. Водночас є сподівання, що з підвищенням температури повітря навантаження на мережу зменшиться, що дозволить поступово стабілізувати ситуацію.

Також він прокоментував скарги мешканців столиці щодо нерівномірних відключень світла. Зокрема, деякі кияни звертають увагу на те, що в окремих районах, таких як Новопечерські Липки, електроенергія нібито є постійно. За словами Коваленка, наразі в Києві діють екстрені відключення, і енергетики змушені вручну підключати та відключати будинки. При цьому навіть сусідні будинки можуть бути підключені до різних ліній електропередач. Якщо одна з них пошкоджена, електроенергія по ній може не подаватися або подаватися з обмеженнями, тоді як інша лінія може залишатися робочою. Крім того, різна тривалість відключень може пояснюватися рівнем підготовки будинків. Деякі з них мають резервні джерела живлення, що зовні не завжди помітно.

Нагадаємо, що 23 січня в низці областей України було запроваджено аварійні відключення електроенергії, через що раніше оприлюднені графіки тимчасово не діють. Найскладніша ситуація зі світлом залишається в Києві, Київській, Дніпропетровській, Чернігівській, Сумській та Харківській областях. Причиною цього є значний дефіцит доступної електроенергії, особливо у зимовий період.