Україна

У 2025 році Європейський інвестиційний банк спрямував Україні 1,5 мільярда євро нового фінансування, що стало найбільшим обсягом підтримки з моменту початку повномасштабної війни. Про це повідомило агентство Укрінформ з посиланням на офіційний реліз фінансової установи. Виділені кошти охоплюють стратегічно важливі напрями розвитку держави — від енергетики до підтримки підприємництва.

Основна частина фінансування спрямована на зміцнення енергетичної стійкості країни. Йдеться про модернізацію електромереж, відновлення пошкоджених об’єктів генерації, а також інвестиції в децентралізовані джерела енергії. В умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру такі вкладення мають критичне значення для стабільного проходження опалювальних сезонів і забезпечення безперебійної роботи промисловості.

Зокрема, серед ключових проєктів — угода з НАК Нафтогаз України на 300 млн євро для закупівлі природного газу. Також у межах Програми відновлення 100 млн євро було спрямовано на реконструкцію водної та соціальної інфраструктури у понад 150 громадах. Аналогічну суму виділили на окремий проєкт із відновлення систем водопостачання.

Загалом із 2022 року ЄІБ мобілізував для України 4 млрд євро. Ці кошти спрямовані на зміцнення критичної інфраструктури, забезпечення безперебійного надання муніципальних послуг та підтримку економічної активності в умовах війни.

У 2026 році серед головних пріоритетів банку залишатиметься енергетична стійкість України. Крім того, планується розширення підтримки соціальної та муніципальної інфраструктури, а також посилення технічної допомоги в процесі європейської інтеграції.

Фронтмен гурту Друга Ріка Валерій Харчишин поділився відвертими роздумами про особисті зміни та непростий етап, який довелося пройти за останні роки. В інтерв’ю для проєкту Розмова музикант уперше так детально розповів про глибоку емоційну кризу, що стала для нього точкою болісного, але необхідного перезавантаження.

Артист не приховує: певний період у його житті був схожий на падіння в безодню. Він називає цей стан «дном» — моментом, коли накопичена втома, внутрішні сумніви й невирішені переживання накрили одночасно. За словами Харчишина, це впливало не лише на настрій, а й на здатність радіти творчості, будувати плани та довіряти майбутньому. Зовні все могло виглядати стабільно, проте всередині точилася складна боротьба.

«Коли налагоджуються стосунки вдома, і ти розумієш, що на тебе там чекають, що є тил і він сформований, тоді налагоджуються усі процеси. У мене було трохи зле вдома. Зараз я відчуваю цей тил, і мені добре… Це була марна надія, співзалежні чи монозалежні стосунки. Коли я кажу про тил — це про людину, яка допомогла мені відштовхнутись від дна», — поділився співак.

Харчишин зазначив, що нині поряд із ним є людина, яку він називає не лише коханою, а й подругою. Саме відчуття підтримки та стабільності, за його словами, стало основою для внутрішніх змін і руху вперед.

Артист також згадав про попередні стосунки, які були емоційно складними — з постійними розривами та примиреннями. Зрештою він вирішив поставити крапку в цьому романі, усвідомивши, що ситуація не зміниться на краще.

Станом на 23 лютого 2026 року до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, внесено інформацію про більш ніж 90 тисяч громадян України. Про це повідомив уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов. Дані були оприлюднені з посиланням на Українська правда. Йдеться як про військовослужбовців, так і про цивільних, серед яких є й діти. Розшук кожного з них триває, а облік здійснюється в межах державного механізму реагування на надзвичайні обставини, пов’язані з війною.

У структурі зниклих безвісти переважають представники сектору безпеки й оборони. Це військовослужбовці Збройні Сили України, бійці Національна гвардія України, співробітники Національна поліція України та Державна прикордонна служба України. Саме вони виконують завдання на передовій, у прифронтових регіонах і на звільнених територіях, що значно підвищує ризики зникнення під час бойових дій або виконання службових обов’язків.

Уповноважений наголосив, що зниклі безвісти є як учасниками бойових дій, так і цивільними, і робота з їхнього розшуку триває. Реєстр відображає масштаби гуманітарної кризи та складність пошуку людей у сучасних умовах, коли багато громадян залишаються недоступними через військові дії та окупацію.

Офіс Генерального прокурора України повідомив про завершення досудових розслідувань у двох резонансних справах, пов’язаних із професійною недбалістю медичних працівників. Обвинувальні акти вже скеровано до суду. Події сталися у Донецькій та Закарпатській областях, а наслідки, за даними слідства, виявилися трагічними для новонароджених дітей.

Один із випадків зафіксовано у місті Краматорськ у 2021 році. Під час пологів лікар, як стверджують правоохоронці, не забезпечив належного моніторингу стану плода та не відреагував своєчасно на ознаки гіпоксії. Через тривалу нестачу кисню дитина зазнала тяжкого ураження центральної нервової системи. Медичні експертизи встановили причинно-наслідковий зв’язок між бездіяльністю медика та розвитком незворотних змін у здоров’ї немовляти, що згодом призвели до інвалідності.

У місті Мукачево у 2024 році лікарка порушила стандарти ведення ускладнених пологів. Новонароджений отримав тяжку травму шийного відділу хребта та спинного мозку й помер у віці 8 місяців.

У відомстві підкреслили, що ці випадки є прикладом серйозних порушень медичних стандартів та професійної етики, і винні особи нестимуть кримінальну відповідальність. Справи вже скеровані до суду, де буде встановлено ступінь провини лікарів і призначено відповідні покарання.

Європейський банк реконструкції та розвитку переглянув свої очікування щодо темпів відновлення української економіки у 2026 році, знизивши прогнозоване зростання з 5,0% до 2,5%. У новому звіті, оприлюдненому 26 лютого, наголошується, що економічний ефект від потенційної мирної угоди не буде миттєвим і потребуватиме тривалого періоду для повноцінної реалізації.

Ще у вересні 2025 року аналітики банку оцінювали перспективи більш оптимістично. Тоді передбачалося, що завершення активної фази війни сприятиме швидкому пожвавленню ділової активності, активному притоку інвестицій та масштабній післявоєнній відбудові. Саме фактор реконструкції інфраструктури, промислових об’єктів і житлового фонду мав стати рушієм економічного зростання та забезпечити показник на рівні близько 5% у 2026 році.

Зокрема, у звіті відзначено, що дефіцит електроенергії, обмежені трудові ресурси та слабке сільськогосподарське виробництво продовжують стримувати економічне зростання. Водночас у ЄБРР зауважують, що у разі укладення мирної угоди на початку 2026 року перспективи для економіки України суттєво покращаться.

26 лютого в Запоріжжі відзначено збільшення кількості постраждалих унаслідок нічного російського обстрілу. За інформацією, наданою Державною службою України з надзвичайних ситуацій, число постраждалих зросло до дев'яти осіб. Внаслідок атаки на місто виникли численні пожежі, які після влучань снарядів загорілися на кількох ділянках.

Рятувальні служби, оперативно прибувши на місце події, завершили ліквідацію вогню. Спеціалісти продовжують оглядати території, аби виявити інших постраждалих, а також надають необхідну медичну та психологічну допомогу тим, хто вже зазнав травм. Завдяки оперативним діям рятувальників вдалося уникнути ще більших руйнувань і людських жертв.

Психологи ДСНС надали підтримку 16 громадянам.

Наразі аварійно-рятувальні роботи завершені.

Водночас через нічну атаку Росії більш ніж у 500 будинках у трьох районах міста відсутнє теплопостачання. Фахівці працюють над відновленням інфраструктури.

У справі щодо загибелі Андрій Портнов з’явилися нові деталі, які проливають світло на обставини злочину та можливих причетних осіб. За інформацією, що надійшла від джерел у правоохоронних структурах, чоловік, затриманий за підозрою у скоєнні вбивства, є громадянином України та родом із Донецької області. Слідчі органи наразі перевіряють його зв’язки, пересування та можливі контакти напередодні нападу.

За попередніми даними, затриманий міг діяти не сам. Правоохоронці розглядають версію про участь щонайменше двох інших осіб, які могли координувати дії або забезпечувати логістичну підтримку. Такий характер злочину вказує на ретельну підготовку та можливе попереднє стеження за жертвою. Слідство зосереджене на встановленні повного кола причетних, а також на з’ясуванні мотивів — від особистих конфліктів до можливого політичного підґрунтя.

Зокрема, ще один співучасник — рідний брат затриманого — наразі переховується на території Росії. Правоохоронні органи встановлюють його місцеперебування.

Крім того, у розшуку перебуває третій фігурант справи, який, за попередніми даними, забезпечував відхід нападників із місця злочину.

Джерела також повідомляють, що під час нападу брати були озброєні вогнепальною зброєю.

Наразі триває слідство, правоохоронці з’ясовують усі обставини злочину та можливі мотиви вбивства. Офіційних коментарів від силових структур на момент публікації не надходило.

У Кропивницькому правоохоронні органи задокументували протиправну діяльність військовослужбовця Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якого підозрюють в організації корупційної схеми. Інформацію про викриття оприлюднила пресслужба Державне бюро розслідувань 25 лютого.

За попередніми даними слідства, посадовець налагодив механізм отримання неправомірної вигоди від військовозобов’язаних громадян. Йдеться про створення системи так званих «платних послуг», що дозволяли окремим особам уникнути призову на військову службу або відтермінувати мобілізацію. Сума неправомірної вигоди залежала від складності «питання» та бажаного результату — від оформлення відстрочки до повного зняття з військового обліку за фіктивними підставами.

Зокрема, 6 тисяч доларів коштувало зняття з розшуку та звільнення з ТЦК після примусової доставки. До 20 тисяч доларів — оформлення “броні” від мобілізації або зміна статусу на обмежено придатного. Від 20 тисяч доларів — повне виключення з військового обліку “під ключ”.

Перед отриманням грошей посадовець супроводжував “клієнтів” до пунктів обміну валют, де особисто перевіряв справжність купюр і намагався впевнитися, що вони не мічені.

Слідство встановило, що 19 лютого військовослужбовець отримав від чергового клієнта другий транш у розмірі 20 тисяч доларів за оформлення бронювання. Після викриття він намагався втекти та ледь не здійснив наїзд на правоохоронців, однак був затриманий.

Фігуранту повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди. Суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 2 мільйони гривень. Офіцеру загрожує до 10 років позбавлення волі.

На індонезійському острові Балі правоохоронні органи офіційно підтвердили факт викрадення громадянина України Ігоря Комарова. У межах розслідування вже затримано групу осіб різних національностей — серед них громадяни Росії, Вірменії та України. Справу кваліфіковано як тяжкий злочин, що привернув значну увагу як місцевої влади, так і міжнародної спільноти.

Інцидент стався ввечері 24 лютого. За попередніми даними слідства, Ігор Комаров перебував у компанії двох знайомих і відпрацьовував навички керування мотоциклом. Один із друзів поїхав уперед, а коли зупинився, щоб зачекати інших, виявив їхню відсутність. Повернувшись назад, він знайшов лише особисті речі зниклого — телефон, сумку та гаманець. Самого чоловіка на місці не було.

Правоохоронці заявили про затримання групи осіб, причетних до нападу. У зведеннях фігурують прізвища Мусаєв, Григорян та Атоян — громадяни Росії та Вірменії, а також громадянин України, якого слідство вважає навідником.

З початку тижня в соцмережах ширилися різні версії події — від інсценування для підвищення популярності до участі чеченців і координації з російськими спецслужбами. Публічного підтвердження цим припущенням немає.

Затримані стверджують, що діяли не як викрадачі, а як так звані «колектори», яких нібито найняли для силового повернення боргу. За їхньою версією, йшлося про доступ до криптоактивів та «холодних гаманців», а не про вимагання 10 мільйонів доларів викупу, про який раніше писали медіа.

Також один із підозрюваних визнав, що пересування потерпілих могли відстежувати через соціальні мережі їхніх супутниць — зокрема через сторіс із геолокацією.

Ігор Комаров народився 19 червня 1997 року, проживає у Дніпрі. За відкритими даними, на нього не зареєстровано компаній чи ФОПів.

Його ім’я фігурувало у 2021 році у справі про хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї проти бізнесмена Артура Рисіна — генерального директора агрохолдингу Степова. Серед підозрюваних тоді був і Комаров, а також Єрмак Петровський — який, за даними медіа, також міг бути серед викрадених на Балі.

Окрему увагу журналісти звертають на батька Ігоря — Сергія Комарова, відомого в кримінальних колах під прізвиськом «Комар». У ЗМІ його називали регіональним авторитетом із Краматорська та пов’язували з впливом у Донецькій області у 1990-х роках.

За даними поліції, після втечі Єрмака Петровського Ігоря Комарова нібито передали іншій групі осіб. Затримані заявляють, що не знають його теперішнього місцеперебування.

Розслідування триває. Індонезійські правоохоронці встановлюють усіх причетних до злочину та перевіряють версії щодо можливих мотивів і організаторів нападу.

Значна частка тіньового сектору в економіці України знову опинилася в центрі уваги міжнародних партнерів. За оцінками Міжнародний валютний фонд, масштаби неофіційної економічної діяльності залишаються суттєвими, що впливає на наповнення бюджету та ефективність податкової системи. Це питання стає предметом активного діалогу між українською владою та донорами щодо можливих змін у фіскальній політиці, механізмів адміністрування податків і посилення контролю за фінансовими потоками.

Голова Національний банк України Андрій Пишний в інтерв’ю STERNENKO наголосив, що нині триває формування нової програми співпраці з МВФ. Попередні домовленості базувалися на макроекономічному сценарії, який передбачав трирічну тривалість повномасштабної війни. Проте реалії безпекової ситуації змушують переглядати прогнози та враховувати інші варіанти розвитку подій, що безпосередньо впливає на обсяг зовнішнього фінансування.

Пишний зазначив, що для МВФ ключовим залишається питання спроможності України самостійно фінансувати сектор безпеки та оборони, а також зменшувати бюджетний дефіцит. За оцінками фонду, в Україні зберігається значний обсяг тіньової економіки, а одним із чинників її підтримки є чинна модель використання ФОПів, яка в окремих випадках застосовується для мінімізації податків.

Голова НБУ підкреслив, що дискусія щодо податкових змін ведеться не між Нацбанком і МВФ, а безпосередньо між урядом України та фондом. Він назвав цю розмову складною, але необхідною, з огляду на масштабні видатки держави.

За словами Пишного, сьогодні витрати на оборону і національну безпеку становлять близько 70% усіх надходжень до бюджету. Значна частина фінансування забезпечується за рахунок внутрішніх ресурсів — облігацій внутрішньої державної позики та фіскальних зборів.

Водночас очільник НБУ наголосив на принциповій позиції щодо недопущення емісійного фінансування дефіциту бюджету. Він нагадав, що у 2022 році Україна була змушена вдатися до емісії, однак уже з 2023 року стратегічною метою стало повне згортання такого механізму. Цю політику вдалося зберегти у 2024 та 2025 роках, і аналогічне завдання стоїть перед владою і на 2026 рік.

«Війна триває, а разом із нею зростають і ризики. Війна — це завжди дуже дорого», — підсумував Пишний, наголосивши на необхідності пошуку внутрішніх ресурсів для стабільного фінансування сектору безпеки без шкоди для макроекономічної стабільності.