Україна

Дружина українського співака Віктора Павліка, блогерка Катерина Реп’яхова, поділилася новиною про важливу покупку в столиці. Подружжя стало власниками квартири в Києві, яку планують залишити своєму синові Михайлові. За словами Катерини, житло придбали саме з думкою про майбутнє чотирирічної дитини.

Нерухомість як стратегічна інвестиція

“Здійснилася моя мрія! Його старт – наша відповідальність. Саме тому ми придбали квартиру сину на майбутнє”, — написала блогерка, показавши фото ключів на тлі стін нової оселі.

Вона також зазначила, що в квартирі ще потрібно зробити ремонт. Після цього подружжя планує здавати її в оренду, поки син ще маленький. Деякі підписники припустили, що пост може натякати на другу вагітність Катерини, про яку вона раніше говорила. Однак блогерка відверто відповіла, що наразі ця ідея відкладена: “Я цю ідею відклала поки. Перегоріла. Якось так”.

Нагадаємо, що раніше український співак у п’яту річницю смерті свого сина Павла опублікував зворушливий пост у соцмережах. Павло помер у віці 21 року від онкологічного захворювання. Крім того, Віктор Павлік зізнавався, що час від часу виникають конфлікти з молодшою на 30 років дружиною Катериною, і що “ідеальна картинка” у соцмережах не завжди відповідає дійсності.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Брюссель і Київ нібито відкрито оголосили Угорщині війну. Таку реакцію угорського лідера спричинила публікація видання Politico, у якій ішлося про можливий п’ятиетапний план, що дозволить Україні приєднатися до Європейського Союзу вже до 2027 року навіть у разі вето з боку Будапешта.

Свою позицію Орбан оприлюднив 11 лютого в соціальній мережі X, де назвав запропонований механізм «відкритим оголошенням війни». За його словами, ініціатива, про яку повідомили журналісти, нібито спрямована на обхід позиції Угорщини та ігнорування її національних інтересів. Прем’єр наголосив, що Будапешт не погодиться на рішення, які, на його переконання, можуть завдати шкоди країні.

«У квітні на виборах угорці повинні зупинити їх», — наголосив Орбан. Сам він очолює одну з двох найбільших партій країни — «Фідес».

Раніше Орбан неодноразово критикував Україну та її лідерів: 23 січня він заявив, що парламент Угорщини не допустить вступу України до ЄС протягом щонайменше 100 років; 27 січня обвинувачував Київ у нібито втручанні у внутрішні вибори Угорщини та грубих образах на адресу уряду; 7 лютого назвав Україну ворогом через вимогу ЄС відмовитися від енергоносіїв з РФ.

Politico повідомляє, що план передбачає п’ять кроків для часткового вступу України до ЄС до 2027 року. Дипломати ЄС розглядали можливість застосування статті 7 договору ЄС щодо Угорщини, яка може призупинити права держави-члена. При цьому автори плану розраховують на поразку Орбана на квітневих виборах.

В Оболонському районі Києва правоохоронці зафіксували випадок залишення підлітка без належного догляду, що призвело до серйозних проблем зі здоров’ям. 14-річний хлопець отримав важку травму ноги, однак протягом двох тижнів перебував сам у квартирі з 78-річною бабусею, яка через похилий вік та стан здоров’я не могла забезпечити йому належний догляд. Мати підлітка, 32-річна жінка, залишила сина у цій ситуації, що спричинило серйозні порушення його фізичного стану, включно з анорексією та розладами внутрішніх органів.

Про жахливі умови життя хлопця стало відомо випадково. На момент виявлення він не мав належного харчування та медичної допомоги. Ювенальні поліцейські спільно із соціальними службами невідкладно організували його вилучення з квартири та госпіталізацію для надання комплексного медичного догляду. Спеціалісти відзначають, що раннє втручання дозволило запобігти ще більш серйозним ускладненням.

Мати хлопця позбавили батьківських прав, а дитину всиновила інша сім’я. Жінці повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 135 Кримінального кодексу України — завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані. Якщо суд доведе її провину, їй загрожує до двох років позбавлення волі.

Переможниця українського Національного відбору на «Євробачення-2026» Вікторія Корнікова, яка виступає під сценічним ім’ям Leléka, відповіла на закиди щодо свого тривалого проживання у Німеччині. Артистка пояснила, що понад десять років за кордоном не змінили її самоідентифікації та творчого вектора, адже вона продовжує залишатися частиною українського культурного середовища.

За словами співачки, рішення жити та працювати в Німеччині було пов’язане з професійними можливостями й розвитком музичної кар’єри. Водночас вона наголосила, що ніколи не втрачала зв’язку з Україною — ані в особистому, ані в творчому вимірі. Leléka підкреслила, що українська мова, фольклорні мотиви та національна ідентичність є основою її музики, незалежно від країни проживання.

Про це артистка розповіла під час зустрічі з прихильниками в одній із книгарень Києва. Вона також зізналася, що не очікувала на перемогу в Нацвідборі, адже вважала фавориткою більш популярну суперницю — Jerry Heil. За словами Leléka, під час оголошення результатів вона була настільки здивована, що на певний момент втратила сприйняття того, що відбувається. Почувши кількість балів, які отримала Яна Шемаєва, співачка розгубилася і не одразу усвідомила, що саме вона стала переможницею. У перший день після фіналу, за її словами, навіть виникло внутрішнє неприйняття ситуації. Артистка зізналася, що лише з часом почала усвідомлювати масштаб події та те, що саме вона представлятиме Україну на міжнародній сцені в Австрії. Разом із радістю перемоги, за її словами, прийшло і відчуття великої відповідальності.

Відповідаючи на запитання про те, наскільки вона перебуває «в контексті» подій в Україні, зважаючи на багаторічне життя за кордоном, Leléka зазначила, що не розуміє, як це можна виміряти. Вона підкреслила, що не уявляє свого життя без України та вважає важливим зберегти державність і культурну ідентичність. Співачка наголосила, що для неї принципово творити українською мовою та підсилювати культурний імідж країни. На її думку, без України як держави її творчість втратила б сенс. Leléka також припустила, що її залученість до українського контексту може проявлятися через волонтерську діяльність, поведінку під час концертів та позиціонування у публічному просторі. Водночас вона зазначила, що не може об’єктивно оцінювати себе ззовні.

Таким чином, артистка дала зрозуміти, що попри життя за кордоном відчуває тісний зв’язок із Батьківщиною та готова представляти Україну на міжнародній сцені.

Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська закликає політиків утриматися від гучних заяв щодо можливого проведення виборів у символічні для України дати. На її переконання, подібні ініціативи мають враховувати не лише юридичні процедури, а й емоційний стан суспільства, яке продовжує жити в умовах повномасштабної війни.

Позиція щодо законодавчих змін

Експертка пояснює, що робота над законодавством для перших повоєнних виборів триває, проте навіть після закінчення війни потрібен мінімум пів року для початку виборчої кампанії. Вона додала, що парламентські підгрупи вже провели 32 засідання, і робота триватиме, зокрема у сфері медійної боротьби з російським втручанням. Айвазовська підкреслює, що зміни стосуватимуться не лише виборчого законодавства, а й Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення та процесуальних механізмів у випадках потенційного російського впливу. Вона також наголошує на необхідності повноцінних міжнародних гарантій безпеки, а не декларацій чи меморандумів.

Раніше Financial Times повідомляло, що президент Володимир Зеленський може 24 лютого оголосити про проведення президентських виборів та референдуму щодо мирної угоди з Росією. Водночас ЦВК застерігала про труднощі організації виборів під час війни, зокрема голосування для військових і громадян за кордоном, а також можливі ризики онлайн-голосування та голосування поштою.

Відновлення Дарницької теплоелектроцентралі, що зазнала серйозних руйнувань внаслідок обстрілів російських окупантів, стане тривалим і надзвичайно дорогим процесом. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зазначає, що у цьому опалювальному сезоні ТЕЦ не запрацює. За його оцінками, для повноцінного відновлення об’єкта знадобиться від 600 до 700 мільйонів євро та щонайменше два-три роки роботи.

Поточна ситуація та оцінка шкоди

Міський голова Києва Віталій Кличко повідомляв, що за умови відсутності нових ударів відновлення ТЕЦ займе не менше двох місяців. Наразі понад 1 100 багатоповерхівок на лівому березі столиці залишилися без опалення. Раніше через масивні атаки на житлові масиви, зокрема Троєщину, мешканці лишалися без тепла в морозні дні, проте деяким вдалося його відновити.

Руйнування ТЕЦ-4 стало результатом цілеспрямованих ударів російських окупантів у ніч на 3 січня. Міністр енергетики України показав наслідки обстрілів генсеку НАТО Марку Рютте, а віцепрем’єр Олексій Кулеба повідомив, що по частині ТЕЦ, яка відповідає за теплопостачання, було випущено п’ять ракет.

У Збройних силах України не відбулося навмисного розформування “Інтернаціонального легіону”, у складі якого служили іноземці з різних країн. Про це повідомив голова Ради резервістів ЗСУ Іван Тимочко, підкресливши, що зміни стали частиною масштабної корпусної реформи. Фактично легіонери отримали ті ж права та можливості, що й їхні українські колеги, що дозволяє інтегрувати іноземних військових у загальні структури Збройних сил.

Зміни були спрямовані на підвищення ефективності командування та уніфікацію організаційної структури, а не на обмеження або скорочення складу легіону. Іноземні військові продовжують виконувати бойові завдання, отримувати доступ до професійного навчання, а також брати участь у спільних операціях разом із українськими підрозділами. Такий підхід сприяє не тільки зміцненню оборонного потенціалу, але й покращенню координації у бойових діях.

За словами Тимочка, заяви про розформування легіону — це хибні тези, які “гріють тему”. Іноземці тепер перейдуть до інших підрозділів та служитимуть відповідно до військової спеціальності. Офіцери зберігають свої звання і можуть очолювати українські підрозділи. Тимочко підкреслив, що в Україні іноземні бійці мають ті ж права та соціальні гарантії, що й українські військовослужбовці, на відміну від аналогічних формувань у РФ. В рамках реформи відбувається перерозподіл підрозділів. Бійці можуть потрапити як до штурмових частин, так і до інших підрозділів, які вони самі обирають. Контракти для іноземців практично ідентичні українським — з тими ж умовами та виплатами, проте з додатковою перевагою можливості звільнення після пів року служби. Тимочко зазначив, що іноземці отримують соціальний пакет, страховки на випадок каліцтва чи загибелі, а також повний захист на рівні українських військовослужбовців. Зміни не проводилися таємно, зберігаються навчальні батальйони та підрозділи, що входять до складу ГУР Міноборони. У кінці листопада 2025 року ЗМІ повідомляли про нібито ліквідацію легіону до кінця року. Частину бійців розподілили у штурмові підрозділи. Французьке видання Le Monde у лютому 2026 року зазначило, що бійців 3 батальйону перевели до Кривого Рогу, де вони живуть у холодній казармі. Іноземці висловили занепокоєння щодо того, що їх можуть направити до підрозділів, де їх не зрозуміють командири або не врахують спеціалізацію. Дехто також втратив шанс отримати українське громадянство через переведення.

Збройні сили України наголошують, що реформа легіону не є розформуванням, а є частиною загального удосконалення структури військ із збереженням прав та гарантій для іноземців, які служать у ЗСУ.

Україна активізує внутрішні консультації щодо можливого проведення президентських виборів, які теоретично можуть відбутися паралельно з всеукраїнським референдумом стосовно потенційної мирної угоди з Росією. За повідомленнями західних медіа, зокрема Financial Times, у політичному середовищі обговорюється формат синхронного голосування в максимально стислі строки. Такий підхід розглядається як спосіб мінімізувати період політичної невизначеності та забезпечити швидке ухвалення стратегічних рішень.

Ідея одночасного проведення двох масштабних голосувань викликає широку дискусію серед експертів, юристів і представників громадянського суспільства. З одного боку, поєднання виборів президента та референдуму може зменшити бюджетні витрати, оптимізувати організаційні процеси та підвищити явку виборців. З іншого — існують ризики перевантаження виборчої системи, а також небезпека політичної поляризації, адже питання мирної угоди з Росією є надзвичайно чутливим для українського суспільства.

Видання повідомляє, що президент США Дональд Трамп наполягає на проведенні виборів і референдуму до 15 травня. У разі невиконання цієї умови Україна ризикує втратити раніше запропоновані гарантії підтримки з боку США. Журналісти посилаються на українських та європейських чиновників, причетних до обговорення підготовки до голосувань.

Очікується, що президент Володимир Зеленський може оголосити про проведення виборів і референдуму 24 лютого. Водночас в Офісі президента офіційно не коментують ці дані, а посольство США в Україні утрималося від заяв. Співрозмовники FT зазначають, що проведення голосувань у такі терміни виглядає малореалістичним. Процес залежить від низки чинників, зокрема від готовності Росії укласти мирну угоду та від загальної безпекової ситуації в країні.

Разом з тим потенційний план може мати політичні переваги для чинного президента. Проведення виборів після досягнення домовленостей про мир теоретично може підвищити шанси Володимира Зеленського на переобрання та продемонструвати міжнародним партнерам готовність України до врегулювання конфлікту. Серед можливих перешкод називають не лише безпекові ризики, а й політичний контекст у США. У листопаді там відбудуться вибори, які традиційно сприймаються як індикатор довіри до чинного президента. Тому після травня фокус американської політики може зміститися на внутрішній порядок денний. Окремим складним питанням залишаються розбіжності щодо статусу тимчасово окупованих територій. Зокрема, сторони не мають спільного бачення майбутнього Донецької області та статусу Запорізької атомної електростанції. Також на можливі строки впливають атаки Росії на критичну інфраструктуру та ситуація на фронті.

Джерела зазначають, що план проведення виборів може змінюватися залежно від того, чи вдасться досягти мирної угоди, яку українська влада вважатиме справедливою та прийнятною для суспільства. Очікується, що Верховна Рада у березні та квітні має напрацювати необхідні законодавчі зміни для організації виборів і референдуму в умовах воєнного стану. Серед ключових викликів — організація голосування для військових на фронті та внутрішньо переміщених осіб. У президентському оточенні наголошують, що головною умовою залишається безпека. За словами джерела в президентських колах, без гарантій безпеки жодних оголошень про вибори не буде. У Верховній Раді також відреагували на публікацію. Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що провести вибори та референдум у травні неможливо, оскільки відповідний законопроєкт навіть не підготовлений. Він вважає, що спочатку необхідно досягти домовленостей про мир, а вже після цього переходити до виборчого процесу.

Народний депутат Ярослав Железняк підтвердив, що дата 15 травня звучала під час засідання Погоджувальної ради парламенту як орієнтир для досягнення домовленостей у переговорах. Водночас, за його словами, ознак жорсткого дедлайну з боку США наразі немає, а політична логіка напередодні американських виборів передбачає прагнення продемонструвати результати на міжнародному напрямку.

Раніше повідомлялося про переговори між Україною та США щодо можливого досягнення миру вже у березні 2026 року. Тоді ж згадувалися сценарії проведення виборів і референдуму навесні. У Центральній виборчій комісії наголошують, що запровадження онлайн- або поштового голосування може створити додаткові ризики зовнішнього втручання. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що законодавчі ініціативи щодо виборів уже існують, однак ключовим питанням залишається гарантування безпеки.

Таким чином, можливість проведення виборів і референдуму навесні залежить від комплексу політичних, безпекових та міжнародних факторів. Остаточні рішення визначатимуться як розвитком переговорного процесу, так і ситуацією на фронті.

Україна продовжує активну підготовку до потенційного проведення президентських виборів, які, за інформацією західних медіа, можуть відбутися одночасно з референдумом щодо мирної угоди з Росією. Зокрема, Financial Times повідомляє, що в політичних колах обговорюється сценарій організації обох голосувань у максимально стислі терміни. Такий формат може стати безпрецедентним для української політичної системи та суттєво вплинути на внутрішню й зовнішню політику держави.

Можливість синхронного голосування: політична логіка

Видання повідомляє, що президент США Дональд Трамп наполягає на проведенні виборів і референдуму до 15 травня. У разі невиконання цієї умови Україна ризикує втратити раніше запропоновані гарантії підтримки з боку США. Журналісти посилаються на українських та європейських чиновників, причетних до обговорення підготовки до голосувань.

Очікується, що президент Володимир Зеленський може оголосити про проведення виборів і референдуму 24 лютого. Водночас в Офісі президента офіційно не коментують ці дані, а посольство США в Україні утрималося від заяв. Співрозмовники FT зазначають, що проведення голосувань у такі терміни виглядає малореалістичним. Процес залежить від низки чинників, зокрема від готовності Росії укласти мирну угоду та від загальної безпекової ситуації в країні.

Разом з тим потенційний план може мати політичні переваги для чинного президента. Проведення виборів після досягнення домовленостей про мир теоретично може підвищити шанси Володимира Зеленського на переобрання та продемонструвати міжнародним партнерам готовність України до врегулювання конфлікту. Серед можливих перешкод називають не лише безпекові ризики, а й політичний контекст у США. У листопаді там відбудуться вибори, які традиційно сприймаються як індикатор довіри до чинного президента. Тому після травня фокус американської політики може зміститися на внутрішній порядок денний. Окремим складним питанням залишаються розбіжності щодо статусу тимчасово окупованих територій. Зокрема, сторони не мають спільного бачення майбутнього Донецької області та статусу Запорізької атомної електростанції. Також на можливі строки впливають атаки Росії на критичну інфраструктуру та ситуація на фронті.

Джерела зазначають, що план проведення виборів може змінюватися залежно від того, чи вдасться досягти мирної угоди, яку українська влада вважатиме справедливою та прийнятною для суспільства. Очікується, що Верховна Рада у березні та квітні має напрацювати необхідні законодавчі зміни для організації виборів і референдуму в умовах воєнного стану. Серед ключових викликів — організація голосування для військових на фронті та внутрішньо переміщених осіб. У президентському оточенні наголошують, що головною умовою залишається безпека. За словами джерела в президентських колах, без гарантій безпеки жодних оголошень про вибори не буде. У Верховній Раді також відреагували на публікацію. Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що провести вибори та референдум у травні неможливо, оскільки відповідний законопроєкт навіть не підготовлений. Він вважає, що спочатку необхідно досягти домовленостей про мир, а вже після цього переходити до виборчого процесу.

Народний депутат Ярослав Железняк підтвердив, що дата 15 травня звучала під час засідання Погоджувальної ради парламенту як орієнтир для досягнення домовленостей у переговорах. Водночас, за його словами, ознак жорсткого дедлайну з боку США наразі немає, а політична логіка напередодні американських виборів передбачає прагнення продемонструвати результати на міжнародному напрямку.

Раніше повідомлялося про переговори між Україною та США щодо можливого досягнення миру вже у березні 2026 року. Тоді ж згадувалися сценарії проведення виборів і референдуму навесні. У Центральній виборчій комісії наголошують, що запровадження онлайн- або поштового голосування може створити додаткові ризики зовнішнього втручання. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що законодавчі ініціативи щодо виборів уже існують, однак ключовим питанням залишається гарантування безпеки.

Таким чином, можливість проведення виборів і референдуму навесні залежить від комплексу політичних, безпекових та міжнародних факторів. Остаточні рішення визначатимуться як розвитком переговорного процесу, так і ситуацією на фронті.

У столичній владі відбулися чергові кадрові перестановки. За інформацією джерела, Микола Поворозник знову приєднався до команди мера Києва Віталія Кличка на тлі невдалих результатів у господарському напрямку, який курував Петро Пантелеєв. Про це повідомляє одне з українських видань із посиланням на власні джерела в міській адміністрації.

За наявними даними, причиною ротацій стали накопичені проблеми у сфері житлово-комунального господарства та інфраструктури. Йдеться про питання підготовки до опалювального сезону, стан інженерних мереж, ремонт дорожнього покриття та організацію роботи комунальних підприємств. Невирішені системні труднощі могли стати підставою для перегляду управлінської моделі та повернення досвідченого посадовця.

Микола Поворозник, колишній перший заступник Кличка, не просто став радником мера Києва, він повернув свій вплив у команді Віталія Кличка. Наразі у Поворозника “кабінет навпроти свого колишнього кабінету та закріплене за ним службове авто”.

За інформацією джерела, повернення Миколи Поворозника показує, що Петро Пантелеєв провалив господарський трек, пов’язаний з енергетикою та ЖКГ.

“Щоранку всі заступники Кличка знову ходять на наради до Поворозника, а не до нового першого заступника Петра Пантелєєва” – зазначає джерело.

Нагадаємо, раніше ми писали про причетність Миколи Поворозника до розкрадання коштів на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту.