Бізнес

Компанія Xiaomi офіційно представила глобальні версії смартфонів серії Redmi Note 15, які раніше були доступні лише на китайському ринку. Нові моделі практично повторюють технічні характеристики своїх китайських аналогів, проте флагман лінійки — Redmi Note 15 Pro+ — отримав помітні зміни, особливо в частині камери та акумулятора.

Базові моделі Redmi Note 15 та Redmi Note 15 Pro майже не відрізняються від версій для Китаю. Їхні технічні параметри, включно з процесором, дисплеєм та пам’яттю, залишилися незмінними, що дозволяє користувачам міжнародних ринків отримати практично ідентичний досвід використання.

Зміни торкнулися й автономності пристрою. Для глобального ринку Xiaomi використала кремній-вуглецевий акумулятор ємністю 6500 мА·год замість 7000 мА·год у китайській версії. Водночас виробник компенсував це більш потужною швидкою зарядкою — до 100 Вт, а також додав підтримку зворотної дротової зарядки потужністю 22,5 Вт. Цікаво, що попри меншу батарею, міжнародна версія смартфона виявилася товстішою за китайський варіант.

Redmi Note 15 Pro+ оснащений 6,83-дюймовим AMOLED-дисплеєм із частотою оновлення 120 Гц і піковою яскравістю до 3200 кд/м². Роздільна здатність екрана у глобальній версії навіть трохи зросла — до 2772×1280 пікселів, тоді як у китайській вона становила 2772×1220. Також Xiaomi замінила захисне скло: замість Dragon Crystal Glass використовується Gorilla Glass Victus 2.

Без змін залишилися фронтальна камера на 32 Мп та процесор Qualcomm Snapdragon 7s Gen 4. Смартфон отримав підекранний сканер відбитків пальців, стереодинаміки з підтримкою Dolby Atmos і Hi-Res Audio, підтримку eSIM, а також розширений захист від пилу й води за стандартами IP66, IP68, IP69 і IP69K.

Серед додаткових можливостей — підтримка технології Xiaomi Offline Communication, яка дозволяє здійснювати зв’язок на коротких відстанях без покриття мобільної мережі. Також у смартфоні використовується чип Xiaomi Surge T1S Tuner, що покращує якість сигналу Wi-Fi, Bluetooth, GPS та мобільного зв’язку.

Глобальна версія Redmi Note 15 Pro+ буде доступна у коричневому та синьому кольорах. Покупцям запропонують конфігурації з 8 ГБ оперативної та 128 ГБ вбудованої пам’яті, а також варіанти 12/256 ГБ і 12/512 ГБ. Вартість смартфона на європейському ринку стартує від 499 євро та сягає 549 євро залежно від комплектації.

Американський долар досяг найнижчого рівня за останні чотири роки. Індекс долара США, який вимірює його силу щодо кошика з шести провідних світових валют, опустився до позначки 95,566 — це найнижчий показник із лютого 2022 року. Таке ослаблення американської валюти вже привернуло увагу аналітиків та інвесторів, оскільки воно може мати значні наслідки для глобальної економіки та фінансових ринків.

Причини падіння долара є комплексними. По-перше, зростають очікування подальшого зниження процентних ставок Федеральною резервною системою США, що робить долар менш привабливим для вкладників і спонукає інвесторів шукати більш вигідні активи за межами США. По-друге, збільшення дефіциту державного бюджету США створює додатковий тиск на економіку та підриває довіру до стабільності валюти.

Зниження курсу долара відбувається на тлі нещодавніх заяв президента США Дональда Трампа, зроблених під час поїздки до Айови. Американський лідер назвав поточну вартість національної валюти «прекрасною» та наголосив, що не прагне її подальшого падіння. Водночас він зазначив, що хотів би, аби долар «знайшов свій власний рівень». Трамп також згадав про попередні валютні протистояння з Китаєм і Японією, які, за його словами, намагалися девальвувати свої національні валюти. Ці заяви були сприйняті ринком як сигнал відсутності жорсткої позиції Білого дому щодо підтримки курсу долара. Додатковий тиск на американську валюту чинить ситуація на валютному ринку Японії. Інвестори готуються до можливого скоординованого валютного втручання з боку США та Японії з метою підтримки слабкої ієни. За останні дві торгові сесії японська валюта зміцнилася приблизно на 4% на тлі повідомлень про так звані «перевірки курсів», які аналітики розцінюють як передвісник офіційної інтервенції. За словами керівника глобальних досліджень валют G10 та макростратегії Північної Америки в Standard Chartered Стівена Інгландера, учасники валютного ринку завжди шукають чіткий тренд. Він зазначив, що зазвичай урядовці намагаються стримувати різкі валютні коливання, однак коли президент демонструє байдужість або навіть схвалює такі рухи, це стимулює подальший продаж долара. Водночас ослаблення американської валюти має і позитивні сторони. Слабший долар здешевлює конвертацію іноземних доходів у долари для транснаціональних корпорацій та підвищує конкурентоспроможність американських товарів на зовнішніх ринках. Крім того, це полегшує боргове навантаження для країн і компаній, що мають зобов’язання, номіновані в доларах.

Окрему увагу аналітики звертають на вплив криптовалютного ринку. За оцінками Reuters із посиланням на Standard Chartered, забезпечені доларом США стейблкоїни можуть вивести з американських банків до 500 мільярдів доларів депозитів до кінця 2028 року. Це може загострити протистояння між банківським сектором і криптокомпаніями у боротьбі за регулювання ринку цифрових активів.

За словами глобального керівника досліджень цифрових активів у Standard Chartered Джеффа Кендріка, найбільших втрат від відтоку депозитів можуть зазнати регіональні банки США. На цьому тлі питання стабільності фінансової системи та майбутнього долара залишаються у фокусі уваги інвесторів і регуляторів.

Світові ціни на нафту значно зросли через ескалацію напруженості навколо Ірану та рішучі заяви президента США Дональда Трампа, що призвели до несподіваних коливань на енергетичних ринках. Після повідомлень про зміщення американських військово-морських сил до регіону Перської затоки та введення нових санкцій проти суден, що транспортують іранську нафту, ринок моментально відреагував стрибком котирувань.

За інформацією агентства Reuters, ціни на нафту марки Brent підскочили на 2,8%, досягнувши рівня 65,88 долара за барель, що стало максимальним значенням за останній тиждень. Водночас ф'ючерси на американську нафту WTI зросли на 2,9% і досягли позначки 61,07 долара за барель. Такий різкий ріст пояснюється побоюваннями трейдерів і інвесторів щодо можливих перебоїв у постачанні нафти на тлі військових загроз та економічних санкцій.

Основним чинником зростання цін стали слова Дональда Трампа про відправлення до берегів Ірану “армади” військових кораблів, до складу якої входять авіаносці та есмінці. За його словами, ці сили мають прибути в регіон найближчими днями, щоб продемонструвати рішучість Вашингтона та стримати Тегеран.

Американська адміністрація пояснює такі дії загрозами з боку Ірану, пов’язаними з можливим відновленням ядерної програми, а також внутрішніми репресіями проти протестувальників. У Вашингтоні вважають, що посилення військової присутності та економічного тиску має змусити іранську владу змінити свою політику.

Паралельно Міністерство фінансів США оголосило про новий пакет санкцій, який стосується дев’яти суден і восьми іноземних компаній, задіяних у транспортуванні іранських нафтопродуктів в обхід обмежень. Мета цих заходів — максимально скоротити експорт іранської нафти та перекрити фінансові потоки, що забезпечують режиму валютні надходження.

Додаткову напругу на ринку створює ситуація в Казахстані, де затягується відновлення повноцінного видобутку на одному з найбільших родовищ — Тенгіз. Затримки з поверненням до планових обсягів виробництва означають, що пропозиція нафти на світовому ринку залишається обмеженою, тоді як попит поступово зростає.

У сукупності ці фактори — геополітичне загострення навколо Ірану, загроза нових санкцій і військової ескалації, а також проблеми з видобутком у ключових країнах — формують очікування можливого дефіциту, що й підштовхує ціни вгору.

Dell та Lenovo попередили своїх клієнтів про очікуване подорожчання комп’ютерної техніки на тлі глобального дефіциту DRAM-пам’яті та стрімкого зростання попиту на сервери для штучного інтелекту. Експерти з TrendForce зазначають, що ринок стикається з різким подорожчанням ключових компонентів, зокрема DDR5-модулів, що змушує виробників переглядати ціни на готову продукцію. У результаті виробники змушені не лише переглядати бюджетні лінійки, а й підвищувати вартість моделей середнього та високого класу.

Dell вже оголосила про плани підвищення цін щонайменше на 15–20%, а зміни можуть набути чинності вже в середині грудня. Такий крок пов’язаний не лише з подорожчанням пам’яті, але й з іншим тиском на ланцюги постачання: зростають витрати на логістику, комплектуючі та виробничі процеси. Операційний директор Dell Джефф Кларк підкреслив, що ніколи не бачив такого швидкого зростання вартості чипів пам’яті, і додав, що подорожчання спостерігається у всіх сегментах продукції — від ноутбуків до серверів.

Ціни на DDR5-пам’ять порівняно з минулим роком зросли на 70%, а окремі позиції — на 170%. Це змушує не лише Dell і Lenovo, але й Samsung Electronics, LG Electronics та HP переглядати плани щодо ШІ-ПК і планшетів на 2026 рік.

Аналітики TrendForce попереджають, що подорожчання пам’яті значно збільшує собівартість електроніки та змушує бренди готуватися до підвищення роздрібних цін. Прогноз постачань ноутбуків на 2026 рік вже переглянули: замість очікуваного зростання на 1,7% тепер прогнозується падіння на 2,4%. За словами CEO HP Енріке Лореса, пам’ять становить 15-18% від вартості середнього ПК, тому подальше здорожчання обов’язково позначиться на цінах для кінцевих споживачів.

Міська влада Сан-Франциско ініціювала судовий позов проти низки найбільших світових виробників харчових продуктів, звинувативши їх у системному завданні шкоди громадському здоров’ю. У списку відповідачів — такі транснаціональні корпорації, як Coca-Cola, PepsiCo, Kraft Heinz, Mondelēz, WK Kellogg та Mars. На думку міста, саме їхня масова продукція з надлишком цукру, солі та насичених жирів стала одним із чинників різкого зростання хронічних захворювань серед населення.

У позовних матеріалах зазначається, що роками ці компанії активно просували продукти, які мають високу калорійність і низьку поживну цінність, водночас позиціонуючи їх як звичну частину щоденного раціону. Представники Сан-Франциско наголошують: мова йде не лише про вибір окремих споживачів, а про цілеспрямовану маркетингову стратегію, яка формує харчові звички з дитинства та призводить до довготривалих наслідків для здоров’я.

Прокуратура Сан-Франциско вважає, що активне просування та продаж шкідливої продукції спричинили суттєві витрати міського бюджету, пов’язані з лікуванням громадян. Місто домагається заборони оманливої реклами та вимагає фінансової компенсації збитків.

Асоціація виробників відкидає звинувачення, заявляючи, що наукового консенсусу щодо визначення терміну “ультраперероблені продукти” не існує. На їхню думку, саме позов вводить споживачів в оману, оскільки прирівнює перероблену їжу до нездорової без достатніх підстав.

Юристи нагадують, що подібний судовий процес уже мав місце у 1990-х роках, коли Сан-Франциско судилося з тютюновими корпораціями. Тоді справа завершилася виплатою компенсації на суму 539 мільйонів доларів.

Раніше компанія Coca-Cola повідомляла про намір вилучити в Австрії близько 28 мільйонів пляшок напоїв через ризик потрапляння у них дрібних металевих частинок через технічну помилку на виробництві.

Американський підприємець Ілон Маск увійшов в історію як перша людина, чий капітал перевищив позначку у 600 мільярдів доларів. Це досягнення стало черговим етапом у його фінансовому зростанні, що викликає широкий резонанс у світі бізнесу та медіа. За оцінкою Forbes, різке збільшення статків Маска пов’язують із стрімким зростанням вартості його аерокосмічної компанії SpaceX, яка за останній час отримала новий високий фінансовий статус.

Причина такого стрибка — не лише загальне зростання інтересу до космічної галузі, а й конкретні фінансові кроки компанії. На початку місяця SpaceX провела тендерну пропозицію, в рамках якої її оцінили в 800 мільярдів доларів. Оскільки Маску належить близько 42% акцій компанії, ця оцінка автоматично підняла його особистий капітал на значну суму — приблизно на 168 мільярдів доларів, довівши загальний обсяг його статків до близько 677 мільярдів.

Журналісти Forbes зазначають, що раніше ніхто у світі не мав статків, які б перевищували навіть 500 мільярдів доларів. Частка Маска в SpaceX нині оцінюється у 336 мільярдів доларів і є його найціннішим активом. Значну частину капіталу мільярдера також становить його частка в Tesla. Близько 12% акцій компанії оцінюються у 197 мільярдів доларів. Крім того, Маск активно розвиває бізнес у сфері штучного інтелекту через компанію xAI Holdings, яка наразі веде переговори про залучення нового фінансування з оцінкою приблизно у 230 мільярдів доларів.

За оцінками Forbes, Маску належить близько 53% акцій xAI Holdings, вартість яких становить близько 60 мільярдів доларів. У сукупності ці активи роблять його найбагатшою людиною в історії та наближають до статусу першого у світі трильйонера.

Раніше, у листопаді, Ілон Маск заявляв, що в майбутньому люди зможуть завантажувати свою свідомість в андроїдів Optimus, що знову привернуло увагу до його амбітних технологічних планів.

Ціна на нікель досягла найвищого рівня з березня після того, як найбільший виробник металу — Індонезія — оголосив про намір обмежити обсяги поставок. Міністр енергетики та мінеральних ресурсів країни Бахліл Лахадаліа заявив, що виробництво нікелю у 2026 році буде зменшене з метою врівноваження попиту та пропозиції. Такий крок від великого гравця на ринку одразу спричинив хвилю реакцій серед трейдерів та інвесторів, адже нікель має стратегічне значення для різних галузей промисловості.

Нікель широко використовується у виробництві нержавної сталі, де він забезпечує корозійну стійкість та міцність, а також у технологічній сфері — зокрема, в акумуляторах для електромобілів. З огляду на зростання попиту на «зелений транспорт», потреба в цьому металі продовжує зростати, що робить будь-які зміни у поставках особливо відчутними для світового ринку. У цьому контексті рішення Індонезії сприймається як один із ключових факторів, що може вплинути на баланс ринку на найближчі роки.

Попри зростання поставок із цієї країни, нікель залишався одним з найслабших активів на Лондонській біржі металів у цьому році. Попит з боку виробників акумуляторів виявився меншим, ніж очікувалося, через зростання популярності альтернативних хімічних складів, що призвело до збільшення запасів на складах. Виробництво в Індонезії відіграє ключову роль у прогнозах цін на нікель на наступний рік, оскільки уряд може контролювати пропозицію, регулюючи квоти на видобуток.

На Лондонській біржі металів нікель подорожчав на 4,7% і досяг 16 560 доларів за тонну, тобто 1 кілограм металу коштує 16,56 долара.

Світові ціни на дорогоцінні метали стрімко пішли вгору, оновивши одразу кілька історичних максимумів. Така динаміка стала наслідком поєднання спекулятивного інтересу інвесторів, очікувань подальшого зниження відсоткових ставок у Сполучених Штатах, а також зростання геополітичної напруженості у різних регіонах світу.

Особливу увагу ринку привернуло срібло, яке в п’ятницю вперше за всю історію торгів досягло психологічної позначки у 75 доларів за унцію. Аналітики відзначають, що різке зростання попиту на цей метал пов’язане не лише з інвестиційною привабливістю, а й з активним використанням срібла в промисловості, зокрема в енергетичному та технологічному секторах.

Аналітики прогнозують, що в першій половині 2026 року золото може наблизитися до рівня $5 000 за унцію, тоді як срібло — до $90. Поточне ралі підтримується пом’якшенням монетарної політики Федеральної резервної системи США, геополітичною невизначеністю, активними закупівлями з боку центральних банків, припливом коштів у біржові фонди (ETF) та процесами дедоларизації.

Золото цього року демонструє найпотужніше річне зростання з 1979 року. Водночас срібло з початку року подорожчало на 158%, суттєво випередивши золото, яке додало майже 72%. Зростання цін на срібло підтримують структурний дефіцит металу, його включення до переліку критично важливих мінералів у США та стійкий промисловий попит.

На тлі загального ралі також зросли інші дорогоцінні метали. Платина додала 5,8% і піднялася до $2 349,65 за унцію, після того як раніше оновила історичний максимум на рівні $2 448,25. Паладій подорожчав на 7% — до $1 801,25 за унцію, продовживши зростання після трирічного максимуму, зафіксованого напередодні.

Платина та паладій, які широко використовуються в автомобільних каталізаторах, дорожчають на тлі дефіциту пропозиції, невизначеності щодо митної політики та ротації частини інвестиційного попиту із золота. З початку року платина зросла приблизно на 160%, а паладій — більш ніж на 90%.

Google опублікував підсумковий рейтинг найпопулярніших пошукових запитів серед українських користувачів за 2025 рік. Згідно з результатами, деякі теми залишаються стабільно популярними, а інші стають актуальними в контексті соціальних змін та культурних трендів. Серед головних запитів залишаються графіки відключення світла, що відображають поточні проблеми з енергозабезпеченням, а також серіали та фільми, які привернули увагу українців упродовж року.

Один з найпопулярніших серіалів 2025 року — це корейський хіт "Гра в кальмара 2", який очолив рейтинг як серіал року та здобув визнання серед користувачів Netflix в Україні. Сюжет, що поєднав елементи трилеру, драми та соціальної сатири, знову захопив глядачів, примушуючи їх шукати додаткову інформацію та обговорювати нові сюжетні повороти. Високий інтерес до цього серіалу також підтверджує його глобальну популярність, що перейшла й на українську аудиторію.

Що стосується фільмів, українці активно цікавилися новими прем’єрами 2025 року. Серед найпопулярніших стрічок — історія про сина російського олігарха та танцівницю Анора, яка отримала Оскар на початку року, а також науково-фантастичний проєкт Мікі 17 з Робертом Паттінсоном у головній ролі. До списку також увійшли фентезійні та художні фільми, такі як Ущелина, Носферату, Хороша погана дівчинка, Майнкрафт, Дракула 2025, Наша провина, Ліло і Стіч, 28 років потому.

Таким чином, українські користувачі Google у 2025 році активно шукали як актуальні серіали та прем’єри, так і популярні фільми, поєднуючи інтерес до світових хітів і локальних тенденцій.

Світові ціни на золото встановили новий історичний рекорд, вперше перевищивши позначку в $4800 за тройську унцію. Станом на 13:00 за Києвом 21 січня вартість жовтого металу досягла $4891,10, збільшившись на $101,80 (або 2,14%) порівняно з попереднім днем. Такий різкий ріст зумовлений підвищеним попитом на захисні активи, що спостерігається на фоні численних глобальних економічних загроз і нестабільності на міжнародних ринках.

Зокрема, одним з основних факторів, що сприяли росту цін на золото, стали побоювання щодо можливого введення нових мит США, а також загрози глобальної торгової війни, що виникла через напружену ситуацію навколо Гренландії. Інвестори, прагнучи захистити свої активи від ризиків економічної турбулентності, масово звертаються до золота як надійного засобу збереження капіталу. Традиційно, в періоди невизначеності та глобальних криз, попит на дорогоцінні метали зростає, адже золото вважається однією з найбільш стабільних форм інвестицій.

Аналітики Лондонської асоціації ринку дорогоцінних металів (LBMA) прогнозують, що протягом року ціни можуть перевищити $5000 через очікуване зниження реальних ставок у США, пом’якшення політики ФРС і диверсифікацію резервів центробанків у бік відмови від долара.

Джулія Ду, старший стратег із сировинних товарів у ICBC Standard Bank, допускає зростання ціни золота до $7150. Goldman Sachs також підтвердив «бичачий» прогноз, назвавши купівлю золота пріоритетною угодою. За словами Даана Стройвена, керівника відділу глобальних досліджень сировинних товарів у Goldman Sachs, «золото залишається нашою найвпевненішою довгою позицією, і ціна до кінця року складе $4900».

Аналітики зазначають, що останні дії США у Венесуелі та спроби контролю над Гренландією додатково підштовхнули інвесторів до втечі в захисні активи, посилюючи попит на золото.