Україна

Відомий український бізнесмен Дмитро Коваленко, через якого роками вугілля з Росії та тимчасово окупованих територій потрапляло до України і країн Європейського Союзу, залишив країну та наразі перебуває у Монако. За даними джерел, підприємець активно намагається видалити або «очистити» документи, що можуть свідчити про його діяльність у сфері торгівлі енергетичними ресурсами в умовах воєнного конфлікту та міжнародних санкцій.

Діяльність Коваленка давно викликала інтерес правоохоронних органів та аналітиків енергетичного ринку. Йдеться про схеми, через які постачання вугілля здійснювалося із зон, контрольованих РФ, що дозволяло обхід санкцій та отримання прибутку при значних ризиках для української економіки та репутації постачальників у ЄС. Фінансові потоки, пов’язані з такими операціями, піддаються ретельній перевірці, адже можуть свідчити про порушення українського та міжнародного законодавства.

Для цих цілей Дмитро Коваленко, який є кінцевим бенефіціаром швейцарської компанії Adelon AG, через суди банкрутує власне підприємство ТОВ “Інтеркоалтрейдинг”, яке було задіяне у постачанні вугілля від “ДНР/ЛНР” за схемою “перерваного транзиту”.

Так, Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 904/936/23 затвердив звіт ліквідатора ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі про банкрутство дніпровської фірми “Інтеркоалтрейдинг” (код ЄДРПОУ 37912002).

Фабулу справи можна знайти в офіційних реєстрах судових документів, де зокрема зазначено, що “ADELON AG, Baar Swizerland звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеркоалтрейдінг” (49000, м.Дніпро, вул.Глінки, буд.2, оф.201, ідентифікаційний номер юридичної особи 37912002)”.

Намагання Дмитра Коваленко приховати всі сліди діяльності ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” стають мають свою логіку, так як минулим директором компанії був Мелентьєв В’ячеслав Володимирович, що є співзасновником ТОВ “Гранова Україна” – іншої фірми з орбіти Коваленка, яка засвітилась в портах Одеської області та має проблеми з правоохоронцями.

До В’ячеслава Мелентьєва директором “Інтеркоалтрейдингу” був харківський адвокат Воронов Роман Сергійович. Також співзасновником був Тебін Ігор Миколайович, який раніше обіймав посаду директора у ТОВ “Коал трейд” та ТОВ “Торговий дім “ЕГТ”.

Арбітражним керуючим обрали підконтрольного Шевченка Віталія Євгеновича. Провадження у справі було відкрито ще у квітні 2023 року. Коваленко через швейцарську фірму затвердив вимоги більш як на 162 млн. гривень. Суд визнав додаткові вимоги до податкової на 2,4 млн. гривень.

За результатами інвентаризації та запитів до державних органів виявилося, що майно у компанії відсутнє.

Реалізовано право вимоги на аукціонах: 4 лоти на загальну суму 53,34 мл грн боргів, реалізовано за 69 тис. гривень. Покупцем стало київське ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика «Воскресенська». Це передбачувано, тому що компанію оформлено на Сергія Саприкіна — особу, яка підконтрольна Коваленко. Раніше фірма мала назву «Петропавлівський гірничо-збагачувальний комбінат».

Податкова внаслідок такого банкрутства нічого не отримала. Суддя ухвалив, що відсутні ознаки фіктивного або доведеного банкрутства, а все сталося через об’єктивні фінансові труднощі.

Водночас, в мережі інтернет збереглось чимало даних про торгівлю ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” з росіянами.

Зокрема, на сайті компанії ImportGenius, яка є лідером в галузі торгової розвідки, збереглись дані про сотні торгових операцій компанії Дмитра Коваленко ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” з росіянами.

Тож бажання Дмитра Коваленко ліквідувати ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” та приховати свої багаторічні схеми з обходу санкційного режиму ЄС при поставці російських енергоносіїв на український та європейські ринки цілком зрозуміле.

Деталі обходу санкційної політики ЄС та незаконного збагачення Дмитра Коваленко у нашому наступному журналістському розслідуванні.

У 2025 році Україна продемонструвала одні з найдинамічніших темпів розвитку ринку електромобілів у Європі. Частка нових електрокарів на внутрішньому автомобільному ринку сягнула майже 30%, що свідчить про суттєву зміну споживчих уподобань та поступовий перехід до екологічнішого транспорту. Такі показники стали результатом комплексного впливу економічних, технологічних і регуляторних чинників.

За підсумками минулого року в Україні було реалізовано 24,4 тисячі нових електромобілів, що на 112,8% більше порівняно з 2024 роком. Подібна динаміка дозволила країні увійти до трійки європейських лідерів за темпами зростання ринку електрокарів. Вищі показники зафіксували лише Польща з приростом у 161% та Ісландія, де зростання склало 125%, що підтверджують дані інформаційно-аналітичної групи, яка досліджує автомобільний сектор.

Електромобілі склали 29,3% нових автомобілів в Україні, що дозволило країні увійти до топ-10 європейських ринків за цим показником, посівши 9 місце. Для порівняння, у 2024 році частка електрокарів на українському ринку становила 16,1%, а ринок займав 15 місце в Європі. Найвищою частка електромобілів у нових продажах залишається у Норвегії — 95,9%. Середній показник по Європі у 2025 році склав 19,5%.

Якщо говорити про абсолютні показники, Україна посіла 16 місце у Європі за кількістю проданих електромобілів. Найбільші ринки електромобілів залишаються у Німеччині (545 142 одиниці), Великій Британії (473 348 одиниць) та Франції (326 922 одиниці).

Колишнього голову Служби безпеки України Івана Баканова правоохоронні органи розшукують з метою вручення офіційного запрошення на засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, заплановане на 3 лютого. Засідання ТСК має бути присвячене перевірці можливих порушень законодавства у сфері оборони, антикорупційної політики та дотримання прав людини в умовах воєнного стану.

У Міністерстві внутрішніх справ повідомили, що процедура встановлення фактичного місця перебування Івана Баканова триває. Йдеться саме про необхідність належного повідомлення колишнього посадовця про виклик до парламентської комісії, а не про оголошення його в розшук у кримінальному провадженні. Водночас ситуація викликала значний суспільний резонанс з огляду на посаду, яку Баканов обіймав у перші місяці повномасштабної війни.

Іван Баканов очолював СБУ з серпня 2019 року по липень 2022 року. Президент Володимир Зеленський усунув його з посади у липні 2022-го через невиконання або неналежне виконання службових обов’язків, що могло спричинити тяжкі наслідки. Після звільнення Баканов заявив, що СБУ за його керівництва “займалася справами, а не піаром”. У липні 2023 року Баканов отримав свідоцтво адвоката у Полтаві, а також відкрив ФОП і почав займатися рієлторською діяльністю, мешкаючи у передмісті Києва. Наразі точного місця його перебування не встановлено.

Нагадаємо, раніше Олексій Гончаренко публікував відповідь СБУ щодо доставлення на ТСК бізнесмена Ігоря Коломойського, виконати яку було неможливо через загрозу його життю.

Довгоочікуване потепління в Україні виявиться короткочасним. Вже з п’ятниці на більшість регіонів насувається нова хвиля сильних морозів, а температура повітря в окремих областях може опускатися до мінус 20 градусів. Про це повідомила начальниця відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Наталія Голеня, підкресливши, що початок лютого буде значно холоднішим, ніж очікували багато українців.

За словами фахівчині, низькі температури збережуться щонайменше до 5 числа, і лише після цього поступово прогнозується невелике потепління. Найсильніші морози прогнозуються на північному сході та в центральних областях, де нічна температура місцями може падати нижче позначки мінус 15 градусів. Місцями можливі також ожеледь та слабкі снігопади, що ускладнять рух на дорогах і потребуватиме підвищеної обережності від водіїв та пішоходів.

Найвідчутніше похолодання торкнеться західних, північних і центральних областей. За сприятливих умов, зокрема за прояснень, уночі температура може знижуватися до мінус 20 градусів. У більшості випадків нічні показники становитимуть від мінус 13 до мінус 18 градусів. У денний час температура повітря коливатиметься в межах мінус 8–14 градусів. За словами синоптикині, фактично погодні умови повернуться до тих, які спостерігалися в січні. Водночас на півдні та сході країни морози будуть менш інтенсивними. У цих регіонах денна температура триматиметься поблизу нуля або показуватиме незначний мінус.

Раніше про нову хвилю похолодання попереджав і еколог Олександр Соколенко. Він пояснив, що на зміну південним циклонам в Україну з боку Росії насувається Сибірський, або Азійський, антициклон. Такий атмосферний процес формується над Сибіром, Монголією або Китаєм і приносить із собою сухе та морозне повітря. За словами фахівця, цей антициклон витісняє теплі фронти з Атлантики, які зазвичай пом’якшують зимову погоду, та блокує їхнє просування на схід. У результаті холод утримується значно довше, ніж за звичайних умов. На тлі сильних морозів у Києві вже фіксують наслідки перебоїв з опаленням після російських масованих обстрілів. У місті відбуваються прориви труб, а вода швидко замерзає просто неба. У соціальних мережах поширюються відео, на яких зафіксовані автомобілі, що, за словами очевидців, буквально вмерзли в лід біля житлових будинків.

Також повідомляється, що через різке похолодання власники дизельних автомобілів масово звертаються до СТО через зростання кількості поломок. Основною причиною проблем називають використання пального, не пристосованого до сильних морозів.

В Україні зберігається різноспрямована динаміка валютного ринку. Курс долара США продовжує поступово знижуватися і станом на 28 січня наблизився до позначки 42 гривні, тоді як євро та польський злотий оновлюють історичні максимуми. Такі дані наводить Національний банк України, офіційний курс якого щоденно встановлюється та слугує основним орієнтиром для банків і обмінних пунктів.

Офіційний курс валют визначає базу для безготівкових розрахунків, впливаючи на фінансові операції підприємств, державних структур і населення. При цьому коливання готівкових курсів часто перевищують офіційні значення через попит на іноземну валюту, спекулятивні операції та зовнішньоекономічні фактори. Аналітики відзначають, що саме така суперечлива ситуація створює підвищену волатильність ринку та потребує від учасників обережності у плануванні валютних операцій.

Польський злотий зберігає стійкий висхідний тренд і зростає вже кілька днів поспіль. На 28 січня Нацбанк встановив офіційний курс злотого на рівні 12,1883 гривні, що на 0,0543 гривні більше, ніж попереднього банківського дня. Таким чином, польська валюта знову закріпилася на рекордних показниках. Подібну динаміку демонструє і євро. Європейська валюта продовжує дорожчати та впевнено утримує позиції на історичних максимумах. Згідно з рішенням НБУ, офіційний курс євро на 28 січня становить 51,2297 гривні, що на 0,165 гривні більше, ніж днем раніше. На противагу євро та злотому, долар США демонструє зворотну тенденцію. Американська валюта поступово дешевшає, що дозволяє гривні частково зміцнювати свої позиції. Станом на 28 січня офіційний курс долара встановлено на рівні 42,9563 гривні, що на 0,169 гривні менше, ніж попереднього дня. Українські банки, орієнтуючись на офіційний курс, також відреагували на зниження вартості долара. Станом на 10:00 банки купували долар у середньому по 42,60 гривні, а продавали по 43,25 гривні. Євро в банках продовжило зростати: середній курс купівлі становив 50,85 гривні, а продажу — 51,75 гривні. Польський злотий у банках купували в середньому по 11,99 гривні, а продавали по 12,50 гривні. На готівковому ринку ситуація загалом відповідає банківській. Обмінні пункти купували долар по 43,00 гривні та продавали по 43,16 гривні. Євро на готівковому ринку подорожчало: середній курс купівлі становив 51,26 гривні, а продажу — 51,63 гривні. Курс польського злотого залишився стабільним на рівні 12,12 гривні при купівлі та 12,29 гривні при продажу.

Раніше фінансовий експерт Сергій Мамедов зазначав, що в лютому можливе посилення волатильності валютної пари долар–євро. За його словами, напруженість у відносинах між ЄС та США може призвести до коливань курсу в межах 1,15–1,2 долара за євро, що безпосередньо позначиться і на вартості європейської валюти в Україні.

За інформацією поінформованих джерел, столичні школи продовжать навчальний процес, незважаючи на складну ситуацію в енергетичному секторі. Департамент освіти КМДА сьогодні планує офіційно ухвалити рішення про відновлення занять з 2 лютого, водночас визначивши механізми, які дозволять максимально безпечно та ефективно організувати освітній процес у зимовий період.

Джерела уточнюють, що основним критерієм для продовження навчання стане забезпечення базових температурних норм у класах, а також наявність стабільного доступу до електро- та теплопостачання у школах. У тих навчальних закладах, де виникатимуть технічні складнощі, розглядаються варіанти чергування занять або переведення частини навчального процесу в дистанційний формат.

Таке рішення столичної влади, за повідомленням джерела, обумовлено тим фактом, що 97% шкіл уже забезпечені генераторами. Плюс до кінця тижня всі школи повинні бути забезпечені опаленням “як об’єкти критичної інфраструктури”.

Також у школах буде максимально забезпечено освітлення. За попередніми підрахунками, з 290 тисяч школярів щодня очно в класах очікуються близько 220 тисяч дітей.

Валютний ринок України увійшов у новий тиждень із показниками, які вже можна назвати історичними. Національний банк України станом на 27 січня зафіксував нові рекордні рівні одразу для двох ключових іноземних валют — євро та польського злотого. Така динаміка відображає як зовнішні економічні чинники, так і внутрішні процеси на фінансовому ринку, де гривня змушена балансувати між тиском імпорту та валютними надходженнями.

Європейська валюта після короткострокової корекції наприкінці минулого тижня знову пішла вгору. Регулятор скоригував офіційний курс євро у бік зростання, що стало продовженням загальноєвропейського тренду зміцнення цієї валюти на світових ринках. Високий попит на євро з боку бізнесу та населення, а також активізація зовнішньоекономічних розрахунків із країнами ЄС додатково підштовхують курс до нових максимумів.

На тлі подорожчання євро та злотого курс долара демонструє протилежну динаміку. Після рекордного значення 43,4130 грн, зафіксованого 19 січня, американська валюта поступово дешевшає. На 27 січня офіційний курс долара становить 43,1253 грн, що на 0,0138 грн менше порівняно з попереднім днем. Польський злотий також продовжив зростання. Починаючи з 22 січня НБУ послідовно коригує його курс у бік підвищення. Станом на 27 січня офіційний курс злотого встановлено на рівні 12,1340 грн, що на 0,0867 грн більше, ніж у попередній банківський день. Це новий історичний максимум для польської валюти в Україні. Зростання офіційного курсу євро вплинуло й на банківський сектор. Середній курс купівлі євро в українських банках 27 січня становить 50,70 грн, а курс продажу — 51,50 грн. Польський злотий у банках у середньому купують за 11,90 грн, а продають за 12,45 грн. Водночас долар у банках продовжує дешевшати: середній курс купівлі становить 42,90 грн, а продажу — 43,40 грн. На готівковому ринку обмінники також переглянули курси. Середній курс купівлі євро становить 51,05 грн, а продажу — 51,30 грн. Долар в обмінниках купують у середньому за 43,16 грн і продають за 43,27 грн. Польський злотий у пунктах обміну можна продати за 12,05 грн, а купити за 12,20 грн.

Раніше фінансові експерти зазначали, що у лютому 2026 року валютний ринок України залишатиметься нестабільним, однак різких стрибків курсу не прогнозується. На динаміку гривні, долара та євро продовжать впливати як внутрішні економічні чинники, так і зовнішні ризики.

У Сполучених Штатах дедалі виразніше лунають сигнали про можливий зв’язок між наданням Україні довгострокових безпекових гарантій та її готовністю піти на територіальні компроміси з Росією. Такий підхід, як застерігають західні аналітики, може створити для Києва серйозні стратегічні загрози, адже мова йде про регіони, які російська армія не спроможна швидко захопити без значних людських і технічних втрат.

Аналітики Інституту вивчення війни у своєму звіті за 27 січня наголошують, що подібні дискусії у Вашингтоні формують небезпечний прецедент. За їхніми оцінками, розглядається сценарій, за якого Україну можуть поступово підштовхувати до передачі Росії решти території Донецької області в обмін на певні гарантії безпеки або політичні запевнення з боку Заходу. Водночас експерти підкреслюють: такі гарантії не мають чітких механізмів реалізації та не здатні повністю компенсувати втрату територіальної цілісності.

Про подібні сигнали з боку США того ж дня повідомило і видання Financial Times. Посилаючись на джерела, обізнані з перебігом мирних переговорів, газета зазначає, що в адміністрації президента США Дональда Трампа пов’язують надання гарантій безпеки Україні з її згодою на мирну угоду з Росією. Одним із можливих елементів такого врегулювання, за даними співрозмовників видання, може стати передача Москві всієї території Донбасу, включно з Луганською та Донецькою областями. Водночас у Вашингтоні, за інформацією Financial Times, допускають і додаткові кроки. Зокрема, обговорюється можливість посилення озброєння українських миротворчих сил у разі повного виведення Сил оборони України з Донбасу. Запропоновані США гарантії безпеки можуть включати зобов’язання, які частково відтворюють принципи статті 5 Північноатлантичного договору, а також обіцянку скоординованої військової відповіді у випадку тривалого нападу Росії на післявоєнну Україну. Водночас одне з джерел видання зауважило, що такі гарантії можуть виявитися недостатньо чіткими та переконливими для України, але при цьому надто широкими й неприйнятними для Росії, що ставить під сумнів їхню практичну реалізацію. Аналітики ISW наголошують, що повний контроль над Донбасом залишається для Росії складним і ресурсомістким завданням. За їхніми оцінками, навіть за умови збереження темпів наступу, зафіксованих наприкінці листопада 2025 року, російські війська навряд чи зможуть повністю окупувати Донецьку область раніше серпня 2027 року. Більше того, наприкінці 2025 року та на початку 2026-го темпи просування російської армії помітно сповільнилися, зокрема через несприятливі погодні умови, що може призвести до подальшого затягування бойових дій. В ISW застерігають, що вихід українських підрозділів із підконтрольних районів Донеччини суттєво змінить оперативну ситуацію на користь Росії. Це створить для російських військ вигідніші умови для перегрупування та відновлення боєздатності, а в перспективі дозволить знову перейти до активних наступальних дій на південному заході та в центральних регіонах України. Аналітики підкреслюють, що стримування подальшої агресії Росії можливе лише за умови збереження боєздатних Сил оборони України та наявності надійних і чітко визначених західних гарантій безпеки. Водночас російське керівництво послідовно відкидає будь-які пропозиції, які передбачають такі гарантії для України.

Зокрема, 26 січня директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін назвав умови мирного врегулювання, запропоновані європейськими країнами в межах так званої коаліції бажаючих, абсолютно неприйнятними для Москви. Ймовірно, йшлося про ініціативи щодо можливого розміщення іноземних військових контингентів у повоєнній Україні. А вже 27 січня заступник голови комітету з питань оборони Державної думи Росії Олексій Журавльов відкрито заявив про неприйнятність розгортання військ країн НАТО на території України після завершення війни. У ISW зазначають, що така позиція Кремля свідчить про небажання Росії погоджуватися на будь-яке врегулювання, яке передбачало б реальні та дієві гарантії безпеки для України. Ігнорування переговорних ініціатив і відмова від безпекових зобов’язань, на думку аналітиків, вказують на збереження курсу Москви на затяжну війну з розрахунком на виснаження України та зменшення підтримки з боку Заходу.

Водночас українські військові та експерти застерігають від територіальних поступок. Зокрема, військовий Андрій Іллєнко наголошує, що здача підконтрольних Україні територій без бою може мати катастрофічні наслідки. Раніше спецпредставник кремлівського диктатора Володимира Путіна Кирило Дмітрієв заявляв у дискусії з журналістами Financial Times, що вихід ЗСУ з території Донбасу нібито є шляхом до миру, однак такі заяви суперечать реальним діям і позиції російського керівництва.