Україна

Володимир Зеленський ініціював перегляд чинної моделі мобілізації, поставивши перед Міністерством оборони завдання зробити її більш ефективною, прозорою та стійкою до зовнішніх інформаційних впливів. Йдеться не лише про організаційні зміни в роботі територіальних центрів комплектування, а й про системну відповідь на спроби противника розхитати українське суспільство через маніпуляції та дезінформацію.

За словами глави держави, російська сторона активно застосовує інструменти штучного інтелекту для створення викривленої картини подій. Зокрема, поширюються відео та повідомлення, покликані сформувати враження масовості так званої «бусифікації», яка нібито відбувається повсюдно. Насправді ж подібні матеріали часто є змонтованими або вирваними з контексту, а їхнє головне завдання — посіяти недовіру до державних інституцій та спровокувати внутрішню напругу.

Президент визнав, що в роботі територіальних центрів комплектування є певні труднощі, проте підкреслив, що частина інформації навколо мобілізації — це навмисна дезінформація.

«Міністерству оборони доручено прояснити це питання, знайти більш технологічний підхід. Побачимо, як впорається міністр. Ми будемо підтримувати їх у будь-який спосіб», — зазначив Зеленський у коментарі для Tagesschau.

За наданими даними, можливість відновлення переговорів між Україною та Росією з посередництвом США на 26 лютого оцінюється як вкрай малоймовірна. Однією з головних причин цієї ситуації є активізація «іранського кейсу», що значно ускладнює дипломатичну ситуацію в регіоні. Враховуючи загострення геополітичної напруги, а також нові виклики, що виникають через взаємодію Росії з Іраном, шанси на успішні переговори значно зменшуються.

Це питання стало надзвичайно важливим для світової політики, оскільки не тільки Україна, а й інші країни, що опинилися в епіцентрі конфлікту, мають серйозні побоювання щодо результатів цих переговорів. Тривала напруга, посилена останніми подіями, створює складну ситуацію для будь-яких дипломатичних ініціатив, і міжнародні актори змушені ретельно оцінювати всі можливі ризики.

“Без Стіва Віткоффа переговорів не буде, а у США на цей тиждень пріоритетом є переговори з Іраном.

Наша переговорна група все одно готується, але оцінює ймовірність зустрічі як “близьку до нуля”.

Плюс з основних питань свіжих пропозицій немає, а з попередньою пророзіцією Росія не погоджується і ймовірно відмовиться від відновлення переговорів.

Швидше за все на вихідних Кирило Буданов проведе телефонні консультації з американцями та обговорить питання щодо “розміщення міжнародної моніторингової групи на підконтрольній Україні території Донбасу, як проміжний варіант перед виходом з Донбасу ЗСУ”.

Остання теза обговорюється, але ніде не транслюється, – це дуже складний компроміс” – зазначає джерело.

Нагадаємо, голова ОП Кирило Буданов під час спілкування з журналістами на полях Конференції щодо правосуддя заявив, що новий раунд мирних переговорів між Україною та РФ за участі США планується в останні дні лютого.

“Здається, було офіційно сказано, що в районі 27 лютого, плюс-мінус день-два. Тобто 26 лютого підпадає під цей проміжок. Ми в процесі підготовки. Це ж протокольне питання. Всі три сторони, а по факту – чотири, бо є приймаюча сторона, мають узгодити. Ми готуємося“, – сказав Буданов.

Також Міністр закордонних справ Оману Бадр бін Хамад аль Бусаїді підтвердив, що переговори між США та Іраном відбудуться у четвер, 26 лютого, в Женеві.

У Дніпрі вибух у приміщенні одного з районних відділків поліції офіційно віднесено до категорії терористичних актів. Інформацію про це оприлюднив у ніч проти 24 лютого Офіс Генерального прокурора. Подія сталася 23 лютого близько 20:50, коли в будівлі правоохоронного підрозділу спрацював саморобний вибуховий пристрій.

За попередніми даними слідства, вибух пролунав усередині адміністративного приміщення, що спричинило пошкодження внутрішніх конструкцій та майна. На місце події оперативно прибули вибухотехніки, слідчо-оперативна група, працівники ДСНС та медики. Територію довкола відділку було тимчасово оточено для забезпечення безпеки громадян і проведення першочергових слідчих дій.

Унаслідок вибуху загиблих і постраждалих немає. Водночас вибухова хвиля пошкодила адміністративну будівлю, вибила вікна приміщення та завдала шкоди автомобілю, припаркованому поруч.

На місці події працюють вибухотехніки та слідчі, які проводять огляд території й фіксують масштаби руйнувань.

За процесуального керівництва Дніпропетровська обласна прокуратура відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України — терористичний акт. Досудове розслідування здійснюють слідчі Служба безпеки України спільно з прокурорами.

Правоохоронці встановлюють усі обставини події та причетних до неї осіб.

Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності визначення конкретних часових рамок для вступу Україна до Європейський Союз. Глава держави підкреслив, що для українського суспільства та влади принципово важливо бачити чітку перспективу євроінтеграції, а не залишатися в умовах затяжної невизначеності. В умовах повномасштабної війни та постійного тиску з боку Росія питання стратегічної визначеності набуває не лише політичного, а й безпекового значення.

Про позицію українського лідера повідомило авторитетне британське видання Financial Times. У публікації йдеться про те, що Київ очікує від європейських партнерів не декларативної підтримки, а конкретних рішень, які закріплять незворотність руху до членства. Українська сторона переконана, що визначення чітких термінів стало б потужним сигналом як для внутрішньої аудиторії, так і для міжнародної спільноти.

Зеленський наголосив, що Україна прагне максимально швидкого просування євроінтеграційного процесу. Орієнтовною датою вступу, на його думку, може стати 2027 рік.

«Я хочу конкретну дату. Я прошу назвати її», — заявив президент.

Він також застеріг, що затягування процесу може створити небезпечний прецедент. «Давайте не допустимо, щоб наступні лідери або нове покоління опинилися в ситуації, коли Росія зможе блокувати вступ України до ЄС на 50 років», — підкреслив глава держави.

Коментуючи можливість мирних переговорів, Зеленський різко висловився щодо дій президента РФ Володимир Путін. За його словами, Москва намагається посилити свій вплив через контакти з президентом США Дональд Трамп.

«Вони грають із Трампом і грають з усім світом. Путін думає, що виглядає переконливо і що йому можна довіряти. Ні — він поганий актор», — зазначив Зеленський.

Президент також спростував твердження про те, що Україна нібито готує новий наступ у разі припинення бойових дій. За його словами, подібні заяви вигідні лише тим, хто відстоює інтереси Росії. Водночас він наголосив, що сама РФ також потребує паузи через значні втрати на фронті.

«Україні потрібне припинення вогню — вчора, сьогодні, завтра. Нам не потрібна пауза. Нам потрібне закінчення війни», — заявив президент.

Посилаючись на дані української розвідки, Зеленський повідомив про великі втрати російських військ під час їхніх спроб просування. За його словами, заяви Москви щодо контролю над територіями не відповідають реальній ситуації на фронті, тоді як українські Сили оборони досягають поступового прогресу на окремих напрямках.

Щодо можливих поступок з боку України, зокрема залишення Донбасу, глава держави висловив скепсис.

«Чесно кажучи, я не вірю, що це все вимоги Росії. Що ми підемо з Донбасу — і на цьому війна закінчиться. Росія є Росія, і ви знаєте — довіряти їм не можна», — резюмував він.

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов наголосив, що під час перемовин із державою-агресором головною темою залишається питання територій. Про це 23 лютого повідомило Укрінформ з посиланням на його заяву. За словами Кирило Буданов, саме територіальна цілісність є центральним пунктом обговорення між делегаціями.

Буданов підкреслив, що під час останньої зустрічі, яка відбулася в Женева, російська сторона не акцентувала увагу на питанні проведення виборів в Україна. Натомість основний фокус був спрямований на статус тимчасово окупованих територій та можливі сценарії подальшого розвитку ситуації. Такий підхід свідчить про зміну тактики перемовин, однак не змінює суті протистояння.

«Як не дивно, росіяни цього разу це питання взагалі не порушували», – зазначив він, відповідаючи на запитання журналістів. На уточнення, чи обговорювалося це під час попередніх зустрічей, глава ОП відповів негативно.

Водночас він підкреслив, що ключовою темою переговорів залишаються саме територіальні питання.

«Території – це головне питання. Все інше – другорядне. І для них, і для, мабуть, усіх, мені так здається», – сказав Буданов.

За його словами, Москва продовжує наполягати на передачі їй Донбасу. «Вони хочуть, щоби їм віддали Донбас. “Віддайте нам Донбас” – це їхня позиція», – додав керівник Офісу президента.

Національний банк України з 25 лютого 2026 року розпочинає введення в готівковий обіг модифікованих банкнот номіналом 200 гривень. Зміни здійснюються в межах планового випуску готівки та спрямовані на поступове оновлення національної валюти без вилучення чинних купюр попередніх років випуску.

Головною особливістю оновленої банкноти стане поява патріотичного гасла на її зворотному боці. У правій верхній частині купюри буде розміщено напис «Слава Україні! Героям…», що підкреслює національну ідентичність та вдячність захисникам держави. Таким чином, грошовий знак не лише виконуватиме фінансову функцію, а й нестиме символічне та ціннісне навантаження.

Водночас усі інші елементи дизайну та системи захисту залишилися без змін. Модифіковані банкноти повністю відповідають характеристикам 200 гривень зразка 2019 року.

З 25 лютого НБУ розпочне видачу нових купюр банкам, інкасаторським компаніям та підприємствам, що займаються обробленням готівки, для подальшого забезпечення грошового обігу.

У Нацбанку наголошують: громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти попереднього зразка. Старі та нові 200 гривень перебуватимуть в обігу одночасно, залишаючись законним платіжним засобом і обов’язковими до приймання для всіх видів платежів та зарахування на рахунки.

Президент України Володимир Зеленський прокоментував резонансні заяви повноважного посла України у Велика Британія та колишнього головнокомандувача Збройні сили України Валерій Залужний щодо внутрішніх розбіжностей у державному керівництві. Про це глава держави повідомив в інтерв’ю міжнародному агентству AFP, відповідаючи на запитання журналістів про можливий політичний підтекст висловлювань дипломата.

Під час розмови представники медіа поцікавилися, чи розцінює президент подібні заяви як сигнал про старт виборчої кампанії з боку ексголовнокомандувача. У відповідь Зеленський наголосив, що країна перебуває в умовах повномасштабної війни, а тому головним пріоритетом залишається оборона держави, зміцнення фронту та підтримка міжнародної коаліції на користь Україна. За його словами, публічні дискусії, які можуть бути сприйняті як елемент політичного протистояння, сьогодні не відповідають потребам часу.

«Я вважаю просто, що сьогодні обговорювати деталі, про які говорив Валерій Федорович, – також дуже не гарно. Бо ніхто з цього не виграє. Все ж таки йдеться про нашу армію… Вона сьогодні воює. І він не буде, скажімо так, гарно виглядати, якщо буде розмовляти про це і продовжувати. Ну, сказав то й сказав», – пояснив свою позицію глава держави.

Президент також повідомив, що після публікації інтерв’ю не спілкувався із Залужним. За його словами, зараз потрібно зосередитися на інших пріоритетах.

«Треба фокусуватися на інших речах», – підкреслив він.

Водночас Зеленський зазначив, що питання участі у виборах нині не є визначеним.

«А хто сказав, що я піду точно на вибори? Ніхто ж не сказав, що я піду, і ніхто не сказав, що я не піду. Бо йде війна. І ми повинні її гідно закінчити», – зауважив президент.

На запитання, чи може з Залужного вийти добрий президент, Зеленський відповів: «Не знаю».

«Президентом може бути будь-яка людина, яка готова не тільки йти на вибори, але ще й бути президентом», – додав він.

У столиці правоохоронці задокументували факт одержання значної суми неправомірної вигоди співробітником одного з міжрайонних відділів Служба безпеки України у Києві та області. Про результати операції поінформувала пресслужба Спеціалізована антикорупційна прокуратура, наголосивши на спільній роботі антикорупційних органів.

За матеріалами слідства, досудове розслідування здійснювали детективи Національне антикорупційне бюро України під процесуальним керівництвом прокурора САП. Посадовця затримали під час отримання 68 тисяч доларів США. За попередніми даними, ці кошти призначалися за сприяння у вирішенні питань, що входили до кола його службових повноважень.

Слідчі встановили, що за ці кошти він обіцяв двом громадянам «вирішити питання» зі зняттям їх із розшуку в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), а також сприяти оформленню відстрочки від мобілізації.

За версією правоохоронців, відстрочку планували оформити шляхом надання завідомо неправдивих документів про наявність у чоловіків трьох дітей. Фіктивні свідоцтва про народження начебто мали бути видані за кордоном.

Наразі вирішується питання про повідомлення фігуранту про підозру та обрання йому запобіжного заходу. Слідчі дії тривають.

23 лютого уряд Фінляндії оголосив про виділення 20 мільйонів євро на гуманітарну допомогу Україні. Фінансування буде реалізоване через провідні міжнародні структури, які мають розгалужену мережу присутності на місцях та досвід оперативного реагування на кризові ситуації. Відповідна інформація оприлюднена на офіційному ресурсі фінського уряду.

Кошти спрямують через гуманітарні механізми системи ООН та Міжнародного руху Червоного Хреста. Зокрема, фінансування отримають Агентство ООН у справах біженців, Всесвітня продовольча програма, Міжнародний комітет Червоного Хреста, а також Управління ООН з координації гуманітарних питань. Через ці структури ресурси надходитимуть безпосередньо до регіонів, де потреба у підтримці залишається найгострішою.

«Російські атаки значно ускладнюють виживання людей, які живуть посеред війни, в зимових умовах в Україні. Підтримка доступу до енергії та тепла особливо важлива зараз, оскільки потреба в гуманітарній підтримці є гострою», — зазначив міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо.

Кошти будуть використані на зимові потреби населення: опалення, обігрівачі, паливо, одяг та грошова допомога. Крім того, частину допомоги спрямують на ремонт пошкоджених під час російських атак будинків, систем водо-, електропостачання та опалення.

Колишній головнокомандувач Збройних сил України, нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний, окреслив бачення майбутніх воєн як технологічного протистояння, у центрі якого перебуватимуть автономні та напівавтономні роботизовані системи. У своїй колонці для видання Українська правда він наголосив, що світ стрімко переходить у фазу докорінних змін у військовій сфері, де вирішальне значення матимуть безпілотні комплекси та алгоритми штучного інтелекту.

На його переконання, сучасна війна вже демонструє ознаки цієї трансформації. Бойові дії дедалі більше залежать не лише від чисельності особового складу чи кількості бронетехніки, а від здатності держави впроваджувати інновації, адаптувати цифрові рішення та інтегрувати автоматизовані системи управління. Безпілотні літальні апарати, наземні роботизовані платформи, морські дрони та високоточні системи наведення формують нову архітектуру поля бою.

Дипломат підкреслив, що технологічні прориви завжди змінювали характер бойових дій. У різні історичні періоди такими революційними факторами були поява пороху, авіації чи ядерної зброї. Сьогодні ж такою трансформаційною силою стали безпілотні системи та алгоритми штучного інтелекту.

На думку Залужного, вже найближчим часом можна буде спостерігати масоване застосування більш розумних і дешевих дронів, які атакуватимуть десятками й навіть сотнями одночасно — з повітря, суші та води, з різних напрямків і на різних висотах.

Таким чином, Україна, за його оцінкою, фактично стала полігоном переходу до війни нового покоління, де перевага визначатиметься не лише чисельністю військ, а передусім технологічною спроможністю.