Україна

Упродовж січня територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в Києві досягли одного з найвищих показників від початку року. За інформацією з власних джерел, столичні ТЦК виконали мобілізаційний план на рекордні 91%, що свідчить про суттєве зростання темпів мобілізаційних заходів у столиці. Про це повідомляє одне з українських медіа з посиланням на обізнаних співрозмовників.

Експерти зазначають, що майже 100-відсоткове виконання плану не означає автоматичного призову всіх військовозобов’язаних, а радше відображає ефективність адміністративних процедур і системність підходу. Мова йде про оновлення реєстрів, проходження військово-лікарських комісій та формування резерву відповідно до потреб Збройних сил України.

“Ефективною виявилася тактика з організацією мобільних блокпостів, посиленим патрулюванням поліції, організацією перевірки документів у вечірній час біля великих торгових центрів, супермаркетів і магазинів, залученням до перевірок документів представників приватних охоронних структур” – зазначає джерело.

Також, за інформацією джерела, “з урахуванням того, що більшість заброньованих співробітників з 3-го лютого на певний час (від декількох годин до декількох діб) втратять бронювання, на період з 2 по 7 лютого, максимально буде посилено патрулювання з метою мобілізації”.

В Україні розробляють законопроєкт, який може суттєво змінити процедуру відкриття банківських рахунків для громадян. Документ передбачає обов’язкове підтвердження фактичного місця проживання та джерел доходів, що стане ключовою умовою для отримання доступу до фінансових послуг. Законопроєкт №14327 наразі розглядають у Верховній Раді в межах підготовки країни до інтеграції у Єдину зону платежів у євро (SEPA), що відкриє нові можливості для українців і бізнесу у міжнародних розрахунках.

2 лютого документ планував розглянути фінансовий комітет парламенту. Окрім питань інтеграції до європейського платіжного простору, законопроєкт передбачає створення реєстру банківських рахунків і сейфів, а також посилення фінансового контролю з боку держави. Така ініціатива спрямована на підвищення прозорості фінансової системи та зменшення ризиків відмивання коштів або фінансування нелегальної діяльності.

У Міністерстві фінансів пояснюють, що приєднання до SEPA є стратегічним кроком на шляху євроінтеграції. Запропоновані зміни мають привести фінансове законодавство України у відповідність до стандартів ЄС і вимог FATF щодо протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Законопроєкт передбачає створення реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб під управлінням Мінфіну. У ньому міститиметься лише базова інформація — номер рахунку, ім’я власника та назва банку. Дані про залишки коштів, рух грошей, вміст сейфів або дати відкриття рахунків не фіксуватимуться. Доступ до реєстру матимуть виключно уповноважені державні органи і лише в межах розслідування тяжких злочинів. При цьому банківська таємниця, за запевненням уряду, зберігається. Для звичайних громадян ключовою зміною може стати новий порядок відкриття банківського рахунку. Окрім паспорта та ідентифікаційного коду, банки зможуть вимагати підтвердження фактичного місця проживання. Це може бути договір оренди житла або квитанції за комунальні послуги. Також клієнтів зобов’яжуть підтверджувати джерела доходів — податковими деклараціями, трудовими контрактами, банківськими виписками або іншими документами. Під особливий контроль можуть потрапити великі або регулярні грошові перекази. У разі нетипових операцій банк матиме право призупинити транзакцію до з’ясування її походження. Це стосуватиметься і приватних переказів між фізичними особами, зокрема з-за кордону. Окрему увагу фінансові установи приділятимуть податковому резидентству клієнтів. Водночас у Верховній Раді ініціатива вже викликала критику. Народний депутат Максим Бужанський назвав законопроєкт таким, що містить надмірно жорсткі норми для звичайних громадян, і заявив про намір домагатися його відхилення. За його словами, документ є непопулярним і має низькі шанси на підтримку в сесійній залі.

Натомість експерти заспокоюють, що ризиків для громадян немає. Податкова консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу Олександра Томашевська наголосила, що законопроєкт №14327 не стосується податкового контролю та не відкриває доступу до інформації про доходи українців. За її словами, приєднання до SEPA, навпаки, спростить перекази коштів у євро та зробить фінансову систему України ближчою до європейських стандартів.

Експертка також підкреслила, що питання контролю доходів від оренди житла регулюється окремими законодавчими ініціативами і не пов’язане безпосередньо з приєднанням до Єдиної зони платежів у євро.

Розморожування омивача скла в автомобілі не потребує складних дій, однак важливо дотримуватися правил безпеки, щоб уникнути пошкоджень техніки. Найнебезпечніший варіант — заливати в бачок гарячу воду. Різкий перепад температур може призвести до тріщин у пластиковому резервуарі, що змусить власника замінювати бачок омивача.

Найбільш простий і безпечний спосіб — завести двигун і дати моторному відсіку прогрітися. Тепло, що від двигуна, поступово розтопить замерзлу рідину в бачку та трубках системи, повертаючи омивачу працездатність. Якщо автомобіль обладнаний електропідігрівом двигуна або салону, це прискорить процес розморожування.

Якщо є можливість, варто поставити машину у тепле приміщення, наприклад гараж або закритий паркінг — тоді рідина розтане сама. Ще один ефективний метод — додати концентрат зимового омивача, розрахованого на низькі температури. Він змішається із замерзлою літньою рідиною і утворить морозостійкий розчин. За відсутності концентрату підійде звичайний спирт.

Дотримання цих простих порад допоможе уникнути поломок і безпечно використовувати омивач скла навіть у сильні морози.

На 3 лютого Національний банк України зафіксував офіційний курс долара на рівні 42,97 грн, що майже дорівнює позначці 43 гривні, одночасно знизивши вартість євро та польського злотого. Після кількох тижнів поступового зміцнення національної валюти ситуація на валютному ринку знову змінилася, і гривня почала демонструвати ознаки коливань.

З кінця січня курс долара почав поступово зростати, що відобразилося на офіційних показниках НБУ. Хоча 2 лютого спостерігалося незначне зниження вартості американської валюти, вже наступного дня долар відновив свій рух угору. Порівняно з попереднім банківським днем, офіційний курс зріс на 0,1584 грн, що свідчить про певну нестабільність на валютному ринку в перші дні лютого.

Євро почав лютий зі зниження. Національний банк зменшив офіційний курс європейської валюти до 50,9062 грн, що на 0,1163 грн менше, ніж днем раніше. Ще 30 січня курс євро сягав 51,2423 грн, встановивши історичний максимум, однак з початку лютого тенденція змінилася. Зниження демонструє і польський злотий. На 3 лютого НБУ встановив його офіційний курс на рівні 12,0735 грн, що на 0,0495 грн менше, ніж у попередній банківський день. Підвищення офіційного курсу долара одразу відобразилося на банківському ринку. Станом на ранок 3 лютого середній курс у банках України становив 42,80 грн за купівлю та 43,30 грн за продаж. Водночас євро і злотий у банківських касах дещо подешевшали. Європейську валюту купували в середньому по 50,62 грн, а продавали по 51,35 грн. Польський злотий купували за 11,85 грн, а продавали за 12,40 грн. На готівковому ринку також зафіксовано зростання курсу долара. В обмінниках середня ціна купівлі американської валюти склала 43,07 грн, а продажу — 43,17 грн. Євро в обмінних пунктах продовжив дешевшати: курс купівлі знизився до 51,30 грн, а продажу — до 51,10 грн. Польський злотий зазнав мінімальних змін — курс купівлі опустився до 12,13 грн, тоді як продаж залишився на рівні 12,25 грн.

Раніше експерти прогнозували, що у лютому валютний ринок України перебуватиме у стані помірних коливань. За оцінками банкірів, у першій декаді місяця курс залишатиметься відносно стабільним, а чинники впливу матимуть переважно стримувальний характер.

2 лютого завершується дія відстрочок від мобілізації, які були надані ще в листопаді 2026 року. Для частини чоловіків відстрочка перестане діяти вже 3 лютого, і вони повинні будуть виконувати вимоги законодавства щодо призову на військову службу. Громадяни, які мали право на відстрочку, повинні перевірити, чи була вона продовжена автоматично, щоб уникнути непорозумінь і можливих адміністративних наслідків.

Адвокатка Дар’я Тарасенко у своєму Facebook зазначила, що дія частини автоматичних відстрочок від мобілізації закінчується саме 3 лютого. Це стосується насамперед тих чоловіків, які отримали відстрочку через навчання, роботу у критично важливих сферах або з інших обґрунтованих причин. Перевірка статусу відстрочки дозволяє своєчасно спланувати дії та не допустити порушень закону.

Продовження може відбуватися двома способами — автоматично або рішенням комісії. Для перевірки статусу відстрочки необхідно мати додаток “Резерв+”. У ньому треба сформувати розширений витяг і перевірити дату відстрочки. Якщо зазначено “04.05.2026” — відстрочку продовжено, якщо “02.02.2026” — відстрочку не продовжено. Водночас додаток може працювати нестабільно через підвищене навантаження в ці дні. Ще один спосіб перевірки — через еВОД на порталі “Дія”. Однак у ньому не вказано дату завершення відстрочки, тож ті, у кого вона закінчується 3 лютого, побачать прочерк у графі “відстрочка”.

Якщо відстрочку не продовжили автоматично, але особа має на неї право, необхідно діяти одразу: продовжити відстрочку онлайн через додаток “Резерв+” (доступно не для всіх категорій чоловіків); звернутися до ЦНАП для оформлення відстрочки.

Адвокатка наголошує, що продовжити відстрочку потрібно якомога швидше, інакше можлива мобілізація, якщо документи не будуть подані. Цей порядок стосується лише відстрочок, наданих через додаток “Резерв+” або комісію при ТЦК та СП, і не поширюється на відстрочки за бронюванням або службовими обов’язками.

Нагадаємо, що 26 січня президент Володимир Зеленський підписав закон, яким продовжив воєнний стан та мобілізацію до 4 травня 2026 року. Раніше юристи повідомляли, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки цього року виписуватимуть менше паперових повісток, а військовозобов’язаним частіше надходитимуть повідомлення в електронному вигляді.

Станом на 31 грудня 2025 року загальна сума державного та гарантованого державою боргу України досягла 9 042,7 млрд грн, що еквівалентно 213,3 млрд доларів. Порівняно з кінцем 2024 року показник зріс на 29,5% у гривневому еквіваленті та на 28,4% у доларах, повідомило Міністерство фінансів України. Збільшення боргу протягом року склало 2,061 трлн грн або 47,3 млрд доларів, що стало наслідком активного залучення довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів.

Зростання державного боргу пов’язане з потребою підтримки економіки в умовах відновлення після воєнних руйнувань та реалізації масштабних інфраструктурних і соціальних проєктів. Частина коштів спрямована на модернізацію критичної інфраструктури, забезпечення енергетичної безпеки та фінансування програм соціального захисту населення. Мінфін підкреслює, що більшість нових запозичень мають вигідні умови і тривалі терміни обслуговування, що дозволяє уряду планувати бюджетну політику без значного навантаження на поточні видатки.

Найбільшим джерелом фінансування державного бюджету у 2025 році стали кредити ERA від країн G7 у розмірі 37,9 млрд доларів. Частина цих коштів обліковується як державний борг. Крім того, значний обсяг фінансування надійшов від Європейського Союзу — 12,1 млрд доларів. У Міністерстві фінансів уточнили, що за рік заборгованість України за пільговими кредитами ЄС зросла на 1,654 трлн грн, або 38,6 млрд доларів. Погашення кредитів у межах програми Ukraine Facility передбачає пільговий період тривалістю 11–12 років, а виплати можуть компенсуватися країнами Європейського Союзу. Обслуговування та погашення кредитів ERA здійснюватиметься за рахунок джерел, не пов’язаних із державним бюджетом України. Зокрема, йдеться про доходи від заморожених російських активів. Це означає, що таке фінансування не створює додаткового боргового навантаження для українських платників податків. Паралельно зі зростанням обсягів боргу відбулося зниження його вартості. Середньозважена вартість державного боргу зменшилася з 7,2% у 2021 році до 4,55% у 2025 році, тобто в 1,6 раза. Вартість зовнішнього державного боргу скоротилася ще суттєвіше — з 4,5% до 1,9%, що більш ніж у 2,3 раза менше. У Мінфіні пояснюють це збільшенням частки пільгового фінансування від міжнародних партнерів.

Нагадаємо, у січні уряд Японії оголосив про намір надати Україні 6 млрд доларів фінансової допомоги у 2026 році. Загальний обсяг фінансової та гуманітарної підтримки з боку Японії вже перевищив 15 млрд доларів. Також повідомлялося, що у 2025 році Сполучені Штати надали Україні найменший обсяг військової допомоги з початку повномасштабного вторгнення Росії.

У ніч на 3 лютого Росія здійснила одну з наймасованіших атак на Україну за останні місяці, завдавши ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі одразу в кількох регіонах. Під обстрілом опинилися Київ, Харків, Одеса, Вінниця, Суми, Дніпро та прилеглі області. Атака відбулася на фоні сильних морозів до -20 градусів і спричинила масштабні відключення електроенергії та опалення, створивши серйозні ризики для населення.

Повітряна тривога тривала понад сім годин, змушуючи громадян перебувати в укриттях. За даними моніторингових каналів, протягом ночі російські війська випустили понад 60 ракет різних типів і близько 500 безпілотників. Така кількість застосованої зброї може стати рекордною за весь час повномасштабного вторгнення, підкреслюючи інтенсивність та масштаб агресії.

Відомо, що ворог використав щонайменше дві гіперзвукові ракети «Циркон» по Київській області, близько десяти крилатих протикорабельних ракет Х-32, а також завдав масованих ударів балістичними ракетами по Харкову, Дніпру та Київщині.

У Києві внаслідок обстрілу постраждали троє людей. За інформацією начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, наслідки атаки зафіксовані в Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Печерському та Шевченківському районах столиці. У Дарницькому районі сталася пожежа в нежитловій забудові, пошкоджено 25-поверховий житловий будинок і п’ятиповерхівку. У Деснянському районі зазнала ушкоджень нежитлова будівля. У Дніпровському районі уламки ворожих цілей впали на відкриті території, пошкоджено дитячий садок і житловий п’ятиповерховий будинок. У Печерському районі зруйновано автозаправну станцію та згоріли припарковані автомобілі, а в Шевченківському — пошкоджено 22-поверховий житловий будинок. Також російські ракети вдарили по Трипільській ТЕС у Київській області. За попередніми даними, енергооб’єкт атакували крилатими ракетами.

Харків зазнав масованого удару балістичними ракетами та дронами. Мер міста Ігор Терехов назвав атаку безпрецедентною та повідомив, що удари були цілеспрямовано спрямовані по енергетичній інфраструктурі, аби залишити місто без тепла в сильний мороз. Через загрозу замерзання мереж у Харкові доведеться злити теплоносій у системах теплопостачання 820 будинків, які живляться від однієї з найбільших ТЕЦ. У місті цілодобово працюють пункти Незламності, можливі перебої в роботі електротранспорту. Внаслідок обстрілів постраждали двоє людей, також є поранені в передмісті та області. На Одещині удари зафіксували по енергетичній і цивільній інфраструктурі півдня регіону. Понад 50 тисяч мешканців тимчасово залишилися без електропостачання. Пошкоджено житлові будинки, складські та адміністративні приміщення, автомобілі. Загиблих і поранених немає, критична інфраструктура працює на генераторах. На Вінниччині через влучання в об’єкти критичної інфраструктури знеструмлено 50 населених пунктів. Інформації про постраждалих не надходило. Сумську область росіяни атакували безпілотниками. У Сумах зафіксовані влучання в багатоквартирні будинки в Зарічному районі. Пошкоджено вікна, балкони, мережі теплопостачання, в одному з будинків сталася пожежа. Попередньо обійшлося без поранених. Дніпропетровщину атакували з вечора 2 лютого. У Дніпрі виникла пожежа, пошкоджено інфраструктурний об’єкт, приватні будинки, житлову багатоповерхівку та гуртожиток. Руйнування також зафіксовані в районах області, зокрема на Нікопольщині та в громадах Синельниківського району. Постраждалих немає.

Російська атака в ніч на 3 лютого стала черговим ударом по енергетичній системі України та цивільному населенню, вкотре продемонструвавши цілеспрямовану тактику ворога з дестабілізації країни в зимовий період.

Унаслідок масованої атаки російських військ на Харків пошкоджено одну з провідних теплоелектроцентралей міста. Щоб запобігти замерзанню системи опалення, у 820 багатоповерхівках довелося злити воду з теплових мереж. Депутат Харківської міської ради Богдан Ткачук повідомив, що відновити роботу пошкодженої ТЕЦ наразі неможливо через значні руйнування та відключення електропостачання у ключових районах міста.

Внаслідок обстрілів виникли серйозні проблеми з електропостачанням, що вплинули не лише на житлові будинки, а й на роботу критичної інфраструктури. Через це інтервали руху поїздів метро збільшено до 10–20 хвилин, а частину електротранспорту довелося замінити на резервні одиниці. Місцева влада оперативно працює над забезпеченням життєдіяльності міста, однак ситуація залишається складною, оскільки відновлювальні роботи потребують часу та значних ресурсів.

Ткачук зазначив, що атака тривала довго і була масштабною. За його словами, удари КАБів вибухали поблизу Дергачів, де постраждали двоє людей. Подібні оцінки підтверджує засновник підрозділу “KRAKEN” Костянтин Немічев, зазначивши серйозні пошкодження ТЕЦ у Харкові. Мер міста Ігор Терехов повідомив, що влада змушена ухвалювати складні рішення. Щоб не допустити замерзання мережі, необхідно злити теплоносій із систем теплопостачання 820 будинків. Терехов наголосив, що у місті працюватимуть усі 101 “пункт незламності”, де можна зігрітися, випити гарячі напої та зарядити гаджети, а за потреби будуть організовані додаткові пункти обігріву. Міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба повідомив, що внаслідок обстрілу 110 тисяч абонентів Харкова залишилися без теплопостачання. Деякі об’єкти критичної інфраструктури підключено до резервних джерел живлення. Міністр енергетики Денис Шмигаль уточнив, що під удар потрапили ТЕЦ і ТЕС у Києві, Харкові та Дніпрі, які обслуговують цивільні райони. За інформацією Харківської обласної прокуратури, російські війська застосували комбіновану атаку на енергетичну інфраструктуру, використавши ударні БпЛА типу “Герань-2”, РСЗВ “Торнадо-С” з касетними боєприпасами, ракети та авіаційні боєприпаси. Пошкоджено житлові будинки та автомобілі, постраждали четверо мирних жителів. Прокуратура розпочала досудове розслідування за фактами вчинення воєнних злочинів. Правоохоронці документують наслідки обстрілу та намагаються оцінити масштаби руйнувань.

Нагадаємо, що 3 лютого ЗС РФ масовано обстріляли Україну, застосувавши балістику, крилаті ракети та дрони різних типів, зокрема намагалися вдарити ракетою Х-22 по енергетикам, які відновлювали підстанцію в Київській області.

У ніч на 3 лютого російська армія здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак на Україну від початку повномасштабного вторгнення. Противник випустив понад 500 ракет і дронів різних типів, серед яких значну частину становили балістичні ракети. Основними цілями удару стали об’єкти енергетики та критичної інфраструктури у кількох регіонах країни, що спричинило серйозні перебої у роботі енергомереж та підвищило ризики для цивільного населення.

Начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат під час національного телемарафону повідомив, що оприлюднені вранці дані щодо ефективності роботи протиповітряної оборони є попередніми, а оцінка повного масштабу уражень ще триває. Українські сили ППО встигли знищити значну частину атакуючих об’єктів, що дозволило мінімізувати руйнування і запобігти жертвам серед цивільного населення.

За наявною інформацією, в ніч на 3 лютого Росія застосувала 521 засіб повітряного нападу. Особливістю цього обстрілу стала рекордна кількість балістичних ракет, які є найбільш складними для перехоплення. Загалом ворог запустив понад 70 ракет різних типів, із яких українські сили ППО змогли збити 38. Юрій Ігнат зазначив, що крилатих ракет було 28, з них 20 вдалося знищити. Йдеться, зокрема, про ракети типу Х-101 та “Іскандер-К”. Ще щодо шести ракет інформація уточнюється, при цьому даних про влучання наразі немає, імовірно, вони не досягли цілей. З урахуванням значної частки балістики, такий показник перехоплень військові оцінюють як серйозний результат. Загалом українська протиповітряна оборона знищила або нейтралізувала 450 повітряних цілей із 521. Значну роль у цьому відіграли засоби радіоелектронної боротьби, які дозволили вивести з ладу частину ворожих об’єктів без їхнього фізичного знищення. Атака мала широку географію. Під ударом опинилися Харківська та Дніпропетровська області, Київ та Київська область, Одещина і Вінниччина. Основний удар знову був спрямований по об’єктах критичної інфраструктури, зокрема енергетичної.

Юрій Ігнат також звернув увагу на зміну тактики російських військ. Якщо раніше основний акцент робився на крилаті ракети типу “Калібр” і Х-101 та балістичні “Іскандери”, то нині дедалі частіше застосовуються важкі ракети, які значно складніше перехоплювати. Під час цієї атаки зафіксували щонайменше сім пусків ракет Х-22 та Х-32, а також використання рідкісних ракет “Циркон” і, ймовірно, “Онікс”.

Ще однією характерною особливістю сучасних ударів є одночасна атака по багатьох регіонах. Таким чином ворог намагається перевантажити систему протиповітряної оборони України, завдаючи ударів по столиці та кількох областях одночасно. Для перехоплення крилатих ракет українські військові використовують увесь наявний арсенал — мобільні вогневі групи з переносними зенітними ракетними комплексами, бойову авіацію, включно з літаками F-16 та Mirage, а також наземні системи ППО NASAMS і IRIS-T. Водночас найбільшою загрозою залишаються балістичні ракети, ефективно збивати які здатні лише комплекси класу Patriot. Саме ці системи можуть перехоплювати ракети Х-22, Х-32, “Циркон”, “Онікс”, “Іскандер-М” та С-300. Юрій Ігнат наголосив, що Україна постійно має звертатися до партнерів із проханням про постачання таких комплексів і, головне, ракет до них, адже боєприпаси ППО є витратним ресурсом.

Окрему загрозу, за словами представника Повітряних сил, становлять ударні дрони типу “Шахед”. Росія суттєво наростила їхнє виробництво, що змушує Україну витрачати значні ресурси на протидію. Для боротьби з безпілотниками активно застосовуються мобільні та малодальні системи ППО, зокрема Gepard, Skynex, Paladin, а також розвивається напрям зенітних дронів і спеціалізованих підрозділів.

Юрій Ігнат підкреслив, що на тлі нарощування Росією балістичних і дронових атак Україні необхідно посилювати як кількість систем ППО, так і запас ракет до них для ефективного захисту міст і критичної інфраструктури.

Голова Національної поліції України Іван Вигівський повідомив про значне зростання опору громадян діям територіальних центрів комплектування (ТЦК) протягом 2022–2026 років. За його словами, на початку періоду фіксувалося лише п’ять інцидентів, тоді як минулого року їхня кількість зросла до 351. Після повномасштабного вторгнення Росії поліція зареєструвала 526 випадків опору, найбільше з яких відбулося в Харківській області — 59, а найменше — у Херсонській.

За словами Вигівського, підвищення числа інцидентів пов’язане з кількома факторами, зокрема психологічним тиском, дезінформацією та стресовими наслідками війни. Водночас поліція зазначає, що співпраця з громадянами залишається ключовим елементом забезпечення правопорядку, а її працівники прагнуть діяти у правовому полі, мінімізуючи конфліктні ситуації та забезпечуючи безпеку як для громадян, так і для військових структур.

Вигівський пояснив, що опір частково пов’язаний із небажанням громадян мобілізуватися. Він зазначив, що залучення поліції до оповіщення військовозобов’язаних може негативно впливати на імідж Нацполіції.

“ТЦК та СП можуть здійснювати оповіщення і без працівників поліції. Залучення правоохоронців передбачено законом «Про мобілізацію» 2023 року. Якщо людина не реагує на оповіщення, затримати її офіційно може лише поліція в рамках статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, — пояснив Вигівський.

Він також відзначив, що правоохоронці документують випадки корупції в ТЦК і СП, коли за гроші відпускають осіб, які підпадають під мобілізацію. Через це громадяни часто мінімально довіряють ТЦК і негативно сприймають перевірки та затримання. Голова Нацполіції повідомив, що у разі надходження скарг на дії поліції проводяться службові розслідування. Якщо підтверджуються порушення при затриманні, поліцейського притягують до дисциплінарної відповідальності, а у випадках тілесних ушкоджень розслідування проводить Державне бюро розслідувань.

Нагадаємо, у Київській області було викрито посадовця ТЦК, підозрюваного у жорстокому поводженні з військовозобов’язаними. У Одесі працівники районного центру комплектування та член громадської організації силоміць посадили чоловіка в автобус і вимагали гроші.