Наука

Стрімкий розвиток надпотужних суперкомп’ютерів і квантових технологій здатен радикально змінити правила гри у сфері кібербезпеки. Алгоритми шифрування, які нині вважаються надійними та широко застосовуються для захисту персональних, корпоративних і державних даних, у майбутньому можуть втратити свою ефективність. Це створює серйозні ризики для цифрової інфраструктури, фінансових систем, оборонного сектору та приватного життя громадян.

У Європейській комісії дедалі чіткіше усвідомлюють масштаби потенційної загрози. Надпотужні обчислювальні системи здатні за відносно короткий час зламувати криптографічні ключі, на підбір яких сучасним комп’ютерам знадобилися б роки або навіть десятиліття. У разі реалізації такого сценарію під ударом опиняться електронні сервіси, державні реєстри, банківські операції та захищені канали зв’язку між інституціями.

З огляду на тривалий процес переходу на нові методи захисту, у дорожній карті ЄС рекомендовано до 2030 року впровадити постквантову криптографію у сферах із високим рівнем ризику. Остаточні рішення щодо застосування таких технологій ухвалюватимуть держави-члени. Основну загрозу становить розвиток квантових комп’ютерів, здатних зламувати криптографію з відкритим ключем. У разі такого сценарію навіть складні паролі та сучасні системи шифрування можуть втратити ефективність. Найбільш уразливими є малі компанії та органи місцевої влади, для яких масштабний злам може призвести до повного витоку даних. Моріц Кернер назвав таку загрозу “катастрофою з погляду цифрової безпеки”. Він додав, що сучасні методи шифрування не гарантують довгострокового захисту, і в найближчому майбутньому можуть бути скомпрометовані паролі, електронне листування, банківські дані та конфіденційна інформація державних установ. Проблему підтверджують і нещодавні витоки: близько 150 мільйонів викрадених облікових записів електронної пошти, соціальних мереж, онлайн-магазинів і державних сервісів опинилися у відкритому доступі. Серед постраждалих сервісів — Gmail, Yahoo, Facebook, Instagram та OnlyFans. Експерти радять захищатися за допомогою постквантової криптографії — методів шифрування, стійких до атак як класичних, так і квантових комп’ютерів. Деякі компанії вже впроваджують такі рішення. Наприклад, “o2 Telefónica Deutschland” тестує та використовує квантово-захищені мережі для обміну особливо чутливими даними, застосовуючи як постквантову криптографію, так і квантовий обмін ключами.

Фахівці радять вже зараз дотримуватися базових правил цифрової безпеки: регулярно оновлювати програмне забезпечення, використовувати складні паролі та двофакторну автентифікацію. Збереження паролів у браузері вважається небезпечним, тому для створення надійних комбінацій слід використовувати спеціальні генератори.

NASA перебуває на фінальній стадії підготовки до одного з найважливіших космічних запусків останніх десятиліть. Пілотована місія «Артеміда-2» може стартувати вже найближчим часом і стати першим за 54 роки польотом людей за межі навколоземної орбіти. Цей етап програми «Артеміда» відкриває нову сторінку в дослідженні Місяця та далекого космосу.

Екіпаж місії складається з чотирьох астронавтів: Ріда Вайсмена, Крістіни Кох, Віктора Гловера та Джеремі Хансена. Вони здійснять політ на космічному кораблі «Оріон», який має облетіти Місяць по витягнутій траєкторії та повернутися на Землю. Для всіх учасників це буде унікальний досвід, а для Канади — історична подія, адже Джеремі Хансен стане першим канадцем, який вирушить так далеко в космос.

На борту “Оріона” перебуватимуть не лише астронавти. Серед історичних предметів — прапор США, який літав на першому та останньому шаттлі NASA, а також на кораблі Crew Dragon SpaceX; ще один прапор, призначений для місії “Аполлон-18”, яка так і не відбулася; шматочок муслінової тканини з літака братів Райт; а також особлива земля з-під насіння, яке летіло на борту “Артеміда-1” у 2022 році.

Місія “Артеміда-2” стане важливим кроком у поверненні людини на Місяць і підготує платформу для майбутніх досліджень супутника Землі.

NASA започаткувало нову програму, яка передбачає фінансування приватних компаній для розробки потенційної заміни Міжнародної космічної станції (МКС). Одним із найбільш перспективних проектів у цій галузі є одномодульна орбітальна станція Haven-1 від компанії Vast, яка готується до запуску вже наступного року. Це стане важливим кроком на шляху до заміни МКС, яка завершує свою роботу у 2030 році після 30 років діяльності.

За планом NASA, після завершення функціонування Міжнародної космічної станції її буде виведено з орбіти та затоплено в Тихому океані. Відповідно до розрахунків, процес декомісії МКС має бути завершено до кінця десятиліття. Водночас космічні агентства і приватні компанії активно готуються до наступної ери в освоєнні орбіти, коли нові орбітальні платформи замінять МКС.

За планами NASA, до 2030 року на орбіті має перебувати хоча б одна космічна станція, створена приватною компанією, що стане заміною МКС. NASA планує використовувати такі станції для проведення наукових досліджень та розміщення астронавтів і наукового обладнання. Контракти з компаніями дозволять здійснювати ці програми на комерційній основі. Поки NASA не обрало фіналістів програми Commercial Space Stations, яка передбачає фінансування кількох компаній для створення нової станції. Відомо, що буде обрано щонайменше двох фіналістів. Компанія Vast повідомила, що основна конструкція Haven-1 завершена, розпочалося складання інших компонентів. Наземні випробування заплановані на осінь 2026 року, а запуск на орбіту за допомогою ракети SpaceX Falcon 9 очікується на початку 2027 року.

Станція Haven-1 розрахована на коротке перебування астронавтів — близько 14 днів. Спершу компанія планує випробування на орбіті без екіпажу. За словами Vast, перевагами станції є безпека, низька вартість і комфортні умови для астронавтів. Компанія очікує відповіді від NASA щодо подальшого фінансування. Крім Vast, кілька інших компаній розробляють власні комерційні станції. Voyager Technologies працює над Starlab, Blue розробляє Orbital Reef, а Axiom Space — станцію Axiom, запуск якої планується у 2028 році.

Поки складно передбачити, яка приватна космічна станція стане повноцінною заміною МКС у 2030 році.

Повербанки справді стали незамінними під час відключень електроенергії, адже вони дозволяють підтримувати роботу телефону, ліхтарика чи інших гаджетів, коли мережа недоступна. Втім, експерти попереджають: неправильна експлуатація таких пристроїв може зробити їх вибухонебезпечними та спричинити серйозні наслідки. Особливо це стосується моделей із великою ємністю та тих, що використовуються без дотримання базових правил безпеки.

За даними тайландського Департаменту запобігання стихійним лихам та пом’якшення їх наслідків (DDPM), існують три поширені звички, які значно підвищують ризик перегріву, займання або навіть вибуху повербанка. Перша з них — це заряджання пристрою “на повну” без контролю, особливо на ніч або під час сну. Коли повербанк заряджають довше, ніж потрібно, він може перегрітися, особливо якщо зарядка проходить у закритому просторі або поруч з іншими тепловими джерелами. Друга небезпечна звичка — використання неякісних або пошкоджених кабелів і зарядних пристроїв. Підробні адаптери часто не мають захисту від перенапруги чи короткого замикання, через що внутрішні компоненти повербанка можуть вийти з ладу. Третя — зберігання пристрою в місцях з підвищеною температурою, наприклад, під прямим сонячним промінням, у салоні автомобіля або поруч із батареями опалення. Підвищена температура може пошкодити батарею, зробити її більш вразливою до внутрішніх дефектів та сприяти загорянню.

Першою помилкою є заряджання повербанка у замкнутому та перегрітому просторі, наприклад у салоні автомобіля, залишеного на сонці, або поруч із працюючим комп’ютером. Надмірне тепло часто стає причиною роздування акумулятора. Друга небезпечна звичка — заряджання смартфона через повербанк у той момент, коли сам повербанк підключений до електромережі. Так зване «прохідне» заряджання викликає сильне внутрішнє нагрівання пристрою. Третьою проблемою фахівці називають повне розряджання акумулятора. Регулярне зниження заряду нижче 30% погіршує стан внутрішніх компонентів, що робить їх нестабільними під час наступних циклів заряджання. Генеральний директор DDPM Тірапат Катчамат наголосив, що повербанк є хімічним накопичувачем енергії, і у разі пошкодження або перегріву він може перетворитися на серйозну пожежну загрозу. Для зменшення ризику вибуху експерти радять не використовувати повербанк із зарядом менше ніж 30% і не допускати повного розряджання, від’єднувати пристрій від мережі одразу після досягнення 100% заряду, зберігати його подалі від прямих сонячних променів і високих температур, а також регулярно перевіряти корпус на наявність здуття або деформацій. За словами Тірапата Катчамата, фахівці фіксують надто багато інцидентів, коли нестача обізнаності перетворює звичайний побутовий пристрій на небезпеку для життя, і безпека має бути важливішою за зручність.

Раніше повідомлялося, що компанія Iniu відкликала повербанки ємністю 10 000 мАг моделі BI-B41 через випадки перегріву та загоряння. Також компанія BMX представила повербанки SolidSafe з напівтвердотільними акумуляторами, які вважаються безпечнішими за традиційні літій-іонні.

У Космічному центрі імені Кеннеді на мисі Канаверал у США відбулася важлива операція: 98-метрову ракету Space Launch System (SLS) перемістили на стартовий майданчик 36B. Ця ракета має стати ключовою у відновленні пілотованих польотів до Місяця після тривалої перерви, яка триває понад пів століття. Хоча в межах цієї місії не передбачено висадки на поверхню супутника Землі, політ стане черговим етапом у програмі, що має на меті повернення людей на Місяць та підготовку до майбутніх місій з посадкою.

Транспортування ракети з приміщення для складання на стартовий майданчик тривало майже 12 годин. За цю складну операцію відповідала спеціальна гусенична платформа, яка повільно, але впевнено доставила Space Launch System разом із космічним кораблем Orion до майданчика. Такий процес вимагає високої точності та координації, оскільки ракета має бути розміщена на спеціальній конструкції, що забезпечує її стійкість і можливість подальшої підготовки до запуску.

Політ відбудеться в межах місії «Артеміда-2», яка стане першою пілотованою експедицією програми Artemis. Уже на початку лютого четверо астронавтів вирушать у 10-денну подорож у космос. Основною метою місії є перевірка систем космічного корабля Orion і ракети Space Launch System перед майбутнім поверненням людини на поверхню Місяця. Екіпаж «Артеміди-2» складається з астронавтів NASA Ріда Вайсмена, Крістіни Кох і Віктора Гловера, а також канадського астронавта Джеремі Хансена. Запуск запланований на 6 лютого, хоча у разі перенесення резервні вікна передбачені в березні та квітні. У NASA сподіваються, що місію вдасться здійснити саме в лютому. Під час польоту астронавти опиняться далі від Землі, ніж будь-які екіпажі з часів програми «Аполлон». Крістіна Кох і Віктор Гловер увійдуть в історію як перша жінка та перший представник неєвропеоїдної раси, які побувають біля Місяця. Екіпаж також стане першим за понад 50 років, хто побачить зворотний бік природного супутника Землі на власні очі. Перші два дні після старту корабель Orion перебуватиме на навколоземній орбіті на відстані понад 60 тисяч кілометрів від планети, що становить приблизно п’яту частину відстані до Місяця. Після цього апарат вирушить на навколомісячну орбіту, де астронавти проведуть низку тестів і наукових експериментів.

Місія «Артеміда-2» є ключовою репетицією перед «Артемідою-3», запуск якої запланований не раніше 2027 року. Саме в її межах NASA має намір знову висадити людей на Місяць, зосередившись на районі його південного полюса.

Морська хвиля спеки 2003 року досі впливає на Північну Атлантику, і нове дослідження свідчить, що океан ще не оговтався від її наслідків. Тоді температура води піднялася до аномально високих рівнів, що спричинило масштабні зміни в морських екосистемах регіону. Вчені відзначають, що такі події мають не лише короткостроковий вплив, а й залишають тривалі сліди, які можуть зберігатися роками, а інколи й десятиліттями.

Хвиля спеки 2003 року стала одним із найпотужніших теплових ударів по Північній Атлантиці за останні десятиліття. Підвищення температури води порушило природний баланс, вплинуло на цикли розмноження та міграції багатьох морських видів, а також змінило хімічні процеси в океані. У таких умовах організми, пристосовані до певного температурного діапазону, опиняються в стресі, що знижує їхню здатність виживати, ростити потомство та протистояти хворобам. Ефекти цього стресу можуть проявлятися не одразу, а через кілька років, коли насіння популяцій вже було порушене.

При цьому спостереження свідчать, що після 2003 року такі хвилі спеки трапляються частіше та зростає їхня інтенсивність, пише Science Alert. Морські біологи з Німеччини та Норвегії проаналізували понад 100 наукових досліджень і встановили, що події 2003 року та наступні хвилі спеки спричинили широкомасштабні зміни у морських екосистемах. Вплив простежується на всіх рівнях — від одноклітинних організмів до промислово важливих видів риб і китів.

За словами Карла Міхаеля Вернера з Інституту морського рибальства Тюена, події 2003 року стали переломним моментом для Північної Атлантики, ознаменувавши тривалу фазу потепління, що відрізняється від попередніх спостережень. Хвиля спеки призвела до різкого зменшення морського льоду та підвищення температури поверхні води — у Норвезькому морі потепління простежується на глибині до 700 метрів. Це спричинило зміни в поширенні видів: організми, адаптовані до холодних вод, стали зникати з деяких регіонів, а види, що віддають перевагу теплій воді, поширилися. Наприклад, після 2003 року косатки почали з’являтися в районах, де їх не було понад 50 років, а нарвали та чубаті тюлені суттєво скоротилися. Водночас деякі донні мешканці та атлантична тріска отримали вигоду від нових харчових ресурсів, що з’явилися після масового цвітіння фітопланктону.

Вчені попереджають, що такі зміни порушують природний баланс і можуть завдати шкоди навіть витривалим морським істотам. Крім того, хвилі спеки подібні до тієї, що трапилася у 2003 році, стають дедалі частішими та потужнішими, що викликає серйозне занепокоєння щодо майбутнього морських екосистем Північної Атлантики.

NASA вперше в історії ухвалило рішення про дострокове завершення місії екіпажу Міжнародної космічної станції через проблеми зі здоров’ям одного з астронавтів. У космічному агентстві офіційно підтвердили, що всі чотири члени екіпажу місії Crew-11 повернуться на Землю раніше, ніж планувалося спочатку. Це рішення стало безпрецедентним для програми пілотованих польотів США та привернуло увагу світової наукової спільноти.

За інформацією NASA, екіпаж Crew-11 має залишити МКС у середу, 14 січня. Повернення відбудеться на кораблі Crew Dragon, який здійснить від’єднання від станції та розпочне спуск до Землі. Приводнення капсули заплановане на четвер, 15 січня, у водах Тихого океану поблизу узбережжя Каліфорнії, за умови сприятливих погодних умов та відсутності технічних ускладнень.

Відстикування корабля від МКС заплановане приблизно на опівніч за київським часом 14 січня, а приводнення очікується близько 10:40 за Києвом. Остаточний графік залежатиме від метеоумов у районі посадки. На Землю повернуться астронавти NASA Майкл Фінк і Зена Кардман, астронавт Японського агентства аерокосмічних досліджень Кімія Юї та російський космонавт Олег Платонов. Екіпаж прибув на МКС 2 серпня і мав завершити шестимісячну місію в середині лютого, однак політ вирішили скоротити.

Раніше, 7 січня, NASA скасувало вихід у відкритий космос, запланований на 8 січня. Під час підготовки з’ясувалося, що в одного з астронавтів виникли проблеми зі здоров’ям. Після цього агентство ухвалило рішення достроково повернути весь екіпаж місії Crew-11 для проведення повної діагностики та лікування. Ім’я астронавта та характер проблеми зі здоров’ям у NASA не розголошують. Головний лікар NASA Джеймс Полк повідомив, що астронавт не зазнав травми під час підготовки до виходу у відкритий космос, однак медичну проблему неможливо вирішити в умовах орбітальної станції. Спочатку екіпаж Crew-11 мав залишатися на МКС до прибуття змінної місії Crew-12. Наразі NASA розглядає можливість дострокового запуску нового екіпажу, якщо це буде технічно можливо. Після відльоту Crew-11 на борту МКС залишаться троє астронавтів: американець Крістофер Вільямс і російські космонавти Сергій Кудь-Сверчков та Сергій Мікаєв, які прибули на станцію 27 листопада на кораблі «Союз».

Такий склад екіпажу є меншим за звичний, адже зазвичай на МКС працюють сім осіб. Водночас це не безпрецедентна ситуація: до 2009 року базовий екіпаж станції складався з трьох астронавтів.

МКС безперервно приймає екіпажі з листопада 2000 року. Водночас саме ця подія стане першою в історії орбітальної станції медичною евакуацією екіпажу, здійсненою достроково через проблеми зі здоров’ям.

Нове наукове дослідження виявило, що мікроорганізми не просто пристосовуються до мікрогравітації, а продовжують еволюціонувати в умовах космічного середовища, і цей процес часто виявляється непередбачуваним. У космосі бактерії та віруси поводяться інакше, ніж на Землі, що може мати значні наслідки як для майбутніх тривалих космічних місій, так і для розвитку медицини на нашій планеті.

Міжнародна космічна станція є унікальним середовищем, де створюється замкнута екосистема: тут постійно підтримується штучний баланс, а живі організми опиняються у незвичних для них умовах. На борту МКС мікроорганізми піддаються впливу мікрогравітації, підвищеної радіації та змінених режимів температури й вологості. Це робить космічний простір своєрідною лабораторією, де можна спостерігати еволюцію в реальному часі, але й розуміти, що її результати не завжди відповідають земним очікуванням.

Бактеріофаги вважаються найчисленнішими біологічними об’єктами на планеті. За оцінками вчених, їх кількість на Землі сягає приблизно 10 у 31 ступені. Вони присутні практично в будь-якому середовищі та відіграють важливу роль у регуляції чисельності бактерій. У ході дослідження вчені спостерігали за взаємодією бактеріофага Т7 з бактеріями Escherichia coli на МКС та порівнювали ці процеси з аналогічними на Землі. З’ясувалося, що в умовах мікрогравітації вірусам потрібно більше часу для початкового зараження бактерій. Ймовірно, це пов’язано з тим, що рідини в космосі не змішуються так само ефективно, як під дією сили тяжіння. Водночас після початку зараження і віруси, і бактерії починали швидко адаптуватися до нових умов. Причому їхня еволюція суттєво відрізнялася від тієї, яку спостерігали на Землі. Бактерії виробляли посилені механізми захисту від вірусів і підвищували власну виживаність у космічному середовищі. У відповідь бактеріофаги еволюціонували таким чином, щоб ефективніше заражати кишкову паличку. Дослідники зафіксували низку генетичних змін у космічних вірусів, які не мали аналогів у земних умовах. За словами вчених, мікрогравітація не просто уповільнює зараження бактерій вірусами, а змінює сам механізм їхньої спільної еволюції, викликаючи мутації в неочікуваних генах. Отримані дані свідчать, що мікроби можуть дуже швидко і непередбачувано адаптуватися до життя в космосі. Це має важливе значення для тривалих пілотованих місій, адже мікроорганізми на борту космічних кораблів можуть еволюціонувати так, що це потенційно вплине на здоров’я астронавтів і загальну безпеку місій. Вчені не виключають можливих ризиків, але наголошують, що для остаточних висновків необхідні подальші дослідження.

Водночас для медицини на Землі результати мають позитивний потенціал. Дослідження показало, що умови мікрогравітації можуть сприяти появі вірусів, здатних ефективніше знищувати бактерії, стійкі до ліків. Деякі генетичні зміни, зафіксовані у бактеріофагів на МКС, зробили їх більш ефективними у боротьбі зі стійкими до антибіотиків штамами кишкової палички.

Компанія Ugreen анонсувала новий універсальний повербанк MagFlow Qi2, який поєднує високу потужність, сучасні стандарти бездротового заряджання та продуману ергономіку. Новинка підтримує стандарт Qi2 і забезпечує потужність до 25 Вт, що дозволяє швидко поповнювати заряд сучасних смартфонів, планшетів та інших мобільних гаджетів. Особливістю пристрою стала складна конструкція, завдяки якій повербанк можна використовувати не лише як джерело енергії, а й як зручну підставку для смартфона.

MagFlow Qi2 оснащений акумулятором ємністю 20 000 мАг, чого достатньо для кількох повних циклів заряджання популярних флагманських моделей. За заявами виробника, цього ресурсу вистачає приблизно на 3,7 повних зарядки iPhone 17 або близько 2,7 зарядки Samsung Galaxy S25 Ultra. Такий запас енергії робить пристрій практичним рішенням для подорожей, тривалих поїздок чи активного робочого дня поза домом.

На передній панелі розташована бездротова зарядна панель із сертифікатом Qi2, яка дозволяє заряджати сумісний смартфон потужністю до 25 Вт. Наприклад, iPhone 17 Pro Max може зарядитися на 50% за 38 хвилин. Також можна регулювати кут нахилу панелі, піднімаючи її для доступу до другого виходу для бездротової зарядки, потужність якого становить 5 Вт. Крім бездротових опцій, MagFlow Qi2 оснащений трьома USB-виходами: вбудованим кабелем USB-C, портом USB-C та портом USB-A. Максимальна вихідна потужність USB-C складає 100 Вт, що дозволяє зарядити MacBook Pro до 43% за пів години. Порт USB-A забезпечує потужність до 10 Вт, а кабель і порт USB-C підтримують вхідну потужність до 65 Вт.

У 2026 році очікується випуск повербанку Nomad N1, який отримає найтонший у світі корпус та безпечний напівтвердотільний акумулятор.

Глінтвейн, який зазвичай асоціюється з зимовими холодами та святковими вечорами, може бути не лише смачним і теплим напоєм, а й приносити реальну користь для здоров’я. Особливо важливо, що при правильному приготуванні цей напій здатен підтримувати роботу серцево-судинної системи, допомагаючи знижувати рівень холестерину в крові та покращувати загальний стан серця.

За словами британського дієтолога Тайлера Вударда, саме склад глінтвейну і методи його приготування можуть значно впливати на його корисні властивості. Напій, який включає в себе прянощі, фрукти і червоне вино, має потенціал бути не лише смачним, а й корисним для здоров’я завдяки антиоксидантам і флавоноїдам, які містяться в його інгредієнтах.

Основна користь глінтвейну пов’язана з червоним вином, яке містить поліфеноли та ресвератрол. Саме ці речовини протидіють токсинам, що беруть участь в утворенні тромбів, і знижують ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Підігріте червоне вино, на думку дієтолога, посилює позитивний вплив цих сполук на організм. Під час приготування глінтвейну традиційно використовують корицю, мускатний горіх, імбир і мелений гострий червоний перець. Найбільш виражений антихолестериновий ефект має саме кориця. Вона здатна зменшувати запальні процеси та набряки, а в поєднанні з іншими спеціями, медом, апельсинами й лимонами позитивно впливає на загальне самопочуття.

Водночас фахівці наголошують, що глінтвейн залишається алкогольним напоєм і містить значну кількість природних цукрів. Надмірне споживання може призвести до підвищення рівня цукру в крові, а також спричинити зростання артеріального тиску. Щоб напій був справді корисним, рекомендується обмежуватися кількома келихами та не вживати його надто часто.