На Багамах розташована вілла, поруч стоять яхта і величезні багатства, але за цими лукавими прикрасами прихована темна таємниця — це історія про Гюнтера VI, визнаного найбагатшим собакою у світі.
Повідомлення про Гюнтера VI вже було поширено понад двадцять років тому. За прес-релізами, цей надзвичайно заможний собака був утримуваний заможною і самотньою німецькою графинею Карлоттою Лібенштайн, яка, померши, залишила усе своє майно у спадок улюбленому чотирилапому та його нащадкам.
Гюнтер VI не просто живе вище за багатьох людей — він купається в розкоші. Його палата оцінена в 310 мільйонів євро, він має власний автомобіль BMW із водієм, віллу на Багамах, що раніше була у власності Мадонни, і величезну яхту, що стоїть в одному з портів Карибських островів.
Собака проживає в розкішному особняку на Карибах, вартістю 73 мільйони євро, з власним штатом прислуги, володіє італійським футбольним клубом «Піза» та мандрує по всьому світу.
Гюнтер має свої сторінки у соціальних мережах, де його команда піару демонструє життя собаки, що наповнене розкошшю, прогулянками на яхті, вишуканими заходами і фотосесіями.
Згідно з джерелом, фактично грошима управляє не сама собака, а її законний представник — 66-річний італійський бізнесмен Мауріціо Міан, який є генеральним директором The Gunther Corporation. Представниця Гюнтера, Люсі Кларксон, стверджує, що коли собака успадкувала майно від графині Лібенштайн, був створений спеціальний трастовий фонд для збереження статків для Гюнтера та його нащадків.
Проте, виявилося, що Мауріціо Міан вигадав цю історію з графинею та використав собаку як інструмент для своїх інвестицій у медіа та нерухомість. Згодом, коли було знято документальний фільм про собаку, Міан визнав, що всі ці історії про Гюнтера — це лише винахід його умілого піару, а майно справжнього спадкоємця дісталося йому від матері.
“Ця історія звучить шалено. Тому, звичайно, ми були заінтриговані з самого початку. І за минулі роки багато засобів масової інформації розповідали історію Гюнтера. Але цього разу ми змогли отримати безпрецедентну інформацію”, – розповів режисер-документаліст Орельєн Летуржі.
“Мауріціо живе між реальністю та фантазією. І для нього руйнування міфу про графиню і її вихованця стало великим провалом. Він жив у цій ілюзії так довго, що вона стала частиною його особистості”, – розповіла виконавчий продюсер фільму Емілі Дюмей.
