У столиці України найближчими тижнями триватиме активна фаза мобілізаційних заходів. За інформацією з поінформованих джерел, до кінця лютого у Києві збільшать кількість мобільних блокпостів та посилять перевірки військово-облікових документів. Такі кроки пояснюють необхідністю уточнення облікових даних і контролю за дотриманням вимог чинного законодавства у сфері мобілізації.

Розширення мережі мобільних блокпостів

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що столичні ТЦК виконали план мобілізації за січень місяць на рекордні 91%.

У середу, 11 лютого, користувачі сервісу доставки Glovo масово повідомили про некоректне списання значних сум чайових після оформлення замовлень. За словами клієнтів, із банківських карток без попередження знімалися кошти, що в рази перевищували зазначену ними суму. Йдеться про списання від кількох сотень до понад десяти тисяч гривень, що викликало хвилю обурення в соціальних мережах та звернення до служби підтримки.

Автоматичне збільшення суми чайових: деталі інциденту

Зокрема, користувачка Threads із ніком bagatogranna_ опублікувала скриншот, на якому видно списання 5175 гривень. За її словами, після звернення до служби підтримки їй повернули лише 1171,44 грн, пояснивши, що решту коштів «технічно не можуть» компенсувати. Подібні історії швидко поширилися в соцмережах, де користувачі скаржилися на відсутність прозорості та неповне повернення грошей.

Після суспільного резонансу Glovo оприлюднила заяву на своїй сторінці у Facebook. У компанії визнали технічний збій та запевнили, що проблема вже усунута.

«Зафіксовано технічний збій у роботі платформи, через який у частини користувачів у різних країнах було некоректно списано суму чайових для кур’єрів. Ми щиро перепрошуємо за цю ситуацію та розуміємо ваше обурення. Наші технічні спеціалісти вже усунули цю помилку», — йдеться в повідомленні.

У Glovo пообіцяли повернути всі надлишково списані кошти в повному обсязі. Наразі компанія працює з постраждалими клієнтами та уточнює деталі транзакцій.

Китайські компанії придбали частину венесуельської сирої нафти, яку раніше конфіскував уряд Сполучених Штатів. Про це повідомив міністр енергетики США Кріс Райт, інформує Bloomberg. Заява пролунала 12 лютого під час медійного круглого столу в Каракасі, де американський посадовець окреслив позицію Вашингтона щодо подальших угод із цією сировиною.

За словами Райта, операції китайських компаній із закупівлі нафти є допустимими для США за умови дотримання визначених правил і процедур. Йдеться насамперед про прозорість угод, відповідність санкційному режиму та гарантії, що фінансові потоки не порушують чинних обмежень. Такий підхід демонструє прагматичний характер енергетичної політики США в умовах складної геополітичної кон’юнктури.

«Китай уже купив частину сирої нафти, проданої урядом США. Легітимні китайські бізнес-угоди за законних умов будуть прийнятними», — заявив міністр.

Він не уточнив обсяги реалізованої сировини, однак підкреслив, що так званий «нафтовий карантин» щодо Венесуели фактично завершено.

За даними агентства, окрім Китаю, який традиційно був найбільшим покупцем венесуельської нафти, до закупівель долучилися індійські нафтопереробні компанії. Венесуельська нафта марки Merey також почала надходити на інші міжнародні ринки, зокрема до Ізраїлю.

Таким чином, Каракас поступово повертається на світовий нафтовий ринок після періоду жорстких обмежень і санкцій.

Минулої доби на лінії фронту відбулося 124 бойових зіткнення між Силами оборони України та російськими військами. Найбільш напружена ситуація зберігалася на Покровському напрямку, де противник активізував штурмові дії та намагався прорвати українську оборону. Про оперативну обстановку повідомив Генеральний штаб ЗСУ у ранковому зведенні.

Покровський напрямок: епіцентр інтенсивних атак

На Куп’янському напрямку відбулася одна атака — штурмові дії противника відбито поблизу Новоосинового.

На Лиманському напрямку зафіксовано 10 атак. Окупанти намагалися вклинитися в оборону в районах Дробишевого, Твердохлібового та у напрямку Лимана і Ставків.

На Слов’янському напрямку українські воїни зупинили 12 спроб просування ворога у бік Закітного, Рай-Олександрівки, Платонівки та поблизу Дронівки.

На Костянтинівському напрямку противник здійснив дев’ять атак поблизу Плещіївки, Щербинівки, а також у напрямках Костянтинівки, Берестка, Новопавлівки та Софіївки.

Найбільш напруженою залишалася ситуація на Покровському напрямку — тут агресор здійснив 22 штурми в районах Родинського, Покровська, Гришиного, Котлиного, Молодецького, Філії, а також у напрямках Новопавлівки та Нового Шахового.

На Олександрівському напрямку зафіксовано п’ять атак у районі Злагоди та у бік Іванівки.

На Гуляйпільському напрямку відбулося 15 бойових зіткнень — у районах Гуляйполя, Добропілля, Дорожнянки та в напрямку Залізничного і Цвіткового.

На Оріхівському напрямку українські захисники відбили одну атаку поблизу Степового, а на Придніпровському — одну невдалу наступальну дію ворога.

Окремо повідомляється, що головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський провів робочу нараду з командирами підрозділів Десантно-штурмових військ і штурмових полків щодо оперативної ситуації в Запорізькій та Дніпропетровській областях.

У канадській провінції Британська Колумбія сталася одна з найкривавіших шкільних трагедій за останні роки. Внаслідок стрілянини загинули дев’ятеро людей, ще 27 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Подія викликала широкий суспільний резонанс та спричинила хвилю дискусій щодо безпеки навчальних закладів і доступу до вогнепальної зброї.

За даними канадських медіа, у скоєнні злочину підозрюють 18-річну Джессі ван Ротселар. Серед загиблих — її мати та брат, яких знайшли мертвими у приватному будинку родини. У стінах школи жертвами стали вчитель та п’ятеро учнів віком від 12 до 13 років. Сама підозрювана померла на місці події після самогубства.

Як зазначають ЗМІ, Джессі ван Ротселар народилася чоловіком, однак близько шести років тому розпочала процес гендерного переходу та ідентифікувала себе як жінка. Майже чотири роки тому вона припинила відвідувати навчальний заклад.

Поліція повідомила, що протягом останніх років правоохоронці неодноразово виїжджали до будинку родини у зв’язку зі зверненнями щодо проблем із психічним здоров’ям підозрюваної. Наразі триває розслідування обставин трагедії, зокрема мотивів нападу.

Місцева влада та освітні установи оголосили жалобу за загиблими. У регіоні посилено заходи безпеки.

У ніч на 12 лютого російські війська здійснили балістичний обстріл Києва, спричинивши руйнування в кількох районах міста. Внаслідок атаки зафіксовано пряме влучання в приватний житловий будинок, падіння уламків ракет та пошкодження нежитлових будівель. За попередніми даними, постраждали щонайменше двоє людей. Інформацію про наслідки удару оприлюднив міський голова столиці Віталій Кличко.

Влучання в житловий сектор Дарницького району

«Двоє постраждалих у столиці внаслідок нічної атаки ворога. Одного із них госпіталізували в тяжкому стані. Іншому медики надали допомогу амбулаторно», – зазначив Кличко.

Згодом у Київській міській військовій адміністрації уточнили інформацію щодо поранених. У 45-річного чоловіка діагностували вибухову травму голови та кінцівок. У 20-річної дівчини – різану рану. Обох постраждалих госпіталізували до медичних закладів.

Після атаки в окремих районах столиці також повідомляли про перебої з електропостачанням. Фахівці з’ясовують масштаби пошкоджень та працюють над ліквідацією наслідків обстрілу.

Адміністрація Сполучених Штатів активізувала комплексну стратегію політичного й економічного тиску на ключових партнерів Кремля — Іран та Венесуелу. Мета цих кроків полягає в обмеженні ресурсної бази Росії, яка дозволяє їй продовжувати повномасштабну війну проти України. За інформацією американських експертів і колишніх посадовців, Вашингтон дедалі частіше фокусується не лише на прямих санкціях проти Москви, а й на підриві логістичних, фінансових і військово-технічних можливостей її союзників.

Розширення санкційного фронту

Колишній радник спецпосланця США в Україні Морган Мерфі заявив, що Сполучені Штати вже «вивели Венесуелу зі гри» і нині зосередилися на стримуванні Ірану. Саме Тегеран, за його словами, забезпечує Росію ударними безпілотниками та іншими видами озброєння, що активно використовуються у війні.

Відставний генерал ВПС США Брюс Карлсон підкреслив, що удари по посередниках є ключовим елементом нової стратегії. Він назвав Венесуелу, Іран та так званий «тіньовий флот» важливими каналами ресурсного забезпечення Кремля. Перекриття цих потоків, на його думку, зменшує економічний потенціал Росії та ускладнює продовження бойових дій.

Водночас, як зазначає Fox News, США не обмежуються лише санкційним та економічним тиском. Вашингтон нібито пропонує Москві «золотий міст» — можливість повернення до переговорного процесу та часткового відновлення економічної співпраці у разі деескалації.

Наразі Кремль відмовляється приймати такі умови. Однак аналітики припускають, що подальший розвиток подій залежатиме від того, чи витримає Росія посилений міжнародний тиск і чи погодиться на дипломатичний шлях врегулювання.

Країни-члени НАТО погодилися на посилення військової та стратегічної присутності Альянсу в Арктиці, однак ключовим чинником цього рішення стали не лише потенційні безпекові виклики з боку Росії. За інформацією Politico, що посилається на дипломатів, представників Альянсу та військових аналітиків, вагому роль у формуванні нової політики відіграли політичні розрахунки — зокрема прагнення зберегти підтримку США та водночас стримати амбіції Дональда Трампа щодо Гренландії.

Arctic Sentry: нова місія та її стратегічне значення

За інформацією джерел, союзники пішли на поступки, аби продемонструвати серйозне ставлення до арктичної безпеки та не допустити загострення відносин із Білим домом. Побоювання полягали в тому, що категорична відмова підтримати ініціативи Трампа могла б спричинити кризу всередині Альянсу.

Минулого місяця президент США зрештою відмовився від ідеї придбання Гренландії після обіцянок генерального секретаря НАТО Марка Рютте та союзників приділити більше уваги Арктиці. Однак експерти сумніваються у військовій необхідності такого кроку.

Аналітики зазначають, що загроза в регіоні не змінилася з часів холодної війни, а можливості НАТО значно перевищують потенціал Росії. Зокрема, США можуть перекинути тисячі військових із Аляски до Гренландії протягом 12–24 годин. Крім того, Москва після повномасштабного вторгнення в Україну втратила дві з трьох бригад, дислокованих на Крайній Півночі, а на їх відновлення знадобиться щонайменше п’ять років.

Професор Арктичного університету Норвегії Марк Лантейн також вважає, що співпраця Китаю і Росії в Арктиці наразі має радше символічний характер.

Нова місія Arctic Sentry передбачає, що чинні навчання, зокрема датські Arctic Endurance у Гренландії, перейдуть під координацію Об’єднаного командування НАТО у Вірджинії. Нині на базі Пітуффік на півночі Гренландії перебуває близько 150 американських військових. Данія та влада Гренландії заявили про готовність розміщувати додаткові сили США в межах чинних домовленостей.

Попри сумніви щодо доцільності збільшення військової присутності, частина союзників розглядає це як прийнятну ціну за збереження єдності Альянсу та запобігання внутрішньому розколу.

Корупція у державних установах України продовжує залишатися однією з найгостріших суспільних проблем. Інформаційний простір регулярно наповнюється повідомленнями про елітну нерухомість, дорогі автомобілі та розкішний спосіб життя посадовців або їхніх родичів, що не завжди знаходять відображення у податкових деклараціях. Журналістські розслідування, гучні викриття та резонансні фото швидко поширюються в соціальних мережах, формуючи суспільний запит на реальні зміни.

За результатами дослідження Transparency International Ukraine, кожен третій українець стикався з проявами корупції щонайменше раз на рік. Йдеться не лише про великі схеми на найвищому рівні, а й про побутову корупцію — у сфері медицини, освіти, адміністративних послуг. Така статистика свідчить про системність проблеми та її глибоке вкорінення в окремих управлінських практиках.

На прикладі експертної діяльності можна побачити, як реформа могла б змінити галузь. Наразі в Україні криміналістичні експертизи залишаються монополізованими державою, що закріплено у ст. 7 Закону України “Про судову експертизу” № 4038-XII. Це обмежує конкуренцію, формує залежність результатів від адміністративної вертикалі та ускладнює доступ до обладнання та фінансування для приватних експертів. У некриміналістичних напрямах приватний ринок експертиз працює успішно, а в багатьох країнах ЄС криміналістичні дослідження виконуються як державними, так і приватними фахівцями. Це забезпечує конкуренцію, підвищує відповідальність та сприяє впровадженню сучасних технологій.

Щоб зменшити державний вплив на експертну діяльність, пропонується ухвалити новий закон або внести масштабні зміни до чинного, визначивши принципи незалежності та доброчесності експертів. Контроль кваліфікації та доброчесності приватних експертів можна запровадити через незалежну раду при Міністерстві юстиції або професійну палату експертів, подібно до практики Німеччини та Франції.

Ключові кроки для створення ринку незалежних акредитованих експертів: реформа Державного реєстру атестованих судових експертів з незалежною перевіркою компетентності. Акредитація лабораторій за міжнародними стандартами ISO/IEC 17025 для підвищення конкуренції та якості досліджень. Запровадження гнучкої моделі тарифікації послуг експертів, яка враховує технологічні витрати та складність завдань.

Такі зміни допоможуть створити прозорий та самодостатній ринок експертних послуг, де державна монополія буде мінімізована, а ризик корупції зменшено.

Нове наукове дослідження свідчить, що ядро Землі може містити колосальні обсяги водню — елемента, без якого неможливе існування життя. За розрахунками вчених, кількість водню в надрах планети потенційно дорівнює об’єму, достатньому для формування приблизно 45 світових океанів. Це означає, що основні запаси цього легкого елемента можуть перебувати не на поверхні, а глибоко під нею.

Світовий океан нині покриває близько 70% поверхні Землі, однак за вмістом водню він може поступатися внутрішнім шарам планети. Провідний автор дослідження, доцент Школи наук про Землю і космос Пекінського університету Дун’ян Хуан, зазначає, що частка водню в ядрі може становити від 0,36% до 0,7% загальної маси Землі. Якщо ці оцінки підтвердяться, ядро стане найбільшим резервуаром водню на планеті.

Вчені вважають, що більша частина води на Землі утворилася під час формування планети, а не пізніше внаслідок зіткнень із кометами. На першому етапі розвитку Землі більшість води залишалася у ядрі, а мантія і кора містили менше. На поверхні, де зародилося життя, води ще менше. Земне ядро формувалося понад 4,6 мільярда років тому з каменю, газу та пилу навколо Сонця. Під великим тиском утворилася рідка металева маса, здебільшого з заліза та нікелю, що живить магнітне поле планети. Нові дослідження використовують принципово новий метод. Зразки заточували до голчастої форми діаметром близько 20 нанометрів, потім іонізували атоми й підраховували їх по одному. Також експерименти відтворювали умови ядра — температуру і тиск — використовуючи залізо як замінник рідкого металу. Атомно-зондова томографія дозволила вивчати розподіл водню та інших елементів у трьох вимірах.

За результатами експериментів, співвідношення водню до кремнію в наноструктурах становить приблизно 1 до 1. Це дозволило оцінити кількість водню в ядрі і підтвердити, що він може бути основним резервуаром водню на Землі.

Дослідження допомагає краще зрозуміти формування планет і еволюцію життя на Землі, а також роль водню в геологічних процесах планети.