Сполучені Штати запропонували українським оборонним компаніям участь у масштабному проєкті спільного виробництва ударних безпілотних літальних апаратів у межах ініціативи Міністерства оборони США Drone Dominance Program (DDP). Програма спрямована на швидке розгортання серійного виробництва недорогих односторонніх ударних дронів і створення до 2027 року стратегічного резерву, який налічуватиме сотні тисяч таких апаратів.

Як зазначається в офіційному повідомленні Пентагону, до участі в програмі було відібрано 25 компаній із різних країн, серед яких дві представляють Україну — General Cherry Corp та Ukranian Defence Drones Tech Corp. Їх залучення розглядається як визнання практичного досвіду України у сфері бойового застосування безпілотників та швидкої адаптації технологій до умов сучасної війни.

Перший етап реалізації програми стартує 18 лютого на базі Форт-Беннінг у США. Там військові проведуть випробування та оцінку систем, запропонованих учасниками програми. Етап триватиме до початку березня, після чого Пентагон планує розмістити замовлення на постачання прототипів загальним обсягом близько 150 млн доларів.

Постачання дронів мають розпочатися невдовзі після укладання контрактів і триватимуть упродовж наступних п’яти місяців. Загалом Drone Dominance Program передбачає чотири етапи, що мають забезпечити масштабування виробництва та швидке впровадження безпілотників у збройні сили США.

Президент США Дональд Трамп ще восени 2025 року заявляв про можливість співпраці з Україною у сфері дронів. Він наголошував, що за останні роки безпілотники вийшли на передній план сучасної війни, а Україна, за його словами, виробляє «дуже добрі дрони».

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров розповів про перший день тристоронніх переговорів за участі України, США та Росії, що відбулися в Абу-Дабі. За його словами, зустріч мала змістовний та продуктивний характер і була зосереджена на конкретних практичних рішеннях, які можуть стати основою для подальшої роботи у форматі дипломатичного врегулювання.

Після основної тристоронньої сесії переговори продовжилися у груповому форматі, де детально обговорювали окремі напрямки взаємодії та практичні механізми їх реалізації. Українська делегація працювала під керівництвом Рустема Умєрова, до складу якої увійшли ключові представники національної безпеки та дипломатії, зокрема Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця, Андрій Гнатов, Вадим Скібіцький та Олександр.

З боку Сполучених Штатів у консультаціях брали участь спеціальний посланник президента США Стів Віткофф, Джаред Кушнер, Джош Груенбаум, а також Деніел Дрісколл і генерал Алекс Гринкевич. Російська сторона, за словами Умєрова, була представлена на високому військовому рівні.

Секретар РНБО зазначив, що обговорення були предметними та орієнтованими на досягнення практичних результатів. За підсумками роботи українська сторона готує доповідь президенту Володимиру Зеленському.

Український снукерист Юліан Бойко отримав можливість пробитися до фінального етапу одного з найпрестижніших турнірів світового снукеру — World Open 2026, вирішальна частина якого пройде в Китаї. 20-річний спортсмен залишається єдиним представником України на цих змаганнях, що надає його виступу особливого символічного значення для вітчизняного спорту.

Свій виступ на турнірі Бойко розпочне з кваліфікаційного раунду, де на нього чекає непросте випробування у вигляді поєдинку з досвідченим британцем Робертом Мілкінсом. Матч запланований на 11 лютого та відбудеться в англійському місті Барнслі. Саме ця зустріч визначить, хто отримає путівку до основної сітки World Open і шанс продовжити боротьбу вже на головній арені турніру.

Мілкінсу 49 років, однак він і досі залишається конкурентоспроможним на професійному рівні та має значний досвід виступів на великих турнірах. Для Бойка це буде не перше протистояння з британцем: раніше суперники зустрічалися у кваліфікації Scottish Open, де перемогу здобув Мілкінс.

Цього разу український снукерист налаштований взяти реванш. Перемога в матчі відкриє Бойку шлях до основного турніру в Китаї, де спортсмени боротимуться не лише за престижний трофей, а й за призовий фонд у розмірі 825 тисяч фунтів стерлінгів.

У Москві публічно визнали навмисний характер масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України, намагаючись надати їм псевдологічне обґрунтування. Речник президента РФ Дмитро Пєсков 4 лютого заявив, що російські війська цілеспрямовано завдають ударів по енергетичних об’єктах, оскільки в Кремлі вважають їх нібито пов’язаними з військово-промисловим комплексом України.

За словами Пєскова, атаки на українську енергетику не є випадковими й триватимуть доти, доки керівництво України не ухвалить «потрібні рішення». При цьому представник Кремля не конкретизував, про які саме кроки йдеться, залишивши заяву у формі політичного тиску та завуальованої погрози. Така риторика, на думку експертів, є спробою легітимізувати удари по об’єктах, що забезпечують життєдіяльність цивільного населення.

Російські пропагандистські медіа поцікавилися у речника Кремля, з якою метою здійснюються атаки на енергосистему України та чи є це спробою спровокувати невдоволення українців діями власної влади.

У відповідь Пєсков традиційно заявив, що Росія нібито залишається відкритою до «мирного врегулювання», а її позиція, за його словами, є «гранично зрозумілою» для всіх сторін.

«Поки не ухвалені відповідні рішення київським режимом, так звана “СВО” триває, і наші військові завдають ударів по тих цілях, які вони вважають пов’язаними з військовим комплексом України», — сказав Пєсков.

Таким чином у Кремлі фактично визнали цілеспрямовані атаки на об’єкти цивільної енергетичної інфраструктури, які залишають мільйони українців без світла й тепла.

Міністр оборони України Михайло Федоров звернувся до командирів підрозділів Збройних сил із вимогою організувати перевірку всіх терміналів супутникового зв’язку Starlink, які використовуються для потреб оборони, через цифрову систему DELTA з подальшим внесенням їх до так званого «білого списку». Відповідне повідомлення він оприлюднив у своєму Telegram-каналі в середу, 4 лютого.

За словами очільника оборонного відомства, процес верифікації терміналів Starlink в Україні вже триває, і до нього активно долучаються як військові, так і цивільні користувачі. Громадяни реєструють свої пристрої в системі, аби забезпечити стабільну та безперебійну роботу зв’язку, що має особливе значення в умовах воєнних дій та постійних загроз для інфраструктури.

«Не треба ставити власні термінали на баланс військової частини чи передавати дані облікових записів. Достатньо внести термінал у «білий список», щоб він продовжив працювати після блокування», — зазначив Федоров.

За його словами, у майбутньому буде налагоджено процес, при якому SpaceX отримуватиме дані для реєстрації терміналів у режимі реального часу. Міністр закликав командирів усіх рівнів організувати верифікацію терміналів Starlink для забезпечення стабільності та безперервності зв’язку.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно голови обласної ради та його дружини — народної депутатки України — у справі про внесення недостовірних відомостей до електронних декларацій. Про це повідомила пресслужба САП у середу, 4 лютого, наголосивши, що матеріали кримінального провадження були зібрані за результатами досудового розслідування Національного антикорупційного бюро України.

Слідство встановило, що подружжя протягом трьох років — у деклараціях за 2021, 2022 та 2023 роки — не відобразило майно та фінансові активи на загальну суму понад 8 мільйонів гривень. За даними правоохоронців, у деклараціях були відсутні відомості про володіння двома автомобілями Audi SQ8, зокрема моделями 2021 та 2024 років випуску, а також про значні грошові внески, здійснені в межах договорів щодо придбання майна.

У жовтні 2025 року фігурантам справи оголосили підозру, а у грудні матеріали справи були відкриті для ознайомлення стороні захисту. Нині у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) розглядається позов про визнання необґрунтованими активів подружжя на майже 5 млн грн та їх стягнення в дохід держави.

Хоча у повідомленні САП не названо імен, за інформацією Інтерфакс-Україна йдеться про голову Одеської обласної ради Григорія Діденка та його дружину Юлію, народну депутатку IX скликання.

Обвинувальний акт скеровано за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації, що спричинило тяжкі наслідки.

Призначення Леоніда Музикуса виконуючим обов’язків голови Державної служби геології та надр України, за інформацією джерел, має чітке політико-економічне підґрунтя. Ключовим фактором називають його попередню роль у координації процесів, пов’язаних із так званим «планом Трампа» щодо освоєння українських надр і залучення до цього процесу іноземних партнерів.

За даними співрозмовників, Музикус упродовж тривалого часу був однією з центральних фігур в українській геологічній галузі, відповідальною за аналітичну підготовку матеріалів щодо перспективних родовищ корисних копалин. Саме він, як стверджують джерела, займався формуванням переліку родовищ, які розглядалися як потенційно привабливі для розробки за участі американського капіталу. Ці напрацювання нібито передавалися для ознайомлення команді Джареда Кушнера.

“Леонід Музикус (його єврейське ім’я Давид) ходить до тієї ж синагоги, що й Кирило Буданов і має хорошу репутацію в єврейській громаді. Тепер він буде контролювати виконання плану Трампа з освоєння наших надр” – зазначає джерело.

Нагадаємо, згідно даних Декларації посадовця, Леонід Музикус під час війни купив будинок в Київській області за 5,24 млн гривень.

Читайте також: Неформальні зв’язки Кирила Буданова з адміністрацією Трампа

Правоохоронні органи викрили на території Київської області незаконну схему отримання бюджетного відшкодування під час надання медичних послуг з лікування зору. За інформацією Офісу генерального прокурора, один із медичних закладів протягом певного часу незаконно отримував державні кошти, змушуючи пацієнтів оплачувати те, що мало надаватися безкоштовно в межах державних програм.

Слідство встановило, що під час проведення операцій із лікування катаракти пацієнтів зобов’язували за власний рахунок купувати інтраокулярні лінзи. При цьому такі медичні вироби входять до переліку витрат, які мають покриватися з бюджету, і не повинні оплачуватися хворими. Багато пацієнтів, не знаючи своїх прав або побоюючись відмови в лікуванні, погоджувалися на ці умови.

Завідувачка офтальмологічного відділення вносила недостовірні дані про операції в електронну систему, а керівник лікарні, знаючи про відсутність лінз на балансі, затверджував звіти та відправляв їх до Національної служби здоров’я для оплати.

Керівнику медзакладу та завідувачці відділення повідомлено про підозру: за зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, пособництво у зловживанні та несанкціоновану зміну даних в електронній системі.

Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів.