Україна

Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно голови обласної ради та його дружини — народної депутатки України — у справі про внесення недостовірних відомостей до електронних декларацій. Про це повідомила пресслужба САП у середу, 4 лютого, наголосивши, що матеріали кримінального провадження були зібрані за результатами досудового розслідування Національного антикорупційного бюро України.

Слідство встановило, що подружжя протягом трьох років — у деклараціях за 2021, 2022 та 2023 роки — не відобразило майно та фінансові активи на загальну суму понад 8 мільйонів гривень. За даними правоохоронців, у деклараціях були відсутні відомості про володіння двома автомобілями Audi SQ8, зокрема моделями 2021 та 2024 років випуску, а також про значні грошові внески, здійснені в межах договорів щодо придбання майна.

У жовтні 2025 року фігурантам справи оголосили підозру, а у грудні матеріали справи були відкриті для ознайомлення стороні захисту. Нині у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) розглядається позов про визнання необґрунтованими активів подружжя на майже 5 млн грн та їх стягнення в дохід держави.

Хоча у повідомленні САП не названо імен, за інформацією Інтерфакс-Україна йдеться про голову Одеської обласної ради Григорія Діденка та його дружину Юлію, народну депутатку IX скликання.

Обвинувальний акт скеровано за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації, що спричинило тяжкі наслідки.

Призначення Леоніда Музикуса виконуючим обов’язків голови Державної служби геології та надр України, за інформацією джерел, має чітке політико-економічне підґрунтя. Ключовим фактором називають його попередню роль у координації процесів, пов’язаних із так званим «планом Трампа» щодо освоєння українських надр і залучення до цього процесу іноземних партнерів.

За даними співрозмовників, Музикус упродовж тривалого часу був однією з центральних фігур в українській геологічній галузі, відповідальною за аналітичну підготовку матеріалів щодо перспективних родовищ корисних копалин. Саме він, як стверджують джерела, займався формуванням переліку родовищ, які розглядалися як потенційно привабливі для розробки за участі американського капіталу. Ці напрацювання нібито передавалися для ознайомлення команді Джареда Кушнера.

“Леонід Музикус (його єврейське ім’я Давид) ходить до тієї ж синагоги, що й Кирило Буданов і має хорошу репутацію в єврейській громаді. Тепер він буде контролювати виконання плану Трампа з освоєння наших надр” – зазначає джерело.

Нагадаємо, згідно даних Декларації посадовця, Леонід Музикус під час війни купив будинок в Київській області за 5,24 млн гривень.

Читайте також: Неформальні зв’язки Кирила Буданова з адміністрацією Трампа

Правоохоронні органи викрили на території Київської області незаконну схему отримання бюджетного відшкодування під час надання медичних послуг з лікування зору. За інформацією Офісу генерального прокурора, один із медичних закладів протягом певного часу незаконно отримував державні кошти, змушуючи пацієнтів оплачувати те, що мало надаватися безкоштовно в межах державних програм.

Слідство встановило, що під час проведення операцій із лікування катаракти пацієнтів зобов’язували за власний рахунок купувати інтраокулярні лінзи. При цьому такі медичні вироби входять до переліку витрат, які мають покриватися з бюджету, і не повинні оплачуватися хворими. Багато пацієнтів, не знаючи своїх прав або побоюючись відмови в лікуванні, погоджувалися на ці умови.

Завідувачка офтальмологічного відділення вносила недостовірні дані про операції в електронну систему, а керівник лікарні, знаючи про відсутність лінз на балансі, затверджував звіти та відправляв їх до Національної служби здоров’я для оплати.

Керівнику медзакладу та завідувачці відділення повідомлено про підозру: за зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, пособництво у зловживанні та несанкціоновану зміну даних в електронній системі.

Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів.

За попередніми оцінками фахівців, обстріл пошкодив критично важливе обладнання, яке забезпечує виробництво та подачу теплової енергії. Саме тому було ухвалено рішення про тимчасову зупинку роботи об’єкта, аби уникнути додаткових аварій та провести комплексну технічну діагностику. Енергетики вже працюють над визначенням обсягів ремонту та необхідних ресурсів.

Міністр енергетики підкреслив, що план відновлення Дарницької ТЕЦ вже затверджений. Він передбачає поетапне відновлення пошкоджених вузлів, постачання необхідних комплектуючих та проведення ремонтних робіт у максимально стислі строки з урахуванням безпекової ситуації. Водночас повне повернення станції до штатного режиму роботи найближчим часом є малоймовірним.

Під час засідання Штабу Шмигаль зазначив, що ТЕЦ зазнала значних руйнувань, назвавши атаку черговим воєнним злочином Росії. До відновлювальних робіт залучено обладнання та спеціалістів Міністерства енергетики, Мінрозвитку, київської міської влади, а також комунальних і приватних підприємств.

«З огляду на критичність ситуації, обговорили термінові кроки для стабілізації системи. Наразі відбувається перерозподіл ремонтних бригад і техніки, а вже з завтрашнього дня до відновлення тепломагістралей долучаться сили “Укртрансгазу”», — повідомив Шмигаль.

Для мешканців районів, де очікуються тривалі перебої з теплопостачанням, опрацьовують варіанти підключення резервних джерел тепла. Також міністр доручив визначити об’єкти державної, комунальної та приватної власності для тимчасового розміщення людей, чиї оселі залишилися без опалення.

Водночас, за словами Шмигаля, ситуація в енергосистемі країни залишається складною. Енергетики вимушені застосовувати аварійні графіки відключень, а на критично важливих об’єктах уже розпочалося встановлення додаткових генераторів.

В Україні спостерігається підвищення рівня захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції, що підтверджують оновлені дані Міністерства охорони здоров’я. За інформацією МОЗ, оприлюдненою у середу, 4 лютого, лише за один тиждень на ГРВІ та грип захворіли понад 140 тисяч осіб, що свідчить про активну фазу сезонного підйому інфекцій.

У період із 26 січня по 1 лютого 2026 року медичні заклади зафіксували 141 127 випадків захворювання. Серед хворих майже порівну дорослих і дітей: 70 928 випадків припадає на доросле населення, ще 70 199 — на дітей. Порівняно з попереднім тижнем рівень захворюваності зріс на 10,6%, що викликає занепокоєння у фахівців системи охорони здоров’я.

Через ускладнення перебігу хвороб до медичних закладів госпіталізували 5479 пацієнтів, з яких 3096 — діти.

У МОЗ зазначають, що наразі в усіх регіонах України показники захворюваності відповідають фоновому рівню інтенсивності поширення ГРВІ, без перевищення епідемічних порогів.

Загалом від початку епідемічного сезону, який триває з 29 вересня 2025 року, на грип та ГРВІ перехворіли 2 211 526 осіб. Це на 7,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Також за цей час в Україні зафіксували 20 286 випадків захворювання на COVID-19.

Україна отримала першу у 2026 році партію скрапленого природного газу зі Сполучених Штатів Америки обсягом майже 100 млн кубометрів. Про це повідомила пресслужба НАК «Нафтогаз України» у середу, 4 лютого. Постачання стало можливим завдяки партнерству з польським державним енергетичним концерном Orlen і є важливим кроком у посиленні енергетичної безпеки країни.

Зазначеного обсягу газу достатньо для покриття потреб приблизно 700 тисяч українських домогосподарств упродовж одного місяця в опалювальний період. Такий ресурс має стратегічне значення в умовах підвищеного навантаження на енергосистему та постійних ризиків для внутрішнього видобутку й інфраструктури через воєнні загрози.

«Наступні партії американського газу вже законтрактовані та будуть доставлені в Україну в лютому–березні», — повідомили у «Нафтогазі». Загалом у 2026 році поставки LNG зі США для України можуть сягнути до 1 млрд куб. м.

Ця партія допомагає зміцнити енергетичну безпеку країни та гарантувати стабільне газопостачання під час зимових холодів, незважаючи на триваючі виклики для енергетичної інфраструктури України.

Українська сторона поінформувала Сполучені Штати про системні атаки Росії, які тривали після публічних заяв про так зване «енергетичне перемир’я». Про це під час Ukrainian Week у Вашингтоні повідомила посолка України в США Ольга Стефанішина. За її словами, 3 лютого посольство України офіційно передало до Державного департаменту США комплекс аналітичних матеріалів, що фіксують кожен зафіксований обстріл від моменту оголошення «перемир’я».

Дипломатка наголосила, що підготовлений пакет містить детальну хронологію ударів, географію атак, типи застосованого озброєння та наслідки для цивільної й енергетичної інфраструктури. Окрему увагу в документах приділено подіям після нічного обстрілу, який став черговим підтвердженням невиконання Росією власних декларацій. Матеріали, за словами Стефанішиної, ґрунтуються на перевірених даних українських державних органів та партнерських джерел.

Як уточнюється, інформацію готували спільно Збройні сили України та Міністерство енергетики. Стефанішина наголосила, що ці матеріали мають важливе значення для переговорного процесу, адже ставлять під сумнів заяви Росії про дотримання домовленостей.

Посолка висловила сподівання, що у Вашингтоні оберуть підхід «менше ілюзій, більше тиску» щодо Москви, з урахуванням наданих фактів порушень.

Окремо Стефанішина зазначила, що ключовим пріоритетом роботи української делегації у США залишається лобіювання санкційних законопроєктів проти країн, які продовжують купувати російські енергоресурси. Наразі у Палаті представників і Сенаті зареєстровано щонайменше три такі ініціативи.

За її словами, триває активна робота над узгодженням текстів законопроєктів і пошуком компромісів. Головним завданням залишається мобілізація політичної волі для винесення документів на голосування. Стефанішина підкреслила, що всі ініціативи мають двопартійну підтримку, а навіть у чутливих питаннях тарифної політики вже вдалося знайти спільну позицію.

Управління Верховного комісара ООН у справах біженців переглянуло фінансові параметри гуманітарної підтримки для українців, які були змушені залишити свої домівки через війну. Згідно з оновленими даними, оприлюдненими UNHCR, загальний обсяг запланованих потреб на 2026 рік становить 614 мільйонів доларів США, що суттєво менше порівняно з попереднім роком.

Порівняльний аналіз показує, що фінансування скорочено на 23,6% у порівнянні з 2025 роком, коли гуманітарний план передбачав 803,6 мільйона доларів. Таке зменшення бюджету відбувається на тлі тривалої війни та складної безпекової ситуації, яка продовжує впливати на мільйони українців як всередині країни, так і за кордоном.

Водночас рівень фінансування гуманітарних програм стрімко знижується. У 2025 році план допомоги був профінансований лише на 43,7% (351,1 млн доларів), тоді як у 2024 році цей показник становив 64%, у 2023-му — 84%, а в перший рік повномасштабної війни — понад 91%.

За даними Місії ООН з моніторингу прав людини, 2025 рік став найсмертоноснішим для цивільного населення України з початку повномасштабної агресії РФ: загинули 2514 людей, ще 12 142 були поранені. Це на 31% більше, ніж у 2024 році. До кінця 2025 року кількість українських біженців сягнула 5,86 мільйона осіб, з яких близько 5,3 мільйона перебувають у країнах Європи. Ще 3,7 мільйона людей залишаються внутрішньо переміщеними в Україні.

Згідно з Планом гуманітарних потреб та реагування на 2026 рік, понад 10,8 мільйона людей в Україні потребуватимуть гуманітарної допомоги та захисту. Багато з них зазнали неодноразових переміщень, а їхня вразливість зростає через тривалий характер війни.

План УВКБ ООН на 2026 рік передбачає підтримку 2,1 мільйона людей всередині України та ще 482 тисяч українських біженців за кордоном. Із загальної суми 470 мільйонів доларів планують спрямувати на внутрішні потреби України, ще 144 мільйони — на допомогу в інших країнах, зокрема в Молдові, Румунії та Польщі.

В ООН наголошують, що скорочення фінансування вже призвело до зменшення обсягів допомоги. У зимовий період 2025–2026 років грошову підтримку отримали на третину менше людей, ніж роком раніше. На тлі триваючих атак на енергетичну інфраструктуру та проблем із житлом вразливість як внутрішньо переміщених осіб, так і біженців за кордоном продовжує зростати

Україна дедалі активніше готується до сценарію, за якого питання національної безпеки доведеться вирішувати переважно власними силами, не покладаючись на формальні гарантії союзників у межах потенційної мирної угоди з Росією. Про це повідомляє видання Politico, аналізуючи еволюцію оборонної стратегії Києва на тлі тривалої війни та невизначеності щодо майбутніх міжнародних домовленостей.

За оцінками журналістів, у вищому політичному та військовому керівництві України зростає скепсис стосовно ефективності міжнародних зобов’язань, які не мають чітко прописаних і обов’язкових механізмів реагування, подібних до принципів колективної оборони НАТО. Українська сторона дедалі більше усвідомлює, що без повноцінного членства в Альянсі будь-які гарантії безпеки можуть мати обмежений характер і не забезпечувати реального захисту у разі нової агресії.

У Європейському Союзі раніше закликали перетворити Україну на так званого «сталевого їжака» — державу з потужною обороною, яка не стане легкою здобиччю для нинішніх чи майбутніх агресорів. Йдеться про формування постійної та численної армії, активний розвиток безпілотних технологій, ракетних програм і власного виробництва озброєнь.

Втім, реалізація такого підходу потребує глибоких структурних змін. Серед ключових завдань — реформа оборонного сектору, оновлення системи закупівель, модернізація підходів до набору та підготовки особового складу, а також масштабні фінансові вливання з боку держави.

Додаткові ризики пов’язані з непередбачуваністю позиції США, що також змушує Київ переглядати свої довгострокові безпекові стратегії. Саме тому під час мирних переговорів Україна наполягала на збереженні армії чисельністю до 800 тисяч військовослужбовців.

Як підкреслює Politico, навіть у разі перемир’я утримання такої армії вимагатиме колосальних ресурсів і системної підтримки економіки та бюджету. Юридично зобов’язуючі угоди зі США та європейськими країнами, а також можлива присутність багатонаціональних сил розглядаються в Києві лише як доповнення до власної обороноздатності, а не як її заміна.

У ніч проти 4 лютого Російська Федерація здійснила масштабний повітряний напад на територію України, застосувавши понад сотню ударних безпілотних літальних апаратів. Про це повідомили у Повітряних силах Збройних сил України, оприлюднивши деталі чергової спроби ворога дестабілізувати ситуацію та завдати шкоди цивільній і критичній інфраструктурі.

За інформацією військових, противник використав 105 безпілотників різних типів. Серед них — добре відомі дрони-камікадзе Shahed, а також апарати інших модифікацій, зокрема «Гербера», «Італмас» та безпілотники невстановлених типів. Приблизно дві третини від загальної кількості становили саме «шахеди», які традиційно застосовуються для масованих атак з метою перевантаження української системи протиповітряної оборони.

Станом на ранок протиповітряна оборона знищила або подавила 88 ворожих безпілотників на півночі, півдні та сході країни.

Водночас зафіксовано влучання 17 ударних БпЛА на 14 локаціях. Ще на п’яти локаціях зафіксовано падіння уламків збитих дронів. Інформація щодо наслідків атаки та можливих пошкоджень уточнюється.