Президент США Дональд Трамп оголосив про вирішення важливого питання, яке стосується підтримки жителів Гренландії. 21 лютого він повідомив у своїй соціальній мережі Truth про відправку великого госпітального корабля до цього арктичного регіону. Корабель має на меті забезпечити місцеве населення медичною допомогою, яка є життєво необхідною для багатьох у віддалених районах. Цей крок є частиною зусиль адміністрації США щодо покращення умов життя на півночі, де доступ до медичних послуг може бути обмежений через важкі кліматичні умови та відстані між населеними пунктами. Відправлення такого важливого судна підкреслює стратегічний інтерес США в Арктиці та прагнення забезпечити стабільність і безпеку в цьому регіоні.

«Ми відправимо до Гренландії великий госпітальний корабель, щоб надати допомогу багатьом хворим людям, які там не отримують необхідного лікування. Він уже в дорозі!!!» — написав Трамп.

За його словами, місію організовують спільно з губернатором штату Луїзіана Джефф Лендрі, якого раніше призначили спеціальним посланцем США у Гренландії. Як уточнює Reuters, президент сидів поруч із Лендрі під час вечері для губернаторів-республіканців у Білому домі.

Заява Трампа пролунала через кілька годин після того, як Об’єднане арктичне командування Данії повідомило про евакуацію члена екіпажу американського підводного човна з Гренландії. Моряк потребував термінової медичної допомоги, після чого його передали лікарям у Нуук.

Додаткових деталей щодо масштабів місії та термінів перебування госпітального корабля поблизу острова наразі не повідомляють.

20 лютого в столиці Албанії, Тірані, спалахнули масові антиурядові протести, які швидко переросли в інтенсивні сутички з поліцією. Події набули такого розмаху, що перетворилися на одну з найбільших політичних криз у країні за останні роки. Причиною протестів стала корупційна справа, що зачепила високопосадовців з уряду. Тисячі албанців вийшли на вулиці, виражаючи невдоволення діями уряду та вимагаючи відставки прем'єр-міністра Еді Рами, на якого покладають відповідальність за економічні труднощі та зловживання в політичній сфері.

Напруга серед населення зросла після того, як спеціальна прокуратура висунула звинувачення проти заступниці прем'єр-міністра Белінди Баллуки. Вона потрапила під слідство через підозри у корупційних схемах, зокрема в незаконному впливі на результати державних тендерів, пов'язаних з масштабними інфраструктурними проектами. Це звинувачення викликало різку реакцію не лише серед опозиційних сил, але й серед широких верств населення, які давно виразно критикують політичну еліту за бездіяльність у боротьбі з корупцією.

Опозиційні лідери організували масову ходу, яка швидко вийшла з-під контролю. Протестувальники закидали офіс прем’єра та будівлю парламенту коктейлями Молотова й піротехнікою.

«Дні Еді Рами злічені. Нехай знають, що навіть якщо вони сховаються за сонцем, ми знайдемо їх і покараємо за всією суворістю закону», — заявив лідер опозиції Салі Беріша.

У відповідь правоохоронці застосували сльозогінний газ і водомети для розгону натовпу. За даними поліції, під час заворушень затримано 18 осіб, ще 28 перебувають під слідством. Серед затриманих — неповнолітні віком від 15 до 17 років.

Правоохоронці також повідомили про вилучення 25 нерозірваних запалювальних бомб, які протестувальники ховали у шкільних рюкзаках між книжками, а також масок для приховування облич.

Окрему увагу привернуло розслідування щодо організації незаконного зібрання. Наразі воно стосується опозиційного політика Клевіс Балліу. Для української аудиторії він відомий своєю жорсткою антиросійською позицією. У нещодавньому телевізійному інтерв’ю Балліу заявив, що головний інтерес Москви на Балканах полягає у підриві довіри до Європи та демократичних інституцій, аби створити умови для дестабілізації регіону. Він також різко критикує чинний уряд за можливе підігравання інтересам Кремля.

Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі висловив намір відправити британські війська в Україну після досягнення мирної угоди між сторонами конфлікту. За його словами, цей крок стане фактичним сигналом про завершення жахливої війни, що триває вже кілька років. Гілі підкреслив, що 2026 рік має стати роком, коли війна буде завершена, і мир, нарешті, відновлений. Це буде важливий момент не тільки для України, а й для світової спільноти, яка слідкує за розвитком подій.

«Немає важчого тягаря для жодного міністра оборони чи уряду, ніж відправлення своїх Збройних сил на операції, — зазначив Джон Гілі. — Я хочу бути першим міністром оборони, який направить британські війська в Україну. Це буде означати, що ця війна, яка забрала так багато життів та принесла страждання, нарешті завершиться».

Гілі підкреслив, що йдеться саме про розміщення військ після досягнення домовленості про мир. За його словами, безпечна Європа неможлива без сильної та суверенної України.

Уряд Великої Британії працює разом із союзниками над створенням так званої «коаліції охочих» — багатонаціональних миротворчих сил, які можуть бути розгорнуті для гарантування безпеки України після припинення бойових дій.

У Лондоні наголошують, що такі сили мають стати запобіжником проти нової агресії з боку Росії та сприяти стабільності на європейському континенті.

Правляча партія Німеччини підтримала ініціативу щодо заборони використання соціальних мереж для дітей до 14 років. Вона також виступила за введення більш суворих вимог до цифрової верифікації для підлітків. Такі зміни обговорювалися на партійній конференції Християнсько-демократичного союзу (ХДС) у місті Штутгарт. Очільник ХДС, Фрідріх Мерц, наголосив на необхідності встановлення законодавчого вікового ліміту для користування соцмережами на рівні 14 років.

Цей захід спрямований на захист молоді від можливих ризиків, пов'язаних з несанкціонованим доступом до шкідливого контенту та соціальними маніпуляціями в онлайн-середовищі. У разі недотримання таких обмежень, онлайн-платформи можуть бути оштрафовані. Водночас партія вважає важливим гармонізувати вікові стандарти користування цифровими платформами по всій Європі, щоб уникнути юридичних розбіжностей між країнами. Ці ініціативи відображають загальний тренд до посилення контролю за використанням цифрових технологій серед дітей та підлітків у Європі.

«Ми закликаємо федеральний уряд встановити законодавчий віковий ліміт 14 років для користування соціальними мережами та врахувати особливу потребу у захисті в цифровій галузі до 16 років», — йдеться в ухваленій пропозиції.

Обмеження доступу до платформ на кшталт TikTok чи Instagram також розглядають у низці інших європейських країн, зокрема в Іспанії, Греції, Франції та Великій Британії.

Як зазначає агентство, ініціативу підтримали й соціал-демократи, що підвищує ймовірність просування відповідного законодавства на рівні уряду. Раніше подібні кроки здійснила Австралія, яка стала першою країною, що зобов’язала платформи обмежити доступ для дітей.

Угорщина ухвалить рішення щодо продовження постачання електроенергії до України, незважаючи на зростаючі політичні напруження та суперечності щодо санкційної політики Європейського Союзу. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто 22 лютого підтвердив, що Будапешт не має наміру припиняти експорт електричної енергії, оскільки такий крок може мати негативні наслідки для угорців, які проживають в Україні.

Заява Сіярто демонструє прагнення підтримати енергетичну стабільність не лише для України, але й для Угорщини, враховуючи важливість економічних і гуманітарних аспектів цього питання. Міністр наголосив, що постачання електроенергії є важливим для забезпечення енергетичних потреб обох країн і не повинно ставати жертвою політичних розбіжностей.

«Ми повинні бути особливо обережними у цьому питанні, оскільки по той бік кордону живуть угорці. Зупинка експорту електроенергії, що вплине насамперед на Закарпаття, спричинить особливі проблеми, виклики та страждання для тих сімей», — наголосив Сіярто.

Йдеться передусім про мешканців Закарпатської області, де компактно проживає угорська меншина. В умовах війни та регулярних атак на енергетичну інфраструктуру питання стабільного електропостачання залишається критично важливим для регіону.

Водночас Будапешт продовжує займати жорстку позицію щодо санкційної політики проти Росії. Сіярто підтвердив, що Угорщина під час засідання Рада Європейського Союзу із закордонних справ 23 лютого має намір заблокувати ухвалення 20-го пакета санкцій проти РФ.

Уранці 23 лютого в Малайзії стався потужний землетрус магнітудою 7,1. За даними Геологічної служби США, підземні поштовхи були зафіксовані в північній частині країни. Епіцентр стихії знаходився за 55 кілометрів на північний захід від міста Кота Белуд. Землетрус виявився досить глибоким — осередок залягав на глибині приблизно 620 кілометрів, що зменшило можливу шкоду на поверхні.

Незважаючи на велику глибину епіцентру, поштовхи відчувалися на значній території. Місцеві жителі повідомляють про різкі коливання землі, які тривали кілька секунд. Відразу після землетрусу були запроваджені заходи безпеки, проте інформації про масштабні руйнування чи жертви наразі не надходило.

Фахівці зазначають, що саме глибоке розташування джерела коливань дозволило уникнути серйозних наслідків на поверхні. Значна частина енергії була поглинута земною корою ще до досягнення населених пунктів.

Офіційно підтверджено, що загрози виникнення руйнівного цунамі в регіоні немає. Станом на зараз місцева влада та рятувальні служби не повідомляли про масштабні руйнування чи постраждалих.

Моніторингові служби продовжують спостереження за сейсмічною активністю, щоб своєчасно відреагувати на можливі повторні поштовхи. Жителям прибережних і гірських районів рекомендують зберігати спокій, адже попередня оцінка вказує на мінімальні ризики для регіону.

Прем’єр-міністр Гренландії, Єнс-Фредерік Нільсен, категорично відмовився від пропозиції президента США Дональда Трампа відправити на острів американський корабель-шпиталь. У своєму дописі на Facebook 22 лютого Нільсен чітко заявив, що офіційна відповідь на ініціативу виглядатиме наступним чином: «Ні, дякую». Він підкреслив, що Гренландія має власну ефективну систему охорони здоров’я, яка забезпечує всіх громадян висококваліфікованим лікуванням. Уряд острова прагне підтримувати автономію в медичній сфері, не потребуючи сторонньої допомоги для організації лікувальних заходів.

Гренландія, маючи досить обмежене населення, вже давно має розвинену національну систему охорони здоров’я, яка є основою для забезпечення медичних послуг у межах острова. Прем’єр-міністр наголосив, що зусилля уряду спрямовані на вдосконалення існуючих ресурсів та інфраструктури, а також на забезпечення доступу до медичних послуг для кожного громадянина. За словами Нільсена, пропозиція США стала для нього здивуванням, адже у Гренландії завжди справно функціонувала національна система охорони здоров’я, здатна впоратися з будь-якими викликами.

«Ідея президента Трампа про відправлення американського судна-шпиталю до Гренландії взята до відома. Але у нас є державна система охорони здоров’я, де лікування для громадян є безоплатним. Це свідомий вибір і фундаментальна складова нашого суспільства. У США все інакше — там похід до лікаря коштує грошей», — написав Нільсен.

Водночас прем’єр наголосив, що Гренландія відкрита до діалогу, зокрема зі Сполученими Штатами. Однак він закликав до більш зваженої комунікації.

«Але поговоріть із нами, замість того, щоб просто робити більш-менш випадкові висловлювання в соціальних мережах», — додав політик.

За словами Нільсена, співпраця має базуватися на повазі та розумінні того, що рішення щодо Гренландії ухвалюються безпосередньо на острові.

На зверненій до Землі стороні Сонця відбулося унікальне явище: усі сонячні плями раптово зникли. Це повідомлення надійшло від лабораторії сонячної астрономії (XRAS) Інституту космічних досліджень РАН в неділю, 22 лютого. За словами науковців, Сонце на даний момент виглядає як ідеальний диск без жодних особливостей. Жодна пляма, навіть найменша, не фіксується на його поверхні. Така ситуація є надзвичайно рідкісною, оскільки Сонце зараз перебуває в активній фазі свого циклу.

Активна фаза Сонця характеризується великою кількістю сонячних плям, які є ознакою підвищеної сонячної активності. Зазвичай ці плями з’являються у вигляді темних ділянок на поверхні зірки, де зосереджена сильна магнітна активність. Однак нинішній період відзначається аномальною тишею. Відсутність сонячних плям може свідчити про зміну фізичних процесів на Сонці, хоча науковці поки не можуть точно пояснити, чому це сталося.

Востаннє Сонце без жодної плями спостерігали 11 грудня 2021 року. Вчені наголошують, що повне зникнення плям зазвичай відбувається лише в періоди дуже низької активності — під час так званого сонячного мінімуму.

«Учора нульового значення, вперше з 2024 року, досяг і індекс спалахової активності», — зазначили у лабораторії.

Фахівці пояснюють, що сонячні плями — це темні ділянки на поверхні світила, які виникають у місцях найвищої концентрації магнітного поля. Саме магнітна енергія є джерелом сонячних спалахів, тому кількість і площа плям безпосередньо пов’язані з рівнем активності Сонця.

Різке падіння активності стало несподіваним, особливо з огляду на винятково бурхливий початок року. Наразі науковці продовжують спостереження, аби з’ясувати, чи є це короткочасним явищем, чи початком нової фази в сонячному циклі.

Згідно з результатами дослідження, проведеного вченими Microsoft Research разом із Salesforce, чат-боти на основі штучного інтелекту починають демонструвати значне зростання помилок та неточностей після тривалого використання. Дослідження охопило більше ніж 200 тисяч реальних розмов із чат-ботами, що працюють на великих мовних моделях, і результати стали несподіваними для багатьох фахівців.

Одним із основних висновків стало те, що рівень помилок у діалогах, які тривають більше певного часу, може зрости більш ніж на 100%. Це явище спостерігається в тому числі в таких ситуаціях, коли чат-боти починають видавати так звані "галюцинації" — вигадані факти або факти, що є серйозно спотвореними. Користувачі найчастіше стикаються з проблемами, коли чат-боти надають інформацію, яка не відповідає реальності або суперечить раніше наданим відповідям.

Експеримент охопив провідні моделі, зокрема GPT-4.1, Gemini 2.5 Pro, Claude 3.7 Sonnet та DeepSeek R1.

Якщо під час одноразових запитів такі системи демонструють приблизно 90% успішних відповідей, то у тривалих розмовах із додатковими уточненнями цей показник знижується до 65%. З ускладненням контексту ефективність моделей помітно падає.

Дослідники також зафіксували явище «роздування відповідей»: у багатоходових діалогах тексти ставали довшими на 20–300%. Водночас разом із обсягом зростала кількість припущень та помилкових тверджень, які закріплювалися в контексті та впливали на подальші відповіді.

Навіть моделі з розширеними можливостями міркування, такі як OpenAI o3 та DeepSeek R1, не змогли повністю уникнути цього ефекту.

Автори підкреслюють, що мова не йде про буквальне «тупішання» моделей. Йдеться радше про обмеження в утриманні великого обсягу інформації та коректній інтерпретації складного контексту під час тривалого діалогу.

Як зазначає Windows Central, ці особливості варто враховувати під час інтеграції чат-ботів у продукти, орієнтовані на довгу взаємодію з користувачами. Адже помилки та «галюцинації» можуть вводити людей в оману — особливо якщо ШІ використовується як джерело точної або критично важливої інформації.

В польському місті Рацьонж сталася жахлива трагедія, яка сколихнула не лише місцеву громаду, а й усю країну. 29-річний чоловік став винуватцем подвійного вбивства, забравши життя своїх дідуся та бабусі. Інцидент трапився у їхньому будинку, і, за інформацією місцевих правоохоронців, саме підозрюваний зателефонував на екстрений номер 112, повідомивши про скоєне.

Поліція, що прибула на місце події, виявила тіла 72-річної жінки та 86-річного чоловіка. За попередніми даними, старші люди стали жертвами жорстокого нападу з боку рідного внука. Відомо, що підозрюваний не намагався втекти і залишався на місці трагедії до прибуття правоохоронців. Це стало шоком для місцевих жителів, адже вбивство стосувалося родичів, і навколо цієї події сформувалася велика кількість запитань, які залишаються без відповіді.

Чоловіку висунули два звинувачення за умисне вбивство з особливою жорстокістю. Під час допиту, який тривав близько п’яти годин, він визнав свою провину та надав свідчення, що частково підтверджуються зібраними доказами. Районний суд у Плоньськ відправив підозрюваного під тримісячний арешт.

Огляд тіл показав численні травми, зокрема порізи та рубальні рани, завдані мачете. В будинку також було знайдено сокиру.

Прокуратура поки не розкриває деталей мотивів злочину, але зазначає, що підозрюваний дав свідчення щодо свого фізичного та психічного стану, і ймовірно буде проведена психіатрична експертиза.

За даними поліції, чоловік проживав із бабусею та дідусем у будинку, де сталося вбивство. Раніше, у 2019 році, його батько вбив власну дружину та отримав 25 років ув’язнення, які зараз відбуває.