2 лютого мешканці кількох областей України відчули сильні коливання земної поверхні. За повідомленнями очевидців у соціальних мережах та місцевих телеграм-каналах, у Дніпрі, Запоріжжі та на Донеччині деякі будинки почали помітно хитатися, що спричинило паніку серед населення та активне обговорення події онлайн.

За даними сейсмологів, епіцентр землетрусу зафіксовано в Криму, де магнітуда склала 4,8 бала. Коливання поширилися на значну частину південно-східної України, через що багато жителів сусідніх областей також повідомляли про нестійке відчуття під ногами та рухомі предмети у приміщеннях.

На щастя, повідомлень про постраждалих або значні руйнування наразі немає. Фахівці продовжують моніторинг сейсмічної активності в регіоні.

Ситуація в енергосистемі Києва різко погіршилася після масованих російських атак на об’єкти критичної інфраструктури у січні. Удари 9 та 13 січня призвели до повного виведення з ладу одного з ключових об’єктів генерації електроенергії та тепла, що стало серйозним ударом по забезпеченню столиці ресурсами. За даними джерел, наближених до РБК-Україна, один із великих енергетичних об’єктів зазнав таких руйнувань, що відновлення його роботи в короткі строки неможливе.

Втрачена теплоелектроцентраль забезпечувала значну частину потреб міста в теплі та електроенергії, тож її зупинка створила додаткове навантаження на залишки діючих генераційних потужностей. Для стабілізації роботи системи довелося терміново коригувати графіки виробництва та розподілу електроенергії, а також залучати резервні джерела постачання тепла.

Йдеться про комбіновані атаки, спрямовані на критичну інфраструктуру столиці. Водночас у матеріалі не уточнюється, яка саме ТЕЦ була остаточно виведена з ладу. Під час масованого обстрілу 9 січня значних ушкоджень зазнали ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, які забезпечують понад половину потреб Києва в теплі та електроенергії. Член парламентського комітету з питань енергетики та ЖКГ Сергій Нагорняк тоді зазначав, що жодні захисні споруди не здатні вберегти такі об’єкти від ударів балістичними ракетами. 13 січня російські війська знову атакували енергетичну інфраструктуру столиці. Основними цілями стали ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ. Загалом по Києву було випущено понад десять ракет і сотні безпілотників, а по ТЕЦ-5 завдано кілька прицільних ракетних ударів.

Раніше голова Центру досліджень енергетики Олександр Харченко заявляв, що станом на кінець січня у Києві фактично не залишилося власної генерації електроенергії, що суттєво ускладнює проходження опалювального сезону та роботу енергосистеми загалом.

У Київській області викрито масштабну схему привласнення державним посадовцем комерційного майна під виглядом потреб Збройних Сил України. Колишній начальник одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки незаконно вилучив вісім автомобілів у двох компаній, що займаються вантажними перевезеннями, повідомляє Державне бюро розслідувань. За попередньою інформацією, транспорт забирали без належних документів та формального обґрунтування, прикриваючись нібито службовими потребами армії.

Механізм привласнення

За сприяння ДБР три транспортні засоби було повернуто та передано на потреби ЗСУ. Дії колишнього посадовця кваліфікували за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України (перевищення влади в умовах воєнного стану), санкція якої передбачає до 12 років позбавлення волі. Підозрюваному вже повідомлено про підозру, наразі вирішується питання обрання запобіжного заходу.

Раніше у травні 2025 року слідчі Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) виявили порушення у майнових деклараціях 18 співробітників ТЦК на суму 36,8 мільйона гривень. Деякі військкоми не вказали автомобілі, квартири та великі суми готівкою. Також повідомлялося, що колишній водій ТЦК у Кіровоградській області Богдан Шевченко задекларував золоті злитки та понад 30 гектарів землі.

Глава європейської дипломатії Кая Каллас наголосила на завершенні епохи звичного світового порядку та необхідності термінової адаптації Європи до нових глобальних викликів. Під час конференції з питань безпеки в Осло вона заявила, що ЄС має враховувати не лише агресивні дії Росії, але й трансформацію альянсу з США, повідомляє The Guardian. За словами Каллас, відхід американського впливу від європейського континенту є системним процесом, що потребує від союзу перегляду стратегічних пріоритетів та посилення власної автономії.

Нові реалії трансатлантичних відносин

“Ми повинні дивитися на довгострокову перспективу. Політика США щодо Європи не почалася з Трампа, і багато спільного є в різних адміністрацій. Не можна думати, що все змінюється лише з приходом нової особистості”, – зазначила Каллас.

Вона додала, що у жовтні понад 40% американців вважали європейців своїми найближчими союзниками, тоді як цю думку поділяли лише 14% європейців. За її словами, з того часу ситуація могла погіршитися.

Каллас неодноразово наголошувала, що Європа більше не є пріоритетом у зовнішній та безпековій політиці США, тому ЄС має активізуватися у сфері власної оборони. Водночас вона запевнила, що Європа не відмовлятиметься від 80 років трансатлантичних відносин зі Сполученими Штатами.

Європейський Союз обговорює можливість скасування чинної стелі цін на російську нафту та впровадження більш жорсткого механізму санкцій, спрямованого на посилення тиску на Росію. За інформацією агентства Bloomberg, з посиланням на поінформовані джерела, у Брюсселі активно розглядають варіант повної заборони на надання морських послуг, необхідних для транспортування енергоресурсів із РФ.

Якщо пропозиція буде схвалена країнами-членами ЄС, європейські компанії втратять можливість надавати критично важливі послуги для російського нафтового експорту, включно зі страхуванням, логістикою та морським транспортуванням, незалежно від того, чи відповідає ціна на нафту встановленій раніше стелі. Це створить додаткові складнощі для постачання російської нафти на світові ринки та потенційно призведе до зниження доходів Москви від енергетичного експорту.

Головна відмінність нового підходу полягає в тому, що заборона діятиме без прив’язки до ціни на нафту. Наразі перевезення російської нафти дозволене лише у випадку, якщо вона продається нижче встановленої цінової стелі. Як нагадує видання, з початку лютого гранична ціна на експорт російської нафти становить 44,1 долара за барель.

Джерела зазначають, що повна заборона морських послуг суттєво посилить чинні санкції проти російського нафтового сектору та водночас спростить механізм контролю за їх дотриманням.

Країни ЄС уже ознайомилися з проєктом 20-го пакета санкцій, який Єврокомісія планує затвердити до кінця лютого. Водночас для ухвалення рішення необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів блоку.

За інформацією джерел, деякі країни ЄС уже виступили проти заміни механізму цінової стелі на повну заборону морських послуг для транспортування російської нафти.

Крім того, новий пакет санкцій може передбачати додаткові обмеження проти російських банків і нафтових компаній, криптовалютних платформ, фінансових установ третіх країн, які сприяють обходу санкцій, а також суден так званого «тіньового флоту».

Італія висловлює підтримку прагненню України стати повноправним членом Європейського Союзу, проте водночас наполягає на дотриманні встановлених процедур та черговості розширення блоку. Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні в інтерв’ю Corriere della Sera прокоментував ініціативу щодо прискореного вступу України, наголосивши, що ЄС вже має зобов’язання перед іншими кандидатами та країнами-партнерами, яких потрібно враховувати у планах розширення.

Позиція Італії та баланс між підтримкою та процедурою

Антоніо Таяні підкреслив, що Італія й надалі допомагатиме Україні на шляху до європейської інтеграції та підтримуватиме її прагнення до членства в ЄС. Він зазначив, що Рим розглядає майбутнє України як частину європейського простору, попри складну геополітичну ситуацію.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що держава буде технічно готовою до вступу в Європейський Союз уже у 2027 році. За його словами, членство України в ЄС є однією з ключових гарантій безпеки не лише для самої країни, а й для всієї Європи.

Українська влада неодноразово наголошувала, що процес євроінтеграції залишається стратегічним пріоритетом, а підтримка з боку окремих країн-членів ЄС відіграє важливу роль у просуванні цього курсу.

Компанія Метінвест Ріната Ахметова, включно з асоційованими підприємствами та спільними компаніями, у 2025 році перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 18,7 млрд грн податків і зборів. Це свідчить про значний внесок групи в наповнення державної та місцевих скарбниць навіть у складних економічних умовах. Найбільші суми надійшли за рахунок плати за користування надрами — 4,6 млрд грн, єдиного соціального внеску — 3,5 млрд грн, а також податку на доходи фізичних осіб — 3,2 млрд грн.

Окрім цього, підприємства Метінвесту сплатили 1,9 млрд грн податку на прибуток, 690 млн грн екологічного податку, майже 2 млрд грн ПДВ, що на 18% перевищує показник 2024 року, а також 1,4 млрд грн плати за землю, що на 10% більше, ніж у попередньому році. Внесок компанії до фонду оборони країни склав 916 млн грн військового збору, що підкреслює підтримку держави в умовах воєнного часу.

“Війна та глобальні виклики змінили бізнес-реальність і змусили нас працювати по-новому. Але роль металургії залишається стратегічною: вона й далі тримає економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як найбільша компанія галузі, Метінвест продовжує працювати, підтримувати регіони й допомагати армії”, — зазначив генеральний директор групи Метінвест Юрій Риженков. У 2024 році Метінвест сплатив 19,8 млрд грн податків. Загалом за майже чотири роки повномасштабного вторгнення компанія підтримала економіку України на суму близько 74 млрд грн.

Допомога Метінвесту Україні від початку війни становить 9,3 млрд грн, з яких 4,9 млрд грн спрямовано на підтримку армії в межах ініціативи Сталевий фронт. Компанія також інвестувала понад 28 млрд грн в економіку країни та реалізує ініціативу Steel Force для підготовки нового покоління фахівців для відбудови промисловості.

У Європейському Союзі тривають обговорення нового підходу до співпраці з країнами, які не є членами блоку, але зацікавлені в участі в оборонних проєктах ЄС. У центрі дискусій опинилася Велика Британія, яка після виходу з Євросоюзу прагне зберегти доступ до контрактів на постачання озброєння для України. Запропонований механізм передбачає фінансову участь Лондона в обмін на можливість долучатися до відповідних програм та тендерів.

Суть пропозиції та її логіка

За пропозицією Єврокомісії, Україна отримає можливість спрямовувати до двох третин кредитних коштів насамперед на закупівлю озброєнь у власних виробників, а також у компаній із країн Євросоюзу та Європейської асоціації вільної торгівлі. Такий підхід має стимулювати розвиток європейської оборонної промисловості та водночас забезпечити Києву більш прогнозовані канали постачання зброї. Закупівлі у третіх державах, які не входять до ЄС або асоційованих структур, планують дозволяти лише у виняткових випадках. Зокрема, це можливо, якщо відсутні альтернативні постачальники або якщо такі закупівлі суттєво скорочують строки постачання критично важливих систем. Водночас запропонована модель фактично обмежує доступ виробників з-за меж Євросоюзу до найбільшого пакета оборонного фінансування, що й викликало дискусії навколо ролі Великої Британії. Частина країн ЄС, зокрема Німеччина, Нідерланди та Польща, виступають за те, щоб Лондон був включений до переліку партнерів, у яких Україна зможе закуповувати озброєння в межах програми. Прихильники такого підходу наголошують, що британські оборонні компанії та наявні запаси можуть оперативно закрити низку критичних потреб України. Особливо це важливо у випадках, коли ключову роль відіграють швидкість постачання та сумісність із уже переданими системами озброєння. Серед потенційних позицій для закупівель у Великій Британії називають засоби перехоплення, ракети, безпілотні комплекси та винищувачі. Для України це могло б розширити вибір постачальників і зменшити ризики дефіциту окремих видів озброєнь.

Водночас ЄС наполягає, що участь Великої Британії в таких програмах має супроводжуватися фінансовою відповідальністю. Раніше Лондон уже відмовився сплачувати багатомільярдний внесок за участь у новому оборонному фонді Євросоюзу, що й стало однією з причин нинішніх дискусій.

Італія підтверджує свою політичну підтримку європейської інтеграції України, водночас зосереджуючи основну дипломатичну увагу на Балканському регіоні. Про це заявив міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні в інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera, окресливши пріоритети зовнішньої політики Рима у контексті подальшого розширення Європейського Союзу.

За словами Таяні, Італія послідовно виступає за вступ України до ЄС і розглядає цей процес як стратегічно важливий для стабільності та безпеки всієї Європи. Водночас він наголосив, що Балкани залишаються окремим і першочерговим напрямом, оскільки Рим має тривалі історичні, політичні та економічні зобов’язання перед країнами регіону. Саме тому Італія вважає необхідним паралельно просувати кілька треків європейської інтеграції, не протиставляючи їх між собою.

«Ми підтримаємо Україну, якій потрібно досягти прогресу», — підкреслив Таяні.

Раніше угорський прем’єр Віктор Орбан заявив про нібито «таємний план» ЄС щодо швидкого прийняття України до блоку. Орбан уточнив, що дедлайн для вступу — 2027 рік, і пояснив, що це пов’язано з фінансуванням України з європейського семирічного бюджету, який починається у 2028 році. Він зазначив, що ці кошти можуть відійти від центральноєвропейських країн.