Україна

За інформацією поінформованих джерел, столичні школи продовжать навчальний процес, незважаючи на складну ситуацію в енергетичному секторі. Департамент освіти КМДА сьогодні планує офіційно ухвалити рішення про відновлення занять з 2 лютого, водночас визначивши механізми, які дозволять максимально безпечно та ефективно організувати освітній процес у зимовий період.

Джерела уточнюють, що основним критерієм для продовження навчання стане забезпечення базових температурних норм у класах, а також наявність стабільного доступу до електро- та теплопостачання у школах. У тих навчальних закладах, де виникатимуть технічні складнощі, розглядаються варіанти чергування занять або переведення частини навчального процесу в дистанційний формат.

Таке рішення столичної влади, за повідомленням джерела, обумовлено тим фактом, що 97% шкіл уже забезпечені генераторами. Плюс до кінця тижня всі школи повинні бути забезпечені опаленням “як об’єкти критичної інфраструктури”.

Також у школах буде максимально забезпечено освітлення. За попередніми підрахунками, з 290 тисяч школярів щодня очно в класах очікуються близько 220 тисяч дітей.

Валютний ринок України увійшов у новий тиждень із показниками, які вже можна назвати історичними. Національний банк України станом на 27 січня зафіксував нові рекордні рівні одразу для двох ключових іноземних валют — євро та польського злотого. Така динаміка відображає як зовнішні економічні чинники, так і внутрішні процеси на фінансовому ринку, де гривня змушена балансувати між тиском імпорту та валютними надходженнями.

Європейська валюта після короткострокової корекції наприкінці минулого тижня знову пішла вгору. Регулятор скоригував офіційний курс євро у бік зростання, що стало продовженням загальноєвропейського тренду зміцнення цієї валюти на світових ринках. Високий попит на євро з боку бізнесу та населення, а також активізація зовнішньоекономічних розрахунків із країнами ЄС додатково підштовхують курс до нових максимумів.

На тлі подорожчання євро та злотого курс долара демонструє протилежну динаміку. Після рекордного значення 43,4130 грн, зафіксованого 19 січня, американська валюта поступово дешевшає. На 27 січня офіційний курс долара становить 43,1253 грн, що на 0,0138 грн менше порівняно з попереднім днем. Польський злотий також продовжив зростання. Починаючи з 22 січня НБУ послідовно коригує його курс у бік підвищення. Станом на 27 січня офіційний курс злотого встановлено на рівні 12,1340 грн, що на 0,0867 грн більше, ніж у попередній банківський день. Це новий історичний максимум для польської валюти в Україні. Зростання офіційного курсу євро вплинуло й на банківський сектор. Середній курс купівлі євро в українських банках 27 січня становить 50,70 грн, а курс продажу — 51,50 грн. Польський злотий у банках у середньому купують за 11,90 грн, а продають за 12,45 грн. Водночас долар у банках продовжує дешевшати: середній курс купівлі становить 42,90 грн, а продажу — 43,40 грн. На готівковому ринку обмінники також переглянули курси. Середній курс купівлі євро становить 51,05 грн, а продажу — 51,30 грн. Долар в обмінниках купують у середньому за 43,16 грн і продають за 43,27 грн. Польський злотий у пунктах обміну можна продати за 12,05 грн, а купити за 12,20 грн.

Раніше фінансові експерти зазначали, що у лютому 2026 року валютний ринок України залишатиметься нестабільним, однак різких стрибків курсу не прогнозується. На динаміку гривні, долара та євро продовжать впливати як внутрішні економічні чинники, так і зовнішні ризики.

У Сполучених Штатах дедалі виразніше лунають сигнали про можливий зв’язок між наданням Україні довгострокових безпекових гарантій та її готовністю піти на територіальні компроміси з Росією. Такий підхід, як застерігають західні аналітики, може створити для Києва серйозні стратегічні загрози, адже мова йде про регіони, які російська армія не спроможна швидко захопити без значних людських і технічних втрат.

Аналітики Інституту вивчення війни у своєму звіті за 27 січня наголошують, що подібні дискусії у Вашингтоні формують небезпечний прецедент. За їхніми оцінками, розглядається сценарій, за якого Україну можуть поступово підштовхувати до передачі Росії решти території Донецької області в обмін на певні гарантії безпеки або політичні запевнення з боку Заходу. Водночас експерти підкреслюють: такі гарантії не мають чітких механізмів реалізації та не здатні повністю компенсувати втрату територіальної цілісності.

Про подібні сигнали з боку США того ж дня повідомило і видання Financial Times. Посилаючись на джерела, обізнані з перебігом мирних переговорів, газета зазначає, що в адміністрації президента США Дональда Трампа пов’язують надання гарантій безпеки Україні з її згодою на мирну угоду з Росією. Одним із можливих елементів такого врегулювання, за даними співрозмовників видання, може стати передача Москві всієї території Донбасу, включно з Луганською та Донецькою областями. Водночас у Вашингтоні, за інформацією Financial Times, допускають і додаткові кроки. Зокрема, обговорюється можливість посилення озброєння українських миротворчих сил у разі повного виведення Сил оборони України з Донбасу. Запропоновані США гарантії безпеки можуть включати зобов’язання, які частково відтворюють принципи статті 5 Північноатлантичного договору, а також обіцянку скоординованої військової відповіді у випадку тривалого нападу Росії на післявоєнну Україну. Водночас одне з джерел видання зауважило, що такі гарантії можуть виявитися недостатньо чіткими та переконливими для України, але при цьому надто широкими й неприйнятними для Росії, що ставить під сумнів їхню практичну реалізацію. Аналітики ISW наголошують, що повний контроль над Донбасом залишається для Росії складним і ресурсомістким завданням. За їхніми оцінками, навіть за умови збереження темпів наступу, зафіксованих наприкінці листопада 2025 року, російські війська навряд чи зможуть повністю окупувати Донецьку область раніше серпня 2027 року. Більше того, наприкінці 2025 року та на початку 2026-го темпи просування російської армії помітно сповільнилися, зокрема через несприятливі погодні умови, що може призвести до подальшого затягування бойових дій. В ISW застерігають, що вихід українських підрозділів із підконтрольних районів Донеччини суттєво змінить оперативну ситуацію на користь Росії. Це створить для російських військ вигідніші умови для перегрупування та відновлення боєздатності, а в перспективі дозволить знову перейти до активних наступальних дій на південному заході та в центральних регіонах України. Аналітики підкреслюють, що стримування подальшої агресії Росії можливе лише за умови збереження боєздатних Сил оборони України та наявності надійних і чітко визначених західних гарантій безпеки. Водночас російське керівництво послідовно відкидає будь-які пропозиції, які передбачають такі гарантії для України.

Зокрема, 26 січня директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін назвав умови мирного врегулювання, запропоновані європейськими країнами в межах так званої коаліції бажаючих, абсолютно неприйнятними для Москви. Ймовірно, йшлося про ініціативи щодо можливого розміщення іноземних військових контингентів у повоєнній Україні. А вже 27 січня заступник голови комітету з питань оборони Державної думи Росії Олексій Журавльов відкрито заявив про неприйнятність розгортання військ країн НАТО на території України після завершення війни. У ISW зазначають, що така позиція Кремля свідчить про небажання Росії погоджуватися на будь-яке врегулювання, яке передбачало б реальні та дієві гарантії безпеки для України. Ігнорування переговорних ініціатив і відмова від безпекових зобов’язань, на думку аналітиків, вказують на збереження курсу Москви на затяжну війну з розрахунком на виснаження України та зменшення підтримки з боку Заходу.

Водночас українські військові та експерти застерігають від територіальних поступок. Зокрема, військовий Андрій Іллєнко наголошує, що здача підконтрольних Україні територій без бою може мати катастрофічні наслідки. Раніше спецпредставник кремлівського диктатора Володимира Путіна Кирило Дмітрієв заявляв у дискусії з журналістами Financial Times, що вихід ЗСУ з території Донбасу нібито є шляхом до миру, однак такі заяви суперечать реальним діям і позиції російського керівництва.

Президент США Дональд Трамп заявив, що в межах міжнародних зусиль, спрямованих на припинення російського вторгнення в Україну, наразі відбуваються «дуже хороші речі». Таку оцінку він озвучив у спілкуванні з журналістами перед від’їздом з Вашингтона до Айови, акцентувавши увагу на змінах, які, за його словами, фіксуються в дипломатичному процесі.

Американський лідер підкреслив, що останнім часом спостерігаються певні позитивні зрушення у відносинах між Україною та Росією. Йдеться не про публічні заяви чи гучні домовленості, а про сигнали, які надходять у межах закритих контактів та консультацій за участю міжнародних посередників. Саме ці непублічні елементи, за словами Трампа, формують підґрунтя для стриманого оптимізму.

Водночас президент США вкотре нагадав про свої обіцянки покласти край війні в Україні, однак бойові дії між Україною та Росією тривають. Незважаючи на активізацію дипломатичних зусиль, реальних домовленостей щодо припинення війни наразі досягти не вдалося. Минулого вікенду в Абу-Дабі відбулися переговори між Росією та Україною за посередництва Сполучених Штатів. Переговори завершилися без проривних рішень, однак президент України Володимир Зеленський заявив, що новий раунд консультацій може відбутися вже цього тижня. Варто зазначити, що в Об’єднаних Арабських Еміратах відбулася перша за тривалий час дводенна тристороння зустріч за участі представників України, США та Росії. Уперше за роки повномасштабної війни сторони сіли за один стіл, щоб обговорити можливі параметри остаточного припинення бойових дій і загальну логіку майбутнього мирного процесу.

Попри стриманий результат переговорів, сам факт відновлення прямого діалогу на такому рівні розглядається як важливий дипломатичний сигнал. Водночас залишається відкритим питання, чи зможуть ці контакти перерости в конкретні домовленості, здатні вплинути на ситуацію на фронті.

У 2026 році територіальні центри комплектування та соціальної підтримки можуть суттєво скоротити використання паперових повісток, надаючи перевагу електронним форматам повідомлень. Юристи зазначають, що така тенденція відповідає загальному курсу на цифровізацію державних процесів та вже має правове підґрунтя в українському законодавстві.

За словами адвокатки Катерини Аніщенко, електронні повістки не є нововведенням з юридичної точки зору. Закон дозволяє їх використання, а керівники ТЦК мають право підписувати такі документи електронним цифровим підписом. Це означає, що електронна повістка має таку саму юридичну силу, як і паперова, за умови дотримання встановлених процедур.

Аніщенко зазначила, що зміни можуть бути впроваджені вже протягом 2026 року. Деякі громадяни можуть сприймати це як посилення мобілізації, хоча Міністерство оборони розцінює це лише як практику надсилання електронних повісток. Юристка також зауважила, що в “Резерв+” може з’явитися більше повідомлень про порушення правил військового обліку та необхідність особистої явки до ТЦК.

Раніше, 8 грудня 2025 року, керівник Головного управління інформаційних технологій Міноборони Олег Берестовий повідомляв, що сповіщення про повістки незабаром почнуть надходити через “Резерв+”. Для отримання повідомлень необхідно активувати відповідну функцію в застосунку.

У вересні 2025 року ЗМІ повідомляли, що Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до порядку призову, які дозволяють друкувати повістки безпосередньо в ТЦК.

Після масштабних ракетно-дронових обстрілів, унаслідок яких зазнала критичних ушкоджень ТЕЦ-6, житловий масив Троєщина опинився без централізованого теплопостачання. Ситуація в районі залишається вкрай складною, адже ця теплоелектроцентраль є ключовим джерелом подачі тепла для значної частини лівобережних районів столиці.

Керівник Деснянської районної державної адміністрації Максим Бахматов повідомив, що станом на зараз ТЕЦ-6 повністю припинила подачу теплоносія. За його словами, пошкодження об’єкта настільки серйозні, що швидке відновлення роботи є неможливим. Фахівці енергетичної галузі продовжують оцінювати масштаби руйнувань та потенційні терміни ремонту.

За словами чиновника, ще в серпні минулого року він порушував питання, що робити у разі відсутності тепла або електропостачання, але відповіді на запитання не було. Бахматов також наголосив, що Київ із бюджетом понад 2 млрд доларів міг би нарощувати незалежні джерела тепла, зокрема котельні на соломі, вугіллі, дизелі та когенерацію. Наразі у школах району обладнано десять опорних пунктів обігріву, які зможуть прийняти 20-30 тисяч осіб. У разі потреби кількість пунктів буде збільшено ще на 40 шкіл. Чиновник додав, що район гостро потребує обігріву, дров, харчування, гарячих напоїв та біотуалетів. Максим Бахматов також зауважив, що тривалі морози можуть спричинити замерзання труб водопроводу та каналізації. Для цього вже плануються підготовчі роботи з облаштування тимчасових туалетів на вулиці.

Напередодні мер Києва Віталій Кличко повідомив, що місто отримало від Польщі 130 генераторів різної потужності, що допоможе посилити стійкість критичних об’єктів та закладів соціальної сфери під час енергетичної кризи.

Нагадаємо, у столиці на Троєщині масово облаштовують пункти ночівлі для громадян, щоб забезпечити їх теплом і безпекою під час холодів.

В Україні ще не встигло встановитися обіцяне синоптиками короткочасне потепління, як метеорологи вже застерігають про наближення нової хвилі холодів. Очікується, що з початку лютого температура повітря різко знизиться, особливо в північних та східних регіонах, а місцями можливі сильні морози та снігопади.

За прогнозами синоптиків, погодні умови складатимуться під впливом активних арктичних повітряних мас, що принесуть значне зниження температури та поривчастий вітер. Місцями стовпчики термометрів можуть опускатися до -15…-20 градусів, а на заході країни — до -10…-12 градусів, супроводжуючись сніговими заметами та ожеледдю на дорогах.

На тлі морозної погоди в Україні тема холоду набула і політичного звучання. Після масштабних обстрілів енергетичної інфраструктури та проблем з опаленням президент США Дональд Трамп знову заявив про необхідність укладення мирної угоди між Києвом і Москвою. Він наголосив, що українцям доводиться жити без належного опалення за температур до -20 градусів, що є серйозним випробуванням для населення.

Російська Федерація відновила активну риторику щодо контролю над ядерними озброєннями, намагаючись використати це питання для посилення свого впливу у переговорах зі Сполученими Штатами. За даними Інституту вивчення війни (ISW) станом на 26 січня, Кремль демонструє готовність обговорювати стратегічну стабільність лише за умови отримання певних поступок від США, зокрема щодо політики відносно України та відновлення повноцінного двостороннього діалогу.

Аналітики ISW підкреслюють, що така поведінка є частиною ширшої тактики Москви, яка поєднує дипломатичний тиск із демонстрацією військових можливостей. В умовах тривалої війни в Україні та нарощування санкційного тиску на РФ, Кремль прагне використати тему ядерних озброєнь як аргумент для послаблення міжнародної ізоляції та отримання геополітичних поступок.

У своїх заявах Медведєв фактично повторив позицію Володимира Путіна щодо можливості неофіційного продовження дії положень СНО-3 ще на один рік. За версією Кремля, це можливо лише за умови дзеркальних кроків з боку США. Водночас він стверджував, що Вашингтон нібито не відреагував на таку ініціативу, а подальша співпраця у сфері контролю над озброєннями напряму залежить від готовності США йти на поступки Москві. Окремо російський посадовець наголосив на необхідності повної «нормалізації» двосторонніх відносин. За його словами, без цього Росія не бачить сенсу у будь-яких предметних домовленостях зі Сполученими Штатами. У цьому ж контексті пролунали попередження про можливі негативні наслідки, якщо Вашингтон і надалі зосереджуватиметься на мирних ініціативах щодо України, а не на відновленні діалогу з Москвою. Медведєв також заявив, що відсутність співпраці між США та Росією у сфері стратегічних озброєнь, на його думку, підриває глобальну стабільність і може призвести до поширення ядерної зброї. У цьому контексті він згадав нові російські розробки, зокрема балістичні ракети «Буревісник» і «Орешник», а також підводний безпілотний апарат «Посейдон», які Москва активно презентувала у 2024–2025 роках. Аналітики ISW наголошують, що така риторика повністю відповідає попереднім діям Кремля. За їхніми спостереженнями, Володимир Путін та представники російського керівництва неодноразово демонстрували небажання відмовлятися від початкових воєнних вимог і готовність досягати своїх цілей силовими методами у разі провалу дипломатії.

Російські посадовці регулярно підкреслюють жорстку переговорну позицію, зокрема після саміту США та Росії на Алясці у серпні 2025 року та після тристоронніх переговорів в Абу-Дабі 23–24 січня. Крім того, після вступу Дональда Трампа на посаду президента США у січні 2025 року Кремль, за оцінкою ISW, активніше намагається використати перспективу потепління відносин з Вашингтоном для відсунення українського питання на другий план. У звіті також зазначається, що Москва залучає тему договору СНО-3 до цієї стратегії ще з літа–осені 2025 року. Ймовірною метою Кремля є спроба схилити США до поступок щодо України в обмін на переговори про стратегічні озброєння та відновлення двостороннього діалогу.

Аналітики нагадують, що раніше ISW вже повідомляв про навмисне затягування Росією переговорного процесу щодо війни в Україні та наполягання Москви на своїх початкових воєнних вимогах.

Російські безпілотники 27 січня вранці здійснили удар по інфраструктурному об’єкту у Золочівському районі Львівської області, спричинивши серйозну загрозу для місцевого населення та довкілля. Під час атаки сталися викиди шкідливих речовин у повітря, через що жителям регіону довелося вживати заходів безпеки та залишатися у приміщеннях до стабілізації ситуації.

Місцеві служби реагування оперативно евакуювали людей із найбільш постраждалих районів та організували контроль за станом повітря. Фахівці ДСНС та екологічні служби проводять заміри рівня забруднення та здійснюють заходи для нейтралізації хімічної загрози. Водночас тривають роботи з оцінки масштабів руйнувань інфраструктури, включаючи критичні об’єкти енергетики та комунальних мереж.

Фахівці рекомендують людям із хронічними захворюваннями дихальної та серцево-судинної системи обмежити перебування на вулиці та, за необхідності, користуватися засобами захисту дихальних шляхів. Також не рекомендовано провітрювати приміщення. Працівники служби продовжують лабораторні дослідження за напрямком руху вітру. У Львівській області через ранковий удар спалахнула пожежа на об’єкті інфраструктури. Рятувальники ліквідовують наслідки загоряння. Постраждалих, попередньо, немає. Місцева влада Бродівської громади повідомила про тимчасове призупинення навчального процесу 27-28 січня та переведення закладів освіти на дистанційне навчання. Дошкільні заклади працюватимуть у черговому режимі. Населення закликали дотримуватися правил безпеки: щільно зачиняти вікна та двері, закривати щілини вологою тканиною або скотчем, вимикати примусову вентиляцію та користуватися кондиціонерами лише в режимі рециркуляції, проводити вологе прибирання щонайменше раз на добу. На вулиці рекомендується обмежити прогулянки, особливо дітям, вагітним жінкам і людям із хронічними захворюваннями дихальних шляхів, відмовитися від інтенсивних тренувань, використовувати засоби захисту дихальних шляхів, наприклад респіратори. Для підтримки організму важливо дотримуватися питного режиму, після повернення з вулиці приймати душ, промивати ніс сольовим розчином і полоскати горло. Одяг слід одразу прати. За уточненими даними, задимлення виникло через згоряння нафтопродуктів. Місцеві жителі повідомляли, що заняття у школах вже почалися о 8:30, до оголошення про скасування уроків.

Також у ніч на 27 січня РФ атакувала Одесу, де ударні безпілотники влучили в дитсадок та житлові будинки. За попередніми даними, щонайменше 22 людини отримали травми.