Україна

Середина лютого 2026 року на валютному ринку України, за оцінками фінансових аналітиків, проходитиме без різких коливань і стресових сценаріїв. Фахівці не очікують суттєвих стрибків курсу основних іноземних валют, а долар США та євро, ймовірно, збережуть позиції поблизу рівнів, зафіксованих у січні. Орієнтовно йдеться про близько 43 гривень за долар і близько 51 гривні за євро.

Ключову роль у збереженні курсової рівноваги продовжує відігравати Національний банк України. Регулятор, як і раніше, активно використовує інструменти валютного ринку для згладжування надлишкового попиту та недопущення панічних настроїв. Валютні інтервенції та зважена монетарна політика дозволяють утримувати ситуацію під контролем навіть за умов зовнішніх економічних ризиків.

Попит імпортерів енергоносіїв може трохи змінюватися через стан енергетики та частоту відключень електроенергії. Бізнес активно використовує генератори під час холодів, що також впливає на валютні потреби. Регулятор продовжує контролювати ринок, зменшуючи надлишковий попит на валюту. На готівковому ринку попит і пропозиція залишаються врівноваженими. Розрив між курсами купівлі та продажу невеликий: долар — 0,3-0,5 грн, євро — 0,4-0,6 грн. Активність населення на безготівковому ринку зросла на 86% через початок місяця та купівлю валютних ОВДП. У результаті ринок безготівкових валютних операцій населення перейшов з профіциту в дефіцит. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначає, що після зниження облікової ставки НБУ до 15% почалося падіння доходності гривневих ОВДП, що також вплинуло на зростання попиту на валюту. Потенційне покращення енергетики та стабілізація бізнес-умов знижують ризики підвищення цін через виробничі збитки.

Курс євро на світових ринках залишається ключовим фактором для України. При стабільній економічній ситуації у США та ЄС курс євро проти долара триматиметься на рівні 1,18-1,20, що обмежує коливання на українському ринку. Прогноз на тиждень: євро буде коливатися в межах 51-51,25 грн на готівковому ринку та 50,7-51 грн на міжбанку, долар — 43-43,25 грн на готівковому ринку та близько 43 грн на міжбанку. Корекція євро дозволить утримати курс до 51 гривні на безготівковому ринку.

Національний банк продовжує балансувати валютний ринок на фоні невизначеності, пов’язаної з війною, енергетичними відключеннями, бюджетними витратами та змінами на ринку праці.

Президент США Дональд Трамп після початку свого другого президентського терміну продовжує використовувати тактику публічного озвучення часових рамок для врегулювання міжнародних конфліктів. Черговий можливий дедлайн стосується російсько-української війни — йдеться про червень 2026 року. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, наголосивши, що Сполучені Штати можуть активізувати політичний і дипломатичний тиск з метою завершення війни саме в цей період.

За словами глави української держави, у Вашингтоні дедалі частіше звучить прагнення прив’язати процес врегулювання до конкретних дат. Такий підхід Трамп уже застосовував і в інших міжнародних кризах, розглядаючи часові межі як інструмент стимулювання переговорів і демонстрації рішучості американської зовнішньої політики. Водночас Зеленський підкреслив, що сам факт наявності дедлайну ще не означає автоматичного досягнення миру.

Аналітики вказують, що сам факт встановлення дедлайну навряд чи змінить реальну ситуацію на фронті. Повномасштабна війна триває вже майже чотири роки, а ключові питання — території, безпекові гарантії та умови припинення вогню — залишаються невирішеними. Досвід попередніх заяв Трампа також свідчить про обмежену ефективність таких часових рамок.

Раніше Трамп заявляв про намір завершити війну протягом 24 годин після інавгурації. Його спецпосланець Кіт Келлог говорив про можливість миру за 100 днів. Згодом президент США неодноразово називав нові дедлайни, але жоден із них не призвів до реального припинення бойових дій. 6 лютого у Москві знову заявили, що умовою завершення війни залишається повний вихід ЗСУ з Донбасу. Президент України Володимир Зеленський у відповідь наголосив, що такі вимоги для Києва є неприйнятними. Старший науковий співробітник Центру передових досліджень безпеки Моріц Брейк вважає, що обидві сторони очікують переломного моменту, коли одна з них не витримає тиску. За його словами, Україна розраховує на ослаблення російських військових зусиль, тоді як Росія переконана, що зможе здобути перевагу на полі бою. Водночас експерт Атлантичної ради Майкл Боцюрків зазначає, що час працює не на користь України, а Зеленський опинився в украй складному становищі. Питання територій, за його словами, не залишає простору для компромісів, враховуючи масштаб людських втрат. Інші аналітики попереджають, що у разі реального встановлення дедлайну тиск з боку США може посилитися, і для України його наслідки будуть болючішими, ніж для Росії. Зокрема, старший консультант Chatham House Кір Джайлз зазначає, що Трамп не схильний чинити серйозний тиск на Кремль, тоді як Київ неодноразово опинявся під зовнішнім примусом. За його оцінкою, Україна може опинитися перед вибором між фактичною капітуляцією через виснаження країни або ж замороженням війни шляхом угоди про припинення вогню на нинішній лінії зіткнення.

На тлі цього в Саудівській Аравії відбулися переговори між США, Україною та Росією, де обговорювалися військові та політичні аспекти врегулювання. Одним із результатів став обмін полоненими, проте ключові питання — території та механізми припинення вогню — залишаються відкритими.

На початку другої декади лютого Україну накриє хвиля інтенсивного зимового холоду, після якої синоптики прогнозують поступове підвищення температури. За інформацією синоптикині Наталки Діденко, найбільш відчутне похолодання очікується 9 та 10 лютого, коли погодні умови стануть по-справжньому суворими для більшості регіонів країни.

У нічні години температура повітря знижуватиметься до -20–22 градусів. Найнижчі показники прогнозуються у північних та центральних областях, де морози можуть бути тривалими й супроводжуватися сухою, малохмарною погодою. Такі умови традиційно посилюють відчуття холоду, особливо в ранкові години.

За словами Діденко, упродовж цих днів очікується вплив антициклону, що призведе до стабільної, але дуже холодної погоди. Денну температуру синоптикиня не уточнює, зазначаючи, що головне зараз – мінімальні показники термометрів. Після двох морозних ночей Україну очікує поступове потепління. За прогнозом Укргідрометеоцентру, починаючи з 11 лютого, стовпчики термометрів піднімуться до -4-6 градусів на більшості територій країни, крім сходу.

Раніше повідомлялося, що 7 та 8 лютого в Україні утримується відносно стабільна погода без сильних морозів, однак найближчі два дні принесуть справжню зимову холоднечу.

Аналітики та міжнародні оглядачі дедалі частіше прогнозують активізацію дипломатичних процесів щодо війни в Україні вже навесні. Незважаючи на відсутність значного прориву у переговорах, низка політичних сигналів свідчить про можливе пожвавлення контактів між сторонами конфлікту та міжнародними посередниками.

Експерти пов’язують потенційне відновлення дипломатичної активності з кількома ключовими факторами. Серед них — зміни на політичній арені в окремих державах, які можуть впливати на позиції їх урядів щодо конфлікту, а також внутрішні процеси у світових столицях, що формують готовність до участі у мирних ініціативах. Зростання міжнародного тиску на сторони конфлікту та прагнення запобігти подальшій ескалації також створюють умови для відновлення переговорів.

Міжнародні партнери України наголошують, що будь-які переговорні процеси мають бути спрямовані на досягнення справедливого миру, заснованого на міжнародному праві та повазі до суверенітету й територіальної цілісності держави. Водночас експерти визнають, що наразі немає ознак швидкого чи легкого врегулювання.

Політологи застерігають від надмірного оптимізму щодо можливих дипломатичних зрушень. Навіть у разі активізації контактів навесні це не означатиме швидкого завершення війни. Дипломатичні процеси в умовах повномасштабного конфлікту зазвичай є тривалими та складними, а їхній результат значною мірою залежить від ситуації на фронті, позицій ключових міжнародних гравців і готовності сторін до конструктивного діалогу.

У лютому 2026 року Україна робить важливий крок у розвитку оборонно-промислового комплексу, розпочинаючи експорт вітчизняних оборонних технологій. Одним із ключових напрямів стане запуск виробництва українських безпілотників за кордоном — уже в середині місяця виготовлення дронів стартує на території Німеччини. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з викладачами та студентами Київського авіаційного інституту, приуроченої до 120-річчя від дня народження видатного авіаконструктора Олега Антонова.

Глава держави наголосив, що йдеться не лише про експорт готової продукції, а й про передачу українських інженерних рішень, технологічних підходів і бойового досвіду, здобутого в умовах сучасної війни. Українські дрони довели свою ефективність на полі бою, що викликало значний інтерес з боку міжнародних партнерів і стало основою для запуску спільних виробничих проєктів.

Глава держави зазначив, що у 2026 році в Європі працюватимуть десять експортних центрів українських оборонних технологій. Вони з’являться, зокрема, у країнах Балтії та Північної Європи. За словами Зеленського, виробничі лінії українських безпілотників уже діють у Великій Британії, а в Німеччині найближчим часом буде випущено перший дрон.

«У 2026-му працюватимуть десять представництв. У середині лютого ми побачимо виробництво наших дронів у Німеччині. Я прийму перший дрон. Це лінія, яка працює. У Британії діють виробничі лінії. Це все наші українські технології», — зазначив президент.

Він наголосив, що безпека Європи дедалі більше залежить від розвитку технологій і дронів, а ключову роль у цьому процесі відіграватимуть саме українські розробки та фахівці. Водночас Зеленський зауважив, що через війну не всі українські компанії ще мають повну свободу для виходу на міжнародні ринки, однак цей процес поступово розширюється. Радник міністра оборони Сергій Стерненко назвав рішення про експорт оборонних технологій важливим і стратегічно правильним кроком для України. За його словами, це дозволить залучити додаткові кошти в економіку, здешевити виробництво безпілотників та забезпечити Сили оборони більшою кількістю сучасних засобів. Стерненко також зазначив, що Україна має потенціал зайняти значну частку світового ринку озброєнь. Він нагадав, що Росія продовжує експорт зброї й лише у 2025 році заробила на цьому близько 15 мільярдів доларів, які були спрямовані на виробництво нового озброєння.

Раніше повідомлялося, що Україна може отримати власні балістичні ракети FP-7, які стануть аналогом американських ATACMS. Також розробляється ракета FP-9 з більшою дальністю польоту. Крім того, Польща заявила про готовність передати Україні винищувачі МіГ-29 в обмін на українські дрони.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке зобов’язує надавачів комунальних послуг здійснити перерахунок плати за тепло, водопостачання та вивезення побутових відходів, починаючи з 1 січня. Відкориговані суми громадяни побачать у платіжках за лютий, що має забезпечити більш справедливий підхід до нарахування оплати за житлово-комунальні послуги.

Згідно з урядовою постановою, комунальні підприємства не мають права виставляти рахунки за послуги, які фактично не надавалися споживачам. Це означає, що у разі повної відсутності теплопостачання, води або вивезення сміття нарахування плати за відповідний період є незаконним і підлягає обов’язковому коригуванню.

Згідно з рішенням Кабміну, перерахунок здійснюватиметься автоматично. Надавачі комунальних послуг повинні самостійно скоригувати нарахування без додаткових звернень з боку споживачів. Крім того, комунальні підприємства зобов’язані оприлюднити інформацію про кількість днів, протягом яких мешканці конкретних багатоквартирних будинків не отримували тепло чи воду або не мали послуг із вивезення сміття.

Таким чином, українці побачать оновлені та скориговані суми за січень у лютневих платіжках, з урахуванням фактично наданих послуг та їхньої якості.

Національна енергетична компанія «Укренерго» повідомляє про продовження робіт із ліквідації наслідків масованих атак Збройних сил РФ на об’єкти енергетичної інфраструктури України. Через значні пошкодження більшість регіонів країни змушені залишатися на аварійних графіках відключень електроенергії, які застосовуються для збереження стабільності енергосистеми.

У компанії зазначають, що енергетикам вдалося частково зменшити обсяги обмежень завдяки оперативним ремонтам і перерозподілу навантаження між регіонами. Водночас загальна ситуація залишається складною та нестабільною. Рівень дефіциту потужності все ще є суттєвим, а пошкодження мереж передачі та розподілу електроенергії не дозволяють повністю відмовитися від аварійних відключень.

Наразі триває відновлення на електростанціях і високовольтних підстанціях, що забезпечують видачу потужності атомних електростанцій. Атомна генерація частково розвантажена. Через вимушене застосування аварійних відключень оприлюднені напередодні графіки знеструмлень у більшості регіонів наразі не діють. Повернення до прогнозованих графіків обмежень відбудеться після стабілізації ситуації в енергосистемі. “Укренерго” вкотре закликає громадян ощадливо користуватися електрикою та не вмикати потужні електроприлади. Енергетики радять перенести всі енергоємні процеси на нічні години, коли навантаження на систему менше.

Раніше повідомлялося, що ЗС РФ вперше вдарили по найбільшій підстанції Європи. За словами експерта Станіслава Ігнатьєва, об’єкт має критичне значення для енергосистеми країни, оскільки регулює подачу електроенергії в низку регіонів. У Києві повернулися до тимчасових графіків відключень, а в ДТЕК додають, що у столиці зберігається значний дефіцит електроенергії.

Україна має зосередити державну політику не на підвищенні податкового навантаження для сумлінних підприємців, а на системному скороченні тіньового сектору економіки. Таку позицію озвучив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, коментуючи поточну економічну ситуацію та можливі шляхи наповнення бюджету.

За його словами, потенціал для подальшого підвищення податків в Україні фактично вичерпаний. Додатковий фіскальний тиск на легальний бізнес не дасть очікуваного ефекту, а навпаки — може ще більше загальмувати розвиток економіки. Гетманцев наголосив, що темпи економічного зростання вже суттєво сповільнилися, і це є прямим індикатором ослаблення споживчого попиту серед населення.

Зокрема, Гетманцев підкреслив, що підвищення податків у нинішніх умовах є неприпустимим. «Я не бачу можливостей для підвищення ставок основних податків. Ніяких», — заявив він.

Крім того, голова комітету висловився категорично проти будь-яких розмов про підвищення податків, оскільки, за його словами, значна частина української економіки досі перебуває в тіні. «Ми маємо сконцентруватися на тому, щоб “чорних” не було. Щоб не було оцих величезних мереж, які продають і подрібнюються на ФОПів», — додав Гетманцев.

Тим часом уряд активно працює над підтримкою українських підприємців, зокрема через складну енергетичну ситуацію в країні, надаючи їм різноманітні фінансові інструменти та пільги.