Україна

Смерть чоловіка під час затримання в Київ знову актуалізувала питання професійної підготовки правоохоронців, зокрема щодо меж застосування фізичної сили та навичок надання домедичної допомоги. Подія, що сталася в ніч на 8 лютого 2026 року в Оболонський район, викликала широкий суспільний резонанс і стала предметом офіційного розслідування.

Наразі обставини інциденту встановлює Державне бюро розслідувань. Слідчі аналізують дії працівників поліції, зокрема правомірність використання кайданок, відповідність їхніх дій чинним інструкціям та стандартам, а також швидкість реагування на погіршення стану затриманого. Окрему увагу приділено питанню, чи була своєчасно та належним чином надана перша допомога до прибуття медиків.

Поліція зазначає, що після затримання чоловіку стало зле. Кайданки зняли, викликали швидку та почали надавати домедичну допомогу. Медики проводили реанімаційні заходи, проте врятувати його не вдалося. Попередньою причиною смерті називають серцеву патологію, остаточні висновки має дати експертиза. У мережі з’явилося відео очевидців, на якому видно, як чоловіка утримують на землі обличчям донизу. На кадрах не відразу викликали швидку і не видно негайного початку реанімації. Ці моменти викликали резонанс і стали підставою для вимог провести незалежну перевірку дій поліцейських. За фактом смерті відкрито кримінальне провадження, матеріали передано до ДБР. Слідчі мають встановити, чи перевищили правоохоронці повноваження та дотрималися процедур під час затримання. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав надати правову оцінку діям поліції та забезпечити повне і неупереджене розслідування.

Застосування кайданок регулює стаття 45 Закону України “Про Національну поліцію”. Використання спецзасобів можливе лише за наявності активного опору, загрози життю або спроби втечі. Навіть у таких випадках дія має відповідати принципам необхідності та пропорційності. Після фіксації особи поліція зобов’язана мінімізувати шкоду для здоров’я, контролювати стан затриманого та негайно надавати допомогу у разі погіршення самопочуття. Юристи наголошують, що тривале перебування особи обличчям донизу може створювати ризик для дихання, особливо якщо людина перебуває у стресі або має хронічні захворювання. В Оболонському районі поліція стверджує, що чоловік чинив опір, але на оприлюднених кадрах момент початку конфлікту відсутній, що ускладнює оцінку законності застосування сили. Військовий юрист Олег Леонтьєв зазначає, що подібні інциденти не рідкість і проблема полягає не лише у діях окремих правоохоронців, а й у складності притягнення їх до відповідальності. Часто спрацьовує “цехова солідарність”, що ускладнює покарання.

У разі доведення провини йдеться про статтю 365 КК України — перевищення повноважень, санкція якої передбачає до десяти років ув’язнення. Окремо розглядається ненадання допомоги особі в небезпечному для життя стані. Історичний приклад у Львові 2018 року показує, що навіть реальний обвинувальний вирок не гарантує відбування покарання, адже апеляційний розгляд затягнувся, а частину засуджених мобілізували до ЗСУ. Подібні випадки формують у суспільстві переконання, що система правосуддя у справах проти поліції працює повільніше, ніж у випадках із цивільними.

Нинішня справа у Києві стане тестом для правової оцінки застосування кайданок та дій після затримання, а також для ефективності розслідування таких резонансних інцидентів.

У неділю, 15 лютого, у Хорватія відбувся національний відбір на Євробачення-2026, який привернув увагу шанувальників конкурсу з різних країн. За результатами голосування перемогу здобув гурт Lelek з піснею Andromeda. Їхній виступ поєднав сучасне аранжування з етнічними мотивами, глибоким вокалом і виразною сценографією, що створило атмосферу містичності та занурення у фольклорні образи.

Втім, така перемога може мати несподівані наслідки для української конкурсантки Leléka, яка також заявлена до участі в міжнародному фіналі. Спільність у звучанні назв виконавців — Lelek і Leléka — здатна викликати плутанину серед глядачів, особливо під час телефонного чи онлайн-голосування. У швидкому темпі трансляції та великій кількості учасників навіть незначна фонетична подібність може вплинути на підсумкові результати.

Хорватський гурт Lelek був заснований у вересні 2024 року та поєднує елементи традиційної хорватської музики з сучасним звучанням. У складі групи п’ять учасниць: Інка Вечеріна Перушич, Юдіта Шторга, Коріна Олівія Рогіч, Лара Бртан та Марина Рамляк. За словами представників гурту, їхня музика поєднує народні мотиви із сучасним аранжуванням, електронним звучанням та поп-елементами. Дебютний сингл Tanani Nani одразу привернув увагу слухачів у Хорватії. В Україні Нацвідбір на Євробачення-2026 відбувся 7 лютого. Перемогу здобула Leléka із піснею Ridnym. Переможець представлятиме Україну на сцені у Відні в травні 2026 року.

Подібність назв і музичних стилів може стати новим викликом для української учасниці та її команди під час голосування на міжнародному конкурсі.

Російська Федерація здійснила передислокацію стратегічної авіації у напрямку західних регіонів країни, що може свідчити про підготовку до чергової хвилі ракетних атак проти України. Йдеться про щонайменше три стратегічні бомбардувальники типу Ту-95МС, які були переміщені ближче до українських кордонів після перебування на аеродромах Далекого Сходу.

За інформацією моніторингових спільнот, упродовж 14–15 лютого російська військова авіація здійснила переліт із віддалених східних баз до європейської частини країни. Зокрема, одна з груп стратегічних ракетоносців приземлилася на аеродромі Олєнья в Мурманській області. Ця база вже неодноразово використовувалася як стартовий майданчик для запуску крилатих ракет по території України.

Загальна потенційна потужність залпу по Україні може становити від 26 до 38 засобів ураження: три Ту-95МС — 6-18 ракет Х-101, один Ту-160 — до 12 Х-101, вісім МіГ-31 — 8 ракет “Кинджал”.

Раніше, у лютому, російські удари вже включали використання крилатих і балістичних ракет, а також ударних безпілотників. Так, 2-3 лютого РФ застосувала 521 засіб ураження, зокрема Х-101, Х-22, “Циркони”/”Оникси” та ударні БпЛА. 6-7 лютого відбулося ще дві масовані атаки з використанням Х-101, “Калибр” і “Цирконів”, а 12 лютого — 24 балістичні ракети “Искандер-М” і 197 БпЛА.

16 лютого Повітряні сили України повідомляли про новий удар РФ з використанням ракет “Циркон” та безпілотників, а ППО України відпрацювала протидію, мінімізуючи наслідки атаки.

16 лютого на українському валютному ринку зафіксовано підвищення курсів ключових іноземних валют. Після короткочасного зниження, яке спостерігалося наприкінці минулого тижня, іноземні грошові одиниці знову перейшли до зростання. За офіційними даними Національний банк України, долар США, євро та польський злотий продемонстрували позитивну динаміку відносно гривні.

Офіційний курс долара США станом на 16 лютого встановлено на рівні 43,1020 гривні. Це означає підвищення на 0,109 гривні порівняно з попереднім банківським днем. Така зміна свідчить про поступове зміцнення позицій американської валюти на міжбанківському ринку та збереження високого попиту на неї серед імпортерів і фінансових установ.

У банках станом на 10:00 долар пропонували купити по 42,85 грн (-0,01) та продати по 43,40 грн (+0,03). Євро купували по 50,80 грн (-0,13) і продавали по 51,50 грн (без змін), а злотий — купівля по 11,90 грн (без змін), продаж — 12,45 грн (-0,05). У пунктах обміну валют курс продажу долара трохи знизився до 43,18 грн (-0,02), купівля залишилася на рівні 43,10 грн. Курс євро та злотого залишився без змін: євро купівля — 51,35 грн, продаж — 51,50 грн; злотий купівля — 12,15 грн, продаж — 12,25 грн.

Експерти прогнозують відносну стабільність на валютному ринку України середини лютого, різких коливань долара та євро не очікується, вони залишатимуться приблизно на рівні січня.

Новий проєкт Цивільного кодексу України пропонує суттєві зміни у сфері сімейного права, зокрема щодо правових наслідків зміни статі одним із подружжя. Документ передбачає, що шлюб автоматично втрачає чинність із моменту державної реєстрації зміни статі одного з його учасників. Такий підхід означає, що для визнання шлюбу недійсним не потрібно звертатися до суду — достатньо відповідного адміністративного підтвердження.

Згідно з положеннями проєкту, датою припинення шлюбу вважається день офіційної реєстрації зміни статі в державних реєстрах. Саме з цього моменту шлюб втрачає юридичну силу. Функцію підтвердження факту недійсності покладають на органи державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС), які вносять відповідні відомості до реєстру без необхідності судового розгляду.

Проєкт викликав занепокоєння серед правозахисників та адвокатів. Адвокат Олександр Груздєв зазначає, що такі норми можуть суперечити статтям 8 та 14 Європейської конвенції з прав людини, що забороняє дискримінацію за ознакою гендерної ідентичності. Визнання шлюбу недійсним автоматично скасовує правові наслідки, що може впливати на режим спільної власності, майнові права та інтереси дітей. Адвокатка Оксана Дурова вважає, що проєкт фактично ігнорує права ЛГБТ+ людей, не передбачаючи альтернативних форм партнерства, які могли б захистити права одностатевих пар у питаннях спадкування, власності та виховання дітей. Юристка Мавілє Вілімовська додала, що документ зберігає визначення шлюбу виключно як союзу жінки та чоловіка, не закладаючи механізмів для легального визнання інших типів сімейних відносин.

Окрім цього, проєкт Цивільного кодексу пропонує у виняткових випадках дозволити шлюб з 14 років для осіб протилежної статі. Документ також закріплює юридичну силу для заручин: відмова від весілля після обіцянки одружитися може мати фінансові наслідки, включно з компенсацією витрат на підготовку та завдану моральну шкоду.

Усі військовозобов’язані працівники Укрпошта нині мають офіційну відстрочку від мобілізації, що дозволяє компанії підтримувати безперервну роботу по всій країні. Водночас таке рішення має і зворотний бік — підприємство стикається з додатковими фінансовими труднощами та безпековими ризиками, які виникають у процесі виконання державних функцій.

Генеральний директор компанії Ігор Смілянський в інтерв’ю РБК-Україна розповів, що ситуація навколо відділень загострюється. За його словами, майже щотижня трапляються випадки підпалів поштових приміщень. Причиною агресії стає той факт, що у відділеннях здійснюється розповсюдження повісток, що викликає негативну реакцію окремих громадян.

Перші випадки підпалів нібито через доставку повісток фіксували ще в жовтні 2024 року. Тоді у Києві підпалили два відділення, про що повідомляв письменник Андрій Кокотюха. Листоноші розносять повістки від територіальних центрів комплектування, що, за версією правоохоронців, стало причиною нападів.

За кілька днів після інцидентів правоохоронці затримали 16-річного студента педагогічного коледжу за підпал трьох відділень “Укрпошти”. Йому пообіцяли винагороду у розмірі $1000. У грудні 2025 року на Лісовому масиві 25-річний киянин підпалив двері пошти після того, як отримав вказівки телефоном від невідомого, який представився співробітником СБУ.

За даними поінформованих джерел, справа щодо можливого розкрадання міжнародної допомоги, призначеної для відновлення енергетичної інфраструктури Ніжина, вийшла на найвищий рівень виконавчої влади. Йдеться про так званий «Ніжинський кейс», у якому фігурує міський голова Олександр Кодола. Матеріали, пов’язані з цією історією, як стверджується, перебувають на розгляді Прем’єр-міністра Юлія Свириденко.

Суть справи полягає у використанні коштів міжнародної технічної допомоги, що виділялися на відновлення об’єктів енергетики в умовах масштабних пошкоджень інфраструктури. Після масованих атак на енергосистему країни питання прозорого та цільового використання фінансових ресурсів набуло особливої ваги. Саме тому будь-які підозри щодо зловживань у цій сфері викликають значний суспільний резонанс.

Нагадаємо, Ніжин опинився в центрі безпрецедентного фінансового скандалу, який вже вийшов за межі Чернігівщини: остання ревізія Державної аудиторської служби (ДАСУ) викрила системні зловживання, що можуть коштувати місту майбутнього. На кону не лише репутація мера Олександра Кодоли, а й подальше фінансування всієї громади з державного бюджету.

Поки Ніжинська мерія активно хизувалась отриманням 459 мільйонів гривень допомоги від Данії, Японії та США, реальність виявилася набагато цинічною. У той час як західні партнери на тлі гуманітарної катастрофи фінансують генератори та ліки, чиновники місцевого УЖКГ, за даними джерел, виписували собі премії у розмірі до 310%. Загальна сума «преміальних» порушень вже склала 2,6 млн грн.

Проте справжній шок у аудиторів викликала безпекова складова. Будівництво захисної споруди для гімназії №6, на яке виділили 4,7 млн грн, перетворилося на фарс. Замість заглибленого сховища, що відповідає нормам ДБН, на поверхні з’явилася конструкція, яку місцеві називають просто «будкою».

17–18 лютого у Женева заплановано проведення чергового тристороннього раунду мирних переговорів за участі делегацій Україна, Сполучені Штати Америки та Росія. Зміна локації перемовин — із Об’єднані Арабські Емірати до Швейцарія — розглядається як символічний та стратегічний крок, що може свідчити про спробу надати процесу більш нейтрального майданчика й водночас підвищити рівень міжнародної довіри до результатів зустрічі.

Окрему увагу привернуло повернення до керівництва російською делегацією Володимир Мединський. Його участь у попередніх етапах переговорів уже формувала специфічний тон дискусій, а нинішнє призначення багато хто трактує як сигнал про незмінність підходів Москви до ключових питань порядку денного. Аналітики припускають, що це може означати жорсткішу позицію російської сторони або ж спробу зберегти послідовність у перемовному процесі.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга нагадав, що Мединський раніше на переговорах більше розповідав історичні лекції, ніж обговорював серйозні питання. Керівник Офісу президента Кирило Буданов повідомив, що українська делегація вирушає до Женеви, щоб обговорити уроки історії та захистити національні інтереси. Російські ЗМІ зазначили, що Швейцарія забезпечить безпечний проліт російської делегації, у складі якої також буде заступник міністра закордонних справ Михайло Галузін, відомий своїм жорстким підходом. Політолог Олег Саакян пояснює, що перенесення переговорів відбулося через бажання Росії контролювати порядок денний та частково саботувати процес. За його словами, повернення Мединського має на меті відтягувати конструктивні переговори, втомлювати учасників тривалими промовами і звести процес до формального характеру. Саакян також звертає увагу на активну роль Китаю, який через контакти з Україною та Європою намагається зміцнити свій дипломатичний вплив у регіоні та продемонструвати готовність надавати гуманітарну та енергетичну допомогу. Політолог Олег Постернак додає, що повернення Мединського у Женеву свідчить про намір Росії обговорювати політичні, культурні та церковні питання, а також кейс виборів в Україні, тоді як технічні та військові аспекти залишаються під керівництвом Костюкова. На його думку, присутність Мединського є кроком назад для України, демонструючи максималістські вимоги Кремля і створюючи бар’єри для просування мирного процесу.

Експерти зазначають, що Росія демонструє жорстку дипломатичну лінію, частково підкріплену внутрішніми чинниками, і розраховує на м’яку реакцію США. Американська сторона, за словами аналітиків, змушена інтерпретувати дії Кремля через власні інтереси, зокрема враховуючи виборчі перспективи Трампа.

У столиці сталися два окремі випадки пошкодження стельових конструкцій у підземці. На станціях Теремки та Чернігівська було зафіксовано обвал окремих елементів оздоблення стелі. Попри це, рух поїздів не припиняли, а метрополітен продовжив працювати у звичному режимі.

За інформацією з відкритих джерел, на станції «Чернігівська» частина конструкції впала безпосередньо на платформу. Місце події оперативно огородили, щоб запобігти доступу пасажирів до потенційно небезпечної ділянки. Працівники підземки швидко зреагували, організувавши контроль за ситуацією та перевірку технічного стану прилеглих конструкцій.

У Київський метрополітен заявили, що станція «Теремки» продовжує працювати у штатному режимі, а рух поїздів не порушувався. Увечері 15 лютого близько 22:30 там зафіксували локальне пошкодження підвісної стелі в одному з виходів. За офіційними даними, постраждалих немає. Причиною обвалу називають багаторічні пошкодження конструкцій, отримані внаслідок обстрілів. Частина дефектів мала прихований характер і не була виявлена під час планових оглядів. Наразі фахівці проводять додаткове обстеження підвісної стелі та підземного переходу для гарантування безпеки пасажирів. Паралельно триває судовий процес щодо недобудови метро на Виноградар. За даними комунального підприємства, збитки перевищили 2,3 млрд грн. Міська влада вимагає компенсації від Київметробуд, який виконував роботи у 2018–2023 роках. Експертиза також нарахувала можливі штрафи та неустойку на понад 1,36 млрд грн. Перша черга передбачає відкриття станцій Мостицька та Варшавська. Раніше їх планували запустити ще у 2021 році. Міський голова Віталій Кличко заявляє, що відкриття однієї зі станцій очікується у 2026 році, але повноцінний запуск можливий лише після завершення обох об’єктів.

Крім того, Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура продовжують розслідування у межах операції «Чисте місто». У справі вже оголошено дев’ять підозр. Колишній керівник метрополітену Віктор Брагінський виїхав за кордон у 2024 році та перебуває в розшуку за підозрою у службовій недбалості.

Нагадаємо, 31 січня через аварійні відключення електроенергії в кількох областях, зокрема у столиці, метро тимчасово зупиняло роботу. Тоді у тунелях опинилися майже пів тисячі пасажирів: один поїзд зупинився поблизу станції Вокзальна, інший — за кілометр від станції Видубичі. Наразі столична підземка працює у звичайному режимі, а фахівці перевіряють стан конструкцій після інцидентів.