У 2025 році в Україні рівень смертності суттєво перевищив народжуваність. За даними Міністерства юстиції України, на кожного новонародженого припадало троє померлих. Ці дані, оприлюднені Opendatabot, свідчать про серйозні проблеми, що стоять перед українським суспільством у плані демографії та довгострокового розвитку.

У порівнянні з попереднім роком, рівень смертності знизився на 2%, однак цей показник залишається на вкрай високому рівні. Водночас, народжуваність зменшилася на 4,5%, що ще більше загострило ситуацію. Така тенденція вказує на поглиблення демографічної кризи, що має серйозні наслідки для майбутнього України.

У 2025 році в Україні народилося 168 778 дітей. Після різкого падіння народжуваності у 2022 році на 25% аналітики фіксують поступове уповільнення темпів скорочення. У 2024 році спад становив 6%, а у 2025-му — вже 4,5%. До початку повномасштабного вторгнення народжуваність зменшувалася в середньому на 8% щороку. Водночас різниця з довоєнним періодом залишається відчутною. Порівняно з 2021 роком в Україні зараз народжується у 1,6 раза менше дітей. Найбільше падіння народжуваності зафіксовано в Херсонській області, де показник знизився на 16%. У Запорізькій області спад становив 11%. У Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській та Харківській областях народжуваність скоротилася на 9%. Такий самий показник зафіксовано і в Чернівецькій області, яка розташована далеко від лінії фронту. Водночас у деяких регіонах народжуваність залишається відносно вищою. У Києві у 2025 році народилося 19 410 дітей, що лише на 1,5% менше, ніж торік. У Львівській області з’явилося на світ 15 872 дитини, у Дніпропетровській — 12 754.

Що стосується смертності, то за 2025 рік в Україні померли 485 296 осіб. Це на 2% менше, ніж роком раніше, однак загальний рівень смертності все ще значно перевищує народжуваність. Найбільше смертей зафіксовано в Дніпропетровській області — 52 559 випадків. У Києві померли 36 296 осіб, у Харківській області — 34 670. Зростання смертності зафіксували в Києві — на 2%, у Чернівецькій області — на 1,6%, у Черкаській — на 1%, в Івано-Франківській — на 0,9%, у Тернопільській — на 0,6% та у Львівській області — на 0,4%. Водночас кількість померлих зменшилася в Полтавській та Рівненській областях на 4%.

Раніше експерти пояснювали причини низької народжуваності в Україні, а також повідомлялося про демографічні прогнози для Європи, згідно з якими чисельність населення України може скоротитися більш ніж наполовину.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зробив різку заяву, запевнивши, що протягом найближчого століття в його країні не буде парламенту, який проголосує за вступ України до Європейського Союзу. Такі слова Орбан виголосив після позачергового саміту ЄС у Брюсселі, що відбувся 23 січня. Знову звертаючись до України, угорський лідер не обмежився тільки питанням євроінтеграції, а й звинуватив Київ у нібито втручанні у внутрішні справи Угорщини, зокрема у виборчий процес.

Він підкреслив, що хоча Україна офіційно має на меті вступ до Євросоюзу до 2027 року, за певним "документом", що обговорюється в європейських колах, не йдеться про конкретні кроки чи умови для цього процесу. Орбан, як завжди, утримувався від розкриття подробиць цього документа, однак його позиція щодо України залишається жорсткою.

Прем’єр також стверджує, що Україна нібито планує втручання у квітневі вибори в Угорщині, аби змінити уряд. За словами Орбана, в його країні “протягом ста років” не з’явиться парламент, який схвалить членство України в ЄС. Журналісти нагадали, що для вступу до ЄС країна повинна пройти тривалий процес ухвалення всіх розділів правової бази. Угорський уряд блокує відкриття першої групи розділів для України. Орбан також торкнувся питання фінансової допомоги Україні. Він зазначив, що документ передбачає 800 млрд євро для України та містить плани щодо джерел цих коштів. Прем’єр заявив, що уряд досі вважав це українською вимогою, яку ЄС намагається пом’якшити, але документ уже прийнято. Водночас, Орбан визнав, що вступ України до ЄС не був головним пунктом порядку денного саміту. За словами канцлера Австрії Крістіана Штокера, зустріч стосувалася насамперед трансатлантичних відносин.

Раніше президент України Володимир Зеленський підколов Орбана на саміті в Давосі, заявивши, що “кожен Віктор, який живе на європейські гроші, намагаючись продати європейські інтереси, заслуговує на запотиличник”. Орбан відповів у соцмережах, що Зеленський “не може або не хоче покласти край війні”. 16 січня ЗМІ повідомляли, що Орбан планує запустити перед виборами петицію, аби отримати підтримку своєї політики щодо відмови від фінансування України з боку ЄС.

За інформацією наших джерел у Брюсселі, європейські партнери України готуються до активних дій, аби змусити Бельгію передати €140 мільярдів з заморожених російських активів, що накопичені в системі Euroclear. За планами європейських країн, це має відбутися до кінця поточного тижня, і для цього буде використано цілу низку дипломатичних та юридичних важелів.

Одним із основних аргументів для "дотискання" Бельгії є невпинне посилення російської агресії, зокрема удари РФ по об'єктах української атомної інфраструктури. Ці дії росіян стали ще одним підтвердженням того, що заморожені активи повинні бути передані Україні як частина компенсацій за завдані збитки та для фінансування відновлення країни після війни.

“В Європи немає іншого варіанту тому Бельгію планують дотиснути до кінця тижня і удари Росії по атомній енергетиці будуть додатковим аргументом. Імовірність того, що Бельгія схвалить кредит, становить 90 відсотків” – повідомляє джерело.

Нагадаємо, раніше представники ЄС і бельгійського уряду не змогли вийти з глухого кута, пов’язаного з пропозицією використовувати заморожені російські активи для фінансування відновлення України через занепокоєння Бельгії відносно можливих негативних юридичних та фінансових наслідків.

За інформацією наших джерел, фактичне "повернення" екс-міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до великої політики відбувається за активної підтримки нового першого заступника керівника Офісу Президента України Сергія Кислиці. Джерела стверджують, що у політичній співпраці між Кулебою та Кислицею сформувався надійний союз, і саме завдяки цьому Кулеба отримує реальний шанс повернутися до ключових державних ролей.

Дмитро Кулеба, який вже здобув значний досвід на дипломатичній арені та на посаді міністра закордонних справ, має намір знову зайняти важливі політичні позиції. Після відставки з поста міністра він не зник з публічного поля, активно підтримуючи міжнародний імідж України і неодноразово коментуючи важливі питання внутрішньої та зовнішньої політики. Підтримка Сергія Кислиці, який відомий своєю політичною вправністю та близькими зв’язками з найвищими державними структурами, дає Кулебі нові можливості для відновлення впливу в українській політиці.

Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі немає рівних, що також вплинуло на рішення Президента повернути Кулебу в команду”.

“Дмитро Кулеба може, зокрема, контролювати СЗР, оскільки більшість інформації служба збирає через “західних партнерів” і співробітників своїх посольств. Тому завдання координації роботи стоїть дуже жорстко, особливо, якщо брати до уваги історію, що в багатьох посольствах з’явилися непрофесіонали” – зазначає джерело.

За інформацією наших джерел, на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі заплановані ключові переговори між українською та американською делегаціями, основною темою яких стане питання отримання безпекових гарантій від США в обмін на виведення українських військ з Краматорська, Слов’янська та інших населених пунктів Донецької області. Це надзвичайно важливі переговори, що можуть суттєво вплинути на стратегічну ситуацію в Україні, особливо в умовах війни та політичної нестабільності на сході країни.

Українську делегацію на саміт у Давосі очолить президент Володимир Зеленський. Крім нього, у складі делегації будуть присутні важливі фігури, зокрема керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов, постійний представник України при ООН Сергій Кислиця та голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Склад делегації був ретельно обраний, оскільки ці переговори стосуються питання безпеки та стабільності в Україні, а також потенційного впливу на подальші відносини з США.

Крім того, за інформацією джерела, “у Давида Арахамії окремо запланована низка зустрічей з американцями та європейцями, що ще раз підтверджує його зростаючий вплив на український політикум”.

Водночас, видання Financial Times з посиланням на неназваних українських чиновників повідомляє, що підписання окремої угоди про безпекові гарантії виявилося складнішим процесом, однак сторони розраховують погодити загальний “лист умов”.

За інформацією наших джерел, фактичне «повернення» екс-міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до владних процесів відбувається за активного сприяння нового першого заступника керівника Офісу Президента Сергія Кислиці. У дипломатичних колах у Києві та за кордоном говорять, що Кулеба знову входить у велику політику саме завдяки протекції Кислиці, з яким у нього налагоджені «чудові особисті та робочі стосунки».

Зі свого боку, Сергій Кислиця, як один із ключових фігур у дипломатичному корпусі України, отримав значний вплив на формування зовнішньополітичної стратегії країни. Саме тому його підтримка Кулеби сприймається як сигнал про те, що ексочільник МЗС може знову відігравати важливу роль у визначенні напрямів міжнародної політики та переговорних позицій України. За словами джерела, така співпраця може мати як кадрові, так і стратегічні наслідки, адже обидва політики мають спільне бачення щодо необхідності посилення дипломатичної присутності України на міжнародній арені.

Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі немає рівних, що також вплинуло на рішення Президента повернути Кулебу в команду”.

“Дмитро Кулеба може, зокрема, контролювати СЗР, оскільки більшість інформації служба збирає через “західних партнерів” і співробітників своїх посольств. Тому завдання координації роботи стоїть дуже жорстко, особливо, якщо брати до уваги історію, що в багатьох посольствах з’явилися непрофесіонали” – зазначає джерело.

Згідно з інформацією наших джерел, Головою Служби безпеки України (СБУ) стане Олександр Поклад. Одночасно, Василь Малюк, який наразі обіймає посаду керівника СБУ, буде призначений на нову посаду — голову Служби зовнішньої розвідки України. За оцінками джерела, ймовірність реалізації цього сценарію є високою, що свідчить про значні кадрові зміни в українських спецслужбах.

Олександр Поклад, який має досвід роботи у правоохоронних органах та силових структурах, був одним з кандидатів на посаду голови СБУ, а його призначення стало предметом обговорень серед експертів. Зазначається, що Поклад добре знайомий з роботою спецслужб і має чітке розуміння стратегії та задач, які стоять перед СБУ в умовах війни та зростаючих загроз національній безпеці.

Нагадаємо, Указом Президента від 5 січня 2026 року Олександр Поклад був призначений першим заступником Голови Служби безпеки України.

Олександр Поклад обіймав посаду начальника департаменту контррозвідки СБУ з листопада 2021 року.

У 2023 році Поклад обійняв посаду заступника голови СБУ.

Поклад також входив до складу української делегації на переговорах із Росією, які відбулися у Стамбулі 16 травня 2025 року.

З 28 листопада 2025 року Олександр Поклад є членом переговорної групи України.

Мережі зарядних станцій для електромобілів в Україні різко підвищили тарифи, і тепер ціна зарядки майже зрівнялася з вартістю заправки бензином. У січні 2026 року ряд станцій швидкої зарядки електрокарів підвищив тарифи до 30-32 гривень за 1 кВт∙год, хоча раніше ціна становила 18-20 гривень. Це підвищення стало несподіваним для багатьох власників електромобілів, оскільки раніше зарядка була значно дешевшою альтернативою традиційним заправкам.

Зміна тарифів відбувається на фоні загального зростання вартості енергоносіїв та економічних труднощів, що впливають на вартість електроенергії в країні. Не всі мережі встигли підвищити ціни одночасно, але експерти прогнозують, що вартість зарядки на всіх станціях буде поступово коригуватися у бік підвищення.

Основною причиною підвищення є здорожчання електроенергії для бізнесу. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила граничні ціни для бізнесу, щоб збільшити імпорт електроенергії в умовах її дефіциту, спричиненого російськими обстрілами. Зарядка електромобіля в домашніх умовах залишається дешевою: 4,32 грн за 1 кВт∙год і 2,16 грн за нічним тарифом з двозонним лічильником. Проте через часті відключення електроенергії власники змушені користуватися швидкими станціями.

За новими тарифами повна зарядка Nissan Leaf з батареєю на 40 кВт∙год коштує 1200 гривень, Volkswagen ID.4 (77 кВт∙год) — 2310 гривень, а Tesla Model Y (75 кВт∙год) — 2250 гривень. Витрати електроенергії на 100 км пробігу від 15 кВт∙год обійдуться у 450 гривень, що еквівалентно споживанню бензину 7,5 л/100 км. При витратах 20 кВт∙год на 100 км — 600 гривень, що відповідає витраті бензину 10 л/100 км.

За інформацією наших джерел, на посаду голови Служби безпеки України (СБУ) призначений Олександр Поклад, а його попередник Василь Малюк буде призначений головою Служби зовнішньої розвідки України. Цей крок є частиною кадрових змін, які відбуваються на фоні посилення безпекової ситуації в країні. За оцінками джерела, ймовірність реалізації цього сценарію дуже висока.

Олександр Поклад, який зарекомендував себе як досвідчений керівник в сфері безпеки, має глибоке розуміння як внутрішніх, так і зовнішніх загроз для України. Його кар’єра була пов'язана з різними аспектами національної безпеки, а також з координацією роботи силових структур у складних умовах. Очікується, що на новій посаді він зосередиться на зміцненні боротьби з внутрішніми загрозами, такими як корупція в силових структурах, тероризм та кібербезпека.

Нагадаємо, Указом Президента від 5 січня 2026 року Олександр Поклад був призначений першим заступником Голови Служби безпеки України.

Олександр Поклад обіймав посаду начальника департаменту контррозвідки СБУ з листопада 2021 року.

У 2023 році Поклад обійняв посаду заступника голови СБУ.

Поклад також входив до складу української делегації на переговорах із Росією, які відбулися у Стамбулі 16 травня 2025 року.

З 28 листопада 2025 року Олександр Поклад є членом переговорної групи України.

Ситуація в енергосистемі Києва залишається однією з найскладніших в Україні, і її вирішення потребує значних зусиль з боку енергетиків. Через численні пошкодження інфраструктури та надзвичайно високі навантаження на мережу, енергетики змушені підключати будинки та об’єкти в столиці фактично в ручному режимі. Це суттєво ускладнює прогнозування повернення до стабільних графіків відключень електроенергії.

Про це повідомив генеральний директор компанії YASNO Сергій Коваленко у коментарі для видання Telegraf. За його словами, стійкість енергосистеми Києва зараз залежить від трьох ключових чинників: оперативного ремонту пошкоджених ліній, постійного моніторингу навантаження та здатності швидко адаптуватися до нових викликів. Він також підкреслив, що без належного фінансування та технічної підтримки стабілізація ситуації залишатиметься на рівні тимчасових заходів.

Перший фактор — погодні умови. Мороз, сніг та дощ безпосередньо впливають на роботу мереж і швидкість відновлення після аварій. Крім того, кожні мінус п’ять градусів температури збільшують загальне споживання електроенергії приблизно на 5 МВт. Це пов’язано з активним використанням електрообігрівачів у разі відсутності центрального опалення, що призводить до перевантажень і нових аварій. Другий фактор — процес відновлення енергосистеми. Кожна наступна аварія знижує загальну міцність мережі. Через це під час ремонтів часто виникає потреба замінювати більше обладнання, ніж планувалося спочатку. Третім фактором залишаються обстріли. За словами Коваленка, наразі неможливо передбачити, по яких об’єктах битиме ворог і якими будуть наслідки для енергосистеми. Відповідаючи на питання про можливе повернення до планових графіків відключень у Києві, Коваленко зазначив, що ситуація зараз є однією з найскладніших за весь час. Водночас є сподівання, що з підвищенням температури повітря навантаження на мережу зменшиться, що дозволить поступово стабілізувати ситуацію.

Також він прокоментував скарги мешканців столиці щодо нерівномірних відключень світла. Зокрема, деякі кияни звертають увагу на те, що в окремих районах, таких як Новопечерські Липки, електроенергія нібито є постійно. За словами Коваленка, наразі в Києві діють екстрені відключення, і енергетики змушені вручну підключати та відключати будинки. При цьому навіть сусідні будинки можуть бути підключені до різних ліній електропередач. Якщо одна з них пошкоджена, електроенергія по ній може не подаватися або подаватися з обмеженнями, тоді як інша лінія може залишатися робочою. Крім того, різна тривалість відключень може пояснюватися рівнем підготовки будинків. Деякі з них мають резервні джерела живлення, що зовні не завжди помітно.

Нагадаємо, що 23 січня в низці областей України було запроваджено аварійні відключення електроенергії, через що раніше оприлюднені графіки тимчасово не діють. Найскладніша ситуація зі світлом залишається в Києві, Київській, Дніпропетровській, Чернігівській, Сумській та Харківській областях. Причиною цього є значний дефіцит доступної електроенергії, особливо у зимовий період.