Компанія Apple готується до революції в інтерфейсах користувача: у співпраці з біотехнологічною фірмою Synchron вона працює над технологією, яка дозволить керувати iPhone, iPad, Mac та гарнітурою Vision Pro без дотику — лише за допомогою мозкових сигналів. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на джерела в компанії.
Йдеться про пристрій Stentrode — мікроімплант, який вводиться у вену біля моторної кори головного мозку. Електроди зчитують мозкову активність і трансформують її у цифрові сигнали. Apple наразі розробляє спеціальний протокол, який дозволить цим сигналам взаємодіяти з iOS, macOS та visionOS — операційними системами компанії.
З 2019 року Stentrode було імплантовано десяти пацієнтам, і Apple вже почала реальні тести: одним із перших випробовувачів став Марк Джексон — американець із бічним аміотрофічним склерозом, що паралізував його тіло. Завдяки комбінації Stentrode та Apple Vision Pro він зміг «відвідати» Альпи у віртуальній реальності й навіть повідомив про відчуття тремтіння в ногах, коли «дивився» зі схилу гори.
Розробка має амбітну мету — не лише просунути інновації в управлінні технікою, а й змінити якість життя мільйонів людей, які втратили можливість говорити чи рухатися. У компанії наголошують: ці розробки першочергово призначені для людей з інвалідністю, а не лише для ентузіастів технологій.
У рамках iOS 19, яку Apple планує представити восени, компанія також покращить функцію Personal Voice, запущену в iOS 17. Якщо раніше створення цифрового голосу потребувало 150 фраз і годин обробки, тепер — лише 10 фраз, і результат буде готовий менш ніж за хвилину. До того ж, якість синтезованого голосу стала ще природнішою.
Також в оновленнях iOS 19 і visionOS 3 буде реалізовано новий протокол Switch Control, який дозволить керувати пристроями взагалі без фізичних дій — через сенсори, мозкову активність або інші альтернативні методи введення.
Apple вкотре доводить, що інклюзивність може бути рушієм технологічного прориву. Поєднання нейротехнологій і цифрових платформ відкриває нову еру у взаємодії з технікою — коли дотик і мова вже не є необхідними для керування пристроями.
У майбутньому такі інтерфейси можуть бути використані не лише в медичному середовищі, а й у повсякденному житті — від ігор до роботи в офісі чи подорожей у VR-середовищі.
