Наука

Компанія Samsung презентувала свою нову флагманську лінійку смартфонів Galaxy S26, зосередивши увагу на вдосконалених програмних можливостях та інтеграції штучного інтелекту. Однією з основних новинок стало введення значних оновлень у програмне забезпечення пристроїв, що покращує взаємодію користувача з технологіями та забезпечує безпрецедентний рівень персоналізації.

Разом із смартфонами компанія також представила нові бездротові навушники — Samsung Galaxy Buds4 та Galaxy Buds4 Pro, які відзначаються поліпшеним звучанням, зручністю у використанні та покращеною автономністю. Ці новинки чудово доповнюють екосистему Galaxy, пропонуючи користувачам ще більше можливостей для комфортного користування пристроями.

У більшості регіонів S26 і S26+ працюватимуть на новому процесорі Exynos 2600, тоді як S26 Ultra отримав Snapdragon 8 Elite Gen 5 for Galaxy. За даними виробника, новий Snapdragon забезпечує приріст продуктивності центрального процесора на 19%, графічного — на 24%, а нейронного модуля — на 39%. Особливу увагу приділено функціям штучного інтелекту: голосові команди, транскрипція дзвінків та інструмент AI Eraser працюють удвічі швидше.

Galaxy S26 оснащений 6,3-дюймовим LTPO OLED-дисплеєм із роздільною здатністю 1080p+ та адаптивною частотою оновлення 1–120 Гц. Акумулятор збільшено до 4300 мА·год. S26+ має 6,7-дюймовий LTPO OLED із роздільною здатністю 1440p+ і батарею на 4900 мА·год. Топовий S26 Ultra отримав 6,9-дюймовий LTPO AMOLED-дисплей 1440p+ та акумулятор на 5000 мА·год. Стилус S Pen збережено, однак підтримка Bluetooth у ньому відсутня.

Щодо зарядки, базова модель підтримує 25 Вт по кабелю та 15 Вт бездротово. S26+ має 45 Вт дротової та 20 Вт бездротової зарядки, а S26 Ultra — 60 Вт дротової, 25 Вт бездротової та 4,5 Вт реверсивної.

Система камер у S26 і S26+ залишилася без змін: 50 Мп основний сенсор, 10 Мп телефото з 3-кратним зумом і 12 Мп ультраширокий модуль. У S26 Ultra основна камера на 200 Мп отримала ширшу діафрагму f/1.4, що дозволяє захоплювати на 47% більше світла. Також модель має 50 Мп телефото з 5-кратним оптичним зумом.

Серія отримала нові функції на базі штучного інтелекту. Зокрема, Now Nudge нагадує про заплановані зустрічі під час листування, а Now Brief аналізує повідомлення та електронну пошту для визначення майбутніх подій. Оновлена оболонка автоматично сортує скриншоти за категоріями, з’явився розширений сканер документів, функція Call Screening для перевірки підозрілих дзвінків і вдосконалений Audio Eraser для зменшення фонового шуму у відео.

Ексклюзивною для S26 Ultra стала функція Privacy Display — технологія, яка затемнює частину екрана при погляді під кутом, захищаючи особисту інформацію у публічних місцях.

Нові Galaxy Buds4 і Buds4 Pro стали зручнішими у використанні, отримали покращене активне шумозаглушення та підтримку перекладу мов у реальному часі.

Серія доступна у чотирьох кольорах: White, Sky Blue, Cobalt Violet і Black. Продажі стартують 11 березня, попередні замовлення вже відкриті. Galaxy S26 Ultra також отримав два додаткові кольори для онлайн-замовлень — Pink Gold і Silver Shadow.

Із дна Атлантичного океану розпочато підйом першого трансатлантичного волоконно-оптичного кабелю — TAT-8, який свого часу поєднав США, Велика Британія та Франція. Ця інженерна операція стала знаковою подією для світової телекомунікаційної галузі, адже йдеться не просто про демонтаж старої інфраструктури, а про повернення історичного символу початку цифрової епохи.

Кабель ввели в експлуатацію наприкінці 1980-х років, коли глобальний обмін інформацією лише набирав обертів. TAT-8 став першим трансатлантичним з’єднанням, що відмовилося від традиційних мідних ліній на користь оптичного волокна. Його пропускна здатність сягала приблизно 280 Мбіт/с — на той час це був справжній технологічний прорив. Для порівняння, попередні системи забезпечували значно менші обсяги передачі даних і мали обмеження щодо якості сигналу та кількості одночасних з’єднань.

Загальна довжина TAT-8 становить майже 6000 кілометрів. Уздовж маршруту були встановлені ретранслятори через кожні кілька десятків кілометрів — у герметичних корпусах, розрахованих на глибину до 8000 метрів. Саме ця конструкція згодом стала шаблоном для всіх наступних підводних магістралей зв’язку.

Кабель витягують спеціалізовані дизельні судна з гакоподібними пристроями. Роботи виконує судно Subsea Environmental Services Maasvliet, оснащене дизель-електричною силовою установкою та системами для підйому кабелів із морського дна. Разом із самим кабелем підіймають додаткове обладнання — повторювачі, захист від пошкоджень рибами (fish-bite protection) та мідні провідники.

Після сортування відновлені матеріали — мідь, сталь, поліетилен та електронні компоненти — передають на переробку до компанії Mertech Marine у Південній Африці. Там їх розбирають і повертають у промисловий цикл.

Історично TAT-8 створювався з урахуванням не лише технологічних викликів, а й конкуренції із супутниковим зв’язком, який тоді вважався перспективною альтернативою. Саме тому кабельна система повинна була продемонструвати вищу надійність і пропускну здатність.

Сьогодні демонтаж TAT-8 символізує завершення цілої епохи в розвитку глобальних телекомунікацій — від перших оптоволоконних магістралей до сучасних надшвидкісних океанічних ліній передачі даних.

На зверненій до Землі стороні Сонця відбулося унікальне явище: усі сонячні плями раптово зникли. Це повідомлення надійшло від лабораторії сонячної астрономії (XRAS) Інституту космічних досліджень РАН в неділю, 22 лютого. За словами науковців, Сонце на даний момент виглядає як ідеальний диск без жодних особливостей. Жодна пляма, навіть найменша, не фіксується на його поверхні. Така ситуація є надзвичайно рідкісною, оскільки Сонце зараз перебуває в активній фазі свого циклу.

Активна фаза Сонця характеризується великою кількістю сонячних плям, які є ознакою підвищеної сонячної активності. Зазвичай ці плями з’являються у вигляді темних ділянок на поверхні зірки, де зосереджена сильна магнітна активність. Однак нинішній період відзначається аномальною тишею. Відсутність сонячних плям може свідчити про зміну фізичних процесів на Сонці, хоча науковці поки не можуть точно пояснити, чому це сталося.

Востаннє Сонце без жодної плями спостерігали 11 грудня 2021 року. Вчені наголошують, що повне зникнення плям зазвичай відбувається лише в періоди дуже низької активності — під час так званого сонячного мінімуму.

«Учора нульового значення, вперше з 2024 року, досяг і індекс спалахової активності», — зазначили у лабораторії.

Фахівці пояснюють, що сонячні плями — це темні ділянки на поверхні світила, які виникають у місцях найвищої концентрації магнітного поля. Саме магнітна енергія є джерелом сонячних спалахів, тому кількість і площа плям безпосередньо пов’язані з рівнем активності Сонця.

Різке падіння активності стало несподіваним, особливо з огляду на винятково бурхливий початок року. Наразі науковці продовжують спостереження, аби з’ясувати, чи є це короткочасним явищем, чи початком нової фази в сонячному циклі.

Згідно з результатами дослідження, проведеного вченими Microsoft Research разом із Salesforce, чат-боти на основі штучного інтелекту починають демонструвати значне зростання помилок та неточностей після тривалого використання. Дослідження охопило більше ніж 200 тисяч реальних розмов із чат-ботами, що працюють на великих мовних моделях, і результати стали несподіваними для багатьох фахівців.

Одним із основних висновків стало те, що рівень помилок у діалогах, які тривають більше певного часу, може зрости більш ніж на 100%. Це явище спостерігається в тому числі в таких ситуаціях, коли чат-боти починають видавати так звані "галюцинації" — вигадані факти або факти, що є серйозно спотвореними. Користувачі найчастіше стикаються з проблемами, коли чат-боти надають інформацію, яка не відповідає реальності або суперечить раніше наданим відповідям.

Експеримент охопив провідні моделі, зокрема GPT-4.1, Gemini 2.5 Pro, Claude 3.7 Sonnet та DeepSeek R1.

Якщо під час одноразових запитів такі системи демонструють приблизно 90% успішних відповідей, то у тривалих розмовах із додатковими уточненнями цей показник знижується до 65%. З ускладненням контексту ефективність моделей помітно падає.

Дослідники також зафіксували явище «роздування відповідей»: у багатоходових діалогах тексти ставали довшими на 20–300%. Водночас разом із обсягом зростала кількість припущень та помилкових тверджень, які закріплювалися в контексті та впливали на подальші відповіді.

Навіть моделі з розширеними можливостями міркування, такі як OpenAI o3 та DeepSeek R1, не змогли повністю уникнути цього ефекту.

Автори підкреслюють, що мова не йде про буквальне «тупішання» моделей. Йдеться радше про обмеження в утриманні великого обсягу інформації та коректній інтерпретації складного контексту під час тривалого діалогу.

Як зазначає Windows Central, ці особливості варто враховувати під час інтеграції чат-ботів у продукти, орієнтовані на довгу взаємодію з користувачами. Адже помилки та «галюцинації» можуть вводити людей в оману — особливо якщо ШІ використовується як джерело точної або критично важливої інформації.

Американські вчені зі Стенфордського університету представили інноваційну назальну вакцину, яка має потенціал захищати від широкого спектру респіраторних інфекцій, включаючи грип, застуду та кашель. Цей новий препарат також може сприяти боротьбі з деякими бактеріальними інфекціями легень і навіть частково зменшувати симптоми алергічних реакцій. Відмінність цієї вакцини від традиційних полягає в її унікальному підході до активації імунної системи.

На відміну від стандартних вакцин, які спрямовані на боротьбу з конкретними вірусами або бактеріями, ця назальна вакцина працює за принципом імітації взаємодії клітин імунної системи з патогенами. Замість того щоб навчати організм реагувати на конкретні збудники інфекцій, спрей стимулює активність імунних клітин, зокрема макрофагів, залишаючи їх у стані «амбер-алерт». Це дозволяє макрофагам оперативно реагувати на можливу загрозу, миттєво виявляючи і нейтралізуючи інфекційні агенти.

Експерименти на тваринах показали 100–1000-кратне зниження кількості вірусів, що проникали в легені. Крім того, вакцина активізує інші компоненти імунної системи для швидкої нейтралізації загрози. За словами професора мікробіології та імунології Балі Пулендран, препарат забезпечує широкий імунний захист проти вірусів грипу, Covid, застуди, деяких бактерій, таких як Staphylococcus aureus та Acinetobacter baumannii, а також алергенів, зокрема кліщів домашнього пилу.

Експерти висловлюють захоплення новим підходом. Професор вакцинології Даніела Феррейра назвала дослідження «дуже захоплюючим» і відзначила потенціал універсальної вакцини змінити підходи до захисту від респіраторних інфекцій.

Попри перспективи, невідомо, чи буде у людей такий самий ефект, як у тварин, та скільки часу імунна система залишатиметься у стані «амбер-алерт». Можливі небажані наслідки підвищеної активації імунної системи, включно з ризиком імунних розладів.

Дослідники планують серію випробувань на людях, у тому числі контрольовану інфекцію, щоб оцінити ефективність вакцини. Вакцина має доповнювати, а не замінювати існуючі щеплення, і може використовуватися під час пандемій або сезонного поширення вірусів для швидкого формування широкого імунного захисту.

Вперше в історії спостережень у водах Антарктики вдалося зафіксувати велику акулу. Спеціальна камера зафіксувала особину довжиною приблизно 3–4 метри на глибині 490 метрів, де температура води ледве перевищувала 1 °C і становила 1,27 °C. Це відкриття стало справжнім сюрпризом для науковців, оскільки раніше вважалося, що такі хижі риби у холодних водах Антарктичного океану не зустрічаються.

Камеру було встановлено біля Південних Шетландських островів, неподалік Антарктичного півострова, у рамках дослідження глибоководних екосистем. Директор Центру Minderoo-UWA з вивчення морських глибин Алан Джеймісон відзначив, що розміри зафіксованої акули свідчать про те, що ці хижаки здатні пристосовуватися до екстремально холодних умов і освоювати глибини, раніше вважані для них недоступними.

Науковці припускають, що зміни клімату та потепління океанів можуть впливати на переміщення акул у холодніші води Південної півкулі. Втім, через віддаленість регіону дані про ареал акул обмежені, і малорухливі види могли довгий час залишатися непоміченими.

Зафіксована акула перебувала на глибині близько 500 метрів уздовж схилу морського дна, де розташований найтепліший шар води серед декількох, що простягаються до поверхні. Південний океан має виражену стратифікацію до 1000 метрів через поєднання холодних щільних вод із глибини та прісної води від танення льоду.

Науковці вважають, що інші акули в регіоні можуть мешкати на подібних глибинах і живитися рештками китів, гігантських кальмарів та інших морських істот, які опускаються на дно після загибелі.

У стінах Tsinghua University китайські інженери здійснили вагомий прорив у сфері адитивного виробництва, представивши інноваційний підхід до створення мікрооб’єктів за допомогою 3D-друку. За інформацією, оприлюдненою виданням TechSpot, нова технологія дозволяє формувати складні просторові структури практично миттєво, що може докорінно змінити уявлення про швидкість і точність сучасного виробництва.

Класичні методи 3D-друку базуються на пошаровому нанесенні матеріалу. Такий підхід, хоча й забезпечує високу деталізацію, залишається відносно повільним, особливо коли йдеться про мікроскопічні конструкції або вироби зі складною геометрією. Кожен шар потребує окремого формування, затвердіння та позиціонування, що обмежує масштабування технології для промислових і наукових потреб.

На відміну від класичних 3D-принтерів, які створюють об’єкт шар за шаром за допомогою механічних елементів, система DISH проєктує тривимірне голографічне світлове поле безпосередньо в об’єм фотополімерної смоли. У результаті вся структура твердне одночасно, що дозволяє уникнути тривалого процесу друку.

Технологія використовує високошвидкісний обертовий перископ, який спрямовує світло під різними кутами всередину резервуара зі смолою. Завдяки цьому немає потреби обертати саму ємність. Перекриття голографічних світлових полів формує точні мікроструктури, які додатково оптимізуються за допомогою обчислювальних алгоритмів.

Система забезпечує роздільну здатність до 19 мікрометрів у межах глибини одного сантиметра та зберігає деталізацію до 12 мікрометрів — приблизно у п’ять разів тонше за людську волосину. Під час випробувань дослідникам вдалося створювати повністю сформовані тривимірні об’єкти лише за 0,6 секунди, досягаючи швидкості до 333 кубічних міліметрів за секунду без втрати точності.

Поєднання високої швидкості та мікрометрової точності дозволяє усунути компроміс між продуктивністю та деталізаціією, який довгий час вважався неминучим у 3D-друці. Це відкриває нові можливості для біомедицини — зокрема для швидкого створення моделей тканин у дослідженнях лікарських препаратів та регенеративній медицині.

Крім того, у сфері мікроробототехніки та гнучкої електроніки технологія може забезпечити прямий друк складних вигнутих і взаємопов’язаних структур, які складно або неможливо виготовити традиційними методами. Гнучкість у виборі матеріалів, включно з акрилатами різної в’язкості, свідчить про потенціал масштабування для промислового виробництва компонентів фотоніки, камерних модулів і мікроелектромеханічних систем.