Фактичне повернення колишнього міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до активної політичної діяльності відбувається за підтримки нового першого заступника керівника Офісу Президента Сергія Кислиці. За даними джерел, Кулеба отримав ключові важелі для відновлення впливу саме завдяки тісним контактам із Кислицею, з яким, за інформацією, підтримує “чудові робочі та особисті стосунки”.

Повернення Кулеби у політичний процес оцінюють як стратегічно важливий крок, що дозволяє зміцнити українські позиції на міжнародній арені. Його досвід у дипломатії та знання зовнішньополітичних процесів роблять його цінним активом для координації відносин з ключовими союзниками та формування стратегічних рішень у сфері безпеки і міжнародної політики.

Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі немає рівних, що також вплинуло на рішення Президента повернути Кулебу в команду”.

“Дмитро Кулеба може, зокрема, контролювати СЗР, оскільки більшість інформації служба збирає через “західних партнерів” і співробітників своїх посольств. Тому завдання координації роботи стоїть дуже жорстко, особливо, якщо брати до уваги історію, що в багатьох посольствах з’явилися непрофесіонали” – зазначає джерело.

У засобах масової інформації з’явилася інформація про прізвища суддів та розмір хабарів, які вони отримували від колишньої власниці Айбокс Банку, підсанкційної Альони Шевцової. Згідно з оприлюдненими даними, ці виплати були значними та систематичними, що викликає серйозне занепокоєння щодо прозорості судової системи.

Альона Дегрик-Шевцова наразі перебуває під санкціями РНБО і фігурує у кримінальних провадженнях за підозрою у відмиванні приблизно 5 млрд гривень через діяльність Айбокс Банку. Відомо, що Шевцова переховується за кордоном, але вже потрапила до поля зору європейських правоохоронних органів через підозри у міжнародних фінансових махінаціях та відмиванні коштів.

Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.

Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.

“Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.

Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.

Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.

Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.

Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.

В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.

Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку допомагають судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.

Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоуса, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.

Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у нього високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.

Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.

29 липня 2025 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.

За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.

Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також, за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.

За інформацією поінформованих джерел, столичні школи продовжать навчальний процес, незважаючи на складну ситуацію в енергетичному секторі. Департамент освіти КМДА сьогодні планує офіційно ухвалити рішення про відновлення занять з 2 лютого, водночас визначивши механізми, які дозволять максимально безпечно та ефективно організувати освітній процес у зимовий період.

Джерела уточнюють, що основним критерієм для продовження навчання стане забезпечення базових температурних норм у класах, а також наявність стабільного доступу до електро- та теплопостачання у школах. У тих навчальних закладах, де виникатимуть технічні складнощі, розглядаються варіанти чергування занять або переведення частини навчального процесу в дистанційний формат.

Таке рішення столичної влади, за повідомленням джерела, обумовлено тим фактом, що 97% шкіл уже забезпечені генераторами. Плюс до кінця тижня всі школи повинні бути забезпечені опаленням “як об’єкти критичної інфраструктури”.

Також у школах буде максимально забезпечено освітлення. За попередніми підрахунками, з 290 тисяч школярів щодня очно в класах очікуються близько 220 тисяч дітей.

За інформацією з поінформованих джерел, у межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі заплановано закриті переговори між українською та американською делегаціями. Центральною темою зустрічі стане обговорення можливих безпекових гарантій з боку Сполучених Штатів для України в контексті потенційних військово-політичних рішень на сході країни. Йдеться, зокрема, про сценарії, за яких Вашингтон може надати розширені гарантії безпеки в обмін на виведення українських підрозділів із Краматорська, Слов’янська та інших населених пунктів Донецької області.

Співрозмовники зазначають, що сама постановка питання свідчить про спробу американської сторони оцінити готовність Києва до складних компромісів заради довгострокової архітектури безпеки. Водночас у Києві наголошують: будь-які рішення щодо військової присутності Збройних сил України на власній території можуть ухвалюватися виключно з урахуванням національних інтересів, позиції українського суспільства та реальної ефективності пропонованих гарантій.

Крім того, за інформацією джерела, “у Давида Арахамії окремо запланована низка зустрічей з американцями та європейцями, що ще раз підтверджує його зростаючий вплив на український політикум”.

Водночас, видання Financial Times з посиланням на неназваних українських чиновників повідомляє, що підписання окремої угоди про безпекові гарантії виявилося складнішим процесом, однак сторони розраховують погодити загальний “лист умов”.

В українському медіапросторі з’явилися публікації, у яких називають прізвища суддів та суми коштів, які вони, за твердженням журналістів-розслідувачів, отримували від колишньої власниці «Айбокс Банку» Альони Шевцової. Оприлюднена інформація викликала значний суспільний резонанс, оскільки йдеться про можливі корупційні зв’язки між фінансовими структурами та представниками судової влади.

Альона Дегрик-Шевцова перебуває під санкціями Ради національної безпеки і оборони України. Правоохоронні органи раніше повідомляли, що її підозрюють у причетності до схем з відмивання коштів на суму близько 5 мільярдів гривень через «Айбокс Банк». У межах цієї справи, за даними слідства, могли використовуватися як фінансові інструменти банку, так і судові рішення, ухвалені на користь зацікавлених осіб.

Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.

Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.

“Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.

Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.

Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.

Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.

Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.

В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.

Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку допомагають судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.

Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоуса, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.

Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у нього високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.

Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.

29 липня 2025 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.

За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.

Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також, за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.

Вадим Єрмолаєв, який потрапив до санкційного списку через діяльність на території РФ, продовжує отримувати багатомільйонні прибутки всупереч обмеженням. Його «підпільна імперія» охоплює виробництво алкоголю та мережу шахрайських колл-центрів, що функціонують на території України. Така діяльність демонструє, що офіційні санкції не завжди блокують реальні фінансові потоки, особливо коли бізнес організований через складну систему підставних компаній та контрольованих структур.

Єрмолаєв відомий як агробарон, власник спиртових заводів і один із найбільших забудовників Дніпра. Саме «легальна» частина його бізнесу після введення санкцій отримала нові форми управління: активи перереєстровуються на підставних осіб, фінансові потоки маскуються через ланцюжки компаній, а контроль за діяльністю зберігається непрямим способом. Така схема дозволяє бізнесмену залишатися на плаву, отримуючи доходи, навіть коли прямий доступ до фінансової системи обмежено.

Водночас, хоча Вадим Єрмолаєв веде бізнес в Україні, але формально він не є українським бізнесменом, так як відмовився від українського громадянства ще у 2017 році, відтоді має лише паспорт Кіпру.

Щодо “українського бізнесу” Вадима Єрмолаєва варто відзначити, що левова частка доходів сім’ї Єрмолаєвих поступає з нелегальних джерел, таких як робота мережі шахрайських колл-центрів та підпільна алкогольна імперія з мільярдними оборотами.

Щодо мережі шахрайських колл-центрів Вадима Єрмолаєва – керую процесом його син Артур Єрмолаєв.

Артур Єрмолаєв наразі займає пост Президента Федерації кіберспорту України та, використовуючи зв’язки в IT-сфері, створив на території України мережу колл-центрів, що спеціалізуються на шахрайських діях відносно громадян Євросоюзу та Туреччини.

Хоча тема причетності сім’ї Єрмолаєвих до роботи мережі шахрайських колл-центрів періодично піднімається в ЗМІ, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв купує мовчання українських правоохоронців, а громадяни євросоюзу кожного дня стають жертвами його “офісників”.

Другим джерелом нелегальних доходів Вадима Єрмолаєва є робота таємної підпільної алкогольної імперії, яку умовно можна розділити на чотири напрямки, жоден з яких офіційно з ним не пов’язаний.

Перший – засноване в Дніпрі в серпні 2023 року (через кілька місяців після відкриття СБУ кримінального провадження № 42023000000000610) ТОВ “Аларте”. Його одноосібним власником і директором вказаний маловідомий житель Дніпра Дмитро Апенко, який зовсім не чужа людина для Єрмолаєва — раніше він працював начальником експортного відділу “Алеф-Віналь”, а наразі виконує для Єрмолаєва роль “фунта”.

“Аларте” не відрізняється високою прибутковістю — у 2023–2024 роках його виручка склала трохи менше 19 млн грн. Це пояснюється тим, що ця компанія є “холдером” — їй належать 273 торгові марки, які раніше належали «Алеф-Вінал» і пов’язаній з нею компанії “Рівергейт” і під якими продається алкоголь.

Серед них – ТМ Водка Українка, Greenday, Marlin, Helsinki, Kosher Collection, Adjari, Довбуш Карпатський, Luigi Antonio, Жан-Жак, Klinkov та інші.

Всі згадані бренди (крім скомпрометованих Жан-Жак і Klinkov, які активно просувають в Росії “Алеф-Віналь-Крим”) можна знайти на сайті компанії “Торговий дім АВ” з Синельниково (Дніпропетровська область), яка називає себе “сильним і досвідченим дистриб’ютором алкогольних брендів преміум”.

Ця компанія — другий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва. Її офіційним власником є громадянин США Мейєр Цві Стамблер, відомий як голова Ради Федерації єврейських громад України та член опікунської ради єврейської громади Дніпра.

Контрольну частку в ТОВ “Торговий дім АВ”, абревіатуру в назві якого можна розшифрувати як “Алеф-Віналь”, у січні 2024 року Стамблеру передав інший член опікунської ради єврейської громади Дніпра — Фелікс Черток, колишній комерційний і генеральний директор “Алеф-Велья”. Це досить цікава людина, яка на власному сайті називає себе «важливою фігурою, яка продовжує впливати на наше розуміння ролі книг і телебачення в сучасному інформаційному суспільстві» і дає приголомшливі життєві поради. Наприклад: «кожна людина повинна мати достатньо грошей, щоб забезпечити себе і свою сім’ю основними потребами і несподіваними витратами».

Цікаво також, що батько “мислителя” Борис Черток, за даними деяких ЗМІ, свого часу був відомий у Дніпропетровську як кримінальний авторитет на прізвисько “Седой”, судимий за грабежі, розбої та крадіжки, і вважався членом організованої злочинної групи Олександра “Матроса” Мільченка.

З невідомих причин Черток на власному сайті вказує себе власником ТОВ “Торговий дім АВ”, фактично визнаючи номіналом шанованого голову Ради Федерації єврейських громад України.

Судячи з того, що Фелікс Черток став фігурантом кримінального провадження № 4202300000000610 разом з Єрмолаєвим, і в його будинку був проведений обшук у жовтні 2023 року, найімовірніше, шановному Мейеру Цві Стамблеру могли просто дати 4 млрд грн у себе в 2022–2024 роках, мінімізувавши ризик його арешту або введення проти нього санкцій.

Третім напрямком підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Віналь”, яке до 2017 року називалося “Алеф-Віналь,. Ця компанія з виручкою 3,95 млрд грн у 2022–2024 роках базується в м. Синельникове і займається виробництвом вина та міцного алкоголю на потужностях колишнього ЛВС “Атлантис”.

Власником ТОВ “Віналь” є маловідомий 87-річний уродженець Синельникова Дмитро Андрейченко, про якого майже нічого не відомо, крім того, що на нього кілька років тому були переоформлені найбільш “ризиковані” торгові марки “Алеф-Віналь” — такі, як Villa Krim і Старий Крим. Їх зараз активно продає в РФ згадана компанія “Алеф-Віналь-Крим”, активи якої в 2023 році націоналізували росіяни, а потім передали структурі банку “Росія” з пулу друзів Володимира Путіна.

Про близькість Андрійченка до групи Єрмолаєва/Чертка свідчить те, що компанією, через яку він володіє ТОВ “Віналь” — ТОВ “Оріана Інвест” — керує Яна Даскіна, відома як головний бухгалтер ТОВ “Торговий дім АВ”.

Нарешті, четвертий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Маркетвін”. Це великий імпортер алкоголю, який, якщо вірити його сайту, продає 3200 найменувань алкогольних напоїв. Компанія була заснована в 2017 році, але заявляє про більш ніж 20-річний досвід. І це не помилка, оскільки фактично “Маркетвін” є правонаступником заснованого в 2002 році Торгового дому “Арда”, що входив до “Алеф”, і ТОВ “Арда-Трейдинг”, яке замінило його пізніше і стало відомо тим, що після введення санкцій проти Єрмолаєва його переписали на дрібного злодія.

Наразі власником “Маркетвіна” записаний Юрій Смирнов — колишній менеджер ТД “Арда” з Синельникового, а сама компанія зареєстрована за однією адресою в Дніпрі (вул. Павла Вирського, 1 — саме тут СБУ провела обшуки у “кримській справі” “Алеф”) разом з торговою групою “Луна” Єрмолаєва Софії Кононенко. Тільки в 2024 році виручка “Маркетвін” перевищила 1,3 млрд грн, а зростання доходу в порівнянні з 2023 роком склало понад 2700%.

На відміну від Вадима Єрмолаєва, санкції на всі зазначені компанії, які фактично працюють в одному зв’язку, поки не поширюються, а ту частину бізнесу, яку санкції все таки зачепили, Єрмолаєв намагається переоформити на доньку – Софію Кононенко.

Паралельно, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв намагається вибудувати хорошу репутаційну історію в Європі, інвестуючи в проекти, пов’язані зеленою енергетикою.

Валютний ринок України увійшов у новий тиждень із показниками, які вже можна назвати історичними. Національний банк України станом на 27 січня зафіксував нові рекордні рівні одразу для двох ключових іноземних валют — євро та польського злотого. Така динаміка відображає як зовнішні економічні чинники, так і внутрішні процеси на фінансовому ринку, де гривня змушена балансувати між тиском імпорту та валютними надходженнями.

Європейська валюта після короткострокової корекції наприкінці минулого тижня знову пішла вгору. Регулятор скоригував офіційний курс євро у бік зростання, що стало продовженням загальноєвропейського тренду зміцнення цієї валюти на світових ринках. Високий попит на євро з боку бізнесу та населення, а також активізація зовнішньоекономічних розрахунків із країнами ЄС додатково підштовхують курс до нових максимумів.

На тлі подорожчання євро та злотого курс долара демонструє протилежну динаміку. Після рекордного значення 43,4130 грн, зафіксованого 19 січня, американська валюта поступово дешевшає. На 27 січня офіційний курс долара становить 43,1253 грн, що на 0,0138 грн менше порівняно з попереднім днем. Польський злотий також продовжив зростання. Починаючи з 22 січня НБУ послідовно коригує його курс у бік підвищення. Станом на 27 січня офіційний курс злотого встановлено на рівні 12,1340 грн, що на 0,0867 грн більше, ніж у попередній банківський день. Це новий історичний максимум для польської валюти в Україні. Зростання офіційного курсу євро вплинуло й на банківський сектор. Середній курс купівлі євро в українських банках 27 січня становить 50,70 грн, а курс продажу — 51,50 грн. Польський злотий у банках у середньому купують за 11,90 грн, а продають за 12,45 грн. Водночас долар у банках продовжує дешевшати: середній курс купівлі становить 42,90 грн, а продажу — 43,40 грн. На готівковому ринку обмінники також переглянули курси. Середній курс купівлі євро становить 51,05 грн, а продажу — 51,30 грн. Долар в обмінниках купують у середньому за 43,16 грн і продають за 43,27 грн. Польський злотий у пунктах обміну можна продати за 12,05 грн, а купити за 12,20 грн.

Раніше фінансові експерти зазначали, що у лютому 2026 року валютний ринок України залишатиметься нестабільним, однак різких стрибків курсу не прогнозується. На динаміку гривні, долара та євро продовжать впливати як внутрішні економічні чинники, так і зовнішні ризики.

У Сполучених Штатах дедалі виразніше лунають сигнали про можливий зв’язок між наданням Україні довгострокових безпекових гарантій та її готовністю піти на територіальні компроміси з Росією. Такий підхід, як застерігають західні аналітики, може створити для Києва серйозні стратегічні загрози, адже мова йде про регіони, які російська армія не спроможна швидко захопити без значних людських і технічних втрат.

Аналітики Інституту вивчення війни у своєму звіті за 27 січня наголошують, що подібні дискусії у Вашингтоні формують небезпечний прецедент. За їхніми оцінками, розглядається сценарій, за якого Україну можуть поступово підштовхувати до передачі Росії решти території Донецької області в обмін на певні гарантії безпеки або політичні запевнення з боку Заходу. Водночас експерти підкреслюють: такі гарантії не мають чітких механізмів реалізації та не здатні повністю компенсувати втрату територіальної цілісності.

Про подібні сигнали з боку США того ж дня повідомило і видання Financial Times. Посилаючись на джерела, обізнані з перебігом мирних переговорів, газета зазначає, що в адміністрації президента США Дональда Трампа пов’язують надання гарантій безпеки Україні з її згодою на мирну угоду з Росією. Одним із можливих елементів такого врегулювання, за даними співрозмовників видання, може стати передача Москві всієї території Донбасу, включно з Луганською та Донецькою областями. Водночас у Вашингтоні, за інформацією Financial Times, допускають і додаткові кроки. Зокрема, обговорюється можливість посилення озброєння українських миротворчих сил у разі повного виведення Сил оборони України з Донбасу. Запропоновані США гарантії безпеки можуть включати зобов’язання, які частково відтворюють принципи статті 5 Північноатлантичного договору, а також обіцянку скоординованої військової відповіді у випадку тривалого нападу Росії на післявоєнну Україну. Водночас одне з джерел видання зауважило, що такі гарантії можуть виявитися недостатньо чіткими та переконливими для України, але при цьому надто широкими й неприйнятними для Росії, що ставить під сумнів їхню практичну реалізацію. Аналітики ISW наголошують, що повний контроль над Донбасом залишається для Росії складним і ресурсомістким завданням. За їхніми оцінками, навіть за умови збереження темпів наступу, зафіксованих наприкінці листопада 2025 року, російські війська навряд чи зможуть повністю окупувати Донецьку область раніше серпня 2027 року. Більше того, наприкінці 2025 року та на початку 2026-го темпи просування російської армії помітно сповільнилися, зокрема через несприятливі погодні умови, що може призвести до подальшого затягування бойових дій. В ISW застерігають, що вихід українських підрозділів із підконтрольних районів Донеччини суттєво змінить оперативну ситуацію на користь Росії. Це створить для російських військ вигідніші умови для перегрупування та відновлення боєздатності, а в перспективі дозволить знову перейти до активних наступальних дій на південному заході та в центральних регіонах України. Аналітики підкреслюють, що стримування подальшої агресії Росії можливе лише за умови збереження боєздатних Сил оборони України та наявності надійних і чітко визначених західних гарантій безпеки. Водночас російське керівництво послідовно відкидає будь-які пропозиції, які передбачають такі гарантії для України.

Зокрема, 26 січня директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін назвав умови мирного врегулювання, запропоновані європейськими країнами в межах так званої коаліції бажаючих, абсолютно неприйнятними для Москви. Ймовірно, йшлося про ініціативи щодо можливого розміщення іноземних військових контингентів у повоєнній Україні. А вже 27 січня заступник голови комітету з питань оборони Державної думи Росії Олексій Журавльов відкрито заявив про неприйнятність розгортання військ країн НАТО на території України після завершення війни. У ISW зазначають, що така позиція Кремля свідчить про небажання Росії погоджуватися на будь-яке врегулювання, яке передбачало б реальні та дієві гарантії безпеки для України. Ігнорування переговорних ініціатив і відмова від безпекових зобов’язань, на думку аналітиків, вказують на збереження курсу Москви на затяжну війну з розрахунком на виснаження України та зменшення підтримки з боку Заходу.

Водночас українські військові та експерти застерігають від територіальних поступок. Зокрема, військовий Андрій Іллєнко наголошує, що здача підконтрольних Україні територій без бою може мати катастрофічні наслідки. Раніше спецпредставник кремлівського диктатора Володимира Путіна Кирило Дмітрієв заявляв у дискусії з журналістами Financial Times, що вихід ЗСУ з території Донбасу нібито є шляхом до миру, однак такі заяви суперечать реальним діям і позиції російського керівництва.

Президент США Дональд Трамп заявив, що в межах міжнародних зусиль, спрямованих на припинення російського вторгнення в Україну, наразі відбуваються «дуже хороші речі». Таку оцінку він озвучив у спілкуванні з журналістами перед від’їздом з Вашингтона до Айови, акцентувавши увагу на змінах, які, за його словами, фіксуються в дипломатичному процесі.

Американський лідер підкреслив, що останнім часом спостерігаються певні позитивні зрушення у відносинах між Україною та Росією. Йдеться не про публічні заяви чи гучні домовленості, а про сигнали, які надходять у межах закритих контактів та консультацій за участю міжнародних посередників. Саме ці непублічні елементи, за словами Трампа, формують підґрунтя для стриманого оптимізму.

Водночас президент США вкотре нагадав про свої обіцянки покласти край війні в Україні, однак бойові дії між Україною та Росією тривають. Незважаючи на активізацію дипломатичних зусиль, реальних домовленостей щодо припинення війни наразі досягти не вдалося. Минулого вікенду в Абу-Дабі відбулися переговори між Росією та Україною за посередництва Сполучених Штатів. Переговори завершилися без проривних рішень, однак президент України Володимир Зеленський заявив, що новий раунд консультацій може відбутися вже цього тижня. Варто зазначити, що в Об’єднаних Арабських Еміратах відбулася перша за тривалий час дводенна тристороння зустріч за участі представників України, США та Росії. Уперше за роки повномасштабної війни сторони сіли за один стіл, щоб обговорити можливі параметри остаточного припинення бойових дій і загальну логіку майбутнього мирного процесу.

Попри стриманий результат переговорів, сам факт відновлення прямого діалогу на такому рівні розглядається як важливий дипломатичний сигнал. Водночас залишається відкритим питання, чи зможуть ці контакти перерости в конкретні домовленості, здатні вплинути на ситуацію на фронті.