Україна

Президент України Володимир Зеленський наразі не ухвалив остаточного рішення щодо своєї участі у наступних президентських виборах. За його словами, ключовим фактором стане те, за яких умов і з яким результатом завершиться повномасштабна війна, розв’язана Росією проти України. Цю позицію глава держави озвучив в інтерв’ю чеському радіо Český rozhlas, наголосивши, що нинішня ситуація не дозволяє будувати чіткі політичні плани на майбутнє.

Президент зізнався, що час від часу розмірковує над можливістю повторного балотування, однак не вважає це пріоритетом у момент, коли країна перебуває у стані війни. На його переконання, першочерговим завданням залишається захист держави, відновлення територіальної цілісності та створення умов для справедливого й безпечного миру. Саме від фіналу війни, рівня безпеки та стану суспільства залежатиме, чи буде доцільним його подальше перебування в політичному процесі на посаді президента.

Президент також наголосив на важливості міжнародної підтримки під час виборів, зазначаючи, що готовий брати участь у голосуванні за умови, що партнери забезпечать безпеку та умови для демократичного процесу.

За Конституцією України, наступні президентські вибори мали відбутися у березні 2024 року, а парламентські – восени 2023-го. Проте законодавство забороняє проведення виборів під час воєнного стану, який триває через повномасштабне вторгнення Росії. Раніше аналітики повідомляли, що якби вибори відбулися у кінці 2025 року, Зеленський міг би програти у другому турі Валерію Залужному або Кирилу Буданову.

У столиці повністю відновлено водопостачання в усіх десяти адміністративних районах, проте проблема з теплом залишається актуальною для значної кількості мешканців. Про ситуацію в місті поінформував міський голова Києва Віталій Кличко, наголосивши, що система водопостачання наразі працює у штатному режимі, тоді як тепломережі потребують додаткового часу для повного відновлення.

За словами мера, станом на тепер без опалення залишаються приблизно 2600 житлових будинків. Йдеться як про багатоповерхову забудову, так і про окремі житлові комплекси в різних районах міста. Основними причинами затримки з подачею тепла є пошкодження теплотрас, аварії на мережах та складність технологічних процесів, необхідних для безпечного запуску опалення після ремонтів.

Водночас у соціальних мережах та місцевих телеграм-каналах з’являються відео після відновлення водопостачання. На оприлюднених кадрах видно, що з кранів у деяких районах міста тече вода жовтого кольору. Зокрема, такі повідомлення надходять із Деснянського району. Автори відео жартома зазначають, що після відновлення водопостачання з кранів «потік лимонад», водночас офіційних коментарів щодо якості води від міських служб на цей момент не надходило.

Раніше повідомлялося, що компанія ДТЕК не оприлюднила графіки планових відключень електроенергії на 1 лютого для Києва через дію екстрених відключень у столиці. Також мешканці міста розповідали про переповнений громадський транспорт і складні умови пересування під час блекауту 31 січня.

Збройні сили Російської Федерації змінили підхід до повітряних ударів по Україні, зосереджуючи одночасні атаки не по всій території держави, а по окремих регіонах. Про це повідомив представник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, пояснивши, що під час таких ударів ворог може застосовувати понад пів тисячі повітряних цілей у межах одного напрямку. Подібна концентрація ракет і дронів створює критичне навантаження на систему протиповітряної оборони.

За словами військових, головною метою нової тактики є перевантаження української ППО та вичерпання запасів боєприпасів. В умовах дефіциту ракет для зенітно-ракетних комплексів частина установок фізично не має можливості перехоплювати всі ворожі цілі. Особливо гостро ця проблема проявляється під час масованих атак дронами-камікадзе типу «Шахед» у поєднанні з крилатими та балістичними ракетами.

Інтерв’ю Юрія Ігната, опубліковане 2 лютого, проливає світло на небезпеку масованих ударів. ЗРК Patriot може відслідковувати одну балістичну ракету, тоді як з іншого напрямку летить “Шахед”, загрожуючи комплексу. Крім того, велика кількість цілей ускладнює перезарядку систем NASAMS та IRIS-T, а дефіцит ракет, які мають надійти від західних партнерів, ще більше знижує ефективність ППО. За словами Ігната, балістичні ракети може збивати тільки Patriot, а ракет для цих систем недостатньо. У 2025 році росіяни почали частіше використовувати балістичні ракети, ніж крилаті, оскільки Patriot успішно знищує останні. Під час удару 13 січня ЗС РФ запустили 18 балістичних засобів ураження, загрожуючи усім областям України. В окремих регіонах, таких як Київ, Дніпро та Одеса, літало близько 500 дронів, що підвищувало ризик влучань по критичній інфраструктурі. Представник Повітряних сил зазначив, що навіть при 80% ефективності збиття, решта 20% завдають значної шкоди. Під час атак росіяни активніше застосовують ракети “Искандер-М”, комплекси С-300 та С-400, а також ракети Х-22, з яких останнім часом вдалося збити лише дві. Щодо ракет для Patriot, аналітики відзначають, що під час масованого удару 20 січня Україна не мала достатньої кількості боєприпасів. Президент Володимир Зеленський пояснив, що ракети прибули із запізненням через затримку платежу однієї з країн-учасниць програми PURL. Місячна потреба у ракетах Patriot для України становить близько 60 одиниць, тоді як виробничі потужності забезпечують лише 51 ракету на місяць, яку розподіляють між приблизно 20 країнами-операторами.

1 лютого стало відомо про удар дронів ЗС РФ по автобусу з шахтарями у Тернівці Дніпропетровської області, що ще раз підкреслює небезпеку масованих атак та потребу у посиленні протиповітряної оборони.

Київське водосховище, яке скувало кригою внаслідок сильних морозів, останніми днями стало популярним місцем відпочинку для жителів Києва, Вишгорода та прилеглих населених пунктів. Люди масово виходять на лід для прогулянок, зимових розваг і навіть неформальних зібрань. Водночас у Державній службі з надзвичайних ситуацій наголошують, що така поведінка може призвести до трагічних наслідків.

Рятувальники повідомляють про поширення в соціальних мережах інформації щодо нібито запланованих масових заходів на кризі Київського моря. У ДСНС підкреслюють, що жодних подібних подій не погоджували, а відповідні повідомлення є небезпечними та вводять людей в оману. Лід на водосховищі має нерівномірну товщину, а в окремих місцях може бути значно ослабленим через течії, скиди води та перепади температур.

«З міркувань безпеки просимо мешканців і гостей Вишгородського району не відвідувати будь-які масові заходи на кризі», — зазначили рятувальники.

У службі підкреслюють, що гарантувати безпечне перебування на кризі неможливо, особливо для водіїв транспортних засобів. Окрему загрозу становить відсутність укриттів поблизу на випадок повітряної тривоги.

«Існує реальна загроза для життя та здоров’я людей», — попередили в ДСНС.

Рятувальники також нагадали, що раніше під час несанкціонованих масових заходів на замерзлому водосховищі водії влаштовували дрифт на кризі, що значно підвищує ризик трагедій.

Протягом минулої доби ситуація на лінії фронту залишалася вкрай напруженою — між Силами оборони України та російськими військами відбулося 279 бойових зіткнень. Найбільшу активність противник зосередив на Покровському напрямку, де українські захисники успішно зупинили 87 штурмових і наступальних дій ворога. Про це йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України у п’ятницю, 30 січня.

За інформацією Генштабу, російські війська продовжують застосовувати тактику масованих атак із залученням піхоти, бронетехніки та артилерійської підтримки, намагаючись прорвати оборону ЗСУ. Водночас українські підрозділи демонструють стійкість, злагодженість і ефективну взаємодію, завдаючи противнику значних втрат у живій силі та техніці.

На Південно-Слобожанському напрямку російські війська 17 разів намагалися штурмувати позиції українських підрозділів у районах Вовчанська, Стариці, Тихого та в напрямках Фиголівки, Тернової, Графського, Вовчанських Хуторів, Григорівки й Колодязного.

На Куп’янському напрямку зафіксовано 12 атак загарбників. Сили оборони відбили штурмові дії у районі Борівської Андріївки та в напрямках Куп’янська, Петропавлівки, Піщаного й Новоосинового.

На Лиманському напрямку ворог атакував 13 разів, намагаючись просунутися в районах Дробишевого, Степів, Греківки, Зарічного та у бік Дружелюбівки й Ставків. На Слов’янському напрямку оборонці відбили сім спроб наступу поблизу Ямполя та в напрямках Рай-Олександрівки і Закітного.

На Краматорському напрямку наступальних дій противник не проводив. Водночас на Костянтинівському напрямку російські війська здійснили 19 атак у районах Плещіївки, Щербинівки, Русиного Яру та в напрямках Новопавлівки, Костянтинівки, Іллінівки, Берестка, Степанівки й Софіївки.

Найінтенсивніші бойові дії тривали на Покровському напрямку. Тут українські воїни зупинили 87 атак у районах Торецького, Никанорівки, Родинського, Мирнограда, Рівного, Покровська, Котлиного, Удачного, Молодецького, Новомиколаївки, а також у напрямках Червоного Лиману, Кучерового Яру, Вільного, Білицького, Нового Донбасу, Гришиного, Новопідгородного, Муравки, Іванівки та Філії.

На Олександрівському напрямку ворог 23 рази атакував українські позиції в районі Вербового та в напрямках Іванівки, Іскри, Олександрограда, Олексіївки, Данилівки, Нового Запоріжжя і Лісного. На Гуляйпільському напрямку зафіксовано 42 спроби наступу у районі Гуляйполя та в напрямках Добропілля, Радісного, Варварівки, Зеленого, Прилук, Залізничного, Оленокостянтинівки, Святопетрівки й Староукраїнки.

На Оріхівському напрямку Сили оборони відбили дві атаки в напрямках Лук’янівського та Павлівки. На Придніпровському напрямку противник здійснив одну невдалу спробу наступу.

До суду у Дніпрі направлено обвинувальний акт стосовно хірурга-онколога, якого звинувачують у неналежному виконанні професійних обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки для здоров’я пацієнтки. Інформацію про скерування справи до суду оприлюднила обласна прокуратура у четвер, 29 січня.

За даними слідства, під час оперативного втручання лікар залишив у тілі пацієнтки хірургічну серветку. Це порушення медичних стандартів спричинило серйозні ускладнення та потребувало додаткового лікування, загрожуючи життю пацієнтки. Такі дії кваліфіковані як порушення правил надання медичної допомоги.

За матеріалами справи, у січні 2023 року в одному з медичних центрів області обвинувачений провів пацієнтці планову операцію з видалення пухлини. Під час хірургічного втручання у тканинах жінки було залишено марлевий матеріал.

Після виписки потерпіла неодноразово зверталася до лікаря зі скаргами на погіршення самопочуття та підвищення температури тіла. Однак медик запевняв, що такі симптоми є типовими для післяопераційного періоду та пов’язані із загоєнням.

Лише у квітні 2023 року під час ультразвукового дослідження у пацієнтки виявили сторонній предмет — хірургічну серветку в зоні проведеної операції.

Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи, встановлено прямий причинно-наслідковий зв’язок між лікарською помилкою та заподіянням жінці тяжких наслідків для здоров’я.

Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки уклав договір на надання послуг з авіаперевезення вартістю 333 мільйони гривень. Контракт із компанією ТОВ «НТН» було підписано 23 січня, і він діятиме до кінця поточного року, повідомляють «Наші гроші».

Метою закупівлі є забезпечення організованого перевезення іноземних добровольців, які приїжджають до України для проходження служби у складі Збройних сил. Передбачено, що послуги авіаперевезення охоплюватимуть не лише транспортування, а й супровід та координацію маршруту, що дозволить ефективно інтегрувати новоприбулих військовослужбовців до навчальних та бойових підрозділів.

Закупівля передбачає повний логістичний супровід кандидатів: бронювання та придбання авіаквитків, перевезення, проживання у готелях та забезпечення іноземців на маршруті прямування.

Вартість перевезень розраховуватиметься за фактичним обсягом наданих послуг, але не повинна перевищувати визначену у договорі суму — 333 мільйони гривень.

Закупівлю провели без конкурентних торгів через нагальну потребу у логістиці для оборони під час воєнного стану, зазначають у центрі комплектування.

Президент України Володимир Зеленський заявив про плани призначити спеціального представника з питань Білорусі, який опікуватиметься підтримкою демократичних сил у сусідній країні. Глава держави підкреслив, що цей крок має на меті активізувати дипломатичну роботу та зміцнити контакти з опозиційними рухами, які відстоюють демократичні цінності. Повідомлення було зроблене журналістам у п’ятницю, 30 січня, передає агентство Укрінформ.

За словами Зеленського, до цього часу відповідний представник не був призначений, проте він вважає цю посаду ключовою для розвитку двосторонньої взаємодії та підтримки громадянського суспільства Білорусі. Президент зазначив, що уповноважений зможе координувати політичні, гуманітарні та інформаційні ініціативи України щодо сусідньої країни, а також сприяти захисту прав і свобод білоруських громадян.

Він додав, що планує зустрітися з кількома дипломатами, яких розглядає на цю посаду, і обрати найбільш компетентну кандидатуру.

«Хочу сильну людину на уповноваженого по Білорусі. Вважаю, що це правильно. Треба підтримувати зусилля демократичних сил Білорусі», — наголосив Зеленський, підкресливши стратегічну важливість посади для зовнішньополітичної діяльності України.

Призначення спеціального представника стане кроком до посилення дипломатичної взаємодії з білоруськими демократичними ініціативами та відображатиме намір України активно підтримувати демократичні процеси у регіоні.