Україна

Національний банк України переглянув макроекономічний прогноз та погіршив очікування щодо інфляції на 2026 рік — тепер її рівень оцінюється на рівні 7,5%. Така корекція свідчить про збереження суттєвих інфляційних ризиків, попри поступову стабілізацію економічних процесів. Регулятор наголошує, що в короткостроковій перспективі можливе певне уповільнення зростання цін, зокрема завдяки фактору високої врожайності 2025 року, що збільшить пропозицію аграрної продукції на внутрішньому ринку.

Очікується, що саме продовольчий сегмент стане ключовим чинником тимчасового зниження інфляційного тиску. Значні обсяги збору зернових, овочів та фруктів можуть стримати подорожчання базових товарів споживчого кошика. Водночас позитивний ефект від аграрного сектору може бути обмеженим у часі, адже на формування цін впливають і витрати на логістику, енергоресурси, оплату праці та імпортні складові.

“По-перше, зміни не надто значні — близько півтора відсотка, для нас це практично непомітно. По-друге, ніхто не може точно сказати, яка буде інфляція, адже все залежить від вартості продуктового кошика, а вона визначається врожаєм. Скільки буде продукції цього літа — дізнаємося лише тоді”, — зазначив Олег Пендзин. За його словами, більш-менш можна спрогнозувати рух цін у першому півріччі, а далі все залежатиме від врожаю: якщо він буде хороший — ціни залишаться стабільними, якщо поганий — вони зростуть ще сильніше. Економіст також зазначив, що в умовах обмеженого виробництва люди перерозподілятимуть свої витрати: менше купуватимуть промислові товари та великі покупки, але продовжуватимуть витрачати кошти на продукти харчування.

Раніше повідомлялося, що в Україні зросли ціни на популярні продукти, зокрема огірки та моркву. За словами експерта, зміни цін спричинені не стільки морозами, як відключеннями електроенергії.

Нагадаємо, українці можуть купувати вітчизняні товари та повертати частку витрачених коштів за програмою “Національний кешбек”. З 1 березня залежно від категорії товару нараховуватиметься 5% або 15%.

Український кавовий ринок переживає складний період трансформації. Під впливом глобального зростання вартості зеленої кави, логістичних ускладнень та внутрішніх економічних труднощів частка нелегальної продукції стрімко збільшується. За оцінками учасників галузі, обсяг такої кави може сягати 35–40% від загального ринку, що створює серйозні виклики для офіційних імпортерів, держави та кінцевих споживачів.

Першопричиною загострення ситуації стало подорожчання сировини на світових біржах. Найбільші країни-виробники, зокрема Бразилія та Вʼєтнам, зазнали кліматичних змін, які вплинули на врожайність кавових плантацій. Зменшення пропозиції спричинило ріст закупівельних цін, що автоматично позначилося на кінцевій вартості продукції в Україні. В умовах зниження купівельної спроможності населення це створило сприятливе підґрунтя для поширення дешевших альтернатив сумнівного походження.

Найчастіше кава потрапляє до України під виглядом інших продуктів, таких як цикорій, сода або приправи. Після цього її перепаковують та продають під виглядом популярних брендів або просто мішками за готівку. Часто це кава низької якості або продукція з обмеженим терміном придатності, що продається у Європі зі знижками. За таку каву не сплачуються мита та ПДВ, що робить її дешевшою за легальні продукти. Експерти зазначають, що зростання вартості зеленої кави у 2024-2025 роках стимулювало ріст контрабанди. На кожному кілограмі нелегально ввезеної кави учасник схеми може економити близько одного долара, що дозволяє продавати її дешевше і витісняти офіційний продукт з ринку. Speciality Coffee Association оцінює, що неофіційно до України ввозять близько 25–30% зеленої кави. Основними каналами збуту контрафактної продукції залишаються гуртові ринки, зокрема “Волинський гуртовий ринок”, “Столичний ринок” у Києві та “Сьомий кілометр” в Одесі. У супермаркетах продати підробку майже неможливо, адже там контролюють документи та якість продукції.

Експерти радять купувати каву у супермаркетах, аби убезпечити себе від підробок. Водночас на чорному ринку товари дешевші, що підтримує попит серед споживачів в умовах проблемної економіки. Щодо заходів держави, вступ України до ЄС дозволить створити спільну базу для контролю походження товарів та ускладнить ввезення продукції з невідомим походженням. Також пропонується запровадити ПДВ для ФОПів та кримінальну відповідальність за виготовлення та продаж контрафактної продукції, що дозволить перекрити шляхи нелегальним імпортерам.

Нагадаємо, що у січні Національне антикорупційне бюро викрило корупційну схему у Державній прикордонній службі України, пов’язану з контрабандою цигарок. Крім того, митники затримали мікроавтобус із прихованою технікою Apple на 35 мільйонів гривень, що, за інформацією народного депутата Данила Гетманцева, належить торговельній мережі “Ябко”.

За інформацією з поінформованих джерел, частина місцевих підприємців активізувала процес повернення фінансових ресурсів в Україну. Йдеться про капітал, який раніше зберігався або працював за кордоном, а нині спрямовується на внутрішній ринок. Ключовим напрямком інвестування стає приватизація та викуп земельних паїв із подальшим оформленням їх у приватну власність. Такі кроки свідчать про зростання інтересу бізнесу до довгострокових активів та прагнення закріпитися в стратегічно важливому секторі економіки.

Експерти зазначають, що земельні ресурси традиційно розглядаються як один із найстабільніших інструментів збереження та примноження капіталу. В умовах економічної турбулентності та глобальної невизначеності саме земля залишається активом, який має прогнозовану цінність і потенціал для розвитку. Викуп паїв дозволяє консолідувати розпорошені ділянки, формувати великі масиви для аграрного виробництва або подальших інвестиційних проєктів.

“Близьке оточення Володимира Зеленського через Максима Кріппу заходить в тему приватизації та скуповує земельні паї.

За 2025 рік викуп земельних паїв у приватну власність зріс майже у 100 разів, а найбільшим покупцем сільгоспземель стала сім’я Олександра та Галини Герег.

Афілійовані з сім’єю Герег компанії за 2025 рік викупили близько 60% всіх земель. Тільки протягом року ціна на їхню землю зросла в середньому в 2,5 рази, за 2026 рік прогнозується зростання мінімум у 2 рази”, – зазначає джерело.

Нагадаємо, нещодавно Максим Кріппа викупив земельну ділянку в центрі Києва, на якій планується зведення елітних апартаментів по сусідству з готелем Дніпро.

На території поблизу Славська у Львівській області планується передача майже 176 гектарів лісових угідь для реалізації масштабного інвестиційного проєкту — гірського комплексу GORO Mountain Resort. Йдеться про ділянки, розташовані в мальовничій частині Карпат, які мають стати основою для створення сучасної туристичної інфраструктури. До реалізації ініціативи залучені структури, пов’язані з бенефіціаром групи компаній ОККО — Віталій Антонов.

Проєкт передбачає формування всесезонного гірського курорту з розвиненою інфраструктурою для зимового та літнього відпочинку. Серед запланованих об’єктів — гірськолижні траси різного рівня складності, підйомники, готельні комплекси, рекреаційні зони, ресторани та супутні сервіси. Ініціатори наголошують, що курорт має стати одним із найбільших у регіоні та сприяти розвитку внутрішнього туризму.

На відведеній під будівництво курорту GORO Mountain Resort території планується вирубка 36% лісу, що складає більш ніж 60 га.

Нагадаємо, Львівська облрада на засіданні у вівторок, 10 лютого, ухвалила низку рішень про надання дозволів на поділ та вилучення земельних ділянок комунальної власності із земель лісового призначення, що перебувають у користуванні Славського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс», на користь фірм власника ОККО Віталія Антонова.

Рішення про вилучення земель підтримали 62 депутати з усіх фракцій.

В умовах безперервних атак РФ на енергетичну інфраструктуру України уряд ініціював масштабну програму підтримки енергетичної незалежності населення. Її мета — допомогти громадянам забезпечити стабільне електропостачання своїх осель шляхом встановлення автономних систем живлення. Ініціатива передбачає пільгове кредитування для власників приватних будинків та мешканців багатоквартирних будинків, які прагнуть підвищити власну енергостійкість.

Про запуск програми повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, держава компенсуватиме до 30% суми основного боргу за кредитом залежно від обраного обладнання та його потужності. Такий підхід покликаний стимулювати встановлення сучасних і більш ефективних систем, зокрема сонячних панелей, акумуляторних батарей, інверторів та генераторів.

Енергокредит надаватиметься у межах державної програми Доступні кредити 5-7-9% через банки-партнери. Відсоткова ставка становитиме від 0% до 7% річних залежно від строку кредитування. Максимальна сума кредиту для власників приватних будинків, частин будинку або таунхаусів — до 480 тисяч гривень. Термін — від трьох до десяти років. У програмі беруть участь 43 банки. Пільгове фінансування можна використати для придбання дизельних, бензинових або газових генераторів, акумуляторів, а також сонячних електростанцій у складі автономної системи. Кредит покриває і допоміжне обладнання та монтажні роботи.

Умови компенсації: генератор — 20% тіла кредиту; генератор плюс акумулятор — 25%; сонячна електростанція разом із генератором та акумулятором — 30%. Відсоткова ставка залежить від строку: до одного року — 0%; до двох років — 5%; до трьох років — 7%; понад три роки — за ставкою банку. На одну адресу можна оформити лише один кредит.

Серед основних вимог до позичальника — житловий статус будинку (постійне проживання), один кредит на одне домогосподарство та проходження банківського скорингу, що включає перевірку платоспроможності та кредитної історії. Для отримання кредиту потрібно обрати банк-партнер програми, подати заявку із зазначенням обладнання, пройти оцінювання та після погодження укласти договір. Кошти перераховуються безготівково постачальникам обладнання. Після підтвердження встановлення та введення системи в експлуатацію держава компенсує визначену частину кредиту.

Програма покликана допомогти українцям підвищити енергетичну незалежність своїх домогосподарств в умовах регулярних обстрілів енергоінфраструктури та можливих відключень електроенергії.

У 2026 році валютний ринок України може зіткнутися з новим етапом девальваційного тиску. За оцінками економіста та фінансового аналітика Олексій Кущ, курс долара здатен піднятися до позначки 47 гривень. Такий сценарій пов’язують із глибинними структурними дисбалансами в економіці, збереженням значної залежності від зовнішньої фінансової підтримки та особливостями формування державного бюджету в умовах війни та післявоєнного відновлення.

Станом на середину лютого офіційний курс гривні вже наблизився до 43 гривень за долар. Попри це, макроекономічні показники виглядають відносно стабільно: платіжний баланс демонструє профіцит на рівні 12,8 мільярда доларів, а міжнародні резерви досягли рекордних значень за всю історію незалежності. Проте така стабільність значною мірою базується на зовнішньому фінансуванні — грантах, кредитах і міжнародній допомозі. Без регулярних надходжень з-за кордону валютний ринок був би значно вразливішим.

Українська економіка переживає масштабну деіндустріалізацію. Частка сервісного сектору перевищила 70% ВВП, сировинного — 15%, а промисловість скоротилася до 15% проти довоєнних 20–25%. При цьому навіть оборонно-промисловий комплекс дедалі більше залежить від імпортних компонентів, що зменшує внутрішню додану вартість виробництва. Удари по портах обмежили експорт, тоді як імпорт споживчих товарів та обладнання зростає. У результаті торговельний дефіцит за підсумками року сягнув 51 млрд доларів — це близько 25% ВВП, що є критичним рівнем.

Сальдо рахунку поточних операцій впало з плюс 7,3 млрд до мінус 31,9 млрд доларів. Дефіцит торгівлі товарами зріс утричі — майже до мінус 45 млрд доларів. Грошові перекази трудових мігрантів скоротилися на 16% — до 8 млрд доларів. Чистий приплив інвестицій становив трохи більше 2 млрд доларів, причому половина — це реінвестований прибуток, який компанії не можуть вивести з країни. Фактично головним джерелом покриття дефіциту залишається міжнародна фінансова допомога обсягом близько 45 млрд доларів. Національний банк України спирається на рекордні валютні резерви, що дозволяє утримувати курс у діапазоні 42–43 грн за долар. Водночас у бюджетних розрахунках закладено середній курс 45,7 грн за долар, що передбачає девальвацію до 46–47 грн наприкінці року. Економіст наголошує, що Нацбанк зберігає можливість дискретної девальвації для виконання дохідної частини бюджету, зокрема митних надходжень.

Суттєвим чинником тиску залишається попит населення на готівкову валюту. За останній рік від’ємне сальдо валютних операцій громадян перевищило 6 млрд доларів і може зрости до 7–8 млрд у 2026 році. Окремий виклик — енергетичний сектор. Зниження запасів газу до мінімального буферного рівня вимагатиме додаткового імпорту на 3–5 млрд кубометрів, що може коштувати до 2 млрд доларів. Зовнішнє фінансування також залишається фактором невизначеності. ЄС погодив багаторічний пакет підтримки на 90 млрд євро, а Міжнародний валютний фонд оголосив програму на 8 млрд доларів. Однак умови фонду передбачають жорсткі структурні зміни, а погодження програм може впливати на строки надходження коштів. За базового сценарію курс перебуватиме в межах 42–47 грн за долар. Прискорення зовнішньої допомоги може втримати гривню ближче до 45, затримки — посилити девальваційний тиск до 47 грн. Водночас ключовим фактором залишається перебіг війни. Її завершення або суттєва ескалація здатні кардинально змінити макрофінансовий сценарій.

На думку експерта, нинішня стабільність гривні тримається передусім на зовнішніх кредитах, а не на внутрішній економічній стійкості. Валютні резерви дають можливість маневру, але не усувають фундаментальних дисбалансів — деіндустріалізацію, імпортозалежність і критичний торговельний дефіцит.

У ніч на 17 лютого російські війська здійснили чергову масштабну атаку по Одесі та населених пунктах Одеського району. Під ударом опинилася передусім енергетична інфраструктура, однак руйнувань зазнали й житлові будинки, адміністративні споруди та об’єкти соціальної сфери. Вибухи пролунали в різних частинах регіону, спричинивши перебої з електропостачанням і створивши загрозу для стабільної роботи критично важливих установ.

У компанії ДТЕК повідомили, що пошкодження одного з енергетичних об’єктів є вкрай серйозними. Частина обладнання зруйнована, а інша — суттєво пошкоджена вибуховою хвилею та уламками. Для повноцінного відновлення необхідний комплексний і тривалий ремонт із залученням спеціалізованої техніки та фахівців. Енергетики вже працюють у посиленому режимі, щоб якнайшвидше стабілізувати ситуацію.

За словами голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера, один із ворожих дронів влучив у квартиру на верхніх поверхах багатоповерхового будинку в Одесі. У ДСНС уточнили, що уламками пошкоджено квартиру на 22 поверсі. Психологи служби надали допомогу 20 мешканцям, серед яких була дитина. Також зафіксовано влучання по складських приміщеннях і будівлі станції технічного обслуговування. Знищено два автомобілі, сталася пожежа в магазині. Ще один безпілотник упав поблизу приватного будинку, пошкодивши фасад і вікна. Інший дрон впав на території гаражного кооперативу — пошкоджено сім гаражів та два транспортні засоби. Рятувальники оперативно ліквідували всі пожежі. Правоохоронці документують наслідки атаки та воєнний злочин проти мирного населення регіону. Голова Одеської міської військової адміністрації повідомив, що повітряну тривогу в місті протягом ночі оголошували шість разів. Відомо про двох постраждалих чоловіків віком 62 та 65 років. Один із них перебуває у важкому стані, інший отримав травми середнього ступеня тяжкості. Обох госпіталізовано. Ще одній жінці медичну допомогу надали на місці.

Через відключення електроенергії на об’єктах водопровідної системи без води залишилися мешканці Київського та частини Хаджибейського районів Одеси, а також сіл Лиманка і Червоний Хутір, житлових масивів «Райдужний», «Совіньйон 1-5», «Чорноморка» та ЖКП «Таїрове». В «Інфоксводоканалі» попередили про можливе зниження тиску води на верхніх поверхах окремих будинків у Хаджибейському та Приморському районах.

Напередодні моніторингові канали повідомляли про ймовірну підготовку нового масованого обстрілу, не виключалося застосування ракет «Циркон». Під час атаки вибухи також пролунали в Дніпрі, Кропивницькому та західних регіонах України.

У ніч проти 17 лютого війська Збройні сили Російської Федерації здійснили масштабну комбіновану повітряну атаку по території України, застосувавши ракети різних типів і значну кількість ударних безпілотників. Засоби ураження заходили з кількох напрямків — з акваторії Чорного моря та з боку східного кордону. Така тактика свідчить про спробу перевантажити систему протиповітряної оборони та ускладнити перехоплення цілей.

Частина ракет рухалася у північному напрямку, створюючи загрозу для столиці. Інші повітряні цілі були спрямовані на західні області, зокрема Івано-Франківщину та Львівщину. Окремо фіксувалася небезпека застосування балістичного озброєння по Дніпру, що змусило регіональні служби перейти у режим підвищеної готовності. Протягом ночі мешканці багатьох областей перебували в укриттях через тривалі повітряні тривоги.

Близько 6 ранку з’явилися повідомлення про швидкісні цілі — ймовірно, крилаті ракети, які перетнули кордон на сході та півдні. Перед цим було застереження щодо запуску балістики у напрямку Дніпра. У соцмережах повідомляли про вибухи поблизу Бурштина на Івано-Франківщині та у районі Стрия на Львівщині. За неофіційними оцінками, було випущено близько 15 ракет. Повітряні сили повідомили, що ракетна атака тривала орієнтовно годину, тоді як наліт дронів — близько 12 годин. За офіційними даними, ворог застосував 396 безпілотників, з яких 250 — типу “Шахед”, чотири балістичні ракети “Искандер-М”, 20 крилатих ракет Х-101, чотири “Искандер-К” та одну авіаційну ракету Х-59. Українська ППО збила всі крилаті ракети та знешкодила 367 дронів. Даних щодо перехоплення балістичних ракет не оприлюднено. В Івано-Франківській області підтверджено удар по інфраструктурному об’єкту. За інформацією обласної влади, люди не постраждали, однак зафіксовано руйнування та перебої з теплопостачанням, введено графіки відключення світла. На Львівщині сили ППО знешкодили три безпілотники, ще один визнано локаційно втраченим. У Києві та області фіксували наліт дронів, які дісталися столиці близько третьої години ночі. В Одеській області зазнав пошкоджень енергетичний об’єкт, про що повідомили в ДТЕК. Руйнування оцінюються як серйозні, відновлення потребуватиме тривалого часу. Крім інфраструктури, постраждали житлові будинки та складські приміщення, є поранені.

Напередодні українська влада попереджала про ймовірність масованого ракетного удару. Повідомлялося про активність стратегічної авіації РФ — літаків Ту-95МС і Ту-160, а також винищувачів МіГ-31, здатних запускати ракети “Кинджал”. Окрім цього, останніми тижнями російські війська активніше застосовували протикорабельні ракети “Циркон”.

Таким чином, атака 17 лютого стала однією з наймасштабніших за останній період, поєднавши тривалий наліт дронів із ракетним ударом по кількох регіонах України.

Українська енергосистема продовжує працювати в умовах безпрецедентного навантаження, спричиненого регулярними обстрілами з боку Російська Федерація та тривалим дефіцитом генеруючих потужностей. Пошкодження ключових об’єктів інфраструктури ускладнюють балансування виробництва й споживання електроенергії, особливо в пікові години. Попри це, енергетики щодня докладають зусиль для підтримання стабільності мережі та мінімізації аварійних відключень.

Окремим болючим питанням залишається ситуація з теплопостачанням у Київ. У столиці понад тисячу житлових будинків опинилися без належного тепла через проблеми в роботі об’єктів генерації. Особливо складна ситуація склалася навколо Дарницька ТЕЦ, яка забезпечувала теплом значну кількість багатоповерхівок. Через технічні пошкодження та обмежені можливості швидкого відновлення існує ризик, що частина споживачів не отримає повноцінного опалення до завершення поточного опалювального сезону.

Нардеп зазначив, що у вихідні графіки відключень електроенергії були дещо м’якшими, оскільки промислові підприємства не працювали, а також вдалося залучити додаткові обсяги генерації завдяки сонячним електростанціям. За словами Нагорняка, в Україні вже функціонує понад 20 тисяч малих сонячних електростанцій, і їхня кількість продовжує зростати. Українці встановлюють як домашні СЕС для власного споживання, так і станції, що працюють за «зеленим тарифом». Очікується, що зі збільшенням виробітку електроенергії з відновлюваних джерел ситуація поступово стабілізуватиметься. Депутат висловив сподівання, що вже з березня можливе певне послаблення графіків відключень, а ситуація з теплопостачанням стане більш контрольованою. Водночас енергетична інфраструктура продовжує зазнавати ударів. У ніч на 17 лютого російські війська атакували об’єкт ДТЕК в Одесі. Руйнування виявилися значними, і для повного відновлення роботи обладнання знадобиться тривалий час.

На цьому тлі актуальним залишається питання компенсації за побутову техніку, що вийшла з ладу через перепади напруги та аварійні відключення.

Попит на автомобілі китайського виробництва в Україні демонструє стійкість навіть після змін у податковій політиці щодо електротранспорту. За даними асоціації Укравтопром, у січні українські споживачі зареєстрували близько 1,4 тисячі нових і вживаних легковиків, виготовлених у Китаї. Хоча цей показник поступається грудневому піку, він на 71% перевищує результат аналогічного періоду минулого року, що свідчить про стабільну динаміку розвитку сегмента.

Основну частку імпорту традиційно формують електромобілі. Незважаючи на скасування пільгового розмитнення, електрокари залишаються домінуючими в структурі поставок. Їхня частка нині становить близько 78%, тоді як роком раніше вона сягала 82%. Зниження пояснюється насамперед змінами у фіскальній політиці та поступовим вирівнюванням умов для різних типів силових установок. Водночас високі ціни на пальне, розвиток зарядної інфраструктури та інтерес до екологічного транспорту підтримують популярність електричних моделей.

У сегменті нових авто беззаперечним лідером залишається BYD. Найпопулярнішою моделлю став електрокросовер BYD Leopard 3. Топ-5 нових авто з Китаю в Україні за січень 2026 року: BYD Leopard 3 — 169 авто; BYD Sea Lion 06 — 110 авто; Volkswagen ID.Unyx — 96 авто; Zeekr 001 — 77 авто; BYD Song Plus — 73 авто.

Загалом у січні було продано 1216 нових легковиків із КНР — це на 80% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У вживаному сегменті зареєстровано 181 авто китайського походження, що на 25% більше, ніж торік. Тут також домінують моделі BYD, а лідером став Zeekr 001. Найпопулярніші китайські авто з пробігом в Україні у 2026 році: Zeekr 001 — 16 авто; BYD Song L — 16 авто; BYD Song Plus — 14 авто;Buick Envision — 13 авто; BYD Yuan Plus — 9 авто.

Експерти зазначають, що інтерес до китайських авто пояснюється привабливим співвідношенням ціни, оснащення та технологічності, особливо в сегменті електромобілів. Водночас зростає увага і до моделей із традиційними двигунами, що свідчить про поступову диверсифікацію попиту.