Переговори між Сполученими Штатами та Іраном, які відбулися 26 лютого в Женеві, завершилися без досягнення конкретних домовленостей. Обидві сторони продовжують залишатися на відстані один від одного щодо вирішення питання іранської ядерної програми. За інформацією, опублікованою в The Wall Street Journal, американська делегація під керівництвом Стівена Віткоффа та Джареда Кушнера виступила з жорсткими вимогами до Тегерана. У той же час ці представники США знаходилися під значним тиском з боку політиків, які дотримуються «жорсткої лінії», зокрема республіканців у Конгресі. Вони не готові підтримати угоду, яка, на їхню думку, може виглядати занадто м’якою щодо Ірану.

Розбіжності між сторонами не дозволяють наблизитись до компромісу, і жодна з них не готова піти на поступки, які могли б стати основою для підписання угоди. Позиції щодо ключових аспектів ядерної програми Ірану залишаються незмінними, і, здається, на даний момент сторони не бачать можливості для прогресу в переговорах. Напруженість у відносинах між США та Іраном лише посилюється через внутрішній політичний контекст у Сполучених Штатах, де дебати навколо зовнішньої політики є надзвичайно чутливими.

Серед ключових вимог Вашингтона — демонтаж трьох основних ядерних об’єктів Ірану у Фордо, Натанзі та Ісфахані, а також передача всього збагаченого урану Сполученим Штатам. Крім того, американська сторона наполягає, щоб потенційна ядерна угода мала безстроковий характер і не припиняла дію з часом — на відміну від домовленостей, досягнутих під час президентства Барак Обама.

У Тегерані такі вимоги вважають неприйнятними. Іранська сторона шукає дипломатичну альтернативу можливому військовому сценарію, однак зазначає, що повна відмова від ядерної інфраструктури не розглядається.

Президент США Дональд Трамп раніше пригрозив військовими діями у разі провалу переговорів. За інформацією ЗМІ, США посилили військову присутність поблизу Ірану, зосередивши два авіаносці, сучасні бойові літаки, есмінці та системи протиракетної оборони.

Водночас Іран попередив, що будь-який напад, навіть обмежений, буде розцінений як підстава для повномасштабної відповіді. Таким чином, ситуація навколо іранської ядерної програми знову опинилася на межі різкої ескалації.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров поділився важливими деталями результатів переговорів української делегації з американськими партнерами, які нещодавно відбулися у Женеві. У центрі обговорень був економічний блок і довгострокові механізми підтримки України на шляху до відновлення після війни. Умєров підкреслив, що сторони зосередилися на створенні документу, який окреслює основні напрямки та стратегії для стабілізації економіки України.

Українська сторона, разом із представниками США, детально опрацювала план відновлення країни, в якому головну увагу приділено не лише відбудові інфраструктури, а й створенню інвестиційної привабливості для міжнародних партнерів. Основний акцент ставиться на комплексний підхід, який охоплює не лише інфраструктурні проекти, а й відновлення соціальних та економічних структур, сприяючи таким чином стабільності на всіх рівнях.

До роботи була залучена економічна команда уряду, зокрема міністр Олексій Соболев. Разом із американськими партнерами сторони обговорили положення документа та узгодили подальші кроки.

«Домовилися, що наші команди більш детально продовжать роботу над документом, зокрема щодо майбутньої відбудови та інвестиційного плану», — повідомив секретар РНБО.

За словами Умєрова, окремий акцент під час перемовин було зроблено на формуванні довгострокових механізмів підтримки України, що мають забезпечити стабільне фінансування відновлення інфраструктури та економіки.

Очікується, що найближчим часом робота над інвестиційним планом буде продовжена на рівні профільних команд.

Пакистанські збройні сили здійснили серію потужних авіаударів по території Афганістану, в тому числі по столицї Кабул та важливим провінціям Кандагар і Пактія. Уряд Пакистану офіційно оголосив про початок «відкритої війни» з урядом талібів, що свідчить про значне загострення конфлікту на прикордонних територіях. Події розвиваються на фоні чергового етапу ескалації напруженості між двома країнами, що триває вже кілька місяців.

За інформацією The Washington Post, авіаудари були здійснені лише через кілька годин після того, як афганські сили атакували пакистанські військові позиції на спірному кордоні. Це сталося на ділянці так званої «лінії Дюранда» — спірного кордону між Пакистаном та Афганістаном, який став центром численних збройних зіткнень протягом останніх років. Незважаючи на спроби встановлення перемир'я, яке діяло з жовтня 2025 року, регулярні обстріли та сутички між двома сторонами не припиняються, що лише погіршує гуманітарну ситуацію в регіоні.

За даними пакистанських джерел, 27 лютого авіація атакувала склади боєприпасів, військові об’єкти та сховища бойовиків по всій території Афганістану. У Кабулі пролунали щонайменше три вибухи. Також удари були завдані по цілях у провінції Кандагар на півдні країни та Пактії на південному сході.

В Ісламабаді заявили, що внаслідок операції було ліквідовано понад 130 бойовиків, ще понад 200 отримали поранення. За їхніми словами, знищено десятки таборів і військових позицій.

Напередодні афганська сторона атакувала пакистанські прикордонні позиції у відповідь на попередні авіаудари. Представники руху Талібан заявили, що нададуть «належну та виважену відповідь» на дії Пакистану.

Раніше Ісламабад повідомляв про удари по таборах бойовиків угруповання Техрік-е-Талібан Пакистан (ТТП) та осередках Ісламська держава в провінції Хорасан на сході Афганістану. Пакистанська влада стверджує, що керівництво ТТП переховується на афганській території та використовує її як плацдарм для планування нападів у Пакистані. У Кабулі ці звинувачення категорично заперечують.