4.1 C
Kyiv

Україна

Олександра Кучеренко натякнула на нові стосунки після розлучення з Дмитром Комаровим

Колишня дружина відомого українського журналіста Дмитра Комарова, модель та телеведуча Олександра Кучеренко, привернула увагу своїх підписників, натякаючи на можливі нові стосунки після розриву з чоловіком. Відповідаючи на запитання в Instagram-stories, Кучеренко поділилася своїми думками щодо особистого життя. Коли один із шанувальників запитав її, чи є у неї тепер нові стосунки, Олександра зазначила, що для неї важливими залишаються кохання та сім’я, але при цьому не розкрила конкретних подробиць.

Зірка не приховує, що після завершення шлюбу її погляди на життя змінилися, і зараз вона орієнтується на власне щастя, не ставлячи на перше місце штамп у паспорті чи публічні стосунки. За словами Кучеренко, важливо, аби любов була щирою та взаємною, а не формальною. Це викликало безліч різноманітних коментарів у її соцмережах: багато хто підтримав її думку про те, що справжнє кохання не завжди має бути пов’язане з офіційним статусом. Водночас деякі підписники зауважили, що такий відкритий підхід до особистого життя лише посилює інтерес до неї.

«Скільки б я не розповідала про улюблені книжки, все одно підписників буде цікавити лише ця тема. Але ж і справді: найважливіше і найдорожче, що є в нашому житті – кохання та сім’я», — сказала вона.

При цьому Кучеренко інтригуюче додала: «І так, прихід весни пробуджує в мені найніжніші почуття. Але як і раніше, про особисте мовчу». Чи є це натяком на нові романтичні стосунки, модель не розкрила, залишивши це у таємниці.

Нагадаємо, Олександра Кучеренко та Дмитро Комаров були у шлюбі протягом п’яти років. Розлучення пари стало відомо у березні 2025 року. Обидва колишні подружжя розірвали стосунки без скандалів і зберегли позитивні стосунки один до одного.

Міжнародний валютний фонд не висуває вимог щодо оподаткування міжнародних посилок та цифрових платформ

За наданою інформацією, Міжнародний валютний фонд, в рамках перегляду нової кредитної програми для України, не ставить вимог щодо оподаткування міжнародних посилок та цифрових платформ. Це означає, що на даний момент в умовах співпраці з МВФ не передбачається введення так званого "податку на OLX" або інших подібних заходів для оподаткування онлайн-торгівлі та міжнародних посилок. Подібні питання не стали предметом обговорення під час розгляду нової програми фінансової допомоги Україні.

Це підтверджує, що влада та міжнародні партнери продовжують обговорювати інші аспекти реформ, які мають сприяти стабільності економіки, але питання додаткового оподаткування цифрових платформ чи міжнародних товарних потоків поки що не є пріоритетом. Такий підхід дає надію на збереження сприятливих умов для розвитку онлайн-торгівлі та міжнародних бізнес-відносин.

“У МВФ не висували до Україні вимог оподатковувати міжнародні посилки або продажі на маркетплейсах. Єдина вимога МВФ – зменшити дефіцит бюджету України.

У цієї історії є кілька шляхів вирішення – скорочення витрат або підвищення доходів.

У МВФ неодноразово вказували, що популістські рішення тільки погіршують ситуацію в Україні, і давали рекомендації переглянути боротьбу з мінімізацією податків і необґрунтованими витратами бюджету” – зазначає джерело.

Нагадаємо, інформаційне агентство Bloomberg із посиланням на проінформованих співрозмовників повідомляє, що Рада директорів Міжнародного валютного фонду збереться 26 лютого, щоб розглянути чотирирічну програму кредитування України на суму 8,1 млрд дол.

Очікується, що кредитор із Вашингтона схвалить новий пакет допомоги, який був узгоджений на рівні персоналу з Україною у листопаді минулого року.

Зазначається, що на початку цього місяця у МВФ заявили, що Україна виконала всі умови, необхідні для схвалення нової кредитної програми радою директорів Фонду.

Президент України Володимир Зеленський обговорив ситуацію в регіонах після чергової атаки Росії

У неділю, 22 лютого, президент України Володимир Зеленський провів селекторну нараду, на якій обговорили ситуацію в країні після чергового масованого ракетного та дронового удару з боку Росії. У своєму повідомленні на Telegram глава держави наголосив, що цього разу російські війська завдали ударів не лише по енергетичних об’єктах, а й по низці інших критично важливих інфраструктурних об’єктів. Під приціл потрапила логістична інфраструктура, зокрема важливі залізничні вузли, а також системи водопостачання в деяких регіонах.

Зеленський зазначив, що такі атаки є частиною стратегії Росії, спрямованої на руйнування життєво важливих структур України, що істотно ускладнює функціонування економіки та забезпечення населення необхідними ресурсами. Він підкреслив, що ситуація в країні залишається складною, однак органи влади та відповідні служби працюють над швидким відновленням пошкоджених об’єктів і забезпеченням нормального функціонування інфраструктури.

«Детально проговорили з представниками регіонів, що захист від російських ударів треба масштабувати та оперативно враховувати зміни російської тактики», – зазначив президент.

У Бориспільському районі Київської області внаслідок атаки пошкоджена церква. В інших регіонах зафіксовано руйнування житлових будинків. За словами Зеленського, всюди, де це необхідно, постраждалим надається допомога.

Окремо глава держави повідомив, що доручив Міністерство оборони України спрямувати додаткові сили для посилення захисту неба на Сумщині. Напередодні в Шосткинському районі російський дрон влучив у автомобіль швидкої допомоги. Унаслідок цілеспрямованого удару загинули троє людей.

«Росіяни повинні відчувати наслідки за кожен такий удар, і в усіх прикордонних та прифронтових областях має відчуватися, що захист від російських дронів збільшується», – наголосив Зеленський.

Крім того, міністр внутрішніх справ доповів президенту про перебіг розслідування теракту у Львові. Наразі затримано кількох осіб. Деталі слідства поки що не розголошуються, однак правоохоронці обіцяють надати більше інформації після завершення необхідних процесуальних дій.

Викрадення українців на Балі: можливий зв’язок із чеченським криміналом та вимога мільйонного викупу

Нещодавно на індонезійському острові Балі сталося ймовірне викрадення двох громадян України, що викликало широкий резонанс у медіа. За непідтвердженою інформацією, до цього злочину можуть бути причетні люди, які мають чеченське походження. Згідно з даними журналіста Віталія Глаголи, що посилається на анонімні джерела, викрадачі вимагали значну суму — 10 мільйонів доларів США — як викуп за заручників.

Мотиви злочину поки не зовсім ясні, однак аналізуючи ситуацію, можна припустити, що в даній події може йтися не тільки про кримінальний інтерес, а й про складніші міжрегіональні зв'язки. За словами фахівців, якщо підтвердиться інформація про чеченський слід, це може свідчити про глибші міжнародні зв’язки кримінальних угруповань. Наразі українські дипломати активно співпрацюють з місцевими властями для з’ясування всіх обставин та надання допомоги постраждалим.

За його словами, йдеться про Єрмака Петровського та Ігоря Комарова — синів двох кримінальних авторитетів із Дніпра. За попередніми даними, Петровському нібито вдалося втекти, однак подробиці його звільнення не розголошуються. Водночас Ігор Комаров, за інформацією журналіста, досі перебуває у викрадачів.

Глагола стверджує, що Комарова катують — йому відрізають пальці, щоб пришвидшити переговори та психологічно тиснути на родичів.

Також припускається, що місцеперебування українців могли встановити через соціальні мережі. Дівчина Комарова — блогерка Єва Мішалова — раніше публікувала фото з геолокацією.

За словами журналіста, обидва чоловіки можуть бути пов’язані з діяльністю дніпровських кол-центрів.

У мережі поширюється відео, на якому чоловік, названий Ігорем Комаровим, звертається до родичів. На записі він повідомляє, що має зламані ноги, пробиту грудну клітку та відрізані «деякі кінцівки». Чоловік демонструє перебинтовану руку та має помітні синці під очима. Він просить перерахувати 10 мільйонів доларів на вказані рахунки, щоб «повернутися додому хоча б таким, як є», та заявляє, що його перевезли до іншої країни.

Наразі офіційного підтвердження інформації про викрадення українців на Балі немає. Правоохоронні органи та дипломатичні служби ситуацію публічно не коментували.

Ukrainian Fashion Week FW26-27: Подія, що підкреслює незламність української моди

Ukrainian Fashion Week FW26-27, одне з найважливіших подій української модної індустрії, відбудеться в Києві з 12 по 15 березня 2026 року. Цей сезон став знаковим не тільки через своєчасне проведення, але й через те, як організатори та учасники змогли адаптуватися до постійних викликів, які принесли російські терористичні атаки та енергетичні проблеми, що вразили країну. Спочатку подія була перенесена, проте тепер вона відбудеться за умов, що ще більше підкреслюють стійкість українського модного бізнесу.

У рамках офіційної програми понад 40 українських брендів продемонструють свої нові колекції. Усі вони обрали різноманітні формати для презентацій: традиційні покази, інноваційні презентації та trade show, що дозволяє гостям не лише побачити, але й придбати найсучасніші модні новинки. Цей сезон став яскравим доказом того, що українська fashion-індустрія не тільки зберігає свою актуальність, а й продовжує розвиватися в найскладніших умовах війни.

Особливою частиною програми стане експозиція Art of Fashion: Sustainable Innovations у Мистецькому арсеналі. У межах проєкту бренди BEVZA, J’AMEMME, KSENIASCHNAIDER, LITKOVSKA, NADYA DZYAK, OMELIA, PLNGNS, TG Botanical, UPSLOWUSE та fashion-школа UFEG покажуть образи, створені з апсайклінгу, ресайклінгу, zero-waste підходів та інноваційних технологій. Серед експонатів — образ від NADYA DZYAK у межах ініціативи Kering S|STYLE — DENIM LAB за підтримки Material Innovation Lab та під кураторством Джорджії Кантаріні.

Команда UFW продовжує Ініціативу «Обличчя героїв», спрямовану на допомогу військовим із мінно-вибуховими пораненнями обличчя. Гості Тижня можуть долучитися через благодійний донат.

Окрім показів, сезон включає освітній блок, де свої підходи та напрацювання представлять провідні fashion-школи KAMA, MODETON, School of Art x Craft та UFEG. Програма підкреслює роль Ukrainian Fashion Week у розвитку професійної екосистеми та формуванні нового покоління креативних лідерів модної індустрії.

Збірна України не потрапила до суперфіналу на зимових Олімпійських іграх 2026 з лижної акробатики

Збірна України не змогла пробитися до суперфіналу командного турніру з лижної акробатики на зимових Олімпійських іграх 2026, що проходять у Пекіні. Результати змагань були оголошені 21 лютого. Українську команду в цих змаганнях представляли досвідчені спортсмени: Ангеліна Брикіна, Олександр Окіпнюк та Дмитро Котовський. Кожен із них виконав по одному стрибку, а їхні результати сумувалися для визначення підсумкового результату.

У рамках командного турніру до суперфіналу повинні були потрапити чотири з семи команд-учасниць. Однак, українська збірна не змогла увійти до числа найкращих і посіла шосте місце, випередивши лише одну команду. Збірна продемонструвала відмінні індивідуальні результати, однак в сумі вони не дозволили піднятися вище в загальному заліку.

Перший раунд стрибків українці завершили вдало: Брикіна отримала 90,58 бала і команда на короткий час опинилася на другому місці. Однак у другому та третьому раундах Окіпнюк і Котовський не змогли приземлити свої стрибки, отримавши 76,92 та 87,17 бала відповідно. Через це Україна не потрапила до суперфіналу, де топ-4 збірні розігрують медалі.

Раніше, у особистих змаганнях з лижної акробатики, українські спортсмени також не здобули медалей. Серед жінок жодна з українок не подолала кваліфікацію, а серед чоловіків до фіналу вийшов лише Окіпнюк.

Зростання кількості шлюбів в Україні у 2025 році: нові тенденції та зміни

У 2025 році в Україні спостерігається позитивна динаміка укладення шлюбів — їхня кількість збільшилась на 10% порівняно з попереднім роком. За інформацією, наданою Опендатаботом, на основі даних Міністерства юстиції України та Державної служби статистики, у 2025 році було зареєстровано 165 587 нових шлюбів. Цей показник свідчить про зростання інтересу до офіційних сімейних відносин серед українців.

У той же час, розлучень стало на 12% менше — всього 124 785, що також є позитивним сигналом щодо стабільності сімейних зв'язків в країні. Тенденція до зменшення кількості розлучень може свідчити про зміни в ставленні громадян до інституту шлюбу, а також про зростання відповідальності при виборі партнера на довгострокову перспективу.

Аналітики відзначають, що зростання шлюбів спостерігається переважно у трьох регіонах: Києві, Дніпропетровській та Львівській областях. Кожен четвертий шлюб припав на столицю — 37 898 одружень, що в 1,8 раза більше, ніж у 2024-му, і в 1,5 раза більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення.

На другому місці за кількістю шлюбів — Дніпропетровщина з 19 151 шлюбом, на третьому — Львівщина з 13 325 одруженнями. В обох регіонах кількість шлюбів зросла приблизно на третину порівняно з попереднім роком.

Водночас на Донеччині кількість шлюбів зменшилася на 40%, на Черкащині — на 15%, а на Рівненщині — на 14%. Торік 2 773 пари уклали шлюбні договори та засвідчили їх у нотаріусів, що відповідає показникам 2024 року, але на третину менше, ніж у 2021-му.

Статистика розлучень показує, що на 10 родин припадає 7 розлучень. Переважна більшість розірвань відбувається через суд — 98 503 випадки, що на 9% менше ніж у 2024 році. У ДРАЦС кількість розлучень скоротилася на 23% — до 26 282 випадків.

Смертельна ДТП на Кіровоградщині: загинули два водії

У Кіровоградській області сталася трагічна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинули обидва водії. Інцидент стався 21 лютого, вранці, на 34-му кілометрі автодороги Н-14, що сполучає Олександрівку з Кропивницьким. Як повідомили в Національній поліції України, в аварії зіткнулися автобус та автопоїзд, що призвело до миттєвої загибелі водіїв обох транспортних засобів.

На місце події негайно виїхали рятувальні служби та правоохоронці, проте, через серйозні пошкодження, постраждалі водії не мали шансів на виживання. Причини та обставини ДТП наразі з'ясовуються. Поліція працює над встановленням точних фактів та версій того, що сталося. Згідно з попередньою інформацією, однією з можливих причин аварії є порушення правил дорожнього руху або несприятливі погодні умови, що вплинули на видимість та маневрування транспортних засобів.

За попередніми даними, водій 1977 року народження, керуючи автопоїздом Volvo FN із напівпричепом, рухався зі сторони смт Олександрівка в напрямку Кропивницького. На прямій ділянці дороги він виїхав на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з автобусом Setra S 431D під керуванням водія 1978 року народження, який рухався назустріч.

Унаслідок удару обидва водії загинули на місці події. Другий водій автобуса, який перебував у салоні транспортного засобу, отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований.

Після зіткнення автопоїзд загорівся і був повністю знищений вогнем.

За фактом аварії розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.286 Кримінальний кодекс України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб.

Обставини трагедії встановлюють правоохоронці.

Масована повітряна атака російських військ на Україну: деталі та наслідки

У ніч на суботу російські війська здійснили нову масовану повітряну атаку на територію України. Згідно з повідомленням Повітряних сил ЗСУ від 21 лютого, агресор застосував балістичну ракету та десятки ударних безпілотних літальних апаратів.

Як повідомили українські військові, одна балістична ракета типу «Іскандер-М» була випущена з території Воронезької області Російської Федерації. Окрім цього, по Україні було запущено ще 120 дронів різних типів. Серед них — близько 80 ударних безпілотників, здатних завдавати значних пошкоджень інфраструктурі та військовим об'єктам.

Атака здійснювалася одразу з кількох напрямків: Брянськ, Курськ, Орел, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ (РФ), а також Гвардійське в тимчасово окупованому Криму.

До відбиття повітряного нападу були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільні вогневі групи.

«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 106 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та безпілотниками інших типів на півночі, півдні та сході країни», — йдеться у повідомленні.

Водночас зафіксовано влучання балістичної ракети та 13 ударних безпілотників на 11 локаціях. Ще у восьми місцях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

Станом на ранок атака тривала — у повітряному просторі України залишалися кілька ворожих БпЛА.

Переговори на найвищому рівні як шанс на гідне завершення війни

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що ключовим кроком на шляху до завершення війни може стати особиста зустріч лідерів держав. За його словами, саме формат прямого діалогу на найвищому рівні здатен надати переговорам необхідної політичної ваги та пришвидшити ухвалення стратегічних рішень. Україна підтверджує готовність до такої зустрічі, розглядаючи її як можливість досягти справедливого й стійкого миру.

Про це глава держави повідомив у своєму офіційному каналі в Telegram після отримання доповіді української переговорної групи. Цього тижня представники України провели консультації з делегаціями США та РФ на території Швейцарії. Обговорення були зосереджені на можливих механізмах припинення бойових дій, гарантіях безпеки та подальших кроках міжнародної підтримки.

Глава держави наголосив, що нині триває робота для забезпечення готовності лідерів зустрітися та ухвалити рішення з питань, які поки що залишаються невирішеними на рівні переговорних команд.

«Саме лідерський формат може стати багато в чому вирішальним, і Україна готова до такого формату», – підкреслив Зеленський.

Він також повідомив, що українська сторона підготувала відповіді на найскладніші питання напередодні наступної зустрічі. Визначено й пріоритети для переговорної команди в тристоронньому форматі за участю Сполучених Штатів.

Президент зазначив, що представники Дональд Трамп також працюють над тим, щоб перемовини були конструктивними. Окремо він відзначив роль європейських партнерів та наголосив, що вплив Європи у процесі врегулювання має зростати.

Зеленський підкреслив важливість прогресу в гуманітарних питаннях, зокрема продовження обмінів військовополонених. За його словами, відповідний обмін може відбутися найближчим часом.

Крім того, президент повідомив журналістам, що досягнуто домовленості щодо проведення наступної тристоронньої зустрічі протягом десяти днів. Ймовірно, вона також відбудеться у Женева.

Останні новини