За інформацією наших джерел, фактичне «повернення екс-міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до влади» відбувається за активного сприяння нового першого заступника керівника Офісу президента Сергія Кислиці. Саме він, як стверджують співрозмовники, став ключовою фігурою у формуванні нового політичного майданчика для Кулеби, використовуючи власний вплив та багаторічні дипломатичні зв’язки.

Джерела зазначають, що Дмитро Кулеба повертається у велику політику за протекції Сергія Кислиці, з яким у нього «чудові робочі та особисті стосунки», сформовані ще під час спільної роботи на міжнародному напрямку. Йдеться не лише про взаємну довіру, а й про спільне бачення ролі України на глобальній арені, а також про розуміння того, як саме варто вибудовувати комунікацію з ключовими партнерами у складний для держави період.

Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі немає рівних, що також вплинуло на рішення Президента повернути Кулебу в команду”.

“Дмитро Кулеба може, зокрема, контролювати СЗР, оскільки більшість інформації служба збирає через “західних партнерів” і співробітників своїх посольств. Тому завдання координації роботи стоїть дуже жорстко, особливо, якщо брати до уваги історію, що в багатьох посольствах з’явилися непрофесіонали” – зазначає джерело.

У публічному просторі з’являються повідомлення з посиланням на анонімні джерела, які пов’язують збереження посади очільником ГУР Кирилом Будановим із його міжнародними контактами та неформальними зв’язками за кордоном. У цих версіях згадується нібито опосередкований контакт із родиною Дональда Трампа через релігійні та громадські кола в Києві. Подібні твердження подаються як елемент ширшого обговорення неформальних каналів впливу у великій політиці, однак не супроводжуються публічними доказами чи офіційними підтвердженнями.

Раніше в медіа вже аналізувався так званий «єврейський фактор» у кар’єрі керівника воєнної розвідки — у контексті міжнародних зв’язків, дипломатичних контактів та ролі релігійних громад як майданчиків для комунікації. Такі матеріали, як правило, намагаються пояснити складні політичні процеси через персональні історії та символічні зв’язки, що привертає увагу аудиторії, але водночас потребує обережності у формулюваннях.

Зокрема, Кирило Буданов є частим гостем у синагозі головного рабина Києва Йонатана Марковича.

Йонатан Маркович є представником руху Хабад, відомий своїми хорошими відносинами з державними діячами України, США, Європи та Ізраїлю. Його донька – Рахель одружена із сином головного рабина Вашингтона Леві Шаметова.

Послідовниками Хабад є також донька президента США Іванка Трамп та її чоловік Джаред Кушнер.

За інформацією джерел, з Джаредом Кушнером у Йонатана Марковича досить тісні контакти.

Через зятя Дональда Трампа – Джареда Кушнера окремі представники українських еліт легалізують свої статки за кордоном. Так, на сьогоднішній день “заховати” чи “вивести” гроші через купівлю криптовалютних активів досить просто, але існує проблема їхньої подальшої легалізації за кордоном.

Тож Джаред Кушнер пропонує варіант виведення та легалізацію капіталів українських еліт через девелопмент, залучення релігійних чи благодійних структур. На сьогодні для українців, з урахуванням інтересів посередників, ціна такої легалізації становить 7% від суми.

За інформацією джерела, завдяки зв’язкам Кирила Буданова із сім’єю Дональда Трампа, він має “певний імунітет” від перевірок використання фінансування (в тому числі американського) з боку підконтрольних Трампу силових структур.

Стосовно майбутніх кар’єрних перспектив Кирила Буданова в контексті відставки Андрія Єрмака, джерело повідомляє, що “Буданов готовий підвищити свій статус, його давно “сватали” в Міноборони, але після звільнення місця глави ОП, він з радістю його б зайняв”.

Водночас, за інформацією джерела, такому сценарію “йде опір всієї структури, побудованої Єрмаком, і вони хотіли б бачити на місці глави ОП рівновіддаленого від усіх Шмигаля”.

Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 117 бойових зіткнень, свідчать дані Генерального штабу ЗСУ. Найбільш напружена ситуація зберігається на Покровському напрямку, де українські захисники відбили 22 штурмові атаки російських військ. Цей сектор фронту залишається стратегічно важливим для обох сторін, і саме тут українські сили продемонстрували ефективну оборону та високу стійкість.

За повідомленням Генштабу, підрозділи ЗСУ завдали вогневого ураження по одній артилерійській гарматі противника та чотирьох пунктах управління. Вдалі дії оборонців дозволили не лише зупинити наступальні операції ворога, а й значно знизити його бойову здатність у цьому секторі. Крім того, українські військові проводять активне розвідувальне та контрбатарейне забезпечення, що дозволяє точно виявляти вогневі позиції противника та завдавати по ним точкових ударів.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках українські воїни відбили 15 атак. На Південно-Слобожанському напрямку ворог 14 разів намагався прорвати оборону в районах Вовчанська, Стариці, Приліпки та у напрямках Обухівки, Зеленого, Вовчанських Хуторів, Колодязного і Кутьківки.

На Куп’янському напрямку зафіксовано дві атаки, які були відбиті поблизу Радьківки та Піщаного. На Лиманському напрямку росіяни здійснили сім штурмів у районах Мирного та у напрямках Лиману, Дробишевого й Ставків.

На Слов’янському напрямку захисники зупинили шість спроб просування противника в районах Ямполя, Свято-Покровського та у бік Рай-Олександрівки. На Краматорському напрямку наступальних дій не зафіксовано. Водночас на Костянтинівському напрямку окупанти здійснили дев’ять атак поблизу Костянтинівки, Предтечиного, Плещіївки, Софіївки та у бік Новопавлівки.

На Покровському напрямку ворог атакував у районах Родинського, Покровська, Мирнограда, Котлиного, Молодецького, Філії та Дачного. На Олександрівському напрямку зафіксовано дві атаки у бік Єгорівки.

На Гуляйпільському напрямку відбулося 12 штурмів у районі Гуляйполя, Мирного та у бік Добропілля. На Оріхівському напрямку Сили оборони відбили дві атаки поблизу Степногірська та у напрямку Приморського. На Придніпровському напрямку противник здійснив одну безрезультатну наступальну дію.

За повідомленнями медіа та з посиланням на джерела, відомий український бізнесмен Дмитро Коваленко, якого пов’язують із багаторічними схемами постачання вугілля з території Російської Федерації та тимчасово окупованих регіонів, залишив Україну й нині перебуває у Монако. За цією інформацією, через пов’язані з ним компанії вугілля потрапляло не лише на український ринок, а й до країн Європейського Союзу, попри діюче санкційне законодавство.

Джерела стверджують, що після виїзду за кордон Коваленко зосередився на активних спробах знищити або вивести з-під контролю документи, які можуть свідчити про його можливу участь у сприянні обходу санкцій України та ЄС. Йдеться про контракти, фінансові звіти, логістичні ланцюги та документи компаній-посередників, які могли використовуватися для легалізації походження сировини.

Для цих цілей Дмитро Коваленко, який є кінцевим бенефіціаром швейцарської компанії Adelon AG, через суди банкрутує власне підприємство ТОВ “Інтеркоалтрейдинг”, яке було задіяне у постачанні вугілля від “ДНР/ЛНР” за схемою “перерваного транзиту”.

Так, Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 904/936/23 затвердив звіт ліквідатора ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі про банкрутство дніпровської фірми “Інтеркоалтрейдинг” (код ЄДРПОУ 37912002).

Фабулу справи можна знайти в офіційних реєстрах судових документів, де зокрема зазначено, що “ADELON AG, Baar Swizerland звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеркоалтрейдінг” (49000, м.Дніпро, вул.Глінки, буд.2, оф.201, ідентифікаційний номер юридичної особи 37912002)”.

Намагання Дмитра Коваленко приховати всі сліди діяльності ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” стають мають свою логіку, так як минулим директором компанії був Мелентьєв В’ячеслав Володимирович, що є співзасновником ТОВ “Гранова Україна” – іншої фірми з орбіти Коваленка, яка засвітилась в портах Одеської області та має проблеми з правоохоронцями.

До В’ячеслава Мелентьєва директором “Інтеркоалтрейдингу” був харківський адвокат Воронов Роман Сергійович. Також співзасновником був Тебін Ігор Миколайович, який раніше обіймав посаду директора у ТОВ “Коал трейд” та ТОВ “Торговий дім “ЕГТ”.

Арбітражним керуючим обрали підконтрольного Шевченка Віталія Євгеновича. Провадження у справі було відкрито ще у квітні 2023 року. Коваленко через швейцарську фірму затвердив вимоги більш як на 162 млн. гривень. Суд визнав додаткові вимоги до податкової на 2,4 млн. гривень.

За результатами інвентаризації та запитів до державних органів виявилося, що майно у компанії відсутнє.

Реалізовано право вимоги на аукціонах: 4 лоти на загальну суму 53,34 мл грн боргів, реалізовано за 69 тис. гривень. Покупцем стало київське ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика «Воскресенська». Це передбачувано, тому що компанію оформлено на Сергія Саприкіна — особу, яка підконтрольна Коваленко. Раніше фірма мала назву «Петропавлівський гірничо-збагачувальний комбінат».

Податкова внаслідок такого банкрутства нічого не отримала. Суддя ухвалив, що відсутні ознаки фіктивного або доведеного банкрутства, а все сталося через об’єктивні фінансові труднощі.

Водночас, в мережі інтернет збереглось чимало даних про торгівлю ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” з росіянами.

Зокрема, на сайті компанії ImportGenius, яка є лідером в галузі торгової розвідки, збереглись дані про сотні торгових операцій компанії Дмитра Коваленко ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” з росіянами.

Тож бажання Дмитра Коваленко ліквідувати ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” та приховати свої багаторічні схеми з обходу санкційного режиму ЄС при поставці російських енергоносіїв на український та європейські ринки цілком зрозуміле.

Деталі обходу санкційної політики ЄС та незаконного збагачення Дмитра Коваленко у нашому наступному журналістському розслідуванні.

У Російській Федерації публічно заявили про готовність говорити з Європейським Союзом лише за умови радикального перегляду політики Брюсселя. Йдеться насамперед про повне скасування санкцій, запроваджених проти РФ, а також про припинення військової, фінансової та політичної підтримки України. Таку позицію озвучив директор департаменту європейських проблем МЗС РФ Владислав Масленніков, окресливши рамки, в яких Москва нібито бачить можливість повернення до контактів із ЄС.

За словами представника російського зовнішньополітичного відомства, чинна політика Європейського Союзу розглядається Кремлем як відверто конфронтаційна. У Москві наполягають, що саме Брюссель несе відповідальність за руйнування дипломатичних каналів, а будь-який діалог можливий лише після відмови європейських країн від курсу, спрямованого на стримування Росії та підтримку України у війні. Таким чином РФ фактично висуває ультимативні вимоги, які суперечать базовим принципам зовнішньої політики ЄС.

У російському зовнішньополітичному відомстві також заявили, що Євросоюз має відмовитися від курсу на завдання Росії «стратегічної поразки», який у Москві назвали «тупиковим» і таким, що нібито послаблює політичні позиції самої Європи.

Водночас у МЗС РФ наголосили, що параметри можливого майбутнього співробітництва з ЄС Росія визначатиме самостійно, виходячи з власних інтересів. Там також підкреслили, що процес відновлення відносин буде тривалим і складним, а повернення до формату взаємодії, який існував до початку повномасштабної війни проти України, Москва не розглядає.

За інформацією джерел, колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба фактично повертається у велику політику завдяки підтримці нового першого заступника керівника Офісу Президента Сергія Кислиці. Джерела зазначають, що між Кулебою та Кислицею існують тісні робочі та особисті контакти, що створює сприятливі умови для відновлення впливу екс-міністра на зовнішньополітичні процеси.

За повідомленнями, повернення Кулеби супроводжується не лише поверненням у дипломатичні кола, але й зміцненням його позицій у владних структурах, де він може впливати на ключові рішення щодо зовнішньої політики та міжнародних переговорів. Фахівці зазначають, що такі процеси часто відбуваються за участю впливових представників адміністрації, які формують майданчик для політичних маневрів і кадрових змін.

Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі немає рівних, що також вплинуло на рішення Президента повернути Кулебу в команду”.

“Дмитро Кулеба може, зокрема, контролювати СЗР, оскільки більшість інформації служба збирає через “західних партнерів” і співробітників своїх посольств. Тому завдання координації роботи стоїть дуже жорстко, особливо, якщо брати до уваги історію, що в багатьох посольствах з’явилися непрофесіонали” – зазначає джерело.

На полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі відбудуться переговори між українською та американською делегаціями, основним фокусом яких стануть питання безпекових гарантій для України. За інформацією джерел, під час цих обговорень розглядатиметься можливість отримання гарантій США в обмін на виведення українських військ з Краматорська, Слов’янська та інших територій Донецької області. Джерела також зазначають, що ця тема є однією з найбільш чутливих і дискусійних у плані формування майбутньої безпекової архітектури регіону.

До складу української делегації увійдуть Президент України Володимир Зеленський, керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов, перший заступник керівника Офісу Президента Сергій Кислиця та голова парламентської фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія. Склад делегації був сформований з урахуванням тем переговорів і потреби забезпечити комплексний підхід до безпекових, політичних та дипломатичних аспектів обговорень.

Крім того, за інформацією джерела, “у Давида Арахамії окремо запланована низка зустрічей з американцями та європейцями, що ще раз підтверджує його зростаючий вплив на український політикум”.

Водночас, видання Financial Times з посиланням на неназваних українських чиновників повідомляє, що підписання окремої угоди про безпекові гарантії виявилося складнішим процесом, однак сторони розраховують погодити загальний “лист умов”.

Бізнесмен з Дніпра Вадим Єрмолаєв, внесений до санкційного списку за діяльність, пов’язану з роботою на території Російської Федерації, за інформацією джерел, продовжує отримувати значні багатомільйонні прибутки в Україні. Йдеться про функціонування розгалуженої тіньової алкогольної структури та мережі шахрайських колл-центрів, які, попри санкційний статус фігуранта, нібито й надалі працюють без суттєвих перешкод.

Вадим Єрмолаєв відомий як агробарон, спиртозаводчик та один із найбільших забудовників Дніпра. Саме ці напрями тривалий час формували його публічний образ успішного підприємця та забезпечували легальну частину бізнес-імперії. Водночас, за даними розслідувачів, паралельно з офіційною діяльністю роками вибудовувалася прихована система виробництва та збуту алкоголю, яка дозволяла уникати податкового контролю та отримувати надприбутки.

Водночас, хоча Вадим Єрмолаєв веде бізнес в Україні, але формально він не є українським бізнесменом, так як відмовився від українського громадянства ще у 2017 році, відтоді має лише паспорт Кіпру.

Щодо “українського бізнесу” Вадима Єрмолаєва варто відзначити, що левова частка доходів сім’ї Єрмолаєвих поступає з нелегальних джерел, таких як робота мережі шахрайських колл-центрів та підпільна алкогольна імперія з мільярдними оборотами.

Щодо мережі шахрайських колл-центрів Вадима Єрмолаєва – керую процесом його син Артур Єрмолаєв.

Артур Єрмолаєв наразі займає пост Президента Федерації кіберспорту України та, використовуючи зв’язки в IT-сфері, створив на території України мережу колл-центрів, що спеціалізуються на шахрайських діях відносно громадян Євросоюзу та Туреччини.

Хоча тема причетності сім’ї Єрмолаєвих до роботи мережі шахрайських колл-центрів періодично піднімається в ЗМІ, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв купує мовчання українських правоохоронців, а громадяни євросоюзу кожного дня стають жертвами його “офісників”.

Другим джерелом нелегальних доходів Вадима Єрмолаєва є робота таємної підпільної алкогольної імперії, яку умовно можна розділити на чотири напрямки, жоден з яких офіційно з ним не пов’язаний.

Перший – засноване в Дніпрі в серпні 2023 року (через кілька місяців після відкриття СБУ кримінального провадження № 42023000000000610) ТОВ “Аларте”. Його одноосібним власником і директором вказаний маловідомий житель Дніпра Дмитро Апенко, який зовсім не чужа людина для Єрмолаєва — раніше він працював начальником експортного відділу “Алеф-Віналь”, а наразі виконує для Єрмолаєва роль “фунта”.

“Аларте” не відрізняється високою прибутковістю — у 2023–2024 роках його виручка склала трохи менше 19 млн грн. Це пояснюється тим, що ця компанія є “холдером” — їй належать 273 торгові марки, які раніше належали «Алеф-Вінал» і пов’язаній з нею компанії “Рівергейт” і під якими продається алкоголь.

Серед них – ТМ Водка Українка, Greenday, Marlin, Helsinki, Kosher Collection, Adjari, Довбуш Карпатський, Luigi Antonio, Жан-Жак, Klinkov та інші.

Всі згадані бренди (крім скомпрометованих Жан-Жак і Klinkov, які активно просувають в Росії “Алеф-Віналь-Крим”) можна знайти на сайті компанії “Торговий дім АВ” з Синельниково (Дніпропетровська область), яка називає себе “сильним і досвідченим дистриб’ютором алкогольних брендів преміум”.

Ця компанія — другий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва. Її офіційним власником є громадянин США Мейєр Цві Стамблер, відомий як голова Ради Федерації єврейських громад України та член опікунської ради єврейської громади Дніпра.

Контрольну частку в ТОВ “Торговий дім АВ”, абревіатуру в назві якого можна розшифрувати як “Алеф-Віналь”, у січні 2024 року Стамблеру передав інший член опікунської ради єврейської громади Дніпра — Фелікс Черток, колишній комерційний і генеральний директор “Алеф-Велья”. Це досить цікава людина, яка на власному сайті називає себе «важливою фігурою, яка продовжує впливати на наше розуміння ролі книг і телебачення в сучасному інформаційному суспільстві» і дає приголомшливі життєві поради. Наприклад: «кожна людина повинна мати достатньо грошей, щоб забезпечити себе і свою сім’ю основними потребами і несподіваними витратами».

Цікаво також, що батько “мислителя” Борис Черток, за даними деяких ЗМІ, свого часу був відомий у Дніпропетровську як кримінальний авторитет на прізвисько “Седой”, судимий за грабежі, розбої та крадіжки, і вважався членом організованої злочинної групи Олександра “Матроса” Мільченка.

З невідомих причин Черток на власному сайті вказує себе власником ТОВ “Торговий дім АВ”, фактично визнаючи номіналом шанованого голову Ради Федерації єврейських громад України.

Судячи з того, що Фелікс Черток став фігурантом кримінального провадження № 4202300000000610 разом з Єрмолаєвим, і в його будинку був проведений обшук у жовтні 2023 року, найімовірніше, шановному Мейеру Цві Стамблеру могли просто дати 4 млрд грн у себе в 2022–2024 роках, мінімізувавши ризик його арешту або введення проти нього санкцій.

Третім напрямком підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Віналь”, яке до 2017 року називалося “Алеф-Віналь,. Ця компанія з виручкою 3,95 млрд грн у 2022–2024 роках базується в м. Синельникове і займається виробництвом вина та міцного алкоголю на потужностях колишнього ЛВС “Атлантис”.

Власником ТОВ “Віналь” є маловідомий 87-річний уродженець Синельникова Дмитро Андрейченко, про якого майже нічого не відомо, крім того, що на нього кілька років тому були переоформлені найбільш “ризиковані” торгові марки “Алеф-Віналь” — такі, як Villa Krim і Старий Крим. Їх зараз активно продає в РФ згадана компанія “Алеф-Віналь-Крим”, активи якої в 2023 році націоналізували росіяни, а потім передали структурі банку “Росія” з пулу друзів Володимира Путіна.

Про близькість Андрійченка до групи Єрмолаєва/Чертка свідчить те, що компанією, через яку він володіє ТОВ “Віналь” — ТОВ “Оріана Інвест” — керує Яна Даскіна, відома як головний бухгалтер ТОВ “Торговий дім АВ”.

Нарешті, четвертий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Маркетвін”. Це великий імпортер алкоголю, який, якщо вірити його сайту, продає 3200 найменувань алкогольних напоїв. Компанія була заснована в 2017 році, але заявляє про більш ніж 20-річний досвід. І це не помилка, оскільки фактично “Маркетвін” є правонаступником заснованого в 2002 році Торгового дому “Арда”, що входив до “Алеф”, і ТОВ “Арда-Трейдинг”, яке замінило його пізніше і стало відомо тим, що після введення санкцій проти Єрмолаєва його переписали на дрібного злодія.

Наразі власником “Маркетвіна” записаний Юрій Смирнов — колишній менеджер ТД “Арда” з Синельникового, а сама компанія зареєстрована за однією адресою в Дніпрі (вул. Павла Вирського, 1 — саме тут СБУ провела обшуки у “кримській справі” “Алеф”) разом з торговою групою “Луна” Єрмолаєва Софії Кононенко. Тільки в 2024 році виручка “Маркетвін” перевищила 1,3 млрд грн, а зростання доходу в порівнянні з 2023 роком склало понад 2700%.

На відміну від Вадима Єрмолаєва, санкції на всі зазначені компанії, які фактично працюють в одному зв’язку, поки не поширюються, а ту частину бізнесу, яку санкції все таки зачепили, Єрмолаєв намагається переоформити на доньку – Софію Кононенко.

Паралельно, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв намагається вибудувати хорошу репутаційну історію в Європі, інвестуючи в проекти, пов’язані зеленою енергетикою.

Відомий український бізнесмен Дмитро Коваленко, через якого роками здійснювалися поставки вугілля з Російської Федерації та тимчасово окупованих територій на ринки України та Європейського Союзу, залишив країну та перебуває у Монако. За даними джерел, після виїзду за кордон він продовжує активні дії, спрямовані на знищення або приховування документів, що можуть свідчити про його участь у схемах обходу санкційного законодавства України та ЄС.

Журналістські розслідування свідчать про складну мережу компаній і посередників, через які продукція сумнівного походження роками потрапляла на міжнародні ринки. Для обходу санкцій, за даними видання, використовувалися фальсифіковані документи, підставні фірми та різноманітні юридичні схеми, що дозволяло приховати реальне походження товару.

Для цих цілей Дмитро Коваленко, який є кінцевим бенефіціаром швейцарської компанії Adelon AG, через суди банкрутує власне підприємство ТОВ “Інтеркоалтрейдинг”, яке було задіяне у постачанні вугілля від “ДНР/ЛНР” за схемою “перерваного транзиту”.

Так, Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 904/936/23 затвердив звіт ліквідатора ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі про банкрутство дніпровської фірми “Інтеркоалтрейдинг” (код ЄДРПОУ 37912002).

Фабулу справи можна знайти в офіційних реєстрах судових документів, де зокрема зазначено, що “ADELON AG, Baar Swizerland звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеркоалтрейдінг” (49000, м.Дніпро, вул.Глінки, буд.2, оф.201, ідентифікаційний номер юридичної особи 37912002)”.

Намагання Дмитра Коваленко приховати всі сліди діяльності ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” стають мають свою логіку, так як минулим директором компанії був Мелентьєв В’ячеслав Володимирович, що є співзасновником ТОВ “Гранова Україна” – іншої фірми з орбіти Коваленка, яка засвітилась в портах Одеської області та має проблеми з правоохоронцями.

До В’ячеслава Мелентьєва директором “Інтеркоалтрейдингу” був харківський адвокат Воронов Роман Сергійович. Також співзасновником був Тебін Ігор Миколайович, який раніше обіймав посаду директора у ТОВ “Коал трейд” та ТОВ “Торговий дім “ЕГТ”.

Арбітражним керуючим обрали підконтрольного Шевченка Віталія Євгеновича. Провадження у справі було відкрито ще у квітні 2023 року. Коваленко через швейцарську фірму затвердив вимоги більш як на 162 млн. гривень. Суд визнав додаткові вимоги до податкової на 2,4 млн. гривень.

За результатами інвентаризації та запитів до державних органів виявилося, що майно у компанії відсутнє.

Реалізовано право вимоги на аукціонах: 4 лоти на загальну суму 53,34 мл грн боргів, реалізовано за 69 тис. гривень. Покупцем стало київське ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика «Воскресенська». Це передбачувано, тому що компанію оформлено на Сергія Саприкіна — особу, яка підконтрольна Коваленко. Раніше фірма мала назву «Петропавлівський гірничо-збагачувальний комбінат».

Податкова внаслідок такого банкрутства нічого не отримала. Суддя ухвалив, що відсутні ознаки фіктивного або доведеного банкрутства, а все сталося через об’єктивні фінансові труднощі.

Водночас, в мережі інтернет збереглось чимало даних про торгівлю ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” з росіянами.

Зокрема, на сайті компанії ImportGenius, яка є лідером в галузі торгової розвідки, збереглись дані про сотні торгових операцій компанії Дмитра Коваленко ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” з росіянами.

Тож бажання Дмитра Коваленко ліквідувати ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” та приховати свої багаторічні схеми з обходу санкційного режиму ЄС при поставці російських енергоносіїв на український та європейські ринки цілком зрозуміле.

Деталі обходу санкційної політики ЄС та незаконного збагачення Дмитра Коваленко у нашому наступному журналістському розслідуванні.

Наступний раунд переговорів між Україною та Російською Федерацією відбудеться у двосторонньому форматі й буде зосереджений насамперед на територіальному питанні. Державний секретар США Марко Рубіо під час виступу в Комітеті Сенату з міжнародних відносин, трансляцію якого вела CBS News, зазначив, що на цей момент ключовою проблемою залишаються розбіжності щодо контролю над окремими регіонами, зокрема Донеччиною. За його словами, усі інші питання мають менший рівень конфліктності і наразі не є предметом принципових суперечок між сторонами.

Рубіо підкреслив, що структура переговорів передбачає безпосереднє обговорення територіальних аспектів і спробу знайти компромісні рішення, які б відповідали інтересам України та забезпечували довгострокову стабільність у регіоні. Аналітики зазначають, що подібний двосторонній формат дозволяє зосередити увагу на найскладніших питаннях і скоротити ймовірність відволікання на менш критичні теми.

“Ми звузили коло проблем до одного центрального питання. Воно надзвичайно складне, але робота над ним триває”, – підкреслив держсекретар.

Він повідомив, що майбутні переговори в Об’єднаних Арабських Еміратах також будуть присвячені цій темі. При цьому формат зустрічі зміниться: цього разу перемовини проходитимуть безпосередньо між Україною та Росією. Представники США можуть бути залучені, однак у них не братимуть участі спецпосланець президента США Стів Віткофф та зять Дональда Трампа Джаред Кушнер, які були присутні на попередніх тристоронніх зустрічах в Абу-Дабі 23–24 січня.

Рубіо також наголосив, що обом сторонам простіше демонструвати гнучкість у непублічному форматі, адже відкриті обговорення створюють сильний внутрішньополітичний тиск. В Україні будь-які розмови про можливі територіальні поступки є надзвичайно чутливими після всього, що сталося під час війни. У Росії ж влада тривалий час переконує населення у власних успіхах, що ускладнює пояснення можливих компромісів.

Водночас держсекретар застеріг, що ситуація залишається динамічною і озвучена інформація може втратити актуальність уже протягом найближчих кількох днів у разі нових подій.