Блоги

За даними джерел, наближених до владних кабінетів, фактичне повернення колишнього міністра закордонних справ Дмитра Кулеби у сферу ухвалення рішень відбувається за активної участі нового першого заступника керівника Офісу президента Сергія Кислиці. Мова йде не про публічне призначення, а про поступове відновлення ролі Кулеби як впливового гравця у політичних та зовнішньополітичних процесах.

Співрозмовники зазначають, що ключовим чинником у цьому процесі стали тісні особисті та професійні стосунки між Кулебою і Кислицею. Їхня співпраця формувалася роками на дипломатичному напрямі, що забезпечило високий рівень довіри та взаєморозуміння. Саме ці «чудові» відносини, за словами джерел, дозволили екс-міністру знову опинитися у центрі неформальних консультацій та стратегічних обговорень.

Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі немає рівних, що також вплинуло на рішення Президента повернути Кулебу в команду”.

“Дмитро Кулеба може, зокрема, контролювати СЗР, оскільки більшість інформації служба збирає через “західних партнерів” і співробітників своїх посольств. Тому завдання координації роботи стоїть дуже жорстко, особливо, якщо брати до уваги історію, що в багатьох посольствах з’явилися непрофесіонали” – зазначає джерело.

Бізнесмен із Дніпра Вадим Єрмолаєв, внесений до санкційних списків за діяльність, пов’язану з роботою на території Російської Федерації, за інформацією з відкритих джерел та журналістських розслідувань, не втратив контролю над значними фінансовими потоками в Україні. Попри обмеження, які мали б ускладнити ведення бізнесу, пов’язані з ним структури нібито продовжують отримувати багатомільйонні доходи від тіньового виробництва алкоголю та роботи мережі колл-центрів із ознаками шахрайства.

Єрмолаєв добре відомий у регіоні як аграрний магнат, власник спиртових активів і один із ключових гравців на ринку житлової забудови Дніпра. Саме цей сегмент тривалий час формував образ «легального» бізнесу, який приносив стабільні прибутки та забезпечував вплив у ділових колах. Після запровадження санкцій, за даними аналітиків, почалися активні процеси зміни формальних власників компаній, зокрема шляхом переоформлення активів на доньку бізнесмена — Софію, що може свідчити про спробу мінімізувати санкційний тиск.

Водночас, хоча Вадим Єрмолаєв веде бізнес в Україні, але формально він не є українським бізнесменом, так як відмовився від українського громадянства ще у 2017 році, відтоді має лише паспорт Кіпру.

Щодо “українського бізнесу” Вадима Єрмолаєва варто відзначити, що левова частка доходів сім’ї Єрмолаєвих поступає з нелегальних джерел, таких як робота мережі шахрайських колл-центрів та підпільна алкогольна імперія з мільярдними оборотами.

Щодо мережі шахрайських колл-центрів Вадима Єрмолаєва – керую процесом його син Артур Єрмолаєв.

Артур Єрмолаєв наразі займає пост Президента Федерації кіберспорту України та, використовуючи зв’язки в IT-сфері, створив на території України мережу колл-центрів, що спеціалізуються на шахрайських діях відносно громадян Євросоюзу та Туреччини.

Хоча тема причетності сім’ї Єрмолаєвих до роботи мережі шахрайських колл-центрів періодично піднімається в ЗМІ, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв купує мовчання українських правоохоронців, а громадяни євросоюзу кожного дня стають жертвами його “офісників”.

Другим джерелом нелегальних доходів Вадима Єрмолаєва є робота таємної підпільної алкогольної імперії, яку умовно можна розділити на чотири напрямки, жоден з яких офіційно з ним не пов’язаний.

Перший – засноване в Дніпрі в серпні 2023 року (через кілька місяців після відкриття СБУ кримінального провадження № 42023000000000610) ТОВ “Аларте”. Його одноосібним власником і директором вказаний маловідомий житель Дніпра Дмитро Апенко, який зовсім не чужа людина для Єрмолаєва — раніше він працював начальником експортного відділу “Алеф-Віналь”, а наразі виконує для Єрмолаєва роль “фунта”.

“Аларте” не відрізняється високою прибутковістю — у 2023–2024 роках його виручка склала трохи менше 19 млн грн. Це пояснюється тим, що ця компанія є “холдером” — їй належать 273 торгові марки, які раніше належали «Алеф-Вінал» і пов’язаній з нею компанії “Рівергейт” і під якими продається алкоголь.

Серед них – ТМ Водка Українка, Greenday, Marlin, Helsinki, Kosher Collection, Adjari, Довбуш Карпатський, Luigi Antonio, Жан-Жак, Klinkov та інші.

Всі згадані бренди (крім скомпрометованих Жан-Жак і Klinkov, які активно просувають в Росії “Алеф-Віналь-Крим”) можна знайти на сайті компанії “Торговий дім АВ” з Синельниково (Дніпропетровська область), яка називає себе “сильним і досвідченим дистриб’ютором алкогольних брендів преміум”.

Ця компанія — другий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва. Її офіційним власником є громадянин США Мейєр Цві Стамблер, відомий як голова Ради Федерації єврейських громад України та член опікунської ради єврейської громади Дніпра.

Контрольну частку в ТОВ “Торговий дім АВ”, абревіатуру в назві якого можна розшифрувати як “Алеф-Віналь”, у січні 2024 року Стамблеру передав інший член опікунської ради єврейської громади Дніпра — Фелікс Черток, колишній комерційний і генеральний директор “Алеф-Велья”. Це досить цікава людина, яка на власному сайті називає себе «важливою фігурою, яка продовжує впливати на наше розуміння ролі книг і телебачення в сучасному інформаційному суспільстві» і дає приголомшливі життєві поради. Наприклад: «кожна людина повинна мати достатньо грошей, щоб забезпечити себе і свою сім’ю основними потребами і несподіваними витратами».

Цікаво також, що батько “мислителя” Борис Черток, за даними деяких ЗМІ, свого часу був відомий у Дніпропетровську як кримінальний авторитет на прізвисько “Седой”, судимий за грабежі, розбої та крадіжки, і вважався членом організованої злочинної групи Олександра “Матроса” Мільченка.

З невідомих причин Черток на власному сайті вказує себе власником ТОВ “Торговий дім АВ”, фактично визнаючи номіналом шанованого голову Ради Федерації єврейських громад України.

Судячи з того, що Фелікс Черток став фігурантом кримінального провадження № 4202300000000610 разом з Єрмолаєвим, і в його будинку був проведений обшук у жовтні 2023 року, найімовірніше, шановному Мейеру Цві Стамблеру могли просто дати 4 млрд грн у себе в 2022–2024 роках, мінімізувавши ризик його арешту або введення проти нього санкцій.

Третім напрямком підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Віналь”, яке до 2017 року називалося “Алеф-Віналь,. Ця компанія з виручкою 3,95 млрд грн у 2022–2024 роках базується в м. Синельникове і займається виробництвом вина та міцного алкоголю на потужностях колишнього ЛВС “Атлантис”.

Власником ТОВ “Віналь” є маловідомий 87-річний уродженець Синельникова Дмитро Андрейченко, про якого майже нічого не відомо, крім того, що на нього кілька років тому були переоформлені найбільш “ризиковані” торгові марки “Алеф-Віналь” — такі, як Villa Krim і Старий Крим. Їх зараз активно продає в РФ згадана компанія “Алеф-Віналь-Крим”, активи якої в 2023 році націоналізували росіяни, а потім передали структурі банку “Росія” з пулу друзів Володимира Путіна.

Про близькість Андрійченка до групи Єрмолаєва/Чертка свідчить те, що компанією, через яку він володіє ТОВ “Віналь” — ТОВ “Оріана Інвест” — керує Яна Даскіна, відома як головний бухгалтер ТОВ “Торговий дім АВ”.

Нарешті, четвертий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Маркетвін”. Це великий імпортер алкоголю, який, якщо вірити його сайту, продає 3200 найменувань алкогольних напоїв. Компанія була заснована в 2017 році, але заявляє про більш ніж 20-річний досвід. І це не помилка, оскільки фактично “Маркетвін” є правонаступником заснованого в 2002 році Торгового дому “Арда”, що входив до “Алеф”, і ТОВ “Арда-Трейдинг”, яке замінило його пізніше і стало відомо тим, що після введення санкцій проти Єрмолаєва його переписали на дрібного злодія.

Наразі власником “Маркетвіна” записаний Юрій Смирнов — колишній менеджер ТД “Арда” з Синельникового, а сама компанія зареєстрована за однією адресою в Дніпрі (вул. Павла Вирського, 1 — саме тут СБУ провела обшуки у “кримській справі” “Алеф”) разом з торговою групою “Луна” Єрмолаєва Софії Кононенко. Тільки в 2024 році виручка “Маркетвін” перевищила 1,3 млрд грн, а зростання доходу в порівнянні з 2023 роком склало понад 2700%.

На відміну від Вадима Єрмолаєва, санкції на всі зазначені компанії, які фактично працюють в одному зв’язку, поки не поширюються, а ту частину бізнесу, яку санкції все таки зачепили, Єрмолаєв намагається переоформити на доньку – Софію Кононенко.

Паралельно, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв намагається вибудувати хорошу репутаційну історію в Європі, інвестуючи в проекти, пов’язані зеленою енергетикою.

ЗМІ оприлюднили інформацію про суддів, які нібито отримували хабарі від колишньої власниці Айбокс Банку, підсанкційної Альони Шевцової. За даними джерел, розмір виплат та конкретні прізвища суддів вже відомі, що викликає неабиякий резонанс у суспільстві та серед правоохоронних органів.

Альона Дегрик-Шевцова перебуває під санкціями РНБО та звинувачується у відмиванні близько 5 млрд грн через діяльність Айбокс Банку. Вона наразі переховується за кордоном і вже потрапила у поле зору європейських правоохоронців у зв’язку з міжнародними розслідуваннями фінансових злочинів.

Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.

Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.

“Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.

Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.

Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.

Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.

Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.

В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.

Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку допомагають судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.

Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоуса, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.

Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у нього високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.

Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.

29 липня 2025 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.

За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.

Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також, за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.

Внесений до санкційних списків за діяльність, пов’язану з роботою на території РФ, дніпровський бізнесмен Вадим Єрмолаєв, за даними журналістських розслідувань та відкритих джерел, продовжує отримувати значні доходи в Україні. Йдеться про складну мережу бізнес-структур, які, за твердженнями низки експертів, охоплюють як тіньове виробництво алкоголю, так і діяльність шахрайських колл-центрів, замаскованих під легальні сервісні компанії.

Вадим Єрмолаєв давно відомий у Дніпрі як аграрний магнат, власник спиртових активів і один із найбільших девелоперів міста. Саме ця частина його імперії тривалий час позиціонувалася як легальна та публічна. Після запровадження санкцій бізнесмен, за інформацією з ринку, розпочав активний процес переоформлення ключових активів на близьких родичів, зокрема на доньку Софію, що розглядається як спроба зберегти контроль над фінансовими потоками та мінімізувати санкційні ризики.

Водночас, хоча Вадим Єрмолаєв веде бізнес в Україні, але формально він не є українським бізнесменом, так як відмовився від українського громадянства ще у 2017 році, відтоді має лише паспорт Кіпру.

Щодо “українського бізнесу” Вадима Єрмолаєва варто відзначити, що левова частка доходів сім’ї Єрмолаєвих поступає з нелегальних джерел, таких як робота мережі шахрайських колл-центрів та підпільна алкогольна імперія з мільярдними оборотами.

Щодо мережі шахрайських колл-центрів Вадима Єрмолаєва – керую процесом його син Артур Єрмолаєв.

Артур Єрмолаєв наразі займає пост Президента Федерації кіберспорту України та, використовуючи зв’язки в IT-сфері, створив на території України мережу колл-центрів, що спеціалізуються на шахрайських діях відносно громадян Євросоюзу та Туреччини.

Хоча тема причетності сім’ї Єрмолаєвих до роботи мережі шахрайських колл-центрів періодично піднімається в ЗМІ, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв купує мовчання українських правоохоронців, а громадяни євросоюзу кожного дня стають жертвами його “офісників”.

Другим джерелом нелегальних доходів Вадима Єрмолаєва є робота таємної підпільної алкогольної імперії, яку умовно можна розділити на чотири напрямки, жоден з яких офіційно з ним не пов’язаний.

Перший – засноване в Дніпрі в серпні 2023 року (через кілька місяців після відкриття СБУ кримінального провадження № 42023000000000610) ТОВ “Аларте”. Його одноосібним власником і директором вказаний маловідомий житель Дніпра Дмитро Апенко, який зовсім не чужа людина для Єрмолаєва — раніше він працював начальником експортного відділу “Алеф-Віналь”, а наразі виконує для Єрмолаєва роль “фунта”.

“Аларте” не відрізняється високою прибутковістю — у 2023–2024 роках його виручка склала трохи менше 19 млн грн. Це пояснюється тим, що ця компанія є “холдером” — їй належать 273 торгові марки, які раніше належали «Алеф-Вінал» і пов’язаній з нею компанії “Рівергейт” і під якими продається алкоголь.

Серед них – ТМ Водка Українка, Greenday, Marlin, Helsinki, Kosher Collection, Adjari, Довбуш Карпатський, Luigi Antonio, Жан-Жак, Klinkov та інші.

Всі згадані бренди (крім скомпрометованих Жан-Жак і Klinkov, які активно просувають в Росії “Алеф-Віналь-Крим”) можна знайти на сайті компанії “Торговий дім АВ” з Синельниково (Дніпропетровська область), яка називає себе “сильним і досвідченим дистриб’ютором алкогольних брендів преміум”.

Ця компанія — другий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва. Її офіційним власником є громадянин США Мейєр Цві Стамблер, відомий як голова Ради Федерації єврейських громад України та член опікунської ради єврейської громади Дніпра.

Контрольну частку в ТОВ “Торговий дім АВ”, абревіатуру в назві якого можна розшифрувати як “Алеф-Віналь”, у січні 2024 року Стамблеру передав інший член опікунської ради єврейської громади Дніпра — Фелікс Черток, колишній комерційний і генеральний директор “Алеф-Велья”. Це досить цікава людина, яка на власному сайті називає себе «важливою фігурою, яка продовжує впливати на наше розуміння ролі книг і телебачення в сучасному інформаційному суспільстві» і дає приголомшливі життєві поради. Наприклад: «кожна людина повинна мати достатньо грошей, щоб забезпечити себе і свою сім’ю основними потребами і несподіваними витратами».

Цікаво також, що батько “мислителя” Борис Черток, за даними деяких ЗМІ, свого часу був відомий у Дніпропетровську як кримінальний авторитет на прізвисько “Седой”, судимий за грабежі, розбої та крадіжки, і вважався членом організованої злочинної групи Олександра “Матроса” Мільченка.

З невідомих причин Черток на власному сайті вказує себе власником ТОВ “Торговий дім АВ”, фактично визнаючи номіналом шанованого голову Ради Федерації єврейських громад України.

Судячи з того, що Фелікс Черток став фігурантом кримінального провадження № 4202300000000610 разом з Єрмолаєвим, і в його будинку був проведений обшук у жовтні 2023 року, найімовірніше, шановному Мейеру Цві Стамблеру могли просто дати 4 млрд грн у себе в 2022–2024 роках, мінімізувавши ризик його арешту або введення проти нього санкцій.

Третім напрямком підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Віналь”, яке до 2017 року називалося “Алеф-Віналь,. Ця компанія з виручкою 3,95 млрд грн у 2022–2024 роках базується в м. Синельникове і займається виробництвом вина та міцного алкоголю на потужностях колишнього ЛВС “Атлантис”.

Власником ТОВ “Віналь” є маловідомий 87-річний уродженець Синельникова Дмитро Андрейченко, про якого майже нічого не відомо, крім того, що на нього кілька років тому були переоформлені найбільш “ризиковані” торгові марки “Алеф-Віналь” — такі, як Villa Krim і Старий Крим. Їх зараз активно продає в РФ згадана компанія “Алеф-Віналь-Крим”, активи якої в 2023 році націоналізували росіяни, а потім передали структурі банку “Росія” з пулу друзів Володимира Путіна.

Про близькість Андрійченка до групи Єрмолаєва/Чертка свідчить те, що компанією, через яку він володіє ТОВ “Віналь” — ТОВ “Оріана Інвест” — керує Яна Даскіна, відома як головний бухгалтер ТОВ “Торговий дім АВ”.

Нарешті, четвертий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Маркетвін”. Це великий імпортер алкоголю, який, якщо вірити його сайту, продає 3200 найменувань алкогольних напоїв. Компанія була заснована в 2017 році, але заявляє про більш ніж 20-річний досвід. І це не помилка, оскільки фактично “Маркетвін” є правонаступником заснованого в 2002 році Торгового дому “Арда”, що входив до “Алеф”, і ТОВ “Арда-Трейдинг”, яке замінило його пізніше і стало відомо тим, що після введення санкцій проти Єрмолаєва його переписали на дрібного злодія.

Наразі власником “Маркетвіна” записаний Юрій Смирнов — колишній менеджер ТД “Арда” з Синельникового, а сама компанія зареєстрована за однією адресою в Дніпрі (вул. Павла Вирського, 1 — саме тут СБУ провела обшуки у “кримській справі” “Алеф”) разом з торговою групою “Луна” Єрмолаєва Софії Кононенко. Тільки в 2024 році виручка “Маркетвін” перевищила 1,3 млрд грн, а зростання доходу в порівнянні з 2023 роком склало понад 2700%.

На відміну від Вадима Єрмолаєва, санкції на всі зазначені компанії, які фактично працюють в одному зв’язку, поки не поширюються, а ту частину бізнесу, яку санкції все таки зачепили, Єрмолаєв намагається переоформити на доньку – Софію Кононенко.

Паралельно, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв намагається вибудувати хорошу репутаційну історію в Європі, інвестуючи в проекти, пов’язані зеленою енергетикою.

За даними джерел, у політичних і експертних колах обговорюється версія, відповідно до якої очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов зберіг свою посаду завдяки системі неформальних контактів, пов’язаних із родиною Дональда Трампа та так званою «київською синагогою». Ці твердження подаються як оцінки співрозмовників, а не як встановлені факти, і не мають офіційного підтвердження.

У неофіційних розмовах джерела стверджують, що йдеться про мережу особистих знайомств і посередницьких каналів, які могли відіграти роль у формуванні позитивного ставлення до Буданова з боку окремих міжнародних акторів. При цьому наголошується, що мова йде саме про кулуарні припущення, які циркулюють у політичному середовищі, а не про публічну позицію державних інституцій.

Зокрема, Кирило Буданов є частим гостем у синагозі головного рабина Києва Йонатана Марковича.

Йонатан Маркович є представником руху Хабад, відомий своїми хорошими відносинами з державними діячами України, США, Європи та Ізраїлю. Його донька – Рахель одружена із сином головного рабина Вашингтона Леві Шаметова.

Послідовниками Хабад є також донька президента США Іванка Трамп та її чоловік Джаред Кушнер.

За інформацією джерел, з Джаредом Кушнером у Йонатана Марковича досить тісні контакти.

Через зятя Дональда Трампа – Джареда Кушнера окремі представники українських еліт легалізують свої статки за кордоном. Так, на сьогоднішній день “заховати” чи “вивести” гроші через купівлю криптовалютних активів досить просто, але існує проблема їхньої подальшої легалізації за кордоном.

Тож Джаред Кушнер пропонує варіант виведення та легалізацію капіталів українських еліт через девелопмент, залучення релігійних чи благодійних структур. На сьогодні для українців, з урахуванням інтересів посередників, ціна такої легалізації становить 7% від суми.

За інформацією джерела, завдяки зв’язкам Кирила Буданова із сім’єю Дональда Трампа, він має “певний імунітет” від перевірок використання фінансування (в тому числі американського) з боку підконтрольних Трампу силових структур.

Стосовно майбутніх кар’єрних перспектив Кирила Буданова в контексті відставки Андрія Єрмака, джерело повідомляє, що “Буданов готовий підвищити свій статус, його давно “сватали” в Міноборони, але після звільнення місця глави ОП, він з радістю його б зайняв”.

Водночас, за інформацією джерела, такому сценарію “йде опір всієї структури, побудованої Єрмаком, і вони хотіли б бачити на місці глави ОП рівновіддаленого від усіх Шмигаля”.

За інформацією з обізнаних джерел, процес фактичного повернення колишнього міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до активної політичної діяльності відбувається за сприяння нового першого заступника керівника Офісу президента Сергія Кислиці. Йдеться не про формальне призначення, а про поступове відновлення політичного впливу, доступу до ключових рішень і участі в стратегічних консультаціях.

Джерела стверджують, що між Дмитром Кулебою та Сергієм Кислицею існують давні робочі контакти та високий рівень взаємної довіри. Саме ці відносини, які в кулуарах описують як «чудові», нібито стали основою для неофіційної протекції, що відкриває Кулебі шлях до повернення у велику політику після паузи.

Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі немає рівних, що також вплинуло на рішення Президента повернути Кулебу в команду”.

“Дмитро Кулеба може, зокрема, контролювати СЗР, оскільки більшість інформації служба збирає через “західних партнерів” і співробітників своїх посольств. Тому завдання координації роботи стоїть дуже жорстко, особливо, якщо брати до уваги історію, що в багатьох посольствах з’явилися непрофесіонали” – зазначає джерело.

Інформаційний простір активно обговорює версії, згідно з якими глава Головного управління розвідки Кирило Буданов нібито зберіг свою посаду завдяки контактам із родиною Дональда Трампа через так звану “київську синагогу”. Повідомлення ґрунтуються на анонімних джерелах і не мають офіційного підтвердження, проте вони активно поширюються у медіа та соціальних мережах.

Раніше увага експертів вже концентрувалася на так званому «єврейському факторі» у кар’єрі Буданова. Журналісти та аналітики намагалися відстежити, як особисті знайомства та міжнародні зв’язки можуть впливати на професійний розвиток посадовців високого рівня. Водночас фахівці з інформаційної безпеки застерігають: подібні чутки часто використовуються для створення резонансу або дискредитації, не маючи конкретних доказів.

Зокрема, Кирило Буданов є частим гостем у синагозі головного рабина Києва Йонатана Марковича.

Йонатан Маркович є представником руху Хабад, відомий своїми хорошими відносинами з державними діячами України, США, Європи та Ізраїлю. Його донька – Рахель одружена із сином головного рабина Вашингтона Леві Шаметова.

Послідовниками Хабад є також донька президента США Іванка Трамп та її чоловік Джаред Кушнер.

За інформацією джерел, з Джаредом Кушнером у Йонатана Марковича досить тісні контакти.

Через зятя Дональда Трампа – Джареда Кушнера окремі представники українських еліт легалізують свої статки за кордоном. Так, на сьогоднішній день “заховати” чи “вивести” гроші через купівлю криптовалютних активів досить просто, але існує проблема їхньої подальшої легалізації за кордоном.

Тож Джаред Кушнер пропонує варіант виведення та легалізацію капіталів українських еліт через девелопмент, залучення релігійних чи благодійних структур. На сьогодні для українців, з урахуванням інтересів посередників, ціна такої легалізації становить 7% від суми.

За інформацією джерела, завдяки зв’язкам Кирила Буданова із сім’єю Дональда Трампа, він має “певний імунітет” від перевірок використання фінансування (в тому числі американського) з боку підконтрольних Трампу силових структур.

Стосовно майбутніх кар’єрних перспектив Кирила Буданова в контексті відставки Андрія Єрмака, джерело повідомляє, що “Буданов готовий підвищити свій статус, його давно “сватали” в Міноборони, але після звільнення місця глави ОП, він з радістю його б зайняв”.

Водночас, за інформацією джерела, такому сценарію “йде опір всієї структури, побудованої Єрмаком, і вони хотіли б бачити на місці глави ОП рівновіддаленого від усіх Шмигаля”.

Бізнесмен з Дніпра Вадим Єрмолаєв, який потрапив під санкції за діяльність на території Росії, продовжує отримувати багатомільйонні прибутки від своєї підпільної алкогольної імперії та мережі шахрайських колл-центрів на території України. За інформацією джерел, навіть після введення санкцій Єрмолаєв зберігає контроль над низкою підприємств, використовуючи складні схеми переписування активів та офшорні структури.

Вадим Єрмолаєв відомий як агробарон, власник спиртзаводів і один із найбільших забудовників Дніпра. Його легальний бізнес після санкцій намагаються формально перевести на членів родини: основна частина активів, за даними інсайдерів, переписується на доньку Софію. Цей крок, за оцінками експертів, дозволяє мінімізувати ризики блокування рахунків та втрату контрольованих підприємств, водночас зберігаючи джерела доходів.

Водночас, хоча Вадим Єрмолаєв веде бізнес в Україні, але формально він не є українським бізнесменом, так як відмовився від українського громадянства ще у 2017 році, відтоді має лише паспорт Кіпру.

Щодо “українського бізнесу” Вадима Єрмолаєва варто відзначити, що левова частка доходів сім’ї Єрмолаєвих поступає з нелегальних джерел, таких як робота мережі шахрайських колл-центрів та підпільна алкогольна імперія з мільярдними оборотами.

Щодо мережі шахрайських колл-центрів Вадима Єрмолаєва – керую процесом його син Артур Єрмолаєв.

Артур Єрмолаєв наразі займає пост Президента Федерації кіберспорту України та, використовуючи зв’язки в IT-сфері, створив на території України мережу колл-центрів, що спеціалізуються на шахрайських діях відносно громадян Євросоюзу та Туреччини.

Хоча тема причетності сім’ї Єрмолаєвих до роботи мережі шахрайських колл-центрів періодично піднімається в ЗМІ, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв купує мовчання українських правоохоронців, а громадяни євросоюзу кожного дня стають жертвами його “офісників”.

Другим джерелом нелегальних доходів Вадима Єрмолаєва є робота таємної підпільної алкогольної імперії, яку умовно можна розділити на чотири напрямки, жоден з яких офіційно з ним не пов’язаний.

Перший – засноване в Дніпрі в серпні 2023 року (через кілька місяців після відкриття СБУ кримінального провадження № 42023000000000610) ТОВ “Аларте”. Його одноосібним власником і директором вказаний маловідомий житель Дніпра Дмитро Апенко, який зовсім не чужа людина для Єрмолаєва — раніше він працював начальником експортного відділу “Алеф-Віналь”, а наразі виконує для Єрмолаєва роль “фунта”.

“Аларте” не відрізняється високою прибутковістю — у 2023–2024 роках його виручка склала трохи менше 19 млн грн. Це пояснюється тим, що ця компанія є “холдером” — їй належать 273 торгові марки, які раніше належали «Алеф-Вінал» і пов’язаній з нею компанії “Рівергейт” і під якими продається алкоголь.

Серед них – ТМ Водка Українка, Greenday, Marlin, Helsinki, Kosher Collection, Adjari, Довбуш Карпатський, Luigi Antonio, Жан-Жак, Klinkov та інші.

Всі згадані бренди (крім скомпрометованих Жан-Жак і Klinkov, які активно просувають в Росії “Алеф-Віналь-Крим”) можна знайти на сайті компанії “Торговий дім АВ” з Синельниково (Дніпропетровська область), яка називає себе “сильним і досвідченим дистриб’ютором алкогольних брендів преміум”.

Ця компанія — другий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва. Її офіційним власником є громадянин США Мейєр Цві Стамблер, відомий як голова Ради Федерації єврейських громад України та член опікунської ради єврейської громади Дніпра.

Контрольну частку в ТОВ “Торговий дім АВ”, абревіатуру в назві якого можна розшифрувати як “Алеф-Віналь”, у січні 2024 року Стамблеру передав інший член опікунської ради єврейської громади Дніпра — Фелікс Черток, колишній комерційний і генеральний директор “Алеф-Велья”. Це досить цікава людина, яка на власному сайті називає себе «важливою фігурою, яка продовжує впливати на наше розуміння ролі книг і телебачення в сучасному інформаційному суспільстві» і дає приголомшливі життєві поради. Наприклад: «кожна людина повинна мати достатньо грошей, щоб забезпечити себе і свою сім’ю основними потребами і несподіваними витратами».

Цікаво також, що батько “мислителя” Борис Черток, за даними деяких ЗМІ, свого часу був відомий у Дніпропетровську як кримінальний авторитет на прізвисько “Седой”, судимий за грабежі, розбої та крадіжки, і вважався членом організованої злочинної групи Олександра “Матроса” Мільченка.

З невідомих причин Черток на власному сайті вказує себе власником ТОВ “Торговий дім АВ”, фактично визнаючи номіналом шанованого голову Ради Федерації єврейських громад України.

Судячи з того, що Фелікс Черток став фігурантом кримінального провадження № 4202300000000610 разом з Єрмолаєвим, і в його будинку був проведений обшук у жовтні 2023 року, найімовірніше, шановному Мейеру Цві Стамблеру могли просто дати 4 млрд грн у себе в 2022–2024 роках, мінімізувавши ризик його арешту або введення проти нього санкцій.

Третім напрямком підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Віналь”, яке до 2017 року називалося “Алеф-Віналь,. Ця компанія з виручкою 3,95 млрд грн у 2022–2024 роках базується в м. Синельникове і займається виробництвом вина та міцного алкоголю на потужностях колишнього ЛВС “Атлантис”.

Власником ТОВ “Віналь” є маловідомий 87-річний уродженець Синельникова Дмитро Андрейченко, про якого майже нічого не відомо, крім того, що на нього кілька років тому були переоформлені найбільш “ризиковані” торгові марки “Алеф-Віналь” — такі, як Villa Krim і Старий Крим. Їх зараз активно продає в РФ згадана компанія “Алеф-Віналь-Крим”, активи якої в 2023 році націоналізували росіяни, а потім передали структурі банку “Росія” з пулу друзів Володимира Путіна.

Про близькість Андрійченка до групи Єрмолаєва/Чертка свідчить те, що компанією, через яку він володіє ТОВ “Віналь” — ТОВ “Оріана Інвест” — керує Яна Даскіна, відома як головний бухгалтер ТОВ “Торговий дім АВ”.

Нарешті, четвертий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Маркетвін”. Це великий імпортер алкоголю, який, якщо вірити його сайту, продає 3200 найменувань алкогольних напоїв. Компанія була заснована в 2017 році, але заявляє про більш ніж 20-річний досвід. І це не помилка, оскільки фактично “Маркетвін” є правонаступником заснованого в 2002 році Торгового дому “Арда”, що входив до “Алеф”, і ТОВ “Арда-Трейдинг”, яке замінило його пізніше і стало відомо тим, що після введення санкцій проти Єрмолаєва його переписали на дрібного злодія.

Наразі власником “Маркетвіна” записаний Юрій Смирнов — колишній менеджер ТД “Арда” з Синельникового, а сама компанія зареєстрована за однією адресою в Дніпрі (вул. Павла Вирського, 1 — саме тут СБУ провела обшуки у “кримській справі” “Алеф”) разом з торговою групою “Луна” Єрмолаєва Софії Кононенко. Тільки в 2024 році виручка “Маркетвін” перевищила 1,3 млрд грн, а зростання доходу в порівнянні з 2023 роком склало понад 2700%.

На відміну від Вадима Єрмолаєва, санкції на всі зазначені компанії, які фактично працюють в одному зв’язку, поки не поширюються, а ту частину бізнесу, яку санкції все таки зачепили, Єрмолаєв намагається переоформити на доньку – Софію Кононенко.

Паралельно, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв намагається вибудувати хорошу репутаційну історію в Європі, інвестуючи в проекти, пов’язані зеленою енергетикою.

Фактичне повернення колишнього міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до активної політичної діяльності відбувається за підтримки нового першого заступника керівника Офісу Президента Сергія Кислиці. За даними джерел, Кулеба отримав ключові важелі для відновлення впливу саме завдяки тісним контактам із Кислицею, з яким, за інформацією, підтримує “чудові робочі та особисті стосунки”.

Повернення Кулеби у політичний процес оцінюють як стратегічно важливий крок, що дозволяє зміцнити українські позиції на міжнародній арені. Його досвід у дипломатії та знання зовнішньополітичних процесів роблять його цінним активом для координації відносин з ключовими союзниками та формування стратегічних рішень у сфері безпеки і міжнародної політики.

Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі немає рівних, що також вплинуло на рішення Президента повернути Кулебу в команду”.

“Дмитро Кулеба може, зокрема, контролювати СЗР, оскільки більшість інформації служба збирає через “західних партнерів” і співробітників своїх посольств. Тому завдання координації роботи стоїть дуже жорстко, особливо, якщо брати до уваги історію, що в багатьох посольствах з’явилися непрофесіонали” – зазначає джерело.

У засобах масової інформації з’явилася інформація про прізвища суддів та розмір хабарів, які вони отримували від колишньої власниці Айбокс Банку, підсанкційної Альони Шевцової. Згідно з оприлюдненими даними, ці виплати були значними та систематичними, що викликає серйозне занепокоєння щодо прозорості судової системи.

Альона Дегрик-Шевцова наразі перебуває під санкціями РНБО і фігурує у кримінальних провадженнях за підозрою у відмиванні приблизно 5 млрд гривень через діяльність Айбокс Банку. Відомо, що Шевцова переховується за кордоном, але вже потрапила до поля зору європейських правоохоронних органів через підозри у міжнародних фінансових махінаціях та відмиванні коштів.

Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.

Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.

“Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.

Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.

Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.

Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.

Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.

В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.

Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку допомагають судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.

Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоуса, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.

Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у нього високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.

Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.

29 липня 2025 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.

За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.

Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також, за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.