У керівних колах Європейського Союзу триває обговорення можливого призначення спеціального посланця, який відповідатиме за налагодження прямого каналу комунікації з Російською Федерацією. Основним претендентом на цю роль, за інформацією італійських медіа, називають колишнього президента Фінляндії Саулі Нійністе. Про це повідомляє видання La Repubblica, посилаючись на власні джерела в європейських дипломатичних колах.

Зазначається, що питання можливого призначення обговорювалося під час закритої зустрічі у Парижі, яка відбулася у четвер за участі президента Франції Емманюеля Макрона, очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн та президента Європейської ради Антоніу Кошти. Європейські лідери обмінялися думками щодо майбутньої стратегії контактів із Москвою на тлі складної геополітичної ситуації та триваючої війни Росії проти України.

У Брюсселі прагнуть мати власну політично вагому фігуру, здатну вести переговори з Кремлем, зокрема щодо можливих шляхів припинення війни в Україні. Саме тому ідея призначення спецпосланця ЄС з російського напряму набула актуальності.

Фаворитом на цю посаду називають Саулі Нійністе — з огляду на його значний досвід у сфері безпеки, глибоке розуміння відносин із Росією та знання російської мови. Нійністе обіймав посаду президента Фінляндії з 2012 по 2024 рік і відіграв помітну роль у формуванні політики безпеки країни під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Він неодноразово наголошував на необхідності збереження прямого діалогу з Москвою.

Серед інших можливих кандидатів на посаду називали колишнього прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі та ексканцлерку Німеччини Ангелу Меркель. Втім, за інформацією видання, Драгі нині зосереджений на підготовці плану економічної конкурентоспроможності ЄС, а шанси Меркель оцінюють як невисокі через її попередню політику щодо імпорту російського газу.

Офіційного підтвердження щодо створення нової посади від інституцій Європейського Союзу наразі не надходило. Водночас обговорення на високому рівні в Парижі свідчить про серйозні наміри ЄС активізувати власну дипломатичну лінію у відносинах з Росією.

Європейська комісія підготувала проєкт двадцятого пакета санкцій Європейського Союзу проти Російської Федерації, який передбачає істотне розширення та поглиблення обмежувальних заходів. Про це 6 лютого повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що нові рішення мають на меті ще більше послабити економічні можливості Кремля для фінансування війни.

Ключовий акцент у запропонованому пакеті зроблено на подальшому скороченні доходів Росії від експорту енергоресурсів. Єврокомісія пропонує посилити контроль за обходом чинних обмежень, а також розширити перелік нафти, нафтопродуктів і супутніх сервісів, що підпадають під санкції. Окрема увага приділяється тіньовому флоту та схемам, які використовуються для приховування походження російської сировини.

Окремий блок санкцій стосується так званого тіньового флоту. Єврокомісія пропонує додати до санкційного списку ще 43 судна, довівши їхню загальну кількість до 640. Крім того, передбачені обмеження на придбання Росією нових танкерів, а також заборона на технічне обслуговування та інші послуги для танкерів зі скрапленим природним газом і криголамів, що має завдати удару по російських газових проєктах. Ці кроки доповнюють раніше погоджену заборону на імпорт СПГ у межах 19-го пакета санкцій та плану RepowerEU.

Другий напрям санкцій спрямований на фінансову систему РФ. ЄС планує запровадити обмеження проти ще 20 російських регіональних банків, а також вжити заходів щодо криптовалютних компаній і платформ, які використовуються для обходу санкцій. За словами фон дер Ляєн, під санкції також можуть потрапити банки в третіх країнах, які сприяють незаконній торгівлі підсанкційними товарами.

Третій блок передбачає нові торговельні обмеження. Йдеться про заборону на експорт і надання послуг — від гумових виробів і тракторів до послуг з кібербезпеки — на суму понад 360 млн євро. Крім того, ЄС пропонує нові обмеження на імпорт металів, хімікатів і критично важливих мінералів на понад 570 млн євро, а також додаткові експортні заборони на товари й технології, які можуть використовуватися у військових цілях, зокрема матеріали для виробництва вибухівки. Окремо передбачена квота на аміак для обмеження чинного імпорту.

Урсула фон дер Ляєн наголосила, що санкційний тиск Євросоюзу залишається ефективним і триватиме доти, доки Росія не розпочне серйозні переговори з Україною щодо досягнення справедливого та стійкого миру.

Під час чергового щоденного селектору, присвяченого безпековій та гуманітарній ситуації в Києві й областях, Президент України Володимир Зеленський висловив жорстку позицію щодо роботи протиповітряної оборони в окремих регіонах країни. За його словами, ефективність дій Повітряних сил на місцях не відповідає рівню загроз, з якими Україна стикається щодня, особливо в контексті масованих атак російських безпілотників.

Глава держави наголосив, що питання ППО має критичне значення для захисту цивільного населення та об’єктів інфраструктури. Саме тому він уже провів предметні розмови з командувачем Повітряних сил Збройних сил України та міністром оборони. У центрі обговорення — конкретні управлінські й технічні рішення, які необхідно впровадити без зволікань, аби підвищити результативність знищення ворожих дронів-камікадзе, зокрема тих, що Росія активно застосовує для ударів по тилових регіонах.

Окрему увагу під час наради приділили ситуації з теплопостачанням у столиці. За словами Зеленського, у Києві досі без опалення залишаються близько 1200 будинків у різних районах. Президент наголосив на потребі посилити підтримку мешканців таких домівок та доручив активніше використовувати цифрові інструменти для визначення й аналізу конкретних потреб людей і громад у режимі реального часу.

Також Зеленський повідомив, що протягом січня було зафіксовано суттєве зростання кількості російських ударів по об’єктах залізничної інфраструктури. У зв’язку з цим Міністерство внутрішніх справ доповіло про залучення необхідних сил для відновлення пошкоджень і роботу пунктів підтримки та обігріву.

Крім того, міністр енергетики поінформував про графіки введення в експлуатацію об’єктів когенерації, а прем’єр-міністр доповіла щодо виконання урядових програм підтримки населення. Зокрема, йдеться про програму з «тепловими пакунками», яку, за словами президента, планують розширювати.

У проєкті нового Цивільного кодексу України відбудуться суттєві коригування після активного суспільного обговорення. Зокрема, з документа планують вилучити положення, яке допускало можливість укладення шлюбу особами з 14-річного віку за виняткових обставин. Про це публічно повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, реагуючи на резонанс, що виник навколо відповідної законодавчої ініціативи.

Спікер парламенту наголосив, що поширена в інформаційному просторі теза про нібито зниження шлюбного віку в Україні до 14 років не відповідає реальному змісту законопроєкту. За його словами, йшлося не про загальне зменшення вікового порогу, а про окрему норму, яка теоретично могла дозволяти укладення шлюбу в надзвичайних випадках і за наявності додаткових юридичних умов. Водночас саме ця пропозиція викликала найбільше запитань і стала об’єктом маніпуляцій.

За задумом авторів, ця норма мала захисний характер і була спрямована насамперед на захист прав та інтересів новонародженої дитини. Спікер підкреслив, що положення не мало спонукального характеру й не заохочувало ранні шлюби, а застосування такої можливості жорстко обмежувалося обов’язковим судовим контролем.

Водночас, за словами Стефанчука, робоча група врахувала неоднозначне сприйняття цієї норми у суспільстві та критику з боку громадськості. Після обговорень було ухвалено рішення повністю вилучити відповідне положення з проєкту закону та залишити чинне регулювання без змін.

«Цієї норми у проєкті не буде», — підсумував голова Верховної Ради, додавши, що одна стаття не повинна ставити під загрозу ухвалення всього законопроєкту, який налічує 1949 статей.

Територіальні центри комплектування та соціального забезпечення сьогодні відіграють визначальну роль у процесі мобілізації до Сил оборони України, забезпечуючи близько 90% усього поповнення особового складу. Про це повідомив Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський під час спілкування з журналістами у п’ятницю, 6 лютого, інформацію передало агентство «Інтерфакс-Україна».

За словами очільника ЗСУ, саме чинна система роботи ТЦК та СП дає змогу підтримувати безперервний і контрольований процес доукомплектування підрозділів. Такий підхід дозволяє оперативно реагувати на потреби фронту, забезпечуючи армію необхідною кількістю військовослужбовців відповідно до поточної ситуації в зоні бойових дій.

Окремо головнокомандувач звернув увагу на роль бойової підготовки, назвавши її ключовим чинником підвищення ефективності підрозділів і збереження життя військових. Він нагадав, що термін базової підготовки було збільшено до 51 доби, а також запроваджено додатковий адаптаційний період тривалістю до 14 діб — залежно від обстановки та специфіки підрозділу.

Сирський також повідомив про зростання кількості інструкторів із реальним бойовим досвідом і розвиток матеріально-технічної бази навчальних центрів. За його словами, максимальну кількість занять намагаються проводити в захищених приміщеннях з урахуванням безпекових ризиків.

Головнокомандувач підкреслив, що результати такої підготовки вже відчутні на полі бою. Українські військовослужбовці демонструють високий рівень вишколу, а противник зазнає значно більших втрат. За словами Сирського, у стрілецьких боях українські підрозділи у 90% випадків здобувають перемогу над ворогом.

На початку 2026 року український авторинок продемонстрував суттєве пожвавлення у сегменті імпортованих легкових авто з пробігом. Протягом січня громадяни зареєстрували близько 17 тисяч уживаних машин, ввезених із-за кордону, що перевищує показник аналогічного періоду 2025 року на 22%. Така динаміка свідчить про стабільно високий інтерес до доступного транспорту та бажання споживачів оновлювати автопарк навіть в умовах економічної невизначеності.

Найпопулярнішими серед імпортованих автомобілів залишаються моделі з бензиновими двигунами. Їхня частка зросла до 57%, тоді як роком раніше вона була помітно нижчою. Дизельні авто, навпаки, поступово втрачають позиції, займаючи 22% ринку проти понад 24% торік. Відчутне зниження зафіксоване й у сегменті електромобілів: їхня частка скоротилася до 11%, що майже вдвічі менше, ніж у січні минулого року. Водночас гібридні транспортні засоби демонструють зростання популярності — до 7%, підтверджуючи тренд на компроміс між економічністю та автономністю. Автомобілі з газобалонним обладнанням посіли 3% ринку, дещо поступившись торішнім показникам.

Десятка найбільш популярних моделей серед вживаних авто: Volkswagen Golf — 899 одиниць, Volkswagen Tiguan — 633, AUDI Q5 — 617, Skoda Octavia — 613, Nissan Rogue — 584, Renault Megane — 548, Nissan Qashqai — 374, Ford Escape — 349 та AUDI A4 — 316.

У 2025 році українці придбали 274,3 тисячі вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 24% більше, ніж у 2024 році. Тоді в трійку найбільш популярних моделей після Volkswagen Golf увійшли два електромобілі — Tesla Model Y та Model 3. Частка вживаних електромобілів зросла до 31% проти 18% попереднього року, тоді як бензинових авто стало 43%, дизельних — 18%.

Експерти відзначають, що українці продовжують активно обирати автомобілі з-за кордону, і частка електромобілів поступово зростає, що свідчить про інтерес до більш екологічних транспортних засобів.

Італійський футбольний клуб «Рома» представив оновлений список гравців, заявлених на матчі плейоф Ліги Європи сезону 2025/26. У цьому переліку відсутнє ім’я українського нападника Артема Довбика, що одразу привернуло увагу вболівальників та спортивних оглядачів. Інформація про склад була опублікована на офіційному ресурсі римського клубу.

Причиною невключення українського форварда до заявки залишається його фізичний стан. Довбик продовжує процес відновлення після серйозного ушкодження, якого зазнав на початку січня. Травма сталася 6 січня у матчі 19-го туру Серії А проти «Лечче», який завершився перемогою «Роми» з рахунком 2:0. Нападник з’явився на полі після виходу з лави запасних, відзначився забитим м’ячем, однак згодом відчув різкий біль і був змушений достроково залишити гру.

У поточному сезоні Довбик зіграв за «Рому» 17 матчів у всіх турнірах, забив три голи та зробив дві результативні передачі.

Разом із тим, у складі римського клубу з’явилися зимові новачки: Донієлло Малена, Робіньйо Ваза та Браян Сарагоса, які увійшли до заявки на плейоф Ліги Європи.

Таким чином, кадрове рішення клубу робить неможливою участь Довбика у матчах єврокубка найближчим часом, проте він продовжує працювати над відновленням і поверненням до складу «джаллороссі».

Національне антикорупційне бюро України завершило досудове розслідування у резонансній справі, що стосується можливого привласнення значних бюджетних коштів під час створення автоматизованої системи Центру оперативного керівництва Збройних сил України під назвою «ДЗВІН». Йдеться про суму у 246 мільйонів гривень, які, за даними слідства, могли бути розкрадені в процесі розробки та впровадження стратегічно важливого програмно-апаратного комплексу для потреб оборони держави.

Матеріали кримінального провадження вже скеровані до суду для розгляду по суті. Водночас сторона захисту офіційно отримала доступ до всіх зібраних доказів, що свідчить про завершення ключового етапу слідчих дій. Про це повідомила пресслужба НАБУ у п’ятницю, 6 лютого.

У 2016 році Міністерство оборони уклало контракт на розробку системи з комерційною компанією, яка не мала досвіду створення програмного забезпечення. Протягом чотирьох років технічне завдання системи змінювали 13 разів, що дозволило збільшити вартість робіт на 300 млн грн.

Крім того, без належного обґрунтування кількість дослідних зразків системи зросла з 4 до 11, що спричинило додаткові витрати на коригування документації — ще 115 млн грн. Слідство встановило, що такі дії призвели до значних збитків для держави та стали підставою для кримінального переслідування посадових осіб і приватного виконавця контракту.