Україна

В Україні до робіт із відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів долучили понад 50 тисяч енергетиків і працівників теплового господарства. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль, наголосивши на масштабності ремонтної кампанії, що триває по всій країні після численних атак на критичну інфраструктуру.

За словами очільника енергетичного відомства, фахівці, які безпосередньо працюють на відновленні електростанцій, підстанцій, тепломереж і котелень, отримуватимуть додаткову щомісячну виплату у розмірі 20 тисяч гривень. Надбавка передбачена за січень, лютий та березень і має стати фінансовою підтримкою для людей, які виконують складні та часто небезпечні роботи в умовах підвищеного ризику.

Шмигаль наголосив, що цієї зими Україну підтримують понад 30 країн, надаючи генератори, трансформатори, когенераційні установки та інше обладнання. Завдання місцевої влади — оперативно встановлювати й вводити його в експлуатацію.

Окремо він повідомив, що в межах експериментального проєкту зі зведення захисних споруд для об’єктів критичної інфраструктури у прифронтових областях виділено 6 млрд гривень для обласних військових адміністрацій. Наразі триває будівництво захисних споруд для 93 критичних елементів на 84 енергетичних об’єктах.

Крім того, уряд спрямував понад 2,5 млрд гривень на закупівлю генераторів великої потужності, передусім для потреб прифронтових громад.

Віцепрем’єр підкреслив, що поряд з антикризовими рішеннями Україна робить ставку на довгострокову стійкість енергосистеми. Серед ключових напрямів — децентралізація як новий стандарт, розвиток когенерації для виробництва тепла та електроенергії, встановлення сонячних електростанцій там, де це ефективно, а також створення акумулювальних потужностей.

Шмигаль також наголосив на формуванні енергетичного щита прифронтових громад, який дозволить ключовим об’єктам працювати автономно, та на необхідності інвестицій громад у житлово-комунальне господарство.

«Усі мають у своїх бюджетах закладати більше ресурсів на оновлення мереж і систем», — зазначив він.

Окрему увагу віцепрем’єр приділив європейській інтеграції та співпраці з міжнародними партнерами, підкресливши значний потенціал громад у взаємодії з іноземними організаціями. Також, за його словами, важливо інвестувати в людей, професійну освіту та залучення бізнесу до розвитку енергетичної галузі.

У кількох регіонах України прогнозується суттєве погіршення погодних умов, яке може створити підвищену небезпеку для населення та учасників дорожнього руху. У п’ятницю, 6 лютого, в Рівненській, Житомирській, Хмельницькій та Вінницькій областях очікується утворення ожеледі, а на автошляхах — ожеледиці. Таку інформацію оприлюднив Український гідрометеорологічний центр.

За даними синоптиків, несприятливі метеорологічні явища пов’язані з коливаннями температури повітря та підвищеною вологістю. У нічні та ранкові години можливе налипання льоду на дротах, деревах і тротуарах, що підвищує ризик травмування пішоходів і пошкодження інфраструктури. Водіям варто бути особливо уважними через зниження зчеплення шин з дорожнім покриттям.

За прогнозами, ускладнення погодних умов можуть негативно вплинути на роботу енергетичних, будівельних і комунальних підприємств, а також спричинити труднощі в русі автомобільного транспорту.

Водіям та пішоходам радять бути особливо уважними, дотримуватися правил безпеки та, за можливості, уникати далеких поїздок.

В Україні протягом однієї доби було зафіксовано понад тисячу дорожньо-транспортних пригод, що стало наслідком складних погодних умов. Сніг, дощ і ожеледиця суттєво ускладнили рух транспорту та значно підвищили аварійність на автошляхах у різних регіонах країни.

Як повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький, у четвер, 5 лютого, на екстрені лінії 102 та 112 надійшло 1164 повідомлення про ДТП. Значна частина цих аварій сталася через слизьке дорожнє покриття, недотримання безпечної швидкості та дистанції між транспортними засобами.

Згідно з даними патрульної поліції, у Києві зафіксовано 266 повідомлень про ДТП, з яких 15 — з потерпілими. У Київській області надійшло 146 звернень щодо аварій, у 27 із них були травмовані учасники дорожнього руху.

У патрульній поліції наголошують, що через складні погодні умови — опади та ожеледицю — ризик виникнення дорожньо-транспортних пригод значно зріс. Водіям нагадують, що у разі незначної аварії можна скористатися європротоколом за умови відсутності травмованих або загиблих, пошкодження майна третіх осіб, а також за наявності чинних страхових полісів у всіх учасників ДТП і досягнення згоди щодо обставин події. Важливою умовою є також тверезий стан водіїв.

Правоохоронці закликають водіїв бути максимально уважними за кермом, дотримуватися швидкісного режиму та обов’язково враховувати погодні умови під час поїздок.

Протягом минулої доби на лінії фронту було зафіксовано 152 бойових зіткнення між Силами оборони України та російськими військами. Найбільш напружена ситуація зберігається на Гуляйпільському та Покровському напрямках. Про це йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України, оприлюдненому в п’ятницю, 6 лютого.

За інформацією Генштабу, противник продовжує здійснювати активні наступальні дії, намагаючись прорвати українську оборону та покращити своє тактичне положення. Водночас підрозділи ЗСУ тримають позиції, завдаючи ворогу значних втрат у живій силі та техніці, зриваючи плани щодо просування на ключових ділянках фронту.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках російські війська здійснили 76 обстрілів, з них чотири — з реактивних систем залпового вогню. На Південно-Слобожанському напрямку ворог тричі намагався прорвати оборону ЗСУ в районах Вовчанська та Вовчанських Хуторів.

На Куп’янському напрямку відбулося дві атаки противника, які українські захисники відбили в районі Загризового та у бік Куп’янська. На Лиманському напрямку окупанти здійснили дев’ять атак поблизу Дробишевого, Зарічного та у напрямках Ставків і Діброви.

На Слов’янському напрямку Сили оборони зупинили 12 спроб просування ворога в районах Ямполя, Дронівки та у бік Закітного, Платонівки й Рай-Олександрівки. На Краматорському напрямку наступальних дій не зафіксовано.

На Костянтинівському напрямку російські війська провели 18 атак поблизу Плещіївки, Яблунівки, Русиного Яру, Клебан-Бика та у напрямках Костянтинівки, Іванопілля, Степанівки, Новопавлівки і Софіївки.

Найбільшу активність ворог проявляв на Покровському напрямку, де українські захисники зупинили 31 штурмову дію росіян у районах Родинського, Мирнограда, Покровська, Котлиного, Удачного, Молодецького, Філії та у бік Новопідгородного, Новопавлівки й Нового Донбасу.

На Олександрівському напрямку противник здійснив три атаки в районі Злагоди та у бік Олександрограда. На Гуляйпільському напрямку зафіксовано 23 атаки поблизу Гуляйполя, Мирного та у напрямках Добропілля, Залізничного, Прилук, Варварівки, Святопетрівки і Зеленого.

На Оріхівському напрямку Сили оборони відбили одну атаку в районі Приморського. На Придніпровському напрямку ворог здійснив одну невдалу наступальну дію.

Від початку березня 2026 року в Україні буде збільшено розміри державних виплат для сімей загиблих та зниклих безвісти військовослужбовців. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила про це у своєму Telegram-каналі, підкресливши, що державна підтримка спрямована на забезпечення соціальної стабільності та фінансової безпеки таких родин.

Зокрема, мінімальна пенсійна виплата на кожного непрацездатного члена сім’ї – батьків, дружин або чоловіків загиблих захисників – зросте до нового рівня. Це дозволить сім’ям покривати базові потреби, підтримувати життєвий рівень та отримувати належну допомогу у складні моменти, коли основний годувальник втрачається внаслідок служби.

Крім того, зросте мінімальний розмір пенсій та державної соціальної допомоги для сімей, у яких виплати призначені на двох і більше членів родини загиблого захисника чи захисниці, за винятком непрацездатних батьків, дружини або чоловіка. У таких випадках мінімальна виплата становитиме не менше ніж 10 020 гривень на кожного члена сім’ї замість нинішніх 6 100 гривень.

Прем’єр-міністр також повідомила, що з 1 березня 2027 року ці розміри виплат щороку індексуватимуться.

За даними Медичних закупівель України, на обліку в медичних закладах перебуває понад 1,1 мільйона пацієнтів із онкологічними захворюваннями. Ця статистика була оприлюднена у Всесвітній день боротьби з онкологічними хворобами і підкреслює масштаб проблеми, яка потребує комплексного підходу та державної уваги.

Онкологічні захворювання залишаються однією з головних причин смертності в Україні, а їхнє раннє виявлення і доступ до сучасного лікування є критично важливими для підвищення рівня виживання пацієнтів. Медичні заклади фіксують зростання кількості нових випадків щороку, що свідчить про потребу у посиленні профілактичних програм та розширенні можливостей діагностики на ранніх стадіях.

У МЗУ зазначили, що ліки для онкопацієнтів є пріоритетним напрямом державних закупівель і становлять понад 20 відсотків річного бюджету підприємства на медичні товари. Упродовж 2020–2025 років було закуплено 243 позиції лікарських засобів та медвиробів для дорослих і дітей з онкологічними захворюваннями на загальну суму 11,6 мільярда гривень.

Також повідомляється про укладення восьми договорів керованого доступу для закупівлі дороговартісних інноваційних препаратів, зокрема для таргетної та імунотерапії.

У 2025 році вперше було придбано вакцину проти вірусу папіломи людини, який може спричиняти онкологічні захворювання, зокрема рак шийки матки та анального каналу. З 1 січня 2026 року в Україні стартувала безоплатна вакцинація цим препаратом для дівчат віком 12–13 років.

Крім того, у 2025 році МЗУ вперше закупили два комплекти обладнання для створення центрів ядерної медицини на суму понад 445 мільйонів гривень. Поставку обладнання заплановано на 2027 рік, а самі центри будуватимуть у Києві та Львові.

Генеральний директор МЗУ Олег Кльоц зазначив, що масштаби онкологічної захворюваності в Україні нагадують про необхідність системного підходу до профілактики та раннього виявлення раку.

У Києві через неприбраний сніг у багатьох районах виник серйозний транспортний колапс. Автомобілі стоять у заторах, громадський транспорт курсує з великими затримками, а мешканці столиці вимушені витрачати години на дорогу. У цей критичний момент новий директор Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської адміністрації Сергій Підгайний відсутній на робочому місці, мотивуючи це відпусткою.

Відсутність керівника департаменту у період, коли від оперативності органів управління залежить рух транспорту та безпека на вулицях, викликає занепокоєння серед громадськості та експертів у сфері міської логістики. Проблеми із прибиранням снігу накопичуються роками, але цього разу вони призвели до масових затримок громадського транспорту, блокування основних магістралей та наростання соціальної напруги серед киян.

Нагадаємо, Сергій Підгайний являється соратником екс-мера Одеси Геннадія Труханова, який після відставки Труханова працевлаштувався у Віталія Кличка.

За словами мера, спеціалісти провели детальне обстеження стану обладнання, виявивши численні пошкодження на ключових ділянках ТЕЦ. Дарницька теплоелектроцентраль є одним із головних джерел тепла та електроенергії для житлових і соціальних об’єктів Києва, тому атака на неї мала стратегічний характер і значно вплинула на забезпечення міста ресурсами.

Мер зазначив, що в умовах часткового відключення теплопостачання влада міста вже вживає заходів для мінімізації наслідків для мешканців. Це включає організацію альтернативного опалення у соціально значущих закладах, посилення електропостачання у житлових будинках та координацію з енергетичними компаніями для оптимізації розподілу ресурсів.

Кличко нагадав, що ця теплоелектроцентраль забезпечувала теплопостачання частини житлових будинків у Дарницькому та Дніпровському районах. Загалом без тепла залишилися понад 1100 багатоповерхівок. Уранці 3 лютого в цих будинках було злиту воду з систем опалення, щоб запобігти їх розмерзанню.

За висновками спеціалістів, об’єкт отримав критичні ушкодження, і відновлення систем та обладнання триватиме не менше двох місяців, за умови відсутності нових руйнівних ударів з боку Росії.

Міський голова зазначив, що мешканці можуть ознайомитися зі списком будинків, у яких до завершення ремонту Дарницької ТЕЦ подати теплопостачання неможливо.

Наразі столична влада розгорнула додаткові опорні пункти обігріву в школах мікрорайонів, де житлові будинки залишилися без тепла. Також працюють пункти, підключені до мобільних котелень, де можна перебувати цілодобово. У Дарницькому районі таких пунктів наразі п’ять, у Дніпровському — чотири, окрім тих, що діяли раніше.

Крім того, ДСНС розгортає 36 додаткових пунктів обігріву на Дарниці та ще 27 у Дніпровському районі Києва.

За інформацією Кличка, атака суттєво вплинула на подачу тепла та гарячої води для киян, особливо в центральних та східних районах міста. В умовах значних холодів та перебоїв у теплопостачанні влада столиці вживає заходів для забезпечення мінімального комфорту населення, зокрема за рахунок мобільних обігрівачів, підвищення тривалості електропостачання та організації тимчасових пунктів обігріву.

Фахівці підкреслюють, що відновлення Дарницької ТЕЦ є надзвичайно складним завданням через масштаб пошкоджень енергетичного обладнання, трубопроводів і теплообмінників. Процес ремонту потребує залучення висококваліфікованих інженерів, спеціальної техніки та значних ресурсів, а також суворого дотримання техніки безпеки через ризик аварій та подальших пошкоджень.

Кличко нагадав, що ця теплоелектроцентраль забезпечувала теплопостачання частини житлових будинків у Дарницькому та Дніпровському районах. Загалом без тепла залишилися понад 1100 багатоповерхівок. Уранці 3 лютого в цих будинках було злиту воду з систем опалення, щоб запобігти їх розмерзанню.

За висновками спеціалістів, об’єкт отримав критичні ушкодження, і відновлення систем та обладнання триватиме не менше двох місяців, за умови відсутності нових руйнівних ударів з боку Росії.

Міський голова зазначив, що мешканці можуть ознайомитися зі списком будинків, у яких до завершення ремонту Дарницької ТЕЦ подати теплопостачання неможливо.

Наразі столична влада розгорнула додаткові опорні пункти обігріву в школах мікрорайонів, де житлові будинки залишилися без тепла. Також працюють пункти, підключені до мобільних котелень, де можна перебувати цілодобово. У Дарницькому районі таких пунктів наразі п’ять, у Дніпровському — чотири, окрім тих, що діяли раніше.

Крім того, ДСНС розгортає 36 додаткових пунктів обігріву на Дарниці та ще 27 у Дніпровському районі Києва.

Міністр енергетики Денис Шмигаль публічно прокоментував ситуацію із забезпеченням мешканців столиці електроенергією на тлі серйозних проблем у системі теплопостачання. Йдеться про житлові будинки, де через пошкодження або технічні обмеження немає можливості оперативно відновити подачу тепла. У таких випадках держава ставить пріоритетом стабільне електропостачання як базову умову для життя містян.

За словами урядовця, для будинків, які залишаються без тепла на невизначений термін, має бути забезпечений мінімальний рівень електропостачання — не менше 18 годин на добу. Це рішення розглядається як вимушений, але необхідний крок, що дозволить людям використовувати альтернативні джерела обігріву, підтримувати роботу побутових приладів, а також залишатися на зв’язку.

Він підкреслив, що місцева влада зобов’язана надати мешканцям чітке розуміння строків відновлення теплопостачання та регулярно інформувати людей про ситуацію.

Окрім цього, міністр зазначив, що Україна посилює співпрацю з міжнародними партнерами для отримання додаткового енергетичного обладнання, необхідного для стабілізації роботи енергосистеми та проходження складного зимового періоду.