У команді президента Сполучені Штати Америки відреагували на слова глави Україна щодо публічних закликів до поступок заради досягнення миру. Під час брифінгу 18 лютого речниця адміністрації Керолайн Левітт наголосила, що позиція Вашингтона ґрунтується на прагненні завершити війну справедливим шляхом. За її словами, оцінки ситуації, які лунають із боку президента Дональд Трамп, стосуються не лише інтересів українців чи громадян Росія, а й ширшого міжнародного контексту.

Представниця адміністрації підкреслила, що нинішня війна створює масштабні виклики для глобальної безпеки, економіки та політичної стабільності. У Білому домі вважають, що тривале протистояння має негативні наслідки для світових ринків, енергетичної безпеки та гуманітарної ситуації в регіоні. Саме тому у Вашингтоні говорять про необхідність пошуку рішень, які могли б зменшити рівень насильства та відкрити шлях до переговорного процесу.

Таким чином вона відреагувала на слова президента України Володимир Зеленський, який раніше назвав несправедливим те, що Вашингтон публічно закликає саме Київ до поступок.

За словами Левітт, Трамп вважає несправедливим те, що тисячі українців втрачають життя у війні, і наголосила, що він разом зі своєю командою «присвятили величезну кількість часу та енергії» для її завершення.

«Це президент миру. Величезна кількість часу та енергії спрямована на те, щоб завершити цю війну. Буквально вчора відбувся черговий раунд тристоронніх переговорів між США, Росією та Україною. З обох сторін було досягнуто значного прогресу», — заявила речниця.

Вона додала, що сторони погодилися поінформувати своїх лідерів про результати консультацій і продовжити роботу над мирною угодою. Також очікується ще один раунд переговорів у майбутньому.

Левітт підкреслила, що президент США вважає ситуацію несправедливою і для американських платників податків, які фінансували воєнні зусилля до його приходу до влади. Водночас вона нагадала, що Сполучені Штати продовжують продавати озброєння країнам НАТО, яке згодом передається Україні для захисту.

Потужні снігопади та проливні дощі накрили Румунія, спричинивши серйозні наслідки для енергетичної інфраструктури країни. Через складні погодні умови без електропостачання залишилися близько 200 тисяч споживачів у різних регіонах. Про ситуацію 18 лютого повідомив телеканал Digi24, наголосивши на масштабності аварій та складності відновлювальних робіт.

Найбільше перебоїв зафіксовано в повітах Димбовіца, Бреїла, Бузеу, Прахова та Галац. Саме тут негода призвела до масового падіння дерев, обривів ліній електропередач та пошкодження трансформаторних підстанцій. У деяких населених пунктах через налипання мокрого снігу на дроти та сильні пориви вітру аварійні відключення відбувалися хвилями, що ускладнювало стабілізацію енергосистеми.

У Бухаресті було оголошено червоний рівень небезпеки через інтенсивні снігопади. У деяких регіонах висота снігового покриву сягнула 50 сантиметрів.

Через складні погодні умови перекрито низку доріг та автомагістралей, у частині шкіл скасували заняття. Також повідомляється про перебої в роботі аеропортів і порушення повітряного сполучення.

Комунальні служби продовжують ліквідовувати наслідки стихії.

Українські компанії вперше долучилися до участі в оборонних конкурсах, що проводяться в інтересах НАТО, відкривши нову сторінку у взаємодії між національним оборонно-промисловим комплексом та міжнародними партнерами. Йдеться про проєкти у сфері безпілотних літальних апаратів, цифрових систем моніторингу, а також технологічні рішення, спрямовані на підвищення рівня безпеки цивільного населення в умовах сучасних загроз.

Інформацію про цей крок озвучив директор з програм Центр НАТО–Україна полковник Валерій Вишнівський. За його словами, участь українських розробників у таких конкурсах свідчить про визнання їхнього технологічного потенціалу та здатності відповідати стандартам Альянсу. Це не лише можливість презентувати власні інновації, а й шанс інтегруватися у спільні науково-дослідні програми та оборонні ініціативи.

За його словами, вперше в історії українські компанії були залучені до контрактних відносин з Об’єднане командування НАТО з питань трансформації для проведення спільних досліджень в інтересах України та Альянсу.

Вишнівський наголосив, що це відкриває новий етап співпраці між Києвом і Північноатлантичним альянсом. Зокрема, у 2026 році заплановано фінансування досліджень, спрямованих на розвиток безпілотних систем та впровадження штучного інтелекту в процеси ухвалення рішень командирами підрозділів.

Крім того, починаючи з цього року, низка проєктів JATEC — спільного центру НАТО–Україна з аналізу, підготовки та освіти — фінансуватиметься в межах Комплексного пакета допомоги Україні (CAP TF).

За словами полковника, фактично Україна вже долучається до системи колективної безпеки Альянсу, навіть не будучи його повноправним членом.

У Сполучені Штати Америки сталася масштабна трагедія — внаслідок сходження потужної лавини загинули щонайменше кілька людей. Інцидент стався у гірській місцевості, популярній серед туристів та любителів зимових видів спорту. За попередніми даними рятувальних служб, під товщею снігу могли опинитися як досвідчені альпіністи, так і відпочивальники, які перебували поза межами спеціально підготовлених трас.

Лавина зійшла раптово після періоду інтенсивних снігопадів та різкого підвищення температури повітря. Такі погодні умови створюють нестабільний сніговий покрив, що значно підвищує ризик зсувів. Експерти зазначають, що навіть незначний рух або гучний звук у подібних умовах може спровокувати масштабне сходження снігових мас.

За даними правоохоронців, лавина розміром із футбольне поле зійшла вранці 17 січня, коли група з 15 лижників перебувала у триденному поході в горах. Усі вони зникли безвісти. Наступного дня рятувальники виявили вісім тіл. Через екстремальні погодні умови їхня евакуація наразі неможлива.

Шериф округу Невада Шеннан Мун під час брифінгу повідомила, що пошуки останнього зниклого тривають, однак вважається, що ця людина також загинула. Капітан Рассел Грін уточнив, що серед загиблих і зниклих — семеро жінок і двоє чоловіків віком від 30 до 55 років.

Група складалася з 11 лижників-любителів та чотирьох професійних гідів. За словами рятувальників, операція ускладнена не лише погодними умовами, а й емоційним фактором — одна із загиблих була партнеркою члена пошуково-рятувальної команди.

Минулої доби на лінії фронту зафіксовано 237 бойових зіткнень між українськими підрозділами та російськими військами. Про це 19 лютого поінформував Генеральний штаб Збройних сил України. Така інтенсивність бойових дій свідчить про збереження високої напруги на всіх ключових напрямках та постійні спроби противника прорвати українську оборону.

За інформацією військових, противник продовжує застосовувати комбіновану тактику, поєднуючи штурмові дії малих піхотних груп із масованою підтримкою артилерії та безпілотників. Основні зусилля ворог зосереджує на ділянках, де намагається покращити своє тактичне положення, водночас українські захисники впевнено утримують рубежі та завдають втрат наступальним підрозділам.

У Генштабі зазначили, що ворог завдав одного ракетного удару із застосуванням однієї ракети та 88 авіаударів, скинувши 270 керованих авіабомб. Крім цього, російські війська застосували 4524 дрони-камікадзе та здійснили 2769 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів, зокрема 127 — із реактивних систем залпового вогню.

Авіаудари були завдані поблизу низки населених пунктів, серед яких Орестополь, Покровське, Підгаврилівка, Верхня Терса, Сергіївка, Гуляйпільське, Воздвижівка, Копані, Терсянка, Оріхів, Зірниця та Барвинівка.

Найбільша інтенсивність бойових дій зафіксована на кількох напрямках. Зокрема, на Гуляйпільському напрямку відбулося 49 атак противника. На Покровському напрямку українські військові зупинили 42 штурмові дії армії РФ. На Костянтинівському напрямку зафіксовано 22 атаки.

Активні бойові дії тривали також на Краматорському, Лиманському, Слов’янському, Куп’янському, Південно-Слобожанському та інших напрямках. Водночас на Придніпровському напрямку боєзіткнень не зафіксовано.

На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань російської армії не виявлено.

Адміністрація Сполучених Штатів опрацьовує сценарій завдання військових ударів по Ірану вже найближчими днями, проте остаточне рішення ще не прийняте. Про це 18 лютого повідомив телеканал CBS News, посилаючись на джерела в урядових колах. За наявними даними, представники апарату національної безпеки поінформували президента Дональд Трамп про готовність американських військових до потенційної операції вже у суботу, 21 лютого. Водночас часові рамки залишаються гнучкими й можуть бути переглянуті залежно від розвитку подій.

За інформацією джерел, у Вашингтоні розглядають кілька варіантів реагування — від обмежених точкових ударів по стратегічних об’єктах до більш масштабної операції із залученням додаткових сил у регіоні. Основною метою, ймовірно, є стримування подальшої ескалації та демонстрація готовності США захищати свої інтереси та союзників на Близькому Сході. Водночас у Білому домі усвідомлюють ризики широкого конфлікту, який може вийти за межі двостороннього протистояння.

У Білому домі тривають активні обговорення щодо заходів проти іранського режиму. Джерела зазначають, що президент наразі оцінює ризики ескалації, а також політичні й військові наслідки як потенційного удару, так і відмови від нього.

Крім того, протягом найближчих трьох днів Пентагон планує тимчасово перемістити частину американських контингентів із регіону Близького Сходу до Європи або на територію США. Це робиться з метою мінімізації ризиків у разі можливої відповіді з боку Ірану.

Водночас у публікації наголошується, що подібне переміщення сил перед потенційною військовою активністю є стандартною практикою і не обов’язково свідчить про неминучість удару.

Також повідомляється, що державний секретар США Марко Рубіо приблизно за два тижні планує відвідати Ізраїль, де має обговорити подальші кроки щодо Ірану з прем’єр-міністром Біньямін Нетаньягу.

Під час багатосторонніх консультацій у Женеві за участю делегацій України, Сполучених Штатів та Росії вдалося просунутися вперед у питанні створення механізму потенційного припинення вогню. Про це повідомили міжнародні медіа з посиланням на обізнані джерела, які стежать за перебігом перемовин. Хоча остаточних домовленостей ще не зафіксовано, сам факт прогресу свідчить про наявність точок дотику, необхідних для подальшої роботи.

За словами джерел, політичний вимір діалогу залишався складним і напруженим. Представники сторін обмінювалися жорсткими позиціями, намагаючись відстояти національні інтереси та стратегічні пріоритети. Дискусії торкалися не лише безпекових гарантій, а й ширшого спектра питань, пов’язаних із довгостроковою стабільністю в регіоні. Учасники переговорів усвідомлюють, що будь-яке рішення має враховувати як військову ситуацію на місцях, так і політичні реалії.

Як зазначається у публікації, військовий формат відбувався під координацією спецпредставників президента США Дональд Трамп — Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Переговори очолювали міністр армії США Ден Дрісколл та командувач Європейського командування США генерал Алекс Грінкевич.

Одним із ключових завдань військової частини переговорів було узгодження базових умов, які згодом ляжуть в основу політичних домовленостей. Йдеться, зокрема, про практичні параметри припинення вогню та визначення того, які дії вважатимуться його порушенням.

Джерело зазначило, що у цьому напрямку вдалося досягти певного розуміння між сторонами. Водночас остаточні рішення мають ухвалити політичні лідери.

Очікується, що наступний раунд переговорів може відбутися вже в найближчі кілька тижнів.

Після серії вимушених скасувань концертів український співак MÉLOVIN виступив із публічним зверненням до своїх шанувальників та партнерів. Артист наголосив, що рішення згорнути заплановані виступи в кількох містах було непростим, однак продиктоване насамперед турботою про безпеку людей, які приходять на його концерти. За словами виконавця, команда отримала тривожні сигнали щодо можливих провокацій, що могли поставити під загрозу як глядачів, так і учасників туру.

Першим було скасовано концерт у Рівному, після чого організатори оголосили про відміну заходів у Луцьку та Житомирі. У повідомленнях зазначалося, що інформація про потенційні інциденти надходила з різних джерел, а ризики зростали напередодні подій. Саме тому менеджмент артиста ухвалив рішення переглянути гастрольний графік і тимчасово призупинити виступи в цих містах.

У своєму Telegram-каналі MÉLOVIN зізнався, що йому прикро залишати слухачів без концертів, однак безпека людей є пріоритетом.

«До цього я проводив кожний концерт, коли під залами стояли 30 людей ультраправої молоді в масках із транспарантами, яких привезли по замовленню на маршрутках, із сумнівними наративами, що перекреслюють війну за свободу та цілісність народу. Це не вперше. Певно, і не востаннє. Я — головне зло для невігласів. Але мені абсолютно неприйнятні погрози завдати кривди кожному, хто залишиться на моєму концерті у залі. Погрози людям у XXI столітті — неприпустимі», — написав артист.

За словами організаторів, вони не могли ігнорувати попередження про можливі інциденти. «Оцінивши всю інформацію, ми прийняли рішення скасувати концерти в деяких містах, а в інших — намагатися провести. Ми не можемо ігнорувати ці попередження», — пояснили вони телеграм-каналу музичного оглядача.

17 лютого перед концертом у Луцьку зібралися кілька десятків людей із плакатом «Не за гей-шлюби воюють герої». На місце події викликали поліцію, однак з огляду на ситуацію виступ було скасовано.

Сам співак наголосив, що шкодує про вимушене повернення додому та втрату можливості подарувати фанатам музику й емоції, однак вважає, що життя і безпека людей — понад усе.

Прокуратура Парижа оголосила про початок широкомасштабного розслідування ймовірних фактів торгівлі людьми та фінансових правопорушень, які можуть бути пов’язані з міжнародними контактами засудженого у США сексуального злочинця Джеффрі Епштейн. Інформацію про це оприлюднило французьке видання France Info, посилаючись на офіційні заяви представників правоохоронних органів.

Прокурор Парижа Лор Беккуо зазначила, що розслідування охоплюватиме аналіз матеріалів із відкритих джерел, а також звернення та скарги, подані організаціями, які займаються захистом прав дітей. За її словами, особлива увага приділятиметься можливим епізодам, що могли мати міжнародний характер, зокрема тим, які пов’язані з переміщенням осіб через кордони та використанням фінансових механізмів для приховування незаконної діяльності.

До перевірки залучено п’ятьох прокурорів, які проаналізують матеріали, оприлюднені Міністерством юстиції США, на предмет можливої причетності громадян Франції до сексуальних або фінансових правопорушень.

Французька сторона наголошує, що розслідування має встановити, чи мали місце злочини на території Франції або за участі французьких громадян, а також чи існують підстави для відкриття окремих кримінальних проваджень у межах національної юрисдикції.

18 лютого уряди Угорщина та Словаччина заявили про припинення експорту дизельного палива до Україна. Це рішення було ухвалене на тлі зупинки транзиту нафти через нафтопровід «Дружба», який є одним із ключових маршрутів постачання російської нафти до країн Центральної Європи. Подія одразу набула широкого резонансу, адже зачіпає питання енергетичної безпеки, економічної стабільності та політичних відносин у регіоні.

Речник угорського уряду Золтан Ковач повідомив, що постачання дизелю в Україну не буде відновлено доти, доки не відновиться транзит нафти до Угорщини. За його словами, припинення транспортування сировини має «суто політичний характер», тоді як технічних перешкод для відновлення роботи трубопроводу немає. Таким чином, Будапешт пов’язує власну участь у регіональному паливному ринку з гарантіями стабільного нафтового постачання.

У Будапешті запевняють, що країна має достатні стратегічні запаси. Також замовлено 500 тисяч тонн нафти з Росії морським шляхом, однак для її транспортування необхідна згода Хорватії.

Подібну позицію озвучила й Словаччина. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо повідомив про припинення експорту дизелю в Україну та ухвалення рішення вивільнити 250 тисяч тонн нафти з державного резерву. Це має дозволити зберегти достатні обсяги нафтопродуктів для внутрішнього споживання.

Словацька компанія Slovnaft припиняє експорт дизельного палива в Україну та інші країни, спрямовуючи всю перероблену продукцію виключно на внутрішній ринок. За словами Фіцо, дефіциту пального у Словаччині не очікується, а вивільнення резервів допоможе компанії пережити період до налагодження альтернативних поставок, зокрема через Хорватію.