Колишній спецпредставник США з питань України та Росії, генерал Кіт Келлог, висловив думку, що російське керівництво нині активно шукає «найкращий можливий вихід» із війни, у якій, за його оцінкою, Москва фактично вже зазнала поразки. Коментар американського військового експерта прозвучав під час недавнього інтерв’ю, у якому він аналізував динаміку конфлікту та перспективи його завершення.

За словами Келлога, Росія наразі опинилася у ситуації стратегічної стагнації, коли пряме досягнення воєнних цілей стає дедалі менш реалістичним. На його думку, Кремль змушений розглядати компромісні варіанти, що дозволили б мінімізувати втрати та зберегти мінімальний політичний контроль над певними територіями. Такі дії, за оцінкою генерала, можуть включати дипломатичні ініціативи, пошук прихованих домовленостей або поступки на окремих напрямках.

«Визначення перемоги Путіним не є моїм визначенням. Я думаю, що він зазнав невдачі. Я думаю, що Росія зазнала невдачі», — підкреслив генерал.

Келлог також переконаний, що час у стратегічному сенсі працює на користь України. На його думку, завершення зимового періоду та подовження світлового дня створять для ЗСУ кращі умови в довгостроковій перспективі, ніж для російської армії.

«Коли зима закінчиться і дні стануть довшими, це буде краще для України, ніж для Росії», — зазначив він.

Як пише видання, наприкінці 2025 року Кіт Келлог залишив свою посаду в адміністрації Білого дому. Сам генерал пояснив це бажанням мати більше свободи у висловлюванні власних оцінок війни в Україні. Водночас він запевнив, що його відставка не була пов’язана з розбіжностями з політикою адміністрації Дональда Трампа щодо українського питання.

Келлог також припустив, що його участь у можливих переговорах могла бути небажаною для Кремля через чітку проукраїнську позицію. За його словами, у Москві могли вважати його занадто упередженим і неприйнятним для такого формату.

«Я не думаю, що росіяни обов’язково хотіли бачити мене в цій частині команди», — заявив генерал.

Окрім цього, Кіт Келлог анонсував своє можливе повернення до Києва найближчим часом.

Королева Нідерландів Максима планує приєднатися до резерву Збройних сил країни після проходження короткого військового навчання. За інформацією нідерландського мовника NOS, участь монаршої особи у військових структурах матиме формат часткової зайнятості, що дозволить поєднувати службу з виконанням королівських обов’язків.

Поки що не розкриваються деталі щодо конкретного підрозділу, у якому королева проходитиме підготовку та надалі нестиме службу, однак її залучення до резерву сприймається як символічний, але важливий крок у підтримці національної обороноздатності. Цей крок демонструє готовність монаршої сім’ї брати активну участь у житті держави не лише на церемоніальному рівні, а й у практичних аспектах безпеки країни.

У Нідерландах резервістів зазвичай залучають у разі надзвичайних ситуацій, зокрема під час стихійних лих, гуманітарних криз або загроз національній безпеці. Вони можуть виконувати широкий спектр завдань — від логістики та кіберзахисту до охоронних, координаційних і представницьких функцій.

Королева Максима вже має певний досвід військової підготовки. У жовтні 2025 року вона брала участь у навчаннях Королівської військової поліції поблизу міста Гардервейк, де відпрацьовувала навички надання домедичної допомоги пораненим.

Очікується, що рішення королеви приєднатися до резерву матиме символічне значення та підкреслить роль монархії у підтримці національної безпеки й готовності держави до реагування на кризові ситуації.

Фінляндія зайняла чітку позицію щодо непоширення на Україну колективних гарантій безпеки на кшталт тих, що передбачені статтею 5 Статуту НАТО. Як повідомляє Politico з посиланням на дипломатичну депешу Держдепартаменту США, деякі країни альянсу висловлюють стурбованість, що надання таких гарантій може ускладнити міжнародну безпеку та призвести до ескалації конфлікту.

За даними дипломатичних джерел, позиція Фінляндії ґрунтується на прагматичній оцінці ризиків. Країна наголошує, що формальні зобов’язання за колективною обороною тягнуть за собою серйозні юридичні та військові наслідки, включно з автоматичним втручанням у разі нападу на Україну. Уряд країни вважає, що підтримка України має відбуватися іншими шляхами, зокрема через економічну, гуманітарну та оборонну допомогу, без формалізації військових гарантій.

Колишній співробітник НАТО Едвард Ронг пояснив, що використання терміну “стаття 5” поза межами альянсу передбачає автоматичну участь НАТО, тоді як насправді альянс не є стороною жодної з обговорюваних угод. За його словами, Фінляндія та багато інших членів НАТО прагнуть, щоб стаття 5 застосовувалася виключно в межах альянсу.

Валтонен також акцентувала позицію Фінляндії щодо того, що Росія залишається довгостроковою стратегічною загрозою, і попередила про ризики укладення слабкої мирної угоди для України. Експерти зазначають, що використання формулювання “аналогічно статті 5” може спровокувати Росію перевірити його практичне значення. У разі збройного нападу, якщо країни-партнери не відреагують належним чином, це може поставити під сумнів готовність союзників захищати один одного.

Міністр енергетики Денис Шмигаль публічно прокоментував ситуацію із забезпеченням мешканців столиці електроенергією на тлі серйозних проблем у системі теплопостачання. Йдеться про житлові будинки, де через пошкодження або технічні обмеження немає можливості оперативно відновити подачу тепла. У таких випадках держава ставить пріоритетом стабільне електропостачання як базову умову для життя містян.

За словами урядовця, для будинків, які залишаються без тепла на невизначений термін, має бути забезпечений мінімальний рівень електропостачання — не менше 18 годин на добу. Це рішення розглядається як вимушений, але необхідний крок, що дозволить людям використовувати альтернативні джерела обігріву, підтримувати роботу побутових приладів, а також залишатися на зв’язку.

Він підкреслив, що місцева влада зобов’язана надати мешканцям чітке розуміння строків відновлення теплопостачання та регулярно інформувати людей про ситуацію.

Окрім цього, міністр зазначив, що Україна посилює співпрацю з міжнародними партнерами для отримання додаткового енергетичного обладнання, необхідного для стабілізації роботи енергосистеми та проходження складного зимового періоду.

Міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив про додаткові заходи для підтримки мешканців Києва, які опинилися без теплопостачання через технічні або аварійні проблеми. За його словами, у будинках, де відновити подачу тепла в найближчий час неможливо, держава має забезпечити електропостачання щонайменше протягом 18 годин на добу. Про це урядовець повідомив у своєму Telegram-каналі.

Заява пролунала на тлі складної ситуації в енергетичній та комунальній сферах столиці, коли перебої з теплом створюють додаткові ризики для комфорту і безпеки мешканців, особливо в холодний період. Електроенергія в таких умовах стає критично важливим ресурсом, адже дозволяє використовувати альтернативні джерела обігріву, готувати їжу, підтримувати роботу побутової техніки та засобів зв’язку.

Він підкреслив, що місцева влада зобов’язана надати мешканцям чітке розуміння строків відновлення теплопостачання та регулярно інформувати людей про ситуацію.

Окрім цього, міністр зазначив, що Україна посилює співпрацю з міжнародними партнерами для отримання додаткового енергетичного обладнання, необхідного для стабілізації роботи енергосистеми та проходження складного зимового періоду.

В Івано-Франківській області правоохоронні органи викрили та затримали міського голову за підозрою в отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Інформацію про це оприлюднив Офіс генерального прокурора у четвер, 5 лютого. Сума ймовірного хабаря перевищує 230 тисяч гривень, що стало підставою для негайних слідчих дій.

За матеріалами досудового розслідування, посадовець налагодив схему вимагання коштів у місцевого підприємця. Гроші, за версією слідства, мали стати «винагородою» за сприяння у вирішенні земельних питань. Йдеться про передачу в оренду трьох земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності громади, а також про зміну їх цільового призначення з метою подальшого використання в комерційних цілях.

Першу частину суми у розмірі 2 тис. доларів мер отримав у липні 2025 року. Після цього міська рада ухвалила рішення щодо зміни цільового призначення земель і підготовки їх до аукціону. Отримавши наступні 1600 доларів, посадовець забезпечив розміщення лоту на офіційному сайті та організував участь фіктивних учасників аукціону, щоб гарантувати перемогу підприємцю.

Після перемоги бізнесмена міський голова зажадав ще 100 тис. гривень, погрожуючи блокувати укладення договору оренди. Після надходження цієї суми посадовець ініціював прийняття рішення про зміну цільового призначення ділянки, що дозволило розміщення виробничих і складських споруд.

Мера затримали у службовому кабінеті під час отримання четвертого траншу – за фінальне оформлення документації. Керівник Івано-Франківської обласної прокуратури підписав повідомлення про підозру за статтею про прийняття неправомірної вигоди у великому розмірі, поєднане з вимаганням. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу.

За інформацією місцевого видання Галка, йдеться про мера міста Галич Олега Кантора. Після затримання йому стало погано, і його госпіталізували до реанімації.

Російська Федерація висунула нову політичну вимогу у контексті можливих мирних домовленостей з Україною. Йдеться про наполягання на міжнародній легітимізації статусу тимчасово окупованих територій Донбасу, що фактично означає спробу закріпити результати агресії на зовнішньополітичному рівні. Така позиція була озвучена як одна з ключових умов для подальших переговорів.

За наявною інформацією, Москва намагається подати питання Донбасу не як наслідок воєнного вторгнення, а як нібито «врегульований політико-правовий кейс», який має бути визнаний міжнародною спільнотою. Таким чином Росія прагне отримати не лише фактичний контроль над регіоном, а й формальне схвалення цього статусу з боку інших держав або міжнародних організацій.

5 лютого в Абу-Дабі розпочався другий день переговорів між делегаціями Росії, США та України щодо завершення російсько-української війни. Сторони обговорюють економічні та територіальні питання, а також механізм припинення вогню.

Спеціальний представник глави Росії Кирило Дмитрієв заявив, що нібито спроби Європи “перешкодити переговорам” можуть свідчити про те, що в мирному процесі спостерігається прогрес.

3 лютого дипломатичний радник президента Франції Емманюель Бонн здійснив непублічний візит до Москви, де провів закриті переговори з представниками російської влади. Про це повідомило агентство Reuters, посилаючись на джерела, обізнані з перебігом подій. Зустрічі відбулися в Кремлі та не анонсувалися офіційно ні французькою, ні російською стороною.

За інформацією джерел, переговори мали конфіденційний характер і стосувалися ключових питань безпеки та міжнародної напруженості, що зберігається у відносинах між Росією, країнами Європейського Союзу та НАТО. Формат зустрічі свідчить про спробу Парижа зберегти прямі канали комунікації з Москвою навіть в умовах складної геополітичної ситуації.

Двоє дипломатичних джерел зазначили, що європейські союзники були поінформовані про ініціативу. Французька сторона не підтвердила і не спростувала факт переговорів, зазначивши, що обговорення ведуться на технічному рівні за умови повної прозорості та консультацій з президентом України Володимиром Зеленським і основними європейськими колегами.

Останні наукові спостереження підтверджують: інтервальне або переривчасте голодування може стати одним із найрезультативніших підходів до зниження маси тіла. Дослідники з Норвегії встановили, що за певних умов такий режим харчування демонструє значно кращі показники, ніж багато традиційних дієт, які роками залишаються популярними у світі.

Суть інтервальної дієти полягає не стільки в обмеженні калорій, скільки в чіткому контролі часу приймання їжі. Протягом доби виділяється конкретне «вікно», у межах якого дозволено їсти, а решту часу організм перебуває в стані відносного голодування. Найпоширеніші формати — 16/8 або 14/10, де перша цифра означає години без їжі, а друга — період, відведений для харчування.

У дослідженні взяли участь 131 жінка віком від 19 до 45 років. Учасниць поділили на чотири групи. Перша практикувала лише інтервальне голодування, друга займалася високоінтенсивними інтервальними тренуваннями, третя поєднувала обидва підходи, а четверта залишалася на звичному харчуванні та рівні фізичних навантажень. Результати показали, що саме поєднання переривчастої дієти та інтенсивних тренувань дало найкращий ефект. За сім тижнів учасниці цієї групи втратили в середньому 3,6 кілограма. Для порівняння, жінки, які лише займалися інтенсивною ходьбою або бігом, схудли в середньому на 1,7 кілограма, а ті, хто дотримувався лише інтервального голодування, — на 2,1 кілограма.

Науковці пояснюють, що скорочення часу приймання їжі природно зменшує кількість споживаних калорій. Водночас фізичні навантаження відіграють ключову роль, оскільки допомагають організму ефективніше спалювати жирові запаси. Саме поєднання цих двох факторів забезпечує максимальний результат для зниження ваги.

Під час переговорів в Абу-Дабі українська та російська делегації за посередництва Сполучених Штатів досягли домовленості про обмін 314 військовополоненими. Про це повідомив спеціальний посланець президента США Дональда Трампа, наголосивши, що такий результат став можливим завдяки ретельним і змістовним мирним переговорам між сторонами.

За його словами, домовленість про обмін є важливим гуманітарним кроком і свідчить про наявність точок дотику навіть за умов складного та тривалого протистояння. Посланець підкреслив, що процес переговорів вимагав значних зусиль, узгодження позицій і постійного дипломатичного контакту, проте саме така наполеглива робота дозволила досягти конкретного результату.

За його словами, обговорення триватимуть, і найближчими тижнями очікується подальший прогрес у переговорах.

Відновлення обміну полоненими розглядається як важливий етап у мирному процесі та демонструє ефективність дипломатичних зусиль між сторонами.