Україна

У Збройних силах України діє чітка система розподілу особового складу, спрямована на забезпечення максимальної боєздатності підрозділів, які виконують завдання на передовій. Зокрема, військовослужбовці, які проходили службу за контрактом із частковим заміщенням (СЗЧ) та потрапляють до батальйонів резерву, переводяться без урахування рекомендаційних листів від частин забезпечення. Натомість їх скеровують до підрозділів пріоритетного комплектування, де існує нагальна потреба у поповненні особового складу.

Про таку практику повідомили у Генеральний штаб Збройних сил України у відповіді на інформаційний запит видання hromadske. За офіційними роз’ясненнями, механізм комплектування побудований таким чином, щоб у першу чергу забезпечити доукомплектування бойових частин, які безпосередньо виконують завдання із захисту держави. Лише після стабілізації їхнього кадрового складу відбувається розподіл військових до інших підрозділів.

Наразі у Генштабі не уточнили, які саме підрозділи ЗСУ входять до списку пріоритетних для комплектування, однак підкреслили важливість адаптації системи до умов воєнного часу. Щодо кримінальної відповідальності для тих, хто хоче повернутися до служби після проходження СЗЧ, то, за словами представників Генштабу, військові можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності, якщо добровільно звернуться до слідчого, суду чи прокурора. У разі ухвали суду про звільнення від кримінальної відповідальності, військовослужбовець зобов’язаний поновитися на службі в ЗСУ протягом 72 годин. Таке звільнення дозволяє військовому повернутися на службу без подальших юридичних наслідків, якщо суд приймає відповідне рішення. Варто зазначити, що це стосується тих військових, які мають бажання повернутися до армії після проходження СЗЧ. Командир 17-го армійського корпусу, лейтенант ЗСУ Андрій Іванов під час інтерв’ю Radio NV заявив, що повністю заповнити підрозділи забезпечення в новостворених корпусах можна саме за рахунок військових із СЗЧ, які хочуть повернутися до служби.

Глава Офісу президента Кирило Буданов анонсував посилення боротьби з військовими, які перебувають у СЗЧ, а також посилення контролю над ТЦК (Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки), в тому числі для боротьби з корупцією.

Міський голова столиці Київ Віталій Кличко повідомив про критичну ситуацію, що склалася внаслідок системних атак з боку Росія. За його словами, місто опинилося на межі масштабної техногенної та гуманітарної катастрофи через суттєві пошкодження енергетичної та комунальної інфраструктури. Руйнування ключових об’єктів створює загрозу для безперебійного забезпечення теплом, водою та електроенергією мільйонів мешканців.

Очільник столиці наголосив, що удари спрямовані насамперед по енергетичній системі, яка є основою життєдіяльності будь-якого великого міста. Пошкодження підстанцій, теплових електростанцій та мереж електропередач ускладнюють стабільну роботу лікарень, транспорту, об’єктів критичної інфраструктури та житлового фонду. У зимовий період такі атаки можуть мати особливо тяжкі наслідки, адже зростає потреба в опаленні та електропостачанні.

Кличко визнав конфлікт із президентом Володимир Зеленський, але наголосив, що всі комунальні служби працюють цілодобово, навіть якщо ремонт деяких об’єктів доводиться починати “з нуля”. Він закликав до єдності та утримання від внутрішніх протистоянь під час війни.

Мер також виступає проти проведення президентських виборів у країні, аргументуючи це відсутністю безпеки та недотриманням режиму припинення вогню. Кличко пояснив, що його поради щодо виїзду киян із міста мали підготувати населення до потенційно складних сценаріїв, а не нагнітати паніку.

Навесні в Україні прогнозується певне полегшення ситуації з графіками відключення електроенергії, однак із настанням літа навантаження на енергосистему знову може зрости. Про це розповів генеральний директор компанії YASNO Сергій Коваленко в інтерв’ю для Bihus.Info, окресливши основні тенденції найближчих місяців.

За його словами, весняний період традиційно характеризується стабілізацією споживання електроенергії. Після завершення опалювального сезону українці значно рідше користуються електрообігрівачами та іншими енергоємними приладами для обігріву приміщень. Водночас активне використання кондиціонерів ще не розпочалося, що дозволяє зменшити загальне навантаження на мережу. Саме цей перехідний період між холодами та літньою спекою створює відносно сприятливі умови для балансування енергосистеми.

“Я думаю, що весною буде легше, але це ненадовго. Літо принесе нові труднощі, адже влітку традиційно зростає попит на електроенергію через кондиціонери, а також розпочнеться плановий ремонт на атомних електростанціях”, — зазначив Коваленко. Ремонтні роботи на АЕС, особливо на тих станціях, які були пошкоджені внаслідок обстрілів, додають додаткових складнощів у стабільному постачанні електроенергії.

Попри те, що весняні місяці можуть бути більш спокійними для енергосистеми, на жаль, відключення світла в Україні продовжуватимуться. Це зумовлено не лише війною з РФ, а й тим, що важливі енергетичні об’єкти, зокрема теплові електростанції та підстанції, були зруйновані або серйозно пошкоджені. Відновлення цих об’єктів, за оцінками експертів, може тривати до кінця літа. До того ж, ремонтні роботи на атомних станціях також не дозволять відновити стабільне енергопостачання.

Енергоексперт Олександр Харченко зазначив, що навіть якщо війна припиниться найближчим часом, відключення світла можуть тривати ще кілька років. Це пов’язано з пошкодженнями інфраструктури та необхідністю її відновлення.

Генеральний директор компанії YASNO Сергій Коваленко детально роз’яснив принципи впровадження графіків відключення світла в Україні та пояснив, чому звернення до ДТЕК з питаннями щодо знеструмлень часто не дають очікуваного результату. Про це він повідомив в інтерв’ю журналістам Bihus.Info, наголосивши на складності енергетичної ситуації в умовах воєнного часу.

Через постійні ракетні атаки та пошкодження енергетичної інфраструктури система працює з істотним дефіцитом потужності. Це означає, що обсяг виробленої електроенергії не завжди покриває потреби споживачів. Саме тому диспетчери змушені застосовувати погодинні або аварійні графіки відключень, щоб уникнути повного колапсу енергосистеми. Головний принцип — зберегти баланс між виробництвом і споживанням, не допустивши масштабних аварій.

За словами Коваленка, енергетики намагаються максимально збалансовано розподіляти доступну електроенергію між усіма споживачами. Проте через пошкодження інфраструктури та обмежені генеруючі потужності система працює в складних умовах, що може впливати на тривалість відключень. Він наголосив, що масові дзвінки до ДТЕК із запитаннями, чому немає світла, не вирішують проблему. Кол-центр одночасно отримує тисячі звернень. При цьому багато людей не можуть додзвонитися, а ті, кому це вдається, часто не мають точної інформації про характер несправності. Коваленко пояснив, що оператор кол-центру фізично не може знати, що відбувається на конкретній лінії чи в окремому будинку. Тому перший крок у разі відсутності електроенергії — звернутися до свого ОСББ або ЖЕКу та попросити місцевого електрика перевірити внутрішньобудинкові мережі.

Саме спеціаліст на місці може швидко визначити, чи сталася аварія всередині будинку, чи проблема виникла у зовнішній міській мережі. Якщо це внутрішня несправність, її усувають одразу. Якщо ж мережі будинку справні, електрик формує професійну заявку через систему оператора мереж із чітким описом проблеми. У такому випадку аварійна бригада не витрачає час на додаткову перевірку, а оперативно прибуває для усунення пошкодження.

Політика Дональд Трамп щодо протидії російській агресії демонструє нову фазу економічного та геополітичного тиску. Кроки, спрямовані на обмеження експорту російської нафти, а також дії проти так званого «тіньового флоту» танкерів, які допомагають обходити санкції, почали впливати не лише на фінансові потоки Москви, а й на риторику її керівництва. Публічні виступи російських посадовців дедалі частіше свідчать про занепокоєння наслідками цих заходів.

Заяви міністра закордонних справ РФ Сергій Лавров про те, що Вашингтон не зможе змусити українське керівництво прийняти умови, які фактично означали б капітуляцію, стали показовими. Подібні формулювання вказують на усвідомлення Кремлем зміни стратегічної ситуації. Коли офіційна Москва переходить від демонстративної впевненості до виправдань і нарікань, це зазвичай означає, що зовнішній тиск досягає мети.

У публікації йдеться про те, що санкції поступово виснажують економічні ресурси Росії. Зокрема, скорочення закупівель нафти з боку Індії впливає на валютні резерви Москви. Постачання російської нафти на Кубу, як зазначається, маскується під гуманітарну допомогу, що потенційно може спровокувати додаткові обмеження з боку США. Автори матеріалу наголошують, що Трамп прагне укласти мирну угоду, яка дозволить завершити багаторічну війну без надання Кремлю стратегічної переваги. Водночас Москва, як стверджується, намагається пояснити відсутність суттєвого прогресу на фронті нібито активізацією українських дій. Окрему увагу приділено ситуації з блокуванням терміналів Starlink на території Росії. Втрата стабільного супутникового зв’язку, як зазначається, ускладнює координацію дій на передовій та впливає на систему управління військами.

Попри це, Путін продовжує намагатися прорвати українську оборону, кидаючи додаткові сили у бій. Однак, як зазначає видання, підтримка, яку отримує Київ від союзників, ускладнює реалізацію цих планів.

Нагадаємо, що посол США при НАТО Метью Вітакер заявив, що Китай потенційно міг би вплинути на перебіг війни в Україні. Водночас британське видання The Sun писало про занепокоєння Кремля внутрішніми ризиками для режиму.

Президент Ільхам Алієв виступив із жорсткою заявою щодо безпекової ситуації навколо дипломатичних представництв Азербайджану в українській столиці. За його словами, Росія свідомо здійснила атаки на об’єкти, пов’язані з азербайджанською дипломатичною місією в Києві, і такі інциденти мали не поодинокий характер. Глава держави наголосив, що подібні дії не можуть розцінюватися як випадковість або технічна помилка.

Про це він повідомив у коментарі виданню Українська правда під час участі в Мюнхенська конференція з безпеки, яка традиційно об’єднує світових лідерів, дипломатів та експертів із питань міжнародної безпеки. Захід, що відбувся у лютому 2026 року, став платформою для обговорення ключових викликів, пов’язаних із війною в Україні та ширшими геополітичними процесами в Європі.

“Було три атаки на енергетичну інфраструктуру Азербайджану в Україні, а також тричі були атаки на посольство Азербайджану”, — зазначив президент. Він додав, що після першої атаки можна було припустити випадковість, тому Баку передав координати своїх дипломатичних представництв у Росію. Проте атаки повторились ще двічі.

“Незважаючи на це, відбулися ще дві атаки. Тому це була свідома атака на дипломатичне представництво Азербайджану”, — наголосив Алієв.

Відповіддю на інциденти стали офіційні заяви, поінформування посла та подання дипломатичної ноти. Президент назвав дії Росії “недружнім кроком”.

На заяву Азербайджану відреагували у МЗС РФ, зазначивши, що “з подивом сприйняли” висловлювання Алієва. У відомстві запевнили, що під час планування ударів ретельно контролюються дані бойового застосування для уникнення шкоди цивільним і враховуються місця розташування дипломатичних представництв.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні близько 7 тисяч українських військовослужбовців утримуються в російському полоні. Під час своєї прес-конференції у Мюнхені він детально розповів про умови та обставини, в яких перебувають полонені, наголосивши на важливості міжнародної уваги до їхньої долі.

Глава держави підкреслив, що Україна постійно працює над обміном військовополонених і веде переговори з різними міжнародними організаціями, щоб забезпечити безпеку та повернення громадян додому. Він також зазначив, що кожен випадок полоненого вивчається окремо, а державні структури намагаються забезпечити прозорість процесу та підтримку родин українських військових.

Зеленський також зазначив, що в Україні утримують понад 4 тисячі російських солдатів. “Раніше їх було 1,5 тисячі, тому зараз ми можемо провести обмін”, — наголосив президент.

У ніч на 15 лютого колишній міністр енергетики Герман Галущенко був затриманий під час спроби перетину державного кордону. Його зупинили та зняли з потяга, повідомляють джерела в політичних колах, на які посилається “Українська правда”.

Прикордонна служба діяла відповідно до запиту Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), оскільки Галущенко фігурує у кількох кримінальних провадженнях. Зараз триває встановлення деталей затримання та правового статусу ексміністра у межах цих справ.

Галущенко є одним із фігурантів схеми «Мідас», пов’язаної з «відкатами» в компанії «Енергоатом». Його ім’я з’являлося на прослуховуваннях разом із екснардепом Андрієм Деркачем, який перебуває під санкціями України.

На тлі скандалу уряд відсторонив Галущенка з посади, а Верховна Рада проголосувала за його звільнення. Крім того, президент Володимир Зеленський телефонував ексміністру після звернення Тимура Мінідіча.

Уряд Швеція оголосив про новий пакет фінансової підтримки в межах міжнародної ініціативи PURL, передбачивши виділення ще 100 мільйонів доларів на закупівлю озброєння американського виробництва для України. Про рішення було повідомлено 13 лютого, наголосивши на стратегічному значенні цього кроку для зміцнення обороноздатності української держави в умовах триваючої війни.

Зазначені кошти є складовою ширшого спільного пакета допомоги на загальну суму 500 мільйонів доларів, реалізованого разом із партнерами — Нідерланди, Норвегія та Велика Британія. Така координація між європейськими державами демонструє консолідовану позицію союзників щодо підтримки України та прагнення забезпечити її сучасними засобами оборони.

Міністр оборони Швеції Пол Йонсон наголосив, що системи протиповітряної оборони та боєприпаси мають вирішальне значення для здатності України захищатися від постійних атак Росії. За його словами, спільні дії союзників є сигналом про відданість миру та безпеці в Європі.

Це вже третій внесок Швеції в межах механізму PURL. З урахуванням нового пакета загальна сума шведської підтримки за цією програмою становитиме 435 млн доларів.