Блоги

Бізнесмен із Дніпра Вадим Єрмолаєв, внесений до санкційного списку за діяльність, пов’язану з роботою на території Російської Федерації, за інформацією з відкритих джерел та журналістських розслідувань, продовжує отримувати багатомільйонні прибутки в Україні. Йдеться про функціонування підпільного алкогольного виробництва та мережі шахрайських колл-центрів, які, за наявними даними, працюють попри формальні обмеження, накладені санкційним режимом.

Вадим Єрмолаєв відомий як агробарон, спиртозаводчик і один із найбільших забудовників Дніпра. Саме ця «легальна» частина бізнесу тривалий час формувала його публічний образ успішного підприємця з диверсифікованими активами. Після запровадження санкцій, як зазначають оглядачі, Єрмолаєв почав активно шукати способи зберегти контроль над ключовими напрямами діяльності, зокрема через формальне переписування активів на близьких родичів.

Водночас, хоча Вадим Єрмолаєв веде бізнес в Україні, але формально він не є українським бізнесменом, так як відмовився від українського громадянства ще у 2017 році, відтоді має лише паспорт Кіпру.

Щодо “українського бізнесу” Вадима Єрмолаєва варто відзначити, що левова частка доходів сім’ї Єрмолаєвих поступає з нелегальних джерел, таких як робота мережі шахрайських колл-центрів та підпільна алкогольна імперія з мільярдними оборотами.

Щодо мережі шахрайських колл-центрів Вадима Єрмолаєва – керую процесом його син Артур Єрмолаєв.

Артур Єрмолаєв наразі займає пост Президента Федерації кіберспорту України та, використовуючи зв’язки в IT-сфері, створив на території України мережу колл-центрів, що спеціалізуються на шахрайських діях відносно громадян Євросоюзу та Туреччини.

Хоча тема причетності сім’ї Єрмолаєвих до роботи мережі шахрайських колл-центрів періодично піднімається в ЗМІ, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв купує мовчання українських правоохоронців, а громадяни євросоюзу кожного дня стають жертвами його “офісників”.

Другим джерелом нелегальних доходів Вадима Єрмолаєва є робота таємної підпільної алкогольної імперії, яку умовно можна розділити на чотири напрямки, жоден з яких офіційно з ним не пов’язаний.

Перший – засноване в Дніпрі в серпні 2023 року (через кілька місяців після відкриття СБУ кримінального провадження № 42023000000000610) ТОВ “Аларте”. Його одноосібним власником і директором вказаний маловідомий житель Дніпра Дмитро Апенко, який зовсім не чужа людина для Єрмолаєва — раніше він працював начальником експортного відділу “Алеф-Віналь”, а наразі виконує для Єрмолаєва роль “фунта”.

“Аларте” не відрізняється високою прибутковістю — у 2023–2024 роках його виручка склала трохи менше 19 млн грн. Це пояснюється тим, що ця компанія є “холдером” — їй належать 273 торгові марки, які раніше належали «Алеф-Вінал» і пов’язаній з нею компанії “Рівергейт” і під якими продається алкоголь.

Серед них – ТМ Водка Українка, Greenday, Marlin, Helsinki, Kosher Collection, Adjari, Довбуш Карпатський, Luigi Antonio, Жан-Жак, Klinkov та інші.

Всі згадані бренди (крім скомпрометованих Жан-Жак і Klinkov, які активно просувають в Росії “Алеф-Віналь-Крим”) можна знайти на сайті компанії “Торговий дім АВ” з Синельниково (Дніпропетровська область), яка називає себе “сильним і досвідченим дистриб’ютором алкогольних брендів преміум”.

Ця компанія — другий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва. Її офіційним власником є громадянин США Мейєр Цві Стамблер, відомий як голова Ради Федерації єврейських громад України та член опікунської ради єврейської громади Дніпра.

Контрольну частку в ТОВ “Торговий дім АВ”, абревіатуру в назві якого можна розшифрувати як “Алеф-Віналь”, у січні 2024 року Стамблеру передав інший член опікунської ради єврейської громади Дніпра — Фелікс Черток, колишній комерційний і генеральний директор “Алеф-Велья”. Це досить цікава людина, яка на власному сайті називає себе «важливою фігурою, яка продовжує впливати на наше розуміння ролі книг і телебачення в сучасному інформаційному суспільстві» і дає приголомшливі життєві поради. Наприклад: «кожна людина повинна мати достатньо грошей, щоб забезпечити себе і свою сім’ю основними потребами і несподіваними витратами».

Цікаво також, що батько “мислителя” Борис Черток, за даними деяких ЗМІ, свого часу був відомий у Дніпропетровську як кримінальний авторитет на прізвисько “Седой”, судимий за грабежі, розбої та крадіжки, і вважався членом організованої злочинної групи Олександра “Матроса” Мільченка.

З невідомих причин Черток на власному сайті вказує себе власником ТОВ “Торговий дім АВ”, фактично визнаючи номіналом шанованого голову Ради Федерації єврейських громад України.

Судячи з того, що Фелікс Черток став фігурантом кримінального провадження № 4202300000000610 разом з Єрмолаєвим, і в його будинку був проведений обшук у жовтні 2023 року, найімовірніше, шановному Мейеру Цві Стамблеру могли просто дати 4 млрд грн у себе в 2022–2024 роках, мінімізувавши ризик його арешту або введення проти нього санкцій.

Третім напрямком підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Віналь”, яке до 2017 року називалося “Алеф-Віналь,. Ця компанія з виручкою 3,95 млрд грн у 2022–2024 роках базується в м. Синельникове і займається виробництвом вина та міцного алкоголю на потужностях колишнього ЛВС “Атлантис”.

Власником ТОВ “Віналь” є маловідомий 87-річний уродженець Синельникова Дмитро Андрейченко, про якого майже нічого не відомо, крім того, що на нього кілька років тому були переоформлені найбільш “ризиковані” торгові марки “Алеф-Віналь” — такі, як Villa Krim і Старий Крим. Їх зараз активно продає в РФ згадана компанія “Алеф-Віналь-Крим”, активи якої в 2023 році націоналізували росіяни, а потім передали структурі банку “Росія” з пулу друзів Володимира Путіна.

Про близькість Андрійченка до групи Єрмолаєва/Чертка свідчить те, що компанією, через яку він володіє ТОВ “Віналь” — ТОВ “Оріана Інвест” — керує Яна Даскіна, відома як головний бухгалтер ТОВ “Торговий дім АВ”.

Нарешті, четвертий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Маркетвін”. Це великий імпортер алкоголю, який, якщо вірити його сайту, продає 3200 найменувань алкогольних напоїв. Компанія була заснована в 2017 році, але заявляє про більш ніж 20-річний досвід. І це не помилка, оскільки фактично “Маркетвін” є правонаступником заснованого в 2002 році Торгового дому “Арда”, що входив до “Алеф”, і ТОВ “Арда-Трейдинг”, яке замінило його пізніше і стало відомо тим, що після введення санкцій проти Єрмолаєва його переписали на дрібного злодія.

Наразі власником “Маркетвіна” записаний Юрій Смирнов — колишній менеджер ТД “Арда” з Синельникового, а сама компанія зареєстрована за однією адресою в Дніпрі (вул. Павла Вирського, 1 — саме тут СБУ провела обшуки у “кримській справі” “Алеф”) разом з торговою групою “Луна” Єрмолаєва Софії Кононенко. Тільки в 2024 році виручка “Маркетвін” перевищила 1,3 млрд грн, а зростання доходу в порівнянні з 2023 роком склало понад 2700%.

На відміну від Вадима Єрмолаєва, санкції на всі зазначені компанії, які фактично працюють в одному зв’язку, поки не поширюються, а ту частину бізнесу, яку санкції все таки зачепили, Єрмолаєв намагається переоформити на доньку – Софію Кононенко.

Паралельно, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв намагається вибудувати хорошу репутаційну історію в Європі, інвестуючи в проекти, пов’язані зеленою енергетикою.

Бізнесмен із Дніпра Вадим Єрмолаєв, внесений до санкційного списку за діяльність на території Росії, продовжує отримувати багатомільйонні прибутки від роботи своєї підпільної алкогольної імперії та мережі шахрайських колл-центрів на території України. Попри офіційні обмеження, його активи функціонують і приносять значні доходи, використовуючи складну систему номінальних власників та підконтрольних менеджерів.

Єрмолаєв відомий як агробарон, власник спиртових заводів та один із найбільших забудовників Дніпра. Частина його бізнесу завжди позиціонувалася як легальна, але після запровадження санкцій він активно намагається переписати ці активи на доньку — Софію. Такі дії дозволяють формально обходити обмеження та зберігати фактичний контроль над компаніями, уникаючи прямого потрапляння під санкційні механізми.

Водночас, хоча Вадим Єрмолаєв веде бізнес в Україні, але формально він не є українським бізнесменом, так як відмовився від українського громадянства ще у 2017 році, відтоді має лише паспорт Кіпру.

Щодо “українського бізнесу” Вадима Єрмолаєва варто відзначити, що левова частка доходів сім’ї Єрмолаєвих поступає з нелегальних джерел, таких як робота мережі шахрайських колл-центрів та підпільна алкогольна імперія з мільярдними оборотами.

Щодо мережі шахрайських колл-центрів Вадима Єрмолаєва – керую процесом його син Артур Єрмолаєв.

Артур Єрмолаєв наразі займає пост Президента Федерації кіберспорту України та, використовуючи зв’язки в IT-сфері, створив на території України мережу колл-центрів, що спеціалізуються на шахрайських діях відносно громадян Євросоюзу та Туреччини.

Хоча тема причетності сім’ї Єрмолаєвих до роботи мережі шахрайських колл-центрів періодично піднімається в ЗМІ, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв купує мовчання українських правоохоронців, а громадяни євросоюзу кожного дня стають жертвами його “офісників”.

Другим джерелом нелегальних доходів Вадима Єрмолаєва є робота таємної підпільної алкогольної імперії, яку умовно можна розділити на чотири напрямки, жоден з яких офіційно з ним не пов’язаний.

Перший – засноване в Дніпрі в серпні 2023 року (через кілька місяців після відкриття СБУ кримінального провадження № 42023000000000610) ТОВ “Аларте”. Його одноосібним власником і директором вказаний маловідомий житель Дніпра Дмитро Апенко, який зовсім не чужа людина для Єрмолаєва — раніше він працював начальником експортного відділу “Алеф-Віналь”, а наразі виконує для Єрмолаєва роль “фунта”.

“Аларте” не відрізняється високою прибутковістю — у 2023–2024 роках його виручка склала трохи менше 19 млн грн. Це пояснюється тим, що ця компанія є “холдером” — їй належать 273 торгові марки, які раніше належали «Алеф-Вінал» і пов’язаній з нею компанії “Рівергейт” і під якими продається алкоголь.

Серед них – ТМ Водка Українка, Greenday, Marlin, Helsinki, Kosher Collection, Adjari, Довбуш Карпатський, Luigi Antonio, Жан-Жак, Klinkov та інші.

Всі згадані бренди (крім скомпрометованих Жан-Жак і Klinkov, які активно просувають в Росії “Алеф-Віналь-Крим”) можна знайти на сайті компанії “Торговий дім АВ” з Синельниково (Дніпропетровська область), яка називає себе “сильним і досвідченим дистриб’ютором алкогольних брендів преміум”.

Ця компанія — другий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва. Її офіційним власником є громадянин США Мейєр Цві Стамблер, відомий як голова Ради Федерації єврейських громад України та член опікунської ради єврейської громади Дніпра.

Контрольну частку в ТОВ “Торговий дім АВ”, абревіатуру в назві якого можна розшифрувати як “Алеф-Віналь”, у січні 2024 року Стамблеру передав інший член опікунської ради єврейської громади Дніпра — Фелікс Черток, колишній комерційний і генеральний директор “Алеф-Велья”. Це досить цікава людина, яка на власному сайті називає себе «важливою фігурою, яка продовжує впливати на наше розуміння ролі книг і телебачення в сучасному інформаційному суспільстві» і дає приголомшливі життєві поради. Наприклад: «кожна людина повинна мати достатньо грошей, щоб забезпечити себе і свою сім’ю основними потребами і несподіваними витратами».

Цікаво також, що батько “мислителя” Борис Черток, за даними деяких ЗМІ, свого часу був відомий у Дніпропетровську як кримінальний авторитет на прізвисько “Седой”, судимий за грабежі, розбої та крадіжки, і вважався членом організованої злочинної групи Олександра “Матроса” Мільченка.

З невідомих причин Черток на власному сайті вказує себе власником ТОВ “Торговий дім АВ”, фактично визнаючи номіналом шанованого голову Ради Федерації єврейських громад України.

Судячи з того, що Фелікс Черток став фігурантом кримінального провадження № 4202300000000610 разом з Єрмолаєвим, і в його будинку був проведений обшук у жовтні 2023 року, найімовірніше, шановному Мейеру Цві Стамблеру могли просто дати 4 млрд грн у себе в 2022–2024 роках, мінімізувавши ризик його арешту або введення проти нього санкцій.

Третім напрямком підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Віналь”, яке до 2017 року називалося “Алеф-Віналь,. Ця компанія з виручкою 3,95 млрд грн у 2022–2024 роках базується в м. Синельникове і займається виробництвом вина та міцного алкоголю на потужностях колишнього ЛВС “Атлантис”.

Власником ТОВ “Віналь” є маловідомий 87-річний уродженець Синельникова Дмитро Андрейченко, про якого майже нічого не відомо, крім того, що на нього кілька років тому були переоформлені найбільш “ризиковані” торгові марки “Алеф-Віналь” — такі, як Villa Krim і Старий Крим. Їх зараз активно продає в РФ згадана компанія “Алеф-Віналь-Крим”, активи якої в 2023 році націоналізували росіяни, а потім передали структурі банку “Росія” з пулу друзів Володимира Путіна.

Про близькість Андрійченка до групи Єрмолаєва/Чертка свідчить те, що компанією, через яку він володіє ТОВ “Віналь” — ТОВ “Оріана Інвест” — керує Яна Даскіна, відома як головний бухгалтер ТОВ “Торговий дім АВ”.

Нарешті, четвертий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Маркетвін”. Це великий імпортер алкоголю, який, якщо вірити його сайту, продає 3200 найменувань алкогольних напоїв. Компанія була заснована в 2017 році, але заявляє про більш ніж 20-річний досвід. І це не помилка, оскільки фактично “Маркетвін” є правонаступником заснованого в 2002 році Торгового дому “Арда”, що входив до “Алеф”, і ТОВ “Арда-Трейдинг”, яке замінило його пізніше і стало відомо тим, що після введення санкцій проти Єрмолаєва його переписали на дрібного злодія.

Наразі власником “Маркетвіна” записаний Юрій Смирнов — колишній менеджер ТД “Арда” з Синельникового, а сама компанія зареєстрована за однією адресою в Дніпрі (вул. Павла Вирського, 1 — саме тут СБУ провела обшуки у “кримській справі” “Алеф”) разом з торговою групою “Луна” Єрмолаєва Софії Кононенко. Тільки в 2024 році виручка “Маркетвін” перевищила 1,3 млрд грн, а зростання доходу в порівнянні з 2023 роком склало понад 2700%.

На відміну від Вадима Єрмолаєва, санкції на всі зазначені компанії, які фактично працюють в одному зв’язку, поки не поширюються, а ту частину бізнесу, яку санкції все таки зачепили, Єрмолаєв намагається переоформити на доньку – Софію Кононенко.

Паралельно, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв намагається вибудувати хорошу репутаційну історію в Європі, інвестуючи в проекти, пов’язані зеленою енергетикою.

Вадим Єрмолаєв, бізнесмен із Дніпра, внесений до санкційного списку через діяльність на території Російської Федерації, продовжує отримувати багатомільйонні доходи від підпільного алкогольного бізнесу та мережі шахрайських колл-центрів на території України. Його діяльність демонструє, як масштабні фінансові потоки залишаються непідконтрольними навіть після запровадження санкцій.

Відомий як агробарон, власник спиртових заводів і один із найбільших забудовників Дніпра, Єрмолаєв зумів побудувати складну бізнес-структуру, що включає як легальні активи, так і тіньові напрямки. Легальна частина його імперії забезпечує стабільний вплив у регіоні, тоді як нелегальна — підпільне виробництво алкоголю та шахрайські колл-центри — приносить додаткові надприбутки і залишає слід у фінансових потоках поза контролем держави.

Водночас, хоча Вадим Єрмолаєв веде бізнес в Україні, але формально він не є українським бізнесменом, так як відмовився від українського громадянства ще у 2017 році, відтоді має лише паспорт Кіпру.

Щодо “українського бізнесу” Вадима Єрмолаєва варто відзначити, що левова частка доходів сім’ї Єрмолаєвих поступає з нелегальних джерел, таких як робота мережі шахрайських колл-центрів та підпільна алкогольна імперія з мільярдними оборотами.

Щодо мережі шахрайських колл-центрів Вадима Єрмолаєва – керую процесом його син Артур Єрмолаєв.

Артур Єрмолаєв наразі займає пост Президента Федерації кіберспорту України та, використовуючи зв’язки в IT-сфері, створив на території України мережу колл-центрів, що спеціалізуються на шахрайських діях відносно громадян Євросоюзу та Туреччини.

Хоча тема причетності сім’ї Єрмолаєвих до роботи мережі шахрайських колл-центрів періодично піднімається в ЗМІ, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв купує мовчання українських правоохоронців, а громадяни євросоюзу кожного дня стають жертвами його “офісників”.

Другим джерелом нелегальних доходів Вадима Єрмолаєва є робота таємної підпільної алкогольної імперії, яку умовно можна розділити на чотири напрямки, жоден з яких офіційно з ним не пов’язаний.

Перший – засноване в Дніпрі в серпні 2023 року (через кілька місяців після відкриття СБУ кримінального провадження № 42023000000000610) ТОВ “Аларте”. Його одноосібним власником і директором вказаний маловідомий житель Дніпра Дмитро Апенко, який зовсім не чужа людина для Єрмолаєва — раніше він працював начальником експортного відділу “Алеф-Віналь”, а наразі виконує для Єрмолаєва роль “фунта”.

“Аларте” не відрізняється високою прибутковістю — у 2023–2024 роках його виручка склала трохи менше 19 млн грн. Це пояснюється тим, що ця компанія є “холдером” — їй належать 273 торгові марки, які раніше належали «Алеф-Вінал» і пов’язаній з нею компанії “Рівергейт” і під якими продається алкоголь.

Серед них – ТМ Водка Українка, Greenday, Marlin, Helsinki, Kosher Collection, Adjari, Довбуш Карпатський, Luigi Antonio, Жан-Жак, Klinkov та інші.

Всі згадані бренди (крім скомпрометованих Жан-Жак і Klinkov, які активно просувають в Росії “Алеф-Віналь-Крим”) можна знайти на сайті компанії “Торговий дім АВ” з Синельниково (Дніпропетровська область), яка називає себе “сильним і досвідченим дистриб’ютором алкогольних брендів преміум”.

Ця компанія — другий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва. Її офіційним власником є громадянин США Мейєр Цві Стамблер, відомий як голова Ради Федерації єврейських громад України та член опікунської ради єврейської громади Дніпра.

Контрольну частку в ТОВ “Торговий дім АВ”, абревіатуру в назві якого можна розшифрувати як “Алеф-Віналь”, у січні 2024 року Стамблеру передав інший член опікунської ради єврейської громади Дніпра — Фелікс Черток, колишній комерційний і генеральний директор “Алеф-Велья”. Це досить цікава людина, яка на власному сайті називає себе «важливою фігурою, яка продовжує впливати на наше розуміння ролі книг і телебачення в сучасному інформаційному суспільстві» і дає приголомшливі життєві поради. Наприклад: «кожна людина повинна мати достатньо грошей, щоб забезпечити себе і свою сім’ю основними потребами і несподіваними витратами».

Цікаво також, що батько “мислителя” Борис Черток, за даними деяких ЗМІ, свого часу був відомий у Дніпропетровську як кримінальний авторитет на прізвисько “Седой”, судимий за грабежі, розбої та крадіжки, і вважався членом організованої злочинної групи Олександра “Матроса” Мільченка.

З невідомих причин Черток на власному сайті вказує себе власником ТОВ “Торговий дім АВ”, фактично визнаючи номіналом шанованого голову Ради Федерації єврейських громад України.

Судячи з того, що Фелікс Черток став фігурантом кримінального провадження № 4202300000000610 разом з Єрмолаєвим, і в його будинку був проведений обшук у жовтні 2023 року, найімовірніше, шановному Мейеру Цві Стамблеру могли просто дати 4 млрд грн у себе в 2022–2024 роках, мінімізувавши ризик його арешту або введення проти нього санкцій.

Третім напрямком підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Віналь”, яке до 2017 року називалося “Алеф-Віналь,. Ця компанія з виручкою 3,95 млрд грн у 2022–2024 роках базується в м. Синельникове і займається виробництвом вина та міцного алкоголю на потужностях колишнього ЛВС “Атлантис”.

Власником ТОВ “Віналь” є маловідомий 87-річний уродженець Синельникова Дмитро Андрейченко, про якого майже нічого не відомо, крім того, що на нього кілька років тому були переоформлені найбільш “ризиковані” торгові марки “Алеф-Віналь” — такі, як Villa Krim і Старий Крим. Їх зараз активно продає в РФ згадана компанія “Алеф-Віналь-Крим”, активи якої в 2023 році націоналізували росіяни, а потім передали структурі банку “Росія” з пулу друзів Володимира Путіна.

Про близькість Андрійченка до групи Єрмолаєва/Чертка свідчить те, що компанією, через яку він володіє ТОВ “Віналь” — ТОВ “Оріана Інвест” — керує Яна Даскіна, відома як головний бухгалтер ТОВ “Торговий дім АВ”.

Нарешті, четвертий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Маркетвін”. Це великий імпортер алкоголю, який, якщо вірити його сайту, продає 3200 найменувань алкогольних напоїв. Компанія була заснована в 2017 році, але заявляє про більш ніж 20-річний досвід. І це не помилка, оскільки фактично “Маркетвін” є правонаступником заснованого в 2002 році Торгового дому “Арда”, що входив до “Алеф”, і ТОВ “Арда-Трейдинг”, яке замінило його пізніше і стало відомо тим, що після введення санкцій проти Єрмолаєва його переписали на дрібного злодія.

Наразі власником “Маркетвіна” записаний Юрій Смирнов — колишній менеджер ТД “Арда” з Синельникового, а сама компанія зареєстрована за однією адресою в Дніпрі (вул. Павла Вирського, 1 — саме тут СБУ провела обшуки у “кримській справі” “Алеф”) разом з торговою групою “Луна” Єрмолаєва Софії Кононенко. Тільки в 2024 році виручка “Маркетвін” перевищила 1,3 млрд грн, а зростання доходу в порівнянні з 2023 роком склало понад 2700%.

На відміну від Вадима Єрмолаєва, санкції на всі зазначені компанії, які фактично працюють в одному зв’язку, поки не поширюються, а ту частину бізнесу, яку санкції все таки зачепили, Єрмолаєв намагається переоформити на доньку – Софію Кононенко.

Паралельно, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв намагається вибудувати хорошу репутаційну історію в Європі, інвестуючи в проекти, пов’язані зеленою енергетикою.

За даними наших джерел, керівник Головного управління розвідки України Кирило Буданов зумів зберегти свою посаду завдяки певним політичним і сімейним зв’язкам у США. Йдеться про контакт із родиною колишнього президента Дональда Трампа, який нібито реалізувався через так звану “київську синагогу”. Цей факт свідчить про складну мережу впливу, де особисті та сімейні контакти здатні впливати на кадрові рішення у високих українських структурах.

Раніше вже аналізувався так званий “єврейський фактор” у кар’єрі Буданова, який, за деякими оцінками, міг відігравати значну роль у його просуванні на керівні посади. Експерти зазначають, що у сучасній політичній і розвідувальній сфері взаємодія міжнародних контактів часто стає ключовим елементом для утримання позицій та формування стратегічних альянсів.

Зокрема, Кирило Буданов є частим гостем у синагозі головного рабина Києва Йонатана Марковича.

Йонатан Маркович є представником руху Хабад, відомий своїми хорошими відносинами з державними діячами України, США, Європи та Ізраїлю. Його донька – Рахель одружена із сином головного рабина Вашингтона Леві Шаметова.

Послідовниками Хабад є також донька президента США Іванка Трамп та її чоловік Джаред Кушнер.

За інформацією джерел, з Джаредом Кушнером у Йонатана Марковича досить тісні контакти.

Через зятя Дональда Трампа – Джареда Кушнера окремі представники українських еліт легалізують свої статки за кордоном. Так, на сьогоднішній день “заховати” чи “вивести” гроші через купівлю криптовалютних активів досить просто, але існує проблема їхньої подальшої легалізації за кордоном.

Тож Джаред Кушнер пропонує варіант виведення та легалізацію капіталів українських еліт через девелопмент, залучення релігійних чи благодійних структур. На сьогодні для українців, з урахуванням інтересів посередників, ціна такої легалізації становить 7% від суми.

За інформацією джерела, завдяки зв’язкам Кирила Буданова із сім’єю Дональда Трампа, він має “певний імунітет” від перевірок використання фінансування (в тому числі американського) з боку підконтрольних Трампу силових структур.

Стосовно майбутніх кар’єрних перспектив Кирила Буданова в контексті відставки Андрія Єрмака, джерело повідомляє, що “Буданов готовий підвищити свій статус, його давно “сватали” в Міноборони, але після звільнення місця глави ОП, він з радістю його б зайняв”.

Водночас, за інформацією джерела, такому сценарію “йде опір всієї структури, побудованої Єрмаком, і вони хотіли б бачити на місці глави ОП рівновіддаленого від усіх Шмигаля”.

Українські медіа оприлюднили інформацію про прізвища суддів і суми ймовірних хабарів, які, за даними журналістських матеріалів, вони могли отримувати від колишньої власниці Айбокс Банку Альони Шевцової. Публікації викликали широкий резонанс, оскільки йдеться про можливе втручання у судову систему на тлі масштабних фінансових розслідувань.

Альона Дегрик-Шевцова перебуває під санкціями Ради національної безпеки і оборони України та фігурує у кримінальних провадженнях, у межах яких їй інкримінують відмивання близько 5 млрд гривень через інструменти та операції, пов’язані з Айбокс Банком. Сама справа давно вийшла за межі суто банківського сектору й охопила ширше коло можливих зв’язків із посадовцями та представниками судової гілки влади.

Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.

Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.

“Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.

Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.

Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.

Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.

Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.

В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.

Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку допомагають судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.

Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоуса, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.

Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у нього високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.

Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.

29 липня 2025 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.

За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.

Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також, за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.

Засоби масової інформації оприлюднили прізвища суддів та розмір хабарів, які вони нібито отримували від колишньої власниці Айбокс Банку, підсанкційної Альони Шевцової. Ця інформація спричинила широкий суспільний резонанс, адже йдеться про значні суми та системне порушення етичних і правових норм у суддівській системі.

Альона Дегрик-Шевцова перебуває під санкціями РНБО і фігурує у кримінальних провадженнях за підозрою у відмиванні близько 5 млрд гривень через діяльність Айбокс Банку. Наразі вона переховується за кордоном, але вже потрапила до поля зору європейських правоохоронних органів через підозри у міжнародних фінансових махінаціях та відмиванні коштів за межами України.

Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.

Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.

“Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.

Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.

Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.

Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.

Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.

В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.

Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку допомагають судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.

Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоуса, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.

Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у нього високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.

Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.

29 липня 2025 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.

За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.

Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також, за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.

За інформацією обізнаних джерел, глава Головного управління розвідки Кирило Буданов зумів залишитися на посаді завдяки налагодженим контактам із родиною колишнього президента США Дональда Трампа через так звану “київську синагогу”. Цей фактор став важливим у контексті внутрішньополітичних інтриг та спроб впливу на кадрові рішення у структурі розвідки.

Раніше журналісти та експерти вже звертали увагу на роль “єврейського фактору” в кар’єрі Буданова, відзначаючи, що особисті зв’язки та мережі підтримки за межами України відіграють значну роль у формуванні політичної стійкості керівника ГУР. Відомо, що такі контакти допомагають не лише зберігати позицію, а й забезпечувати оперативний доступ до міжнародної інформації та ресурсів.

Зокрема, Кирило Буданов є частим гостем у синагозі головного рабина Києва Йонатана Марковича.

Йонатан Маркович є представником руху Хабад, відомий своїми хорошими відносинами з державними діячами України, США, Європи та Ізраїлю. Його донька – Рахель одружена із сином головного рабина Вашингтона Леві Шаметова.

Послідовниками Хабад є також донька президента США Іванка Трамп та її чоловік Джаред Кушнер.

За інформацією джерел, з Джаредом Кушнером у Йонатана Марковича досить тісні контакти.

Через зятя Дональда Трампа – Джареда Кушнера окремі представники українських еліт легалізують свої статки за кордоном. Так, на сьогоднішній день “заховати” чи “вивести” гроші через купівлю криптовалютних активів досить просто, але існує проблема їхньої подальшої легалізації за кордоном.

Тож Джаред Кушнер пропонує варіант виведення та легалізацію капіталів українських еліт через девелопмент, залучення релігійних чи благодійних структур. На сьогодні для українців, з урахуванням інтересів посередників, ціна такої легалізації становить 7% від суми.

За інформацією джерела, завдяки зв’язкам Кирила Буданова із сім’єю Дональда Трампа, він має “певний імунітет” від перевірок використання фінансування (в тому числі американського) з боку підконтрольних Трампу силових структур.

Стосовно майбутніх кар’єрних перспектив Кирила Буданова в контексті відставки Андрія Єрмака, джерело повідомляє, що “Буданов готовий підвищити свій статус, його давно “сватали” в Міноборони, але після звільнення місця глави ОП, він з радістю його б зайняв”.

Водночас, за інформацією джерела, такому сценарію “йде опір всієї структури, побудованої Єрмаком, і вони хотіли б бачити на місці глави ОП рівновіддаленого від усіх Шмигаля”.

За даними обізнаних джерел, глава Головного управління розвідки України Кирило Буданов зміг втриматися на посаді завдяки налагодженим контактам із родиною колишнього президента США Дональда Трампа через так звану “київську синагогу”. Цей фактор, за інформацією джерел, став вирішальним у контексті внутрішніх політичних розкладів та спроб впливу на кадрові рішення в розвідувальній сфері.

Раніше журналісти та аналітики вже звертали увагу на так званий “єврейський фактор” у кар’єрі Буданова. Мова йде про особисті та ділові зв’язки, які забезпечують не лише підтримку у складні періоди, а й доступ до стратегічної інформації та ресурсів на міжнародному рівні. Неформальні канали спілкування з впливовими особами за кордоном дозволяють Буданову посилювати власну політичну стійкість і захищати позиції ГУР у внутрішніх конфліктних ситуаціях.

Зокрема, Кирило Буданов є частим гостем у синагозі головного рабина Києва Йонатана Марковича.

Йонатан Маркович є представником руху Хабад, відомий своїми хорошими відносинами з державними діячами України, США, Європи та Ізраїлю. Його донька – Рахель одружена із сином головного рабина Вашингтона Леві Шаметова.

Послідовниками Хабад є також донька президента США Іванка Трамп та її чоловік Джаред Кушнер.

За інформацією джерел, з Джаредом Кушнером у Йонатана Марковича досить тісні контакти.

Через зятя Дональда Трампа – Джареда Кушнера окремі представники українських еліт легалізують свої статки за кордоном. Так, на сьогоднішній день “заховати” чи “вивести” гроші через купівлю криптовалютних активів досить просто, але існує проблема їхньої подальшої легалізації за кордоном.

Тож Джаред Кушнер пропонує варіант виведення та легалізацію капіталів українських еліт через девелопмент, залучення релігійних чи благодійних структур. На сьогодні для українців, з урахуванням інтересів посередників, ціна такої легалізації становить 7% від суми.

За інформацією джерела, завдяки зв’язкам Кирила Буданова із сім’єю Дональда Трампа, він має “певний імунітет” від перевірок використання фінансування (в тому числі американського) з боку підконтрольних Трампу силових структур.

Стосовно майбутніх кар’єрних перспектив Кирила Буданова в контексті відставки Андрія Єрмака, джерело повідомляє, що “Буданов готовий підвищити свій статус, його давно “сватали” в Міноборони, але після звільнення місця глави ОП, він з радістю його б зайняв”.

Водночас, за інформацією джерела, такому сценарію “йде опір всієї структури, побудованої Єрмаком, і вони хотіли б бачити на місці глави ОП рівновіддаленого від усіх Шмигаля”.

За інформацією джерел, обізнаних із підготовкою міжнародних зустрічей, на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі можуть відбутися закриті переговори між представниками України та США. Центральною темою цих контактів, за неофіційними даними, нібито стане обговорення формату безпекових гарантій з боку Вашингтона в контексті можливих рішень щодо ситуації на сході України, зокрема в межах Донецької області.

Співрозмовники стверджують, що дискусія може торкатися надзвичайно чутливих питань, пов’язаних із військовою присутністю Збройних сил України в районах Краматорська, Слов’янська та інших населених пунктів регіону. Йдеться не про публічні домовленості чи зафіксовані позиції, а про попередній обмін баченнями та сценаріями, які, за словами джерел, активно аналізуються західними партнерами в пошуках довгострокової моделі стримування агресії.

Крім того, за інформацією джерела, “у Давида Арахамії окремо запланована низка зустрічей з американцями та європейцями, що ще раз підтверджує його зростаючий вплив на український політикум”.

Водночас, видання Financial Times з посиланням на неназваних українських чиновників повідомляє, що підписання окремої угоди про безпекові гарантії виявилося складнішим процесом, однак сторони розраховують погодити загальний “лист умов”.

В українських медіа з’явилися публікації, в яких названо прізвища суддів і оприлюднено суми коштів, які, за даними журналістських розслідувань, вони могли отримувати від колишньої власниці Айбокс Банку Альони Шевцової. У матеріалах наголошується, що йдеться про відомості з відкритих джерел і дані, які перебувають у фокусі уваги правоохоронних органів, а не про судові вироки.

Альона Дегрик-Шевцова перебуває під санкціями Ради національної безпеки і оборони України. За інформацією, що раніше озвучувалася в публічному просторі, її підозрюють у причетності до схем з відмивання близько 5 мільярдів гривень через фінансові механізми Айбокс Банку. Сама банківська установа вже фігурувала в низці перевірок та кримінальних проваджень, пов’язаних із сумнівними транзакціями.

Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.

Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.

“Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.

Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.

Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.

Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.

Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.

В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.

Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку допомагають судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.

Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоуса, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.

Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у нього високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.

Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.

29 липня 2025 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.

За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.

Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також, за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.