Україна

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Сполучені Штати Америки вперше виступили з ініціативою провести можливі мирні перемовини з Росією на власній території. За його словами, американська сторона також окреслила бажані часові рамки — у Вашингтоні зацікавлені в тому, щоб війна Росії проти України була завершена до початку літа. Надалі внутрішньополітичний порядок денний США зміниться, і ключовим фокусом стануть вибори до Конгресу.

Україна позитивно відреагувала на цю пропозицію, наголосивши на готовності до дипломатичних кроків за умови дотримання національних інтересів і принципів міжнародного права. Водночас президент підкреслив, що шлях до реальних домовленостей залишається надзвичайно складним. Під час попередніх переговорів, які відбулися 4–5 лютого в Абу-Дабі, сторонам не вдалося наблизитися до вирішення найчутливіших питань.

Політолог Олексій Буряченко зазначив, що США прагнуть отримати політичну маржу від миротворчих зусиль і прагнуть досягти результату до літніх виборів. На його думку, Росія змінила стратегію: якщо у 2025 році Москва намагалася затягувати війну, то 2026-го Путін розуміє, що Трамп може використати можливість завершення конфлікту як «золоту карту», і буде намагатися максимально вигідно її розіграти. Буряченко припускає, що реальних проривів у переговорах у 2026 році очікувати важко: Росія лише імітуватиме конструктив, можливо погоджуючись на тимчасове припинення вогню. Політолог Юрій Богданов зазначив, що США хочуть провести переговори на своїй території для більшого тиску на обидві сторони. Він додає, що Росія стоїть перед вибором: або завершити війну через економічну кризу, або розпочати літню кампанію, намагаючись отримати «козирі» на полі бою. Українська та російська сторони не відкидають часові рамки, встановлені Білим домом, проте їхня реальна серйозність сумнівна.

Політолог Олексій Якубін вважає, що Трампу потрібні конкретні результати перемовин для власної політичної кампанії, а не безкінечний процес. Перенесення перемовин у США, за його словами, також пов’язане зі складними територіально-суверенними питаннями, зокрема Донбасом і ЗАЕС. США можуть намагатися використати переговори для досягнення бартерного рішення: в обмін на поступки щодо Донбасу надати Україні гарантії безпеки, погоджені на рівні Конгресу.

На початку тижня науковці фіксують ознаки нестабільної космічної погоди, що може свідчити про наближення періоду посиленої сонячної активності. Астрономи попереджають про ймовірність виникнення потужних сонячних спалахів, у тому числі найвищого Х-класу, які здатні спричиняти сильні магнітні бурі та впливати на навколоземний простір.

За даними спостережень, протягом останніх 24 годин на Сонці було зафіксовано помірний спалах у великій активній області, розташованій у північно-західній частині сонячного диска. Ще один спалах подібної інтенсивності виник поблизу північно-західного краю. Хоча ці події не досягли критичних показників, їхня поява підтверджує зростання енергетичних процесів у сонячній атмосфері.

Науковці звертають особливу увагу саме на північно-західну область. Попри те що вона ще перебуває на стадії формування, ця зона вважається найбільш перспективною з точки зору можливих сплесків сонячної активності найближчим часом. Водночас за останню добу не зафіксовано жодних викидів корональної маси, які були б спрямовані в бік Землі. Швидкість сонячного вітру продовжує поступово знижуватися, а рівень активності енергетичних частинок залишається фоновим. Сонячні радіаційні бурі також не спостерігаються. Прогноз магнітних бур на найближчі дні залишається відносно стриманим. Учені очікують помірну сонячну активність із можливістю спалахів середньої інтенсивності. Водночас не виключається і ймовірність сильних спалахів Х-класу, хоча наразі ознак прямої загрози для Землі немає. У прогнозах на наступні дні відсутні корональні викиди маси, спрямовані у бік нашої планети. Останній такий викид, який стався 3 лютого, так і не досяг Землі. Очікується, що швидкість сонячного вітру почне поступово зростати з 9 лютого, однак уже з 10 лютого прогнозується її повторне зниження. За оцінками фахівців, геомагнітна обстановка спочатку залишатиметься переважно спокійною, після чого може перейти в нестійку та активну фазу з невеликою ймовірністю слабких магнітних бур рівня G1 9 лютого. У період з 10 по 12 лютого очікується зниження активності до спокійного або нестійкого рівня.

Інтенсивність енергетичних частинок, за прогнозами, залишатиметься на фонових значеннях, однак може короткочасно зрости у разі нових спалахів у активних областях на північному заході Сонця.

Вчені також нагадують, що Сонце входить у фазу підвищеної активності. Попередні прогнози щодо помірного сонячного циклу не справдилися, і нинішня динаміка зірки залишається предметом активних наукових досліджень.

У столиці України через критичні пошкодження Дарницької ТЕЦ-4, спричинені російськими ударами, без централізованого опалення залишаються 1 170 житлових будинків. За оцінками фахівців, ситуація є надзвичайно складною, а можливостей для повноцінного відновлення теплопостачання до завершення поточного опалювального сезону фактично не існує.

Про стан теплової інфраструктури Києва розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко під час розмови з народним депутатом України, заступником голови профільного комітету Верховної Ради Андрієм Жупаниним, яка відбулася 8 лютого. За словами експерта, масштаби руйнувань на Дарницькій ТЕЦ-4 є такими, що швидке технічне відновлення об’єкта наразі неможливе.

За оцінкою експерта, всі сторони вже усвідомлюють, що мешканці 1 170 будинків цього року залишаться без опалення. Як тимчасовий захід для цих будинків встановили режим пріоритетного електропостачання. Наразі, за словами Харченка, вдалося забезпечити до 18 годин електроенергії на добу, що в нинішніх умовах є позитивним результатом.

Для підтримки мешканців у районах, які залишилися без тепла, у Києві розгорнули пункти незламності та обігріву. Експерт зазначає, що з підвищенням температури повітря загальне споживання електроенергії зменшиться, що дозволить стабільніше забезпечувати світлом ці багатоповерхівки. Водночас Харченко наголошує, що ситуація залишається залежною від погодних умов. У разі різкого похолодання, наприклад повернення морозів до мінус 20 градусів, неможливо передбачити, чи витримає обладнання навантаження. Додатковими ризиками залишаються технічні аварії, обледеніння ліній електропередач і можливі втрати потужності навіть без нових атак. Окремо експерт звернув увагу на економічний аспект відновлення Дарницької ТЕЦ. За його словами, власнику об’єкта знадобляться десятки мільйонів доларів або євро для відновлення потужностей. Водночас такі інвестиції не можуть окупитися за рахунок чинного теплового тарифу в Києві, що робить питання відновлення надзвичайно складним. На думку Харченка, подальші дії влади та формат взаємодії з власниками ТЕЦ-4 стануть серйозним викликом, оскільки йдеться не лише про технічні рішення, а й про фінансову та соціальну відповідальність.

Раніше міський голова Києва Віталій Кличко повідомляв про критичні пошкодження Дарницької ТЕЦ та зазначав, що її відновлення може тривати щонайменше два місяці. За даними міської влади, станція забезпечувала опаленням понад 1 100 багатоповерхових будинків у Дарницькому та Дніпровському районах столиці. Також енергетичні компанії повідомляли про пом’якшення графіків відключень електроенергії для будинків, які залишилися без тепла.

Представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не наділені повноваженнями утримувати громадян, обмежувати їхню свободу пересування або вилучати особисті речі, навіть у період дії мобілізаційних заходів. Про це публічно заявив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець під час засідання Тимчасової слідчої комісії парламенту, яке відбулося 9 лютого. Його виступ був присвячений дотриманню конституційних прав і свобод громадян у складних умовах воєнного стану.

За словами омбудсмана, будь-які дії посадових осіб ТЦК, що виходять за межі закону, є прямим порушенням Конституції України, а також міжнародних зобов’язань держави у сфері прав людини. Йдеться, зокрема, про незаконне затримання, примусове утримання в приміщеннях, психологічний тиск або вилучення документів і особистих речей без відповідного рішення суду чи передбаченої законом процедури. Такі випадки, наголосив Лубінець, не можуть бути виправдані навіть умовами війни.

Лубінець повідомив, що порушення з боку ТЦК мають системний характер і фіксуються в різних регіонах країни. Серед найпоширеніших скарг — незаконне вилучення мобільних телефонів та особистих речей, утримання людей у неналежних та антисанітарних умовах, а також випадки жорстокого поводження з мобілізованими. За його словами, у Білоцерківському ТЦК під час перевірки виявили антисанітарію та відсутність базових умов для перебування людей. Попри рекомендації Офісу омбудсмана, порушення не були усунуті, тому найближчим часом там проведуть повторний моніторинг. Омбудсман також навів інші приклади порушень. У Харкові адвоката не допустили до ТЦК та завдали йому фізичної шкоди. На Волині співробітники центру понад годину утримували моніторингову групу в тамбурі. У Тернопільській області мобілізацію в межах пілотного проєкту проводили військові без участі працівників ТЦК. У Дніпрі мобілізований чоловік помер після застосування фізичного насильства. Окремо Лубінець звернув увагу на поверхневі медичні огляди. За його словами, є випадки, коли після ВЛК людей направляли до підрозділів, попри серйозні проблеми зі здоров’ям, зокрема із хребтом, через що вони фізично не могли носити бронежилет.

Статистика звернень громадян свідчить про стрімке зростання кількості скарг на дії ТЦК. У 2022 році їх було 18, у 2023 — 514, у 2024 — 3 312, а у 2025 році — вже 6 127. Основні причини звернень — незаконне обмеження пересування, вилучення особистих речей, порушення умов утримання та формальний підхід до медичних оглядів.

Також омбудсман зазначив, що торік масово фіксувалися випадки, коли працівники ТЦК приховували обличчя під час мобілізаційних заходів, що ускладнювало їхню ідентифікацію у разі правопорушень. Крім того, часто бодікамери або не працювали, або взагалі були відсутні, хоча відеофіксація є обов’язковою і має зберігатися щонайменше пів року. Для виправлення ситуації Лубінець пропонує цифровізувати перевірки, переглянути кадрову політику ТЦК та залучати працівників із відповідною підготовкою. Він також наголосив, що мобілізовані мають мати можливість спілкуватися з рідними та отримувати правову допомогу під час перебування у ТЦК.

Крім того, омбудсман заявив, що жоден військовий командир, з яким він спілкувався на передовій, не підтримує жорстку мобілізацію, оскільки армії потрібні мотивовані та свідомі військовослужбовці.

У Полтаві, Полтавському районі та кількох населених пунктах області зафіксовано кілька випадків отруєння невстановленою речовиною. Інциденти викликали серйозне занепокоєння, оскільки серед потерпілих є діти. Про це повідомили в обласному управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій.

За наявною інформацією, шість випадків отруєння було зареєстровано 8 лютого. Надзвичайні події сталися безпосередньо в обласному центрі, у передмісті Полтави, а також у селі Шмиглі. Серед постраждалих — троє дітей та троє дорослих, які звернулися по медичну допомогу зі схожими симптомами.

Раніше, 28 січня, вже повідомлялося про три випадки отруєння невідомою речовиною.

Того ж дня, 8 лютого, поліція зафіксувала отруєння цілої родини, імовірно чадним газом, в одному з районів Полтави. 71-річну жінку та її 16-річну родичку доставили до лікарні для надання медичної допомоги, а 49-річну жінку оглянули на місці події, і медична допомога їй не знадобилася. За останній час у Полтавській області неодноразово фіксували отруєння чадним газом. Так, 2 лютого 24-річна мешканка Миргорода та її дворічна дитина опинилися в реанімації. Попередньо встановлено, що причиною інциденту стало порушення правил монтажу димових і вентиляційних каналів. 4 лютого у Зінькові отруїлися газом члени однієї родини: 9-річна дівчинка, її 18-річна сестра та 23-річний чоловік. Постраждалих госпіталізували, а попередньою причиною інциденту називають несправність газового обладнання.

Раніше повідомлялося також про випадки отруєння чадним газом у Києві та Львові.

У публікації детально аналізується професійний шлях експертки, яка залучена до проведення судових експертиз у кримінальному провадженні «Мідас», а також структура й обсяги отриманих нею державних замовлень. Автори матеріалу звертають увагу на те, що саме ця фахівчиня отримала доручення від Національного антикорупційного бюро України, що робить питання її незалежності та неупередженості особливо чутливим у контексті резонансної справи.

Окремий акцент зроблено на біографічних та професійних зв’язках у близькому оточенні експертки. Зазначається, що її чоловік у минулому працював у підрозділі поліції Житомирської області разом із нинішнім старшим детективом у цій справі — Олегом Москаленком. Такий факт, на думку авторів розслідування, може свідчити про потенційний перетин інтересів, який потребує додаткової уваги з боку контролюючих органів та громадськості.

Згідно з відкритими реєстрами, Тетяна Радківська має досвід участі лише у трьох цивільних справах про поділ майна в Коростишівському районному суді Житомирської області. 25 травня 2010 року вона отримала свідоцтво судового експерта, але вже через пів року його було анульовано разом із звільненням з Житомирського відділення Київського НДІСЕ. Законодавство того часу дозволяло анулювання свідоцтва лише у випадку грубого порушення або систематичних порушень, що призводять до втрати довіри. Після отримання нового свідоцтва у 2021 році Тетяна Радківська отримала 11 державних контрактів, з яких сім стосувалися експертиз для НАБУ щодо котеджного містечка в Козині. Загальна вартість цих замовлень становила близько 887,8 тис. грн, при цьому приблизно 77% суми забезпечили контракти антикорупційного бюро. Наприкінці 2025 — на початку 2026 року НАБУ уклало щонайменше сім окремих договорів на проведення оціночно-будівельних і комплексних експертиз одного об’єкта нерухомості. Вартість кожної закупівлі становила від 40 до 99 тис. грн, тобто залишалася в межах допорогових сум, що дозволяє не проводити відкриті торги. Загальна вартість усіх експертиз досягла 629,8 тис. грн, що перевищує поріг для конкурентної процедури закупівлі. Автори публікації припускають, що поділ об’єкта на кілька експертиз може свідчити про штучне дроблення закупівлі та фактичне проведення її без конкуренції, що заборонено законодавством.

Також у розслідуванні підкреслюється правовий статус виконавця експертиз. Судово-експертна діяльність в Україні є незалежною професійною діяльністю, а не підприємництвом. Приватні експерти не мають працювати як ФОП на спрощеній системі. Використання такого оформлення створює підстави для підозр в обході податкового законодавства як з боку експерта, так і державного органу-замовника.

На українському ринку з’явилася пропозиція, яка привернула увагу колекціонерів і поціновувачів історичної техніки, — на продаж виставлено автобус ЗІЛ-3207 «Юність» 1993 року випуску. Ця модель вважається справжнім раритетом, оскільки в Україні офіційно зареєстровано лише два таких екземпляри. Інформацію про появу оголошення оприлюднило профільне видання Auto-Consulting.

ЗІЛ «Юність» розроблявся не для масових перевезень, а як компактний автобус представницького класу. Його створювали спеціально для обслуговування урядових структур, державних резиденцій, а також для перевезення офіційних делегацій. Саме тому під час проєктування основний акцент робили не на місткості, а на комфорті, престижі та підвищеному рівні оснащення.

Перше покоління моделі — ЗІЛ-118 — дебютувало ще у 1963 році. Автобус отримав 8-циліндровий двигун і автоматичну коробку передач від лімузина ЗІЛ-111. Модель здобула низку нагород на міжнародних виставках і навіть зацікавила Генрі Форда ІІ, який розглядав можливість придбання ліцензії на її виробництво. Однак радянська влада відмовила, а серійний випуск так і не був налагоджений. Загалом до 1994 року виготовили приблизно сотню автобусів сімейства «Юність». Представлений екземпляр належить до фінальної серії ЗІЛ-3207, яку випустили обмеженим тиражем у 30 одиниць. Від ранніх версій він відрізняється більш строгим і гранчастим дизайном. 18-місний автобус оснащений 7,0-літровим бензиновим V8 потужністю 180 кінських сил та 3-ступінчастою автоматичною коробкою передач. Також модель має дискові гальма та дорогий салон, орієнтований на перевезення VIP-пасажирів.

За інформацією телеграм-каналу AC Garage News, вартість цього ексклюзивного ЗІЛ-3207 «Юність» становить близько 150 тисяч доларів США.

Український продюсер і телеведучий Ігор Кондратюк публічно поділився своїм баченням фіналу національного відбору на Євробачення-2026, у якому перемогу здобув гурт Leléka. Свої думки він оприлюднив у соціальній мережі Facebook, одразу окресливши незвичний для себе факт — цього року він уперше за тривалий час не переглядав конкурс у прямому ефірі.

Кондратюк пояснив, що рішення не дивитися трансляцію наживо було усвідомленим і не пов’язаним із байдужістю до конкурсу. Попри це, результати відбору та реакція суспільства не залишили його осторонь. Продюсер зазначив, що уважно стежив за обговоренням у медіа й соцмережах уже після оголошення переможців, що й спонукало його до публічного коментаря.

Він нагадав, що Руслана свого часу так само відкрито підтримувала Джамалу, і тоді це не завадило їй здобути перемогу на Євробаченні. Продюсер підкреслив, що особисто не бачить у цьому нічого крамольного. Кондратюк згадав і власний досвід роботи членом журі різних талант-шоу, наголосивши, що завжди дозволяв собі висловлювати суб’єктивні думки щодо учасників, навіть якщо вони були різкими або не всім подобалися. Переглянувши дайджест номерів для голосування, телеведучий зізнався, що якби голосував, то віддав би свій голос саме за Leléka. За його словами, вибір був для нього інтуїтивним. Окремо Кондратюк прокоментував закиди щодо того, що солістка гурту тривалий час мешкає за кордоном і начебто не має морального права представляти Україну.

На його думку, українка, яка живе за межами країни, не перестає бути українкою. Якщо правила конкурсу дозволяють участь таким артистам, то вони мають повне право змагатися нарівні з тими, хто живе в Україні, і представляти державу на міжнародному рівні. Водночас продюсер порушив питання доцільності проведення дорогого національного відбору в умовах повномасштабної війни. Він зазначив, що досі не розуміє, навіщо витрачати значні кошти на організацію конкурсу, коли країна перебуває у стані боротьби за виживання.

У коментарях під дописом користувачі активно обговорювали позицію Кондратюка. Частина з них підтримала думку про те, що місце проживання не визначає національну ідентичність, наводячи приклад Квітки Цісик. Інші ж критикували перемогу Leléka або наголошували, що під час війни кошти варто спрямовувати на оборону, енергетику та допомогу військовим.