Компанія Ugreen анонсувала новий універсальний повербанк MagFlow Qi2, який поєднує високу потужність, сучасні стандарти бездротового заряджання та продуману ергономіку. Новинка підтримує стандарт Qi2 і забезпечує потужність до 25 Вт, що дозволяє швидко поповнювати заряд сучасних смартфонів, планшетів та інших мобільних гаджетів. Особливістю пристрою стала складна конструкція, завдяки якій повербанк можна використовувати не лише як джерело енергії, а й як зручну підставку для смартфона.

MagFlow Qi2 оснащений акумулятором ємністю 20 000 мАг, чого достатньо для кількох повних циклів заряджання популярних флагманських моделей. За заявами виробника, цього ресурсу вистачає приблизно на 3,7 повних зарядки iPhone 17 або близько 2,7 зарядки Samsung Galaxy S25 Ultra. Такий запас енергії робить пристрій практичним рішенням для подорожей, тривалих поїздок чи активного робочого дня поза домом.

На передній панелі розташована бездротова зарядна панель із сертифікатом Qi2, яка дозволяє заряджати сумісний смартфон потужністю до 25 Вт. Наприклад, iPhone 17 Pro Max може зарядитися на 50% за 38 хвилин. Також можна регулювати кут нахилу панелі, піднімаючи її для доступу до другого виходу для бездротової зарядки, потужність якого становить 5 Вт. Крім бездротових опцій, MagFlow Qi2 оснащений трьома USB-виходами: вбудованим кабелем USB-C, портом USB-C та портом USB-A. Максимальна вихідна потужність USB-C складає 100 Вт, що дозволяє зарядити MacBook Pro до 43% за пів години. Порт USB-A забезпечує потужність до 10 Вт, а кабель і порт USB-C підтримують вхідну потужність до 65 Вт.

У 2026 році очікується випуск повербанку Nomad N1, який отримає найтонший у світі корпус та безпечний напівтвердотільний акумулятор.

Як повідомляють наші джерела в Брюсселі, європейські партнери України готують серйозний тиск на Бельгію з метою прискорити передачу €140 млрд, які зберігаються в Euroclear як заморожені російські активи. За інформацією, ключовим аргументом для такого рішення стануть останні удари РФ по об’єктах української атомної інфраструктури. У Брюсселі вважають, що ці події повинні стати додатковим поштовхом для того, щоб розблокувати кошти і направити їх на відновлення та оборону України.

Важливість цієї ініціативи важко переоцінити. По-перше, €140 млрд — це значна сума, яка може кардинально змінити фінансові можливості України у довгостроковій перспективі. В умовах війни та масштабних руйнувань країна потребує ресурсів не лише для оборони, а й для відновлення інфраструктури, підтримки економіки та соціальної сфери. Питання передачі коштів з Euroclear стає символічним не лише для України, а й для Європи в цілому, адже це тест на готовність країн-членів діяти швидко і рішуче в умовах агресії.

“В Європи немає іншого варіанту тому Бельгію планують дотиснути до кінця тижня і удари Росії по атомній енергетиці будуть додатковим аргументом. Імовірність того, що Бельгія схвалить кредит, становить 90 відсотків” – повідомляє джерело.

Нагадаємо, раніше представники ЄС і бельгійського уряду не змогли вийти з глухого кута, пов’язаного з пропозицією використовувати заморожені російські активи для фінансування відновлення України через занепокоєння Бельгії відносно можливих негативних юридичних та фінансових наслідків.

За інформацією наших джерел, голова Головного управління розвідки Кирило Буданов зумів зберегти свою посаду насамперед завдяки впливовим зв’язкам, які нібито проходять через родину Дональда Трампа та пов’язані з “київською синагогою”. Джерела стверджують, що саме ці контакти зіграли вирішальну роль у тому, що Буданов залишився на чолі ГУР, незважаючи на внутрішній тиск та критику. Утім, якщо говорити про “єврейський фактор” в кар’єрі очільника розвідки, то варто розрізняти реальні політичні механізми та спекуляції на темі релігії й національності.

Ще раніше в медійному просторі з’являлися матеріали, які намагалися пояснити кар’єрний зліт Буданова через нібито “єврейські зв’язки”. Такі тези часто підживлюються як частина політичних атак, так і через бажання знайти прості пояснення складним процесам. Проте важливо розуміти, що у сучасній політиці особисті контакти дійсно мають значення, але вони рідко зводяться до одного фактору. Кар’єра високопосадовців формується через поєднання професійних якостей, політичних альянсів, підтримки певних груп впливу та обставин, у яких вони працюють.

Зокрема, Кирило Буданов є частим гостем у синагозі головного рабина Києва Йонатана Марковича.

Йонатан Маркович є представником руху Хабад, відомий своїми хорошими відносинами з державними діячами України, США, Європи та Ізраїлю. Його донька – Рахель одружена із сином головного рабина Вашингтона Леві Шаметова.

Послідовниками Хабад є також донька президента США Іванка Трамп та її чоловік Джаред Кушнер.

За інформацією джерел, з Джаредом Кушнером у Йонатана Марковича досить тісні контакти.

Через зятя Дональда Трампа – Джареда Кушнера окремі представники українських еліт легалізують свої статки за кордоном. Так, на сьогоднішній день “заховати” чи “вивести” гроші через купівлю криптовалютних активів досить просто, але існує проблема їхньої подальшої легалізації за кордоном.

Тож Джаред Кушнер пропонує варіант виведення та легалізацію капіталів українських еліт через девелопмент, залучення релігійних чи благодійних структур. На сьогодні для українців, з урахуванням інтересів посередників, ціна такої легалізації становить 7% від суми.

За інформацією джерела, завдяки зв’язкам Кирила Буданова із сім’єю Дональда Трампа, він має “певний імунітет” від перевірок використання фінансування (в тому числі американського) з боку підконтрольних Трампу силових структур.

Стосовно майбутніх кар’єрних перспектив Кирила Буданова в контексті відставки Андрія Єрмака, джерело повідомляє, що “Буданов готовий підвищити свій статус, його давно “сватали” в Міноборони, але після звільнення місця глави ОП, він з радістю його б зайняв”.

Водночас, за інформацією джерела, такому сценарію “йде опір всієї структури, побудованої Єрмаком, і вони хотіли б бачити на місці глави ОП рівновіддаленого від усіх Шмигаля”.

За даними джерел у Брюсселі, європейські партнери України готуються активізувати переговорний тиск на Бельгію з метою передачі близько 140 мільярдів євро із заморожених російських активів, що зберігаються в системі Euroclear. Згідно з інформацією співрозмовників, питання може бути вирішене вже до кінця тижня, якщо Бельгія погодиться на відповідне рішення. Водночас у дипломатичних колах наголошують, що мова йде не просто про фінансовий ресурс, а про принципову позицію ЄС щодо відповідальності за агресію та механізм компенсації для України.

У Брюсселі зазначають, що використання заморожених активів РФ на користь України розглядається як логічне продовження санкційної політики, яка вже тривалий час застосовується до Росії. На тлі тривалої війни в Україні, а також масштабних руйнувань інфраструктури, в Європі все частіше звучить аргумент, що ці кошти мають бути спрямовані на відновлення країни та підтримку її обороноздатності. При цьому акцент робиться на тому, що рішення про передачу активів має не лише економічний, а й політичний вимір, оскільки демонструє готовність ЄС переходити від санкцій до реальних дій, які відновлюють справедливість у масштабах міжнародного конфлікту.

“В Європи немає іншого варіанту тому Бельгію планують дотиснути до кінця тижня і удари Росії по атомній енергетиці будуть додатковим аргументом. Імовірність того, що Бельгія схвалить кредит, становить 90 відсотків” – повідомляє джерело.

Нагадаємо, раніше представники ЄС і бельгійського уряду не змогли вийти з глухого кута, пов’язаного з пропозицією використовувати заморожені російські активи для фінансування відновлення України через занепокоєння Бельгії відносно можливих негативних юридичних та фінансових наслідків.

За інформацією наших джерел, фактичне “повернення екс-міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до влади” відбувається за активного сприяння нового першого заступника керівника Офісу Президента Сергія Кислиці. За даними джерел, Кулеба повертається у велику політику саме завдяки протекції Кислиці, з яким у нього “чудові стосунки”. Це повернення викликає підвищений інтерес у політичних колах, адже вказує на нову конфігурацію впливу у верхніх ешелонах влади.

Слід нагадати, що Дмитро Кулеба за часів свого перебування на посаді міністра закордонних справ здобув значний міжнародний авторитет. Він став однією з ключових фігур у дипломатичній підтримці України, активно комунікуючи з партнерами і лобіюючи інтереси країни на світовій арені. Саме тому його можливе повернення до впливових позицій сприймається неоднозначно: з одного боку, це підсилює дипломатичний компонент у політиці, а з іншого — створює питання щодо того, які саме групи впливу стоять за таким рішенням.

Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі немає рівних, що також вплинуло на рішення Президента повернути Кулебу в команду”.

“Дмитро Кулеба може, зокрема, контролювати СЗР, оскільки більшість інформації служба збирає через “західних партнерів” і співробітників своїх посольств. Тому завдання координації роботи стоїть дуже жорстко, особливо, якщо брати до уваги історію, що в багатьох посольствах з’явилися непрофесіонали” – зазначає джерело.

21 січня Офіс генерального прокурора повідомив, що до суду скеровано обвинувальний акт проти директора приватної компанії. Його обвинувачують у заволодінні коштами ПАТ «Укрнафта», ухиленні від сплати податків та службовому підробленні. Справу було порушено після проведення детального слідства, яке виявило порушення з боку компанії під час повномасштабної війни в Україні.

У 2023 році, коли країна переживала важкі часи війни, «Укрнафта» активно переміщувала стратегічні запаси нафтопродуктів на більш захищені місця зберігання. Для організації цього процесу було укладено договір з приватною компанією на транспортно-експедиційні послуги, що передбачали використання під’їзної залізничної колії. Однак, як з’ясувало слідство, директор приватної компанії зловживав своїм службовим становищем та використав фінансові ресурси компанії в особистих цілях, завдавши значних збитків державній компанії.

Директор компанії використав воєнні умови та складну логістику для реалізації схеми: подавав до «Укрнафти» акти з неправдивими відомостями про прибуття та перебування вагонів з пальним. Насправді вагони на станцію не прибували, що підтверджено матеріалами кримінального провадження. На підставі цих фіктивних документів підприємству перерахували кошти за послуги, які не надавалися, завдавши збитків на понад 16 млн грн.

Крім того, обвинувачений організував податкову схему: укладав фіктивні договори з підконтрольними підприємствами для штучного формування податкового кредиту з ПДВ. Реальних операцій не проводилось, через що до бюджету не надійшло майже 10 млн грн податку.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) офіційно спростувало інформацію про нібито викриття корупційних схем під час закупівлі французьких винищувачів Rafale. Пресслужба відомства 20 січня оприлюднила заяву, в якій зазначено, що поширена в мережі новина є фейковою та не відповідає дійсності.

За даними НАБУ, в інтернеті з'явились повідомлення, які нібито підтверджують існування корупційних схем в процесі закупівлі французької техніки, однак це — маніпуляція, спрямована на дезінформацію громадськості. Відомство наголосило, що проведення перевірок і аудитів у рамках цієї угоди не виявило жодних порушень чи кримінальних елементів у процесі її реалізації.

Повідомлення було опубліковане на сайті-двійнику nabu-gov.com, який не має жодного стосунку до НАБУ. Домен було зареєстровано лише чотири дні тому через російський хостинг Hostinger.

У НАБУ уточнили, що єдиною офіційною вебсторінкою бюро є nabu.gov.ua, і закликали громадян перевіряти інформацію перед її поширенням, аби уникнути дезінформації.

Після резонансного інциденту з інтимним відео його колишньої дружини Олени, соліст гурту «Антитіла» Тарас Тополя повідомив про нову хвилю тиску на себе та його близьких — цього разу з боку шахраїв, які активно використовують його ім’я, щоб тероризувати людей з його оточення. Музикант розповів, що невідомі почали масово телефонувати та писати його друзям, родичам і знайомим, видаючи себе за нього. Ситуація стала особливо тривожною через те, що дзвінки й повідомлення надходять у нічні та ранкові години, коли люди найменше очікують на подібний тиск.

У своєму фотоблозі Тополя уточнив, що шахраї не обмежуються лише короткими повідомленнями: вони надсилають голосові дзвінки, смс, а також файли, підписуючи їх від його імені. Такий масштабний тиск створює не лише психологічний дискомфорт для оточення музиканта, а й реальну загрозу для безпеки — адже жертви шахрайства можуть бути введені в оману і надати доступ до своїх даних, коштів чи конфіденційної інформації.

“Моїм друзям цієї ночі й рано вранці з невідомих номерів почали надходити телефонні дзвінки та повідомлення нібито від мого імені. Наголошую: мій номер не змінювався. Будь-які дзвінки, повідомлення чи файли з інших номерів, які нібито від мене, ігноруйте. Це шахраї”, – заявив артист.

Тарас Тополя також оприлюднив скриншот із номером, з якого, за його словами, здійснювалися дзвінки, та наголосив, що не має жодного стосунку до цих контактів. Музикант закликав бути обережними, не відповідати на підозрілі звернення та ретельно перевіряти інформацію, аби не стати жертвою шахрайських дій.

У рамках розслідування закупівлі вугілля для ПАТ «Центренерго» до державного бюджету було повернуто понад 114 млн грн авансових коштів. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора, що підтверджує активну роботу правоохоронних органів у сфері протидії корупції та незаконним схемам під час державних закупівель. Відшкодування коштів стало можливим завдяки системній перевірці договорів та фінансових операцій, пов’язаних із поставками палива для енергетичної компанії.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні було розпочато 17 жовтня 2025 року за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Йдеться про привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, а також вчинення цих дій у великих розмірах або організованою групою. Слідчі встановили, що під час проведення закупівель вугілля могли бути використані незаконні механізми, які призвели до недоотримання державою значних сум.

За даними слідства, у 2024 році Центренерго уклало договори з кількома приватними компаніями на постачання вугілля на загальну суму понад 380 млн грн. Згідно з умовами контрактів, оплата мала здійснюватися після фактичної поставки продукції. Втім, кошти були перераховані постачальникам авансом, тоді як значна частина вугілля так і не була доставлена.

У результаті один із контрагентів добровільно повернув 114,2 млн грн, отриманих без підтвердження виконання зобов’язань.

Наразі правоохоронці перевіряють договори ще з двома приватними компаніями, яким було перераховано понад 260 млн грн попередньої оплати. За попередньою інформацією, поставки за цими контрактами також здійснені не в повному обсязі.

Слідчі дії тривають, встановлюється повне коло причетних осіб та розмір можливих збитків державі.

Світові ціни на золото встановили новий історичний рекорд, вперше перевищивши позначку в $4800 за тройську унцію. Станом на 13:00 за Києвом 21 січня вартість жовтого металу досягла $4891,10, збільшившись на $101,80 (або 2,14%) порівняно з попереднім днем. Такий різкий ріст зумовлений підвищеним попитом на захисні активи, що спостерігається на фоні численних глобальних економічних загроз і нестабільності на міжнародних ринках.

Зокрема, одним з основних факторів, що сприяли росту цін на золото, стали побоювання щодо можливого введення нових мит США, а також загрози глобальної торгової війни, що виникла через напружену ситуацію навколо Гренландії. Інвестори, прагнучи захистити свої активи від ризиків економічної турбулентності, масово звертаються до золота як надійного засобу збереження капіталу. Традиційно, в періоди невизначеності та глобальних криз, попит на дорогоцінні метали зростає, адже золото вважається однією з найбільш стабільних форм інвестицій.

Аналітики Лондонської асоціації ринку дорогоцінних металів (LBMA) прогнозують, що протягом року ціни можуть перевищити $5000 через очікуване зниження реальних ставок у США, пом’якшення політики ФРС і диверсифікацію резервів центробанків у бік відмови від долара.

Джулія Ду, старший стратег із сировинних товарів у ICBC Standard Bank, допускає зростання ціни золота до $7150. Goldman Sachs також підтвердив «бичачий» прогноз, назвавши купівлю золота пріоритетною угодою. За словами Даана Стройвена, керівника відділу глобальних досліджень сировинних товарів у Goldman Sachs, «золото залишається нашою найвпевненішою довгою позицією, і ціна до кінця року складе $4900».

Аналітики зазначають, що останні дії США у Венесуелі та спроби контролю над Гренландією додатково підштовхнули інвесторів до втечі в захисні активи, посилюючи попит на золото.