Україна

Аналітична компанія YouControl провела комплексне дослідження проваджень Вищого антикорупційного суду (ВАКС), що стосуються народних депутатів України. До вибірки увійшли справи проти 35 парламентарів, з яких 28 є чинними депутатами IX скликання. Дослідження охоплює період із січня 2021 року до січня 2026 року та ґрунтується на відкритих даних про рішення ВАКС і Апеляційної палати ВАКС.

Аналітики та юристи проаналізували справи, пов’язані з підозрами, висунутими Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, зокрема щодо корупційних дій, недостовірного декларування, незаконного збагачення та інших порушень антикорупційного законодавства. Водночас до дослідження не включали провадження, за якими суди ще не ухвалили процесуальних рішень, що дозволило сфокусуватися лише на завершених та частково завершених справах.

Найбільше справ стосуються представників фракції «Слуга народу» — 20 депутатів. Також до вибірки увійшли чотири нардепи від «За майбутнє», троє від «Відновлення України», по двоє від «Європейської Солідарності», «Довіри» та «Батьківщини», один позафракційний депутат і один представник забороненої фракції «Опозиційна платформа — за життя».

Апеляційна палата ВАКС розглядає, зокрема, справи позафракційного депутата Віктора Бондара та колишнього нардепа від ОПЗЖ Андрія Деркача, якому оголошено підозри в державній зраді та незаконному збагаченні. У недостовірному декларуванні антикорупційні органи викрили 13 народних депутатів. У десяти випадках провадження закрили через закінчення строків давності. Депутатів від «Слуги народу» Володимира Гевка та Ольгу Саладуху звільнили від відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. Нардепа від групи «Довіра» Сергія Шахова оголошено в розшук, а провадження щодо нього зупинене. У привласненні або розтраті майна підозрюються чи обвинувачуються п’ятеро депутатів, серед яких Віктор Бондар, Ярослав Дубневич, Роберт Горват, Микола Сольський та Олексій Кузнєцов. Останнього також підозрюють в отриманні неправомірної вигоди, як і ще чотирьох представників «Слуги народу»: Миколу Задорожного, Юрія Кісєля, Михайла Лабу та Ігоря Негулевського. У справах щодо надання або отримання неправомірної вигоди фігурують Юлія Тимошенко, Анна Скороход, Сергій Лабазюк, Анатолій Гунько, а також колишні члени фракції «Слуга народу» Андрій Одарченко, Олександр Трухін і Сергій Кузьміних. Олександр Юрченко з «Відновлення України» проходить у розслідуваннях за статтями про хабарництво. У незаконному збагаченні обвинувачуються чинний нардеп від «Слуги народу» Андрій Клочко та колишня депутатка цієї ж фракції Ірина Кормишкіна. У справах про зловживання впливом згадуються Людмила Марченко та Сергій Кузьміних, а в зловживанні владою або службовим становищем — Дмитро Ісаєнко.

Раніше керівник САП Олександр Клименко повідомляв, що за десять років роботи НАБУ і САП підозри отримав кожен десятий чинний народний депутат. На початку лютого СБУ також інформувала про нове розслідування щодо одного з чинних парламентарів.

Дослідження YouControl демонструє масштаб залучення народних депутатів до проваджень ВАКС та відображає загальну тенденцію посилення антикорупційного контролю в парламенті.

В Україні представили прототип лазерної системи протиповітряної оборони під назвою Sunray, призначений для боротьби з ворожими безпілотниками. Розробка стала частиною масштабної програми зі створення вітчизняного аналога «Залізного купола», який має посилити захист повітряного простору від масованих атак Росії. Інтерес до проєкту проявило міжнародне видання The Atlantic, яке звернуло увагу на технологічні особливості та потенціал українського рішення.

Однією з ключових переваг Sunray є компактність. Установка розміщується у багажному відділенні пікапа, що дозволяє швидко транспортувати її до необхідної точки та оперативно розгортати в польових умовах. Така мобільність особливо важлива в умовах сучасної війни, де загрози можуть виникати раптово та змінювати напрямок.

Орієнтовна вартість української розробки становить кілька сотень тисяч доларів. Це значно дешевше за західні аналоги. Для порівняння, американська система Helios оцінюється у десятки мільйонів доларів. Лазер є лише одним із елементів майбутнього українського «щита». До комплексної системи входять і інші інноваційні рішення. Зокрема, швидкісний дрон-перехоплювач P1-Sun, який виготовляють за допомогою 3D-друку. За наявними даними, він уже знищив понад 700 дронів типу «Шахед». Також розробляються колісні роботизовані платформи з кулеметними турелями та вуглепластикові копії російських ракет ППО. Попри регулярні обстріли українських виробничих потужностей, галузь безпілотників демонструє швидке зростання. За інформацією уряду, нині в Україні працює близько 450 компаній, що займаються виробництвом дронів та пов’язаних технологій. Цього року планується відкриття десяти експортних центрів у країнах Європи. Вони мають допомогти залучити іноземні інвестиції та гарантувати стабільність постачання компонентів.

Міністр оборони Михайло Федоров наголосив, що створення ефективного «купола проти дронів» є питанням виживання держави вже сьогодні. Очікується, що інтеграція вітчизняних засобів ППО дозволить суттєво знизити загрозу масованих атак російських безпілотників уже до літа. На тлі цих розробок триває дискусія щодо ефективності чинної системи протиповітряної оборони. Наприкінці січня президент Володимир Зеленський заявив, що ракети для систем Patriot затрималися на добу через неоплачений рахунок з боку європейських партнерів. У лютому глава держави також розкритикував роботу Повітряних сил, назвавши її незадовільною та закликавши до негайних змін у сфері ППО.

Розробка лазерної системи Sunray може стати одним із ключових елементів оновленої архітектури захисту українського неба в умовах зростаючої загрози безпілотних атак.

В Україні представили прототип лазерної системи протиповітряної оборони під назвою Sunray, призначеної для боротьби з безпілотниками. Розробка стала частиною масштабної національної програми зі створення багаторівневої системи захисту повітряного простору — вітчизняного аналога «Залізного купола», адаптованого до сучасних викликів повномасштабної війни. Проєкт уже привернув увагу міжнародних профільних видань і військових аналітиків.

Sunray орієнтований насамперед на нейтралізацію ударних і розвідувальних дронів, які Росія масово застосовує для атак на критичну інфраструктуру та міста. Лазерна технологія дозволяє уражати цілі зі швидкістю світла, мінімізуючи час реакції та знижуючи витрати на кожен перехоплений об’єкт. На відміну від традиційних ракетних комплексів, використання лазера теоретично забезпечує значно дешевший «постріл», що особливо важливо в умовах тривалих і масованих атак.

Орієнтовна вартість української розробки становить кілька сотень тисяч доларів. Це значно дешевше за західні аналоги. Для порівняння, американська система Helios оцінюється у десятки мільйонів доларів. Лазер є лише одним із елементів майбутнього українського «щита». До комплексної системи входять і інші інноваційні рішення. Зокрема, швидкісний дрон-перехоплювач P1-Sun, який виготовляють за допомогою 3D-друку. За наявними даними, він уже знищив понад 700 дронів типу «Шахед». Також розробляються колісні роботизовані платформи з кулеметними турелями та вуглепластикові копії російських ракет ППО. Попри регулярні обстріли українських виробничих потужностей, галузь безпілотників демонструє швидке зростання. За інформацією уряду, нині в Україні працює близько 450 компаній, що займаються виробництвом дронів та пов’язаних технологій. Цього року планується відкриття десяти експортних центрів у країнах Європи. Вони мають допомогти залучити іноземні інвестиції та гарантувати стабільність постачання компонентів.

Міністр оборони Михайло Федоров наголосив, що створення ефективного «купола проти дронів» є питанням виживання держави вже сьогодні. Очікується, що інтеграція вітчизняних засобів ППО дозволить суттєво знизити загрозу масованих атак російських безпілотників уже до літа. На тлі цих розробок триває дискусія щодо ефективності чинної системи протиповітряної оборони. Наприкінці січня президент Володимир Зеленський заявив, що ракети для систем Patriot затрималися на добу через неоплачений рахунок з боку європейських партнерів. У лютому глава держави також розкритикував роботу Повітряних сил, назвавши її незадовільною та закликавши до негайних змін у сфері ППО.

Розробка лазерної системи Sunray може стати одним із ключових елементів оновленої архітектури захисту українського неба в умовах зростаючої загрози безпілотних атак.

Парламент України підтримав законопроєкт №12353, який встановлює чіткий порядок проведення обов’язкової евакуації населення з територій активних та потенційних бойових дій. Документ спрямований на систематизацію рішень органів влади у кризових ситуаціях та формування єдиного алгоритму дій для центральних і місцевих структур під час загрози життю та безпеці громадян.

Новий закон визначає, хто саме ухвалює рішення про евакуацію, у які строки воно має бути виконане та які служби відповідають за координацію процесу. Йдеться як про регіони, де тривають активні бойові дії, так і про населені пункти, що можуть опинитися під загрозою через зміну оперативної обстановки. Рішення про обов’язкову евакуацію прийматимуться з урахуванням висновків військових адміністрацій, сил оборони та органів цивільного захисту.

У другому читанні за закон проголосували 259 народних депутатів. Ідеться про зміни до низки законодавчих актів щодо проведення евакуації, розміщення та забезпечення евакуйованих осіб, а також захисту дітей, які перебувають у небезпечних районах. Документ був підготовлений Комітетом з питань екологічної політики та природокористування. Закон передбачає, що обов’язкова евакуація здійснюватиметься з територій, визначених урядом у встановленому порядку. Рішення про її проведення ухвалюватимуть обласні та Київська міська військові адміністрації за поданням військового командування на відповідній території. Евакуація може бути як загальною, так і частковою — для окремих категорій населення. Йдеться про осіб, які через вік або стан здоров’я не можуть самостійно подбати про свою безпеку. До таких категорій належать діти, люди з інвалідністю, особи похилого віку та інші вразливі групи.

Однією з ключових цілей закону визначено захист життя і здоров’я дітей. Зокрема, врегульовано питання примусової евакуації неповнолітніх із територій, де існує загроза їхній безпеці. Після ухвалення рішення про обов’язкову евакуацію дітей щонайменше один із батьків або опікунів зобов’язаний вивезти дитину до безпечного регіону. У разі відмови батьків дитину евакуює поліцейський без їхньої згоди, після чого передає органам опіки та піклування. В’їзд на території, з яких проводиться загальна обов’язкова евакуація, дозволятиметься лише за спеціальними перепустками.

Документ також містить положення щодо розміщення евакуйованих осіб та їхнього життєзабезпечення. Громадяни, яких було евакуйовано, мають право на тимчасове житло з відповідних фондів. Окремо врегульовано порядок евакуації матеріальних і культурних цінностей. У парламенті наголошують, що ухвалений закон удосконалює законодавство у сфері цивільного захисту, правового режиму воєнного стану та сімейного права. Очікується, що це підвищить ефективність реалізації державної політики щодо організації евакуаційних заходів. Кабінет Міністрів зобов’язаний протягом трьох місяців із дня опублікування закону забезпечити ухвалення та оновлення необхідних нормативно-правових актів для його реалізації.

Питання евакуації дітей із зон бойових дій порушувалося і раніше. У 2023 році тодішній прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що евакуація можлива лише разом із одним із батьків або опікунів, однак визнавав, що відмова дорослих виїжджати створює серйозну проблему. Наприкінці 2025 року також проводилася евакуація мешканців прикордонних сіл Чернігівської області.

Верховна Рада підтримала законопроєкт №12353, який визначає чіткий порядок проведення обов’язкової евакуації населення з територій активних та потенційних бойових дій. Документ покликаний систематизувати дії органів влади, військових адміністрацій і служб цивільного захисту в умовах загрози життю та здоров’ю мирних жителів.

Що передбачає новий закон

У другому читанні за закон проголосували 259 народних депутатів. Ідеться про зміни до низки законодавчих актів щодо проведення евакуації, розміщення та забезпечення евакуйованих осіб, а також захисту дітей, які перебувають у небезпечних районах. Документ був підготовлений Комітетом з питань екологічної політики та природокористування. Закон передбачає, що обов’язкова евакуація здійснюватиметься з територій, визначених урядом у встановленому порядку. Рішення про її проведення ухвалюватимуть обласні та Київська міська військові адміністрації за поданням військового командування на відповідній території. Евакуація може бути як загальною, так і частковою — для окремих категорій населення. Йдеться про осіб, які через вік або стан здоров’я не можуть самостійно подбати про свою безпеку. До таких категорій належать діти, люди з інвалідністю, особи похилого віку та інші вразливі групи.

Однією з ключових цілей закону визначено захист життя і здоров’я дітей. Зокрема, врегульовано питання примусової евакуації неповнолітніх із територій, де існує загроза їхній безпеці. Після ухвалення рішення про обов’язкову евакуацію дітей щонайменше один із батьків або опікунів зобов’язаний вивезти дитину до безпечного регіону. У разі відмови батьків дитину евакуює поліцейський без їхньої згоди, після чого передає органам опіки та піклування. В’їзд на території, з яких проводиться загальна обов’язкова евакуація, дозволятиметься лише за спеціальними перепустками.

Документ також містить положення щодо розміщення евакуйованих осіб та їхнього життєзабезпечення. Громадяни, яких було евакуйовано, мають право на тимчасове житло з відповідних фондів. Окремо врегульовано порядок евакуації матеріальних і культурних цінностей. У парламенті наголошують, що ухвалений закон удосконалює законодавство у сфері цивільного захисту, правового режиму воєнного стану та сімейного права. Очікується, що це підвищить ефективність реалізації державної політики щодо організації евакуаційних заходів. Кабінет Міністрів зобов’язаний протягом трьох місяців із дня опублікування закону забезпечити ухвалення та оновлення необхідних нормативно-правових актів для його реалізації.

Питання евакуації дітей із зон бойових дій порушувалося і раніше. У 2023 році тодішній прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що евакуація можлива лише разом із одним із батьків або опікунів, однак визнавав, що відмова дорослих виїжджати створює серйозну проблему. Наприкінці 2025 року також проводилася евакуація мешканців прикордонних сіл Чернігівської області.

Державна компанія «Укрпошта» опинилася в центрі суспільної дискусії після публікації рекламного допису про колаборацію з українським брендом одягу. Причиною обурення стала фотографія неповнолітньої дівчини у короткій спідниці, яку частина користувачів соціальних мереж розцінила як приклад об’єктивації підлітків і недоречного використання образу дитини в комерційній рекламі.

Хвиля критики швидко набула розголосу, залучивши правозахисників, освітян і батьківські спільноти. У коментарях наголошували, що навіть за відсутності прямого порушення закону подібні візуальні рішення можуть формувати хибні соціальні сигнали та суперечити принципам етичної комунікації, особливо коли йдеться про неповнолітніх.

“Ми не врахували важливий контекст чутливої теми, включно з обговоренням скандалу з плівками Епштейна, дискусіями щодо віку дозволу на шлюб та ребрендингом Укрпошти. У цьому контексті було ухвалено неправильне рішення, і я визнаю це”, — йдеться у публікації.

Смілянський повідомив, що співпраця з брендом наразі припинена, але в майбутньому компанія може відновити подібні кооперації для розширення молодіжної аудиторії. Він подякував усім, хто працює над питаннями захисту дітей, та вибачився від себе і команди. Водночас керівник поштового оператора висловився про критику користувачів, відзначивши, що є різниця між особистими зверненнями батьків та анонімними хейтерами в соцмережах. Він підкреслив, що не збирається терпіти безпідставні звинувачення та публічні образи. Реакція користувачів була неоднозначною: деякі зазначали, що пост Смілянського виглядає не як вибачення, а як спосіб підколоти критикувачів. Користувачі висловлювали, що керівнику державної компанії варто було обмежитися визнанням помилки та зосередитися на поліпшенні внутрішніх процесів і репутації компанії.

Нагадаємо, 6 лютого АТ “Укрпошта” спільно з брендом Rikky Hype запустили колаборацію “Пошта любові” до Дня святого Валентина, що й стало причиною критики.

Це не перший резонансний випадок навколо Смілянського. Нещодавно він різко відповів користувачці, яка критикувала ребрендинг компанії, зазначивши, що листоноші отримують премії за надані послуги.

Міністр оборони України Михайло Федоров поінформував про доопрацьований законопроєкт №13574, який стосується соціальних та правових гарантій для військовослужбовців, що проходять службу за програмою “Контракт 18–24”. Документ був суттєво оновлений у співпраці Міністерства оборони з профільним комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Наразі очікується, що народні депутати зможуть зібрати необхідну кількість голосів для його ухвалення у сесійній залі.

Ключовою новацією законопроєкту є запровадження можливості відстрочки від подальшої мобілізації для військовослужбовців, які уклали контракт у межах програми “Контракт 18–24”. Згідно з оновленою редакцією, таке право виникатиме після одного року безперервної служби. Таким чином держава робить крок назустріч молодим військовим, які свідомо обрали контрактну службу у ранньому віці та виконали взяті на себе зобов’язання.

“Такі інструменти підвищують довіру до системи комплектування та держави, допомагають будувати сучасну професійну професійну армію, де служба — це усвідомлений вибір”, — написав міністр у Telegram.

Законопроєкт №13574 уточнює положення про відстрочку під час мобілізації. Раніше не було визначено, від якого моменту рахувати 12 місяців служби для відстрочки. Після допрацювання з’явилося уточнення — “з дня звільнення з військової служби”. Під час запровадження проєкту “Контракт 18-24” зазначалося, що молоді добровольці отримають відстрочку від мобілізації після року служби. Щоб це положення почало діяти, Верховна Рада мала внести зміни до закону про мобілізацію, додавши відповідний пункт до статті 23. Першого читання законопроєкту в січні 2026 року не вистачило голосів для затвердження (було 202 голоси), тому його відправили на доопрацювання. 10 лютого розпочалося нове засідання парламенту. За словами нардепа Ярослава Железняка, у залі не вистачало голосів для активної роботи, і лише вдалося затвердити порядок денний та план сесії.

Нагадаємо, що у вересні 2025 року президент Володимир Зеленський оголосив про розширення умов “Контракт 18-24”, які стосуватимуться інших категорій українців.

Народний депутат України від фракції «Батьківщина» Сергій Власенко публічно звернув увагу на системні проблеми у діяльності антикорупційних органів, пов’язані з призначенням та проведенням судових експертиз. За його словами, на практиці використовуються механізми, які мають ознаки зловживань і нагадують схеми, характерні для періоду президентства Віктора Януковича. Особливе занепокоєння викликає питання штучного заниження вартості експертних оцінок у резонансних справах.

Політик наголосив, що маніпуляції з експертизами можуть суттєво впливати на хід кримінальних проваджень, формувати викривлену доказову базу та створювати підґрунтя для вибіркового правосуддя. На його переконання, така практика підриває довіру суспільства до антикорупційної системи загалом і ставить під сумнів реальну незалежність органів, покликаних боротися з корупцією на найвищому рівні.

Власенко повідомив, що тимчасова слідча комісія отримала заяви про випадки, коли експерти, спочатку фігуранти справ НАБУ, згодом залучались до проведення експертиз у справах цього ж органу. За словами депутата, практика штучного заниження вартості експертиз свідчить про серйозні порушення в процесах, що викликає питання щодо їхньої прозорості та етики.

“Ми змушені констатувати, що так звані антикорупційні органи нічим не відрізняються від правоохоронних органів періоду Януковича. Схема зі штучним заниженням ціни за експертні послуги достатньо відома і свідчить про те, що не все добре в тих справах, в яких вона застосовується”, — наголосив Власенко.

Депутат також пояснив, що експертизи часто направляються до “зрозумілих” експертів або осіб, які вже були в полі зору НАБУ, а вартість цих експертиз спеціально дробиться, щоб уникнути тендерних процедур. Це дозволяє уникати відкритих конкурсів і надавати замовлення “своїм” експертам, що, на думку Власенка, суперечить принципам законності та змагальності у судових процесах.

“Якщо встановлені навіть процедурні порушення під час визначення експерта, цього експерта жоден незалежний суд не повинен прийняти. Але ВАКС приймає їх без будь-яких сумнівів”, — зазначив депутат.

Власенко також наголосив на подвійних стандартах антикорупційних органів: “НАБУ може дозволити собі дробити вартість експертиз, але коли інші держслужбовці так само діють, їх притягують до відповідальності. Такі подвійні стандарти створюють враження безкарності.”

Нагадаємо, що наприкінці 2025 — на початку 2026 року НАБУ провело серію закупівель судових експертиз у фізичної особи — підприємиці Тетяні Радківській. Загальна вартість цих контрактів становила близько 629,8 тис. грн. При цьому вартість кожної експертизи була занижена, що дозволяло уникнути тендерних процедур, а всі експертизи стосувались одного об’єкта — котеджного містечка в Козині, в межах кримінальної справи “Мідас”.

Журналісти видання «Українська правда» повідомили про візит колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака до санаторно-резиденційного комплексу «Конча-Заспа», який традиційно використовується для перебування високопосадовців. Інформація одразу привернула увагу політичних оглядачів і парламентарів, адже йдеться про об’єкт із підвищеним рівнем безпеки та обмеженим доступом.

Народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на власні джерела, висловив припущення, що цей візит міг бути пов’язаний із неформальною або закритою зустріччю з президентом України Володимиром Зеленським. За його словами, переговори могли відбутися на так званому «Об’єкті №1» або на одному з інших державних об’єктів, які перебувають під охороною та використовуються для конфіденційних заходів. Офіційних підтверджень цієї інформації наразі не оприлюднено.

На своєму YouTube-каналі Железняк детально розібрав розслідування УП під назвою “Хрещений батько на удальонці”, де журналіст Михайло Ткач описав маршрут автомобіля колишнього керівника ОП. Зокрема, видно, як авто заїжджає на територію санаторія “Конча-Заспа” та зупиняється біля його воріт.

За словами парламентаря, автомобіль не рухався до головної будівлі санаторія, а поїхав правіше, у бік лісу. За карти Google, поруч із санаторієм розташовані державні дачі та “Об’єкт №1”, тобто резиденція президента. Железняк зазначив, що з евакуаційних воріт санаторія можна швидко дістатися до державних дач, де зазвичай проходять приватні зустрічі високопосадовців.

“Ми точно бачили, що Андрій Єрмак поїхав не в сам санаторій, а на державні дачі, очевидно, для зустрічі з президентом”, — сказав нардеп. Він додав, що, за словами джерел, Єрмак і Зеленський принаймні іноді зустрічаються у цих місцях.

Андрій Єрмак був звільнений з посади голови Офісу президента 28 листопада 2025 року після обшуків у його будинку детективами НАБУ. Станом на 15 січня підозру йому не оголошували.

Видання УП 6 лютого повідомило, що Єрмак продовжує відвідувати урядовий квартал, зустрічався з радником президента та секретарем Ради нацбезпеки і оборони Рустемом Умєровим, а також облаштував спортзал у Палаці спорту. Розслідувачі зазначають, що його поїздки можуть бути пов’язані з приватними зустрічами на державних дачах або у резиденції президента.

В інформаційному просторі поширюються публікації, у яких стверджується про ймовірну причетність співака Петра Чорного до організації незаконного виїзду чоловіків призовного віку за межі України. Як зазначає одне з видань із посиланням на власні джерела, мова йде про так звану «ухилянтську схему», яка нібито діяла завдяки особистим зв’язкам у владних колах.

У матеріалі наголошується, що ключовим фактором, який, за версією джерел, міг сприяти реалізації таких дій, називається дружба артиста з головою Київської міської військової адміністрації Тимуром Ткаченком. При цьому жодних офіційних документів або рішень, які б підтверджували подібні твердження, у публікації не наводиться.

Так, за інформацією джерела, Тимур Ткаченко підписував усі без виключення документи для виїзду за кордон чоловіків призовного віку, які подавались від Петра Чорного.

“Після скандалу підписання виїздів “артистам” зупинено, а на столі у Ткаченка наразі лежить вже з десяток документів на виїзд без підпису” – зазначає джерело.

Нагадаємо, щонайменше п’ятьох військовозобов’язаних чоловіків вивезли з України у 2025 році під виглядом музикантів співака Петра Чорного. За таку “послугу” один з ухилянтів заплатив 5 тисяч доларів.