Бізнес

На світових енергетичних ринках зафіксовано суттєве зниження котирувань нафти, яке стало одним із найрізкіших за останній період. Уранці 2 лютого ф’ючерсні контракти на нафту марки Brent подешевшали на 3,3 долара, або на 4,8%, зупинившись на рівні 66,02 долара за барель. Американська нафта WTI також продемонструвала відчутне падіння, втративши 3,23 долара, що майже відповідає 5%, і знизившись до позначки 61,98 долара за барель.

Ключовим фактором такого руху цін стали політичні заяви зі США. За інформацією агентства Reuters, інвестори відреагували на слова президента США Дональда Трампа щодо «серйозних переговорів» між Вашингтоном і Тегераном. Ринок сприйняв ці сигнали як можливий початок деескалації напружених відносин між двома країнами, які тривалий час залишалися одним із головних джерел геополітичних ризиків для нафтового сектору.

Додатковим фактором стало повідомлення про те, що військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції не планують проводити навчання з бойовою стрільбою в Ормузькій протоці. Це також було розцінено як ознака зниження ризиків у регіоні, який має ключове значення для світових поставок нафти. У результаті, за оцінками аналітиків, з ціни було знято частину так званої геополітичної надбавки, що накопичилася протягом попереднього тижня. Крім геополітичних чинників, на зниження вартості нафти вплинуло й зміцнення долара США. Оскільки нафту на світових ринках торгують переважно в доларах, посилення американської валюти робить її дорожчою для іноземних покупців. Це призводить до зниження попиту, що додатково тисне на ціни. Тим часом у Європейському Союзі обговорюють нові механізми обмеження експорту російської нафти. Зокрема, розглядається варіант заміни цінового обмеження забороною на страхування та транспортування російської нафти. Очікується, що такі заходи можуть суттєво посилити санкційний тиск і спростити контроль за їх виконанням. Наразі ж експорт нафти з Росії обмежується дією цінової стелі. За останніми даними, у 2025 році доходи РФ від торгівлі нафтою і газом скоротилися до найнижчого рівня за останні п’ять років.

Крім того, на тлі можливого загострення торговельних відносин зі США індійські нафтопереробні компанії почали переглядати свою імпортну стратегію. Вони поступово скорочують закупівлі російської нафти, яка раніше була основним джерелом постачання, та збільшують імпорт із країн Близького Сходу.

Американська технологічна корпорація Meta Platforms, яку очолює Марк Цукерберг, опинилася в центрі гучного судового процесу у штаті Нью-Мексико. Компанію звинувачують у тому, що її онлайн-платформи нібито сприяли сексуальній експлуатації дітей і підлітків, а також отримували фінансову вигоду з подібної діяльності. Про це повідомило агентство Reuters.

Згідно з наявною інформацією, справа має прецедентний характер, адже це перший подібний позов проти Meta, який розглядатиметься судом присяжних. Процес проходитиме в окружному суді міста Санта-Фе, що значно підвищує суспільну увагу до діяльності техногіганта та практик модерації контенту на його платформах.

У позові стверджується, що Meta просувала незаконний контент і дозволяла злочинцям практично необмежений доступ до неповнолітніх користувачів Facebook, Instagram та WhatsApp. За версією обвинувачення, це нерідко призводило до реальних випадків сексуального насильства та торгівлі людьми.

Справу підкріплює операція під прикриттям, проведена у 2023 році. Тоді слідчі створили акаунти від імені неповнолітніх, які почали отримувати матеріали сексуального характеру та контактувати з дорослими. У результаті було висунуто кримінальні обвинувачення проти трьох осіб.

Окремо Meta закидають створення платформ із функціями, що підвищують залученість дітей і можуть шкодити їхньому психічному здоров’ю. Йдеться, зокрема, про нескінченне прокручування стрічки та автоматичне відтворення відео.

У позові також зазначається, що внутрішні документи компанії визнають наявність проблем із сексуальною експлуатацією та впливом соцмереж на психічний стан дітей. Водночас Meta, за твердженням штату, не впровадила базових заходів безпеки, зокрема ефективної перевірки віку, та вводила громадськість в оману, позиціонуючи свої платформи як безпечні для неповнолітніх.

Штат Нью-Мексико вимагає від Meta грошової компенсації, а також судового наказу, який зобов’яже компанію посилити захист дітей під час користування її сервісами.

У Meta всі звинувачення відкидають і заявляють, що компанія вже має низку інструментів для забезпечення безпеки неповнолітніх користувачів.

Очікується, що судовий розгляд триватиме від семи до восьми тижнів.

Корпорація Google досягла домовленості щодо врегулювання колективного позову, поданого власниками смартфонів на базі Android, які звинуватили компанію у неправомірному зборі мобільних даних. Згідно з умовами попередньої угоди, технологічний гігант погодився виплатити 135 мільйонів доларів як компенсацію постраждалим користувачам.

Як повідомляє агентство Reuters, предметом судового спору стало використання стільникового трафіку без належної згоди власників пристроїв. У позові стверджується, що смартфони з операційною системою Android передавали дані компанії навіть у тих випадках, коли користувачі вимикали відповідні сервіси та налаштування, розраховуючи на припинення обміну інформацією.

Позивачі стверджували, що Google продовжував збирати та передавати мобільні дані, за які користувачі платили своїм операторам зв’язку, навіть у тих випадках, коли додатки компанії були закриті, геолокацію вимкнено, а екран смартфона заблоковано. За їхніми словами, ці дані використовувалися для розробки продуктів і таргетованої реклами, що вони розцінили як незаконне привласнення чужої власності.

У Google заперечили будь-які порушення, проте погодилися на мирове врегулювання спору. У межах домовленостей компанія зобов’язалася не передавати дані без явної згоди користувачів під час первинного налаштування Android-пристроїв. Також Google пообіцяла спростити можливість відключення передачі даних за допомогою окремих перемикачів та чіткіше прописати інформацію про обробку даних в умовах сервісу Google Play.

Адвокат позивачів Глен Саммерс заявив, що сума у 135 мільйонів доларів є найбільшою виплатою в історії справ такого типу. Максимальна компенсація для одного учасника колективного позову становитиме до 100 доларів. Водночас юристи позивачів можуть отримати гонорар у розмірі до 39,8 мільйона доларів — приблизно 29,5% від загальної суми врегулювання.

Судовий розгляд у справі був запланований на 5 серпня, однак у разі затвердження мирової угоди процес буде припинено. Офіційних коментарів Google наразі не надає.

Світовий ринок дорогоцінних металів переживає безпрецедентний етап зростання: вартість золота вперше в історії подолала позначку 5500 доларів за тройську унцію. Такі показники зафіксовані на біржі Comex у четвер, 28 січня, і вони вже стали предметом активного обговорення серед інвесторів та фінансових аналітиків.

Квітневі ф’ючерсні контракти на золото додали майже 4% і торгувалися на рівні близько 5560 доларів за унцію. Протягом торговельної сесії ціна тимчасово сягнула історичного максимуму — 5586 доларів. Важливо, що дорогоцінний метал оновлює рекорди вже дев’яту сесію поспіль, демонструючи стійкий висхідний тренд.

За підсумками року золото вже подорожчало більш ніж на 27%, після того як у 2025 році його ціна зросла на 64%. Експерти ринку IG попереджають про можливий відкат цін через “параболічний характер зростання”, проте фундаментальні фактори для подальшого зростання залишаються сприятливими протягом 2026 року.

Не менш активне зростання спостерігається й у сегменті інших дорогоцінних металів. Спотова ціна на срібло піднялася на 1,4% до $118,25 за унцію, досягнувши раніше рекордного рівня $120,45. Попит на дешевші альтернативи золоту, дефіцит пропозиції та імпульсні покупки сприяли зростанню цін на срібло, яке вже подорожчало більш ніж на 60% у 2026 році.

Ціни на платину піднялися на 2,8% до $2770,49 після досягнення максимуму $2918,80 у понеділок, а паладій здорожчав на 1,6% до $2107,37 за унцію.

Зростання цін на дорогоцінні метали відображає підвищений попит на безпечні активи в умовах глобальної економічної та політичної нестабільності.

Компанія Xiaomi офіційно представила глобальні версії смартфонів серії Redmi Note 15, які раніше були доступні лише на китайському ринку. Нові моделі практично повторюють технічні характеристики своїх китайських аналогів, проте флагман лінійки — Redmi Note 15 Pro+ — отримав помітні зміни, особливо в частині камери та акумулятора.

Базові моделі Redmi Note 15 та Redmi Note 15 Pro майже не відрізняються від версій для Китаю. Їхні технічні параметри, включно з процесором, дисплеєм та пам’яттю, залишилися незмінними, що дозволяє користувачам міжнародних ринків отримати практично ідентичний досвід використання.

Зміни торкнулися й автономності пристрою. Для глобального ринку Xiaomi використала кремній-вуглецевий акумулятор ємністю 6500 мА·год замість 7000 мА·год у китайській версії. Водночас виробник компенсував це більш потужною швидкою зарядкою — до 100 Вт, а також додав підтримку зворотної дротової зарядки потужністю 22,5 Вт. Цікаво, що попри меншу батарею, міжнародна версія смартфона виявилася товстішою за китайський варіант.

Redmi Note 15 Pro+ оснащений 6,83-дюймовим AMOLED-дисплеєм із частотою оновлення 120 Гц і піковою яскравістю до 3200 кд/м². Роздільна здатність екрана у глобальній версії навіть трохи зросла — до 2772×1280 пікселів, тоді як у китайській вона становила 2772×1220. Також Xiaomi замінила захисне скло: замість Dragon Crystal Glass використовується Gorilla Glass Victus 2.

Без змін залишилися фронтальна камера на 32 Мп та процесор Qualcomm Snapdragon 7s Gen 4. Смартфон отримав підекранний сканер відбитків пальців, стереодинаміки з підтримкою Dolby Atmos і Hi-Res Audio, підтримку eSIM, а також розширений захист від пилу й води за стандартами IP66, IP68, IP69 і IP69K.

Серед додаткових можливостей — підтримка технології Xiaomi Offline Communication, яка дозволяє здійснювати зв’язок на коротких відстанях без покриття мобільної мережі. Також у смартфоні використовується чип Xiaomi Surge T1S Tuner, що покращує якість сигналу Wi-Fi, Bluetooth, GPS та мобільного зв’язку.

Глобальна версія Redmi Note 15 Pro+ буде доступна у коричневому та синьому кольорах. Покупцям запропонують конфігурації з 8 ГБ оперативної та 128 ГБ вбудованої пам’яті, а також варіанти 12/256 ГБ і 12/512 ГБ. Вартість смартфона на європейському ринку стартує від 499 євро та сягає 549 євро залежно від комплектації.

Американський долар досяг найнижчого рівня за останні чотири роки. Індекс долара США, який вимірює його силу щодо кошика з шести провідних світових валют, опустився до позначки 95,566 — це найнижчий показник із лютого 2022 року. Таке ослаблення американської валюти вже привернуло увагу аналітиків та інвесторів, оскільки воно може мати значні наслідки для глобальної економіки та фінансових ринків.

Причини падіння долара є комплексними. По-перше, зростають очікування подальшого зниження процентних ставок Федеральною резервною системою США, що робить долар менш привабливим для вкладників і спонукає інвесторів шукати більш вигідні активи за межами США. По-друге, збільшення дефіциту державного бюджету США створює додатковий тиск на економіку та підриває довіру до стабільності валюти.

Зниження курсу долара відбувається на тлі нещодавніх заяв президента США Дональда Трампа, зроблених під час поїздки до Айови. Американський лідер назвав поточну вартість національної валюти «прекрасною» та наголосив, що не прагне її подальшого падіння. Водночас він зазначив, що хотів би, аби долар «знайшов свій власний рівень». Трамп також згадав про попередні валютні протистояння з Китаєм і Японією, які, за його словами, намагалися девальвувати свої національні валюти. Ці заяви були сприйняті ринком як сигнал відсутності жорсткої позиції Білого дому щодо підтримки курсу долара. Додатковий тиск на американську валюту чинить ситуація на валютному ринку Японії. Інвестори готуються до можливого скоординованого валютного втручання з боку США та Японії з метою підтримки слабкої ієни. За останні дві торгові сесії японська валюта зміцнилася приблизно на 4% на тлі повідомлень про так звані «перевірки курсів», які аналітики розцінюють як передвісник офіційної інтервенції. За словами керівника глобальних досліджень валют G10 та макростратегії Північної Америки в Standard Chartered Стівена Інгландера, учасники валютного ринку завжди шукають чіткий тренд. Він зазначив, що зазвичай урядовці намагаються стримувати різкі валютні коливання, однак коли президент демонструє байдужість або навіть схвалює такі рухи, це стимулює подальший продаж долара. Водночас ослаблення американської валюти має і позитивні сторони. Слабший долар здешевлює конвертацію іноземних доходів у долари для транснаціональних корпорацій та підвищує конкурентоспроможність американських товарів на зовнішніх ринках. Крім того, це полегшує боргове навантаження для країн і компаній, що мають зобов’язання, номіновані в доларах.

Окрему увагу аналітики звертають на вплив криптовалютного ринку. За оцінками Reuters із посиланням на Standard Chartered, забезпечені доларом США стейблкоїни можуть вивести з американських банків до 500 мільярдів доларів депозитів до кінця 2028 року. Це може загострити протистояння між банківським сектором і криптокомпаніями у боротьбі за регулювання ринку цифрових активів.

За словами глобального керівника досліджень цифрових активів у Standard Chartered Джеффа Кендріка, найбільших втрат від відтоку депозитів можуть зазнати регіональні банки США. На цьому тлі питання стабільності фінансової системи та майбутнього долара залишаються у фокусі уваги інвесторів і регуляторів.

Світові ціни на нафту значно зросли через ескалацію напруженості навколо Ірану та рішучі заяви президента США Дональда Трампа, що призвели до несподіваних коливань на енергетичних ринках. Після повідомлень про зміщення американських військово-морських сил до регіону Перської затоки та введення нових санкцій проти суден, що транспортують іранську нафту, ринок моментально відреагував стрибком котирувань.

За інформацією агентства Reuters, ціни на нафту марки Brent підскочили на 2,8%, досягнувши рівня 65,88 долара за барель, що стало максимальним значенням за останній тиждень. Водночас ф'ючерси на американську нафту WTI зросли на 2,9% і досягли позначки 61,07 долара за барель. Такий різкий ріст пояснюється побоюваннями трейдерів і інвесторів щодо можливих перебоїв у постачанні нафти на тлі військових загроз та економічних санкцій.

Основним чинником зростання цін стали слова Дональда Трампа про відправлення до берегів Ірану “армади” військових кораблів, до складу якої входять авіаносці та есмінці. За його словами, ці сили мають прибути в регіон найближчими днями, щоб продемонструвати рішучість Вашингтона та стримати Тегеран.

Американська адміністрація пояснює такі дії загрозами з боку Ірану, пов’язаними з можливим відновленням ядерної програми, а також внутрішніми репресіями проти протестувальників. У Вашингтоні вважають, що посилення військової присутності та економічного тиску має змусити іранську владу змінити свою політику.

Паралельно Міністерство фінансів США оголосило про новий пакет санкцій, який стосується дев’яти суден і восьми іноземних компаній, задіяних у транспортуванні іранських нафтопродуктів в обхід обмежень. Мета цих заходів — максимально скоротити експорт іранської нафти та перекрити фінансові потоки, що забезпечують режиму валютні надходження.

Додаткову напругу на ринку створює ситуація в Казахстані, де затягується відновлення повноцінного видобутку на одному з найбільших родовищ — Тенгіз. Затримки з поверненням до планових обсягів виробництва означають, що пропозиція нафти на світовому ринку залишається обмеженою, тоді як попит поступово зростає.

У сукупності ці фактори — геополітичне загострення навколо Ірану, загроза нових санкцій і військової ескалації, а також проблеми з видобутком у ключових країнах — формують очікування можливого дефіциту, що й підштовхує ціни вгору.

Dell та Lenovo попередили своїх клієнтів про очікуване подорожчання комп’ютерної техніки на тлі глобального дефіциту DRAM-пам’яті та стрімкого зростання попиту на сервери для штучного інтелекту. Експерти з TrendForce зазначають, що ринок стикається з різким подорожчанням ключових компонентів, зокрема DDR5-модулів, що змушує виробників переглядати ціни на готову продукцію. У результаті виробники змушені не лише переглядати бюджетні лінійки, а й підвищувати вартість моделей середнього та високого класу.

Dell вже оголосила про плани підвищення цін щонайменше на 15–20%, а зміни можуть набути чинності вже в середині грудня. Такий крок пов’язаний не лише з подорожчанням пам’яті, але й з іншим тиском на ланцюги постачання: зростають витрати на логістику, комплектуючі та виробничі процеси. Операційний директор Dell Джефф Кларк підкреслив, що ніколи не бачив такого швидкого зростання вартості чипів пам’яті, і додав, що подорожчання спостерігається у всіх сегментах продукції — від ноутбуків до серверів.

Ціни на DDR5-пам’ять порівняно з минулим роком зросли на 70%, а окремі позиції — на 170%. Це змушує не лише Dell і Lenovo, але й Samsung Electronics, LG Electronics та HP переглядати плани щодо ШІ-ПК і планшетів на 2026 рік.

Аналітики TrendForce попереджають, що подорожчання пам’яті значно збільшує собівартість електроніки та змушує бренди готуватися до підвищення роздрібних цін. Прогноз постачань ноутбуків на 2026 рік вже переглянули: замість очікуваного зростання на 1,7% тепер прогнозується падіння на 2,4%. За словами CEO HP Енріке Лореса, пам’ять становить 15-18% від вартості середнього ПК, тому подальше здорожчання обов’язково позначиться на цінах для кінцевих споживачів.

Міська влада Сан-Франциско ініціювала судовий позов проти низки найбільших світових виробників харчових продуктів, звинувативши їх у системному завданні шкоди громадському здоров’ю. У списку відповідачів — такі транснаціональні корпорації, як Coca-Cola, PepsiCo, Kraft Heinz, Mondelēz, WK Kellogg та Mars. На думку міста, саме їхня масова продукція з надлишком цукру, солі та насичених жирів стала одним із чинників різкого зростання хронічних захворювань серед населення.

У позовних матеріалах зазначається, що роками ці компанії активно просували продукти, які мають високу калорійність і низьку поживну цінність, водночас позиціонуючи їх як звичну частину щоденного раціону. Представники Сан-Франциско наголошують: мова йде не лише про вибір окремих споживачів, а про цілеспрямовану маркетингову стратегію, яка формує харчові звички з дитинства та призводить до довготривалих наслідків для здоров’я.

Прокуратура Сан-Франциско вважає, що активне просування та продаж шкідливої продукції спричинили суттєві витрати міського бюджету, пов’язані з лікуванням громадян. Місто домагається заборони оманливої реклами та вимагає фінансової компенсації збитків.

Асоціація виробників відкидає звинувачення, заявляючи, що наукового консенсусу щодо визначення терміну “ультраперероблені продукти” не існує. На їхню думку, саме позов вводить споживачів в оману, оскільки прирівнює перероблену їжу до нездорової без достатніх підстав.

Юристи нагадують, що подібний судовий процес уже мав місце у 1990-х роках, коли Сан-Франциско судилося з тютюновими корпораціями. Тоді справа завершилася виплатою компенсації на суму 539 мільйонів доларів.

Раніше компанія Coca-Cola повідомляла про намір вилучити в Австрії близько 28 мільйонів пляшок напоїв через ризик потрапляння у них дрібних металевих частинок через технічну помилку на виробництві.

Американський підприємець Ілон Маск увійшов в історію як перша людина, чий капітал перевищив позначку у 600 мільярдів доларів. Це досягнення стало черговим етапом у його фінансовому зростанні, що викликає широкий резонанс у світі бізнесу та медіа. За оцінкою Forbes, різке збільшення статків Маска пов’язують із стрімким зростанням вартості його аерокосмічної компанії SpaceX, яка за останній час отримала новий високий фінансовий статус.

Причина такого стрибка — не лише загальне зростання інтересу до космічної галузі, а й конкретні фінансові кроки компанії. На початку місяця SpaceX провела тендерну пропозицію, в рамках якої її оцінили в 800 мільярдів доларів. Оскільки Маску належить близько 42% акцій компанії, ця оцінка автоматично підняла його особистий капітал на значну суму — приблизно на 168 мільярдів доларів, довівши загальний обсяг його статків до близько 677 мільярдів.

Журналісти Forbes зазначають, що раніше ніхто у світі не мав статків, які б перевищували навіть 500 мільярдів доларів. Частка Маска в SpaceX нині оцінюється у 336 мільярдів доларів і є його найціннішим активом. Значну частину капіталу мільярдера також становить його частка в Tesla. Близько 12% акцій компанії оцінюються у 197 мільярдів доларів. Крім того, Маск активно розвиває бізнес у сфері штучного інтелекту через компанію xAI Holdings, яка наразі веде переговори про залучення нового фінансування з оцінкою приблизно у 230 мільярдів доларів.

За оцінками Forbes, Маску належить близько 53% акцій xAI Holdings, вартість яких становить близько 60 мільярдів доларів. У сукупності ці активи роблять його найбагатшою людиною в історії та наближають до статусу першого у світі трильйонера.

Раніше, у листопаді, Ілон Маск заявляв, що в майбутньому люди зможуть завантажувати свою свідомість в андроїдів Optimus, що знову привернуло увагу до його амбітних технологічних планів.