Україна

Інтернет-магазин нумізматичної продукції, що працює під егідою Національний банк України, тимчасово призупинив роботу внаслідок кібератаки на компанію-підрядника, яка забезпечувала технічне обслуговування платформи. Про інцидент повідомила пресслужба регулятора 19 лютого, наголосивши на необхідності вжиття оперативних заходів безпеки для захисту даних користувачів.

За попередньою інформацією, внаслідок кібервтручання міг відбутися потенційний несанкціонований доступ до персональних відомостей клієнтів онлайн-магазину. Йдеться про базову контактну інформацію: ім’я та прізвище, номер телефону, адресу електронної пошти, а також адресу доставки нумізматичної продукції. Водночас у НБУ підкреслили, що фінансові реквізити користувачів не зберігалися на ресурсах магазину, а отже ризик компрометації платіжних даних мінімізований.

Водночас у Нацбанку наголосили, що фінансові дані клієнтів залишаються захищеними. Зокрема, реквізити платіжних карток та інша конфіденційна інформація, пов’язана з банківськими операціями, не були скомпрометовані.

У НБУ підкреслили, що внутрішні системи захисту даних та інформаційні ресурси банку працюють у штатному режимі. Наразі фахівці з’ясовують обставини кібератаки та оцінюють можливі наслідки інциденту. Регулятор спільно з постачальником послуг працює над відновленням роботи інтернет-магазину та усуненням наслідків атаки.

19 лютого пресслужба Апарат Верховної Ради України оприлюднила офіційне роз’яснення щодо випадків захворювання серед народних депутатів і працівників Апарату. У повідомленні наголошено, що зафіксовані недуги не мають жодного зв’язку з харчуванням у парламентській їдальні, як це раніше припускалося в інформаційному просторі.

За результатами епідеміологічного розслідування, проведеного фахівцями Центр превентивної медицини Державного управління справами, у всіх осіб, які здали лабораторні аналізи, методом ПЛР було виявлено однаковий збудник — норовірус. Це свідчить про єдине джерело інфікування та виключає версію масового харчового отруєння.

Після повідомлень про захворювання були проведені комплексні перевірки: інспектували їдальню, її персонал, документи, харчові продукти та процес приготування їжі, а також якість питної води та води для приготування страв.

Апаратом ВР уже вжито додаткових заходів для недопущення поширення інфекції серед депутатів та співробітників.

19 лютого Юлія Свириденко поінформувала про оновлення підходів до забезпечення тимчасовим житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Йдеться про спрощення механізму, який дозволяє організаціям, що надають прихисток переселенцям, орендувати державне та комунальне майно на більш доступних і зрозумілих умовах. Це рішення покликане пришвидшити процес розміщення людей, які були змушені залишити свої домівки через війну, та зменшити бюрократичні бар’єри для громад і благодійних структур.

Оновлений порядок оренди передбачає гнучкіші процедури погодження та укладення договорів. Раніше тривалі адміністративні етапи та складні вимоги до документації часто ставали перешкодою для оперативного облаштування приміщень під житло. Тепер організації отримують можливість швидше оформлювати право користування об’єктами державної або комунальної власності, що особливо важливо в умовах постійної потреби у додаткових місцях для проживання.

Державні та комунальні установи у сферах освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури й спорту та соціального захисту можуть орендувати майно для розміщення ВПО без аукціону — за 1 гривню на рік за кожен об’єкт. Господарські товариства з державною часткою понад 50% можуть передавати свою нерухомість для проживання ВПО на період воєнного стану та ще шість місяців після його завершення — також за 1 гривню на рік.

Свириденко підкреслила, що ці умови спрощують доступ до вільних гуртожитків, санаторіїв, тренувальних баз та інших приміщень, дозволяючи громадам швидше облаштовувати тимчасове житло для людей, які змушені були покинути свої домівки через війну.

18 лютого Міністерство охорони здоров’я України поінформувало про рішення Кабінет Міністрів України щодо утворення Національної комісії з питань психічного здоров’я та затвердження її Статуту. Ідеться про формування постійно діючого колегіального органу, який працюватиме в системі урядового управління та відповідатиме за стратегічну узгодженість дій у цій сфері.

Основною метою новоствореної комісії визначено координацію державної політики у сфері психічного здоров’я, налагодження міжвідомчої взаємодії та впровадження єдиних підходів до організації допомоги. Особлива увага приділятиметься інтеграції послуг із психічного здоров’я в загальну систему медичної допомоги, а також розширенню доступу громадян до якісної психологічної та психіатричної підтримки.

До складу Нацкомісії увійдуть 24 члени. Більшість працюватимуть на постійній основі, інші представлятимуть ключові органи державної влади. Персональний склад затверджуватиме уряд.

Серед основних завдань комісії — розвиток професійних стандартів і підвищення якості послуг у сфері психічного здоров’я. Зокрема, йдеться про ведення Державного реєстру саморегульованих організацій у цій сфері та Реєстру надавачів послуг із психічного здоров’я.

У МОЗ наголошують, що створення Нацкомісії є важливим кроком до системного та узгодженого розвитку галузі. Наступним етапом стане проведення відкритого конкурсного відбору членів комісії та надання їй повноважень для координації політики, а також подальше впровадження системи сертифікації фахівців.

За даними відомства, у 2025 році базову психологічну підтримку на рівні первинної медичної допомоги отримали близько 276 тисяч пацієнтів. Центри ментального здоров’я надали спеціалізовану допомогу понад 124 тисячам осіб, а психіатричну стаціонарну допомогу — більш ніж 205 тисячам пацієнтів. Нині в Україні функціонує 196 центрів ментального здоров’я.

Правоохоронні органи України у взаємодії з партнерами з Польща та Молдова реалізували комплексну антинаркотичну спецоперацію під умовною назвою «Рубікон». Про результати 19 лютого поінформувала Національна поліція України. За підсумками багатомісячної роботи було викрито чотири організовані злочинні групи та окрему злочинну організацію, діяльність яких була зосереджена на виготовленні й розповсюдженні небезпечних синтетичних психостимуляторів.

У поле зору правоохоронців потрапили зловмисники, що налагодили повний цикл незаконного бізнесу — від закупівлі прекурсорів і виробництва до логістики та збуту заборонених речовин. Йдеться про синтетичні катинони, зокрема alpha-PVP, а також амфетамін і метамфетамін. Підпільні лабораторії функціонували з дотриманням суворої конспірації: використовувалися орендовані приміщення, зашифровані канали зв’язку та чіткий розподіл ролей між учасниками.

За даними слідства, зловмисники вибудували повний цикл незаконного виробництва: від контрабандного ввезення прекурсорів з країн ЄС до синтезу наркотиків і їх реалізації кінцевим споживачам. Дві транснаціональні групи координували виготовлення та збут психотропів у Польщі, а також налагодили наркотрафік до України та Молдови. Ще одна міжнародна структура забезпечувала постачання прекурсорів до підпільних лабораторій у цих країнах.

На території України діяла розгалужена мережа нарколабораторій, що охоплювала майже всі регіони. Кожна спеціалізувалася на виробництві окремого виду наркотиків. Сукупна потужність інфраструктури перевищувала 700 кілограмів наркотичної продукції щомісяця, а орієнтовний прибуток сягав понад 400 млн гривень.

Для зберігання «товару» зловмисники облаштували понад 70 складів. Збут здійснювали через маркетплейси, форуми, закриті чати та канали в месенджерах. Розрахунки проводили через криптогаманці, а доставку — через логістичні компанії, а також шляхом так званих «закладок» і «мастеркладів».

Правоохоронці провели понад 500 обшуків у Києві та 20 областях України. Було ліквідовано 34 нарколабораторії та 74 склади.

За результатами обшуків вилучено:

220 кг alpha-PVP

156 кг амфетаміну

17,6 кг мефедрону

7 кг метамфетаміну

47 кг канабісу

7 тисяч пігулок MDMA

46,6 кг та 284 літри фенілнітропропену

понад 20 тонн прекурсорів

Крім того, вилучено 41 автомобіль, готівку в національній та іноземній валюті на суму понад 10 млн гривень, арештовано віртуальні активи на 45 тисяч доларів, а також зброю, набої, лабораторне обладнання, мобільні телефони та чорнову документацію.

Загальний обсяг вилучених наркотиків перевищує 27 млн доз. За оцінками, їхня вартість на «чорному» ринку становить близько 400 млн гривень.

Паралельно правоохоронці Польщі та Молдови провели синхронну фазу операції. У Польщі затримано шістьох осіб, причетних до діяльності лабораторій, у Молдові — кур’єра, який намагався перевезти через кордон наркотики українського виробництва.

Загалом в Україні затримано 97 осіб. Підозри оголошено 123 фігурантам за низкою статей Кримінального кодексу. Учасникам злочинних угруповань загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Українські компанії вперше долучилися до участі в оборонних конкурсах, що проводяться в інтересах НАТО, відкривши нову сторінку у взаємодії між національним оборонно-промисловим комплексом та міжнародними партнерами. Йдеться про проєкти у сфері безпілотних літальних апаратів, цифрових систем моніторингу, а також технологічні рішення, спрямовані на підвищення рівня безпеки цивільного населення в умовах сучасних загроз.

Інформацію про цей крок озвучив директор з програм Центр НАТО–Україна полковник Валерій Вишнівський. За його словами, участь українських розробників у таких конкурсах свідчить про визнання їхнього технологічного потенціалу та здатності відповідати стандартам Альянсу. Це не лише можливість презентувати власні інновації, а й шанс інтегруватися у спільні науково-дослідні програми та оборонні ініціативи.

За його словами, вперше в історії українські компанії були залучені до контрактних відносин з Об’єднане командування НАТО з питань трансформації для проведення спільних досліджень в інтересах України та Альянсу.

Вишнівський наголосив, що це відкриває новий етап співпраці між Києвом і Північноатлантичним альянсом. Зокрема, у 2026 році заплановано фінансування досліджень, спрямованих на розвиток безпілотних систем та впровадження штучного інтелекту в процеси ухвалення рішень командирами підрозділів.

Крім того, починаючи з цього року, низка проєктів JATEC — спільного центру НАТО–Україна з аналізу, підготовки та освіти — фінансуватиметься в межах Комплексного пакета допомоги Україні (CAP TF).

За словами полковника, фактично Україна вже долучається до системи колективної безпеки Альянсу, навіть не будучи його повноправним членом.

Минулої доби на лінії фронту зафіксовано 237 бойових зіткнень між українськими підрозділами та російськими військами. Про це 19 лютого поінформував Генеральний штаб Збройних сил України. Така інтенсивність бойових дій свідчить про збереження високої напруги на всіх ключових напрямках та постійні спроби противника прорвати українську оборону.

За інформацією військових, противник продовжує застосовувати комбіновану тактику, поєднуючи штурмові дії малих піхотних груп із масованою підтримкою артилерії та безпілотників. Основні зусилля ворог зосереджує на ділянках, де намагається покращити своє тактичне положення, водночас українські захисники впевнено утримують рубежі та завдають втрат наступальним підрозділам.

У Генштабі зазначили, що ворог завдав одного ракетного удару із застосуванням однієї ракети та 88 авіаударів, скинувши 270 керованих авіабомб. Крім цього, російські війська застосували 4524 дрони-камікадзе та здійснили 2769 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів, зокрема 127 — із реактивних систем залпового вогню.

Авіаудари були завдані поблизу низки населених пунктів, серед яких Орестополь, Покровське, Підгаврилівка, Верхня Терса, Сергіївка, Гуляйпільське, Воздвижівка, Копані, Терсянка, Оріхів, Зірниця та Барвинівка.

Найбільша інтенсивність бойових дій зафіксована на кількох напрямках. Зокрема, на Гуляйпільському напрямку відбулося 49 атак противника. На Покровському напрямку українські військові зупинили 42 штурмові дії армії РФ. На Костянтинівському напрямку зафіксовано 22 атаки.

Активні бойові дії тривали також на Краматорському, Лиманському, Слов’янському, Куп’янському, Південно-Слобожанському та інших напрямках. Водночас на Придніпровському напрямку боєзіткнень не зафіксовано.

На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань російської армії не виявлено.

Під час багатосторонніх консультацій у Женеві за участю делегацій України, Сполучених Штатів та Росії вдалося просунутися вперед у питанні створення механізму потенційного припинення вогню. Про це повідомили міжнародні медіа з посиланням на обізнані джерела, які стежать за перебігом перемовин. Хоча остаточних домовленостей ще не зафіксовано, сам факт прогресу свідчить про наявність точок дотику, необхідних для подальшої роботи.

За словами джерел, політичний вимір діалогу залишався складним і напруженим. Представники сторін обмінювалися жорсткими позиціями, намагаючись відстояти національні інтереси та стратегічні пріоритети. Дискусії торкалися не лише безпекових гарантій, а й ширшого спектра питань, пов’язаних із довгостроковою стабільністю в регіоні. Учасники переговорів усвідомлюють, що будь-яке рішення має враховувати як військову ситуацію на місцях, так і політичні реалії.

Як зазначається у публікації, військовий формат відбувався під координацією спецпредставників президента США Дональд Трамп — Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Переговори очолювали міністр армії США Ден Дрісколл та командувач Європейського командування США генерал Алекс Грінкевич.

Одним із ключових завдань військової частини переговорів було узгодження базових умов, які згодом ляжуть в основу політичних домовленостей. Йдеться, зокрема, про практичні параметри припинення вогню та визначення того, які дії вважатимуться його порушенням.

Джерело зазначило, що у цьому напрямку вдалося досягти певного розуміння між сторонами. Водночас остаточні рішення мають ухвалити політичні лідери.

Очікується, що наступний раунд переговорів може відбутися вже в найближчі кілька тижнів.

Після серії вимушених скасувань концертів український співак MÉLOVIN виступив із публічним зверненням до своїх шанувальників та партнерів. Артист наголосив, що рішення згорнути заплановані виступи в кількох містах було непростим, однак продиктоване насамперед турботою про безпеку людей, які приходять на його концерти. За словами виконавця, команда отримала тривожні сигнали щодо можливих провокацій, що могли поставити під загрозу як глядачів, так і учасників туру.

Першим було скасовано концерт у Рівному, після чого організатори оголосили про відміну заходів у Луцьку та Житомирі. У повідомленнях зазначалося, що інформація про потенційні інциденти надходила з різних джерел, а ризики зростали напередодні подій. Саме тому менеджмент артиста ухвалив рішення переглянути гастрольний графік і тимчасово призупинити виступи в цих містах.

У своєму Telegram-каналі MÉLOVIN зізнався, що йому прикро залишати слухачів без концертів, однак безпека людей є пріоритетом.

«До цього я проводив кожний концерт, коли під залами стояли 30 людей ультраправої молоді в масках із транспарантами, яких привезли по замовленню на маршрутках, із сумнівними наративами, що перекреслюють війну за свободу та цілісність народу. Це не вперше. Певно, і не востаннє. Я — головне зло для невігласів. Але мені абсолютно неприйнятні погрози завдати кривди кожному, хто залишиться на моєму концерті у залі. Погрози людям у XXI столітті — неприпустимі», — написав артист.

За словами організаторів, вони не могли ігнорувати попередження про можливі інциденти. «Оцінивши всю інформацію, ми прийняли рішення скасувати концерти в деяких містах, а в інших — намагатися провести. Ми не можемо ігнорувати ці попередження», — пояснили вони телеграм-каналу музичного оглядача.

17 лютого перед концертом у Луцьку зібралися кілька десятків людей із плакатом «Не за гей-шлюби воюють герої». На місце події викликали поліцію, однак з огляду на ситуацію виступ було скасовано.

Сам співак наголосив, що шкодує про вимушене повернення додому та втрату можливості подарувати фанатам музику й емоції, однак вважає, що життя і безпека людей — понад усе.

Радник міністра цифрової трансформації України та військовий фахівець у сфері радіотехнологій Сергій Бескрестнов, відомий за позивним «Флеш», виступив із ініціативою переглянути правила продажу SIM-карт в Україні. Про це він повідомив у своєму каналі в Telegram 18 лютого. Причиною такого кроку стала нова тактика російських військових, які почали активно використовувати мобільні мережі для керування ударними безпілотниками.

За словами Бескрестнова, противник застосовує технологію керування FPV-дронами через мобільну мережу стандарту LTE. Схема виглядає так: ударний безпілотник типу «шахед» транспортує компактний FPV-дрон до визначеної точки, після чого скидає його в зоні стабільного покриття мобільного зв’язку. Далі оператор, перебуваючи навіть на території Росії, може підключитися до дрона через українську SIM-карту та здійснювати дистанційне керування в режимі реального часу.

«Противник придумав найпростіший спосіб управління FPV… Вони доставляють дрони в місця зі стабільним зв’язком і там їх активують. Час польоту – буквально хвилини», – зазначив він.

Бескрестнов наголосив, що одним із можливих рішень є продаж SIM-карт виключно за паспортами з обмеженням кількості на одну особу. Для цього необхідні зміни до законодавства та голосування у Верховна Рада України.

Водночас він визнав, що такий крок не стане повністю ефективним: навіть у РФ, де SIM-карти продаються за паспортами, їх можна придбати через посередників. Проте це дозволить зменшити масштаби неконтрольованого обігу карток.

Серед інших варіантів радник назвав тимчасове обмеження або відключення послуг передачі мобільних даних у певних регіонах, однак підкреслив, що такі заходи є болючими для цивільного населення та економіки.