Україна

Президент України Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні близько 7 тисяч українських військовослужбовців утримуються в російському полоні. Під час своєї прес-конференції у Мюнхені він детально розповів про умови та обставини, в яких перебувають полонені, наголосивши на важливості міжнародної уваги до їхньої долі.

Глава держави підкреслив, що Україна постійно працює над обміном військовополонених і веде переговори з різними міжнародними організаціями, щоб забезпечити безпеку та повернення громадян додому. Він також зазначив, що кожен випадок полоненого вивчається окремо, а державні структури намагаються забезпечити прозорість процесу та підтримку родин українських військових.

Зеленський також зазначив, що в Україні утримують понад 4 тисячі російських солдатів. “Раніше їх було 1,5 тисячі, тому зараз ми можемо провести обмін”, — наголосив президент.

У ніч на 15 лютого колишній міністр енергетики Герман Галущенко був затриманий під час спроби перетину державного кордону. Його зупинили та зняли з потяга, повідомляють джерела в політичних колах, на які посилається “Українська правда”.

Прикордонна служба діяла відповідно до запиту Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), оскільки Галущенко фігурує у кількох кримінальних провадженнях. Зараз триває встановлення деталей затримання та правового статусу ексміністра у межах цих справ.

Галущенко є одним із фігурантів схеми «Мідас», пов’язаної з «відкатами» в компанії «Енергоатом». Його ім’я з’являлося на прослуховуваннях разом із екснардепом Андрієм Деркачем, який перебуває під санкціями України.

На тлі скандалу уряд відсторонив Галущенка з посади, а Верховна Рада проголосувала за його звільнення. Крім того, президент Володимир Зеленський телефонував ексміністру після звернення Тимура Мінідіча.

Уряд Швеція оголосив про новий пакет фінансової підтримки в межах міжнародної ініціативи PURL, передбачивши виділення ще 100 мільйонів доларів на закупівлю озброєння американського виробництва для України. Про рішення було повідомлено 13 лютого, наголосивши на стратегічному значенні цього кроку для зміцнення обороноздатності української держави в умовах триваючої війни.

Зазначені кошти є складовою ширшого спільного пакета допомоги на загальну суму 500 мільйонів доларів, реалізованого разом із партнерами — Нідерланди, Норвегія та Велика Британія. Така координація між європейськими державами демонструє консолідовану позицію союзників щодо підтримки України та прагнення забезпечити її сучасними засобами оборони.

Міністр оборони Швеції Пол Йонсон наголосив, що системи протиповітряної оборони та боєприпаси мають вирішальне значення для здатності України захищатися від постійних атак Росії. За його словами, спільні дії союзників є сигналом про відданість миру та безпеці в Європі.

Це вже третій внесок Швеції в межах механізму PURL. З урахуванням нового пакета загальна сума шведської підтримки за цією програмою становитиме 435 млн доларів.

Ще п’ятеро українських дітей вдалося повернути з тимчасово окупованих територій та з території Російської Федерації. Про успішне завершення чергової операції повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, повернення стало можливим завдяки злагодженій роботі державних структур, міжнародних партнерів і правозахисних організацій.

Операція відбулася в межах державної ініціативи Bring Kids Back UA, яка спрямована на повернення незаконно депортованих і примусово переміщених українських дітей. Важливу роль у процесі відіграла громадська організація Save Ukraine, що системно допомагає родинам розшукувати та повертати своїх дітей додому.

За словами Лубінця, додому повернулися діти віком від 4 до 15 років. Серед них — семирічний хлопчик, якого під час окупації Херсона російські військові вивезли з місцевого будинку дитини. Його мати тривалий час добивалася повернення сина та звернулася до Офісу омбудсмана по допомогу.

Схожу історію пережили чотирирічний хлопчик і його шестирічна сестра. Їх також вивезли з Херсонського будинку дитини. У депортації вони провели чотири роки та весь цей час були розлучені з матір’ю.

Ще один повернутий — дев’ятирічний хлопчик, який разом із мамою опинився на території Росії. Після смерті жінки від тяжкої хвороби дитину намагався забрати дідусь, однак це не вдалося. Тепер хлопчик возз’єднається зі своїм дядьком.

У застосунку «Резерв+» стартувало бета-тестування розширеної можливості оформлення відстрочки для багатодітних батьків. Про початок випробування оновленого механізму повідомило Міністерство оборони України. Ідеться про вдосконалення цифрової послуги, яка дозволяє подати заявку дистанційно без особистого відвідування територіальних центрів комплектування.

Попередня версія функції передбачала чітке обмеження: скористатися онлайн-відстрочкою могли лише чоловіки, які виховують трьох і більше дітей, народжених в одному шлюбі. Такий підхід не враховував сучасних сімейних обставин, зокрема повторні шлюби або ситуації, коли діти народжені у різних шлюбах, але фактично перебувають на утриманні батька.

Система автоматично перевірятиме інформацію через державні реєстри. Зокрема, здійснюватиметься перевірка наявності заборгованості зі сплати аліментів у Єдиному реєстрі боржників. Якщо борг перевищує суму платежів за три місяці, відстрочка надана не буде.

До участі в бета-тестуванні запрошують батьків, які:виховують трьох або більше дітей віком до 18 років;не мають заборгованості зі сплати аліментів;мають коректні персональні дані в державних реєстрах (ПІБ, дата народження, податковий номер);є батьками дітей, народжених в Україні;не мають чинної оформленої відстрочки.

Після завершення тестового періоду оновлена послуга стане доступною для всіх користувачів застосунку. Оформлення відстрочки відбуватиметься без паперових довідок і заяв — система самостійно перевірятиме підстави через інтеграцію з державними базами даних.

Після подання запиту інформація про надану відстрочку з’являтиметься в електронному військово-обліковому документі протягом кількох годин.

У Дніпропетровській області правоохоронні органи завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальний акт стосовно батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, що функціонував у місті Нікополь. Подружжя підозрюють у грубому порушенні обов’язків із догляду та виховання дітей, які перебували під їхньою опікою. Йдеться не лише про неналежні побутові умови, а й про систематичне психологічне та фізичне насильство.

За даними слідства, протягом майже двох років одинадцятеро дітей віком від 9 до 17 років змушені були жити в атмосфері страху та постійного тиску. Вихованці, які потребували підтримки й турботи, зазнавали принижень, образ і покарань, що мали ознаки жорстокого поводження. Окремі факти стосуються побиттів та навмисного обмеження базових потреб — харчування, належного одягу та медичної допомоги.

Хлопців і дівчат ізолювали один від одного, забороняли їсти за одним столом і спілкуватися. Про знущання стало відомо зі слів двох вихованців, які звернулися до правоохоронців. Ювенальні прокурори та поліція зафіксували умови, що становили загрозу фізичному та психічному здоров’ю дітей.

Діяльність дитячого будинку сімейного типу припинено, а одинадцять вихованців влаштовано у безпечні умови.

Українська держава підтвердила свою участь у черговому раунді тристоронніх переговорів за участі Сполучених Штатів Америки та Російської Федерації, які заплановані на 17–18 лютого у Женеві. Про це поінформував секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров, наголосивши на стратегічній важливості цієї зустрічі для національної безпеки та міжнародної стабільності.

За словами посадовця, підготовка до перемовин уже перейшла в активну фазу. Українська делегація сформована з урахуванням ключових напрямів переговорного процесу — безпекового, політичного та гуманітарного. До складу увійшли представники дипломатичного корпусу, оборонного сектору та фахівці з міжнародного права, що дозволить комплексно підходити до обговорення складних питань.

До делегації, окрім самого Умєрова, увійдуть начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов, військовий представник Андрій Гнатов, голова парламентської фракції Давид Арахамія, постійний представник України при ООН Сергій Кислиця та представник воєнної розвідки Вадим Скібіцький.

Секретар РНБО підкреслив, що команда сформована з урахуванням військової, політичної та безпекової складових, що дозволить комплексно підходити до обговорення питань порядку денного. За його словами, робота делегації відбуватиметься в межах чітко визначених президентом рамок і стратегічних орієнтирів.

Умєров зазначив, що головна мета України залишається незмінною — досягнення стійкого та тривалого миру з гарантіями безпеки. Він додав, що майбутні переговори вимагатимуть серйозної підготовки та відповідальності, адже від їхніх результатів залежатиме подальший розвиток безпекової ситуації в регіоні та перспективи політичного врегулювання.

4 Чорна п’ятниця 13 лютого — дата, що викликає занепокоєння у багатьох людей у різних країнах світу. Страх перед поєднанням п’ятниці та числа 13 має навіть наукову назву — параскевидекатріафобія. Це поняття об’єднує історичні події, релігійні вірування та народні міфи, які протягом століть формували образ «нещасливого» дня.

Релігійні витоки страху

Лютий додає дню особливої енергетичної важкості, оскільки це час лютих морозів і перелому зими. Народні прикмети радять бути обережними: не дивитися довго у дзеркало, особливо перед виходом з дому, щоб не витягнути позитивну енергію; не брати і не давати гроші в борг, щоб не передати або не отримати чужу фінансову удачу; господині раніше розсипали дрібку солі біля порога, аби захистити оселю від зимових злих духів; важливі справи — від зміни зачіски до підписання документів — краще відкласти, адже справи, розпочаті в чорну п’ятницю, можуть не прорости.

Незважаючи на містичний ореол, психологи радять сприймати п’ятницю 13-го як звичайний день. Лютневу чорну п’ятницю можна використати для домашнього затишку, планування весняних справ і розвитку позитивного мислення, яке є найкращим оберігом від будь-яких прикмет.

Речник Міністерство закордонних справ України Георгій Тихий окреслив офіційну позицію держави стосовно мирних переговорів та відреагував на інформацію у медіа про нібито встановлені Сполученими Штатами терміни для підписання можливих домовленостей. За його словами, Україна не орієнтується на штучно створені часові рамки, а зосереджується на досягненні справедливого й стійкого результату.

Чутки про «дедлайни» та реальна позиція Києва

Речник підкреслив, що Україна вже зараз готова до конкретних кроків для припинення вогню та руху до завершення війни. Втім, головною перешкодою залишається позиція Росії. «Проблема не в Україні — проблема в Росії. Відповідно, ми говоримо про тиск саме на Росію», — додав він.

У МЗС висловили вдячність американській стороні за мирні ініціативи. Георгій Тихий відзначив роль президента Трампа, Білого дому та Держдепартаменту, згадавши важливі кроки, зроблені минулого року: запровадження нових санкцій і стимулювання збільшення оборонних видатків країн НАТО.

Водночас Тихий зауважив, що попри ці зусилля, міжнародна спільнота має справу з дуже незговірливою стороною, яка продовжує терор та агресію. Раніше у західних медіа з’являлися публікації про те, що нова адміністрація США нібито вимагає від сторін конфлікту досягти мирних домовленостей у стислі терміни, погрожуючи зменшенням підтримки або посиленням санкцій.