Україна

Правоохоронні органи України у взаємодії з партнерами з Польща та Молдова реалізували комплексну антинаркотичну спецоперацію під умовною назвою «Рубікон». Про результати 19 лютого поінформувала Національна поліція України. За підсумками багатомісячної роботи було викрито чотири організовані злочинні групи та окрему злочинну організацію, діяльність яких була зосереджена на виготовленні й розповсюдженні небезпечних синтетичних психостимуляторів.

У поле зору правоохоронців потрапили зловмисники, що налагодили повний цикл незаконного бізнесу — від закупівлі прекурсорів і виробництва до логістики та збуту заборонених речовин. Йдеться про синтетичні катинони, зокрема alpha-PVP, а також амфетамін і метамфетамін. Підпільні лабораторії функціонували з дотриманням суворої конспірації: використовувалися орендовані приміщення, зашифровані канали зв’язку та чіткий розподіл ролей між учасниками.

За даними слідства, зловмисники вибудували повний цикл незаконного виробництва: від контрабандного ввезення прекурсорів з країн ЄС до синтезу наркотиків і їх реалізації кінцевим споживачам. Дві транснаціональні групи координували виготовлення та збут психотропів у Польщі, а також налагодили наркотрафік до України та Молдови. Ще одна міжнародна структура забезпечувала постачання прекурсорів до підпільних лабораторій у цих країнах.

На території України діяла розгалужена мережа нарколабораторій, що охоплювала майже всі регіони. Кожна спеціалізувалася на виробництві окремого виду наркотиків. Сукупна потужність інфраструктури перевищувала 700 кілограмів наркотичної продукції щомісяця, а орієнтовний прибуток сягав понад 400 млн гривень.

Для зберігання «товару» зловмисники облаштували понад 70 складів. Збут здійснювали через маркетплейси, форуми, закриті чати та канали в месенджерах. Розрахунки проводили через криптогаманці, а доставку — через логістичні компанії, а також шляхом так званих «закладок» і «мастеркладів».

Правоохоронці провели понад 500 обшуків у Києві та 20 областях України. Було ліквідовано 34 нарколабораторії та 74 склади.

За результатами обшуків вилучено:

220 кг alpha-PVP

156 кг амфетаміну

17,6 кг мефедрону

7 кг метамфетаміну

47 кг канабісу

7 тисяч пігулок MDMA

46,6 кг та 284 літри фенілнітропропену

понад 20 тонн прекурсорів

Крім того, вилучено 41 автомобіль, готівку в національній та іноземній валюті на суму понад 10 млн гривень, арештовано віртуальні активи на 45 тисяч доларів, а також зброю, набої, лабораторне обладнання, мобільні телефони та чорнову документацію.

Загальний обсяг вилучених наркотиків перевищує 27 млн доз. За оцінками, їхня вартість на «чорному» ринку становить близько 400 млн гривень.

Паралельно правоохоронці Польщі та Молдови провели синхронну фазу операції. У Польщі затримано шістьох осіб, причетних до діяльності лабораторій, у Молдові — кур’єра, який намагався перевезти через кордон наркотики українського виробництва.

Загалом в Україні затримано 97 осіб. Підозри оголошено 123 фігурантам за низкою статей Кримінального кодексу. Учасникам злочинних угруповань загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Українські компанії вперше долучилися до участі в оборонних конкурсах, що проводяться в інтересах НАТО, відкривши нову сторінку у взаємодії між національним оборонно-промисловим комплексом та міжнародними партнерами. Йдеться про проєкти у сфері безпілотних літальних апаратів, цифрових систем моніторингу, а також технологічні рішення, спрямовані на підвищення рівня безпеки цивільного населення в умовах сучасних загроз.

Інформацію про цей крок озвучив директор з програм Центр НАТО–Україна полковник Валерій Вишнівський. За його словами, участь українських розробників у таких конкурсах свідчить про визнання їхнього технологічного потенціалу та здатності відповідати стандартам Альянсу. Це не лише можливість презентувати власні інновації, а й шанс інтегруватися у спільні науково-дослідні програми та оборонні ініціативи.

За його словами, вперше в історії українські компанії були залучені до контрактних відносин з Об’єднане командування НАТО з питань трансформації для проведення спільних досліджень в інтересах України та Альянсу.

Вишнівський наголосив, що це відкриває новий етап співпраці між Києвом і Північноатлантичним альянсом. Зокрема, у 2026 році заплановано фінансування досліджень, спрямованих на розвиток безпілотних систем та впровадження штучного інтелекту в процеси ухвалення рішень командирами підрозділів.

Крім того, починаючи з цього року, низка проєктів JATEC — спільного центру НАТО–Україна з аналізу, підготовки та освіти — фінансуватиметься в межах Комплексного пакета допомоги Україні (CAP TF).

За словами полковника, фактично Україна вже долучається до системи колективної безпеки Альянсу, навіть не будучи його повноправним членом.

Минулої доби на лінії фронту зафіксовано 237 бойових зіткнень між українськими підрозділами та російськими військами. Про це 19 лютого поінформував Генеральний штаб Збройних сил України. Така інтенсивність бойових дій свідчить про збереження високої напруги на всіх ключових напрямках та постійні спроби противника прорвати українську оборону.

За інформацією військових, противник продовжує застосовувати комбіновану тактику, поєднуючи штурмові дії малих піхотних груп із масованою підтримкою артилерії та безпілотників. Основні зусилля ворог зосереджує на ділянках, де намагається покращити своє тактичне положення, водночас українські захисники впевнено утримують рубежі та завдають втрат наступальним підрозділам.

У Генштабі зазначили, що ворог завдав одного ракетного удару із застосуванням однієї ракети та 88 авіаударів, скинувши 270 керованих авіабомб. Крім цього, російські війська застосували 4524 дрони-камікадзе та здійснили 2769 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів, зокрема 127 — із реактивних систем залпового вогню.

Авіаудари були завдані поблизу низки населених пунктів, серед яких Орестополь, Покровське, Підгаврилівка, Верхня Терса, Сергіївка, Гуляйпільське, Воздвижівка, Копані, Терсянка, Оріхів, Зірниця та Барвинівка.

Найбільша інтенсивність бойових дій зафіксована на кількох напрямках. Зокрема, на Гуляйпільському напрямку відбулося 49 атак противника. На Покровському напрямку українські військові зупинили 42 штурмові дії армії РФ. На Костянтинівському напрямку зафіксовано 22 атаки.

Активні бойові дії тривали також на Краматорському, Лиманському, Слов’янському, Куп’янському, Південно-Слобожанському та інших напрямках. Водночас на Придніпровському напрямку боєзіткнень не зафіксовано.

На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань російської армії не виявлено.

Під час багатосторонніх консультацій у Женеві за участю делегацій України, Сполучених Штатів та Росії вдалося просунутися вперед у питанні створення механізму потенційного припинення вогню. Про це повідомили міжнародні медіа з посиланням на обізнані джерела, які стежать за перебігом перемовин. Хоча остаточних домовленостей ще не зафіксовано, сам факт прогресу свідчить про наявність точок дотику, необхідних для подальшої роботи.

За словами джерел, політичний вимір діалогу залишався складним і напруженим. Представники сторін обмінювалися жорсткими позиціями, намагаючись відстояти національні інтереси та стратегічні пріоритети. Дискусії торкалися не лише безпекових гарантій, а й ширшого спектра питань, пов’язаних із довгостроковою стабільністю в регіоні. Учасники переговорів усвідомлюють, що будь-яке рішення має враховувати як військову ситуацію на місцях, так і політичні реалії.

Як зазначається у публікації, військовий формат відбувався під координацією спецпредставників президента США Дональд Трамп — Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Переговори очолювали міністр армії США Ден Дрісколл та командувач Європейського командування США генерал Алекс Грінкевич.

Одним із ключових завдань військової частини переговорів було узгодження базових умов, які згодом ляжуть в основу політичних домовленостей. Йдеться, зокрема, про практичні параметри припинення вогню та визначення того, які дії вважатимуться його порушенням.

Джерело зазначило, що у цьому напрямку вдалося досягти певного розуміння між сторонами. Водночас остаточні рішення мають ухвалити політичні лідери.

Очікується, що наступний раунд переговорів може відбутися вже в найближчі кілька тижнів.

Після серії вимушених скасувань концертів український співак MÉLOVIN виступив із публічним зверненням до своїх шанувальників та партнерів. Артист наголосив, що рішення згорнути заплановані виступи в кількох містах було непростим, однак продиктоване насамперед турботою про безпеку людей, які приходять на його концерти. За словами виконавця, команда отримала тривожні сигнали щодо можливих провокацій, що могли поставити під загрозу як глядачів, так і учасників туру.

Першим було скасовано концерт у Рівному, після чого організатори оголосили про відміну заходів у Луцьку та Житомирі. У повідомленнях зазначалося, що інформація про потенційні інциденти надходила з різних джерел, а ризики зростали напередодні подій. Саме тому менеджмент артиста ухвалив рішення переглянути гастрольний графік і тимчасово призупинити виступи в цих містах.

У своєму Telegram-каналі MÉLOVIN зізнався, що йому прикро залишати слухачів без концертів, однак безпека людей є пріоритетом.

«До цього я проводив кожний концерт, коли під залами стояли 30 людей ультраправої молоді в масках із транспарантами, яких привезли по замовленню на маршрутках, із сумнівними наративами, що перекреслюють війну за свободу та цілісність народу. Це не вперше. Певно, і не востаннє. Я — головне зло для невігласів. Але мені абсолютно неприйнятні погрози завдати кривди кожному, хто залишиться на моєму концерті у залі. Погрози людям у XXI столітті — неприпустимі», — написав артист.

За словами організаторів, вони не могли ігнорувати попередження про можливі інциденти. «Оцінивши всю інформацію, ми прийняли рішення скасувати концерти в деяких містах, а в інших — намагатися провести. Ми не можемо ігнорувати ці попередження», — пояснили вони телеграм-каналу музичного оглядача.

17 лютого перед концертом у Луцьку зібралися кілька десятків людей із плакатом «Не за гей-шлюби воюють герої». На місце події викликали поліцію, однак з огляду на ситуацію виступ було скасовано.

Сам співак наголосив, що шкодує про вимушене повернення додому та втрату можливості подарувати фанатам музику й емоції, однак вважає, що життя і безпека людей — понад усе.

Радник міністра цифрової трансформації України та військовий фахівець у сфері радіотехнологій Сергій Бескрестнов, відомий за позивним «Флеш», виступив із ініціативою переглянути правила продажу SIM-карт в Україні. Про це він повідомив у своєму каналі в Telegram 18 лютого. Причиною такого кроку стала нова тактика російських військових, які почали активно використовувати мобільні мережі для керування ударними безпілотниками.

За словами Бескрестнова, противник застосовує технологію керування FPV-дронами через мобільну мережу стандарту LTE. Схема виглядає так: ударний безпілотник типу «шахед» транспортує компактний FPV-дрон до визначеної точки, після чого скидає його в зоні стабільного покриття мобільного зв’язку. Далі оператор, перебуваючи навіть на території Росії, може підключитися до дрона через українську SIM-карту та здійснювати дистанційне керування в режимі реального часу.

«Противник придумав найпростіший спосіб управління FPV… Вони доставляють дрони в місця зі стабільним зв’язком і там їх активують. Час польоту – буквально хвилини», – зазначив він.

Бескрестнов наголосив, що одним із можливих рішень є продаж SIM-карт виключно за паспортами з обмеженням кількості на одну особу. Для цього необхідні зміни до законодавства та голосування у Верховна Рада України.

Водночас він визнав, що такий крок не стане повністю ефективним: навіть у РФ, де SIM-карти продаються за паспортами, їх можна придбати через посередників. Проте це дозволить зменшити масштаби неконтрольованого обігу карток.

Серед інших варіантів радник назвав тимчасове обмеження або відключення послуг передачі мобільних даних у певних регіонах, однак підкреслив, що такі заходи є болючими для цивільного населення та економіки.

У швейцарській Женева відбулися тристоронні переговори за участю представників України, Сполучених Штатів Америки та Росії. Зустріч стала черговим етапом дипломатичних зусиль, спрямованих на обговорення безпекових питань і пошук шляхів зниження напруженості. Про завершення перемовин повідомила речниця секретаря Рада національної безпеки і оборони України Діана Давітян, інформацію поширило агентство Інтерфакс-Україна.

За наданими даними, зустріч тривала близько двох годин. Переговори проходили у форматі двох окремих робочих груп, які паралельно опрацьовували порядок денний та узгоджували позиції сторін. Після завершення роботи обох груп учасники підбили попередні підсумки та окреслили подальші кроки дипломатичної взаємодії.

Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин зазначив, що українська делегація доповідає про результати переговорів главі держави Володимир Зеленський. За його словами, «там поки немає драматичних деталей, конкретні речі доповідають».

Зі свого боку керівник російської делегації Володимир Мединський заявив російським ЗМІ, що переговори були «важкими, але діловими». Він уточнив, що перемовини тривали два дні — напередодні у різних форматах, а також близько двох годин у середу.

«Переговори тривали два дні: дуже довго вчора у різних форматах, ще сьогодні біля двох годин», — сказав Мединський, відмовившись відповідати на подальші запитання журналістів.

За його словами, наступний раунд переговорів може відбутися «найближчим часом».

Фінляндія планує збільшити обсяг гуманітарної допомоги Україні до 22 млн євро, підтвердила заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк після переговорів із прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо в Гельсінкі. У лютому фінський уряд має намір додатково передати Україні 52 генератори, що допоможе забезпечити критично важливу інфраструктуру в умовах бойових дій та енергетичних викликів.

Кондратюк підкреслила, що Фінляндія вже виділила 13,2 млн євро на будівництво перших із 10 тисяч запланованих укриттів для цивільного населення, що створює реальні умови безпеки для українців, які постраждали від війни. Вона висловила вдячність Фінляндії за активну роль у міжнародній «Коаліції укриттів цивільного захисту», а також за надання 32 пакетів військової допомоги на загальну суму 3,5 млрд євро, що суттєво зміцнює обороноздатність України.

Під час зустрічі обговорювали також питання європейської інтеграції України, продовження військової допомоги, посилення санкцій проти РФ та досягнення справедливого миру. Кондратюк попросила Фінляндію розглянути додаткове фінансування у межах програми НАТО PURL і спільне військове виробництво з використанням інструменту ЄС SAFE.

Прем’єр-міністр Фінляндії Орпо пообіцяв продовжити військову підтримку України, сприяти прискореному вступу України до ЄС, підтримати 20-й пакет санкцій ЄС проти РФ та відстоювати подальше посилення санкцій. Сторони також обговорили поглиблення співпраці у межах розширеного партнерства України з коаліцією Об’єднаних експедиційних сил (JEF) та участь Сил оборони України у спільних навчаннях.

Російські війська почали застосовувати ударні безпілотники типу «Шахед» як платформи для транспортування FPV-дронів, що свідчить про зміну тактики використання повітряних засобів ураження. 17 лютого радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш», повідомив про перші зафіксовані випадки такого застосування. Він оприлюднив відеоматеріали, на яких видно момент відокремлення меншого дрона від безпілотника типу «Шахед» під час польоту.

Раніше можливість використання ударних дронів як носіїв для додаткових безпілотних апаратів розглядалася лише як теоретичний сценарій. Експерти попереджали, що така модернізація може значно ускладнити систему протиповітряної оборони, адже фактично йдеться про багаторівневу атаку: великий дрон виконує функцію транспорту, а після досягнення визначеної точки запускає FPV-апарат для точкового ураження цілі. Тепер ця концепція отримала практичне підтвердження.

«Нещодавно я написав, що заводське кріплення для перенесення ФПВ на “Молнії” та “Гербері” є поганим знаком. Сьогодні маю перше відеопідтвердження перенесення ФПВ на “Шахеді”. Вже знаю, що “Шахед” переносить два FPV», — зазначив він.

За словами радника, нова тактика може значно ускладнити протидію ворожим безпілотникам. Використання ударного дрона як «носія» дозволяє доставити FPV ближче до цілі та запускати їх уже безпосередньо в зоні ураження.

Бескрестнов закликав підрозділи, зокрема екіпажі зенітних дронів, врахувати нові ризики під час виконання бойових завдань.

«Я прошу всі підрозділи ЗСУ взяти інформацію про нові ризики до відома», — наголосив він.

Експерти зазначають, що поєднання ударних безпілотників із FPV-дронами свідчить про пошук противником нових способів підвищення ефективності атак та обходу української протиповітряної оборони.

За даними джерел, наближених до владних структур, в Офісі Президента ініційовано проведення закритого соціологічного дослідження, присвяченого оцінці суспільних настроїв напередодні майбутніх президентських виборів. Йдеться про внутрішнє опитування, результати якого не планують оприлюднювати для широкої аудиторії, а використовуватимуть винятково для стратегічного планування.

Основна мета дослідження — визначити рівень довіри до чинної влади, потенційні електоральні ризики та запити різних соціальних груп. Соціологи, залучені до проєкту, аналізують не лише загальний рейтинг можливих кандидатів, а й глибинні мотиви виборців: очікування щодо економічної політики, безпекових рішень, боротьби з корупцією та темпів відновлення країни.

“За даними опитування, 81% респондентів готові проголосувати за того кандидата на пост президента, який зупинить мобілізацію та оголосить демобілізацію. Питання мобілізації/демобілізації випередило питання миру/перемир’я, корупції, зростання економіки/зарплат та соціальних гарантій” – зазначає джерело.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що під час зустрічі на полях Мюнхенської конференції з безпеки Президент України Володимир Зеленський та держсекретар США Марк Рубіо обговорювали “питання 30-ти денного енергетичного перемир’я та проведення виборів в Україні”.