-1.8 C
Kyiv

З чим пов’язана потреба Кремля у проведенні виборів Путіна?

У ЦЕНТРІ УВАГИ

У Росії триває трьоденний процес виборів, який розпочався 15 березня та завершиться 17 березня. Багато спостерігачів вже зауважили, що Володимир Путін має великі шанси на перемогу та стане президентом вже вп’яте. Ця ситуація викликає питання про сенс організації виборів та їх вплив на реальну популярність Путіна.

Путін фактично очолює Росію з 2000 року, коли його призначив тимчасовим президентом попередник Борис Єльцин. Він виграв свої перші вибори у березні 2000-го та з того часу залишається у керівництві країни.

Між 2008 і 2012 роками він зайняв посаду прем’єр-міністра, але все одно зберігав повний контроль над політичною ситуацією. Потім він знову став президентом, обійнявши посаду вже на четвертий термін.

У 2020 році російську конституцію змінили, що дало Путіну можливість залишитися при владі до 2036 року. Якщо він залишиться на посаді до того часу, він перевершить тривалість правління Йосипа Сталіна та імператриці XVIII століття Катерини Великої, які обидва перебували при владі понад 30 років.

Вибори в Росії відомі своєю малою непередбачуваністю результатів, але вони мають велике значення для легітимізації влади та відображення думки громадян.

На цьотому етапі для Володимира Путіна не лише важливо здобути перемогу, а й показати високу явку та значну підтримку, особливо в умовах повномасштабної війни, наслідки якої впливають на Росію та весь світ.

Вибори стануть випробуванням для державних посадовців у здатності зібрати адміністративні ресурси й забезпечити вражаючий результат для нинішнього президента.

За повідомленням російського незалежного інформаційного видання “Медуза”, Кремль сподівається на явку щонайменше 70%, при цьому близько 80% голосів вважається впевненим для Володимира Путіна. Це перевищило його результат у 2018 році, коли він отримав 76,7%.

Власне дослідження BBC показало, що для досягнення таких результатів влада активно мобілізує працівників державного сектору – включаючи центральні і місцеві органи влади та державні корпорації – та закликає їх брати участь у виборах і підтримувати нинішнього президента.

У виборах беруть участь близько 112,3 мільйона громадян, включаючи тих, хто проживає на окупованих територіях України – Криму та частині Донбасу, незаконно захоплених Росією у 2014 році, а також інших частинах сходу та півдня України, які були окуповані з лютого 2022 року.

Також мають право голосу 1,9 мільйона російських громадян, які проживають за кордоном, включаючи 12 000 осіб в сусідньому Казахстані, де Росія орендує космічну базу Байконур.

Під час своєї кампанії Володимир Путін активно брав участь у численних заходах, переважно на зустрічах зі студентами та робітниками в різних регіонах Росії. Незважаючи на те, що він уникав згадувати “спеціальну військову операцію” – так Москва називає вторгнення в Україну, – війна постійно присутня у російському житті: міжнародні санкції, обмежені можливості подорожувати, зменшення іноземних товарів та відчуття ізоляції, особливо від Європи та Північної Америки. Втрата життя десятків, можливо, сотень тисяч російських солдатів підкреслює серйозність конфлікту.

Протягом останніх 24 місяців сотні тисяч росіян, переважно молодих, освічених і забезпечених, залишили країну, бо не погоджувалися з війною або боялися призову на бойові дії.

Навіть якщо війна залишається поза межами кампанії, вона є ключовим елементом у медійних наративах, і росіяни не можуть уникнути її впливу. Висока явка та підтримка президента нададуть легітимності його подальшим рішенням, багато з яких будуть пов’язані з вторгненням.

Окрім Володимира Путіна, у змаганні зареєстровані ще три кандидати: консерватор-націоналіст Леонід Слуцький, кандидат від Комуністичної партії РФ Микола Харитонов і Владислав Даванков, бізнесмен від нещодавно створеної партії “Нові люди”, яка має невелике представництво у Державній думі, нижній палаті російського парламенту.

Усі троє висловили підтримку війні Росії в Україні та президенту Путіну, і жоден із них не становить реальної загрози.

Суперники Путіна або знаходяться під в’язницею, або були ліквідовані, або втекли з країни. Найзапекліший противник Путіна Олексій Навальний помер у в’язниці суворого режиму в лютому.

На запитання кореспондента ВВС Стіва Розенберга, чи вважає він себе кращим президентом, ніж Володимир Путін, Микола Харитонов відповів, що це не йому вирішувати, а виборці “все вирішать”.

Водночас Харитонов закликає до “лівого повороту в майбутнє”. Він перебуває під санкціями Заходу з 2022 року.

Депутата від Ліберально-демократичної партії Росії (ЛДПР) Леоніда Слуцького пов’язують з обвинуваченнями у сексуальних домаганнях. Також він організовував державні візити в окупований Крим і перебуває під міжнародними санкціями з 2014 року.

Новий учасник з нової партії, Владислав Даванков, співзасновник косметичної компанії, зібрав близько 5% голосів на виборах мера Москви в 2023 році. Він підтримує “мир і переговори” у війні з Україною, але голосував за анексію українських територій, що призвело до його потрапляння під міжнародні санкції.

Антивоєнному кандидату в президенти Борису Надєждіну не вдалося зареєструватися на виборах, хоча десятки тисяч росіян стояли в черзі, щоб підтримати його своїми підписами.

Процедура голосування на цих виборах триває три дні, з 15 по 17 березня, що є нововведенням для президентських виборів в Росії. Такий формат випробували вперше під час голосування за зміни до Конституції в 2020 році. Незважаючи на критику незалежних спостерігачів, цей формат знову використовується, а також доступна дистанційна система онлайн-голосування, переважно у районах, де спостерігається протестна активність або де влада намагається забезпечити високу явку.

Адміністративні ресурси використовуються для залучення голосів електронно, зокрема, працівників бюджетних установ надміцно переконують брати участь у тестуванні системи. Виборцям також обіцяють призи за участь, як-от промокоди та подарункові сертифікати до магазинів та ресторанів, що є ще одним способом стимулювання участі.

У Росії відбувається голосування на окупованих територіях України, де спостерігається тиск на місцевих мешканців для їх примусової участі.

Голосування на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей розпочалося ще на початку тижня. Влада виправдовує це заходами безпеки, використовуючи спеціальні команди для організації голосування в приватних будинках та квартирах. Солдати зі зброєю супроводжують працівників дільниць та чиновників, які співпрацюють з окупаційною владою.

Соцмережі заповнені фото і відео, де видно, як люди голосують на дитячих майданчиках, у дворах та навіть на автомобілях. Україна вважає ці “вибори” незаконними та закликала інші країни та міжнародні організації не визнавати їх результати.

Парламентська асамблея Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) звичайно висилала своїх спостерігачів до Росії з 1993 року, але останні три роки це припинилося.

У Росії відсутні незалежні опитування громадської думки, тож більшість росіян отримують інформацію з державних ЗМІ, які виступають упереджено на користь Володимира Путіна. Проте експерти вважають, що насправді росіяни ставляться до уряду критичніше, ніж може здатися, проте бояться висловлювати свою незгоду.

Юлія Навальна, вдова Олексія Навального, закликала росіян бойкотувати голосування, а іноземні країни не визнавати його результати. Незважаючи на те, що останнє малоймовірно, перше можливе. Якщо явка буде низькою, це може свідчити про ослаблення підтримки президента, що, в свою чергу, призведе до посилення державного контролю та заглиблення Росії в атмосферу страху та пригнічення.

Останні новини