Політика Дональд Трамп щодо протидії російській агресії демонструє нову фазу економічного та геополітичного тиску. Кроки, спрямовані на обмеження експорту російської нафти, а також дії проти так званого «тіньового флоту» танкерів, які допомагають обходити санкції, почали впливати не лише на фінансові потоки Москви, а й на риторику її керівництва. Публічні виступи російських посадовців дедалі частіше свідчать про занепокоєння наслідками цих заходів.

Заяви міністра закордонних справ РФ Сергій Лавров про те, що Вашингтон не зможе змусити українське керівництво прийняти умови, які фактично означали б капітуляцію, стали показовими. Подібні формулювання вказують на усвідомлення Кремлем зміни стратегічної ситуації. Коли офіційна Москва переходить від демонстративної впевненості до виправдань і нарікань, це зазвичай означає, що зовнішній тиск досягає мети.

У публікації йдеться про те, що санкції поступово виснажують економічні ресурси Росії. Зокрема, скорочення закупівель нафти з боку Індії впливає на валютні резерви Москви. Постачання російської нафти на Кубу, як зазначається, маскується під гуманітарну допомогу, що потенційно може спровокувати додаткові обмеження з боку США. Автори матеріалу наголошують, що Трамп прагне укласти мирну угоду, яка дозволить завершити багаторічну війну без надання Кремлю стратегічної переваги. Водночас Москва, як стверджується, намагається пояснити відсутність суттєвого прогресу на фронті нібито активізацією українських дій. Окрему увагу приділено ситуації з блокуванням терміналів Starlink на території Росії. Втрата стабільного супутникового зв’язку, як зазначається, ускладнює координацію дій на передовій та впливає на систему управління військами.

Попри це, Путін продовжує намагатися прорвати українську оборону, кидаючи додаткові сили у бій. Однак, як зазначає видання, підтримка, яку отримує Київ від союзників, ускладнює реалізацію цих планів.

Нагадаємо, що посол США при НАТО Метью Вітакер заявив, що Китай потенційно міг би вплинути на перебіг війни в Україні. Водночас британське видання The Sun писало про занепокоєння Кремля внутрішніми ризиками для режиму.

Президент Ільхам Алієв виступив із жорсткою заявою щодо безпекової ситуації навколо дипломатичних представництв Азербайджану в українській столиці. За його словами, Росія свідомо здійснила атаки на об’єкти, пов’язані з азербайджанською дипломатичною місією в Києві, і такі інциденти мали не поодинокий характер. Глава держави наголосив, що подібні дії не можуть розцінюватися як випадковість або технічна помилка.

Про це він повідомив у коментарі виданню Українська правда під час участі в Мюнхенська конференція з безпеки, яка традиційно об’єднує світових лідерів, дипломатів та експертів із питань міжнародної безпеки. Захід, що відбувся у лютому 2026 року, став платформою для обговорення ключових викликів, пов’язаних із війною в Україні та ширшими геополітичними процесами в Європі.

“Було три атаки на енергетичну інфраструктуру Азербайджану в Україні, а також тричі були атаки на посольство Азербайджану”, — зазначив президент. Він додав, що після першої атаки можна було припустити випадковість, тому Баку передав координати своїх дипломатичних представництв у Росію. Проте атаки повторились ще двічі.

“Незважаючи на це, відбулися ще дві атаки. Тому це була свідома атака на дипломатичне представництво Азербайджану”, — наголосив Алієв.

Відповіддю на інциденти стали офіційні заяви, поінформування посла та подання дипломатичної ноти. Президент назвав дії Росії “недружнім кроком”.

На заяву Азербайджану відреагували у МЗС РФ, зазначивши, що “з подивом сприйняли” висловлювання Алієва. У відомстві запевнили, що під час планування ударів ретельно контролюються дані бойового застосування для уникнення шкоди цивільним і враховуються місця розташування дипломатичних представництв.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні близько 7 тисяч українських військовослужбовців утримуються в російському полоні. Під час своєї прес-конференції у Мюнхені він детально розповів про умови та обставини, в яких перебувають полонені, наголосивши на важливості міжнародної уваги до їхньої долі.

Глава держави підкреслив, що Україна постійно працює над обміном військовополонених і веде переговори з різними міжнародними організаціями, щоб забезпечити безпеку та повернення громадян додому. Він також зазначив, що кожен випадок полоненого вивчається окремо, а державні структури намагаються забезпечити прозорість процесу та підтримку родин українських військових.

Зеленський також зазначив, що в Україні утримують понад 4 тисячі російських солдатів. “Раніше їх було 1,5 тисячі, тому зараз ми можемо провести обмін”, — наголосив президент.

У ніч на 15 лютого колишній міністр енергетики Герман Галущенко був затриманий під час спроби перетину державного кордону. Його зупинили та зняли з потяга, повідомляють джерела в політичних колах, на які посилається “Українська правда”.

Прикордонна служба діяла відповідно до запиту Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), оскільки Галущенко фігурує у кількох кримінальних провадженнях. Зараз триває встановлення деталей затримання та правового статусу ексміністра у межах цих справ.

Галущенко є одним із фігурантів схеми «Мідас», пов’язаної з «відкатами» в компанії «Енергоатом». Його ім’я з’являлося на прослуховуваннях разом із екснардепом Андрієм Деркачем, який перебуває під санкціями України.

На тлі скандалу уряд відсторонив Галущенка з посади, а Верховна Рада проголосувала за його звільнення. Крім того, президент Володимир Зеленський телефонував ексміністру після звернення Тимура Мінідіча.

Європейський парламент відхилив пропозицію, яка обмежувала поняття «вагітність» лише біологічними жінками. Під час голосування більшість депутатів відмовилися підтримати це формулювання, залишивши текст документа у більш нейтральній редакції.

Дискусія навколо цього питання активно ведеться в контексті прав трансгендерних людей та використання гендерно нейтральної мови в офіційних документах. Прихильники ширшого визначення вагітності аргументують свою позицію необхідністю створення недискримінаційних норм і визнання різноманітності сучасних сімейних та соціальних моделей. Вони вказують на те, що документація та законодавчі акти повинні відображати реалії життя людей, незалежно від їхньої біологічної статі.

Рішення Європарламенту викликало активне обговорення у політичних та громадських колах, відображаючи ширшу дискусію про баланс між правами людини, мовною політикою та традиційними визначеннями статі.

Китайська Народна Республіка володіє значним стратегічним впливом, здатним змінити хід конфлікту в Україні. За словами посла США при НАТО Метью Вітакера на Мюнхенській конференції з безпеки, Пекін надає Москві критично важливу підтримку у війні проти України, і одного телефонного дзвінка до Кремля достатньо, щоб змусити Росію переглянути свої дії.

Вітакер підкреслив, що Китай може практично миттєво вплинути на рішення Володимира Путіна завдяки економічним, політичним і технологічним каналам співпраці. Цей факт свідчить про те, що міжнародна безпека сьогодні тісно пов’язана з позицією Пекіна, і роль КНР у деескалації конфлікту не може залишатися ігнорованою.

Дипломат також зазначив, що Китай має можливість припинити закупівлю російської нафти й газу, що суттєво вплинуло б на фінансові можливості Кремля продовжувати бойові дії. Він підкреслив, що ця війна, на його думку, «повністю підтримується Китаєм».

Як зазначає Bloomberg, після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Пекін і Москва ще більше зміцнили стратегічне партнерство. Росія значною мірою залежить від Китаю у постачанні критично важливих компонентів, зокрема деталей для виробництва дронів та іншої військової техніки.

Крім того, Китай знову став найбільшим покупцем російської сирої нафти, попри міжнародний тиск на енергетичний сектор РФ. За даними відстеження поставок, у січні в китайських портах було розвантажено близько 1,65 мільйона барелів російської нафти на добу. Це найвищий показник із березня 2024 року та другий за величиною місячний обсяг із часу початку повномасштабної війни.

Останні дані розвідки Південної Кореї свідчать про можливий крок Північної Кореї щодо визначення доньки лідера КНДР, Кім Чжу-е, як його потенційної наступниці. Згідно з інформацією, наданою National Intelligence Service (NIS) під час закритого брифінгу для парламентського комітету з розвідки, донька Кім Чен Ина дедалі частіше з’являється на важливих державних заходах. Зокрема, її присутність відзначалася на річниці заснування Корейської народної армії, а також під час офіційних візитів та урочистостей, що підкреслюють її зростаючу роль у політичному житті країни.

Аналітики зазначають, що подібна поява на публіці може сигналізувати про підготовку до формальної передачі влади або створення нового династичного контексту для збереження керівної лінії родини Кімів. Північнокорейські медіа поки не коментують ці припущення, однак систематичне включення Кім Чжу-е до офіційних заходів демонструє її важливість у державних церемоніях і потенційно формує її образ як майбутнього лідера.

Раніше, у січні 2024 року, її вже називали «найімовірнішою спадкоємицею». Очікується, що додатковим сигналом стане участь Кім Чжу-е у партійному конгресі або отримання офіційної посади. Також NIS зазначила, що Пхеньян не виключає діалогу зі США за певних умов, хоча критично ставиться до військової співпраці Сеула та Вашингтона. Північнокорейські запуски міжконтинентальних ракет наразі не проводяться.

Крім того, за оцінками розвідки, близько 10 тисяч північнокорейських військових перебувають у Курській області РФ, підтримуючи війну проти України, при цьому близько 6 тисяч могли загинути або зазнати поранень.

Президент США Дональд Трамп висловив думку, що українському лідеру Володимиру Зеленському необхідно активно діяти, аби не втратити шанс на укладення мирної угоди. Цю заяву він зробив під час спілкування з журналістами на подвір’ї Білий дім перед відбуттям до Північної Кароліни.

За словами Трампа, ситуація в Україні потребує рішучих кроків, і будь-яке зволікання може ускладнити процес досягнення згоди. Президент США підкреслив, що міжнародна підтримка залишається важливою, але кінцеве рішення багато в чому залежить від дій українського керівництва.

«Росія хоче укласти угоду, і Зеленському доведеться рухатися. Інакше він втратить гарну нагоду. Він повинен діяти», — наголосив американський лідер. При цьому він не уточнив, про які саме кроки йдеться та які умови можуть стати основою потенційної домовленості.

Коментар Трампа може свідчити про його бачення подальших кроків у разі активізації переговорного процесу. Водночас українська сторона неодноразово заявляла, що будь-які домовленості можливі лише за умови гарантій безпеки та поваги до суверенітету й територіальної цілісності держави.