Україна

Значна частка тіньового сектору в економіці України знову опинилася в центрі уваги міжнародних партнерів. За оцінками Міжнародний валютний фонд, масштаби неофіційної економічної діяльності залишаються суттєвими, що впливає на наповнення бюджету та ефективність податкової системи. Це питання стає предметом активного діалогу між українською владою та донорами щодо можливих змін у фіскальній політиці, механізмів адміністрування податків і посилення контролю за фінансовими потоками.

Голова Національний банк України Андрій Пишний в інтерв’ю STERNENKO наголосив, що нині триває формування нової програми співпраці з МВФ. Попередні домовленості базувалися на макроекономічному сценарії, який передбачав трирічну тривалість повномасштабної війни. Проте реалії безпекової ситуації змушують переглядати прогнози та враховувати інші варіанти розвитку подій, що безпосередньо впливає на обсяг зовнішнього фінансування.

Пишний зазначив, що для МВФ ключовим залишається питання спроможності України самостійно фінансувати сектор безпеки та оборони, а також зменшувати бюджетний дефіцит. За оцінками фонду, в Україні зберігається значний обсяг тіньової економіки, а одним із чинників її підтримки є чинна модель використання ФОПів, яка в окремих випадках застосовується для мінімізації податків.

Голова НБУ підкреслив, що дискусія щодо податкових змін ведеться не між Нацбанком і МВФ, а безпосередньо між урядом України та фондом. Він назвав цю розмову складною, але необхідною, з огляду на масштабні видатки держави.

За словами Пишного, сьогодні витрати на оборону і національну безпеку становлять близько 70% усіх надходжень до бюджету. Значна частина фінансування забезпечується за рахунок внутрішніх ресурсів — облігацій внутрішньої державної позики та фіскальних зборів.

Водночас очільник НБУ наголосив на принциповій позиції щодо недопущення емісійного фінансування дефіциту бюджету. Він нагадав, що у 2022 році Україна була змушена вдатися до емісії, однак уже з 2023 року стратегічною метою стало повне згортання такого механізму. Цю політику вдалося зберегти у 2024 та 2025 роках, і аналогічне завдання стоїть перед владою і на 2026 рік.

«Війна триває, а разом із нею зростають і ризики. Війна — це завжди дуже дорого», — підсумував Пишний, наголосивши на необхідності пошуку внутрішніх ресурсів для стабільного фінансування сектору безпеки без шкоди для макроекономічної стабільності.

Верховна Рада України підтримала законопроєкт №13646, який суттєво змінює механізми соціального забезпечення родин загиблих і зниклих безвісти захисників. Документ формує оновлену систему виплат, що має гарантувати справедливість, прозорість і однаковий підхід до всіх сімей, які втратили рідних через війну. Про впровадження нових норм повідомило Міністерство оборони України.

За інформацією віцепрем’єр-міністра Михайло Федоров, держава відмовляється від практики різних алгоритмів нарахування допомоги в подібних ситуаціях. Відтепер діятиме єдина модель визначення та виплати компенсацій, що усуває нерівність і спрощує процедури для родин військовослужбовців.

Втім, на практиці більшість родин зниклих безвісти наразі не отримують повної суми грошового забезпечення. Фактично виплачується приблизно половина — близько 50%, і ці кошти розподіляються між членами сім’ї: дружиною, батьками, іноді іншими родичами. Інша частина нарахувань спрямовується на депонований рахунок і «заморожується» до встановлення остаточної долі військового.

Таким чином, зарплата зниклого безвісти поступово зараховується як частина майбутньої одноразової грошової допомоги після підтвердження загибелі. Родина отримує менше зараз, із розрахунком на компенсацію в майбутньому.

Водночас залишається відкритим питання перерахунку вже виплачених сум. Якщо держава врахує попередні нарахування в межах загального ліміту 15 мільйонів гривень, це означатиме, що гарантована сума фактично розтягується приблизно на десять років. З огляду на те, що повномасштабна війна триває вже четвертий рік, для багатьох родин значна частина цього періоду вже минула.

У підсумку формально держава декларує єдині правила та гарантовану суму підтримки. Проте для тисяч сімей питання не лише в цифрах, а у швидкості рішень, прозорості перерахунків і реальній фінансовій стабільності в умовах тривалої невизначеності.

За даними джерел у правоохоронних структурах, співробітники Служба безпеки України провели затримання командувача логістики Командування Повітряних сил Збройні сили України — полковника Українця Андрія Петровича. Посадовця підозрюють у причетності до масштабної схеми розтрати державних коштів, виділених на зведення захисних споруд на військових аеродромах.

Слідство попередньо встановило, що йдеться про можливу організацію незаконного механізму використання бюджетного фінансування, спрямованого на облаштування укриттів, ангарів та інших інженерних об’єктів, покликаних посилити безпеку авіаційної інфраструктури. За версією правоохоронців, частина коштів могла виводитися через підконтрольні структури або використовуватися з порушенням затверджених кошторисів і процедур державних закупівель.

ФОТО: гроші вилучені правоохоронцями

ФОТО: момент затримання підозрюваного

За інформацією правоохоронців, ці кошти нібито передавалися службовій особі за сприяння у реалізації протиправної діяльності. Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронні органи встановлюють усіх можливих учасників схеми, а також перевіряють обсяги завданих державі збитків.

Нагадаємо, що 17 листопада Володимир Зеленський підписав Указ №787/2022 про призначення очільником управління Служби безпеки України в Житомирській області Володимира Володимировича Компаниченка.

Служба безпеки України заявила про викриття та повідомлення про підозру 18-річній мешканці Харкова, яку слідство вважає причетною до провокації із неправдивим повідомленням про загрозу теракту у Львові. Інформацію оприлюднила пресслужба СБУ 25 лютого. За версією правоохоронців, дівчина діяла не самостійно, а виконувала вказівки куратора, з яким підтримувала зв’язок дистанційно.

За матеріалами слідства, перебуваючи у Харкові, підозрювана здійснила дзвінок на спецлінію та зачитала заздалегідь підготовлений текст. У повідомленні йшлося про те, що вона нібито стала свідком проникнення двох невідомих осіб до продовольчого магазину у Львові, де вони, за її словами, могли готувати вибух. Такі дії спричинили негайну реакцію екстрених служб та правоохоронців, які виїхали на місце для перевірки інформації.

Коли за цим викликом прибув патруль поліції, росіяни дистанційно підірвали саморобну бомбу, закладену біля локації. Після прибуття другого екіпажу та пішого наряду Нацгвардії пролунув черговий вибух.

Встановлено, що авторка анонімного повідомлення потрапила в поле зору російських спецслужб у січні цього року, шукаючи “легкі заробітки” у Telegram-каналах. За неправдиве повідомлення вона планувала отримати винагороду в розмірі 100 доларів.

Фігурантці повідомлено про підозру у завідомо неправдивому повідомленні про вчинення кримінального правопорушення. Триває слідство для встановлення та притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до злочину.

Президент України Володимир Зеленський повідомив про заплановані на цей тиждень двосторонні зустрічі секретаря Рустема Умєрова з представниками Сполучених Штатів Америки. Про це глава держави заявив 25 лютого під час спілкування з журналістами. За його словами, переговорний процес має стратегічне значення для подальшої економічної стабілізації країни та зміцнення міжнародної підтримки.

Очікується, що Рустем Умєров проведе перемовини з американськими представниками, зокрема зі спецпереговорником Стів Віткофф, радником та підприємцем Джаред Кушнер, а також із міністром економіки США. У центрі уваги — узгодження спільних підходів до впровадження масштабного пакета відновлення України під назвою Prosperity Package, що передбачає інвестиційні механізми, фінансові гарантії та залучення приватного капіталу до стратегічних секторів економіки.

Президент додав, що Рустем Умєров також обговорюватиме деталі можливих обмінів полоненими. «Дуже надіємось на позитив на цьому гуманітарному треку», — зазначив Зеленський.

У 2024/2025 навчальному році українська система освіти зіткнулася з безпрецедентним скороченням педагогічних кадрів — її залишили близько 40 тисяч учителів, що становить орієнтовно 12% від загальної кількості освітян. Такі дані озвучила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова в інтерв’ю виданню Українська правда. Життя з посиланням на дослідження громадської спілки Освіторія.

Масштабний відтік кадрів став серйозним випробуванням для шкіл у різних регіонах країни. За словами представниці міністерства, повномасштабна війна суттєво прискорила процеси, які тривали й раніше. Частина педагогів була змушена залишити професію через небезпеку в прифронтових областях, інші — через вимушену міграцію за кордон. Дехто обрав перекваліфікацію та перехід у сфери з вищим рівнем оплати праці або більш стабільними умовами роботи.

Водночас заступниця міністра зазначила, що ситуація неоднозначна. З одного боку, спостерігається нестача педагогів, особливо для повної загальної та середньої освіти, зокрема в природничих науках (фізика, біологія, хімія) та математичній сфері. З іншого — у деяких регіонах кількість вчителів перевищує потреби системи.

Кузьмичова також наголосила, що закриття шкіл і безробіття серед педагогів не є системною проблемою. Вона зазначила, що потрібно розглядати конкретні приклади: який вік звільнених вчителів, що їм пропонували та чи погоджувалися вони на роботу. Відтік кадрів частково пов’язаний із демографічними змінами та впливом війни, що зменшує кількість учнів і, відповідно, потребу в певній кількості ставок.

Увечері 24 лютого в Покровському районі Кривий Ріг стався резонансний інцидент за участі двох цивільних чоловіків та військовослужбовців територіального центру комплектування і соціальної підтримки. Унаслідок сутички тілесних ушкоджень зазнали як представники ТЦК, так і цивільні особи. Подія швидко набула розголосу в місцевих спільнотах та Telegram-каналах.

За інформацією міського пабліку «СВОЇ. Кривий Ріг», конфлікт виник між батьком і сином призовного віку та співробітниками ТЦК. За попередніми даними, молодий чоловік перебував поруч із батьком, коли представники центру комплектування намагалися посадити його до службового мікроавтобуса для з’ясування обставин та перевірки військово-облікових документів. Саме цей момент став точкою загострення ситуації.

У якийсь момент під час конфлікту пролунали постріли, після чого один із учасників інциденту впав. За повідомленням Telegram-каналу «Типовий Кривий Ріг», потерпілий «лежав на землі непритомний».

Соцмережі також повідомляють, що постраждав батько військовозобов’язаного, а один із військових отримав ножове поранення. Обоє наразі перебувають у лікарні в непритомному стані.

Офіційних коментарів від Криворізького районного ТЦК і СП або правоохоронців поки що не надходило.

Секретар Рада національної безпеки і оборони України Рустем Умєров повідомив про інтенсивну координацію між Україною та Туреччиною задля підготовки чергових обмінів військовополоненими з Росією. За його словами, питання повернення українських громадян додому залишається одним із ключових напрямів міжнародної взаємодії та потребує постійного дипломатичного і безпекового супроводу.

24 лютого посадовець оприлюднив підсумки свого робочого візиту до Туреччина, під час якого відбулися переговори з керівником Національна розвідувальна організація Туреччини Ібрагім Калин. Центральною темою зустрічі стало розширення механізмів взаємодії для пришвидшення процесу звільнення полонених та забезпечення гуманітарних гарантій.

За словами Умєрова, сторони предметно обговорили безпекові виклики в регіоні, перебіг переговорних процесів та подальшу координацію дій з урахуванням ситуації на фронті й ширшого регіонального контексту.

Окрему увагу під час переговорів приділили гуманітарним питанням, зокрема поверненню українських громадян із російського полону.

«Туреччина залишається важливим партнером і одним із ключових майданчиків для діалогу. Працюємо над тим, щоб найближчим часом відбулися нові обміни», — зазначив секретар РНБО.

Він також наголосив на продовженні системної співпраці між Києвом і Анкарою для посилення безпеки та стабільності в Чорноморському регіоні.

Під час засідання Рада Безпеки ООН, скликаного з нагоди четвертої річниці початку повномасштабної війни, заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца чітко окреслила принципову позицію держави: жодних територіальних поступок Російській Федерації не буде. Виступ української дипломатки став черговим підтвердженням того, що питання суверенітету і територіальної цілісності для України залишаються безумовними та не підлягають компромісам.

У своїй промові Мар’яна Беца наголосила, що триваюча агресія Росії супроводжується системними порушеннями міжнародного права, Статуту ООН та основоположних принципів безпеки. За її словами, відсутність достатньо жорсткої та консолідованої реакції міжнародної спільноти створює для агресора відчуття безкарності. Саме це, підкреслила вона, дозволяє Росії продовжувати воєнні дії, нехтуючи дипломатичними закликами та численними резолюціями.

«Російський режим і його посібники не зупиняться самі собою. Росія відчуває безкарність, оскільки досі не зазнала належних наслідків за свої злодіяння», — підкреслила вона.

Беца зазначила, що Москва фактично саботує переговорний процес, прикриваючи продовження війни дипломатичними заявами, попри активні зусилля США та європейських держав щодо пошуку шляхів врегулювання.

За її словами, Кремль наполягає на тому, щоб Україна залишила власні суверенні території, що суперечить основоположним принципам міжнародного права. «Суверенітет і територіальна цілісність держави — це фундаментальні принципи Статуту ООН», — наголосила заступниця міністра.

Мар’яна Беца підкреслила, що Україна категорично не визнає окупаційну політику Росії та не піде на жодні компроміси щодо своєї територіальної цілісності.

«Ми ніколи не визнаємо окупацію. Ми ніколи не погодимося на територіальні поступки. Ми ніколи не поступимося своєю свободою», — резюмувала вона.

Війська Росія здійснили чергову серію ударів по території Дніпропетровська область, застосувавши керовані авіаційні бомби та ударні безпілотники. Під обстрілами опинилися кілька населених пунктів регіону, однак найбільших руйнувань зазнала Маломихайлівська громада.

Унаслідок влучань частково зруйновано житловий будинок. За попередньою інформацією, під завалами можуть перебувати люди. На місці трагедії тривають пошуково-рятувальні роботи: рятувальники розбирають уламки конструкцій, намагаючись якнайшвидше дістатися можливих постраждалих. До операції залучено спецтехніку, медиків та представників екстрених служб.

За його словами, внаслідок удару КАБами у Маломихайлівській громаді зруйновано під’їзд житлового будинку. Пошуково-рятувальні роботи тривають, під завалами можуть перебувати четверо людей. Рятувальники намагаються якнайшвидше встановити їхнє місцеперебування та надати допомогу.

У Васильківській громаді регіону через атаку безпілотників постраждав 61-річний чоловік. Там виникла пожежа у приватному будинку. Також пошкоджень зазнали фермерське господарство, дві господарські споруди та автомобіль.

Крім того, через вечірній удар керованими авіабомбами по Покровській громаді загинули двоє людей — 71-річний чоловік та 89-річна жінка. Ще п’ятеро осіб отримали поранення. Внаслідок атаки пошкоджено щонайменше шість приватних будинків.

Наразі в області продовжують ліквідацію наслідків обстрілів та уточнюють масштаби руйнувань.